Нестандартні уроки з української літератури в 6 класі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Плaн

ВСТУП

1. Методика проведення нетрадиційних уроків з літератури

1.1 Поняття нестандартного уроку

1.2 Класифікація нестандартних уроків

1.3 Форми проведення нетрадиційних уроків:

1.3.1 Урок КВК

1.3.2 Урок семінар

1.3.3 Урок-практикум

1.3.4 Урок-вистава

1.3.5 Урок-диспут

1.3.6 Урок-суд

1.3.7 Урок-мандрівка

1.3.8 Урок-конференція

1.3.9 Урок-змагання

1.3.10 Урок-турнір

1.3.11 Урок-телепередача

1.3.12 Урок-композиція

1.3.13 Інтегровані уроки

1.3. 14 Дебати

1.3.15 Урок-дослідження

2. Практичне використання нетрадиційних уроків при вивченні української літератури в школі

2.1 Розробка урока-КВК для 6 класу

ВИСНOВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



Вступ

нестандартний нетрадиційний урок література

«Методика - не наука про те, як треба, а мистецтво, що показує, як бути яскравим і…раціональним» - висловив думку Євген Ільїн, доктор психологічних наук, професор Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена, автор більш двохсот наукових публікацій, в тому числі п`ятнадцяти навчальних посібників та монографій. І з цим твердженням не можливо не погодитися.

Метою загальноосвітньої та вищої школи XXI ст. є формування індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до інновацій, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя. Саме тому сучасні освітні парадигми особистісно-зорієнтованого, розвивального, креативного навчання ставлять на перший план не передачу учням готового соціального досвіду, а підготовку їх до самостійного здобування знань та творчої праці в будь-якій сфері людської діяльності.

Отже, сучасний педагог - це насамперед творчий учитель, котрий відмовився від ролі ретранслятора готових істин і перейшов на позицію помічника, консультанта, організатора навчальної взаємодії як діалогічного спілкування, спільної пошукової діяльності, що сприяє розвиткові інтелектуальних і творчих здібностей кожної дитини.

Тому нестандартні або нетрадиційні уроки вже не просто є актуальними, вони стають все більш необхідними в сучасній освітній системі. Такі уроки найкраще традиційних підвищують ефективність навчання та всебічний розвиток дитини взагалі

Значні потенційні можливості для формування особистості має як раз такий предмет, як «Українська література». Завдяки літературі взагалі учні долучаються до мистецтва слова, національної та вселюдської культури, а також отримують багатий матеріал для всебічного розвитку своїх інтелектуальних, моральних, естетичних та креативних якостей. Дуже актуально в даному контекст звучить настанова В. Сухомлинського про те, що робота вчителя - це творчість, а не буденне заштовхування в голови дітей знань.

Об'єктом дослідження є методика проведення нестандартних уроків з української літератури.

Предметом дослідження є процес вивчення української літератури у 6 класі з використанням нетрадиційних уроків.

Метою нашого дослідження є наукове та практичне осмислення можливостей використання нетрадиційних уроків у сучасній школі.

Основні завдання дослідження наступні:

розкрити поняття «нестандартний урок», використовуючи різні його типи;

описати різноманітні види нетрадиційних уроків з літератури та методики їх проведення;

розробити приклад нестандартного уроку.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.



І. Методика проведення нетрадиційних уроків з літератури

1.1 Поняття нестандартного уроку

Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток дитини пов`язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об`єктивної та суб`єктивної готовності дітей до життя за межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності дитини до життя, що включає такі якості:

уміння приймати рішення та робити вибір;

бути свідомим громадянином своєї держави;

відчувати себе громадянином цілого світу;

вміти співпрацювати з іншими людьми;

завжди працювати якісно;

проявляти ініціативу;

навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, аналіз і зберігання;

бути свідомим того, що існують різні цінності [3;6].

Останнім десятиріччям завдяки незгасаючій творчій ініціативі вчителів у шкільній практиці поширилися так звані нетрадиційні уроки. Їх різновидів розроблено дуже багато. Щоб встановити характерні риси нетрадиційних уроків, визначимо, а в чому ж полягає традиційність звичайного уроку. Як показало вивчення даного питання, традиційність звичайного уроку полягає перш за все у традиційності структури уроку. Кожен традиційний урок складається з елементів, які можна знайти якщо і не в усіх уроках, то принаймні, у більшості з них. Скажімо, у більшості типових уроків є організація учнів до роботи на уроці, перевірка домашнього завдання, мотивація, актуалізація опорних знань, організація вивчення нового матеріалу, закріплення й осмислення матеріалу, організація домашнього завдання.

Оперуючи тривалістю одного або декількох з цих елементів за рахунок інших та змінюючи їх порядок навіть незначною мірою, ми отримаємо різні типи звичайного уроку. Звичайного не тільки з погляду елементів уроку і їх порядку, а й звичайного з погляду їх тривалості, з погляду загальноприйнятого виконання цих елементів, їхньої середньої тривалості тощо [1;206].

Чіткого визначення «нестандартного уроку» у педагогічній літературі досі не існує. Найбільш поширеною є характеристика такого уроку як імпровізованого навчального заняття, що має нестандартну структуру та незвичайний задум й організаційну форму [3;2].

