Мотивний діапазон повісті Джерома Селінджера "Над прірвою в житі" та особливості її вивчення в загальноосвітній школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Кафедра зарубіжної літератури та теорії літератури

Курсова робота

МОТИВНИЙ ДІАПАЗОН ПОВІСТІ ДЖЕРОМА СЕЛІНДЖЕРА «НАД ПРІРВОЮ В ЖИТІ» ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ВИВЧЕННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Виконав:

Дубовик А.С.

Бердянськ - 2015

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні мотиви повісті «над прірвою в житі»

1.1 Мотив «phony» - «брехні» у повісті

1.2 Самотність людини в «кам'яних джунглях» як один із провідних мотивів повісті

1.3 Символіка власних назв та її роль у розкритті мотивної структури повісті «Над прірвою в житі»

Розділ 2. Методичні рекомендації до вивчення повісті Дж. Селінджера «Над прірвою в житі» у шкільному курсі світової літератури

2.1 Аналіз чинних навчальних програм та шкільних підручників зі світової літератури для основної школи

2.2 Методична розробка уроків зі світової літератури у 9 класі на основі повісті Дж.Селінджера «Над прірвою в житі»

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Середина ХХ століття ознаменувалася появою найбільш визначних творів в американській літературі, серед яких і повість Джерома Селінджера «Над прірвою в житі»

Повість була написана в період післявоєнної розгубленості. Війна, як відомо, річ травматична. Настільки, що пройшовши її, можна сміливо вважати, що народився на світ вдруге, як би банально це не звучало. Літературні герої 50-х несуть відбиток війни на своїй поведінці. Це або солдати, що переживають екзистенційну кризу під безхмарним небом над полем брані, як у Нормана Мейлера; або солдати метафоричні: люди перехідного періоду, які не можуть повірити у світ і свою причетність до нього. Вони розгублені, приголомшені, намагаються знайти своє місце серед людей, що прогулюються вечорами в парку і просто існують. Люди, які начебто йдуть, але не прокладаючи дорогу і не намічаючи мети, дорога веде їх. Такою людиною, є Голден Колфілд - головний герой повісті «Над прірвою в житі».

Поява повісті стала непересічною подією в літературному житті Америки. З одного боку, твір відразу став бестселером. Та водночас з цим жодний інший американський повоєнний твір не намагалися так активно заборонити. У 1973 році журнал “American School Board Journal” назвав цей бестселер «найбільш підданою цензурі книгою у США» [14, с. 134]. Це цілком зрозуміло, якщо згадати, що в той час (1951 рік) США переживали епоху маккартизму, коли кожне живе, чесне слово заборонялося, панував конформізм [12], а реалістична література переживала кризу і затверджувала «позитивні цінності» тогочасного суспільства, усі дбали про «накопичення», «споживацтво», панувала спрямованість до егоїстичного комфорту [4, с. 123]. Річард і Керол Омен пов'язують надзвичайну популярність повісті з політичним кліматом в умовах холодної війни і стверджують, що Колфілд критикує фальш, що корінилася в економічних та соціальних програмах капіталізму і їх приховуванні [14, с. 137]. Ось тому самотній голос героя Селінджера прозвучав голосно, сміливо і зухвало, адже Голден Колфілд звинуватив сучасну йому Америку у лицемірстві, зухвальстві, бездушності [13].

Вихід повісті «Над прірвою в житі» у 1951 році Джерома (Девіда) Селінджера мав вибуховий ефект у США, подібний до виходу п'єси «Озирнись, гніваючись» 1956 року Джона Осборна в Англії. «Над прірвою в житі» написано в суто американській літературній традиції: герой підліток став чудовою знахідкою ще Марка Твена. Водночас твір продемонстрував суттєве розходження із твенівською традицією, яке відобразило суттєві зміни в моральному кліматі країни. Наївні і чисті персонажі Твена, як і належить підліткам, не тільки перебувають у «механістичному русі» (Гек, який пливе дорогою життя по Міссісіпі), вони виявляють себе у вчинках, у постійній дії. Голден не здатний ні до дії, ні на вчинок. Нонконформізм - максимально активне вираження його позиції. Якщо розглянемо визначення поняття нонконформізм від англ. non-conformism -- «незгода» це неприйняття норм, цінностей, цілей, панівних у конкретній групі в конкретному суспільстві. У деяких випадках нонконформізмом називають просто готовність індивіда відстоювати свою особисту позицію в тих випадках, коли вона суперечить позиції більшості [28].

Широкий мотивний діапазон твору (глибокий психологізм, доступність), зображення найгостріших проблем суспільства (викриття фальшивих людських цінностей) - це ті позитивні якості твору, які є необхідними для розвитку молодого покоління та для формування його світогляду. Отже, обрана наукова тема є актуальною в контексті формування молодої людини як мислячої, духовно-багатої, незалежної в судженнях особистості. Крім того, актуальність роботи зумовлена необхідністю систематизувати провідні мотиви повісті «Над прірвою в житі», адже її значимість підтверджується незгасною популярністю як у підлітків, так і у дорослих. Повість досліджувалася на різних рівнях вченими світу, а саме таких, як Галінська І. Л («Філософські та естетичні основи поетики Дж. Селінджера»), Майзенер А. Д. («Любовна пісня Дж. Д. Селінджера»), Таратута С. Л. («Світ що руйнує красу»), Гайсмар М. («Американські сучасники. Від бунту до конформізму») та інші.

Мета і завдання роботи. Мета роботи полягає в тому, щоб визначити та проналізувати основні мотиви повісті Дж. Селінджера «Над прірвою в житі», розробити методичні рекомендації до вивчення повісті в ЗОШ.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

· дослідити теоретичні праці, присвячені творчості Джерома Девіда Селінджера;

· дослідити проблему «дорослі - діти» у художньому світі повісті;

· проаналізувати проблеми виховання на прикладі головного героя;

· з'ясувати роль антропонімічних назв у розкритті мотивної структури повісті «Над прірвою в житі»;

· розкрити своєрідність вивчення повісті в загальноосвітній школі.

Об'єктом дослідження є повість Джерома Селінджера «Над прірвою в житі».

Предмет дослідження вбачаємо в аналізі мотивів повісті «Над прірвою в житі» та особливостях її вивчення на уроці світової літератури в ЗОШ.

Методи дослідження. Поставленні в роботі завдання визначили необхідність застосування комплексу необхідних методів: культурно-історичного методу, соціологічного методу, методу мотивного аналізу, філологічного методу.

