Оптимізація господарського портфелю виробничо-торгівельного підприємства

4. НДДКР. Як всередині, так і поза межами підприємства проводяться систематичні пошуки засобу вдосконалення виробництва і створення нових зразків. Внаслідок бурхливого технічного прогресу існуючі товари “морально” застарівають задовго до їх фізичного зносу. Технічно нові продукти не тільки відрізняються від своїх попередників, але і переважають їх.

5. Зменшення ризику. Ризик - це можлива небезпека. В економічній теорії під “ризиком” слід розуміти ймовірність (загрозу) втрати ринковим суб'єктом частини прибутку в результаті здійснення певної виробничої або фінансової діяльності 32,с. 74. При формуванні товарного асортименту слід враховувати ризик:

зміна в зовнішньому середовищі (зміна цін, попиту);

зміна відношень підприємства з контрагентами (зміна орієнтації партнерів та інші.);

зміни всередині підприємства (раптовий вихід з ладу основних виробничих фондів);

зміни внаслідок науково-технічного прогресу (поява нових технологій та інші). [31, с. 287]

Для мінімізації цих ризиків підприємству необхідно:

правильно оцінювати ресурсні обмеження, виробничі потужності;

вірно сформулювати стратегічну мету;

правильно визначати ситуацію на ринку, та інші

періодично проводити маркетингові дослідження і науково-технічні розробки, щоб підприємство мало гнучкість в реагуванні на зміни, що відбуваються на ринку.

Існує два шляху захисту підприємства від ризику, що можна класифікувати по активності дій: 1) пасивне реагування; 2) активне втручання.

Пасивне реагування - використання стратегії страхування можливих ризиків. Підприємство знаходиться в ролі стороннього спостерігача, що констатує факт реалізації і нереалізації застрахованих ризиків.

Активне реагування - використання підприємством стратегії диверсифікації своєї діяльності з метою зниження ступеня ризику.

Під диверсифікацією розуміють процес проникнення підприємства в нові для себе галузі матеріального і нематеріального виробництва з метою забезпечення стабільних рівнів функціонування і зниження рівня втрат у випадку реалізації ризику [36, с. 314].

При використанні підприємствами диверсифікації з метою зниження ризику підприємства можуть вирішити цілий ряд задач:

створення принципово нових товарів і послуг на базі використання передової технології;

розвиток нових напрямків підприємництва;

поліпшення якості продукції, раціоналізація виробництва, зниження витрат;

можливість збільшення своєї частки на ринку, активізація своєї ринкової політики.

6. Сегментування ринку - це розподіл великого ринку на більш дрібні групи індивідуальних або інституціональних споживачів, яким властиві деякі загальні характеристики, тип поведінки, потреби. Мета сегментування - виявлення групи покупців, що цінують одні ті ж якості конкретного товару або послуги.

Ступінь впливу кожного з зазначених чинників визначається при формуванні товарного асортименту в залежності від типів товарів, що входять в його склад.

На основі прогнозу отримання державних замовлень і проведених маркетингових досліджень складається динамічний набір номенклатурних позицій (типів, розмірів, марок, моделей) продукції, тобто іде формування базового товарного асортименту підприємства.

До потенційних економічних характеристик, що слід визначити по кожному виду продукції, включеної в базовий товарний асортимент (БТА) підприємства, відносять:

ціни на одиницю продукції (по їх видам: фіксовані, договірні, зовнішньоекономічні та інші);

потенційні обсяги виробництва продукції в натуральному і грошовому виразі;

трудомісткість продукції;

необхідна чисельність робітників;

витрати на виробництво продукції, загальні та по елементам;

витрати на маркетинг;

капітальні вкладення в матеріально-технічну базу виробничої і соціальної сфер діяльності;

всі види податків, передбачені законодавством;

прибуток від реалізації продукції;

прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків з урахуванням пільг і санкцій;

рентабельність кожного виду продукції до витрат на виробництво;

ефективність капіталовкладення, пов'язаного з засвоєнням і висновком продукції на ринок;

тривалість засвоєння і виводу продукції на ринок. [13, с. 277]

Інші характеристики визначаються на основі аналізу реальних потреб підприємства в ресурсах, що виникають в зв'язку з необхідністю освоєння і виводу на ринок тієї або інший продукції, а також експертним шляхом.

Порядок формування перспективного товарного асортименту наведено на рис. 1.4.

Рис. 1.4. „Порядок формування перспективного товарного асортименту”

На ряду з потенційними характеристиками кожного виду продукції, включеної в БТА (цільові характеристики), визначають нецільові характеристики, стосовні до всього БТА:

капітальні вкладення в матеріально-технічну базу виробничої і соціальної діяльності, що не можуть бути віднесені на конкретний вид продукції (природоохоронні заходи, ресурсозбереження, ін.);

нецільові санкції і збитки, зумовлені збоями в діяльності підприємства, що не можуть бути віднесені до конкретного вигляду продукції (санкції за порушення екологічних і соціальних нормативів, ін.).

Під час аналізу та визначення “перспективності” асортиментної позиції і, як наслідок часто вдаються до ранжування асортименту продукції та визначення рейтингу кожної позиції

Під рейтингом продукції розуміють місце, займане тією або іншою номенклатурною позицією в ранжованому ряді всіх позицій товарного асортименту [12, с. 398].

Ранжування номенклатурних позицій може здійснюватися по будь-якій цільовій економічній характеристиці продукції, як по зменшенню значень характеристик, що оцінюють результативність для підприємства включення даної позиції в його товарний асортимент, так і по зростанню значень характеристик, що оцінюють величину витрат ресурсів, необхідних для засвоєння і виведення на ринок даної позиції.

Рейтинг продукції падає по мірі зменшення результативності і збільшення необхідних витрат ресурсів, пов'язаних з виробництвом і виведенням на ринок даної номенклатурної позиції.

Вибір економічної характеристики, за якою слід провести ранжування номенклатурних позицій, залежить від конкретних умов, що складаються на підприємстві, для якого формується товарний асортимент.

Перевага повинна надаватися характеристикам, що відбивають гостроту дефіцитності ресурсів, якими воно володіє (або може придбати підприємство). Наприклад, якщо загострюється дефіцит матеріалів, в якості показника ранжування доцільно вибрати рентабельність по відношенню до матеріальних витрат.

Можна ранжувати продукцію і по величині податків того або іншого вигляду з тим, щоб проаналізувати причини зменшення (збільшення) остаточного прибутку.

Важливе значення при формуванні варіантів товарного асортименту мають рішення про систему організації виробництва тих або інших товарів або асортиментних груп. Ці рішення залежать від багатьох чинників: потенційної ємності ринку і їхнього географічного розміщення, системи постачальників комплектуючих виробів і інших ресурсів, потенційно можливого ефекту масштабів виробництва, ін.

