Технологія розробки управлінських рішень на прикладі страхової компанії

Головними завданнями відділу маркетингу є наступні:

1. Оцінка стану ринку і постійний аналіз результатів комерційної діяльності підприємства, а також чинників, що впливають на роботу підприємства.

2. Розробка прогнозів продажів і ринкової частки підприємства.

3. Проведення ситуативного ринкового аналізу.

4. Розробка спільно з іншими підрозділами і керівництвом підприємства мети і стратегії ринкової діяльності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

5. Вироблення товарної і цінової політики.

6. Вибір раціональних каналів руху товару і методів просування продуктів.

7. Розробка для підприємства в цілому і для окремих товарних груп довгострокових і поточних планів маркетингу і координація діяльності підрозділу підприємства в даній області.

8. Забезпечення підприємства і всіх його підрозділів маркетинговою інформацією (інформацією про ринок).

9. Розробка рекомендацій по вдосконаленню організаційної структури управління підприємством, збутовій діяльності підприємства.

Компанія АСК «ІНГО Україна» є окремий відділу з маркетингу та реклами, проте він виконує переважно функції, що стосуються саме реклами. Але в компанії створений Комітет з маркетингу та продажів, до складу якого входять ключові керівники відділів, що займаються продажами страхових послуг.

Основні завдання Комітету:

стандартизація роботи з клієнтами;

внутрішнє вивчення продажів (проведення різноманітних досліджень у розрізах видів страхування, сегментів клієнтів).

Маркетингова політика АСК “ІНГО Україна” опирається на такі основні принципи:

§ глибоке вивчення кон'юнктури страхового ринку;

§ сегментація страхового ринку;

§ еластичне реагування на запити страхувальників;

§ інновація (постійна модифікація, пристосування страхових

Планування роботи з маркетингу здійснюється у таких розрізах:

v Дослідження страхового ринку.

v Дослідження страхового портфелю АСК “ІНГО Україна”.

v Дослідження каналів збуту.

v Реклама (буде розглянуто в наступних пунктах)

v Корпоративна культура компанії (буде розглянуто в наступних пунктах).

Виконання даних напрямків роботи здійснюється по окремим підрозділам окремими працівниками, що в процесі роботи спілкуються з клієнтами компанії.

В подальшому можливо перетворення Комітету з маркетингу в окремий підрозділ з маркетингу.

7. Організація роботи страховика по опрацюванню нових страхових послуг

За останні роки АСК “ІНГО Україна” ввела такі види страхових послуг:

§ у добровільній формі: страхування залізничного транспорту.

§ в обов'язковій формі:

1. страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї.

2. страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

3. страхування відповідальності експортера;

4. страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю зернових культур і цукрового буряку сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності;

5. страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом міністрів України) за збиток, що може бути завданий третім особам;

6. страхування іпотечного кредитування;

Також проводиться постійна робота на вдосконаленні існуючих видів страхування на основі яких з'являються нові страхові продукти.

Технологія опрацювання всіх нових продуктів стандартизована, лише в окремих випадках вона зазнає істотних відхилень. У страховій компанії АСК “ІНГО Україна” вона має наступний вигляд:

- збір необхідної інформації (з відділу реклами і маркетингу, з Інтернету);

- підготовка правил страхування;

- розробка тарифів;

- складання проекту полісу;

- погодження правил (програми) страхування та зразку полісу з вищим керівництвом компанії;

- затвердження правил страхування та зразку полісу Мінфіном та надання відповідної ліцензії.

8. Ознайомлення з досвідом укладання і супроводу договорів страхування майна фізичних та юридичних осіб

АСК «ІНГО Україна» має ліцензії на проведення наступних видів майнового страхування: страхування майна фізичних осіб; страхування майна юридичних осіб (офісного); страхування електронного обладнання; страхування будівельно-монтажних ризиків; страхування складських запасів; страхування вантажів; страхування сільсько-господарських ризиків.

При страхуванні майна юридичних осіб в АСК «ІНГО Україна» діють «Правила страхування майна промислових та комерційних підприємств». При страхуванні майна фізичних осіб, діють «Правила страхування майна громадян».

Страхування здійснюється на основі Заяви страхувальника (Додаток 2)

Об'єктами майнового страхування є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з його законним правом володіння, розпорядження чи використання певного майна. Об'єктами страхування виступають: нерухомість, внутрішня обробка (ремонт) приміщень, промислове устаткування, меблі й офісна техніка, комп'ютерна техніка, товарні запаси.

Ризики, що страхуються:

§ пожежа, удар блискавки, вибуху газу, уживаного для побутових нестатків, а також від збитки, що відбулися внаслідок заходів, які здійснюються для рятування майна, для гасіння пожежі або попередження його поширення;

§ вибух парових казанів, газосховищ, газопроводів, машин, апаратів і інших аналогічних пристроїв;

§ стихійні лиха (бура, вихор, ураган, смерч, осідання ґрунту, повінь, зсув, затоплення, злива, град, землетрус);

§ падіння на застраховане майно пілотованих літальних апаратів або їхніх уламків;

§ ушкодження водою з різних каналізаційних, водопровідних, опалювальних систем і систем пожежегасіння;

§ крадіжка зі зломом, грабіж;

§ злочинні дії третіх осіб;

§ інші ризики за узгодженням сторін.

Страхова сума - грошова сума, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний здійснити виплату при настанні страхового випадку страхувальнику або третій особі, що має право на її отримання. Страховою сумою при майновому страхуванні в АСК «ІНГО Україна» може виступати:

§ відбудовна вартість майна. При страхуванні по відбудовній вартості при настанні страхової події застрахованої компанії буде виплачуватися вартість відбудовних витрат для приведення ушкодженого майна в стан, що передує страховому випадкові;

§ балансова (залишкова) вартість майна;

§ оцінна вартість майна - відповідно до оцінки експерта-оцінювача;

§ контрактна вартість майна - вартість доставки, включаючи вартість покупки, митних платежів, транспортних витрат.