Апробація. Основні положення роботи були апробовані під час обговорення бакалаврської на засіданнях кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури, а також під час доповіді на Днях науки в БДПУ (1 травня 2015 р.). Тезово доповідь надрукована в «Збірнику тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року».

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що цілісно проаналізовано та охарактеризовано мотиви повісті Дж. Селінджера «Над прірвою в житі», здійснено аналіз праць українських та зарубіжних критиків, присвячених цій проблемі.

Практичне значення роботи зумовлюється тим, що отриманні результати можуть бути використанні як при розробці уроків у загальноосвітніх школах, так і в процесі організації спеціальних семінарів, присвячених цілісному аналізу повісті Дж.Селінджера «Над прірвою в житі».

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел, що нараховує сорок вісім пунктів

Розділ 1. Основні мотиви повісті Джерома Девіда Селінджера, «Над прірвою в житі»

Післявоєнну літературу США для багатьох читачів уособлює саме повість Джерома Девіда Селінджера «Над прірвою в житі» (тут треба дати англійський переклад імені автора та назви повісті). Оточуючий цю книгу ореол зацікавлення не зникає з роками, не дивлячись на те, що з моменту її публікації пройшло уже шість десятиліть.[26, с. 4]

Селінджер уміло використовує американський міф про невинного Адама, який будуватиме Місто на Горі. Саме він слугував основою створення Нового Світу батьками-пілігримами. «Над прірвою в житі» репрезентує хворобливе сучасне такого міфу. Нічний Нью-Йорк постає замість омріяного міста і в ньому - вразливий чистий підліток, якому просто немає місця в цьому світі "phony" - «брехні». У повісті йдеться про час формування світогляду героя, початок пошуків ним власної позиції, що означає активізацію уваги як до внутрішнього, так і до навколишнього світу. Тож, це не вписаний у механізм дорослого, тобто суспільного життя, відсторонений від нього через свій віковий статус, тінейджер прискіпливо придивляється до життя збоку, а не з середини. Утім, він не може бути і повністю відстороненим, бо, вирісши в цьому ж таки суспільстві, уже є його органічною часткою. Тому і ставлення до навколишнього світу не може бути безсторонньо об'єктивованим, воно неодмінно виявляється емоційним, хай би яка була у хлопчика нервова система.

Мотиви, які Селінджер порушує у ну не в чужой же, конечно, в своей. «Над прірвою в житі», мають універсальний характер, а тому залишаються актуальними. Це і складність людських стосунків у сучасному світі, причину якої письменник вбачає в зростаючому протиріччі між матеріальним прогресом і духовною деградацією суспільства, і важкий перехід з юності у світ дорослих, який включає непростий процес зміни цінностей, і несумісність людської особистості з законами і подвійною мораллю американського суспільства, і вічна тема батьків і дітей і, звичайно, протест проти конформізму.

Серед дослідників немає одностайності і щодо жанрової природи твору: деякі вчені розглядають його як велику епічну форму з властивою їй символікою, підтекстом, лаконізмом, ретроспективністю і т.д. Слушною, на наш погляд, є думка сучасних американських критиків [14, C. 157] та вітчизняних літературознавців, які вважають «Над прірвою у житі» романом і аргументують це низкою причин: оточуючий світ у творі подано крізь особисте сприйняття героя, він є одночасно і учасником, і свідком, і спостерігачем подій [4, C. 83]. Роман має ряд особливостей, які посилюють емоційний вплив на читача: невимушений стиль, розмовна мова тінейджерів, особливості співвідношення авторського «я» і головного героя [8, C. 10]. До того ж, автор написав його у формі сповіді - найекспресивнішій з усіх можливих форм.

Проте, більш доречним є все ж таки погляд на твір як на середній за розмірами епічний твір - повість. (невеликий обсяг, один головний герой, одна сюжетна лінія, малий проміжок часу) [6, C. 305]

1.1 Мотив «phony» - брехні у повісті

Мотив у художньому творі (від італ. «привід, спонукання») - тема ліричного твору (іноді другорядні теми, що доповнюють основну); найменший елемент сюжету. Мотив (література) -- проста складова частина сюжету, тема ліричного твору [6, с. 305].

Широкий мотивний діапазон повісті «Над прірвою в житі» Джерома Девіда Селінджера (глибокий психологізм, доступність), зображення найгостріших проблем суспільства (викриття фальшивих людських цінностей) - це ті позитивні якості твору, які є необхідними для розвитку молодого покоління та для формування його світогляду. Проте, слід розрізняти такі поняття як «мотив» і «сюжет». А.Н. Веселовський дає такі визначення: мотив - найпростіші, розповідні одиниці, а сюжет - теми, «в яких сновигають різні положення-мотиви». І мотиви і сюжети входять в обіг історії: це форми для вираження наростаючого ідеального змісту. Відповідаючи цій вимозі, сюжети варіюються: у сюжети вторгаються деякі мотиви, або сюжети комбінуються один з одним. [5, C. 11]

Тема дитинства - одна з магістральних тем світової художньої літератури. Концепції дитинства і ставлення до образу дитини протягом часу кардинальним чином змінювалися. Наукове вивчення художніх концепцій дитинства і дитячих образів як в історії англійської та американської літератури в цілому, так і у творчості окремих авторів, дає цінну інформацію про культуру та ментальність західної цивілізації.

Повість Дж.Селінджера «Над прірвою в житі» насичена суттєвими проблемами і конфліктами, які автор намагався показати читачеві. Селіднжер був дуже замкненою людиною і любив лише дітей. З його біографії нам стає відомо, що й інтерв'ю він дав лише дівчинці-підлітку. Воно й не дивно, бо письменник вважав, що лише діти є щирими і справжніми у фальшивому світі дорослих. Одним із провідних мотивів повісті є конфлікт дорослих і дітей, який автор розкриває через світобачення дитини-підлітка.

Головним героєм повісті є Голден Колфілд, хлопчисько із чутливою душею, розвиненою уявою, культурною базою, хлопчик із вищих прошарків середнього класу, але позбавлений уваги дорослих. Голден знає про дорослих занадто багато: знає, що доросла людина дивиться на 16 -річну дитину зі своєї дзвіниці і навіть не робить спроби розібратися, що ж відбувається в ранимій, переповненій сумнівами збентеженій душі. “Adults never notice anything” [50, C.17] («Дорослі взагалі ні чорта не помічають» [36 С. 18]), - втомлено каже Голден. Він відкидає всі суспільні норми, говорить що він не може сприймати суспільство, через те що, там всюди “phony” - «фальш». Найчастіше воповіді Голден повторює саме це слово. Скрізь він натрапляє на фальш, на неправду, на сурогат, на обман, знаходячи єдину втіху в щирому й безпосередньому спілкуванні зі своєю маленькою сестричкою Фібі. Навкруги брехня і лицемірство: брешуть у привілейованій школі, запевняючи, що виховують добрих людей. Бреше вчитель Спенсер, заявляючи, що життя однакове в усіх людей. Намагаючись піти від брехні, недовіри між людьми, Голден будує власний світ.