Характерні риси нетрадиційного уроку. Нетрадиційний урок - це такий урок, в якому його традиційні елементи виконуються нетрадиційними способами і на цій основі структура цього уроку суттєво відрізняється від структури традиційного уроку. На цій підставі можна стверджувати, що нетрадиційний урок -- це розвиток, рух структури традиційного уроку. Oтже, якщо хоча б один елемент традиційного уроку буде реалізовано нетрадиційним способом, то вже такий урок певною мірою можна назвати нетрадиційним, або традиційним з нетрадиційним ви- конанням одного із елементів уроку. Зрозуміло, якщо навіть кількість елементів уроку, виконаних нетрадиційним способом, буде невеликою, але такою, що приведе до суттєвої зміни структури уроку, то такий урок називатимемо повністю нетрадиційним. Pіч в тому, що реалізація хоча б одного елемента уроку нетрадиційним шляхом повґязана зі зміною тривалості інших елементів уроку, а це означає, що автоматично змінюється і структура уроку, а отже, урок стає нетрадиційним. Нетрадиційність уроку виявляється і в нетрадиційності тривалості уроку. Фактично тривалість нетрадиційного уроку виходить за межі загальноприйнятої, як при традиційному, і в першу чергу, за рахунок залучення учнів до виконання завдань, повґязаних з підготовкою до цього уроку. Адже нетрадиційний урок фактично розпочинається з моменту його підготовки. Власне сам урок -- це його заключний акорд[1;207].

Цей урок характерний ще й тим, що якщо у підготовці традиційного уроку основна вага лягає на плечі учителя, то у нетрадиційному уроці ми маємо концентрацію вольових, інтелектуальних, емоційних зусиль учнів, як під час підготовки до уроку, так і при його проведенні. У звґязку з цим можна виділити значну пізнавально-організаційну і творчу активність учнів.

Як правило, коли йде підготовка до нетрадиційного уроку, то учні підготовку до інших предметів відсувають на задній план, що відразу помічають учителі цих предметів. Тому завжди можна чути нарікання учителів з інших предметів з приводу нетрадиційних уроків. Це означає, що їхня кількість упродовж навчального року в одному класі має бути невеликою.

Щодо того, коли краще проводити такий урок -- на початку вивчення теми, усередині, наприкінці -- залежить від тієї мети, яку сформулював учитель перед цим уроком. Oднак зрозуміло, що він має органічно вплітатися у всю систему уроків з даної теми.

1.2 Класифікація нестандартніх уроків

Пошук інновацій у формах навчання привів до появи нестандартних уроків. Серед найбільш розповсюджених типів нестадартних уроків виступають ділові ігри, прес-конференції, урок типу КВК, урок-конкурс, урок-«суд», уроки-концерти, рольові ігри, конференції, семінари, екскурсії, урок-подорож, урок-«літературне кафе».

Більшість занять нестандартної форми передбачає групове навчання, що сприяє реалізації комплексних його цілей засвоєнню знань: формує навички самоконтролю, почуттю обов язку й відповідальності за результати навчання.

На заняттях з використанням активних методів навчання з'являється можливість формування дуже важливих для майбутньої професійної діяльності якостей.

Існує кілька поглядів на нестандартний урок. На думку О. Антипової, В. Паламарчук, Д. Рум'янцевої та ін., суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню [4;65]. Л. Лухтай називає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в межі виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи [6;31]. Е. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов'язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності [12;62]. О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше - завдяки відсутності штампів у педагогічній технології [8;11].

Класифікація нестандартних уроків ще не склалася, але добірка їх уже досить різноманітна. Аналіз робіт науковців (Т. Байбара, Н. Вакарчук, Л. Варзацька, Т. Гусак, О. Кузьменко, Е. Печерська, О. Савченко, Н. Стяглик, Г. Тарасенко, В. Шпак), методистів (В. Авер'янова, Д. Вельбрехт, В. Заворотнюк, Г. Лисенко, Л. Лухтай, Н. Токар, В. Лекіна), ознайомлення з досвідом роботи педагогів-практиків (В. Бутрім, І. Волкова, І. Гурєвич, Н. Гордуз, В. Демчук, Л. Доренська, Л. Козоріз, Г. Крупська, О. Митник, І. Мушак, І. Опанасець, Т. Пасічник, П. Пашаніна, Л. Пензар, О. Полєвікова, Л. Тумакова, Т. Шафрай та ін), дають підстави заявити, що форми уроків, які застосовуються в сучасній школі, можна згрупувати наступним чином:

* бінарні уроки;

* віршовані (римовані) уроки;

* інтегровані (міжпредметні) уроки;

* уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок-засідання, урок - круглий стіл, урок-конгрес, урок-практикум, урок - прес-конференція, урок - проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст);

* уроки-дослідження (урок-знайомство, урок-панорама ідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок "Слідство ведуть знатоки", урок "Що? Де? Коли?");

* уроки-звіти (урок-аукціон, урок-залік, урок-захист, урок-інтерв'ю, урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композиція, урок-концерт, урок - огляд знань, урок-презентація, урок-ярмарок);

* уроки-змагання (урок - брейнг-ринг, урок-вікторина, урок-КВД - конкурс винахідливих та допитливих, урок-КВК - конкурс веселих та кмітливих, урок-конкурс, урок - мозкова атака, урок-турнір);

* уроки-мандрівки (урок-екскурс, урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож);

* уроки - сюжетні замальовки (урок-віночок, урок-вечорниці, урок-драматизація, урок-казка, урок - картинна галерея, урок-ранок, урок-спектакль, урок-фестиваль, урок - усний журнал).

Головне завдання педагога - не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу.

Слід відзначити, що не існує загальноприйнятої типології нестандартних уроків. Усі існуючі класифікації значною мірою можна назвати умовними.

У посібнику І.П.Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять (урок-гра, урок - рольова гра, урок-діалог, бінарний урок та інш.). В.A. Щеньов пропонує класифікувати нестандартні уроки, доповнивши типологією «класичного» уроку. Наприклад, уроки-вікторіни, захист проектів тощо відносять до групи уроків контролю знань, а уроки-лекції, уроки-конференції - до уроків формування нових знань.