Отже, у майновому страхуванні в АСК «ІНГО Україна» вартість страхування залежить від: результатів аналізу заяв на страхування; виконаних заходів безпеки на об'єктах страхування; розміру страхових сум; величини погодженої франшизи; ступеня схильності ризикам об'єктів, що страхуються; переліку обраних ризиків.

Договори майнового страхування (з фізичною та юридичною особою) мають таку структуру:

1) «Шапка» договору. Вказується номер, дата та сторони договору.

2) Об'єкти страхування. Наводиться перелік об'єктів страхування.

3) Перелік страхових випадків.

4) Страхова сума - на основі дійсної, оціночної або балансової вартості майна.

5) Франшиза - може вказуватися як в гривнях, так і у відсотках від страхової суми.

6) Страховий тариф.

7) Страхова премія.

8) Період страхування.

9) Місце страхування.

10) Порядок зміни та припинення дії договору.

11) Умови здійснення страхової виплати.

12) Причини відмови у страховій виплаті.

13) Права та обов'язки сторін.

14) Відповідальність сторін.

15) Додаткові умови договору.

16) Підписи Страхувальника та Страховика.

Приклад договорів майнового страхування наведений в Додатку 3.

9. Ознайомлення з досвідом укладання й обслуговування договорів зі страхування здоров'я (страхування обов'язкове і добровільне)

Добровільне медичне страхування. Страхування здійснюється на основі «Правил добровільного медичного страхування». Аналіз договорів з юридичною та фізичною особою розглянуто у вигляді таблиці 3. У лівій колонці представлені основні пункти даних договорів - вони є однаковими як при підписанні договору з юридичною, так і з фізичною особою. За допомогою такої таблиці одразу ж можна побачити основну різницю між договором з юридичною та договором з фізичною особою.

Таблиця 3. Основні відмінності договорів медичного страхування з юридичною та фізичною особою.

Статті договору	Договір з юридичною особою	Договір з фізичною особою
Сторони договору	Представник АСК "ІНГО Україна" - Заступник Голови Правління по особистому (корпоративному) страхуванню та представник (наприклад, директор) юридичної особи, що діє на підставі довіреності або статуту	Представник АСК "ІНГО Україна" - Начальник по роздрібним продажам та фізична особа, що діє на підставі власного волевиявлення
Предмет договору	Надання страхового захисту у випадках, що передбачені договором. При цьому, СТРАХУВАЛЬНИК-юридична особа зобов'язаний укласти додатковий договір зі службою "Альфа-Асистанс", яка буде проводити організацію медичних послуг	Надання страхового захисту у випадках, що предбачені договором. Організація медичних послуг згідно договору між СТРАХОВИКОМ та "Альфа-Асистансом"
Період страхування	Вказується термін страхування та періоди страхування (якщо оплата здійснюється кількома платежами)
Об'єкт страхування	Майнові інтереси Застрахованих осіб. Також наводиться перелік програм, за якими проводиться страхування	Майнові інтереси Страхувальника. Також наводиться перелік програм, за якими проводиться страхування
Застраховані особи/Страхувальник	Застраховані особи - на користь яких проводиться страхування. Вказується кількість Застрахованих осіб та категорії (співробітники Страхувальника, або члени сімей)	Страхувальник - фізична особа, на користь якої укладається договір страхування
Територія страхування	Україна та може бути додатково територія Російської Федерації по опції "невідкладна допомога"	тільки Україна
Страхова сума	Наводиться розмір страхової суми та перелік програм страхування з лімітами та франшизами (якщо вони є)
Розмір, термін та порядок внесення страхової премії	Наводиться розмір страхового тарифу та страхової премії (для кожної категорії окремо при укладанні договору з юридичною особою)
Повернення страхової премії	Умови повернення страхової премії Страхувальнику
Страхові ризики та страхові випадки/Перелік страхових випадків	Перелік страхових ризиків та страхових випадків	Перелік страхових випадків
Термін прийняття рішення, порядок та умови виплати страхових відшкодувань	Умови виплати страхових відшкодувань
Причини відмови у страховому відшкодуванні	Перелік причин відмови виплатити страхове відшкодування
Виключення із страхових випадків	Вказано, що існує перелік виключень із страхових випадків, тобто тих ситуацій, що є страховими випадками по умовам договову, але страхова компанія не буде відшкодовувати кошти і організовувати медичну допомогу
Права та обов'язки сторін	Наводиться перелік прав та обов'язків Страхувальника та Страховика
Відповідальність сторін	Пункт містить інформацію про відповідальність сторін, якщо не будуть виконані зобов'язання, оговорені в договорі
Форс-мажор	Форс-мажорні обставини - непередбачувальні події, через які не можливо виконати покладені договором зобов'язання (наприклад, стихійні лиха)
Порядок зміни і припинення дії договору	Наведений порядок зміни і припинення дії договору.
Конфіденційність	Наводиться інформація, що вважається конфіденційною, і не може бути розголошена сторонами
Особливі умови	Даний пункт включає додаткову інформацію про послуги, які отримує Страхувальник. При цьому, для фізичної особи перелічується список бонусів (додаткових послуг), а для юридичної особи даний список не перелічується (він вказується в Додатку 2 - перелік програм страхування)
Прикінцеві (заключні) положення	Заключні положення договору. Вказується, наприклад, список Додатків до договору.
Юридичні адреси та реквізити сторін	Вказується така інформація про Страхувальника: повна назва, юридична та фактична адреса, телефон, адреса електронної пошти, номер банківського рахунку, МФО банку; підписи сторін	Вказується така інформація про Страхувальника: ПІБ, адреса проживання, ідентифікаційний номер, серія та номер паспорту, контактний телефон, адреса електронної пошти; підписи сторін

Страхування від'їжджаючих за кордон. По програмі покриваються:

§ медичні витрати по амбулаторному і стаціонарному лікуванню, включаючи витрати на лікування гострого, загострення хронічного захворювання, екстрене стоматологічне лікування, оплату медикаментів, виписаних лікарем;

§ екстрене транспортування в медичну установу або до лікаря в країні тимчасового перебування;

§ екстрена медична репатріація через кордон до місця проживання;

§ посмертна репатріація;

§ поховання за рубежем;

§ послуги цілодобового сервісного центра.