Варіанти системи організації припускають різноманітні поєднання форм і напрямків спеціалізації, концентрації і розміщення виробництва, диференціювання останнього на самостійні етапи, що дозволять виділяти їх в окремі, але взаємопов'язані підприємства. Кожний з подібних варіантів створює різноманітні передумови для досягнення того або іншого рівня витрат виробництва.

Стосовно до окремого виробу або асортиментної групи фірма може віддати перевагу стратегії створення одиничного підприємства. Стосовно до інших видів продукції або товарного асортименту найкращою може виявитися стратегія створення безлічі кооперуючих підприємств.

Перспективним варіантом товарного асортименту слід вважати перелік номенклатурних позицій, що мають найвищий рейтинг за обраним показником ранжування в умовах заданих ресурсних обмежень: обсягів виробництва (виробничою потужністю), чисельності робітників, капітальних вкладень та інші. [13, с. 280].

Варіанти товарного асортименту формуються шляхом послідовного ранжування номенклатурних позицій за обраними економічними характеристиками і водночас складання значень цих характеристик для умов обмежень ,що задаються.

Формування варіантів товарного асортименту здійснюється наступним чином:

задається величина обмеження, по якому формується варіант товарного асортименту ;

здійснюється послідовне ранжування номенклатурних позицій за обраними економічними характеристиками до того критичного порядкового номера позиції, при якому зростаючий сумарний підсумок значень відповідної економічної характеристики по номенклатурним позиціям, що передують критичному номеру в перший раз перевищить задане значення відповідного обмеження;

визначається значення остаточного прибутку і всіх інших економічних характеристик по всім номенклатурним позиціям, що передують критичному порядковому номеру;

в результаті набори номенклатурних позицій розглядаються як можливі варіанти асортиментів.

Перспективний варіант товарного асортименту обирають на основі аналізу переваг і недоліків можливих варіантів з точки зору можливостей подолання проблем виробничого і соціального характеру, що можуть виникати у випадку включення в більш прийнятний товарний асортимент тієї або іншої номенклатурної позиції.

2.1. Загальна характеристика виробничої і торгівельної діяльності ТзОВ «ЛАВІСС»

Підприємство було створене у 1993 р. у формі ТзОВ під назвою “Лавісс”. Зараз підприємство знаходиться за адресою :33001 Україна, м. Рівне, вул.. Промислова,1.

ТзОВ “ЛАВІСС” є юридичною особою, має права та обов`язки і здійснює свою діяльність згідно Статуту, Установчого договору та чинного законодавства. Товариство має розрахункові та інші рахунки в банківських установах, печатку та штампи зі своєю назвою, а також інші реквізити і проводить свою діяльність на засадах самофінансування і самоокупності. Товариство за своїми обов`язками відповідає всім своїм майном, на яке, може бути звернене стягнення на вимогу кредиторів.

Спочатку ТзОВ “ЛАВІСС” було створене для виробничої діяльності: виробництва сітки металевої. У 1995 р. Фірма розширила свою діяльність, почала займатися гуртовою та роздрібною торгівлею лакофарбними виробами та ін. господарськими товарами та виробами побутової хімії.

У ході свого розвитку підприємство застосовувало ряд заходів для закріплення свого іміджу та репутації на ринку поширювало інформацію про себе через ЗМІ: реклама на радіо, телебаченні, газетах Рівного і області. З'явилися свої клієнти, яким дається знижка на продукцію 3-6%.

З 1999 р. ТзОВ “ЛАВІСС” заснувало декілька магазинів з продажу своєї продукції. Стала офіціальним дилером по Рівненській області продукції таких фірм як “Полімін” (будівельні суміші), “Лакма” (лакофарбова продукція), “МоторСіч” (мота блоки трактори, гелікоптери, замки). Фірма співпрацює тісно з багатьма заводами як України, так і близького зарубіжжя. Зокрема, з російською фірмою “Емпілс” з виробництва і продажу лакофарб них матеріалів, заводами Дніпропетровська, Луганська, Запоріжжя.

Також фірма займається виробництвом і монтажем кованих виробів.

ТзОВ “ЛАВІСС” з 2002 р. Зареєструвало власну торгову марку під якою виробляє свої товари. А у 2004 р. Завоювало нагороду в Іспанії як кращий виробник середнього бізнесу металолакових виробів.

Предметом діяльності Товариства є здійснення виробничої, торгівельної, інноваційної, посередницької, консультаційної, рекламної та іншої діяльності, а також надання послуг, що не суперечить чинному законодавству України. Тому основними напрямками діяльності підприємства є :

- виготовлення будівельних матеріалів, виробів та конструкцій

- виконання будівельних, будівельно-мантажних, ремонтно-будівельних, пусконалагоджувальних, проектно-вишукувальних робіт;

- розвиток зовнішньоекономічної діяльності, пошук вигідних партнерів і посередників;

- здійснення природоохоронних заходів;

- вирішення завдань соціального розвитку галузі;

- виконання робіт та послуг невиробничого та виробничого характеру;

- оптово-роздрібна торгівля;

- торгово-посередницька діяльність;

- виробництво з давальницької сировини.

В основному ТзОВ “ЛАВІСС” займається виробничою, торгівельною, а також посередницькою діяльністю. Основні показники діяльності фірми наведені в табл. 2.1

Серед них виділяється чотири основні асортиментні групи:

- металовироби (ковані двері, ворота, драбини, решітки, задвиджки та ін.);

- підсвічники (різноманітні підсвічники, підставки для дрів, віконні решітки, фіртка, секції огорожі );

- сітка ( широкий вибір сітки );

Також ТзОВ «ЛАВІСС» займається розфасуванням товарів. Зокрема:

- полімін фольмагаут;

- цемент;

- оліфа;

- вапно та ін.

Показники обсягів виробництва наведемо в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Основні показники виробництва товарів

№	Товарна група	Виробили за рік, тис. грн
		2003р.	2004р.	2005р.
1	Металовироби	46,3678	47,47823	43,38095
2	Підсвічник	-	0,3778	0,10343
3	Полімін Фольмагаут	0,13455	-	-
4	Сітка ЛАВІСС	244,20989	302,53159	322,23684
5	Товари	9,74828	2,93868	12,29129
	Всього за рік	300,46052	353,3263	378,01251

Спостерігається значне зростання обсягів виробництва сітки ЛАВІСС у 2005році, майже на 80000 грн. у порівнянні з 2003 роком та на 20000 грн. у порівнянні з 2004 роком.

Рис. 2.2 «Графік динаміки структури торгівельної і виробничої діяльності ТзОВ "ЛАВІСС" за 2005р.»

Щодо обсягів виробництва інших груп товарів, то з гістограми видно, що вони коливаються з кожним роком. Так, обсяг виробництва металовиробів впав більш ніж на 4 тис. грн., в порівнянні з 2004р., а розфасовка товарів значно зкоротилася у 2004 році і зросла на 10 тис. грн. у 2005р.