С.В.Кульневич та Т.П.Лакоценіна виділяють такі групи нестандартніх уроків:

1) уроки зі зміненим способом організації (лекції, захист ідей, урок взаємоконтролю);

2) уроки, пов`язані з фантазією (урок-казка, театралізований урок);

3) уроки, що імітують які-небудь види діяльності (урок-екскурсія, урок-експедиція);

4) уроки з ігровою змагальною основою (вікторина, КВК);

5) уроки з трансформацією стандартних способів організації (семінар, залік, урок-моделювання);

6) уроки з оригінальною організацією (урок взаємонавчання, урок - монолог);

7) уроки - аналогії певних дій (урок-суд, урок-аукціон);

8) уроки - аналогії з відомими формами й методами діяльності (урок-диспут, урок-дослідження).

Незважаючи на таке величезне різноманіття, для більшості нестандартних уроків, як правило, характерні: колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерський стиль взаємовідносин; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання та інш[3;2].

1.3 Форми проведення нетрадиційних уроків

Нестандартні уроки відрізняються від звичних комбінованих уроків метою, в якій переважає орієнтація на розвиток здібностей, інтересів, нахилів учнів, їхні специфічних умінь, на отримання певних знань чи вироблення окремих загальнонавчальних умінь, і відсутністю послідовності елементів уроку, передбаченою загальноприйнятою типологією уроків; наявністю в структурі уроку ознак інших форм навчання.

Все це актуально, оскільки в підлітковому віці спостерігаються потреба у створенні власного світогляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток уяви та фантазії, спрямованість на самоствердження в суспільстві.

З огляду на це найбільш продуктивними в цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв`язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій.

Адже відомий педагог A.Макаренко стверджував: «Яка дитина в грі, така вона здебільшого буде в праці. Тому майбутній діяч виховується насамперед в грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу[3;4].

1.3.1 Урок-КВК

Урок-КВК - це і радість колективного пошуку правильної, дотепної відповіді, і можливість для кожного самостійно здобути та проявити свої знання, кмітливість, гумор, артистизм. Краще всього таку форму навчання проводити під час узагальнення, закріплення чи повторення пройденого.

Ці уроки дуже схожі на телевізійну гру КВК і можуть бути проведені за схемою:

"Pозминка", "Домашнє завдання", "Індивідуальна робота", "Конкурс "Вгадай", "Конкурс майстрів мистецтва", "Конкурс розповідачів", "Конкурс капітанів".

Завдання має як репродуктивний, так і продуктивний характер, але форма висунутих завдань гумористична, цікава. Для проведення такого уроку серед учнів класу вибираються члени двох команд. Критерії для вибору в члени команд можуть бути різні, в т.ч. і від ряду парт може бути сформована команда.

Вибирається журі із числа учнів класу. Також можливо в жюрі запросити вчителів.

Розминка. Кожній команді пропонується скласти розповідь за пройденою темою. Форма розповіді може бути гумористичною і разом з тим такою, щоб у ній брали участь всі команди.

Інсценізація домашнього завдання може охоплювати будь-який один параграф підручника або весь матеріал даної теми. Виконання індивідуальної роботи включає цікаве завдання для двох-трьох учнів з кожної команди. Його виконання оцінюється за правильністю, повнотою й естетичністю пояснення.

Конкурс "Вгадай" включає загадки, тести, просто завдання.

Конкурс майстрів мистецтва. Від кожної команди вибирається по 3-4 учні, які виконують роль художника, поета, співака. Кожен з них має виконати свій номер, який за змістом має розкривати тему КВК.

Конкурс оповідачів. Oбом командам пропонується, наприклад, картинка, за якою потрібно скласти розповідь.

Конкурс капітанів включає і розвґязування задачі, і аналіз картини.

1.3.2 Урок-семінар

Семінарське заняття є формою організації навчання, що поглиблює та систематизує знання. Вимога до нього - активна участь кожного учня. На семінарах передбачається більш високий ступінь концентрації навчального матеріалу, ніж лекція. Вони вимагають від учнів серйозної самостійної роботи з додатковою літературою, читання додаткового джерела, порівняння матеріалів, підбору цікавих фактів.

Семінари відрізняються від інших видів навчальних занять підвищеною активністю і самостійністю школярів, проявом їхніх організаційно-діяльнісних особистісних якостей.

За дидактичними цілями семінари поділяються на:

заняття із введення в тему, планування її вивчення;

заняття щодо дослідження фундаментальних освітніх об'єктів;

заняття з подання та захисту освітніх результатів;

заняття з поглиблення, узагальнення та систематизації знань;

контрольні та залікові семінари;

аналітичні семінари.

Семінар пошуковий.

Цей вид семінару передбачає проведення учнями досліджень у групах, а потім колективний пошук за найбільш цікавими і важливими проблемами. Враховувати індивідуальні якості учнів дозволяють цикли різних за типами семінарів. Pозглянемо три типи семінарів, об'єднаних у загальний цикл: з індивідуальною роботою, груповою, групами змінного складу.

Вступний семінар.

Він спирається на знання і досвід, які вже мають учні. Після пояснення вчителем структури семінару учні колективно збирають інформацію за новою темою і класифікують її за розділами. За кожним розділом учні обирають груповодів, які ведуть набір до своїх груп. Групи працюють із зібраною інформацією за заданим алгоритмом і готують виступи перед класом, які аналізуються й оцінюються самими учнями.

Оглядовий семінар.

Він передбачає самостійний огляд учнями всієї теми на основі підручника або інших матеріалів.

Результати огляду учні формулюють у вигляді таких суджень:

суть даної теми;

її головні частини або спрямування;

об'єкти, що вивчаються;

питання, що виникають;

відмінність викладання теми за різними інформаційними джерелами.

Особливу роль відіграють сформульовані учнями питання. За підсумками оглядового семінару складаються індивідуальні й колективні програми занять за темою.

Семінар з індивідуальною роботою.

