Оптимізація господарського портфелю виробничо-торгівельного підприємства

Інтенсивність реклами

0

5

1

1

1,75

0,6428571

Гарантійне обслуговування

3

3

4

3

3,25

0,8571429

Ступінь задоволеності споживача

4

4

4

4

4

0,9642857

Тепер за формулою 3.1 можна визначити привабливість СЗГ будівельних матеріалів, перемноживши вагомості відповідних факторів на відповідну суму по кожному фактору :

Привабливість СЗГ = 1,56*5+0,11*6,2+1*1+0*0=9,45

З результатів анкетування видно, що привабливішою є стратегічна зона господарювання з продажу будівельних матеріалів.

Для порівняння визначимо тепер привабливість СЗГ замінивши деякі фактори на фактичні дані(табл. 3.7).

Таблиця 3.6

№ п/п	Найменування фактора	Фактичне значення фактора
		2004р.	2005р.
1.	Темп росту відповідного сектору економіки	820,2	990,2	1,2
2.	Інтенсивність реклами	34200	42748	1,25
3.	Коливання рентабельності	-0,0013	0,024	-1,85
4.	Коливання обсягів продажу: - ковані вироби - будівельні матеріали	343642,8 5490200	378162,7 9226200	1,13 1,68



5.	Коливання цін - ковані вироби - будівельні матеріали	-	-	1,3 1,2

Замінивши експертні дані на фактичні дані з таблиці 3.7 на основі попередніх середніх даних, можна визначити більш точну оцінку привабливості СЗГ.

Таблиця 3.7

Фактори, які впливають на перспективу росту СЗГ кованих виробів

Назва фактора	Сер.Знач.	Нормовані значення
Темп росту відповідного сектору економіки	1,2	0,4538
Приріст споживачів даного товару	4,75	1
Ступінь можливого застаріння продукції	1	0,42307
Ступінь оновлення продукції	2,75	0,69232
Ступінь оновлення технології	2	0,5769
Рівень попиту	4,5	0,961
Державне регулювання	-1,75	0
Державне регулювання росту	-2,5	-0,1153
Сума		3,99179

Таблиця 3.8

Фактори, які впливають на рентабельність СЗГ кованих виробів

Назва фактора	Сер.Знач.	Нормовані значення
Коливання рентабельності	-1,85	0
Коливання обсягів продажу	3,75	0,918032787
Коливання цін	2,75	0,754098361
Стабільність структури ринку	1,75	0,590163934
Оновлення асортименту продукції	2,5	0,713114754
Агресивність основних конкурентів	-0,75	0,180327869
Інтенсивність реклами	3,5	0,87704918
Гарантійне обслуговування	1,25	0,508196721
Ступінь задоволеності споживача	4,25	1
Сума		5,540984

За новими даними по перспективі росту та рентабельності можна визначити привабливість СЗГ кованих виробів.

Привабливість СЗГ = 1*3,99+1*5,54+0,4*1+0*1= 9,93

Тепер на основі попередніх середніх даних по анкетуванню та фактичних даних визначимо фактори, які впливають на перспективу росту та рентабельність СЗГ будівельних матеріалів.

Таблиця 3.9

Фактори, які впливають на перспективу росту СЗГ будівельних матеріалів

Назва фактора	Сер.Знач.	Нормовані значення
Темп росту відповідного сектору економіки	1,2	0,5823529
Приріст споживачів даного товару	4,75	1
Ступінь можливого застаріння продукції	-3	0,0882353
Ступінь оновлення продукції	3	0,7941176
Ступінь оновлення технології	3	0,7941176
Рівень попиту	4	0,9117647
Державне регулювання	-3,5	0,0294118
Державне регулювання росту	-3,75	0
Сума		4,64

Таблиця 3.11

Фактори, які впливають на рентабельність СЗГ будівельних матеріалів

Назва фактора	Сер.Знач.	Нормовані значення
Коливання рентабельності	-1,85	0,1285714



Коливання обсягів продажу	1,68	0,6328571
Коливання цін	1,23	0,5685714
Стабільність структури ринку	-2,75	0
Оновлення асортименту продукції	4,25	1
Агресивність основних конкурентів	2,75	0,7857143
Інтенсивність реклами	1,25	0,5714286
Гарантійне обслуговування	3,25	0,8571429
Ступінь задоволеності споживача	4	0,9642857
Сума		5,51

За новими даними по перспективі росту та рентабельності можна визначити привабливість СЗГ кованих виробів.