Загальний обсяг виробництва зріс на 53 тис. грн. у 2004 р., та на 25 тис. грн. у 2005 році.

Результативність господарської діяльності значною мірою залежить від якості взаємодії із безпосереднім оточенням, зокрема з споживачами і конкурентами. Саме виживання і виправдане існування організації залежить від здатності знаходити споживача результатів ії діяльності і задовольняти його запити. Споживачі вирішуючи, які товари та послуги для них бажані і за якою ціною, визначають для організації майже все, що стосується результатів ії діяльності. Тим самим необхідність задоволення потреб споживачів впливає на взаємодію організації з постачальниками матеріалів та трудових ресурсів. Споживачі здійснюють значний вплив на структуру організації. Організація повинна визначити і прийняти рішення про те, як, коли і де продавати продукцію та надавати послуги.

ТзОВ “ЛАВІСС” постійно вивчає потреби та інтереси споживачів своєї продукції, застосовує різну цінову політику для постійних клієнтів.

Дослідження споживачів продукції ТзОВ “ЛАВІСС” потрібно проводити у такому розрізі :

1) встановити основних покупців запропонованої продукції;

2) оцінити мотиви придбання товару чи його асортименту;

3) виділити однорідні групи споживачів за мотивами та потребами;

4) встановити потреби, які не задоволені товаром даного виду.

Споживачами фірми є як приватні фірми “Ольвія”, “Кодест”, так і державні установи, школи, університети, а також роздрібні покупці на ринку. Основними споживачами сітки металевої та кованих виробів є різноманітні будівельні організації, промислові та сільськогосподарські підприємства, а також індивідуальні замовники.

Для ефективного планування конкурентних маркетингових стратегій компанія з'ясовує про своїх конкурентів усе можливе. Вона повинна постійно порівнювати свої товари, ціни, канали розподілу і засоби просування з тими, які використовують її найближчі конкуренти. Таким чином компанія може визначити сфери потенційних конкурентних переваг і можливих збитків. Компанії повинні знати: хто їхні конкуренти; які їхні цілі, які стратегії вони застосовують; сильні і слабкі аспекти конкурентів; можливу реакцію конкурентів.

Аналіз конкурентів здійснюється у ряд етапів:

1. Визначення конкурентів компанії;

2. Визначення цілей конкурентів;

3. Встановлення стратегій конкурентів;

4. Виявлення сильних і слабких аспектів конкурентів;

5. Оцінка спектра можливих реакцій конкурентів;

6. Вибір конкурентів, яких треба атакувати і яких треба уникати.

При оцінюванні конкурентоспроможності фірми необхідно враховувати стратегію основних конкурентів.

Як правило при оцінюванні стратегії відповідають на наступні питання:

Які головні фактори конкурентоздатності цих товарів?

- Яка практика фірм-конкурентів в рекламі та стимулюванні збуту?

- Яка практика фірм-конкурентів відносно найменувань (торгових марок) товарів?

- В чому полягають притягуючі сторони упаковки товарів конкурентів?

- Який рівень сервісу пропонують конкуренти в гарантійний і післягарантійний період?

- Чи використовують конкуренти для збуту місцеву торгову мережу чи створюють власну?

- Яка практика товароруху у фірм-конкурентів (види транспорту), об'єми запасів, розміщення складів, види складів та їх вартість?

Конкурентоспроможність продукції - це характеристика продукції, яка відображає її відмінність від товару - конкурента як по ступені відповідності конкретної суспільної потреби, так і по витратах на її задоволення.

Щодо ринку лакофарбної продукції, то тут ТзОВ “Лавісс” має досить багато конкурентів, які продають аналогічну продукцію . Основні з них: “Ольвія”, ф. “Кодест” ,ф.“ Акме ”, ф. “Адела” та ін. Аналіз конкурентів проведемо в таблиці.

Таблиця 2.3

Аналіз конкурентів

Фірма конкурент	Види продукції	Сильні сторони	Слабкі сторони
ф.“Ольвія”	Лаки, фарби, розчин ники, барвники, шпаклівка, клеї, відділочні матеріали	Широкий асортимент, доставка товарів, велика кількість магазинів, помірні ціни	Немає більш Дорогого товару
ф.“Кодест”	Лаки, фарби, барвники, декор-барвники, фасадні матеріали ,шпаклівки, інтерєрні матеріали, клеї	Великий асортимент товарів по декору, підбір фарби	Високі ціни, Товар представлений 3-4 виробниками
ф.“Акме”	Фасадні матеріали ,шпаклівки, інтерєрні матеріали, шпаклівка, клеї,	Індивідуальний підбірфарб, різноманітні відтінки фарб, нові техніки нанесення фарб, помірні ціни	Немає своїх магазинів роздрібної торгівлі
ф. “Адела”	Лаки, фарби, барвники, декор-барвники, фасадні матеріали ,шпаклівки, інтерєрні матеріали, клеї	Наявність великої кількості своїх клієнтів, які мають знижки (оптових та роздрібних клієнтів)	Невеликий асортимент, досить високі ціни, немає магазинів зі своєю прод- укцією.

Отже, як видно з таблиці основним конкурентом фірми є ф.“Ольвія”, яка займає такій же приблизно сегмент ринку, а також існує велика кількість дрібненьких фірм, які разом займають 22% ринку.

Для того, щоб бути конкурентноспроможними необхідно ретельно вибирати постачальників сировини (Табл. 2.4).

Табл. 2.4

Особливості взаємоді ТзОВ «ЛАВІСС» з постачальниками

Постачальник	Місце знаходження	Вид товару	Форма розрахунку
Ф. «Ромар»	м. Залішики, Тернопільська обл.	Дріт ОК, діаметр 2,5мм.,3 мм.	Післяоплата
Ф. «Вільха»	м. Здолбунів Рівненська обл.	Круг, квадрат, уголок, швелер, лист	Під реалізацію
Ф.«Укрпромторг»	м. Луганськ	Дріт ОК ,діаметр 2,5мм.,3 мм.	Дооплата
ВАТ «Запорітький Сталепрокат-ний Завод»	м . Запоріжжя	Дріт ОК, діаметр 2,5мм., 3 мм.	Під реалізацію
Ф. «Потар»	м . Рівне	Круг, квадрат, уголок, швелер, лист	Під реалізацію

Також, необхідно вибирати постачальників з найнижчими цінами, які б дозволили продавати товари за нижчою ціною ніж у конкурентів (табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Ціни за сировину

Вид сировини	Ціна, грн. з ПДВ за тонну
Дріт неоцинкований ОК	2400
Дріт оцинкований ОК	3600
Метал	3000

На основі вищенаведених даних проведемо аналіз основних постачальників, виділивши основні переваги та недоліки.

На ТзОВ “ЛАВІСС” впроваджена лінійна структура управління (додатак 1).