Під час проведення семінару учні ставлять перед собою навчальне завдання за темою, складають план завдання, вибирають вид навчальної діяльності і форми звіту. Вчитель надає учням банк даних, що полегшує їм вибір перелічених елементів діяльності. Варіанти можливих завдань, види діяльності та форми звіту записуються до початку семінару на дошці у вигляді таблиці.

1.3.3 Практикум

Урок-практикум - такий тип навчального процесу, який сполучає різні форми організації пізнавальної діяльності, має риси «комбінованого» уроку, органічно «поєднуваного» з системою нетрадиційної освіти.

Практикум розвиває:

вміння пов'язані з розвитком зацікавлення (аналізувати свої зацікавлення, визначити нові на ґрунті колишніх, зіставляти свої можливості та зацікавлення).

знаходити практичні види діяльності;

вміння обирати практичний вид діяльності для себе ( пошук відповідей для обґрунтування практичних завдань);

вміння досліджувати умови практичної діяльності;

вміння готуватися до практичної діяльності (визначення мети, завдань діяльності);

вміння здійснювати діяльність на практиці ( планувати свою практичну діяльність, бачити її позитивні та негативні сторони);

вміння встановлювати цінність практичної роботи, культурну та професійну цінність практикуму.

Схема уроку-практикуму:

повідомлення теми, мети, завдань уроку;

актуалізація ЗУН;

ознайомлення з інструкцією;

підбір обладнання;

робота учнів;

звіт про роботу[3].



1.3.4 Урок-вистава

Мета уроку вистави - поглиблення, розширення в учнів діапазону спеціальних знань, умінь та навичок спілкування, співробітництва в процесі підготовки та виконання ролей; перевтілювання, входження в образ проникнення ідеями, закладеними автором у ролях. Pолі визначено змістом та характером твору. Це можуть бути персонажі з міфів та легенд, казок, епосу, літературних творів. Oцінюється урок-вистава за якістю виконання ролей та досягнення поставленої мети.

1.3.5 Урок-диспут

Головна цінність цих уроків полягає в тому, що в них формується діалектичне мислення. Це невимушена, жива розмова учнів, яка дозволяє висловити свою точку зору, власну думку, обґрунтувавши її, виробити вміння сприймати доводи опонента, знаходячи слабкі місця, вміння ставити питання за фактичним матеріалом теми, активно перетворювати знання на переконання. Підготовка до уроку-диспуту змушує учнів опрацьовувати додаткову літературу.

На початку уроку учням пропонуються цікаві факти, докази, аргументи, котрі записуються в зошит. У процесі підготовки до диспуту клас поділяють на дві групи, два табори, які дотримуються діаметрально протилежних точок зору. У кожному таборі мають бути різні "спеціалісти". Вони задають один одному питання, вислуховують відповіді, погоджуються або не погоджуються, приходять до спільної думки. Додому учням дається завдання написати твір (своєрідний письмовий звіт із диспуту) і зробити висновок.

1.3.6 Урок-суд

Урок дає можливість отримати уявлення про спрощену процедуру прийняття судового рішення та провести рольову гру - судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача (можлива участь адвокатів, прокурора, свідків тощо). Після того як клас визначиться з ролями, вчитель надає кожній групі завдання:

Суддям - підготовка запитань,

Позивачам - підготовка вступної промови та викладу аргументів,

Відповідачам - підготовка промови-відповідей та захисту.

Урок проходить з дотриманням порядку ведення судового засідання:

вступні заяви учасників судового процесу;

позивач викладає аргументацію, суддя ставить йому запитання;

відповідач викладає суть захисту, суддя ставить йому запитання;

суддя виносить рішення.

Ця форма уроку приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже, така форма проведення заняття сприяє зґясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують.

1.3.7 Урок-мандрівка

Oдним із найцікавіших нетрадиційних уроків упродовж усіх етапів вивчення матеріалу є уроки-мандрівки.

Мета таких уроків: зацікавити всіх учнів; створити атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; стимулювати до розвитку творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви; швидко орієнтуватися в особистих знаннях, використовувати їх на практиці.

Oсобливість цих занять полягає в тому, що їх можна проводити як в умовах класного приміщення (заочні мандрівки: урок-екскурс, урок-подорож, урок-«картинна галерея»), так і поза ним (очні мандрівки: урок-екскурсія, урок-марафон).

Eфективність такої нетрадиційної форми організації навчальної діяльності учнів залежить від підготовки вчителя та учнів до уроку. Спочатку треба визначити тему, мету, тип уроку-мандрівки, скласти логічну послідовність уроку, продумати організаційні заходи і шляхи підготовки учнів до уроку. Для очних мандрівок це:

Ознайомлення учнів з темою, метою і місцем екскурсій (марафонів);

Актуалізація знань про правила дорожнього руху, правила поведінки на природі й на вулиці;

Поділ класу на групи по шестеро в команді;

Ознайомлення учнів із проблемно-пізнавальними завданнями;

Добір наочності.

Якщо це урок-марафон, то слід підготувати кабінети-зупинки, таблички з назвами станцій, маршрутні завдання.

Для уроків-мандрівок в умовах класного приміщення слід виготовити карту або план, за яким триватиме подорож країною Мови, наприклад (Мовним океаном, до замку Фонетики тощо).

Під час проведення таких уроків дуже важливо підбити підсумок заняття, визначити переможця, вказати на недоліки.

Педагогічний досвід підтверджує наявність наступних етапів у структурі уроку-мандрівки:

І. Організаційний момент.

Привітання та побажання гарного настрою.

Перевірка готовності учнів до заняття.

ІІ. Ознайомлення з темою та правилами проведення уроку-мандрівки.

ІІІ. Постановка мети і завдань.

ІV. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь та навичок.

Фронтальне опитування.

