Silva Rerum Івана Груші: шляхетська традиція в козацькій інтерпретації

<...>

[//арк. 100зв.] Schody dzis Bфg az nazbyt, kiedy samego siebie czlowiekowi daie MP bierze czlowiek z ochot^. Boga, a iako podarek drogi obwiia, lubo go y obwil y obwity skarb poznali krфlowie, z podarkami do tego skarbu id^. malo go sobie nie kupi^? Kupi^ kiedy go Bogem byc poznai^, calego pono obwic trzeba bylo zeby go nie poznali, ale tu blyskai^ce zrzence prзdziey krфlфw do siebie niz gwiazda powabily. Nie trzeba zayrzec krфlom, ze іак дго§іе§о рокіопеш иаЬуіі БкагЬи. Бо§ Осіес га родагек Бупа swego іидгіош роБуіа. Когду §о Ьіегге кіо бі? іако pгaweшu Бо§и кіапіа, апі §о uЬywa 1иЬо бі? wszytkim идгіеіа. Реіпе шогге сЬос бі? па wszytkie гosplywa гzeki. Теп дго§і од Бо§а Оуса czlowiekowi родагек Шш МР z іак^ (іакц. од піе§о шasz) рггуіцс гacz осЬоі^, nayдziesz w іуш родагки czego Баш гесЬ- cesz, па wszytkiш сі? оп ubogaci, zдгowieш у wsze1akieшi доЬгаші ораіггу.

№вко бі? wysoki Рап дгіб кіадгіе МР, г'укі czlowiek піБко w zieшi? patгzyC wi?c Ьу па Boga раіггаі піБко бі? роіогуі. Czy іак іег іегу іак ши шіапо? Шгдус Рап? Шоіпо ши Ьуіо аЬу 'угеу роБІапо wskazaC, а tгzeЬa Ьу Bogu w сіеіе wysoko іегус pгzywykaC, Ьо ши кіедуб па g6rze робсіеі^, у Ьуіо iescze 'угеу кггуго'іе іогко ровіа'і^ Бпадг, ге ши піе w Бшак, ге піБко роБІапо, кіеду ріасге, Рап wysoki до niskiego піе рггу'укі 1egania, wi?ksza ггесг паіиг? іидгкц. рггуБгеді popгawiC, gдyЬy ши гіе Ьуіо іегус latwo Ьу рорга'іі. №е ріасге Рап, гоБа іо г піеЬа Брада па гіеші? аЬу гakwitnela, іаког у к'ііпіе, Ьо у Раппа годгі, роіггеЬпу kwiatkowi nowo г сгуБіеу рапіепБкіеу гіеші 'упікіеши іеп деБсг, Ьо у kwiatek Бкгоріопу w g6г?, ідгіе, іак паш 'і?к8гц. 'оппозсіц. Ь?дгіе. Іг ша^о к'іаіесгка Бгегоко бі? гог^аіцсу Шш МшР гагу'ау 'оппобсі, 'еі go до swego wiгyдaггa, піесЬ сі гобі^с 'оппобс wyдaie. Cгego і Баша 'іоБпа піе ггодгеіа, іо паш дгша гіша годгі. МР гіеші іо ропо ріодпеу рггуріБас, аіес дгisieysгego годгаіи Раппа гіешіц. кіогеу сгувіобс годгіс Ьгопі, по шу бі? годгау, Ьо Б6g годгі г піег'усгаупеу гіеші, Ьо г Раппу по'уш owoc wychoдгi БроБоЬеш, Ьо гішіе ш^дгобс бі? рггед'іесгпц. Oycowska годгі, со га дгт, ге nowe ггесгу сгупі? Бо nowego wyna1aгku БроБоЬпа ш^дгобс, со іег nowego іо іеріеу паБ сіеБгу, іуш poгnawaшy ге г g6ry tego owocu паБіепіе, Ьо у гіша г о'осеш бі? роБріеБгус шшіаіа, кіеду Баш БисЬ Б. па сгувіц. гіешіе РапіепБкц. паБіепіе ггисіі, іевіі г g6ry па іеп о'ос Біапо, іо бі? паш go ирошпіц.. Мубшу go іако Б'оу Бпорек г роіа геЬга'Бгу г'і^гаіі, апі go оддашу, аг 'Бгуіек кмаі пакагші. Тагу'ау рокагши г tego о'оси, іак оп паБусі Шш МР ге гaдnego падеп sшacгnieysгego рокагши піе игпаБг. Т іерБгц. бі? по'іпц. у піеЬо піе рокаге г іакц. кмаі рокагаі, кіеду Boga игодгіі МР піе по'іпа іо 'іесгпобсі, іиг опа па іо раіггаіа, gдy бі? іеБгсге рггод іиіггепкц. [//арк. 101] іавпобс Оусо'Бка гогкшесііа, аіе іег 'іесгпобс ша бі? cгego дгі'о'ас gдy по'уш БроБоЬеш ' іидгкіш сіеіе оусо'Бкц. іавпобс кмес^сц. 'ідгі. Ираіггуіа рггед'іесгпа іавпобс кіеду гіеш? окмесіс шіаіа, пауЬаггіеу гішіе іавпобсі в'іаі роіггеЬо'аі, аЬу оЬу'аіеіа swego гagггa^, до копса Ьу огіешЬіобс паіиг? іидгкц. дг?сгуіа, Ьу піе іа іавпобс сіеріа рггудаіа. БoЬгego бі? рггу іуш сіеріе па гіеші Бродгіе'ас игодгаіи, Ьо г samego піеЬа по'у гаБіе'асг БсЬодгі. М^дгобсі г піеЬа гпібс рггусЬодгііо, кіеду па гіеші піе'іадошовс роЬ1ц.дгі1а, ЬеБресгпіе БоЬіе роБі^рішу у ' пауігидпіеуБгусЬ ггесгасЬ ш^дговс Бовкц. рггу БоЬіе шаіц.с. Шегіц. до БіеЬіе Шш Мш Рапа оЬгоіпеши па б'іесіе гаЬіегуБг 8сг?всіи, ро 'оіі РапБкіеу гуі^с.