Лінійна організаційна структура управління -- це така структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії. За такої організаційної структури управління кожний підлеглий має лише одного керівника, який і виконує всі адміністративні та спеціальні функції у відповідному структурному підрозділі.

Перевагами організаційної структури управління лінійного типу є: чіткість взаємовідносин, однозначність команд, оперативність підготовки та реалізації управлінських рішень, на-дійний контроль. Але керівник при цьому має бути висококваліфікованим універсалом, здатним вирішувати будь-які стратегічні й поточні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів (ланок).

Під управлінням персоналом розуміють усі ті практичні заходи, за допомогою яких менеджер спонукає робітників до дій, що забезпечують досягнення кінцевих цілей підприємства.

Ефективне управління персоналом на ТзОВ“ЛАВІСС” будується на основі певних принципів. Ось деякі з :

1. Взаємна довіра керівника і колективу, добрі стосунки між співробітниками.

2. Правильне співвідношення поставлених завдань і здібностей людини.

3. Матеріальне й моральне заохочення персоналу ("позитивне підкріплення").

4. Самостійність підлеглих, делегування їм відповідальності за досягнення результатів.

5. Турбота за психічний та фізичний стан підлеглих, їх професійне зростання.

6. Поступове досягнення кінцевих цілей через виділення проміжкових результатів.

7. Контроль за досягненням результатів.

Успішна діяльність підприємства за умов жорсткої ринкової конкуренції залежить від творчої активності робітників. Тому головним завданням менеджера є мотивація персоналу.

Для кращого опису наявних трудових ресурсів на підприємстві слід скористатися наступною таблицею.

Таблиця2.6

Штатний розпис персоналу ТзОВ“ЛАВІСС”

№п/п	Назва посади	Кількість, чол.	Посадовий оклад,грн
1.	Директор	1	1000,00
2.	Заступник директора	1	900,00
3.	Головний бухгалтер	1	800,00
4.	Бухгалтер	1	500,00
5.	Технік-програміст	1	400,00
6.	Менеджер	1	450,00
7.	Завідувач складу	1	400,00



8.	Начальник виробництва	1	700,00
9.	Начальник сіткової дільниці	1	600,00
10.	Художник	1	500,00
11.	Коваль	1	500,00
12.	Опер. машин	1	500,00
13.	Опер.сітков'язальних машин	1	500,00
14.	Опер.сітков'язальних машин	1	500,00
15.	Опер. сітков'язальних машин	1	500,00
16.	Опер. сітков'язальних машин	1	500,00
17.	Електрозварник	1	500,00
18.	Електрозварник	1	500,00
19.	Електрозварник	1	500,00
20.	Електрозварник	1	500,00
21.	Слюсар	1	450,00
22.	Слюсар	1	450,00
23.	Енергетик	1	400,00
24.	Технічний працівник	1	332,00
25.	Вантажник	1	332,00
26.	Охоронець	1	332,00
27.	Водій	1	332,00
28.	Всього	27	13878

Отже, всього на підприємстві працює 28 працівників, з них управлінський персонал становить 9 чоловік, а виробничий 17 чоловік.

Рис.2.4 «Структура персоналу»

А тепер наведемо структуру виробничого персоналу, який складається з виробничо-управлінського, виробничого та допоміжного персоналу.

Рис.2.5 «Структура виробничого персоналу персоналу»

Оплата праці -- це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги.

Оплата праці на ТзОВ “ЛАВІСС” складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці (рис.). Розміри оплати найманого працівника залежать від результатів його праці з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства.

Рис. 2.6 «Формування заробітної плати»

Фонд заробітної плати в рік становить 166536 грн., а відрахування до фондів соціального страхування 63550 грн.

Тепер наведемо структуру заробітної плати управлінського персоналу за категоріями(Рис.10 «Структура заробітної плати управлінського персоналу за категоріями»).

Рис.2.7 «Структура заробітної плати управлінського персоналу за категоріями».

Основна заробітна плата працівника на ТзОВ“ЛАВІСС” залежить від результатів його праці й визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками і доплатами у розмірах, не вище встановлених чинним законодавством. Рівень додаткової оплати праці встановлюється переважно в залежності від кінцевих результатів діяльності підприємства.

Для підтримання конкурентноздатності підприємства, працівники фірми проводять маркетингові дослідження.

При аналізі функцій маркетингу було виділено п'ять основних елементів:

1. Конкурентоздатність. Організація має свого споживача оскільки частина товарів є унікальною, але вона має також численних дрібних конкурентів. Слабким місцем тут є проблема частного постачання кованих виробів до споживачів.

2. Розмаїття та якість асортименту. Це елемент багато в чому визначає стійкість організації. Товар

3. Збут, реклама, просування товарів. Ці показники є основними в аналізі функції маркетингу. Організація може розраховувати на успіх лише в тому випадку, коли вона проводить агресивну творчо - організовану рекламу і просування товарів. За спостереженням була проведена реклама організації її діяльності у вигляді наклеєк, які були розклеєні в громадському транспорті,реклама на радіо, місцевому телебаченні, в засобах масової інформації.

4. Прибуток. Це узагальнюючий показник ефективності діяльності комерційної організації. Тому саме маркетолог повинен здійснювати постійний контроль за прибутком від реалізації товару.

Політика і стратегія ціноутворення фірми на ринку

Під політикою розуміють загальні принципи , яких компанія збирається дотримуватись в сфері установлення цін на свої товари чи послуги. Під стратегією ціноутворення розуміють набір методів , з допомогою яких ці принципи можна реалізувати на практиці.

Політика цін ТзОВ “ЛАВІСС” виражається в підтриманні ціни трохи нижчої ніж в основних конкурентів, щоб забезпечити швидкий ріст продажу в порівнянні з загальним темпом розширення ринку. Відповідна цій політиці стратегія ціноутворення буде визначати набір процедур і міроприємств , з допомогою яких ця політика буде проводитися на практиці.

Фірма вибирає оптимальний варіант «ціна - якість».

2.2 Аналіз виробничої підсистеми ТзОВ “ЛАВІСС”

Виробнича підсистема - передбачає наявність технічної підсистеми, яка включає підсистему підготовки виробництва (конструкторські розробки, склад виконавчих планів) та саме виробництво (операції підсумку).

Виробництво (операційна підсистема) - передбачає процеси перетворення предметів праці за допомогою засобів виробництва та працівників готову продукцію.

Тип виробництва -- це комплексна характеристика організаційно-технічного рівня виробництва, що охоплює номенклатуру продукції, обсяг виробництва, випуск одно-типної продукції, характер завантаження робочих місць, кваліфікацію робітників, собівартість продукції.

Підприємство використовує різні типи виробництва для різної продукції.

А саме, для виробництва сітки металевої підприємство застосовує масовий тип виробництва. Необхідною умовою масового виробництва є постійний рівень попиту на продукцію , а фірма має попит на цю продукцію і займає біля 90% ринку.