Елементи дискусії. Відповідь на проблемне запитання.

Фізкультхвилинка.

Індивідуальна робота учнів.

Робота в групах. Виконання завдань творчого характеру.

Дидактична гра з елементами змагання.

V. Підсумок уроку.

Підсумкова бесіда.

Oцінювання роботи учнів на уроці.

Загальна оцінка діяльності класу.

VI. Домашнє завдання практичного характеру[2].

1.3.8 Урок-конференція

Мета уроків-конференцій - розширення та поглиблення навчального матеріалу, ознайомлення з новою інформацією за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками.

Форми роботи в процесі підготовки - вивчення літературних джерел, у ході самого уроку - взаємоінформація учнів, ведення тезисних нотаток, складання плану.

Прес-конференція.

Уроки цього типу сприяють розвитку навичок роботи з додатковою літературою, прищеплюють допитливість, виробляють уміння працювати в колективі, надавати взаємодопомогу.

Структура та етапи:

Позиція:… я вважаю, що.. (висловлюється власна думка, пояснюється в чому полягає точка зору).

Oбґрунтування: .. тому, що… (наводиться причина появи цієї чи іншої думки, тобто на чому грунтуються докази на підтримку вашої позиції).

Приклад: …наприклад .. (наводяться факти, які демонструють докази, підсилюють вашу позицію).

Висновки ..отже, я вважаю… (узагальнення думки, висновок про те, що необхідно робити - заклик прийняти вашу позицію).

Такий урок можуть проводити декілька учителів. Клас розбивається на групи. Oдна їх частина перетворюється на представників преси - співробітників різних газет, інша - на спеціалістів різних галузей. Спеціалістів одного профілю може бути декілька, їх очолюють консультанти. Спочатку проводиться загальний інструктаж консультантів, а ті вже починають готувати свої групи. До закінчення прес-конференції має бути випущена газета, придумані її назва і рубрики. План проведення уроку може бути таким: виступи тих представників груп, які займаються історією питання, теоретиків, практиків і т.д.; після кожного повідомлення представники преси ставлять запитання виступаючому, далі проводяться оформлення газет у групах, огляд-конкурс газет і підсумки прес-конференції.

Не менш цікавими є прес-конференції, підготовлені учителями з багатьох предметів, які мають міжпредметний характер.

1.3.9 Урок-змагання

Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.

Складаються відомості, у них журі вноситиме оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.

Наприклад, на уроці з математики чи фізики можуть бути такі конкурси:

"Чи знаєш ти формули?", "Конкурс кмітливих", " Змагання любителів кросвордів".

"Чи розумієш ти графіки?", "Знайди помилку", "Пошук" та ін.

Перший конкурс.

Представники команд витягують папірець, згорнутий у трубочку, або кидають кубик, на гранях якого написані, наприклад, формули. Формулу записують на дошці, пояснюють її зміст, потім ставлять запитання, які стосуються цієї формули. Журі оцінює відповіді й виставляє оцінку у відомість.

Другий конкурс.

Задачі з малюнками записуються на картках. Представники команд витягують картки-завдання і відповідають на поставлене там запитання. Якщо вони не можуть відповісти, то просять допомоги у команди, якщо й вона не може, то просять допомоги в команди-суперниці, але перша команда бали втрачає, а друга - у разі правильної відповіді - ці бали набирає.

Третій конкурс.

Сітка-кросворд намальована на картках, які роздаються учням обох команд. Під картку підкладають копірувальний і чистий аркуш паперу. Pозвґязуючи кросворд, відповіді вписують у картку і здають журі. Кросворд складається учителем.

Четвертий конкурс.

У ньому, як і в третьому конкурсі, представники команд витягують картки, на яких накреслені графіки. Тут же - запитання, на які потрібно відповісти. На виконання завдання відводять певний час. Картки здаються журі[2].

1.3.10 Урок-турнір

Його мета - повторення й узагальнення вивченого. За два тижні до уроку вивішується плакат із запитаннями за темою. У класах створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших учнів, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розвґязують задачі (їх перелік дається). Готуються також картки-завдання. В уроці-турнірі беруть участь два класи. Тривалість - 90 хв. Столи розміщують так, щоб учні двох класів сиділи навпроти один одного. Можлива постановка проблемного питання. Другий етап розпочинається із фронтального опитування з усіх перелічених питань (учні обох класів відповідають почергово). Aналітики розвґязують задачі на дошці. Після цього класи обговорюють розвґязки задач і оцінюють роботу аналітиків. Наступний етап - міні-диктант з теми. До дошки запрошуються по два учні від класу. Pешта - журі. Якщо це урок фізики - то ставляться досліди і побачене пояснюється, за що кожному класові виставляється відповідна оцінка. На другому уроці роботу розпочинають ерудити. Заслуховуються й оцінюються підготовлені повідомлення (по одному від класу). Далі - розвґязання творчих задач, підготовка відповідей на завдання, запропоновані в картках. Підраховується загальна кількість балів, набрана за кожен вид турніру кожним класом.

1.3.11 Урок-телепередача

Це урок вивчення нового матеріалу з попередньою підготовкою учнів. Він будується в стилі інформаційно-розважальної телепередачі. Його структура являє собою послідовність фрагментів із найпопулярніших телепрограм минулого і сьогодення: "Поле чудес", "Закон є закон", "Погода", "Літературна студія", "Свічадо", "Вечірня казка", "Пґятий кут" і т.ін., побудованих на предметному навчальному матеріалі.

Для підготовки уроку вчитель створює ініціативну учнівську групу, визначає ведучого телепередачі. Спільно з учителем ця група зґясовує, які конкретно телепередачі будуть копіюватися на уроці, яким змістом наповнити кожний фрагмент. Створюються мікроколективи учнів, на чолі яких стоять члени ініціативної групи. Кожен мікроколектив готує свій фрагмент, свій вихід в "ефір", свою частину всієї "телепрограми".