Витрати можуть оплачуватися АСК “ІНГО Україна” як безпосередньо за кордоном (при виникненні), так і після його повернення.

У разі потреби звернення до лікаря, страхова компанія рекомендує клієнтам інформувати цілодобову сервісну службу , телефони яких зазначені в страховому полісі, а також на пластикових і сервісних картках. У цьому випадку даний сервісний центр організує медичну допомогу і візьме на себе оплату усіх витрат, що виникають.

Сума, у межах якої оплачується медична допомога, залежить від країни подорожі:

§ Італія - не лімітована страхова сума;

§ США, Канада, Японія й Австралія - 50 000 долларів США;

§ країни Західної Європи (у т.ч. країни Шенгенского союзу), Ізраїль, Фінляндія - 30 000 дол.США. інші країни - від 10 000 дол.США.

10. Організація роботи з укладання і супроводу договорів зі страхування відповідальності (цивільна відповідальність власників транспортних засобів; «Зелена картка»)

Обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів. Обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється на підставі Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який був прийнятий 1 липня 2004 року і набрав чинності 1 січня 2005 року. Цей вид страхування чітко регулюється Законом, а тому при укладанні договору обов'язкового страхування ні у страховика, ні у страхувальника практично не лишається «свободи маневру», адже всі суттєві моменти будь-якого виду обов'язкового страхування, навіть сама форма договору, заздалегідь визначені законодавчими актами. Принцип обов'язковості однаково поширюється і на страхувальника, і на страховика. Перший має обов'язково застрахувати передбачений законодавством об'єкт, а другий не в праві відмовити йому в цьому.

Відповідно до Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” укладаються такі види договорів:

· внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

· договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності („Зелена картка”).

Внутрішні договори страхування діють виключно на території України.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих становить 25 500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю і здоров'ю потерпілих осіб становить 51 000 гривень на одного потерпілого. Зазначені страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика, з урахуванням того, що коли виплачена сума відшкодування за чинним договором перевищила сумарний ліміт відповідальності страховика (76 500 гривень), дія договору може бути припинена в односторонньому порядку з ініціативи страховика. У цьому випадку страховик зобов'язаний письмово повідомити страхувальника протягом 24 годин. Договір вважається дійсним протягом 10 календарних днів з дня надіслання повідомлення щодо припинення договору.

Розмір франшизи при відшкодуванні збитку, заподіяного майну потерпілих, не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страхувальника, у межах якого відшкодовується збиток заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Вид франшизи - безумовна (ст.12 Закону)(25 500*2%=510 грн.).

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть базуватись на умовах (згідно ст. 15 Закону):

- договір І типу - експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (N осіб - 1 поліс - 1 ТЗ);

- договір ІІ типу - експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, вказаних в договорі, особою, вказаній в договорі страхування (1 особа - 1 поліс - N ТЗ або 1 ТЗ);

- договір ІІІ типу - експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаному в договорі страхування, або однією з осіб, вказаних в договорі (1 особа або N осіб - 1 поліс -1 ТЗ);

Договір набирає чинності з моменту, зазначеного в страховому полісі, але не раніше внесення страхувальником страхового платежу на користь страховика, що засвідчується відповідними документами, та діє на території України (звичайний договір). Після сплати страхового платежу страхувальник одержує від страховика страховий поліс, який є договором (письмовою угодою) обов'язкового страхування цивільної відповідальності.

В АСК “ІНГО Україна” при страхуванні великих автопарків клієнтів-юридичних осіб, до страхових полісів встановленого законом зразка, які надалі роздаються водіям, видається загальний договір на весь парк автомобілів з їх повними даними. Така система була запроваджена у відповідь на побажання клієнтів, так як фінансовим підрозділам компаній - клієнтів необхідні документи, що підтверджують наявність страхового захисту (при перевірках уповноваженими органами). А швидко зібрати всі поліси у водіїв, не представлялося можливим. Неформалізований договір, що надається компанією, допоміг вирішити дану проблему.

Даним законом передбачено досить складний порядок визначення страхового платежу. Він передбачає три елементи: 1) базовий тариф; 2) корегуючі коефіцієнти; 3) систему „бонус - малус” (підвищення - зниження). Базовий платіж та корегуючі коефіцієнти були розраховані МТСБУ актуарно на підставі статистичних даних про рівень збитковості цього виду страхування за попередній рік і затверджені Держфінпослуг (№3099, від 16.12.2004р). Базовий платіж встановлено в розмірі у розмірі 291 грн. 49 коп.

Підвищувальні або знижувальні коефіцієнти (для пенсіонерів, ветеранів війни, інвалідів I та II групи, осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до I та II категорій) встановлені залежно від типу транспортного засобу (легкові чи вантажні автомобілі, причіп, автобус, мотоцикл та моторолер), території переважного використання транспортного засобу (м. Київ, міста з населенням понад 1 млн. чол., міста від 500 тис. чол. до 1 мільйона, міста від 100 тис. чол. до 500 тис. чол., населені пункти з населення менше 100 тис. чол.), користувача транспортного засобу (юридична чи фізична особа), водійського стажу (до 1 року, від 1 до 3 років, від 3 до 10 років, понад 10 років), кількості осіб, зазначених в договорі страхування (одна, дві, або 3-5 осіб), наявності у страхувальника протягом попереднього року доведених спроб шахрайства або випадків, котрі були підставою для регресного позову до нього.