Привабливість СЗГ = 4,64*1+0,07*5,51+0,64*1+0*0=5,667

Отже, як видно з результатів дослідження анкетування на основі реальних даних значно відрізняється від анкетування експертним шляхом. Покажемо ці відмінності за допомогою діаграми 3.1.

3.2 Вдосконалення господарського портфеля СЗГ по кованим виробам

По суті своїй, перспективний товарний асортимент - це є діючий товарний асортимент підприємства, але зкорегований та дороблений на величину вимог, які поставив ринок перед виробником. Оскількі ці вимоги носять найрізноманітніший характер, і виразити їх у якісному чи кількісному виразі важкувато, то механізм розробки перспективного товарного асортименту, запропонований далі, можна назвати універсальним. В результаті здійснення комплексу розрахунків можна буде отримати інформацію стосовно пріоритетності виготовлення тих чи інших видів продукції. Розрахунки можна проводити раз чи два на рік.

Розробка та впровадження механізму формування перспективного товарного асортименту повинно запобігти виникненню всіх тих негативних тенденцій та процесів, які можливі у випадку ігнорування цього аспекту діяльності підприємства. Перспективний товарний асортимент, розроблений з урахуванням усіх необхідних моментів та вимог, буде лише посилювати конкурентні позиції виробника в порівнянні з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, які не приділяють належної уваги цій стороні. Я б віднісла розробку та впровадження перспективного товарного асортименту до ряду конкурентних переваг того, хто впроваджує цей механізм.

Загальна послідовність дій щодо формування перспективного товарного асортименту здійснюється слідуючим чином:

Задається обмеження, по якому формується варіант товарного асортименту.

Здійснюється послідовне ранжування номенклатурних позицій по вибраним економічним характеристикам.

Здійснюється розрахунок рейтингових оцінок по кожному виду продукції, а також розрахунок загального рейтингу, і, в залежності від його значення, кожному виду продукції присвоюється певне місце.

Отриманий в результаті означених дій набір номенклатурних позицій розглядається як можливий варіант перспективного товарного асортименту.

Для здійснення ранжування продукції за таким класифікаційним параметром як прибуток на одну нормо /годину використовуються

(3.3)

дані по прибутку, який був отриманий в результаті реалізації цього виду продукції за рік, а також річна кількість нормо/годин, витрачених на його випуск. На їх основі розраховується величина прибутку, що приходиться на одну нормо-годину роботи обладнання. На підставі отриманих результатів за формулою 5 розраховується коефіцієнт К_ПР/н, який показує величину прибутку на одну нормо-годину:

де Пріч - прибуток, отриманий на протязі року в результаті реалізації певного виду продукції;

Тн/г - кількість нормо/годин, які були витрачені на виробництво цього виду продукції;

Потім цей коефіцієнт множиться на 1000 для представлення рейтингової оцінки по класифікаційному параметру кожного виду продукції у вигляді цілого числа.

Далі, за формулою 6, проводиться розрахунок частки, яку займає продукція в загальній трудомісткості (Ктр).

(3.4)

де Т'річ - річна трудомісткість прибуток виготовлення певного виду продукції;

Тріч - кількість нормо/годин, які були витрачені на виробництво всіх видів продукції;

Розрахунок проводиться шляхом ділення річної трудомісткості кожного виду продукції на загальну річну трудомісткість по виготовленню всього об'єму продукції. Отриманий в результаті показник відобразить, яку кількісну часку трудомісткість окремо взятого виду продукції займає в загальній річній трудомісткості.

Розрахунок наступного показника Ктпр дасть змогу кількісно виміряти ту часку, яку займає окремий вид продукції в загальному об'ємі товарної продукції, виробленої на протязі року. Цей показник

(3.5)

розраховується за формулою 3.5 шляхом ділення об'єму товарної продукції окремого виду на загальний об'єм товарної продукції.

де V'річ - об'єм товарної продукції певного виду;

?????Vріч - загальний об'єм товарної продукції;

Загальною рейтинговою оцінкою по кожному виду продукції є добуток трьох вищеназваних рейтенгових оцінок. В залежності від його величини кожному виду продукції присвоюється певна позиція. Рейтинг продукції буде тим вище, чим більше буде значення загальної рейтингової оцінки. По мірі зменшення загальної рейтингової оцінки відповідно буде зменшуватись і рейтингова позиція продукції.