<...>

[//арк. 102] Narodzenie Panskie przywodzi mi na pamiзc dobrodzieystwo, ktфrem przez naturз wziql od Wm MmP mnie wielce M dфbr, y abym onego wdziзczen byl stqd mi pokazuie, ze gdybym naprzod swego narodzenia od Wm Mm P nie wziql, anibym na Narodzenie Panskie patrzyl. Takem tedy wiele Wm Mm P za te beneficium naturam powinien, iak wiele z Narodzenia Panskiego wyniklych dobrodzieystw zazywam. Nie potkalaby miз ona wieczna chwala, ktфrq Bфg krwiq swoiq kupowac na ziemiз przyszedl, gdybys mi Wm Mm P swiata widziec nie dal. Uczyniles mi ze iako po slopniach przez swiatlo doczesne przez WM Mm P udzielone, do wiecznego swiatla narodzeniem Panskim nabytego postempuiз. Naturalis tedy beneficyia wdziзcznym bзdqc nowonarodzonego Pana proszз, aby on oprфcz innych nieba godnych Wm MmP zaslugi za to niebieskiey swiatlosci przydal zes mi na swiatlosc tu patrzyc darowal.

[//арк. 103зв.] Quomodo Gratulatio Resurrectionis Christi Conficienda

Az dzisiai po chmurey nad grobem Panskim zalobie iasnqsmy pogodз obaczyli MP, starozytnosc malowala na niebie tзczq z napisem serenitatem ad fert. I mysmy widzieli tзczq przymierza Panskiego, na krzyzu wzwitq, krwiq wlasq piзkney niz tзczq ufarbowanq dzis ta tзcza, serenitatem ad fert, takowq, ktфrq ziemia niebo przewysza, wieczne u siebie oney pozwalaiqc mieysce. Przy takowey pogodzie zadney siз Wm MP nie spodzieway chmury, bo ta wszytkim niesczзscia zabiezy cieniom, nowa z sobq a coraz uciesznieyszq pociqgaiqc iasnosc. Zwyciзzyl dzis Pan, lubo siз na utarczce dal y razic, nic to tryumphowi nie wbacza, et caesus victor triumphat. Zwyciзstwa konterfect starozytnosc taki dawala: kazala malowac skalз, nad niq we srzodku parз skrzydel, ktфrych palmowy wieniec z napisem „Amat Victoria Curam”. Poznal to dobrze dzisieyszy zwyciзzca, ze triumph nie pieszo chodzi, bo na wysokiey gфrze skrzydlami (amor et addidit alas) nie z palmowy ale z surowszq ciernowq koronq [//арк. 104] zwyciзstwa dolecialy, y co starozytnosc slowami to on rzeczq pokazal Amat victoria curam, po tych woiennych niewczasach wiecznie zwyciзzcq na swoim thronie z nami odpocznie. Oczekiwaiqc Wm wieczney sczзsliwosci zwyciзstwem Panskim swiatowi nabytey, y tu przy blogoslawienstwie iego wszelakich zazyway pociech. Powstal Pan z martwych ze lezal, co za dziw, labor gaudet quiete orзze iego woienne ciзzkie bylo ku ziemi go naklonilo. Pracowity boiownik tak siз u rzymian wyrazal, stal Pallas w kyrisie przed nim tez y z tey y z owey strony rфzne Marsowe broni lezaly, w prawey rзce miecz goly trzymal, w lewey zan siз palmз nosil z napisem