Система «бонус-малус» передбачає щорічне застосування додаткових підвищувальних або знижувальних коефіцієнтів залежно від того, були чи не були здійснені в попередньому році страхові виплати за договором цього виду страхування. Цією системою передбачено 15 класів (13 звичайних, нульовий і максимальний), котрі присвоюються страхувальникам на початку кожного року залежно від того, були чи не були здійснені виплати за договором страхування цивільної відповідальності у попередньому році, при чому при наявності виплати, передбачається їх 4 групи - при 1, 2, 3 та 4 і більше виплатах. Третій клас передбачає коефіцієнт 1, він є найбільш нейтральним і присвоюється при першому укладанні договору страхування цивільної відповідальності. Якщо протягом першого року страхування зі страхувальником не трапився страховий випадок і за його договором не було страхових виплат, при укладанні договору на наступний рік йому присвоюється 4 клас з коефіцієнтом 0,95, котрий дає зниження страхового платежу. Якщо страхувальник водитиме машину другий рік без ДТВ, то йому буде присвоєно 5 клас з коефіцієнтом 0,9 і так далі. Максимальний коефіцієнт зниження - 0,5, передбачений тринадцятим класом. Його можна досягти на одинадцятий рік безперервного страхування при умові безаварійного водіння.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП страхувальник або третя особа звертається із заявою до страхової організації. Страхове відшкодування страховик здійснює протягом 15 робочих днів на підставі документів, що підтверджують факт настання страхового випадку.

Розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю третьої особи внаслідок ДТП встановлюється у випадку:

- загибелі під час дорожньо-транспортної пригоди або смерті внаслідок цієї пригоди спадкоємцю третьої особи - в розмірі страхової суми;

- встановлення третій особі інвалідності І групи - в розмірі 100% страхової суми, II групи - 80%, III групи - 60% цієї суми;

- тимчасової втрати третьою особою працездатності за кожну добу в розмірі 0,2%, але не більш ніж 50% страхової суми.

В разі заподіяння шкоди майну третьої особи внаслідок ДТП для визначення розміру шкоди та виплати страхового відшкодування може вимагатися висновок експертизи.

Страховик не відшкодовує збитки:

- в разі заподіяння шкоди життю й здоров'ю власника ТЗ, винного у скоєні ДТВ;

- за будь-яке пошкоджене або знищене майно (вантаж), що містилося в ТЗ страхувальника, винного у скоєні ДТВ;

- за пошкоджений або знищений ТЗ його власникові, винному в скоєні ДТВ;

- за забруднення або пошкодження об'єктів навколишнього природного середовища;

- за наслідки пожежі, яка виникла поза краєм проїзної частини та на прилеглій до неї території;

- за пошкодження або знищення антикварних речей, виробів з дорогоцінних металів, з коштовного та напівкоштовного каміння, предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів;

- якщо ДТВ сталася внаслідок навмисних дій або грубої необережності третьої особи, визнаних такими в установленому порядку;

- якщо ДТВ сталася внаслідок масових безпорядків і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі ТЗ, не пов'язаної з цією пригодою.

Оскільки АСК “ІНГО Україна” є повним членом МТСБУ, то вона має право і на здійснення страхування по системі “Зелена картка”. Україна прийнята в члени „Зеленої картки” з січня 1998 року, а продаж українських полісів „Зеленої картки” розпочався з 1 червня 1998 року.

У разі виїзду за межі України страхувальник зобов'язаний мати чинний договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на умовах встановлених МТСБУ, якщо користування транспортним засобом за межами України потребує обов'язкового страхування цивільної відповідальності на умовах країни відвідання. Зокрема в Україні існує три типи таких договорів, а саме:

1. „Вся Європа” - це договори, які діють на території країн-членів Європейського Союзу;

2. „Східна Європа” - це договори, які діють на території чотирьох країн, таких як Болгарія, Румунія, Молдова та Білорусь;

3. „Білорусія” - це договори, які діють лише на території однієї країни - Білорусі.

Договори міжнародного страхування, які діють на території країн-членів міжнародної системи автомобільного страхування „Зелена картка”, посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом „Зелена картка”, що визнається і діє в цих країнах.

Міжнародний сертифікат “Зелена карта” необхідний, якщо особа хоче відвідати на своєму автомобілі держави, що входять у систему “Зелена карта” (практично вся Європа, а також ряд країн Африки й Азії).

При цьому страхуванні застосовується два види ризиків, котрі можуть трапитись з учасниками дорожньо-транспортного руху:

1. збитки життю і здоров'ю людей;

2. збитки майну юридичних чи фізичних осіб.

Визначення збитку і виплата страхового відшкодування в кожній з країн-членів „Зеленої картки” відбувається з врахуванням національного законодавства, а також врахуванням директив Європейського Союзу, якими рекомендовано встановлювати мінімальну страхову суму за одним полісом в розмірі не менше 600 тисяч євро. Тому, наприклад в Республіці Польща страхова сума за договором „Зеленої картки” встановлена в такому розмірі. В Німеччині вона становить 5 млн. євро за збитки життю і здоров'ю та 1 млн. євро - за майнові збитки, в Швеції - по 300 млн. шведських крон за кожен ризик. В ряді країн Європи (Великобританія, Бельгія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Норвегія, Молдавія, Франція) немає обмеження відповідальності страховика як за збитки життю і здоров'ю, так і за майнові збитки. Варто підкреслити, що ці розміри виплат в першу чергу поширюються на потерпілих, котрі є громадянами країни, на території якої трапився випадок. На громадян інших країн воно поширюється лише тоді коли це передбачено законодавством.

Українська «Зелена карта» діє без встановлення франшизи . Це означає, що за наслідками розгляду претензій потерпілому в повному об'ємі виплачується страхове відшкодування в розмірі фактично здійснених їм витрат на відновлення власного транспортного засобу або фактичної шкоди, заподіяної здоров'ю.

Тривалість дії договору страхування „Зелена картка” - від 15 днів до одного року.

Страхові тарифи встановлюються в твердих сумах страховиками кожної країни самостійно та залежать від терміну дії договору, типу транспортного засобу і території дії полісу.

Характерною особливістю цього виду страхування є відсутність договору, наявність лише поліса „Зеленої картки”. В ньому міститься невелика, але достатня кількість інформації для його використання. На зворотній стороні поліса знаходиться перелік, адреси і телефони усіх національних бюро „Зеленої карти”.