Перед уроком класна кімната відповідно оформлюється. Учитель спільно з ініціативною групою чітко розподіляють час уроку, виділяючи кожній "телепрограмі" свій "жорсткий" час, встановлюють послідовність цих програм.

У сценарій уроку органічно вплітаються кінопрограма (показ навчального кінофільму, фрагмента, епізоду, відеокліпу), рекламна пауза, пісня, музична вставка.

Під час уроку учні в своїх робочих зошитах роблять записи, малюють схеми, малюнки, пишуть формули тощо. На таких уроках простежуються міжпредметні звґязки, тому одним із варіантів уроку-телепередачі може бути інтегрований урок з участю 2-3 вчителів споріднених предметів.

Урок може бути розпочатий із музичної заставки даної телепередачі. Два диктори оголошують тему, мету і побудову. Наступний етап - демонстрування фрагмента фільму, після цього - виступи.

1.3.12 Урок-композиція

Він дає цілісне і повне уявлення про тему вивчення;

забезпечує широку участь учнів як у підготовці, так і в проведенні уроку;

передбачає комплексне застосування різних засобів навчання: плакатів, схем, портретів, картин, музичного супроводу, художньої і довідникової літератури та ін.;

учить сприймати, пізнавати світ не тільки через раціональну сферу, сферу мислення, а й через почуття, емоції.

Oсобливо сприятливий матеріал для таких уроків має українська література. Теми: "На Україну линуть журавлі", "Повернуті із забуття", "Література нашого краю", "Чорна сповідь твоя, Україно" вивчаються дуже успішно у формі уроків-композицій.

Наприклад, на уроці "На Україну линуть журавлі" в комплексі використано загальне оформлення класу - журавель на тлі голубого неба і сонця, а на крилі немовля у сповитку, портрети письменників, програвач.

1.3.13 Інтегровані уроки

Ці уроки проводяться з метою розкриття загальних закономірностей, законів, теорій, ідей, відображених у різних науках та відповідних навчальних предметах. Це уроки інтегрованих зв'язків декількох предметів. Вони дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишні взаємозв'язки і явища. Oсновний аспект ставиться не тільки на засвоєння певних знань, стільки на розвиток освітнього мислення. Структура таких уроків відрізняється чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємообумовленістю навчального матеріалу на кожному етапі уроку, великою інформативністю, об' ємністю матеріалу.

Інтегровані уроки сприяють:

більш повному осмисленню учнями навчального матеріалу, різні аспекти якого не можуть бути розкриті засобами якогось одного навчального предмета;

формуванню умінь переносити знання з однієї галузі науки чи мистецтва в іншу;

стимулюванню аналітико-синтетичної діяльності учнів, розвитку потреби в системному підході до об'єкта пізнання, аналізі та порівнянні процесів та явищ;

розкритті думок, настроїв, вражень, наприклад, філософських та релігійних вчень історичної епохи, в контексті якої слід сприймати і розуміти творчість письменника;

розвитку творчих здібностей учнів: уяви, фантазії, образного мислення, інтелекту та емоційної сфери.

Проведення нетрадиційних уроків відповідає тенденціям сучасного уроку, зокрема таким, як відмова від авторитарного стилю навчання, курс на ініціативу учнів, увага до вироблення вміння самостійно працювати, обґрунтовано приймати рішення, набувати необхідних життєвих компетенції.

1.3.14 Дебати

Дебати - різновид дискусії. Дебати дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дебатів повинні вміти подати аргументи «за» і «проти» обговорюваної ідеї, переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої логіки. Час виступу кожного учасника під час дебатів обмежений та однаковий для усіх.

Методика проведення дебатів:

Під час підготовки дебатів його керівник має передбачити загальний хід бесіди і повідомити учасникам тему запланованої дискусії;

Відкриваючи дебати, ведучий нагадує тему та представляє план проведення обговорення;

Ведучий стежить за регламентом та обмежує виступи учасників у 3-5 хв. Він прагне залучити до дискусії якомога більшу кількість учасників, надаючи їм слово;

Упродовж дискусії ведучий виносить на обговорення пункти плану та підводить підсумки кожного пункту.

Після закінчення обговорення керуючий підбиває загальний підсумок обговорення та надає таку можливість одному з учасників, аналізуючи подібність та відмінність позицій з кожного питання.

1.3.15 Урок-дослідження

Урок-дослідження - це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлене проблемами сучасного суспільства, яке ставить перед навчальним закладом завдання виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки учнів, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці. Дослідницький метод на уроках застосовується переважно в старших класах.

Педагогічні можливості уроку-дослідження:

здобування знань самостійно, а не отримання їх у готовому вигляді;

удосконалення мислення, розвиток аналітично-синтетичної діяльності учнів, уміння зіставляти, порівнювати, аналізувати й систематизувати, узагальнювати й абстрагувати, висувати твердження та аргументувати їх;

скерування учнів на динамічний пошук, що примушує їх стати дослідниками, першовідкривачами знань, співавторами навчального процесу;

глибше осмислення нових знань на підставі попередніх і життєвого досвіду, в результаті чого навчальний матеріал міцніше запам'ятовується і здебільшого стає переконанням учнів, основою їх майбутнього світогляду;

допомагає переконатися в істинності своїх припущень,

задовольняють потребу в дослідництві, творчості, що має позитивний вплив на їхнє здоров'я, самовираження,

Уроки-дослідження урізноманітнюють роботу учнів, знімають напругу від звичної навчальної діяльності, викликають живий інтерес до пізнання світу. «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе», - писав Григорій Сковорода[1;208].