Тобто, ТзОВ «ЛАВІСС» виготовляє один вид продукції - сітки металевої у великій кількості на вузькоспеціалізованих робочих місцях протягом тривалого періоду.

Головною ознакою масового типу виробництва є виготовлення великого обсягу однорідної продукції. Для цього тину виробництва характерна незмінна номенклатура продукції, що виготовляється, спеціалізація робочих місць на виконанні однієї постійно закріпленої операції, застосування спеціального обладнання та незначна довжина виробничо-го циклу, висока механізація та автоматизація виробничих процесів. : Собівартість продукції масового виробництва, порівняно з одиничним та серійним," значно менша. Таким чином, цей тип виробництва створює передумови для поглиблення спеціалізації та підвищення продуктивності праці. Усе це веде до збільшення ефективності виробництва. Як правило, собівартість дослідного зразка одиничного виробництва у 20--30 разів вища, ніж масового.

Для виробництва сітки металевої характерне таке:

- за кожним робочим місцем закріплено одну дві операції;

- постійна номенклатура продукції;

- використовуються автоматичні лінії;

- застосовується паралельний вид пересування предметів праці.

Щодо виробництва кованих виробів, то тут ТзОВ «ЛАВІСС» застосовує одиничний тип виробництва. Підприємство має широкий асортимент з виготовлення кованих виробів, і кожен виріб вимовляється на замовлення, індивідуально для кожного клієнта. Дизайнер разом з клієнтом створюють виріб, який підходить кожному з клієнтів, різний за розмірами і за зовнішніми рисами.

Таким чином, відмітними рисами виробництва кованих виробів ТзОВ «ЛАВІСС» є:

- переважання технологічної спеціалізації цехів, дільниць та відсутність закріплення за ними певних виробів;

- використання універсального обладнання та його розміщення за однотипними групами;

- відносно велика питома вага ручної праці;

- наявність робітників високої кваліфікації.

ТзОВ «ЛАВІСС» займається не тільки виробництвом а і розфасовкою товарів. Ковані вироби на підприємстві поділяють на 2 великі групи: металовироби та підсвічник. В свою чергу ці дві групи включають широкий асортимент різноманітних товарів, приблизно по 20 найменувань кожна.

А сітка включає приблизно 80 найменувань, різної за формою і за діаметром.

Розфасовка товарів включається до окремої групи «товари» , сюди входять такі товари як : вапно, цемент, гідротекс ,алюмінієва пудра та ін.

Основні групи товарів:

- металовироби (ковані двері, ворота, драбини, решітки, завіси, кронштейни, задвиджки та ін.) ;

- підсвічники (різноманітні підсвічники, підставки для дрів, віконні решітки, фіртка, секції огорожі );

- сітка ( широкий вибір сітки різною за діаметром, оцинковану та неоцинковану);

Розфасуванням товарів. Основні з них:

- полімін Фольмагаут;

- цемент;

- оліфа;

- вапно та ін.

Розфасовка товарів включається до окремої групи «товари» , сюди входять такі товари як : вапно, цемент, гідротекс ,алюмінієва пудра та ін.

Проаналізувавши тип виробництва наведемо показники обсягів продажу та обсягів виробництва по основним групам товару в кількісному та вартісному виразі.

Таблиця 2.8

Показники обсягів виробництва

№	Товарна група	Обсяг виробництва за рік
		2003р.	2004р.		2 005р.
		Кількість, тис.шт	вартість, тис. грн	Кількість, шт	вартість, тис. грн	Кількість, тис.шт	вартість, тис. грн
1	Металовироби	547	46,4	3,01	47,48	1,144	43,38095
2	Підсвічник	-		0,2	0,378	0,6	0,10343
3	Полімін Фольмагаут	23	134	-	-	-	-
4	Сітка ЛАВІСС	73,4	244	70,661	302,5	65,99113	332,23684
5	Товари	15,4	9,75	0,833	2,939	2,697	12,29129
	Всього за рік	89,6	300	74,704	353,3	69,93556	387,90908

Динаміку зміни показників обсягів виробництва покажемо на гістограмі.

А з таблиці 2.6 видно що загальний обсяг виробництва у 2005 році значно зріс в порівнянні з іншими роками.

Рис. 2.9 «Динаміка зміни обсягів виробництва»

З таблиці 2.7 видно, що загальні обсяги продажу зросли, але вони менші за обсяги виробництва , тобто ця продукція залишилась на складі у вигляді запасу товарів, він становить приблизно 100.000 грн.

Для того, щоб проаналізувати обсяги виробництва і продажу товарів побудуймо спільний графік їх співвідношення (рис.2.8)

Рис. 2.8 «Графік співвідношення обсягів виробництва і продажу »

Для виробництва максимально можливого обсягу товарів необхідно знати яку виробничу потужність має обладнання.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асор- тименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва

Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників. Головними з них є:

- номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

-кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання площ протягом року;

- прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання устаткування, зняття продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткості продукції, що виробляється (послуг, що надаються).

Характеристика основних виробничих фондів

Основні фонди - це частина виробничих фондів підприємства, яка має речову форму засобів праці - машини, устаткування, споруди, технологічні лінії. Вони багаторазово приймають участь у виробничих циклах, що періодично повторюються , зберігаючи при цьому свою натуральну речову форму і переносять свою вартість на створюваний ними продукт по частинах.

Основні промислово-виробничі - це фонди, які охоплюють засоби праці, що виконують в процесі виробництва різноманітні функції.

Характеристику основних виробничих фондів, іх кількість наведемо у таблицях 2.4 і 2.5

Таблиця 2.4

Основне обладнання

№ п/п	Назва обладнання	Кількість,шт.
1.	Сітко в'язальні машини	5
2.	Ковальські молоти	2
3.	Зварочні апарати	5
4.	Гелітинні ножиці (для різки металу)	8
5.	Підйомні механізми	6
6.	Нагрівальне обладнання (піч)	2

Таблиця 2.5

Будівлі виробничого призначення

№п/п	Назва	Площа, м2
1.	Цех	800
2.	Склади :	1000 700

Всого виробничої площі : 2500 м²

На ТзОВ «ЛАВІСС» основні фонди розподілені на чотири кваліфікаційні підгрупи.

До І-ї підгрупи входять будівлі виробничого та адміністративного характеру, різні споруди, в тому числі периферійні, а також передавальні пристрої. Вартість цієї підгрупи на 1 січня 2006 року оцінювалася в 190,5 тис. грн.

До ІІ-ї підгрупи відносять транспортні засоби. Сумарна вартість їх на 1 січня 2006 року оцінювалася в 100,3 тис. грн.

До ІІІ-ї підгрупи включають меблі, господарчий інвентар а також різноманітні прилади та інструменти. Сумарна вартість всіх складових цієї класифікаційної підгрупи на 1 січня 2006 року дорівнює 19,8 тис.грн.

