Характеристика сравнений как стилистического приема, способы и средства их выражения в русском художественном тексте ХІХ века. Анализ роли и ценностно-смысловой функции "кулинарных" образов и метафор в романе Ф.М. Достоевского "Преступление и наказание".

Визначення функціонування лінійного (історичного) та циклічного (сакрального) часу в художніх творах митців. Типологічні подібності та відмінності семантики художнього часу у новелі В. Стефаника "Вона-земля" та повісті А. Чехова "Нудна історія".

Рассмотрение особенностей семантики цветообозначения в поэтических текстах русского и французского поэтов. Языковые единицы поэзии С.А. Есенина и Э. Верхарна, содержащие цветовую семантику. Анализ сходства и различий цветовой палитры лирики поэтов.

Осмислення концепту часу у драматургії Лесі Українки у матриці філософії, художньої естетики раннього європейського модернізму. Часові моделі, характерні для письменниці. Концепти "пам’яті", "вічності" у драматичних творах, семантика вічного переродження.

Дослідження особливостей семантики прецедентних одиниць історичного походження, а також їх важливість для створення поетичних образів. Визначення аксіологічного навантаження прецедентних феноменів як складників національної мовної картини світу.

Проблема вивчення системи образотворення в художніх текстах. Корпус порівнянь, виокремлених у поезії української письменниці О. Забужко. Аналіз семантики та особливостей функціонування порівнянь у поезії О. Забужко, прикметні риси ідіостилю письменниці.

Прагматичні функції дискурсивного маркеру bueno в іспанськомовній лінгвістиці. Семантичні характеристики та природа генерування значень bueno залежно від контексту. Вплив ДМ bueno на прагматичну забарвленість дискурсу в романі К.Р. Сафона "Гра янгола".

Модальна семантика реальності-ірреальності, що виражається граматичними засобами. Поділ інфінітивних речень за модальним значенням за ознакою вираженості зв’язку між змістом і дійсністю. Питальна інтонація та емоційний характер речень у творах Українки.

Статтю присвячено з’ясуванню семантико-синтаксичних функцій вокатива, поширеного в поетичному ідіолекті Лесі Українки. Обґрунтовано його граматичну специфіку – переважне вживання в ліричних поезіях із двома вторинними семантико-синтаксичними функціями.

Теоретическое определение языковой специфики антибуржуазной повествовательной сатиры в контексте русской литературы начала XX в. Выступление сатиры в роли инструмента, позволяющего формировать в обществе определенные идеологические принципы в начале ХХ в.

Закономірності, особливості функціонування і стилістична роль прізвищних номінацій персонажів у художньому творі на матеріалі прози О.Ю. Кобилянської: відповідне і розмаїте використання прізвищ, їх семантична роль в утворенні авторських коннотацій.

Вивчення українського традиційного фольклору. Дослідження семантико-стилістичного наповнення ономастичного простору України. Особливості функціонування поетонімів в народних казках. Апелятивне позначення персонажів у циклі "Бузиновий цар" Л. Костенко.

Провідна роль фразеологічних одиниць у системі мовних засобів художньої виразності. Дослідження семантичних типів фразеологічних одиниць, використаних у детективних романах Андрія Кокотюхи, розкриття емоційно-оцінного потенціалу фразеологізмів.

Характеристика семантико-стилістичних метафор у поетичній творчості Василя Стуса. Особливості функціювання метафор-оживлення, метафор-опредмечування, метафор-синестезії. Суб’єктивність, унікальність, новизна індивідуально-авторських метафор поезії Стуса.

Поняття метафори та її особливість як семантичної мовної одиниці. Дослідження особливостей функціонування і творення концептуальних метафор у поезіях О. Забужко, Ю. Іздрика та С. Жадана. Класифікація метафор, ужитих у творах поетів-постмодерністів.

Общая характеристика романа И. Гончарова "Обломов": знакомство с пространственно-временными образами динамики и статики, особенности оппозиции "покой-движение". Анализ творческой деятельности И. Гончарова, рассмотрение известных литературных работ.

Выявление закономерностей структурно-семантического соотношения эксплицитной макропропозиции и соответствующего ей сегмента текста (на материале повести и романа). Отображение тематического членения композиционной единицы (главы) художественного текста.

Анализ значимых семантических полей пейзажного описания в англоязычном художественном тексте с помощью метода графосемантического моделирования. роль семантических элементов, входящих в состав доминирующих полей на примере повести Д. Лондона "Белый клык".

Обсуждение связи стихотворного ритма и семантики. Определение связи пятистопного хорея и целого ряда семантически сходных стихотворений. Зарождение скорбной, минорной семантики пятистопного хорея в славянской культуре, в сербской народной поэзии.

Задачи синкретической образности в современной поэзии. Изучение принципов означивания синкретической образности в лирических произведениях поэта А. Белякова, рассмотрение комплекса представленных с ее помощью тем и мотивов разных этапов творчества автора.

Анализ универсальной мифопоэтической концепции мироустройства в натурфилософии П. Бахлыкова. Семантическая структура образа дерева в романе "Медвежья падь". Значение и функции реальных природных объектов в мифологии и культовой практике народов Сибири.

Рассмотрение романа лауреата премии "Русский Букер" 2017 года А. Николаенко "Убить Бобрыкина. История одного убийства" как гетерогенного текста. Исследование литературных текстов и кинотекстов как культурных кодов. Взаимодействие символов и смыслов.

Розгляд питання специфіки дослідження концепту білий в українській культурній парадигмі з її проєкцією на поетичну модель поетамодерніста Б.-І. Антонича. Місце концепту білий в художній картині світу, яка вимальовується на фоні поетичного дискурсу поета.

Поняття синонімії в сучасному мовознавстві. Семантичні групи дієслівних синонімів у романі Світлани Талан "Помилка". Термін як об'єкт лінгвістичних досліджень. Особливості функціонування терміна та сучасної лексики в художньому доробку письменниці.

Дослідження семантичного коду "краси" у збірці М. Вороного "За брамою раю" в контексті його естетико-модерністичних уподобань. Розгляд низки різноманітних тлумачень головних понять, які використані у композиційно-структурному комплексі його творів.

Дослідження реалізації семантичної структури лексеми "ліс" у творах О. Кобилянської. Вивчення інтерпретацій образу лісу, що дозволяє визначити його функціонування в різноманітних контекстах. Художнє бачення Кобилянської, її розуміння моделі світобудови.

Шляхи художньої комунікації П. Кралюка. Опис структури, за допомогою яких письменник передає закладені у його твір сенси. Аналіз духовних перетворень А. Рубльова при переході від Візантійського стилю іконопису к давньоруському. Образ Святої "Трійці".

Аналіз функціонування антропонімів в поемі Л. Костенко "Сніг у Флоренції". Смислове, стилістичне та функціональне навантаження виявлених власних назв людей, їх семантичні варіації. Ступінь та характер експресивності антропонімів у драматичній поемі.

Дослідження семантичних особливостей складних іменників німецькомовної дитячої художньої літератури. Специфіка лінгвістичного, стилістичного та комунікативного (прагматичного) контекстів. Семантичні відношення між компонентами в структурі композита.

Раскрытие темы русской семейной жизни в романе Л.Н. Толстого "Война и мир". Примеры семей Болконских и Ростовых - как отражение целого жизненного уклада, основанного на русских национальных традициях. Авторское отношение к идеалу домашнего очага.