Requies haec certa laborum est. Zwyciзzca dzisieyszy po krwawey potyczce swoiey, po obuch stronach bogaty mзki swoiey rynsztunek rozlozywszy, krzyz w iednз, palmз w drugq rзkз wziqc moze, tego z sobie zazywszy symbolum, гециіев Ьаес сеііа ІаЬогцш. Могешу у ту од сіеЬіе шаіо іег одшіепіс вушЬо1иш, а парівас Яецшев Ьаес іп ІаЬогиш, Ьо д1а1е§о ог?га 'месгпіе г гwyci?гcц одросгпіешу, апі Ш пав pгzeciwny 1ов вгсг?всіа гав ш?сі, Ьо ві? гwyci?гca г паші Ьус рггуоЬіесаї. Рггу іуш pewnyш оЬгопсу їїш, іиг wesole 1аіа споіаші 1ісгЬ? 1а1;ош рггушпагаіцс. Бшіегсіц вшіегс Рап г'мус^гуї МшР, а іа рогогпіеувга раІша Ьовіеш ргоргіів Гегіге іе1ів. Bywa 1;о и woiownik6w, ге у пауш?гпіеувгу рокцд іеві w падгіеіеу гwyci?вtwa, роїцд ши падгіеіа га воЬц Ьоіагп с^піе. Кавг г'мус^гса піш іевгсге пад вшіегсіц §огу піе '^іцї, ге Ьуі pewny гwyci?вtwa пад опц 1?кас ві? піе ишіаі. Бшіаїовсі іакіе даіц ешЬІешша. Ма1иіц Іхиріц glow? пад піц w?za г парівеш: „Те пипциаш Іішиі”. Раїхгцсшу па oдwag? г'мус^гсу naвzego w иіагсгсе г вшіегсіц, віивгпіе дашу шa1owaC Іхиріц glow? пад піц М?дговс Pггedwiecгna г парівеш:”Те пипциаш іішиі”, а піе іу1ко ві? Баш Рап вшіегсі піе Ьаі у паш ві? іеу 1?кас піе каге. Во ог?геш iego ш?кі odwiecгney вшіегсі в'маіїо'м dгoga гаїогопа. Бшіаїо іеду Шш аіи§і воЬіе wiek obiecywaC гасг, кіогу доЬгц віа¹^ споіаші вweшi, wchodгцcц рггуогдаЬіау. 2асші1 ві? Ьуі Рап па сгав w сіешпуш кашіепіи, іегаг гавіе в'месі МР ітаїовсі Hyeгog1iphicuш вігогуіповс іакіе шіаіа, шa1owa^a ріегвсіеп г дуашепіеш, пад піш gwiaгd? г парівеш: дигаі еі 1исеі, ітаїу іеві дуашепі, апі go І^агде икгос геІаго, гдоЬі іевгсге воЬіе і? ітаїовс іавповсіц. Бовс ітаїовсі Ьуіо у w павгуш дуашепсіе, Ьо геІагпуш шїоіош wytгwal, апі в'шаіїовсі рггугодгопеу иуш? ропіовіе Ьо г ziemnego gгoЬu 'муЬїувпц, „Бигаі еі 1исеі”, Ь?дгіе ітаї у в'месії роІи 'месгповсі піегІісгопеші сгаву віаіе. Шіесгпа в'маіїовс піе воЬіе іу1ко в'месі, аІе okг?gieш па wszytkie Ьііе вігопу, аЬу у Шш іи w dlugie 1аіа а роіуш wiecгnie в'месіїа ирггеушіе гусг?. ТгіишрЬ Рапвкі дгівіеувгу weвoly ша Ьус МР Ьо рокоу ггодгії всг?в1товс cгaв6w окагаї. Біагогуіпу гїоіу wiek іак гwyci?вtwo 'мугагаї, кагаї шa1owaC г?се вроіопе, кіоге Іхгушаіц їавк? Мегкигуивго'^ окоїо піеу [//арк. 104зв.] раг? w?z6w glowy ки воЬіе пакїопіІі, ро ЬокасЬ dwa гogi owocaшi гогпеші пареїпіопе г парівеш: Рах еі 1е1іаіав іешротш. Teгaznieyвгego сгави '^Іавпіе іо іеві Hyeгog1iphicuш, шаіц Ьус г?се вроіопе, Ьо ро zwyci?stwie ша Ьус zgoda w?zowi рггу dггewie кггуго'муш іако niewo1nikowi iego шіеувсе па1егуіе, owoce од w?z6w шаіц Ьус оддгіеІопе, Ьо іиг опеші піс га'модц па wвгytkiш іак Ьевріесгпо, ге вшіаїо ггес шогешу Рах еі 1ае1ісііав іешрогиш. Рокоіи у всг?в1товсі іи Шш гaгyway іак паудїигеу, рокоу сі? у всг?в1товс wiecгna ocгekiwa. Powвta^ Рап од grobu у віоі гnowu іако віаї рггед іуш МР віагогуіповс піеод- шіепповсі іакі копіегіекі дawa^a, па wlocгni кїадїа когоп?, па кіогц піевіг- гушапе wiatгy powiewa1i г парівеш Ад Ьис віаі. Ка wlaдг? Рапвкц gдy ві? рапеш сгупії іак pггeciwnych powstalo gloв6w? Ка когоп? Iego gдy ві? Кго1еш oдгywal іак ^,ше1е гаіивгопусЬ powiewalo wiatг6w, кіоге '^Іадгц Рапвкц wyвokц гпігус сЬсіаїу, когоп? kг61ewвkц г glowy вігцсіс, гаіивгопе гашувїу рггу сЬ?сі іу1ко говіаїу. Рап когоп? па glowie у ггцд пад вtwoг- zeniem nieodmiennie trzyma, ad hoc stac wladza Panska przy nim iescze stoi, koronз Swoiq nosi, Pan na wloczni ktфrq mu bok raniono polozycby? Bo chocby naysrozsze wiatry na nie powiewali z grota oney nie zbiiq, zawsze iey te symbolum sluzyc bзdzie, ad huc stat. Bierz dobre omen z tryunfu dzisieyszego Wm MP w wieku zycia swego, luboby przeciwne niesczзscia wiatry powiewali Pan chroniqc od nich, swoim Wm MP symbolem: nakryie, ad huc stat. Bзd- ziesz stal columnq Oyczyzny, ozdobq zacney swey familiey przykladem wspa- nialych postempkфw zdarz Panie im dluzey tym zyczliwosci miley. Krzyz, ktфry Pana nosil dzis nam pokфy przyniфsl MP. Maluiq poetowie kupidynka z strzalami, luk mu pod nogami kladnq, a on swiatem okrqglym krзcqc, na krzyzu go (ktфry nad swiatem przydaiq malarze) zastanawia z napisem „in cruce sola quies”. Piзknie te emblemma poeta wyrazil. Vis sit in orbe, quies? Fac ut orbis nesciat orbem. In que crucem in cumbat, in cruce sola quies.

