Семантико-прагматичні особливості дискурсивного маркера bueno у сучасній іспанській прозі на матеріалі роману К.Л. Сафона "Гра янгола"

Володіння вживанням ДМ є однією з ознак комунікативної компетенції, і звідси виникає потреба їх вивчення [1, 4, 6]. Актуальність зумовлена дослідженням саме прагматичного аспекту функціонування в дискурсі ДМ bueno як найуживанішого в іспанській мові, бо його використання тісно пов'язане з інтенціями людини в процесі комунікації.

Функцією дискурсивних маркерів (ДМ) є регулювання процесу розуміння дискурсу, забезпечення його змістовної цілісності та висловлення емоційного ставлення мовця до ситуації [2, 79]. Оскільки зазначені функції ДМ спрямовані на мовця та на адресата мовлення, на емоційну сторону висловлення, а також на його оформлення, можна зазначити, що відбувається комунікація щодо комунікації. Тому саме ДМ можна назвати вербальними метакомунікативними одиницями. Під час їх вживання відбувається констатація, коментування, пояснення та оцінювання повідомлення та комунікативних дій. Метакомунікаційні одиниці звичайно дають відповіді, щодо головних цілей комунікації: «чому я це повідомляю?», «що саме я маю на увазі?», «як це треба розуміти?». Така метакомунікація виникає внаслідок соціальних навичок прогнозування думки адресата, його оцінки повідомлення, внаслідок намагання мовця зберегти свій образ у свідомості співрозмовника, потреби в розумінні себе та своєї поведінки суспільством.

Наукова новизна дослідження полягає в з'ясуванні залежності використання дискурсивного маркера bueno, що є периферичною одиницею у реченні, від його прагматико-семантичних функцій та екстралінгвістичних чинників, пов'язаних з ситуацією мовлення.

Метою дослідження є визначення, як вживання ДМ bueno впливає на дискурс, класифікація семантичних забарвлень, які він може мати, виходячи з його прагматичних характеристик.

Об'єктом дослідження обрано дискурсивний маркер іспанської мови bueno, який має мету забезпечувати семантико-прагматичний зв'язок та перехідність між різними елементами дискурсу. Предметом дослідження є вплив на прагматичну забарвленість дискурсу в романі Карлоса Руіса Сафона «Гра янгола» вживань ДМ bueno, виходячи з його семантичних характеристик, а також природа генерування нових значень залежно від контексту та інтенції мовця.

Звичайно, кожна мова має свій інструментарій ДМ, але сучасні словники іспанської мови не дають детального опису зазначених слів. Можна сказати, що лексикографічна традиція опису ДМ знаходиться на початковому етапі формування. Зазвичай в словниках звертається увага на семантику лексичної одиниці, але не згадуються її прагматичні забарвлення. З одного боку ДМ є безумовно важливими для процесу комунікації, а з іншого словникові визначення цих слів не дають повного опису їх функцій. Іноді словниковий переклад слова не відповідає його ролі в дискурсі та не є контекстно-доцільним, або зовсім ігнорується прагматична функція маркування дискурсу.

Оскільки прагматичне значення ДМ bueno опиняється за межами словникового значення, перше можна аналізувати лише в контексті. Цей ДМ не тільки поєднує частини дискурсу, організує та упорядковує їх між собою, але може конкретизувати їх, висловлювати різні ставлення мовця до того, що він повідомляє. Таким чином bueno належить також до аргументативних маркерів. Він може інтенсифікувати повідомлення, стимулювати пояснення або дискусію, і, навпаки, обірвати потребу подальшого спілкування, загасивши обмін думками. Така полі функціональність ДМ bueno свідчить про необхідність дослідження його прагматичних забарвлень з подальшим використанням цих досліджень в теорії перекладу і в методиці навчання іспанської мови. Правильне вживання, а також розуміння величезної кількості мовленнєвих використань ДМ bueno сприяє комунікативній інтеграції в іспаномовне суспільство. З іншого боку незнання прагматичних забарвлень зазначеного ДМ, невдалі його вживання можуть призвести до непорозуміння.