Поліс видається особі, яка уклала договір страхування в трьох примірниках (оригінал і дві копії). При настанні дорожньо-транспортної пригоди одна з копій залишається в складі документів для отримання потерпілою особою страхового відшкодування.

Виплата страхового відшкодування здійснюється на умовах, визначених законодавством про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів країни відвідування, де стався страховий випадок.

Страховик та МТСБУ мають право в межах, визначених законодавством вимагати компенсацію здійснених страхових виплат від третьої особи, страхувальника або особи, що керувала ТЗ, у разі коли після виплати страхового відшкодування з'ясується, що страхувальник або третя особа подали невірні відомості, які призвели до підвищення суми страхового відшкодування або безпідставної його виплати. Страхувальник зобов'язаний надавати страховику відомості, необхідні для укладання договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, за достовірність яких він несе відповідальність.

При настанні дорожньо-транспортної пригоди за кордоном дії страхувальника наступні:

1. зафіксувати місце дорожньо-транспортної пригоди;

2. викликати поліцію;

3. отримати довідку поліції про обставини ДТП;

4. при вині страхувальника копія полісу „Зелена картка” віддається іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди (потерпілому);

5. повідомити протягом 15 днів страхову компанію про настання ДТП.

Механізм виплати страхового відшкодування такий: після настання страхового випадку та виконанні вище описаних дій при настанні ДТП, копія полісу „Зелена картка” віддається іншому учаснику (потерпілому). В цьому страхуванні може брати участь чотири або шість учасників. Якщо з вини українського водія буде здійснений дорожньо-транспортна пригода в іншій країні, то в його документуванні візьме участь дорожня поліція країни відвідування, а у визначенні збитку і виплаті відшкодування - одна із страхових компаній країни відвідування. Після звернення потерпілої особи до страхової компанії остання в першу чергу перевірить дійсність поліса „Зеленої карти” в українського страховика і повідомить йому орієнтовну суму збитку. Після підтвердження українським страховиком реальності видачі поліса „Зеленої картки” зарубіжний страховик завершує визначення збитків і виплачує відшкодування потерпілій особі. Підготувавши усі необхідні документи про випадок, він пересилає їх українському страховику з розрахунком страхового відшкодування і обґрунтуванням величини своїх витрат, пов'язаних з визначенням збитку (так званої „комісійної винагороди”). Отримавши і проаналізувавши ці документи, український страховик повинен перерахувати належну суму страховику в країну, де трапилась дорожньо-транспортна пригода. Якщо український страховик тимчасово неплатоспроможний, банкрут, або якщо поліс „Зеленої картки” виявився фальсифікованим, відшкодування збитку здійсниться за рахунок МТСБУ. Ця схема висвітлювала участь чотирьох учасників, таких як: застрахована особа, винна в ДТП (перша особа); страхова компанія-продавець полісу „Зеленої картки” (друга особа), потерпіла особа (третя особа); страхова компанія-ліквідатор збитку (четверта особа). Щодо схеми за участю шести осіб, то в ній беруть участь Моторне (транспортне) страхове бюро України та Національне бюро „Зеленої картки” країни відвідування. Тоді організаційна схема матиме наступний вигляд: якщо громадянин України здійснює дорожньо-транспортну страхову пригоду на території іншої країни, то врегулювання інтересів потерпілої сторони здійснюється Національним бюро „Зеленої картки ” шляхом виплати страхового відшкодування. Далі Національне бюро „Зеленої картки” країни відвідування подає претензію Моторно (транспортному) страховому бюро України. Після перевірки дійсності даного полісу Моторне (транспортне) страхове бюро України задовольняє претензію здійснивши сплату страхового відшкодування за рахунок Фонду страхових гарантій.

Національне бюро „Зеленої картки ” називається - бюро врегулювальник, а Моторне (транспортне) страхове бюро України - бюро платник. Бюро платник здійснивши розрахунки з бюро врегулювальником виставляє регрес національній страховій компанії, яка продала даний поліс та отримує від неї компенсацію.

МТСБУ є організацією-гарантом по відшкодуванню шкоди: на території країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена Картка", спричиненої власниками (користувачами) зареєстрованих в Україні ТЗ, якщо такі власники (користувачі) надали відповідним іноземним органам страховий сертифікат "Зелена Картка", виданий від імені страховиків - членів МТСБУ. При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 5 Єдиної Угоди, МТСБУ зобов'язане відшкодувати збитки іноземним Бюро, коли автовласниками пред'являються фальшиві, неправочинні чи змінені у незаконний спосіб, українські сертифікати "Зелена картка".

Крім обов'язкових видів страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів компанія може здійснювати добровільний вид такого страхування.

Кожна страхова компанія розробляє власні правила добровільного страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, керуючись Законом України “Про страхування”, а також іншими нормативними актами. Далі їх затверджує державний наглядовий орган у сфері страхування, видаючи ліцензію на право здійснення відповідного виду страхування.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з відшкодуванням ним шкоди, заподіяної життю, здоров`ю або майну третіх осіб, в результаті руху транспортного засобу.

Страховий ризик - певна подія, на випадок настання якої проводиться страхування, і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, є збиток, заподіяний Страхувальником життю, здоров'ю та майну третіх осіб внаслідок ДТВ при використанні застрахованого засобу наземного транспорту.

Страховий випадок - передбачена Правилами страхування і договором страхування подія, що відбулася в період дії договору страхування, з настанням якої виникає зобов'язання Страховика зробити виплату страхового відшкодування.

Страховими випадками не визнаються події, що відбулися внаслідок:

- недбалого ставлення до ТЗ, його зберігання, використання не за призначенням, або з порушенням умов технічної експлуатації ТЗ;

- керування транспортним засобом особою, що не має права керування, розпорядження цим засобом, або знаходиться в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

- порушення Страхувальником «Правил дорожнього руху».

Страховою сумою є визначена договором страхування грошова сума, у межах якої Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Вона визначається страхувальником, погоджується з страховиком та фіксується в договорі страхування.