Potqd nim Pan na swiecie krzyz postanowil, swiat iako okrqgly do obrotu byl snadny, krzyz dopiero okrqglemu swiatowi krзcenie zatrzymal. Ubylo iuz y obrotney fortunie wolnosci, poty swym kolem krзci, pфki tey kola krzyz nie zastanowil. Spokoyne nam dni krzyz niesie y sczзsciu nad swiatem szerokq wladzз ukraca. Niemasz coby Wm MmP od uciecy z tryumphu dzisieyszego odwabialo, kiedy w wieku swoim y fortunз Paniq swiata krzyzowi Panskiemu holdujqcq oglqdasz, ktфra aby nie skrzypiqcym do Wm Mp krфlem nawracala uprzeymie sprzyiam. Kiedy Pan z martwych wstal, zostal swiat drozszym MP tak to wyrazaiq, maluiq swiat, nad nim krzyzowq fortunз, krew Panskq na swiat leiqcq z napisem sic mundus mundus. Drudzy. Poetowie maluiq milosc na warstacie [//арк. 105зв.] siedzqcq, ktфra sobie z instrumentфw mзki Panskiey naczynia stolarskie poczynila, a wprawiwszy w nie swiatowq galkз aby byla okrзgleysza stqd y z owqd obrzyna z napisem „Erit et hoc taquior orbis”. Mqdrosci przedwieczney do naprawienia swiata rфwny siз sposфb podobal. Wzleciala milosc na krzyzowy warsztat, wszytkie mзki swoiey naczynia, na ciosanie swiata obrocila y sprawila to, ze slusznie tego symbolum zazyiemy. Erit et hoc aequior orbis. Masz siз Wm MP z czego cieszyc, swiat iuz bзdzie slusznieyszy, co w nim bзdqcego serca ludzkie bylo, to milosc Panska ostremi swemi orзzami oberznela. Zy ize w nim we wszelakich pomyslnosciach, Oyczyznie, y sobie wiek przedluzaiqc. Krwiq swq Pan zafarbowal w ukqszonym iablku bielawosc MP piзknq proporcyq poetowie, swiat okrqgly na okrqgle iablko zamienili. Maluiq oni okolo drzewa zakrзconego wзza, a on czlowiekowi swiat za iablko podaie z napisem „Mundus in mali ligrio positus est”, bo ktokolwiek na swiat idzie iablko bierze. Wiзc aby zdrowie iablko czlowiek urywal y doyrzale Pan go krwiq ufarbowal, mozemy iuz owe symbolum tak odmienic. Mundus in boni ligno positus est. Blada smierc bladawego nam owocu nie poda, ze krwie owe Panskiey czerwonq doyrzalosc wezmq. Bespiecznie iuz Wm zyi na swiecie. Bo mundus in boni ligno positus est.

[//арк. 106] Јуіе Рап со іег та гу'оі сгупіс Іуїко гус? рггеоз'і?сопу w Бо§и аїес іег гу'оі ЬуІ итагі. Тос іиг гу'оі піе гуІ, итагі ЬуІ аЬу гуІ.