У «шкільну раму» немовби вміщено сам процес ініціації, тобто випробування юного героя. В основу її покладено знову-таки традиційний для Америки топос дороги - прибувши в Нью-Йорк, Голден не шукає притулку в рідному домі, а пускається берега, поринає у вільне доросле життя. Голден свідомо влаштовує собі таку зустріч із життям сам-на-сам, і виявляється не готовим до нього, зазнає поразки. Автор проводить Голдена через ситуації, які за нормальних умов підліткові заказані: нічний готель, бари, кафе, дансинги, вистави, богемний Нью-Йорк. У цій урбаністичній дійсності все протиприродно. Хлопцеві, народженому тут, закони органічного світу просто не відомі. Яка доля качок, що живуть в центральному парку на Манхеттені, в центрі Нью-Йорку? Куди ж вони діваються взимку?!

Сімейне і соціальне оточення підлітка дуже сильно впливає на його виховання і місце в суспільстві. Він має гарну сім'ю, брата, молодшу сестричку, яку він до нестями любить і, на жаль, померлого брата. У сім'ї він не живе, адже батьки, бажаючи, щоб Голден отримав гарну освіту, відправляють його навчатися до закритих шкіл, з яких його постійно виганяють. Тож постає питання, чому підліток із забезпеченої повної сім'ї, маючи можливість навчатися в привілейованих школах, веде такий асоціальний спосіб життя і не сприймає оточуюче суспільство? Що ж стало причиною такого ставлення Колфілда до навколишнього світу?

Голден відчуває себе самотнім, не потрібним своїм батькам, тому що не отримає від них бажаної уваги. Він любить їх, і не засуджує в тому, що вони не приділяють йому достатньо уваги. Він не хоче їх розчаровувати, коли прийшов додому, щоб побачитися з Фібі, Голден прокрадається у власну квартиру, щоб батьки не знали про те, що його виключили з чергової школи.

Саме через нестачу уваги з боку дорослих, Голден не може знайти собі місця в цьому світі, він блукає вулицями великого міста в пошуках тепла і уваги, відвідує заклади, де він би зміг отримати хоч краплинку тієї поваги і уваги, яку він очікує від світу дорослих. Він навіть робив ті речі, які зазвичай роблять дорослі: ходив в бар, замовляв алкоголь, хотів таким чином привернути до себе увагу дорослих, але все це було марно, Голден все одно не зміг з ними порозумітися. І нарешті, викликавши в номер готелю повію, щоб просто з нею поговорити, він був першим і останнім, хто бачив в дівчині людину. Хлопець настільки співчував їй, що забув, що дівчина, яка сидить в одній білизні в його кімнаті, прийшла в цю кімнату заради грошей, і він остаточно розчарувався у цьому не зрозумілому для нього світові, у світі дорослих.

Світу дорослих Голден може протиставити тільки світ дітей, яких до того ж потрібно охороняти від дорослих. Діти - предмет особливої уваги Селінджера. Вони ще не зіпсовані. Але буквально на кожній стіні кам'яних джунглів міста на дітлахів чекає цілком реальний (і в той же час символічний) нецензурний напис, а Голден не може, хоча і пристрасно бажає, стерти ці написи. “If you had a million years to do it in, you couldn't rub out even half the "Fuck you" signs in the world. It's impossible” [50. C, 187] («Будь у людини хоч мільйон років у розпорядженні, все одно не зітреш матюків на всіх стінах у світі. Неможлива це справа... » [36, С.191]).

Люди, які примиряють Голдена з життям - це діти. “I keep picturing all these little kids playing some game in this big field of rye and all. Thousands of little kids, and nobody's around - nobody big, I mean - except me. And I'm standing on the edge of some crazy cliff. What I have to do, I have to catch everybody if they start to go over the cliff - I mean if they're running and they don't look where they're going I have to come out from somewhere and catch them. That's all I'd do all day.” [50, C. 179] («З дітьми все по-іншому, - говорить герой, - розумієш, я собі уявив, як маленькі діти грають увечері у величезному полі, у житі. Тисячі малюків і кругом - ні душі, жодного дорослого, окрім мене. А я стою на самому краю обриву, над прірвою, розумієш? І моя справа - ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву. Розумієш, вони грають і не бачать, куди біжать, а тут я маю вискакувати й ловити їх, щоб вони не зірвалися.... Стерегти дітей над прірвою в житі. Знаю, це дурниці, але це єдине, чого мені хочеться по-справжньому». [36, С. 183]).

Селінджер намагався показати, як важливо те, щоб у дитини були гарні стосунки з дорослими, у повісті він показує, до якого розчарування може призвести нестача цих зв'язків, дорослі-діти. Адже і в реальному житті це дуже часто трапляється, дорослі завжди заклопотані у своїх справах, і дуже мало уваги приділяють дітям. Селінджер хотів, щоб після виходу книги дорослі замислилися над своїм ставленням до підростаючого покоління.

Звичайно ця нестача уваги зі сторони дорослих не виправдовує вчинки Голдена, часом він дозволяє собі зовсім недостойні витівки: він може, наприклад, пустити дим сигарети в обличчя симпатичної йому співрозмовниці, гучним сміхом образити дівчину, глибоко позіхнути у відповідь на дружні вмовляння розташованого до нього викладача. Як виявляється з визнань героя повісті та з подробиць розказаної ним історії, Голден не за віком інфантильний; небажання бути схожим на дорослих у Голдена спочатку більше емоційне, ніж усвідомлене; почуття обганяє у нього думку, і він готовий одним махом розправитися зі своїми кривдниками, серед яких далеко не всі заслуговують суворого вироку [14, С. 134].