Лімітом відшкодування страховика є встановлений у договорі страхування граничний розмір виплат страхових відшкодувань, при досягненні якого договір страхування припиняє свою дію. Наприклад, в АСК “ІНГО Україна” існують наступні ліміти:

- «по кожному страховому випадку» - страхова сума є лімітом відшкодування страховика по кожному страховому випадку в термін дії договору страхування. Договір страхування припиняє діяти з моменту одноразової виплати страхового відшкодування в розмірі, еквівалентному розміру страхової суми. Договір діє до кінця обумовленого терміну в рамках страхової суми, якщо розмір одноразового виплаченого страхового відшкодування менш встановленої договором страхової суми;

- «за договором страхування» - страхова сума є агрегатним лімітом відшкодування страховика по всіх страхових випадках, що відбулися під час дії договору страхування;

- «по першому страховому випадку» - страхова сума є лімітом відшкодування страховика по одному страховому випадку за період дії договору страхування. Вид ліміту відшкодування вказується в договорі страхування (полісі).

Франшиза з цього виду страхування відсутня. Дія полісу поширюється на страхувальника і його чоловіка (дружину), або на одну особу, що користується правом керування транспортним засобом за дорученням і зазначена в договорі страхування. Договір може укладатися терміном від 15 днів до одного року. Договір страхування діє лише на території України.

Розмір страхової премії залежить від:

- розміру страхової суми, ліміту відшкодування, терміну страхування, франшизи, території дії договору страхування;

- ряду факторів, що впливають на ступінь ризику виникнення страхового випадку (потужність двигуна, водійський стаж, участь Страхувальника у ДТВ і т.п.);

- підсумків попереднього періоду страхування.

Страховик застосовує систему знижок або надбавок ”бонус-малус” в залежності від результатів страхування за підсумками минулого страхового періоду. При початковому укладанні договору страхування транспортному засобу присвоюється розряд “С0”, у відповідності з яким, страхова премія нараховується у розмірі 100%.

Тарифи кожна компанія розробляє окремо. У АСК “ІНГО Україна” при розробки тарифів користується наступної розрахункової формулою:

П = СС * БТ * K1 * K2 * K3 * K4 * K5 * K6* K7 * K8* K9* K10*К11*К12*К13*К14,

де:

П - страхова премія з ДСЦВВНТЗ, в грн.;

СС - страхова сума, в грн.;

БТ = 0,5383% - розрахований базовий тариф, в % від СС;

К1- комбінований коефіцієнт типу транспортного засобу та ліміту відповідальності;

К2 - коефіцієнт розряду системи бонус-малус;

К3 - коефіцієнт короткостроковості;

К4 - коефіцієнт за страхування парку;

К5 - коефіцієнт комплексного страхування;

К6 - коефіцієнт регіональної знижки;

К7 - коефіцієнт кількості допущених водіїв (тільки для фізичних осіб);

К8 - коефіцієнт виду ліміту відповідальності;

К9- коефіцієнт надбавок за зменшення переліку виключень і страхових випадків та обмежень страхування;

К10 коефіцієнт надбавок за стаж водія;

К11 коефіцієнт надбавок в залежності від віку водія;

К12 коефіцієнт надбавок в залежності від використовування ТЗ;

К13 коефіцієнт надбавок в залежності від віку транспортного засобу;

К14 коефіцієнт знижок в залежності від розміру франшизи

Досить часто страхувальники використовують добровільне страхування відповідальності як доповнюючи систему до обов'язкового страхування.

11. Ознайомлення з порядком розгляду спорів між сторонами страхового договору. Оформлення позову до суду

Оформлення позову до суду здійснюється згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, згідно якого позовна заява подається у письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

У позові, згідно статті 6 Господарського процесуального кодексу України зазначаються:

v повне найменування і поштові реквізити заявника позову та підприємства, організації, яким цей позов пред'явлений, дата пред'явлення і номер позову;

v обставини, на підставі яких пред'явлено позов про відшкодування шкоди у порядку регресу; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

v вимоги заявника;

v сума позову та її розрахунок, якщо позов підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника позову.

v перелік документів, що додаються до позову, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчені копіями. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до позову із зазначенням про це у позові.

Регрес - право страховика на пред'явлення до третьої сторони, винної в настанні страхового випадку, претензій з метою одержання відшкодування за заподіяний збиток.

По-перше, кожний із цих документів має вихідний номер компанії, що проставляється у верхньому лівому кутку, поряд з датою.

Справа розташована «шапка», яка складається з таких частин:

1) назва суду, в який звертаються

2) позивач - АСК «ІНГО Україна»;

3) відповідач ;

4) ціна позову.

Позовна заява складається з таких частин:

1) Обставини справи - наводиться чіткий опис усіх обставин справи.

2) Наводиться розрахунок ціни позову;

3) Наводяться підстави покладення відповідальності - розшифровка статей Законів України, на які опирається позивач у своєму позові;

4) Частина, де міститься безпосередньо суть позову, яка має заголовок «Просимо суд».

5) Перелік документів та доказів, які доводять правоту позивача, та є додатками до позовної заяви.

6) Підписується позовна заява Головою Правління.

12. Вивчення досвіду страхової організації щодо здійснення перестраховувальних операцій

Аналіз перестраховувальної діяльності АСК «ІНГО Україна». Для початку, розглянемо таблиці 4-8 та малюнок 1.

Таблиця4. Визначення частки перестраховувальних операцій (вихідне перестрахування) у надходженнях страхової премії компанії.

Рік	Страхові премії, тис. грн.	Премії, передані в перестрахування, тис. грн.	Частка премій, переданих в перестрахування, %
2004	70948,00	24731,00	34,86
2005	95047,00	33795,00	35,56
2006	112730,00	41000,00	36,37

Таблиця5. Визначення частки виплат страхового відшкодування перестраховиків у страхових виплатах компанії.

Рік	Страхове відшкодування	Виплати страхового відшкодування, здійсненні перестраховиками	Доля перестраховиків в загальній сумі виплат (%)
2005	22754,00	6135,00	26,96
2006	39701,00	7109,00	17,91
2007	45500,00	6256,00	13,75

Таблиця 6. Структура перестраховувального портфеля (вхідного і вихідного) за видами страхування.

ВХІДНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

Вид страхування	Премії	Доля (%)
	2005	2006	2007	2005	2006	2007
Майнове страхування	289,00	294,00	385,00	6,16	5,93	5,70
Страхування вантажів	316,00	415,00	1069,00	6,74	8,37	15,81
Обов'язкове страхування	1431,00	1634,00	1685,00	30,52	32,94	24,93
Медичне(НС+мед.витрати)	11,00	0,00	21,00	0,23	0,00	0,31
Автострахування	247,00	597,00	1756,00	5,27	12,04	25,98
Страхування відповідальністі неморських перевізників (TIR)	2310,00	1965,00	1802,00	49,26	39,62	26,66
Авіаційне та морське	85,00	55,00	42,00	1,81	1,11	0,62
ВСЬОГО:	4689,00	4960,00	6760,00	100,00	100,00	100,00

Вид страхування	Виплати	Доля (%)
	2004	2005	2006	2004	2005	2006
Майнове страхування	2,80	0,00	8,00	0,17	0,00	0,23
Страхування вантажів	16,20	12,00	191,00	1,00	0,75	5,52
Обов'язкове страхування	629,70	867,00	954,00	39,05	54,12	27,57
Медичне(НС+мед.витрати)	5,00	0,00	14,00	0,28	0,00	0,40
Автострахування	102,60	241,00	306,00	6,36	15,04	8,84
Страхування відповідальністі неморських перевізників (TIR)	782,80	396,00	1980,00	48,54	24,72	57,23
Авіаційне та морське	78,60	86,00	21,00	4,87	5,37	0,61
ВСЬОГО:	1612,70	1602,00	3460,00	100,00	100,00	100,00

ВИХІДНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ

Вид страхування	Премії	Доля (%)
	2005	2006	2007	2005	2006	2007
Майнове страхування	7832,00	15765,00	16800,00	31,67	46,65	40,98
Страхування вантажів	2190,00	1148,00	1624,00	8,86	3,40	3,96
Обовязкове страхування	3620,00	3575,00	4614,00	14,64	10,58	11,25
Медичне(НС+мед.витрати)	1100,00	1144,00	1480,00	4,45	3,38	3,61
Автострахування	643,00	1287,00	1360,00	2,60	3,81	3,32
Страхування відповідальністі неморських перевізників (TIR)	7504,50	9654,00	13480,00	30,35	28,56	32,88
Авіаційне та морське	1839,50	645,00	1578,00	7,44	1,91	3,85
ВСЬОГО:	24729,00	33797,00	41000,00	100,00	100,00	100,00

Вид страхування	Виплати	Доля (%)
	2005	2006	2007	2005	2006	2007
Майнове страхування	195,00	652,00	1760,00	3,18	9,17	28,13
Страхування вантажів	520,3	176,00	500,00	1,4	2,48	7,99
Обов»язкове страхування	1638,00	3579,00	1419,00	26,71	50,34	22,68
Медичне(НС+мед.витрати)	41,00	61,00	114,00	0,67	0,86	1,82
Автострахування	556,00	1219,00	1077,00	9,07	17,15	17,22
Страхування відповідальністі неморських перевізників (TIR)	3702,00	1422,00	1386,00	60,37	20,00	22,15
Авіаційне та морське	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00
ВСЬОГО:	6132,00	7109,00	6256,00	100,00	100,00	100,00



81

81

Мал.. 1. Баланс перестраховувальних операцій (за преміями і виплатами).

Таблиця 7. Порівняння темпів зростання перестраховувальних операцій з страховими.

Рік	Страхування, %	Вхідне перестрахування, %	Вихідне перестрахування, %
2005	129	71	116
2006	134	106	137
2007	119	136	121

Таблиця 8. Порівняння рівня виплат в перестрахуванні (вхідному і вихідному) і страхуванні.

Рік	Страхування	Вхідне перестрахування	Вихідне перестрахування
	Премії,тис грн	Виплати тис грн	Рівень виплат, %	Премії,тис грн	Виплати тис грн	Рівень виплат, %	Премії,тис грн	Виплати тис грн	Рівень виплат, %
2005	70948,00	22754,00	32,51	4690,00	1615,00	34,4	24731,00	6135,00	24,8
2006	95047,00	39701,00	41,8	4962,00	1602,00	32,3	33795,00	7109,00	21,0
2007	112730,00	45500,00	40,4	6760,00	3460,00	51,2	41000,00	6256,00	15,3

Рік	Страхування, %	Вхідне перестрахування, %	Вихідне перестрахування, %
2005	32,1	34,4	24,8
2006	41,8	32,3	21
2007	44	51,2	15,3

Висновки. Перестрахувальна діяльність компанії досить активна. Про це говорить збільшення частки перестраховувальних операцій у надходженнях страхових премій компанії; це наглядно демонструють графіки балансу перестраховувальних операцій; прискорені темпи зростання перестрахових операцій, порівнюючи із страховими. При цьому, рівень виплат - як у вхідному, так у вихідному страхуванні - знизився, що може бути ознакою підвищення ефективності управління ризиками в компанії.

Власне утримання страховика. Власне утримання страховика - це економічно обґрунтований рівень страхової суми, у межах якої страховик утримує на своїй відповідальності всі або частину ризиків, що страхуються по всьому договору, передаючи у перестрахування суми, що перевищують цей рівень.

Стаття 30 Закону України “Про страхування” передбачає, що у випадку, коли страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10 відсотків сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестрахування.

Виходячи з даної умови, ми можемо визначити максимальний рівень утримання АСК “ІНГО Україна” на 01.01.2008 року, згідно законодавчих вимог. Базою для розрахунків є Баланс АСК “ІНГО Україна” та Розділ 6 “Умови забезпечення платоспроможності страховика” спеціалізованої звітності страховика на 31 грудня 2006 року. Обсяг сплаченого статутного капіталу складає 50 000,40 тис. грн., страхові резерви були представленні резервом незароблених премій (34.063,80 тис.грн) та резервом збитків (3.500,00 тис.грн), вільні резерви при цьому страховик не формував. Таким чином, максимальний рівнем утримання за кожним договором страхування в АСК “ІНГО Україна” складає: 5.125,10 тис.грн. (13.867,20+34.063,80+3500,00)*10%/100%).