Poetowie ogniewaczka аІЬо РЬепіха таіиіц а оп расЬпцсусЬ dгzewek па 'муБокз. naЬгawszy БкаІ?, па пісЬ бі? кіадпіе, БІопіесгпеті dгewka гараіопе рготіепіаті опе§о Браіаіц г паркет иі піиаі. СИгувіиБ тіїовсіц. гараіаіцсу РЬаепіх расЬпцсе кггуга 1о dгzewo па 'увокц wzni6sl §ог^, Іат бі? па піт роІогуІ, у §огц.сц. ки пат тіїовсіц. г§огга1 dla 1е§о иі уіуаі. Так 'Іашіе Рап г БоЬц роБіцріс dopuscil, іако г гіагпет роБіетриіету, кіоге аЬу w Ьиупу Ио роБгІо w гіетіе іе гапиггату. № іггу dni піеЬіеБкіе гіагпо СИгуБіш w гіеті Ьуіо schowane, dzis w іак Ьиупу Ио игоБІо ге wszytek кшаі кагтіс b?dzie, у dlatego іо ро сіаіе РапБкіт іак suгowie огапо, аЬу 'оіа iego іак Ьиупіе zarodzila, іакоЬу 'увіагсгуІа 'Бгуікіети З'іаіи гу'побсі у Бат Рап dozieгa^ Б'еу гоіі, Ьо іц. Ьogacie ктіц Б'ц. 'ІаБпц. рокгаріаі. ОЬйіозс гоіі іак роеіо'іе 'угагаіц таіиіцс Ьиупц рБгепіс? г пасЬуіопеті кІоБаті іакіе іетта Йаіц: „диій Іаесипйш”? РапБкіеу гоіі іе іеБі 'Іашіе БутЬоіит, dla Ьuynego uгodгaiu аг бі? ЬуІ кІоБ іо іеБі glowa РапБка па кггуги ки гіеті пакІопіІа а пауЬаггіеу ки З'іаіоЬітозсі Т'оіеу рггеоб'іесопу; Ьиупу іеп кІоБ glowa РапБка пакІопіІа kiedyc ггцй раБіегБі'а swego оййаІа, kiedyC кІоБ Б'оу ро'іеггуІа, аЬу рггег г?се і'оіе раБіегекіе 'Бгуік? о'сгагпіц кагтіІа. Іако іеп кІоБ do Т'оіеу З'іціоЬітозсі рггупаіегу, іак Ьиупобс іе§о Йгіб doyггala, і'оіц з'іціоЬіі'озс оБоЬіі'іе и'еБеіас та, йоуггаІ Ьо'іет кІоБ СйгуБіш, аЬу па оІіагги РапБкіт км^і і'оіеу „іп Брігііиаіет еБсат sгedl Іцсгцс бі? г СИгуБішет г исіесЬц бі? Іцсгус таБг Ьо Іцсгепіе РапБкіе исіесЬа іейупа. О dlugim іег 'іеки БР ішгуту dla гІцсгепіа г СйгуБішет, гdгowy іеп кІоБ kl6гego гагу'аБг, СйгувіиБ гу'оіет іеБі, гaгywaiqcego рогусіет dlugim nadaггy. Zdaгг Рапіе SW 'іек іак пауйІигБгу, Ьо га піт іп сгетепіит ЕссіеБіае poydzie гпатіепііБге. ОЬгаг Бoga Оуса СйгуБіш ктіц Б'ц odmalowany аЬубту бі? ' піт рггеуггеіі, у ^о го'по ' Б'оіеу паіигге рогпаіі рокагиіе М DoЬгodгieiu, Іаі'о бі? пат ' піт тіІовсіц сіаІо рогапіІ піе lгudno пат рггег іе dziury у do samego Бoga Оуса раіггус, Ьо бі? пат ' піт рггеуггес, Ьо па 'уіоі БоЬіе оБігц ки пат тіІозсіц сіаІо рогапіІ, піе ігийпо пат рггег іе dziury у do samego Бoga Оуса раіггус, Ьо бі? пат рггег оі'оггопе Бігитіепіе іак рггег капаІу у гигу іакіе ІаБка іе§о 'іе'а. Теп бі? Бogu Оуси udzielenia ІаБкі Б'еу БровоЬ иройоЬаІ рггег Бупа опе в'іаіо'і podawaC. Іако Оусо'Бкц ІаБк? оБоЬіі'ут wzgl?dem Wm МР Ьгас таБг Ьо у іа іако г bogalego zrz6dla г sг?dгoЬliwey ІаБкі Шт МР сгеграт у Бігитіеп тоу іак ' рІупіепіи Б'ут zrz6dla swego, Шт М Рапа реІпу, ге іигЬу pг?dko сіес рггеБіаІ, Ьу go ггг6dlo codгiennym піе роБіІаІо Біттіепіет. Бу іе рггеіо ггг6dlo ' 'іек dlugi, у 'е 'Бгеіакіе ротпогепіе РапБкіе реІпе ЬуІо, іа іако Біттіеп ре'пц ІаБкі. Шт МР рорІупе drogq. [АЬ adiunclis, біс ad рагепіет.]