Однак, з іншого боку, зрозумілий і молодий максималізм Голдена Колфілда, зрозуміла його ненаситна жага справедливості та відкритості в людських стосунках. Те, що найбільше пригнічує Голдена і про що він судить цілком «по-дорослому», полягає у відчутті безвихідності, приреченості всіх його спроб влаштувати своє життя у цьому світі. Вдивляючись у майбутнє, він не бачить нічого, крім тієї сірої буденності, того світу брехні, що вже став долею переважної більшості його співвітчизників. Герою Селінджера вдається зацікавити своїми досить сумбурними планами на майбутнє і Саллі Гейс, яка не дуже-то вірить в пропоновану їй ідилію життя в «хатині біля струмка». «Одна тільки Фібі, десятирічна сестричка Колфілда, не тільки готова приєднатися до Голдена, але і йде в цьому пориві набагато далі свого критично налаштованого, але імпульсивного брата» [25, С. 112].

Повість Селінджера про прірву, з погляду якої батьки більше не можуть захистити своїх дітей, про безсилля, до якого енергійний американський народ не звик. Проте недостатня віра в американський характер коріниться не у сумнівах щодо сили характеру підлітків, а у визнанні неспроможності дорослих американців - як батьків, професіоналів та суспільних лідерів - надати справжнє відчуття майбутнього підліткам, за яких вони відповідають. Назва твору символічна. Вона трактується як прірва між дитячим і дорослими світами, спроби людини вирватися за межі суспільства, відсутність любові і взаєморозуміння між людьми.

1.2 Самотність людини в «кам'яних джунглях» як один із провідних мотивів повісті

XX століття породило проблему самотності, інакше осмислюється вплив суспільства на індивіда і велике значення надається тому, як сама людина визначає своє положення в суспільстві в залежності від свого внутрішнього світу.

Самотність турбує досить велику частину населення, і як не дивно, міського. Перебування в суспільстві, в оточенні людей не означає відсутність самотності. Навіть маючи певне коло спілкування, людина може почуватися самотньою.

Людина може бути самотньою не маючи друзів, може відчувати самотність не маючи спорідненої душі, з якою можна розділити свої інтереси, захоплення, заняття. Відчувати себе самотнім можна також, якщо тебе ніхто не розуміє, немає нікого, хто б перейнявся проблемою, зрозумів переживання, мрії і почуття [41, C. 18].

Голден Колфілд - саме та людина, яка не мала тієї спорідненої душі, захоплення, людини, яка перейняла б його почуття. Його образ ми розглядаємо у двох аспектах - впливу суспільства на героя і впливу героя на суспільство, вбачаючи для Голдена можливість вибору. Він може відкинути суспільство, спробувати його поліпшити або примиритися з ним. Голден, на нашу думку, вибирає з цих варіантів найгірший - відкидає суспільство, тоді як більшість його сучасників ідуть також не кращим, конформістським шляхом [8, С. 10].

Проблема самотності людини в суспільстві, це не лише проблема Голдена Колфілда, це проблема морального і соціального буття всього американського суспільства, яку Селінджер хотів донести до читача. Доброчесність, порядність, рівність - все, що проголошується в суспільстві як чесноти, на які воно спирається, виявляється лицемірством, брехнею, облудою.

Голден тяжко страждає від безвиході, приреченості усіх його спроб побудувати своє життя на справедливості та відкритості. Вчитись для того, щоб бути таким як всі “I'd be working in some office, making a lot of dough, and riding to work in cabs and Madison Avenue buses, and reading newspapers, and playing bridge all the time, and going to the movies” [50, C. 123] («Я буду працювати у якій-небудь конторі, їздити на роботу в машині або автобусах по Медісон-авеню і читати газети, і грати в бридж усі вечори, і ходити в кіно» [36, С. 126]), -- таким уявляється Голдену життя більшості забезпечених американців. Але таке життя для нього неприйнятне. Звідси його самотність, внутрішня ізоляція від навколишнього світу, повний розлад відносно головних життєвих цінностей, небажання підлаштовуватися під світ дорослих.

Голден Колфілд ненавидить людську дурість, духовну порожнечу. Йому самотньо і тісно в самому центрі Нью-Йорка, тому що він скрізь зустрічає тільки байдужість і нерозуміння. Маючи багатий внутрішній світ і духовний потенціал, Голден не може реалізувати себе у зовнішньому світі. Він не здатний протистояти цьому суспільству. Усвідомлюючи свою слабкість і несвободу, він воліє тікати. Для нього справжнє уособлення фальші і зла - Голлівуд, де необов'язково творити, щоб вважатися творцем. Власне, Голлівуд - це мініатюрна модель американського суспільства, побудована за зразком американської мрії. З одного боку, Колфілда гризе самотність, він всіляко прагне її подолати, навіть у суспільстві тих, кого щиро зневажає, з іншого боку, він не може виносити аморальність і духовну порожнечу, тому прагне втекти: спочатку зі школи Пенсі, потім з рідного міста на Захід.

Самотність головного героя цілком виправдана і може увійти в ряд «елітарної» самотності. Його духовна криза - наслідок ціннісного конфлікту з суспільством. Самотність Голдена а ознаками відрізняється від самотності його сусіда по гуртожитку Роберта Еклі. Останній являє собою типового аутсайдера, який стоїть поза суспільством з причини своєї фізичної, психологічної та моральної неповноцінності. Тому Роберт Еклі й ненавидить суспільство за його перевагу і свою слабкість перед ним. Незважаючи на те, що самотності Еклі та Голдена мають різну природу, в кінцевому підсумку вони обидва опиняються по один бік барикади.

Більше за все Голдена гнітить пануючий в США дух загальної брехні та недовіри між людьми. Голден віддаляється від суспільства, в якому йому доводиться жити, і конфліктує зі світом фальшивих цінностей [11, C. 56]. Дивлячись у майбутнє, він не бачить нічого, крім сірої буденності. Він не хоче вчитися для того, щоб бути машиною, яка працює в якійсь конторі, заробляє купу грошей, не хоче читати газети, вечорами грати в бридж та ходити в кіно, хоча так живуть мільйони людей, не звертаючи уваги на духовний світ [1, C. 78]. Не дивно, що хлопець не бажає вчитися - він просто не бачить сенсу цього робити, щоб не стати таким, як усі. Звідси його самотність, внутрішня ізоляція від оточуючого світу, небажання підлаштовуватися під нормальний середньостатистичний рівень, уособленням якого для Голдена стає світ дорослих. Герой ще не встиг звикнути до неписаних законів, які регулюють людські стосунки в умовах соціальної нерівності. Він дуже болісно переживає перехід із світу несвідомого дитячого демократизму у світ встановлених серед дорослих престижних і майнових розмежувань.