В страховій практиці розмір власного утримання визначається за наступної формулою:

х = 2*k*р²,

де х -- максимальне власне утримання, при якому фінансова стійкість операцій не погіршиться;

k -- показник ступеня фінансової стійкості страхових операцій;

р -- загальна сума нетто-премії по сукупності всіх страхований, прийнятих на відповідальність даної організації.

k=v1-q/n*q

q-збитковість страхової суми;

n-кількість застрахованих об'єктів.

q=загальний обсяг страхових відшкодувань / Загальний обсяг страхових сум.

Комісія в перестрахуванні. Перестраховувальна комісія - це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладання договорів страхування.

В практиці перестрахування існує три види комісії:

* Оригінальна комісія, яка передбачає відрахування з премії на користь цедента. Дана комісія сплачується у перестраховувальній цесії.

* Перестраховувальна комісія - відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується при ретоцесії.

* Брокерська комісія - відрахування частини премії на користь брокера. Дана комісія покриває витрати, пов'язані з розміщенням перестраховувального договору, а також враховує прибуток брокера.

Необхідно зазначити, що оригінальна, перестрахова та брокераька комісії у перестрахування можуть набувати таких значень: від 20% до 35% -- оригінальна; 10-15% -- перестраховувальна та у межах 2-5% -- брокерська комісії.

Факультативне перестрахування. Факультативне, тобто необов'язкове, перестрахування передбачає, що відносини перестрахувальника і перестраховика формуються за кожним конкретним ризиком, що підлягає перестрахуванню. Перестрахувальник може не передавати ризик у перестрахування даному перестраховику, який, у свою чергу, не зобов'язаний його брати або може брати його частково.

Фактично перестрахувальник, беручи на себе ризик, в подальшому не має гарантії того, що він зможе вдало розмістити його в перестрахування, а це, природно, несприятливо позначається на його фінансовому становищі і фінансовому становищі його клієнтів. З іншого боку, перестрахувальник і перестраховик не пов'язані один із одним жодними довгостроковими зобов'язаннями з прийому й передачі ризиків у перестрахування, володіють певною свободою у виборі партнерів і мають можливість перестраховувати ризики на взаємовигідних умовах, що сприяє зниженню вартості страхової послуги для клієнта при прямому страхуванні.

Перестрахувальні відносини на факультативній основі будуються в такий спосіб. Підписанню конкретних договорів факультативного перестрахування (ковер-нотів) передує підписання договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, що не містить даних про конкретний ризик, а лише встановлює загальні умови конкретних договорів перестрахування, які сторони планують укладати надалі.

Кожна зі сторін, що підписала цей договір, може брати від іншої сторони або передавати їй на перестрахування ризики відповідно до видів страхування, зазначених у ліцензіях сторін, тобто виступати як у ролі перестрахувальника, так і в ролі перестраховика.

Також у договорі про співробітництво у галузі факультативного перестрахування докладно описуються механізм передачі ризиків у перестрахування і механізм відшкодування збитків, інші розрахунки, порядок розгляду суперечок, встановлюються права та обов'язки сторін, їхня відповідальність, а також термін дії цього договору.

На підставі договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування сторони можуть укладати конкретні договори факультативного перестрахування - ковер-ноти окремо за кожним ризиком (або групою ризиків).

Предметом конкретного договору перестрахування (ковер-нот) є зобов'язання однієї сторони (перестраховика) за обумовлену в ковер-ноті плату (перестрахувальну премію) відшкодувати іншій стороні (перестрахувальнику) частину витрат, що виникли в результаті здійснення перестрахувальником страхової виплати за оригінальним договором страхування.

Конкретний договір факультативного перестрахування, що укладається між перестрахувальником і перестраховиком, можна умовно розділити на дві основні частини. Перша частина регулює істотні умови договору прямого страхування, що лежить в основі даного перестрахування і, як правило, містить такі відомості:

· вид страхування;

· найменування страхувальника;

· характеристику об'єкта страхування із вказівкою номера й дати оригінального договору страхування;

· перелік застрахованих ризиків;

· період і територія страхування;

· страхові суми тощо.

Друга частина регулює умови власне перестрахування і містить наступні істотні моменти:

· посилання на договір про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, в рамках якого він укладений;

· найменування перестрахувальника і перестраховика;

· тип перестрахування;

· частку участі перестрахувальника в ризику;

· перестраховані ризики;

· розмір перестрахувального платежу;

· термін дії договору.

Ковер-ноти також можуть доповнювати або змінювати умови перестрахування, раніше описані в договорі про співробітництво у галузі факультативного перестрахування.

Перестрахувальник після виникнення в нього конкретного ризику, який він бажає перестрахувати за умовами договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, висловлює пропозицію з факультативного перестрахування у вигляді ковер-нота і направляє її перестраховику.

Після одержання ковер-ноти перестраховик упродовж визначеного терміну, передбаченого умовами договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, розглядає умови передачі ризику, що зазначаються в ковер-ноті, за відсутності зауважень підписує документ і направляє його перестрахувальнику. Саме з цього моменту ковер-нот вважається укладеним.

Якщо перестраховик вважає за необхідне внести до ковер-ноту зміни (доповнення), то він в усній або письмовій формі погоджує їх з перестрахувальником, після чого останній повторно направляє перестраховику ковер-нот із внесеними змінами (доповненнями). Перестраховик підписує відкоригований ковер-нот і направляє його перестрахувальнику.

Якщо впродовж терміну, встановленого умовами договору про співробітництво у галузі факультативного перестрахування, сторони не змогли врегулювати розбіжності з перестрахування конкретного ризику, ковер-нот вважається непідписаним, а перестрахування - таким, що не відбулося.