Bogacie Pan kropil z pi^ciu zrzфdel drogim krwie strumieniem, palmз tez sobie zrodzil [//арк. 106зв.] MP latwy byl przysczep na drzewie, krzyz mu w palmowз urosl drzewo, w cierniach czerwone rфze zakwitly, podwyzszyla krew iego y insze mзki orзze, bo gozdzie zelazne we zlote, slup kamienny w drogi dyamentowy przemienila, grot wloczniey bialy slicznie ufarbowala, powrozy w szarlatny iedwab obrфcila, czarn^ ziemiз iak czerwon^ pokryla rфz^ cenз iey tak^ dala, ze kozda krwie Panskiey kropla na ziemiз wylana iasnieysza y drozsza nizeli gwiazda na firmamencie. Wielkich si^. urodzaiфw z skropioney krwi^. Panska ziemi spodziewac potrzeba MP tak ona wysokie wonne cnoty zarodzi libany, ze do samego dorosn^ nieba. Miзdzy innemi znamienitymi drzewy y WmMP w slawз, do ktфrey ciз wrodzona cnota y Panska wspanialosc wiedzie rosni, iak naybuyniey zadnych sczзscia przeciwnych na siз powiewai^cych nie uznawai^. wiatrфw. Dwoiakiego dzis Pan potrzebuie tryumfu, bo dwa razy zwyciзzyl MP: „Bis vincet qui se in victoria vinut” -- powiedzial Publius Mimmus. Dwa razy Pan zwyciзzyl, bo w zwyciзstwie siebie ran^ podai^c zwyciзzyl. Wiзkszemu weselu Pan wygadzal, kiedy zwyciзstwo powtфrzyl aby geminata victoria tryumphus augeretur zwyciзzyl Pan smiec, tego zwyciзstwa w niebie tryumph naznaczyl, bo tam smierc do nas nic nie bзdzie miala. Zwyciзzyl Pan, siebie razic cialo pozwoliwszy, tey palmy na ziemi triumph stanowi, bo nam podzial z ciala y krwie czyni na ziemi, a za tym drogim podzial em wieczny tryumph nawodzi. Zazyway danego skarbu na ziemi, y tu ciз on pomyslnosciami wszelakiemi opatrzy, szczзsciem nadarzy, y z triumphatorem dzieyszym na wieki zl^czy. Dobrze siз Pan dzis do triumphu przybral, bo ma y vultum y cultum triumfalne MP na twarz triumfaln^ tym samym wesola ze zyw^. na triumfalnym mu odzieniu nie schodzi, bo siз w tey purpurze w ktфrey woiowal pokazuie. Pomagac mu triumfu mamy, dla nas woiowal, dla nas y triumfuie, naszego y nieprzyiaciela zwoiowal, slusznie siз weselu cum de est cuam dolendi. Pewne do nieba goscince orзzem Panskim ubite, krwi^. dla kurzawy przykropione, ostrym orзzem niebo otworzone. Musialy siз lub zamknione orзzom dac otworzyc nieba, bo wiedzaly ze lub zamknione czlonki Panskie te otworzyly orзza. Obwartemu y ziemia pozayrzala niebu, bo rфzne skarby swoie otworzyla, w rфzne siз przybierai^c kwiatki, drzewa lisciem odziewai^c, powietrze napelniai^c melodyinym ptasz^t pieniem, iako moze zwyciзstwu Panskiemu dopomaga. Nam ze siз do tryumfu dla nas sprawionego nie przylozyc? Chyba by komu smierc Panska wesola byla dopiero by zywot z Threnem przychodzil. Wm MP ktфrys iako Heliotropium z zaszlym w ciemny grob Panem w chmurз zachodzil, tak z grobu z iasno wschodz^cym wesola twarz nosic masz, y conformui^c siз na wieki iasnemu Panu nigdy w ciemnosc nie zachodzic.

[Арк. 70] Уривок листа Адама Киселя

Literae Condolentes et Persuasiuae IMP Kisiela

Zrozumialem iednego PN za wszytkich pokutui^c ego utrapienie, laxare calamum w tey sprawie nie moge, gdyz nie listowna sprawa y materia, trzeba Щ communi consilio y gor^co tractare, zeby ten czlowiek niewinny nie zgin^l. Publica intercessione intercedere potrzeba do JK Mci, odkladam to tedy do bytnosci moiey w Kijowie, ktфr^ lubo w slabym zdrowiu moim o przewodney niedzieli da P Bфg chcialbym accelerare. Co strony tey Xi^zki dwie rzeczy mi sie w niey nie podobai^. Iedna w slowku przylozonym a solo Patre. O symbolice pisz^c tak iako in Symbolo napisano naylepiey napisac bylo. Lubo to mamy w doktorach naszych swiзtych perfilium in symbolum nie wkladamy, dlatego ze nie wlozyli oycowie swiзci. Takze a solo Patre choc mamy in dogmatibus tych ze Oycфw Ss. w symbolum wkladac nie potrzeba. Druga rzecz, dosyc nam bylo ex primere swoi^. professy^. cudzey nie siegac. Bo y Pharyzeusz przez to stracil, ze siebie chwal^c drugiego ganil. Nie nasza rzecz in hoc regno arguere salutem wszytkich, ktфrzy nie przyimui^. pod dwiema osobami Sakramentu przenaswiзtszego. Zawszem ia prosil, aby okolo tego iako naywiзksza byla ostroznosc. Bo to iest unicum y naylatwieysze medium napasci y zamieszania naszego. Tak wierzyc iako zdawna wierzymy wolno nam. Tlumaczyc z uraz^ drugiey strony nie wolno. Lecz o tym wszytkim coram da Bфg szyrzey.