До 4-ї підгрупи відносяться малоцінні необоротні активи. Вартість цієї підгрупи на 1 січня 2006 року оцінена в 38,6тис. грн.

До 5 -ї підгрупи включають всі інші основні засоби, які не увійшли до перших двох груп. Це станки, цехове обладнання і т.ін. Вартість цієї підгрупи на 1 січня 2006 року оцінена в 19,1тис. грн.

Таким чином, загальна вартість основних ТзОВ «ЛАВІСС» на 1 січня 2006 року становила приблизно 430,1тис.грн. Нарахування амортизації відбувється щомісяця.

2.3 Аналіз торгівельної підсистеми ТзОВ “ЛАВІСС”

На сьогоднішній день ТзОВ «ЛАВІСС» продає асортимент продукції, який характеризується наявністю різноманітних асортиментних підгруп, в основному це різноманітні товари будівельного призначення.

Загалом весь асортимент поділяється на шість великих груп:

- вироби із пластмас

- цемент;

- шифер;

- матеріали лакофарбові;

- металеві вироби;

- ін. вироби.

Тобто, якщо виміряти глибину та ширину асортименту товарів, то асортимент на ТзОВ «ЛАВІСС» можна визначити як незначна кількість товарних груп у багточисельних варіантах.

Для того, щоб детальніше проаналізувати динаміку зміни обсягів продажу по групам наведемо ці показники у вартісному та натуральному виразі у таблицях.

Таблиця 2.8

Обсяги продажу по основним групам товару за 2003р.

Товари і товарні групи	Одиниці	Кількість,	Всього,
	виміру	шт	тис.грн.
Оптовий товароборот, всього	тис.грн		3663,3
у тому числі:
вироби із пластмас	тис.грн		84,6
цемент	т	116,7	21,5
матеріали лакофарбові	т	562,5	3006,4
металеві вироби	т	4,3	91,3
ін. вироби	тис. грн		459,5

З таблиці видно, що в 2003 році існувало п'ять товарних груп. Найбільшу частку з них займала група матеріали лакофарбові.

Таблиця 2.9

Обсяги продажу за основними групам товару за 2004р.

Товари і товарні групи	Одиниці	Кількість,	Всього,
	виміру	шт	тис.грн.
Оптовий товароборот, всього	тис.грн		5538,2
у тому числі:
вироби із пластмас	тис.грн		170,9
цемент	т	60,2	18,6
шифер	тис. умов плит	11,2	6,0
матеріали лакофарбові	т	525,3	3677,4
металеві вироби	т	11,5	48,0
ін. вироби	тис. грн		1617,3

Таблиця 2.10

Обсяги продажу за основними групам товару за 2005р.

Товари і товарні групи	Одиниці	Кількість,	Всього,
	виміру	шт	тис. грн.
Оптовий товароборот, всього	тис.грн		9405,8
у тому числі:
вироби із пластмас	тис.грн		155,9
цемент	т	144,4	53,2
шифер	тис. умов.плит	3,4	1,8
матеріали лакофарбові	т	329,3	2513,8
металеві вироби	т	44,9	179,6
ін. вироби	тис. грн		6501,5

З таблиці видно, що на відміну від двох попередніх років найбільшу частку з них займає група інші вироби. Тобто фірма розширює свій асортимент за рахунок продажу різноманітної кількості супутніх товарів.

Загальну динаміку зміни обсягів продажу наведемо за допомогою гістограми

Рис. 2.9 «Динаміка зміни обсягів продажу»

2.4 Діагнозтика фінансового стану підприємства

Фінансове планування -- це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхід-ними фінансовими ресурсами;

- установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

- визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів. Фінансове планування дає змогу розв 'язати такі конкретні питання:

- які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

Тепер проведемо оцінку основних фінансових показників підприємства.

Показники ділової активності характеризують ступінь ефективності використання наявних активів з погляду виробництва та реалізації готової продукції. Вони дозволяють оцінити ефективність використання власних засобів і виражаються в оцінці оборотних активів.

Щоб побачити тенденцію зміни показників використаємо графік.

Рис. 11 «Динаміка зміни показників ділової активності»

Показники рентабельності

Рентабельність - відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості відповідних складових процесу виробництва або сукупності витрат підприємства.

Показники рентабельності характеризують досягнутий керівництвом підприємства рівень від вкладених коштів.

1.Рентабельність активів= Чистий прибуток =п.220(ф.2)

Активи п.280(ф.1)

2.Рентабельність власного капіталу=ЧП = п.220(ф.2)

ВК п.380(ф.1)

3.Рентабельність виробничих фондів=ЧП = п.220(ф.2)

ЗВ+З п.030+п.100+п.120(ф.1)

4.Рентабельність за чистим прибутком = ЧП = п.220(ф.2)

ЧВ = п.035(ф.2)

5.Період окупності капіталу = А = п.280(ф.1)

ЧП п.220(ф.2)

6.Період окупності власного капіталу = ВК = п.380(ф.1)

ЧП п.220(ф.2)

Таблиця 2.12

Аналіз показників рентабельності

№ п.п	Показник	2003рік	2004рік	2005рік	Тенденції зміни
1.	Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибут-ком	-0,005	-0,006	0,13	Збільшення
2.	Рентабельність власного капіталу	-0,002	-0,037	0,5	Збільшення
3.	Рентабельності виробничих фондів	-0,02	-0,02	0,595	Збільшення



4.	Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком	-0,002	-0,0013	0,024	Збільшення
5.	Період окупності капіталу	-247,3	-165,4	7,19	Збільшення
6.	Період окупності власного капіталу	-42,8	-27,2	1,99	Збільшення

З таблиці видно, що показники рентабельності в 2003 і 2004 роках мають від'ємні значення, це пов'язано з тим , що підприємство у цих роках не отримувало прибутку. Але в 2005році показники рентабельності значно покращилися, тобто підприємство закінчило свою діяльність з прибутком. Показники рентабельності показують скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи, власного капіталу виробничих фондів та ін.

Показники фінансової стійкості

Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність.