Голден сприймає життя легко, у своїх вчинках він внутрішньо вільний, ще не затиснутий рамками суспільства, але інфантильний, безвідповідальний. Порушуючи заборону, він залишає школу, вирушаючи в авантюрну подорож. Протягом цього небезпечного, повного пригод шляху він потрапляє в ситуації, пов'язані з необхідністю захистити себе, проявити чоловіче начало: це бійки, тілесні ушкодження, кров - все те, з чим зустрічався під час посвяти неофіт. Але Голден часто виявляється не готовим до агресії, по-дитячому вразливим, нездатним постояти за себе.

Голден - герой, який не готовий жити за законами того суспільства, в якому існує, він не проходить ініціацію, не можна сказати, що після всіх фізичних і духовних випробувань він духовно змінився, опинився в точці неповернення; герой сам зізнається, що не знає, змінився він чи ні. Але він не проходить випробувань, тому що суспільство ненормальне, перевернуте, духовні та моральні орієнтири в ньому зміщені, герой зустрічає людей, що не гідні зустрічі з неофітом в такий відповідальний момент, вони не можуть нічого йому подарувати, духовно збагатити, навчити.

У залежності від часу, особливостей об'єкта зображення, світоглядно- естетичної позиції письменника «голденівський» характер еволюціонував у різних напрямах: від героїчного, життєстверджуючого у боротьбі соціального протесту до чорного песимізму, цинізму, антигуманізму. Але той факт, що і література реалістична, і література модерністська, кожна по-своєму, живляться селінджерівською традицією, якраз і свідчить про життєстійкість останньої, визначає її місце в американському мистецтві

Таким чином, у повісті поставлено проблему людського спілкування, що дає змогу глибше проникнути у суспільство Америки XX ст. та дає можливість порівняти із сьогоденням.

1.3 Символіка власних назв та її роль у розкритті мотивної структури повісті «Над прірвою в житі»

Кожен письменник обирає для свого твору певні символи, метафори, алегорії, які будуть підкреслювати і акцентувати увагу читача. Автор веде зі своїм читачем інтелектуальну гру, в якій читач повинен відгадати, знайти й зрозуміти те, що автор намагався передати цими символами.

Дж. Селінджер не є виключенням, він дуже дбайливо підійшов до вибору імен героїв повісті «Над прірвою в житі», де кожне ім'я є поясненням характеру та образу того чи іншого героя, а також його місця в оточуючому середовищі. Імена більшості героїв значущі, подані не просто так, вони несуть у собі прихований зміст, що дозволяє краще зрозуміти персонажа, тому не слід залишати їх поза увагою, вивчаючи чи просто читаючи цей твір.

Увесь сюжет повісті пов'язаний із головним героєм Голденом Колфілдом, інші герої та їх характеристика дається у його суб'єктивній оцінці. Тема складного моменту переходу у світ дорослих, крах ілюзій та ідеалів з цим пов'язаних, та тема конфлікту з дійсністю, що випливає з попередньої - чудово показані за допомогою цього неординарного підлітка, з його своєрідними поглядами, з його хворобливою і, здається, незвичайною, психікою. Цей загадковий персонаж виявився насправді реальним прототипом мільйонів підлітків. Характер Голдена, його ідеали, переконання, все це відбивається на його імені, що має тісний зв'язок з його особистістю.

Ім'я «Голден» (перекликається з “hold” - стримуватись) вказує на те, що він утримується від входження до суспільного життя, він не сприймає всю фальш і облуду світу, який його оточує, проте не бунтує, а тільки стримується, щоб не стати одним з тих, кого він ненавидить. Слово “holden”, найкраще це помітно на словосполученні “holden back” - той, що стримується, утримується, - характеризує одну з основних рис персонажу і, можливо, концепцію самого автора по відношенню до світу, яку Голден мав би виражати. Важливо зазначити, що Голден зовсім не бунтар, як може здатися на перший погляд, він втілює не бунт, а лише неприйняття світу, правил гри які той нав'язує кожному - лицемірства, облудності і фальші [20].

Звернемо увагу й на такий факт. В англійській газеті «Таймс» щорічно публікуються списки найрозповсюдженіших імен, які дають змогу хоча б приблизно уявити еволюцію сучасних антропонімів. У 1949 році, тобто під час написання повісті, найпопулярнішими були чоловічі імена John, William, Robert, Christopher, James, Peter, David Richard, Charles, Michael. Серед жіночих „пальма першості” належала таким іменам - Аnn, Mary, Elihabeth, Jane,Susan,Margaret,Sarah,Caroline,Jennifer, Frances [13].

За даними сайту «Behind the Name» [45] найпопулярнішими наприкінці тридцятих - початку п'ятдесятих були такі імена: James, Robert, John, William, Richard,David,Charles,Thomas,Michael, Ronald, Mary, Linda, Barbara, Patricia, Carol, Sandra, Nancy, Sharon,Judith, Susan. Як бачимо, деякі з героїв Селінджера потрапляють до цієї категорії. Щодо імені Голден, воно не ввійшло навіть у першу сотню. Що теж красномовно. Адже Голден - унікум, він неповторний, не схожий ні на кого.

До того ж, автор вживає застарілий варіант дієслова «to hold» - «holden», додаючи йому закінчення, характерне для інфінітиву дієслів, що походять від давньогерманської мови - «en», підкреслюючи цим певну «старомодність» хлопця, його відмінність, несхожість на інших [3, C. 92]. Ім'я Голден (Holden) походить від прізвища, яке на староанглійській означало місце, що називалося - глибока долина, низина, лощина, виярок. Проте, не можна не звернути увагу, що існує й переносне значення - страшне місце, важка ситуація. Паралелі тут очевидні - Голден дійсно опиняється у скруті, він дійсно на крок від безодні - втрати власної особистості.

Прізвище - Колфілд (Caulfield) - можна розкласти на дві частини “caul” і “field”. Перша частина має глибше значення. Слово “caul” - сорочка у новонароджених або водяна оболонка плоду (недаремно у англійців існує вислів “to be born with a caul” - «в сорочці народитися») має пряме відношення до теми дитинства в повісті. [3, C. 31] З біологічної точки зору це слово означає частину амніону (зародкової оболонки), мембрану, що захищає зародок від механічних ушкоджень та створює умови для його розвитку. Тут бачимо пряму метафору ідеалу Голдена - бути ловцем у житі, захищати дітей від жорстокості дорослих, від брудної лайки на стінах школи, рятувати їх від прірви подорослішання, у всякому разі до призначеного часу. Друга частина (field - поле) теж викликає асоціацію з його мрією, з полями жита.