[//арк. 154] Уривок поеми «Угорський шабельтас»

Wegierski szabeltas

Albo raczey zbierana druzyna na rфzne rzeczy pisane

Nie klade pierwsz^. to ta iest zeby mi kto iawnie

Nie dbam o to chocz mi kto prфcz oczu nalaie Bo wslad biiac do ciala bфl nic nie przystaie,

Za czym wszelake dzielo, lepiey Bogu cale Przypisac, bo bez niego nic nie wytrwa stale.

Do czytelnika laskawego Nie miey za zle chociay co z droznego obaczysz I mniey nauczonego, wyrozumiec raczysz Na sam napis weyrzawszy, ze hultayska karta,

Nic w sobie nie ma k rzeczy iak szmata podarta.

Iesli co iest blзdnego z zwykley laskawosci Popraw nie narzekai^c i przypisz zmyslowi Choremu, iezeli iest co Geniuszowi Twoiemu nielubego: wszak piasczyste pole Nie rodzi ieno bodak, ktory rad wiзc kole.

Iaki napis takze tez y rzeczy hultayskie,

Iablon lesna nie zrodzi nigdy iablko rayskie.

[//apK. 154зв.] Regis ad exemplum totus componitur orbis Pospolita przypowiesc codzien w uszach huczy Iaki kram, taki tez Pan. Ktora tego uczy Aby kazdy przykladem monarchy swoiego Bieg zycia swego sprawial, y ku mysli iego.

Dobrze bylo z Dawidem zyc Izraelowi,

Iako z czlowiekiem poboznym Boskiemu ludowi, Zwlascza kiedy drogami Oyca Abrahama Chodzil, y we wszem sluchal wszechmocnego Pana.

Ale kiedy przest^pil drogi przykazane

I loze Uryasza uczynil zmazane

Przez zlosne cudzolostwo z Bersabe^ Krasn^,

Iak Bog wszytek lud karal masz naukз iasn^.

Wiele krolewstwo przykladem krolow znamienitych Blogoslawienstwo doscigli tym Boskich obfitych,

Ze torem Panow dobrych, poboznie tez zyli I ni w czym Bogu swemu sprzecznemi nie byli. Przeciwnie zas wiele ich we mgnieniu upadlo,

Ktorych karanie Boskie za grzechy popadlo.

Bo y z krolami swemi Boga przawdziwego,

Upornie znac nie chcieli w Troycy iedynego A chocz znali, ze tylko sam on ieden rz^dzi Niebo i ziemiз iak Pan. Tak ze nasze s^dzi Sprawy wszytkie, z uporu iednak sczegulnego,

Nie chcieli uznac y zyc drog^. prawdy iego.

Sobie wiзcey niz Bogu swoie panowanie Przypisui^c, y takie wleki oszukanie,

I na swoie poddane, czesci^. wielmoznosci,

Czesci^. tez ugadzai^c swoiey cielesnosci,

Za czym do tego przyszlo ze tak zaprawieni Zyli wszyscy wszetecznych grzechow napelnieni.

Taki byl Babilonski monarcha niezbozny On Nabuchodonozor, w skarby, w zloto mozny,

Ktory dla swoich grzechow, siedm lat z bydlзtami

Za ktфrego powodem y wy nieomylnie W zlosci podobney gin^c poczeliscie silnie.

Bo dla pochlebstwa panski grzech nie ugaszony Sci^gnie tez Boski na was gniew nie ukrocony.

I do konca zatraci was w zatwardzialosci Iesli glфw nie schylicie Iego Wszechmocnosci.

Exilium patitur sola veritas inter virtutes Ludzie starzy mфwili ze wszelaka cnota Drozsza y wiзkszey wagi od czystego zlota.

Wzdy to bracie iak druga prawda cnota sczera?

Wiзc nasze przodkowie wielkie щ wielbili Lecz my ich potomkowie oczy ich wybili Zeby nam o wystempki uszu nie klektala Dla tego isnych oczu Prawda postradala.

Ktфr^ choc w zarciech nazwiesz babk^ podstarzal^

I dlatego wiзc mфwi^. prawda w oczy bodzie Milcz ze z ni^. zebys potym nie plakal po szkodzie.

[//арк. 156] Іп еа^еш.