В перекладних словниках bueno зазвичай згадується як прикметник хороший, добрий та ін., та ігнорується його роль дискурсивного маркера. Siempre tuvo tiempo para m, para leer mis escritos y darme buenos consejos [7, 5].

Якщо ж bueno розглядається в якості ДМ, то пояснення обмежується лише забарвленістю сприйняття і пояснюється наявністю граматичних категорій прислівника. Але можна сказати, що іспанські мовознавці поступово звертаються до вивчення цієї актуальної теми [3, 8, 9].

Спробуємо розглянути прагматичні значення, ДМ bueno, що широко застосовуються в іспанському мовленні. Як маркер етичної модальності bueno відображає прийняття, сприйняття і, навіть, іноді відмову / несприйняття з боку мовця. В такому випадку він співвідноситься з певною частиною дискурсу і стосується стверджень, що висловлюють пропозицію або оцінку. Тоді мовець може підтвердити або відхилити те, що стверджується. І якщо ДМ bien звичайно вживається з метою висловити повну згоду, на відміну від нього ДМ bueno висловлює більш стриману афірмацію, що не заснована на попередньому досвіді. Така афірмація має якусь частину невпевненості, не містить чіткої оцінки фактів. В зазначеній ситуації ДМ bueno не використовується щоб змінити тему, або повідомити щось цікавіше з інформативної точки зору. Мовець ніби відповідає на непряме запитання, коли висловлює погодження, тому що в таких контекстах звичайно не вимагається відповідь на семантичному рівні. Скоріше йдеться про маркери модальності, які вживаються заради ввічливості, щоб справити позитивне враження, встановити контакт зі співрозмовником. Мовець не вступає в дискусію, не потребує суперечки або дискусії. Він висловлює згоду, але не дуже завзято і активно. Ну, так, ну, добре...

ILe gusta o no? - Bueno, Isabella es una muchacha agraciada. -iQuй mдs? - Inteligente. Simpдtica. Trabajadora [7, 223].

Якщо ДМ bueno потребує логічної паузи в мовленні, він набуває семантики пояснення та конкретизації, що змінюють перспективу повідомлення, але не змінюють його тему та не виправляють попередні твердження, тільки саме розкривають їх. Таким чином втілюється семантика уступки, характерна для ДМ, які націлені підтверджувати думку співрозмовника [8, 4165].

- Eso dice mi padre. jY que voy a hacer?

- Bueno, eso depende. iA usted le gusta la chica?

- jGustar? No se. jComo sabe uno si...? [7, 222].

- jNo ha llamado, o enviado una carta, un telegrama...?

- No, senor Martin. Se lo juro. Estamos todos muy preocupados, y el senor, bueno..., no lo haba visto yo as desde que le conozco [7, 283].

Якщо враховувати весь контекст, всю ситуацію дискурсу, можна зрозуміти, що за існування певних екстралінгвістичних чинників ДМ bueno починає означати незгоду і протиріччя, яке імпліцитно існує в комунікації. Мовець повідомляє, що те, що стверджувалося безпосередньо перед цією миттю, ніяк не співвідноситься з його очікуваннями та висловлює власне ставлення. В такому випадку ДМ bueno передує такому ставленню і пом'якшує аргументацію заперечення за формулою: Ну (незгода), + аргумент: Bueno, ya no es usted un pipiolo precisamente [7, 161].

Me dijo que quena formar una familia, tener hijos. .. que vivir amos en el piso encima de la librena, que la sacar amos adelante pese a las deudas que tema el senor Sempere. - Bueno, tu eres aun joven[7, 275].

ДМ bueno може використовуватися, щоб підкреслювати розбіжності, наголошувати протилежні думки. Тоді зазначений ДМ стоїть на початку повідомлення і такі думки вводить. Він може мати відтінки гніву, сумніву, збентеженості завдяки екстралінгвістичним контекстам. Звичайно вимовляється на підвищенні тону, часто подвійно bueno, bueno, або навіть потрійно bueno, bueno, bueno [8, 4166].