Голден+Колфілд, разом створюють стислий, але цілком точний портрет персонажу, де вказані його основні риси і поривання. У іменах інших персонажів теж втілені риси Голдена, через його відношення до них, через символіку їх образів, та їх місце в житті Голдена Колфілда.

Єдиною людиною, яка по справжньому розуміла Голдена, була його молодша сестра Фібі. Вона у свої десять років чудово розуміє страшну й трагічну самотність брата, здатна підтримувати його, взяти на себе частку його болю, подарувати юнакові всю свою сестринську любов, чуйність та увагу. Саме Фібі, маленька, ще незріла дитина певною мірою допомагає Голдену пережити моральну кризу, позбутися глибокого песимізму. І під холодним грудневим дощем Голден раптом відкриває для себе: життя чудове, незважаючи ні на що, і жити варто. Ніби сонце осяяло його змерзлу душу, подарувавши весняне тепло й відродження “I felt so damn happy all of sudden, the way old Phoebe kept going around and around” [50, C. 190] («Раптом я відчув себе таким щасливим від того, що каналія Фібі все каталась і каталась на каруселі». [36, С.193.]).

Призначення Фібі у повісті - тримати Голдена прив'язаним до реальності, щоб його фантазії не згубили його.

У імені Фібі можна знайти три різних значення:

- Слово phoebe давньоанглійською та грецькою значить сяюча, що співвідноситься з її функцією просвітлення Голденового настрою у повісті.

- У грецькій міфології їй співвідносна Феба, що ототожнювалась з Артемідою, як богиня місяця. [38, С. 86].

- Також слово phoebe означає маленького птаха (чибіс) для якого характерний постійний рух і стрибання. Це наводить паралель з тим, що Фібі тендітна, вона постійно в русі - танцює, сміється, пише історії, говорить про своїх друзів.

Усі три значення відносять її до небесних висот. Фібі сяє як світило у житті Голдена, приносячи йому справжнє щастя. Як місячна орбіта навколо Землі, Фібі завжди в Голденових думках, впливає на його рішення, немов місяць на приливи й відливи Землі, підсвідомо утримуючи його від необдуманих рішень. Ім'я дає цілком вичерпний портет цього персонажу.

Дівчину, поцілунок якої з певною теплотою згадує Голден, звуть Саллі (Sally) Хейс. Саллі - дериват від біблейського імені Sarah (Сарра) - давньоєврейською - княгиня або власна. Дівчина і дійсно є для хлопця «княгинею» - об'єктом шанування й захоплення. Він каже, що звик думати, ніби вона розумна, бо вона знає чимало про театри та літературу, але коли пройшло достатньо часу, він побачив, що це не так. Та й після цього він був закоханий у неї, хоч і пам'ятав про свої справжні почуття, коли відчував раптовий потяг до неї.

Її прізвище - Гайс - вказує на обманний туман (haze ['heiz]), що символізує те як Голден губиться під її поглядом, як вона затуманює його свідомість

В образі Фейс Кавендіш (Faith Cavendish) (“Faith” - віра, довір'я, погляди, переконання, а “саvendish” - сорт тютюну у плитках) [3, С. 53] розкривається ще одна грань характеру Голдена. Незважаючи на те, що він болюче переносить розрив з дитинством, колишніми ідеалами, він іноді намагається виглядати дорослим. Він вірить, що може видаватися старшим і більш зрілим ніж насправді. Він вважає, що високий зріст, сиве волосся, куріння та спиртне допоможуть йому справити враження старшого. Перш ніж дзвонити Кавендіш, Голден викурив чимало цигарок в «Едмонтоні». Це куріння символізує його намагання здаватися старшим. Фейсине прізвище визначається як підсолоджений жувальний тютюн. Це напряму пов'язане з Голденовим курінням, адже і куріння і розмова з напівповією Фейс пов'язані з намаганням Голдена виглядати дорослим. Ім'я Фейс (Faith) виражає віру Голдена у те, що він може виглядати дорослішим.

Ще одним персонажем, чиє ім'я несе в собі характер героя є Роберт Еклі. Ім'я Еклі (Ackley ['жklэ]) звучить схоже на acne (вугор) - одну з головних його рис. Також є подібність зі словом hackly (['hжklэ], погано зроблений, зазубрений) та вигуками ouch (зойк болі), ecch та ack (вигуки огиди). Ім'я повністю відповідає характеру персонажа, вказує на його головні риси, на те яку реакцію він може викликати, він і Голдена дратує, але в той же час Голден жаліє його, на його прикладі він вказує на фальш, що панує у Пенсі.

Голден захоплюється Карлом Льюсом, головним чином через його інтелект - він має найвищий IQ у Вутонській школі. Голден вважає, що це єдине, що у ньому варте уваги..

Карлове прізвище Luce іспанською означає «світло». Знання - світло, незнання - темрява. Це найкраще характеризує Льюса й відношення до нього Голдена [20].

Ім'я одного з негативних персонажів теж добре характеризує його, а саме Уорд Стредлейтер. Ім'я Уорд (Ward) асоціюється з двома англійськими словами: “ward” - опіка, піклування, підопічний; “to hold ward” - стояти на сторожі) та “wardheeler” (амер.) - лакиза, “straddle” - коливання, подвійна компромісна політика. Це точно вимальовує нам образ цього підлітка - ще не зовсім зіпсованого, зачерствілого та егоїстичного, але не впевненого у собі, хитрого, здатного йти на компроміс, котрого насамперед цікавлять особисті інтереси. Знаючи, що Голдена виключили зі школи, замість того, щоб підтримати друга морально, Уорд просить Колфілда виконати за нього завдання з англійської. От і виходить, що Уорд Стредлейтер - підопічний, лакиза, котрий сповідує подвійну мораль, веде подвійну хитру політику.

Як ми бачимо, більшість основних персонажів мають імена, що багато можуть сказати про їх характер, про їх звички, про ставлення до них оповідача і, через нього, самого автора. Деякі імена мають складну символіку, як Фібі або Голден Колфілд, інші простішу.

Підсумовуючи сказане, варто сказати, що в повісті Селінджера «Над прірвою в житі» імені надаються функції індивідуалізації та генералізації. Ім'я поєднує героїв, консолідує й, водночас виділяє, диференціює, визначає різницю між ними. Це говорить, на наш погляд, про прагнення письменника вписати події й життя своїх героїв як у загальнолюдський культурний контекст, так і в контекст культурно-історичний.