В результаті розрахунків отримується інформація, яку потім можна взяти як керівництво до наступних дій:

- переранжувати асортимент у відповідності з рейтингом;

- виключити з асортименту збиткову продукцію та(або) такі види, який має найменший рейтинговий показник;

- здійснити перегляд та реструктуризацію асортименту згідно встановленого обмеження;

Які заходи здійснюються у випадку вибору варіанту переранжування? Асортимент продукції подається у вигляді рейтингової таблиці в порядку спадання рейтингових показників. Це робиться для наглядності, щоб потім було легче визначитись з вибором пріоритетів виробництва. А далі - як вирішить керівництво, ТзОВ „ЛАВІСС”. Можна збільшити об'єми випуску продукції, яка має найвищі рейтингові показники. Можна приділити увагу цій продукції в плані зменшення собівартості та збільшенню рентабельності, або спрямувати зусилля на інтенсивніше просування цих видів продукції на ринок. Також можна спрямувати зусилля на доробку “неперспективної” продукції, підвищенню її рентабельності, зменшенню собівартості продукції, і так далі. Варіантів багато. Головна проблема вирішена - яка продукція “найкраща”, так би мовити.

Якщо попередній варіант передбачає лише структурні зміни діючого товарного асортименту з метою перетворення його в перспективний, то в цьому випадку можливі ще й зміні кількісного характеру. Знову ж таки, за рішенням вищого керівництва можна виключити з товарного асортименту збиткові позиції, або ж ті види продукції, які мають найменшу загальну рейтингову оцінку.

Реструктуризація товарного асортименту згідно встановленого обмеження дещо відрізняється від двох попередніх варіантів присутністю зовнішнього фактора. Цей фактор відіграє роль лакмусового папірця, і вводиться для того, щоб ідентифікувати ті позиції, які не задовольняють поставлені вимоги. Обмеження можуть носити найрізноманітніший характер. Наприклад, можна встановити максимальну кількість нормо/годин, витрачених на випуск усіх видів продукції за місяць. Після ранжування товарного асортименту, види продукції, що займають, наприклад, останні три позиції, виключають з асортименту з таким розрахунком, щоб сума нормо-годин, що залишається на випуск видів продукції, що залишилися, не була менша за встановлену в обмеженні.

Розрахунки по ранжуванню продукції та визначенню рейтингових оцінок по кожному виду продукції, що пропонується до включення в перспективний товарний асортимент, наведені в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12

Результати ранжування продукції і знаходження критичної номенклатурної продукції

Найменування продукції	Річна трудоміст-кість по видам продукції, норм/год	Товарна продукція у співстав-лених ці-нах за рік, тис. грн.	Прибуток/ збиток від реалізації цього виду продукції протягом року, грн.	ППрибуток на одну нор-мо/год.	Частка в загаль- ній тру-домісткості	Часткав об'ємі товар ної продукції	Рейтин-гова оцін-ка по ве-личині	Рейтингова оцінка за часткою в загальній трудо-місткості	Рейтинго-ва оцінка за часткою в товарній продукції	Позиція, продукції в товарному асортименті
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Металовироби	13483,9	41482,04	4854,2	00,36	0,0555540	0,10957386	360	55,55402	109,6	2
Підсвічник	37,88	413,33	12,1216	00,32	0,0001560	0,00109180	320	0,156066	1,092	4
Сітка ЛАВІСС	228769	324146,88	75493,9	00,33	0,942532039	0,8562266	330	942,532	856,2	1
Товари	424,667	12533,78	148,633	00,35	0,0017496	0,03310769	350	1,749632	33,11	3
Всього	242717,7	378576,03	80513,8	-	-	-	-	-	-	-

К_пр/н - коефіціент, що виражає відношення суми прибутку, отриманого на протязі року в результаті реалізації певного виду продукції до кількості нормо/годин, які були витрачені на протязі всього року на виробництво цього виду продукції, і відображає величину прибутку, що припадає на одну нормо/годину роботи обладнання.

К_тр - коефіцієнт, що виражає відношення річної трудомісткості кожного виду продукції до загальної річної трудомісткості по виготовленню всього об'єму продукції, і зображує ту кількісну частку, яку трудомісткість окремо взятого виду продукції займає в загальній річній трудомісткості.

К_тпр - коефіцієнт, що виражає відношення об'єму товарної продукції окремого виду, до загального об'єму товарної продукції, виробленої на протязі року, і відображує, яку частку займає окремий вид продукції в загальному об'ємі товарної продукції, виробленої на протязі року.