2. Практичне використання нетрадиційних уроків при вивченні української літератури в школі

2.1 Розробка урока-КВК для 6 класу

Конспект уроку з української літератури

Тема: «Народні байки»

Мета:

Навчальна: закріпити знання з теми «Народні байки»;

Розвивальна: розвинути творчі здібності учнів. Закріпити навички співпраці в групі;

Виховна: виховати любов до народної творчості, до байок, до сатири. Виховати прагнення до самовираження, самовдосконалення.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань

Обладнання: ілюстрацї до басен, костюми дітей, тексти басен, кружечки з цифрами від 1 до5 (для оцінок), «Медаль артиста», «Медаль знавця народної байки» «Медалі народознавця», Кубок Преможців, інтерактивна дошка, ноутбук.

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності;

ІІ. Актуалізація знань;

ІІІ. Проведення гри на закріплення теми:

I тур:Конкурс «Візитка» - інсценіровка байки;

II тур: Конкурс перший; Конкурс другий; Конкурс третій;

III тур: Конкурс «Відгадай центон»;

VI тур: Конкурс капітанів;

V тур: Конкурс читачів.

IV. Підведення підсумків гри;

V. Домашнє завдання.

Хід уроку:

Літературна гра. (Перед грою формується журі. Краще брати вчителів, а ще краще запросити представників адміністрації ліцею - завуча, директора. У дітей буде додатковий стимул).

І. Мотивація навчальної діяльності.

Ведучий(вчитель). Вітає всіх та озвучує тему літературнорної гри («Народні байки»).

- Доброго дня, шановні гості та учасники нашої сьогоднішньої гри, яка присвячена народній творчості, а саме байкам. Протягом кількох уроків ми вивчали народну творчість, розбирали байки, намагаючись пізнати народну душу.

- А сьогодні ми зібралися для того, шоб показати, чому ми навчилися за цей час, що цікавого й корисного взяли для себе, а також для того, щоб ви проявили свої таланти.

- І ось ми починаємо гру - КВК!

- Сьогодні в нас присутні дві команди. Перша команда, назвіть себе (діти відповідають). Друга команда, назвіть себе (діти відповідають). Тепер себе називають капітани команд (діти відповідають).

- Слухайте уважно, шановні учасники! За кожне виконане завдання команда отримує бали. Команда, що набирає найбільшу кількість балів отримує Кубок Переможців.

- Будьте активними, адже за кожну правильну відповідь чи добре виконане завдання ви отримаєте нагороду (тематичну медаль). А найактивніший учасник гри, який заробить найбільшу кількість медалей, отримає приз і звання «Найкращого знавця байок».

ІІ. Актуалізація знань:

Ведучий. - Але перед тим, як ми почнему гру, ви повинні отримати пропуск. Для цього кожна команда повинна відповісти на одне запитання:

*Дайте визначення жанру «байка»

*Дайте визначення терміну «алегорія»

Ведучий. - Чудово! Ви впоралися із завданням. Тепер визначимо, яка команда виступає першою ( *Капітани тягнуть номерки з мішечка)

ІІІ. Проведення гри:

I тур

Конкурс «Візитка» - інсценіровка байки.

Ведучий. - Кожній команді в якості домашнього завдання було запропоновано зіграти невеличку сценку по мотивам будь-якої байки з тих, що ми з вами вивчали. *Підготовка до цієї частини уроку була проведена заздалегідь. Діти самостійно обрали байку, розподілили ролі, підготовили виразне читання й продумали одяг.

- Так давайте подивимось, що придумали наші учасники! Запрошуємо першу команду на сцену (назва). *Після неї виступають артисти другої команди. Команди показуть домашнє завдання. Оцінюється артистичність, оригінальність, творчість, костюми. Максимальна кількість балів - 5. Рекомендується оцінити команди однаковою кількістю балів, адже напевно обидві команди готувалися. Таким чином команди будуть мати однаковий старт). Найкращий «актор» отримує «Медаль артиста».

Ведучий. - Давайте подякуємо юним артистам за їх цікавий виступ!

II тур

Ведучий. -Шлях байки і своєрідний, повчальний. Первісна байка була видом усної народної творчості. Вона створювалася мудрим народом, переходячи із вуст в уста, при цьому вдосконалювалась, як і всі інші види УНТ. Дуже важко крізь всі пласти історії дізнатися, хто був першим байкарем. Проте вважається, що першим був Езоп, римський раб. Саме йому приписують багато сюжетів античних байок.

- Хочу зазначити, що байку можна вважати найбільш демократичним жанром. Її призначення - захищати інтереси скривджених і пригноблених.

- А зараз ми пригадаємо героїв народних байок і перевіримо, наскільки ви знайомі з даними творами. Цей тур включає три конкурси.

Максимальна кількість балів за кожний конкурс - 3. Загальна сума балів - 9. Оцінюється швидкість відповіді, її правильність й повнота. Найшвидша команда отримує «Медаль знавця народної байки»:

1)Конкурс перший. Вам треба назвати байки, з яких узято подані повчальні уривки (мораль байок):

1. Недарма люди кажуть: де не візьмеш силою, бери умом («Як ворона дістала зі збанка води»);

2. Тим, кого одурять хвалою або улесливою річчю, люди кажуть: упистив рака з рота («Не впусти рака з рота»);

3. Нехай ніхто не дозволить зав`язувати шнурок собі на шию («Миш і жаба»);

4. Чоловік, який хвалиться чужою працею, нічого не вартий («Хвалькувата муха»);

5. Як двоє сваряться, так третій потішиться їх маєтком (« Миша, жаба і каня»);

6. Не слід вірити улесливим словам хитруна, бо можна залишитися ні з чим («Піддурена ворона»);

7. Завидющий чоловік, На брехні верне свій язик, Чого не втне чи не достане - усе погане («Лисиця й виноград»).

2)Конкурс другий. Вам треба впізнати байку по її рядкам:

1. «Дві ворони ходили шукати води…»(«Як ворона дістала зі збанка води»);

2. «Летіла ворона понад морем…»(«Не впусти рака з рота»);

3. «Вони були щирими приятелями…» («Миш і жаба»);

4. «Раз тягнули чотри волики тяженький плуг…» («Хвалькувата муха»);

5. «Близенько коло поточка виточила миша ямку…» (« Миша, жаба і каня»);

6. «Ворона літала над селом і схопила на току…» («Піддурена ворона»);

7. «Прибігла раз лисичка у садок…» («Лисиця й виноград»).

3)Конкурс третій. «Кімната знахідок».

Ведучий. - В кімнату знахідок поступило багато різних предметів: каміньці, рак, шнурок, плуг, зерно, курча, виноград.

-Ви повинні знайти тих, кому належать ці речі, назвати імена та адрес. Адресом буде назва байки, героєм якої є володар данної речі.

(Відповіді: віддати каміньці Вороні з байки «Як ворона дістала зі збанка води»;

рака - Вороні з байки «Не впусти рака з рота»; шнурок - Жабі з («Миш і жаба»); плуг - волам з байки «Хвалькувата муха»; зерно- Миші з байки «Миш і жаба»; курча - Вороні з байки «Піддурена ворона»; виноград - Лисиці з байки «Лисиця й виноград».

III тур

Ведучий. - Конкурс III туру - «Відгадай центон». Нагадую, що центон - це стилістичний прийом, а також своєрідна літературна гра, де у вірш вводяться уривки з різних добре знайомих творів одного чи кількох авторів. Передбачається, що рядки центона підбирають таким чином, щоб він був об'єднаний загальним змістом і мав вигляд закінченого твору.

- В нашому випадку центон складається з рядків, узятих з вивчених байок. Учасники повинні назвати байки, з яких його складено, називаючи байку, з якої взято уривок.

*Кожна з команд отримує текст-центон на руки та за відведений час (60 секунд) над кожним уривком надписує назву байки. Завдання на групове виконання. Але якщо якийсь член команди відгадав найбільше уривків, команда висуває його кандидатуру на отримання медалі «Медаль знавця народної байки»

Переможцем в конкурсі вважається той ,хто назве вірно всі байки. Максимальна кількість балів - 5.

Центон:

Жили разом Миша і Жаба. Вони були собі щирими приятелями (1).Близенько коло поточка виточила Миша ямку зносила там собі зерно на зиму (2). Вона хап його та й полетіла через лиман у ліс, щоб, сівши де-небудь на гіллі, гарненько поснідати (3). Курча було чимале, уже в пір`ячко вбиралося (4). Та от біда яка: відкіль вона не гляне, де не зопнеться - не достане, облизує ротик (5). Надлітає тим часом муха і питає тую, що сидить на розі вола (6), як дві ворони ходили шукати води, бо дуже хотілося пити (7)

«Миш і жаба»;

« Миша, жаба і каня»;

«Не впусти рака з рота»;

«Піддурена ворона»;

«Лисиця й виноград»;

«Хвалькувата муха»;

«Як ворона дістала зі збанка води».

VI тур

Конкурс капітанів.

Ведучий. -Цей конкурс присвячено нашим капітанам. І називається він «Вгадай героя».

Залишають одного капітана. Ведучий заздалегідь обирає, за якого героя з байки вважати капітанів. Капітан, зрозуміло, не знає свого героя. До капітана ведучий звертається наче до героя якоїсь байки через 3 питання. Наприклад:

Що пов`язувало тебе з жабою?

Що ти відчував(-ла), коли жаба надівала тобі мотузок на шию?

Які останні думки виникли в тебе перед тим, як тебе проковтнули?

Перемагає той з капітанів, який вгадає героя після 3-х питань, а також назве мораль байки (*В даному випадку капітан це Миша з байки «Миша і жаба»)

Переможець отримує «Медаль знавця народної байки».

V тур

Ведучий. -Завершує гру «Конкурс читачів». В народних байках ми так часто можемо впізнати нас, людей. Читаючи байки ми замислюємся над власними вчинками. А як ви сприймаєте байку? Зараз про це ми дізнаємося.

-Для цього конкурсу представники кожної команди підготували виразне читання байки напам`ять. Запрошуємо представника першої команди.

Максимальна кількість балів за байки - 5. Переможець отримує «Медаль народознавця».

IV. Підведення підсумків гри:

Ведучий. -Ось і завершилася наша чудова гра. Кожен з вас проявив себе активно. Ви довели, що дійсно розумієте глибокий підтекст народних байок. А тепер - найприємніша частина гри - нагородження переможців!

-Вважаю судді вже підрахували зароблені бали. (*Діти нагороджуються призами - чимсь солодким, наприклад, обидві команди та Кубком переможців).

V. Домашнє завдання:

Скласти дома власну байку з будь-якими тваринами в головній ролі. Відтворити в байці актуальну, на вашу думку мораль.



Висновки

Література, що вивчається сьогодні в школі, ставить перед учнями різні моральні, естетичні, психологічні й, навіть, політичні(в старших класах) проблеми, які випливають з художніх творів.

Загальнолюдські цінності - це такі внутрішньоособистісні установки, реалізація яких дає змогу формувати людське в людині скрізь, де особистість присутня як духовна чи суспільна істота.

Значною проблемою сучасності є духовне спустошення, байдужість, відсутність мрій і планів на майбутнє, марнування часу, безсоромне споживацтво.

Де, як не в школі, потрібно закладати той міцний фундамент, який стане заставою подальшого розвитку нашіх дітей, учнів?

А людина, котра зруйнована зсередини, руйнує і світ. Криза особистості зумовлює політичну, екологічну, економічну й інші кризи суспільства, робить її тотальною.