Досліджуючи основні мотиви повісті Дж.Д. Селінджера «Над прірвою в житі», ми розглядали ті з них, що найяскравіше виражають тему та ідею твору...

«Над прірвою в житі» -- це лірико-психологічна повість. Автор зосереджує увагу на формуванні у людини власного ставлення до світу в процесі глибоко інтимного сприйняття дійсності. Дж. Селінджерові виповнилось тридцять два, коли з'явилась його повість «Над прірвою в житі», що уславила письменника. Голден Колфілд стоїть сьогодні у ряді героїв найкращих творів американської літератури - від Гекльберрі Фінна до старого рибалки Сантьяго з повісті Е.Хемінгуея «Старий і море».

Довгі роки книжка була бестселером, улюбленим чтивом тінейджерів - підлітків, предметом роздумів дорослих, її перекладено багатьма мовами, вона набула розголосу по всьому світу.

У повісті перед нами постала Америка повоєнного часу, коли гаслами стали користолюбство, споживацтво, прагнення до егоїстичного комфорту. Селінджерівський герой перший звинуватив американське суспільство в аморальності, лицемірстві, самовдоволенні, відсутності людяності. Протест особистості проти соціальної апатії та конформізму, що прозвучав в повісті Селінджера, свого часу зробив щось на зразок перевороту в суспільній свідомості, але проблеми, порушені письменником, залишаються актуальними і сьогодні, і тому інтерес до повісті, як і раніше, великий. Селінджер показав, що головне в житті суспільства - спілкування та взаєморозуміння нестача якого породжує несприйняття суспільних норм.

Велике значення Селінджер надав іменам героїв, вони поєднують, консолідують і водночас виділяють, диференціюють, визначають різницю між ними. Це говорить, на наш погляд, про прагнення письменника вписати події й життя своїх героїв як у загальнолюдський культурний контекст, так і в контекст культурно-історичний.

Вибір імені в повісті Селінджера, таким чином, пов'язаний з усіма елементами художнього цілого.

Головна заслуга Дж, Селінджера в тому, що у повісті він «розкриває світ, сприйнятий так, ніби ніхто до Голдена нічого подібного не бачив, не відчував, не писав про це. Головне - інтимність нарратора-дитини (підлітка), яка встановлює рамки того, що Селінджер може стверджувати сам, в той час, як щира сповідь залишається порушеною.

Принципова асоціальність, яку почав сповідувати Селінджер, намагання вивести свою творчість зі сфери суспільних чинників життя у сферу чистої духовності -- усе це призвело, на думку американських критиків, до творчої кризи письменника. Та якби Селінджер написав лише «Над прірвою у житі», то і це забезпечило б йому всесвітню славу. Селінджерівські герої з «країни дитинства» і сьогодні сприймаються як бунтівники проти усамітнення людини, проти індивідуалізму та бездуховності. Можливо, це і є той сенс життя, якого прагнув Селінджер, щоб зупинитися за крок від прірви -- прірви життя.

Розділ 2. Методичні рекомендації до вивчення повісті Дж. Селінджера «Над прірвою в житі» у шкільному курсі світової літератури

2.1 Аналіз чинних навчальних програм та шкільних підручників зі світової літератури для основної школи

У сучасній Україні система освіти безперервно розвивається, і для неї характерне постійне відновлення й саморозвиток. Середня освіта в Україні впродовж різних історичних епох і в XX ст. зокрема не мала постійного терміну і коливалася від 9-річної (1940 - 1950), 10-річної (1950 - 1967, 1997 - 1991) і з 11-річної до 12-річної. Для реформування системи вищої освіти в Україні характерний пошук оптимальної відповідності між сформованими традиціями в українській вищій школі й новими віяннями, пов'язаними зі вступом у світовий освітній простір [34, C. 212].

Світова література - літературний процес у масштабі всесвітньої історії. Головною метою вивчення світової літератури у загальноосвітніх закладах є залучення учнів до досягнення національної та світової літератури і культури, національних та загальнолюдських духовних цінностей. Також до завдань курсу входить формування комунікативної та літературної компетентності, розвиток читацького смаку, вироблення в учнів можливості самостійно та свідомо ознайомлюватися з матеріалами предмету [43, С. 59].

Об'єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та художньо-етична цінність. Аналіз, інтерпретація художнього матеріалу мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, можливість орієнтуватися у матеріалі, виразне читання окремих фрагментів твору [24, С. 156].

З 2013-2014 навчальному року вивчення курсу світової літератури здійснюється за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою за наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 6.06.2012 р. № 664 [30, С. 6].

Навчальна програма - документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Навчальні програми затверджуються вищим державним органом (Міністерством освіти і науки України). Вони містять загальну характеристику змісту матеріалу з кожної дисципліни, розподіляють його за роками навчання і темами. Крім того, навчальні програми часто зазнають змін: їх удосконалюють, розвантажують від другорядного і надто складного матеріалу, підвищують їх науковий рівень, забезпечують реалізацію міжпредметних зв'язків [31, С. 18].

Нова програма з курсу світової літератури спрямована на прилучення до читання учнів 5-7 класів. Перелік художніх творів для вивчення в 5-9 класах укладений відповідно до вікових особливостей дітей і підлітків на підставі рекомендацій науковців, учителів, психологів, бібліотекарів, а також результатів досліджень кола дитячого і підліткового читання школярів різних вікових категорій [30, С. 8].

Відповідно до вікових особливостей учнів курс літератури в загальноосвітній школи має 3 етапи: 5 - 7 класи - формування потреби до читання; 8 - 9 клас - системне читання; 10 - 11 - творчо-критичне читання.

Виділяють два підходи до викладання літератури:

1. для нефілологічних профілів;

2. для філологічного профілю.

Викладання літератури в класах нефілологічних профілів має забезпечити рівень стандарту, тобто базовий гуманітарний рівень, необхідний для кожної культурної людини.

Викладання літератури в класах філологічного профілю базується на стандарті, але значно поглиблює його як у змістовому плані, так і в методах, формах, прийомах навчання. При цьому зазначимо безперспективність спроб побудувати викладання літератури в старшій школі на університетських програмах і навіть перенести до середньої школи форми занять вищої школи (наприклад, практичне заняття, лабораторне заняття, семінарське заняття та ін.), а також деякі елементи Болонського процесу (наприклад, модульне навчання, система накопичувальних кредитів тощо).

У класах філологічного профілю порівняно з нефілологічними профілями значно зростає роль позаурочних форм вивчення літератури, які в поєднанні з урочними можуть дати прекрасні результати. Типологія уроків у класах філологічного профілю має свою специфіку і є складнішою у зіставленні з уроками для нефілологічних профілів.

Нами було розглянуто та проаналізовано декілька шкільних програм зі світової літератури, де вивчається повість Джерома Девіда Селінджера «Над прірвою в житі», а саме це програми Ю.І. Ковбасенка, який котрий пропонує вивчати повість на позакласному читанні в 11 класі, та програма за редакцією O.M Ніколенко, де повість пропонується до розгляду у 9-му класі, до цієї програми ми і схиляємося.

Згідно з програмою курсу «Світової літератури для 5-9 класів» за редакцією О.М. Ніколенко, біографія і творчість Джерома Селінджера та його повість «Над прірвою в житі» вивчаються в 9 класі, в рамках теми модернізм [30, C. 7].

У чинній програмі курсу «Світова література» пропонуються теми для уроків: «Розвиток жанру роману у творчості Дж.Д.Селінджера», «Стосунки Голдена Колфілда зі світом. Моральні якості героя». Загальна кількість годин, яка відведена на вивчення теми, складає 2 години.

Навички, вміння та знання які отримають учні під час вивчення цієї теми:

· виразно читати фрагменти тексту;

· мати знання про «сюжет»; це вже 9 клас, а не 6, же початкові знання мають бути

· називати елементи сюжету, визначати їх у творах;

· знати і розуміти поняття «мотив», визначати у тексті основні мотиви;

· характеризувати образи персонажів, давати оцінку їхнім моральним якостям, вчинкам;

· мати початкові уявлення про поняття «повість», «роман», розрізняти їх жанрові ознаки на прикладі прочитаних творів [30, C. 9].

У 2015 році в 9-х класах загальноосвітніх шкільних закладів дійсні декілька підручників зі світової літератури а саме:

· Зарубіжна література: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Ніколенко, І.Л. Столій - Х.: Ранок, 2009. - 256 с.

· Зарубіжна література: підруч. для 9 кл. загально- освіт. навч. закл. / Н. О. Півнюк, Н. М. Гребницька, Г. М. Строганова. -- К.: Освіта, 2009. -- 336 с.

В жодному з підручників, творчість Джерома Девіда Селінджера та його повість «Над прірвою в житі» не виноситься на розгляд, тому вчитель має сам знаходити та давати учням матеріал для вивчення теми.

2.2 Методична розробка уроків зі світової літератури у 9 класі на основі повісті Дж.Селінджера «Над прірвою в житі»

Урок 1.

Клас 9

Тема: Світ дорослих та дітей у повісті Дж. Д. Селінджера «Над прірвою в житі»

Всі ми народжуємося милими, чистими і безпосередніми;

тому ми повинні бути виховані,

щоб стати повноцінними членами суспільства.

Джудіт Мартін

Мета:

Навчальна: -розглянути біографію Дж. Д. Селінджера, розкрити значення терміну «phony»(брехня) у повісті; допомогти учням осягнути ідейно-художній зміст твору

Розвивальна: -розвивати творчі здібності учнів, вдосконалювати монологічне мовлення, збагачувати словниковий запас учнів

Виховна: виховувати любов до літератури, формувати світогляд (правильні уявлення), пов'язані з місцем людини у суспільстві.

Обладнання: портрет Селінджера, дошка, ілюстрації.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Ланцюжок навчальних ситуацій

1. Актуалізація знань.

2. Словникова робота

3. Робота над темою уроку

3.1. Знайомство з життєвим шляхом Селінджера

3.2. Проблема дітей та дорослих у повісті (робота в групах)

4. Рефлексія

4.1. Узагальнююча бесіда

5. Домашнє завдання, та інструктаж з його виконання

Хід уроку

1. Актуалізація знань. (перевірка випереджального домашнього завдання у формі бесіди).

Вчитель:

--Що ви дізналися про письменника?

--Яке враження на вас справив твір?

Що сподобалося або не сподобалося?

Які епізоди вам сподобалися найбільше? (Учні зачитують).

Кого цей твір надихнув на творчість? (Учні демонструють малюнки, коментують їх).

2. Словникова робота.

Вчитель: Шановні, а зараз ми з Вами запишемо поняття, які будуть нам необхідні під час вивчення повісті Джерома Девіда Селінджера «Над прірвою в житі» (Учні записують поняття в зошити):

Мотив - тема ліричного твору (іноді другорядні теми, що доповнюють основну); найменший елемент сюжету.

Нонконформізм-- незгода, неприйняття норм, цінностей, цілей, панівних у конкретній групі в конкретному суспільстві.

Phony - переклад з англійської -«брехня».

Це ті основі терміни, які будуть нам необхідні при вивченні повісті Дж. Д. Селінджера «Над прірвою в житі»

3. Робота над темою уроку

3.1. Знайомство з життєвим шляхом Селінджера

Вчитель: Діти сьогодні до нашого класу завітав сам Джером Девід Селінджер, і у вас є гарна можливість відчути себе журналістами та поставитипитання письменнику які вас цікавили та цікавлять(Виступ учня, що грає роль Дж. Селінджера.) (Додаток №1)

Селінджер: Доброго дня, діти, я Джером Девід Селінджер, і хочу розказати вам коротко про себе. Народився я 1 січня 1919 року, за походженням я єврей. Мій батько Сол був єврейським торговцем м'ясними продуктами та сиром, імпортував яловичину з Європи, а моя мати була ірландкою. Навчався я у військовій академії, після цього служив в армії в 1942 - 1943 р. а потім пішов на війну до 1945 р. У 1951 році я випустив у світ свою найвизначнішу повість «Над прірвою у житі». У 1955 році у мене народилася донька Маргарет, пізніше -- син Метью. Тепер можете задавати мені питання.

Учень 1: Чи були у вас брати чи сестри?

Селінджер: Так у мене була старша сестра Доріс, мати виховувала нас в дусі методизму.

Учень 2: З чого почалась ваша письменницька кар'єра?

Селінджер: Моя кар'єра почалася з публікації коротких оповідань у нью-йоркських журналах. Перше оповідання «Підлітки» я надрукував у 1940, коли мені було 21.

Учень 3: Ким ви були на війні?

Селінджер: На війні я був зв'язковим, служив у контррозвідці. На фронті було нелегко (за кілька перших тижнів загинуло 75% його однополчан) й у 1945 я потрапив у шпиталь з нервовим зривом, тому що важко було це спостерігати. Війна це страшно.