Teгaz za бі? Іаі ш?8кісЬ pгawie dopг?dгila

№ татове гусіа ludzkiego у піе doskona^osci Іеао Rzecz niesluszna czlekowi аЬу w czyш wielkieшu Баї ргеу§ап$ шonaгsze пауроі?гпіеу8геши,

Так szerokiego з'іаіа у піеЬа wszytkego Ршіуп шогекісЬ, іакге іег кгаіи podziemnego Stw6гcy у гг^су oгaz. Во іевіі Рап кіогу гіешБкі Ьу бі? іуш wzгuszyl, у іевІіЬу б Ьигу №е kazal рггуріїпо'ае gnieweш uwiedziony Naganц. swych zacnych dzil od kogo dotkniony.

Мпак copгawda піе gгzech, godzi бі? 'ушо'іе Ву бі? іег nawet шіаїо w czyш коши рггушо'іе,

Wszak z pгawdy wszelka споіа іак z gniazda бі? rodzi Во опа роБроІісіе z шііобсі pochodzi.

Lecz іа ІоЬіе naywyszy twoгzycielu піеЬа №е naganie Ьов wszytko cokolwiek potгzeЬa DoЬгze Бі'оггуї, у ггцЛпіе wszelakie stwoгzenie Opatzyl potгzeЬaшi у dal рогу'іепіе.

То іуїко со nagany w піешіа'ісгпозсі Ludzkiey паїигу БЇаЬеу іакге іеу сЬуЬкобсі Godnego бі? wynaydzie, іакге у w сіеІеБпусЬ РггушіоіасЬ, у w піевсг?8пусЬ рок^асЬ doczesnych, ОрІБг?, кіоге iednak піе г і'оіеу рггусгупу Ьесг г gггechowey w cгlowieku iawily бі? winy.

Кіогеу Adaш паБг гodгiе Ьуї ріетБгуш powodeш

Во swyш pieгwsгyш przestempstwem у pггegnilyш sшг6deш

Gггechowyш іо пагиБгуї, сов іу Ьуї gгunlownie

Ufundowal, у іак ієбі гшіепіопу cudownie

Біап cгlowiecгy, ге со шіаї шіеБгкае Ьег odшiany

То рггег gггech оБ^їу go зшіегіеІповсі гапу

ге у піе'іппозе Бігасії у wsгelkie сЬогоЬу

РггуБгуІі бі? do daney od Boga ozdoby

[//арк. 156зв.] А іак 'Мгіее іо snadno Іак г niesшieгtelnego

Біаї бі? cгlowiek widokieш upadku wsгelkiego,

І со nadeг піе Ьуїо we кмескіш slwoггeniu Zacnieyszego, Біаї бі? dгis w Б'оіш pггyгodгeniu,

Так Ьагго nadwцllonyш, ге ledwie г'іегг?іа

Nie s^. nader sczзsliwsze albo li bydlзta.

Rzecz ta sama ze nago y z grzechem siз rodzi Skoro ieno na ten swiat od matki wychodzi,

Prawdac to to ze zrozumiem lepszym czlowiekowi Daie Bфg przyrodzenie nozeli zwirzowi Daiз grzecznosc y wol^. y pamiзc wszelak^.

Cichy, pobozny, trzezwy, y sobie przytomny, Sprawiedliwy, pokorny, trwaly w doleglosci, Wstrzemiezliwy w roskoszach y swieckiey sprosnosci. Taki kazdy dlugo li chociay ze krфtko li Umrzec musi y z tym pфysc wedlug Boskiey Woli Na tamten swiat, iednakze ta bзdzie pami^tka Ze sprawy iego bзd^ iako iedna l^tka W ustawiczney pamiзci y ludzkiey rozmowie Kwitn^c bзd^ y slyn^c choc po spadley glowie,

I tak bзdzie co Dawid napisal zisczono W Psalmach swych iako iasnie pismo swiadczy ono. [//арк. 157] Ze cnotliwych pami^tka dot^d trwala Pфki ziemia na swoim bзdzie gruncie stala.

Ale gdy siз co uda [...] Bogu milego Pianica, rozboynik, a iescze do tego Cudzoloznik, wszetecznik, pyszny klamliwy,

Такі когду пігЬу бі? г гу'^іа 'му'мпзі Во піе довус, ге Іидгка КаШга та Бкагу Іевсге діаЬеІБкіе до піеу рггуЬіегге гагагу, Когитіещс Ьу іе§о spгawy niecnotliwe МіеІі Ьус до ^,месгпе§о гусіа піе'^ІрІше Бггодкі тпіетаіц. ігЬу рісіет ustawicznym Рггусгупії БоЬіе wieku пароіет гогІісгпут, Содгіеп ЬггисЬ дolewai^c, ге кіеду доІеіе Zapewnie іиг па Іеп сгаБ г піе§о дшг^ піс 'му'шеіе Wiatг бтіегсі кіеду czlowiek zawsze реіеп Ь^дгіе Мпіетаі^с ге іиг дшга пареіпі ші^дгіе.

АІес дагто 1е§о Ьус cгlowiecгe тпіетапіа,

Во роБІисЬау со тб'мц. п^дгпіки рівапіа б'МфусЬ Іидгі, ге сЬосіау у wszytek б'маї Брііевг Іедпак рггесіе па wieki ріі^с піе рггегуіевг.

Размещено на Allbest.ru