Для оцінки фінансової стійкості використовують наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт автономії = Власний капітал = п.380+п.430+п.630(ф.1)

Пасив п.640 (ф.1)

2. Коефіцієнт фін.залежності = Пасив = п.640 (ф.1)

Власний капітал п.380+п.430+п.630(ф.1)

3. Коефіцієнт фінансування = Власні кошти = п.380+п.430+п.630(ф.1)

Позикові кошти п.480+п.620(ф.1)

4. Коефіцієнт фін.стійкості = ВК+ДЗ = п.380+п.430+п.480+п.630(ф.1)

Пасив п.640 (ф.1)

5.Коеф.концентр.поз.кап. = Позиковий капітал = п.480+п.620(ф.1)

Пасиви п.640 (ф.1)

Таблиця 2.13

Аналіз показників фінансової стійкості

№ п.п	Показник	2003рік	2004рік	2005рік	Тенденції зміни
1.	Коефіцієнт фінан-сової незалежності (автономії)	0,17	0,25	0,276	Збільшення
2.	Коефіцієнт фінан-сової залежності	5,75	4,08	3,6	Зменшення
3.	Коефіцієнт фінан-сової стабільності (коефіцієнт фінансування)	0,21	0,2	0,38	Збільшення
4.	Коефіцієнт фінансової стійкості	0,17	0,014	0,276	Збільшення
5.	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	0,83	0,8	0,723	Зменшення

Майже всі коефіцієнти мають тенденцію до збільшення, але вони не є нормативними. Зокрема: коефіцієнт фінансування характеризує забезпеченість заборгованості власними кошта-ми; перевищення власних коштів напозиковими свідчить про фі-нансову стійкість підприємства норма-тивне значення К_ф.с > 1

Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує частку стабільних джерел фінансу-вання у їх загаль-ному обсязі, має бути К_ф.с = 0,85-0,90.

Рис.12 «Динаміка зміни показників фінансової стійкості»

Показники ліквідності

Ліквідність - можливість підприємства у будь-який момент часу розрахуватися за своїми зобов'язаннями за допомогою майна яке є на балансі.

Ліквідність характеризується здатністю підприємства швидко перетворювати активи на гроші.

Показник поточної ліквідності Характеризує достатність обігових коштів для погашення боргів протягом року. Показник ліквідності швидкої Скільки одиниць найбільш ліквід-них активів при-падає на одиницю термінових боргів. Показник ліквідності абсолютної характеризує готовність підпри-ємства. негайно ліквідувати короткострокову заборгованість

1.Коефіцієнт ліквідності поточної= Поточні активи

Поточні пасиви

2. Коефіцієнт шв. ліквідності = Поточні активи - Запаси

Поточні пасиви

3. Коефіцієнт абс. ліквідності = Кошти

Поточні пасиви

Таблиця 2.14

Аналіз показників ліквідності

№ п.п	Показник	2003рік	2004рік	2005рік	Тенденції зміни
1.	Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття)	0,96	0,796	1,16	Збільшення
2.	Коефіцієнт ліквідності швидкої	0,3	0,1506	0,23	Збільшення
3.	Коефіцієнт ліквідності абсолютної	0,03	0,027	0,076	Збільшення

Отже, бачимо, що К_л.п = 1-0,5, тобто підприємство не своєчасно лік-відовує борги. Коефіцієнт швидкої ліквідності повинен бути Кл.ш 1; тобто підприємство не може швидко рораховуватись з терміновими боргами. має бути. Коефіцієнт ліквідності абсолютної повинен бути К_л._а = 0,2-0,35, тобто підприємство не може негайно розраховуватись з боргами.

Рис.13 «Динаміка зміни показників ліквідності»

З графіку видно, що показники ліквідності у 2004р. значно зменшилися у порівнянні з 2003р. Це говорить про те, що підприємство не може швидко розраховуватись по збов`язанням.

Отже, з наведеного вище аналізу основних показників фінансового стану підприємства видно, що показники рентабельності та ліквідності знизилися, що говорить про зниження ефективності роботи фірми. Але показники ділової активності та фінансової стійкості, що говорить збільшення оборотів оборотних коштів та платоспроможність підприємства. Подальший аналіз стану підприємства проведемо у SWOT-Аналізі (Табл.3.1)

Щоб визначити основні заходи по вдосконаленню проведемо SWOT-Аналіз, визначимо сильні та слабкі сторонни, а також загрози і можливості підприємства.

Табл. 2.15

SWOT-Аналіз

Можливості - Підвищення загального рівня купівельної спрможності; - Вихід на нові сегменти ринку; - Наявність ресурсної бази; - Великий ассортимент, який розрахований на середньго споживача;	Загрози - Наявність потужних конкурентів; - Нестабільне правове пле держави; -Високій рівень податків; - Нестабільність попиту;
Сильні сторонни - Наявність матеріально-технічної бази; - Наявність достатніх потужностей; - Налагоджені канали збуту оптом; - Значний досвід роботи; - Стабільність поставок; - Керівництво не боїться нових методів роботи; - Висока якість виробленої продукції; - Безперебійність роботи підприємства;	Слабкі сторонни - Нестабільний фінансовий стан; - Недостатність власних оборотних коштів; - Неповне використання наявних потужностей; - Відсутність чіткої прграми дій (фінансової політики); - Відсутність стратегії по вдосконаленню;

З SWOT-Аналізу видно, що підприємство має достатню ресурсну базу, виробничі потужності недостатньо використовуються, якість продукції досить хороша і орієнтована на середнього споживача. Але існує і багато недоліків : нестабільний фінансовий стан, недостатність власних оборотних коштів - це зумовлено насамперед зростаючою конкуренцією в галузі.

3. Оптимізація господарського портфеля ТзОВ «ЛАВІСС»

3.1 Обгрунтування структури господарського портфеля

Промислові фірми розробили різні методи оцінки привабливості СЗГ. Один полягає в тому, що для виділення СЗГ застосовують такі параметри, як: перспективи зростання в даній СЗГ, перспективи рентабельності в даній СЗГ, очікуваний рівень нестабільності зовнішнього середовища (додаток1).

Всі ці фактори оцінюються по шкалі від -5 до +5 , визначаються також їх вагомість, яка в сумі повинна дорівнювати 1,0 (формула 1).

Потім за формулою визначають привабливість СЗГ.

Привабливість = G + P + O - T (3.1)

Де : G - перспектива росту в даній СЗГ;

Р - рентабельність;

Т/О - можливий рівень нестабільності;

,,, - відносна вагомість кожного фактору.

Але ж така оцінка є не досить об'єктивною, а деякі фактори просто не можливо визначити за такою шкалою. Серед цих факторів є ті, які можна визначити кількісно.

Ми пропонуємо виразити їх не за шкалою, а відповідно до реальних даних. Їх можна взяти із статистичних довідників наприклад: ріст відповідного сектору економіки, а деякі з реальних даних по підприємству.

Наприклад: Прогнозований рівень рентабельності у %, обсяг продажу у тис. грн., коливання цін у грн., інтенсивність реклами у тис. грн., витрати необхідні для доступу на товарний ринок тис. грн., коливання обсягів продажу, коливання цін та ін.

Але ці показники вимірюються у різних величинах, тому пропонується їх рахувати у відносних величинах, за допомогою індексів. Так як розраховується перспективна СЗГ, то індекси цих величин слід рахувати за минулий і поточний роки.