Як метадискурсивний маркер у розмовній мові bueno може сигналізувати початок діалогу: Отже...як справи... як там...

Bueno, lo que me ha resultado mдs interesante hasta ahora es que la mayor^a de todas estas creencias parten de un hecho o de un personaje de relativa probabilidad histфrica, pero rдpidamente evolucionan como movimientos sociales sometidos y conformados por las circunstancias poьticas, econфmicas y sociales del grupo que las acepta. iSigue usted despierta? [7, 153].

З іншого боку ДМ bueno може слугувати для зміни теми розмови. Така зміна може бути спонтанною, або виходити з наміру мовця за формулою: Отже, ну, тепер поговоримо про... або: Ну, і не варто про це розмовляти!

Hay una pared donde no deberia haberla. Y de los desagьes, ya, bueno, mejor no hablar. No hay ni uno donde se supone que deberia estar [7, 42].

В усіх зазначених випадках ДМ bueno вводить прагматичне забарвлення ввічливості у повідомлення, сприяє процесу спілкування і, ніби, акумулює сказане співрозмовниками: зміна теми, повідомлення нової інформації, уточнення, висловлення згоди або незгоди. Тому можна говорити про маркуючу регулюючу функцію bueno у дискурсі.

Дискурсивні теги - термін, який почав використовуватись у сучасній прагматиці, щоб схематично позначати функцію, або прагматичне забарвлення ДМ [9, 4]. Зазвичай йдеться про дуже короткий опис - декілька слів, щоб описати комунікативну інтенцію мовця під час використання ДМ.

Враховуючи наведені приклади для ДМ bueno з точки зору організації взаємодії співрозмовників можемо виділити такі теги:

Початок прощання. Зазвичай завершує те, що обговорювалося раніше, щоб розпочати обмін репліками при розставанні, але пом'якшити їх вплив на співрозмовника, щоб попрощатися не різко, не раптово за формулою: Ну... Що ще? Отже, до зустрічі.

Початок і черговість реплік. ДМ bueno позначає отримання комунікативного меседжу і слугує сигналом початку активності іншого мовця - зміну ролей у мовленні. Він не може використовуватись, якщо не було попереднього контакту з співрозмовником.

iRecuerdas si Cristina dijo algo, lo que sea, antes de irse de Villa Helius? - Bueno... - dijo Pep, bajando el tono de voz hasta el susurro -. Se la oa discutir con el senor. Yo la vea triste[7, 283].

Для ДМ bueno з точки зору структурування комунікації можемо виділити такі теги:

Прийняття. Як вже зазначалося, йдеться про висловлення щирої згоди зі словами співрозмовника: La verdad es que, tal como estan las cosas, se agradece la ayuda, pero si tiene usted inconveniente... - Bueno, mientras sea algo temporal [7, 221]. іспанськомовний дискурсивний маркер bueno сафон

Незгода. В такому випадку відбувається емфаза ДМ bueno і співрозмовник відмовляється прийняти зазначену раніш інформацію.

- Nunca abren a la hora que dicen -explico haciendo un gesto hacia las taquillas. -iY entonces para que ponen un cartel que dice que abren a las siete? El hombrecillo se encogio de hombrosy suspiro con talante filosofico.

- Bueno, tambien ponen horarios a los trenes y en los quince anos que llevo aqm no he visto ni uno solo que llegase o saliese a la hora prevista - ofrecio [7, 263].

Зміна теми. Завершення обміну думками щодо попередньої теми і введення нової тематики в діалог:

Y ademas tiene talentos ocultos. Habla idiomas. Toca el piano como los angeles. Tiene una cabeza para los numeros que ni Isaac Newton. Y encima cocina de miedo. Mfreme. He engordado varios kilos desde que trabaja param. iNo me diga que no se haba dado cuenta? - Bueno, no menciono que cocinase...[7, 222].

Виправлення, або самовиправлення. Надає більшої точності тому, що повідомляє співрозмовник, або повідомленню саме мовця. Зазвичай така конкретизація в усному мовленні є більш швидкою.

Me han dicho que usted escribe, Martin. Trague saliva, y cuando abn la boca emergio un ridwulo hilo de voz. - Un poco, bueno, no se, quiero decir que, bueno, s, escribo... [7, 4].

Крім зазначеного вище, слід відмітити, що ДМ bueno може часто з'являтися в мовленні поруч з іншими ДМ, що надає нових забарвлень вже згаданим значенням. Найчастіші сполучення це: [Ah! Bueno для висловлення реакції на повідомлення співрозмовника, що містить нову, неочікувану інформацію, може супроводжуватись зітханням та падінням інтонації. Pero bueno позначає підкреслену, посилену незгоду з попередньою реплікою співрозмовника, або навіть з попередньою власною думкою. Bueno iy que? передає розуміння думки співрозмовника і згоду з нею, але наголошує, що ця думка не стосується і не є важливою для того, що обговорюється.

Barcelo se encogio de hombros. - Bueno, puedo haberme equivocado, pero...[7, 166].

4. Fraser, B. «Towards a Theory of Discourse Markers.» Approaches to Discourse Particles, еd. by K. Fischer (Amsterdam, Elsevier, 2006): 189-204.

5. RAE Manual de la Nueva Gramatica de la Lengua Espanola - Espasa (Madrid, 2009),

6. Schiffrin, D. Discourse Markers (Cambridge, Cambridge University Press, 1988), 364.

7. Zafon, С.R. El juego del angel (Planeta, Madrid, 2008)

8. Vazquez Veiga, N. Las etiquetas discursivas en un diccionario de marcadores pragmaticos: un puente entre lenguas, Universidad de Coruna, 2009

9. Zorraquino, M.A. «Los marcadores del discurso en la ensenanza del espanol como lengua extranjera (aspectos gramaticales y cuestiones pragmaticas).» La ensenanza de segundas lenguas (Granada, Universidad de Granada 1999): 5179.

References

1. Kiseleva, K., Pajar, D. Diskursivnye slova russkogo jazyka: opyt kontekstno-semanticheskogo opisanija [Discursive words of the Russian language: the experience of a contextual description] (Moskva, Metatekst, 1998), 447 (In Russ.).

2. Lomakina, І.A. «Semantiko-pragmatichm osoblivosti diskursivnih markenv u suchasnj (spankя movi» [«Semantic-pragmatic features of discourse markers in modern spanish language»]. Problemi semantiki, pragmatiki ta kognitivnoп lingvistiki [Problems of semantics, pragmatists and cognitive linguists] 32 (2017): 79-89 (In Ukr.).

3. Briz, A., Pons, S. y J. Portolйs Diccionario de particulas discursivas del espanol [Dictionary of discursive particles of Spanish]

4. Fraser, B. Towards a Theory of Discourse Markers (Amsterdam, Elsevier, 2006): 189-204.

5. RAE Manual de la Nueva Gramаtica de la Lengua Espanola [Manual of the New Grammar of the Spanish Language],

6. Schiffrin, D. Discourse markers (Cambridge, Cambridge University Press, 1987), 364.

7. Zafфn, C. R. El juego del angel [Angel's game]

8. Vazquez Veiga N. Las etiquetas discursivas en un diccionario de marcadores

pragmaticos: unpuente entre lenguas [Discursive labels in a dictionary of pragmatic markers: a bridge between languages],

9. Zorraquino, M.A. Los marcadores del discurso en la ensenanza del espanol como lengua extranjera (aspectos gramaticales y cuestiones pragmaticas) [Speech markers in teaching Spanish as a foreign language (grammatical aspects and pragmatic issues)] (Granada, Universidad de Granada, 1999): 51-79 (in Spanish).

Размещено на allbest.ru