Для опитування небхідно зібрати групу експертів, в якості яких будуть виступати працівники ТзОВ „ЛАВІСС”, які займають керівні посади і мають безпосереднє відношення до сфери виробництва та продажу товарів. Це працівники, які займають такі посади як: виконавчий директор, заступник директора, головний менеджер, менеджер, менеджер по збуту, начальник відділу продажу, начальник виробничої дільниці. Вони заповнили 8 анкет: 4 по СЗГ кованих виробів і 4 по СЗГ будівельних матеріалів.

Для того, щоб побачити відмінності між методикою визначення привабливості СЗГ І.Ансоффа і методикою запропонованою нами,

Табл. 3.1

Вагомість факторів

Назва фактора	Результати опитування	Сер.Знач.	Нормовані значення
Перспектива росту	0,5	0,3	0,3	0,3	0,35	1
Рентабельність	0,1	0,5	0,5	0,3	0,35	1
Стабільність	0,4	0,1	0,1	0,2	0,2	0,4
Нестабільність	0	0,1	0,1	0,2	0,1	0

Тепер за формулою 3.1 можна визначити привабливість СЗГ кованих виробів, перемноживши вагомості відповідних факторів на відповідну суму по кожному фактору :

Привабливість СЗГ = 1*2,96+1*5,76+0,4*1+0*1=9,12

Таблиця 3.5

Вагомість факторів

Назва фактора	Результати опитування	Сер.Знач.	Нормовані значення
Перспектива росту	0,5	0,5	0,4	0,4	0,45	1
Рентабельність	0,1	0,1	0,2	0,1	0,125	0,0714286
Стабільність	0,4	0,2	0,4	0,3	0,325	0,6428571
Нестабільність	0	0,2	0	0,2	0,1	0

Таблиця 3.3

Фактори, які впливають на перспективу росту СЗГ будівельних матеріалів

Назва фактора	Результати опитування	Сер.Знач.	Нормовані значення
Темп росту відповідного сектору економіки	5	5	4	3	4,25	0,9411
Приріст споживачів даного товару	5	5	4	5	4,75	1
Ступінь можливого застаріння продукції	-5	-4	-4	1	-3	0,0882
Ступінь оновлення продукції	3	2	2	5	3	0,7941
Ступінь оновлення технології	3	1	3	5	3	0,7941
Рівень попиту	4	3	4	5	4	0,9117
Державне регулювання	-5	-4	-5	0	-3,5	0,0294
Державне регулювання росту	-5	-5	-5	0	-3,75	0

Таблиця 3.4

Фактори, які впливають на стабільність СЗГ будівельних матеріалів

Назва фактора	Результати опитування	Сер.Знач.	Нормовані значення
Фактори, які добре впливають на ріст/рентабельність	2	1	3	1	1,75	1
Фактори, які погано впливають на ріст/рентабельність	-3	-2	-4	1	-2	0

Таблиця 3.5

Фактори, які впливають на рентабельність СЗГ будівельних матеріалів

Назва фактора	Результати опитування	Сер.Знач.	Нормовані значення
Коливання рентабельності	0	2	0	3	1,25	0,5714286
Коливання обсягів продажу	2	4	3	4	3,25	0,8571429
Коливання цін	0	-1	1	3	0,75	0,5
Стабільність структури ринку	-4	0	-4	-3	-2,75	0
Оновлення асортименту продукції	5	2	5	5	4,25	1
Агресивність основних конкурентів	3	1	3	4	2,75	0,7857143

Подобные документы

• Управління стратегічним потенціалом торгівельного підприємства

  Економічна сутність та еволюція становлення потенціалу підприємства. Фактори впливу зовнішнього середовища на його формування. Розробка механізму стратегічного управління. Інструментальні засоби проведення експертної діагностики діяльності організації.
  
  магистерская работа [2,1 M], добавлен 09.05.2014
  

• Особливості кадрової політики на підприємстві в сучасних умовах господарювання

  Поняття кадрової політики: цілі і принципи. Світовий досвід організації управління кадрами. Аналіз виробничо-господарського стану та ефективності використання трудових ресурсів ТзОВ "Волиньагропродукт". Шляхи вдосконалення кадрової політики підприємства.
  
  дипломная работа [9,1 M], добавлен 02.10.2012
  

• Система управління в приватних сільськогосподарських підприємствах, економічні і правові основи їх функціонування

  Суть та методи управління приватними сільськогосподарськими підприємствами, організаційна структура, правові основи функціонування. Аналіз виробничо-економічних показників та кінцевих результатів діяльності підприємства, удосконалення управління.
  
  дипломная работа [155,4 K], добавлен 30.09.2014
  

• Формування системи маркетингу персоналу на підприємстві

  Сутність та елементи системи маркетингу персоналу підприємства, теоретичні основи його формування, місце в кадровій політиці. Етапи та рекомендації щодо розробки стратегії управління персоналом підприємствами на засадах маркетингу, його перспективи.
  
  автореферат [44,8 K], добавлен 21.07.2011
  

• Контролінг та внутрішній аудит підприємства в умовах України

  Внутрішній аудит у системі управління підприємством, його структура та принципи реалізації, теоретичні та методологічні основи. Порядок організації даного процесу, аналіз аналітичних процедур. Контролінг та внутрішній аудит у менеджменті підприємства.
  
  курсовая работа [52,2 K], добавлен 26.08.2014
  

• Управління конкурентною поведінкою підприємства

  Конкурентна поведінка підприємства - сутність, види, чинники впливу, принципи формування. Особливості формування моделі та системи управління конкурентною поведінкою підприємства для підвищення рівня його конкурентоспроможності на промисловому ринку.
  
  курсовая работа [92,9 K], добавлен 15.04.2013
  

• Управління інноваційною діяльністю підприємства

  Особливості та стадії стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства. Оцінка рівня нестабільності середовища ТзОВ ТВК "Львівхолод" та вибір методології управління. Побудова поточного господарського портфелю, розробка інноваційної стратегії.
  
  курсовая работа [337,1 K], добавлен 11.01.2013
  

• Менеджмент персоналу торгового підприємства ПП "Піхуля К.О."

  Теоретичні основи менеджменту персоналу: принципи, методи. Концепція управління персоналом в торговому підприємстві ПП "Піхуля К.О."; організаційно-економічна характеристика; аналіз системи управління, оцінка можливості застосування передового досвіду.
  
  курсовая работа [156,9 K], добавлен 08.04.2011
  

• Виробничi системи

  Характерні риси розвитку соціально-економічних систем. Основні принципи організації виробничого процесу. Формування виробничої структури підприємства. Організація трудових процесів і значення нормування праці. Основи оперативного керування виробництвом.
  
  лекция [90,5 K], добавлен 03.07.2009
  

• Удосконалення стратегічного управління діяльністю підприємства

  Теоретичні аспекти та концепція стратегічного управління підприємством. Методологія, еволюція розвитку, елементи та принципи стратегічного управління. Аналіз стратегічних факторів зовнішнього середовища, дослідження конкурентоспроможності підприємства.
  
  дипломная работа [133,3 K], добавлен 10.08.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам