Образна стереотипізація як модель організації фольклорного тексту (на матеріалі американської англомовної фольклорної балади)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 801.83(7/8)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Образна стереотипізація як модель організації фольклорного тексту (на матеріалі американської англомовної фольклорної балади)

10.01.07 - фольклористика

Сазанович Лариса Вікторівна

Київ, 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Росовецький Станіслав Казимирович, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри фольклористики

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Дмитренко Микола Костьович Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, завідувач відділу фольклористики

кандидат філологічних наук, Полковенко Тарас Вікторович, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, асистент кафедри видавничої справи та редагування

Захист відбудеться « 29 » вересня 2011 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий «12» серпня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.В. Наумовська

Загальна характеристика роботи

У фольклорній пам'яті фіксується неповторне відчуття світу та результати його практичного освоєння певним етносом. Так само в баладній традиції узагальнено національний характер американців, стереотипізовано модель буття та кодекс поведінки представників американського соціуму.

Фольклорний текст американської англомовної фольклорної балади (далі - ААФБ) існує у площині трикутника, вершини якого утворюють традиція, імпровізація та стереотипізація. Погляд Б. Путилова Путилов Б. Фольклор и народная культура / Б. Путилов ; отв. ред. С. Мыльников; МАЭ им. Петра Великого (Кунсткамера) РАН. - СПб. : Наука, 1994. - С. 49. на традицію як динамічну систему може бути поширеним на феномен ААФБ, вивчення якої дає змогу простежити народження та розвиток нових модифікацій баладного жанру.

Актуальність обраної теми зумовлена потребою ґрунтовного аналізу джерел життєвості баладної традиції, зокрема визначення стереотипізованої моделі організації баладного тексту, якою зумовлюється будова старих, усних за формою трансмісії балад та новотворів писемної культури. Всебічне наукове пізнання цієї проблеми уможливлює структурний підхід, що є підґрунтям дисертації, її методологічним осердям. Введення до наукового обігу української фольклористики дотепер мало знайомого явища ААФБ та цілого шару нового історико-фольклорного матеріалу сприятиме розширенню загальної (світової) картини розвитку жанру балади XVII - кінця XІX ст. Аналіз особливостей ААФБ та моделювання її стереотипізованої організації також дає змогу зануритися у світ внутрішньої будови тексту, завдяки консервативній потужності якої балада не втрачає своєї життєвої сили й популярності ані в різних кінцях світу, ані в часі. Дисертаційна праця покликана заповнити теоретичну лакуну вивчення типової структури ААФБ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації відповідає науковим програмам і навчальним планам кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема темі «Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації» (шифр - 06БФ044-01).

Мета роботи - окреслити та схарактеризувати форми і механізми стереотипізації у фольклорному творі та визначити базову модель стереотипізованої організації тексту ААФБ.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- дати цілісне уявлення про генезис американської англофонної балади та з'ясувати культурно-історичні чинники формування її фольклорної специфіки;

- окреслити напрями дослідницьких пошуків у світових фольклористичних студіях на основі систематизації інформації щодо наукової рецепції поняття стереотипізація в міждисциплінарній парадигмі знань;

- обґрунтувати правомірність застосування методик формального аналізу тексту до аналізу моделі стереотипізованої організації тексту ААФБ;

- проаналізувати ідейно-тематичний аспект стереотипізації в ААФБ;

- визначити усталену сюжетну структуру ААФБ та розглянути окремі елементи сюжету балад відповідно до їх стереотипізованого контенту.

Об'єктом дослідження у роботі є американська англомовна фольклорна балада XVII - кінця XІX ст.

Предметом - стереотипізація як один із головних принципів творчого переосмислення у фольклорі, відповідно до якого вибудовується фольклорний текст ААФБ.

Джерельну базу роботи становлять тексти 60 анонімних американських англомовних фольклорних балад, що позиціонуються в друкованих збірках як «давні улюблені пісні американців». Балади вміщені у виданнях XIX («Мелодії плантацій, записані Кристі» Е. Кристі, «Англійські та шотландські популярні балади» Ф. Чайльда, «Пісні та балади часів Американської революції» Ф. Мура тощо) та XX ст. («Прикордонні балади» Дж. Хенсона, «Англійські фольклорні пісні з Південних Апалач» О. Кемпбела та С. Шарпа, «Балади та пісні Індіани» Г. Брюстера, «Фольклорна пісня у США» А. Ломакса, «Англо-ірландська баладна традиція у Північній Америці» Г. Лоуза, «Шляхами негритянської фольклорної пісні» Д. Скарбороу та ін.).

Методи дослідження. Комплексний характер дослідження передбачає інтеграцію ряду наукових методів. У роботі використано структурно-семантичний підхід, що дає змогу виявити тематичні та композиційні стереотипи. Для ґрунтовного і всебічного осмислення особливостей стадіального розвитку балади в США використано культурно-історичний підхід з елементами історико-генетичного. Метод формального аналізу тексту дає змогу встановити типологічні риси ААФБ і виявити безпосередні складники баладного тексту, а також статистичний метод, що уможливлює узагальнення однотипного матеріалу.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Орієнтирами у дослідженні стали праці герменевтів, теоретиків літератури та фольклористів: М. Бахтіна, П. Богатирьова, Ф. Колесси, Ю. Лотмана, С. Неклюдова, О. Новик, О. Потебні, В. Проппа, Б. Путилова, І. Франка, К. Чистова, Р. Якобсона, Ф. Беррі, Б. Боткіна, А. Лорда, Р. де Ренвіка, Х. Ясон та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в українській фольклористиці дослідженням проблеми стереотипізації на маловідомому матеріалі ААФБ, яка до цього не обиралася об'єктом спеціального вивчення. Визначено місце ААФБ на осі координат фольклорної культури та висвітлено теоретико-методологічну специфіку підходів до аналізу стереотипізації як міждисциплінарного феномена. Узагальнено особливості ставлення представників слов'янської, європейської та американської наукових шкіл до розв'язання проблеми типового у фольклорі. Запропоновано дефініцію стереотипізації у фольклорі. Простежено генетичні витоки ААФБ. Визначено її специфіку як фольклорного новотвору. Уведено до українського наукового обігу класифікацію ААФБ за Р. де Ренвіком. Сформульовано дефініцію ААФБ. На основі розробленої автором дисертації комплексної методики системного аналізу здійснено спробу визначити усталену тематику та композиційну модель, наративні сегменти й типізований контент ААФБ. За отриманими результатами побудовано базову модель стереотипізованої організації тексту ААФБ.

Теоретичне значення роботи полягає у можливості використання спостережень над моделлю стереотипізованої організації ААФБ у подальшому структурно-типологічному вивченні фольклору. З'ясування особливостей існування ААФБ сприятиме подальшому дослідженню фольклорних новотворів. Фактологічний матеріал дисертації може бути корисний як для вивчення американської фольклорної пісенності, так і для студій, спрямованих на виявлення спільності та своєрідності національних шляхів еволюції баладного жанру.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використання матеріалів та висновків роботи при викладанні нормативних і спеціальних курсів з етнології, культурології, історії американської літератури, лінгвокраїнознавства, фольклористики на філологічних факультетах університетів, а також у філологічних дослідженнях (курсових, бакалаврських та магістерських роботах) та при підготовці посібників із вивчення усної народної творчості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були представлені автором на шести міжнародних конференціях: XI Міжнародній науковій конференції «Мова та культура» ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 2002), ІІІ Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми металінгвістики» (Черкаси, 2003), Міжнародній науково-методичній конференції «Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики» (Горлівка, 2003), І Міжнародній науково-практичній конференції «Новітні обрії розвитку германської та романської філології» (Запоріжжя, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Нове життя старих традицій (Традиційна українська культура в сучасному мистецтві і побуті)» (Луцьк, 2007), Міжнародній науково-методичній конференції «Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету: “Людина. Мова. Комунікація”» (Харків, 2004), у чотирьох наукових звітних конференціях ГУ «ЗІДМУ» (Запоріжжя, 2003, 2004, 2007), Класичного приватного університету (Запоріжжя, 2008).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено автором у дев'яти статтях, шість із яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, обсягом 2,45 друк. арк., а також у 4 збірниках тез конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та двох додатків. Обсяг основного тексту - 174 сторінки; список використаних джерел нараховує 248 найменувань, 102 із яких - іноземною мовою (обсягом 23 сторінки). Дифузну тенденцію в історико-генетичному розвитку американського фольклору проілюстровано малюнком. Отримані висновки унаочнено у 12 таблицях та 2 додатках.

Основний зміст

У Вступі подано загальну характеристику дисертаційної роботи: обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано об'єкт і предмет дослідження, його основну мету, окреслено завдання та зазначено використані методи, висвітлено наукову новизну, практичне значення, подано відомості про апробацію одержаних результатів, кількість публікацій, структуру роботи.

У першому розділі - «Своєрідність ААФБ як різновиду фольклору Нового часу» - здійснено спробу визначити ключові чинники формування та розвитку американського фольклору, систематизовано досвід вивчення балади американськими фольклористами, сформульовано робоче визначення ААФБ.

У підрозділі 1.1. - «Генетична специфіка американського фольклору» - наголошено, що специфіка цього феномену народної культури сформувалася внаслідок взаємовпливу культурних традицій Північної Америки, Східної Африки та Британських Островів. З одного боку, американський фольклор - це результат синтезу ідеалів цивілізації з європейською одержимістю екзотикою та дикунством, з іншого - це емігрантська історія виникнення нової нації та її виживання в умовах культурного шоку. Доведено, що факт чисельного домінування поселенців із Великобританії (а відтак, і англійської мови), сприяв популяризації англійської культури.

У підрозділі 1.2. - «Вивчення пісенних жанрів в американській фольклористиці» - систематизовано підходи до аналізу пісенного фольклору США.

Популярність балад викликала в колах американських фольклористів дискусію щодо витоків жанру (Д. Вілгус, Дж. Кіттерідж, А. Тейлор та ін.), формулювання поняття «балада» (Д. Бухен, Л. Паунд, Ф. Чайльд та ін.) та класифікації (Е. Велз, Д. Кінгман, Дж. Портер та ін.). У трактуванні американськими вченими балади як продукту генетичної трансформації танцювальної пісні, що закріпився у вигляді віршованих, оповідних, сюжетних пісень, частково збалансовано погляди на баладу як на танкову, або як наративну пісню.

Також визначено, що існуючі класифікації балад (за темою, ідеєю, характером конфлікту, системою персонажів, ознаками часу та простору тощо), на жаль, не дають можливості врахувати динаміку розвитку ААФБ, яка формувалася поступово, вбираючи в себе різноманітні впливи, трансформуючи їх відповідно до особливостей американської ситуації. Спробу вирішити проблему здійснено у праці Р. де Ренвіка, в якій балади розподілено на чотири великі групи: 1) американські варіанти англійських Балад Чайльда (XVII ст.); 2) Балади на Листівках (кінець XVII-XIX ст.); 3) Блюзові Балади або балади афроамериканців (XVII-XIX ст.); 4) Сентиментальні Балади (кінець XIX ст.).

У підрозділі 1.3. - «Американська народна балада як результат дифузії форм та змісту в американському фольклорі» - простежено долю європейської англофонної балади, що, перебравшись до Північної Америки, опинилася в епіцентрі культурних процесів запозичення, дифузії та адаптації.

У процесі дифузії пісенні традиції переселенців активно інтегруються. Люди зачаровуються красою незнайомих мелодій і звучанням незнаних музичних інструментів. Невдовзі безкрайні простори Нового Світу наповнюються поліфонією пісень Європи. Музика, як універсальний вид мистецтва, допомагає долати комунікативні труднощі. Натомість африканці, позбавлені рідної мови та релігії, були змушені адаптуватися до чужого культурного середовища. Так, у Блюзових Баладах окремі елементи поетики англійської балади обіграються в сповненому емоцій контексті. Запозичуючи мотиви про митарства біблійних героїв, раби оспівують власну нещасливу долю і шукають надію на спасіння.

На шляхах культурної адаптації англійські балади зазнають значних змін. Зникають із вжитку пісні, що оспівують сфери, далекі від побуту переселенців: баладам про надзвичайне та магічне не знайшлося місця у північно-американській конкретиці. Суспільство, засноване батьками-пілігримами, відторгає балади, що не відповідають Вікторіанській моралі. На старі європейські мелодії створюються нові тексти про суворі реалії життя американців. Нарешті, «американізуються» й самі тексти: перейменовуються герої, адаптуються місце, час та знаряддя події.

У підрозділі 1.4. - «Визначення місця ААФБ на осі координат фольклорної культури» - обґрунтовано правомірність використання терміна «фольклорний» щодо американської балади. Окреслено сучасні підходи до визначення фольклору (Н. Малинська, С. Неклюдов, П. Поздєєв, Б. Путілов, С. Росовецький, К. Чистов та ін.), акцентовано увагу на модифікації критеріїв фольклорності.

Авторська визначеність та писемна фіксація текстів багатьох ААФБ пояснюється розширенням каналу культурної трансляції, а відтак і зміною напряму фольклоризації: від «письмового» до «усного». Як зазначав І. Франко, автори пісень черпають своє натхнення із скарбниці народної мудрості. З часом балади «редагуються колективом» (Ф. Беррі), коли певна група людей (за Б. Боткіним - фольклорна спільнота) вилучає окремі епізоди, додає інші, перекомпоновує елементи, тим самим долучаючись до процесу творення балади.

У дослідженні ААФБ розглядається як жанрова модифікація балади з елементами постфольклору, що розвинулася в реаліях Нового часу, успадкувавши концептуальну та структурну моделі англійської середньовічної балади.

У другому розділі - «Вивчення стереотипності фольклорного тексту в умовах методологічного плюралізму» - розглянуто концептуальні підходи до вирішення проблеми стереотипізації в гуманітарних дисциплінах, зокрема у фольклористиці, та подано робоче визначення стереотипізації.

У підрозділі 2.1. - «Теоретичне осмислення проблеми стереотипізації в сучасній міждисциплінарній парадигмі» - встановлено, що поняття «стереотип» та «стереотипізація» належать до міждисциплінарних понять, які набувають специфічного висвітлення відповідно до наукових завдань кожної конкретної галузі.

У психології та соціології феномен стереотипізації розглядають як набір фіксованих асоціацій або як процес пізнання та категоризації дійсності. Лінгвісти здебільшого ставляться до стереотипізації як до мовної універсалії. У фольклористиці видається можливим виокремити три підходи до визначення терміна «стереотипізація», які певною мірою корелюються з вищезазначеними дефініціями: процес компонування фольклорного твору стереотипізованими засобами; усталена думка, ставлення або підхід; використання однакових лексичних, композиційних або структурних одиниць у різних контекстах.

Нюанси функціонування стереотипів у контексті вивчення глобальних питань (стилю, типологічних і генетичних зв'язків фольклору та літератури, структурно-семіотичних досліджень тощо) описуються в межах розгорнутого синонімічного ряду. Термінами «кліше», «формула», «штамп» позначаються одиниці стереотипізації на рівні реалізації фольклорного твору. Звернення до «трафаретів», «шаблонів», «фреймів» дає змогу визначити усталені елементи структури, порядок їх синтагматичного розгортання у творі. За «аналогіями» та «повтореннями» досліджується механізм стереотипізації в часовому та компаративному вимірах. Ґенеза свідомості у фольклорі розглядається крізь «архетипи» та «стереотипи».

У підрозділі 2.2. - «Феномен стереотипізації у світлі сучасних фольклористичних студій» - зосереджено увагу на відмінностях теоретико-методологічних підходів та зроблено висновок щодо існування щонайменше трьох регіональних фольклористичних центрів, зорієнтованих на розв'язання проблеми стереотипізації у фольклорі: східнослов'янської (умовно окреслена), європейської та американської шкіл фольклористики.

У пункті 2.2.1. - «Східнослов'янська традиція досліджень проблеми стереотипізації» - визначені особливості наукового підходу до вивчення проблеми типового у фольклорі. Уникаючи використання терміна «стереотип», представники наукової студії зосереджуються на вивченні позатекстових аспектів буття фольклорного твору. Успіх наукового пізнання було підготовлено працями О. Потебні (асоціація, апперцепція), О. Веселовського (образний паралелізм), П. Богатирьова (попередня цензура колективу), Ф. Колесси (формалізація твору).

У пункті 2.2.2. - «Європейська традиція досліджень проблеми стереотипізації. Фінсько-естонський метод» - з'ясовано, що фінські та естонські дослідники (О. Каллас, М. Куусі, Л. Харвілахті) підходять до вирішення проблеми з позицій формалізму. Фінській школі притаманне широке розуміння стереотипізації: формула визначається як структурний модус, а кліше - як стереотипізований, схематичний вислів, що повторюється в різних конфігураціях і контекстах.

У пункті 2.2.3. - «Американська традиція досліджень проблеми стереотипізації» - окреслено концептуальний спектр «веселкової коаліції» в американській фольклористиці. Науковці концентрують зусилля на вивченні біо- та психо- детермінованості фольклорних творів та побудові структуральних концепцій, пошуку об'єктивних критеріїв визначення фольклорності. Американські фольклористи здебільшого оперують поняттями «універсалія», «архетип», «модель» (А. Дандис, Дж. Кемпбелл, Н. Фрай,). Стереотипізацію на рівні формул досліджують Дж.Кіттеридж, А.Лорд, Л. Паунд, М. Перрі, М. Фоулі, Ф. Чайльд, та ін.

Підрозділ 2.3. - «Методологія формального аналізу фольклорного тексту» - присвячено огляду структурально-типологічних практик, використання яких уможливлює визначення форм та механізмів стереотипізації у фольклорі.

Відповідно до поставленої мети, вважаємо доцільним використання індуктивних методик дослідження, коли парадигматичні закони будови фольклорного тексту визначаються на підставі синтагматичного аналізу. Твердження В. Проппа, що фольклорний текст можна змоделювати у вигляді ланцюга функцій дійових осіб, було обрано за базовий принцип розроблення методики вивчення ААФБ. Аналіз наукових розвідок К. Бремона, Н. Зоркої та Б. Кербеліте дає змогу модифікувати означення функцій діячів ААФБ, запропонованих В. Проппом. Використання операцій семантичного прирівнювання, описані в статті С. Фотіно та С. Маркус, сприяє узагальненню діапазону синонімічних функцій. Досвід категоризації фольклорної номенклатури за притаманними їм семантичними характеристиками О. Новик стає у пригоді під час аналізу усталеної системи персонажів ААФБ. Термін «наративні сегменти балади», у значенні центральних сюжетних зон, запропоновано за аналогією до «сегментів епічного оповідання» Х. Ясон. Комп'ютерним терміном «контент» позначається стереотипний зміст, тобто фактологічне наповнення кожної з ланок сюжету. стереотипізація фольклорний твір балада

У підрозділі 2.4. - «Методика аналізу тексту ААФБ» - запропоновано алгоритм аналізу моделі стереотипізованої організації фольклорного тексту ААФБ: означити ідейно-тематичну домінанту ААФБ; визначити постійні елементи сюжету ААФБ; з'ясувати функції кожної з ланок сюжету; виокремити та описати сегменти баладного наративу; провести структурний аналіз компонентів сюжету відповідно до їх усталеного контенту.

Третій розділ - «Стереотипність американської англомовної фольклорної балади: ідейно-тематична палітра і композиційні моделі» - складається з трьох підрозділів і містить 2 таблиці.

У підрозділі 3.1. - «Тематичний аспект стереотипізації в ААФБ» - розглянуто темарій ААФБ, тобто тематичні комплекси, пов'язані логікою сюжету (визначення теми за А. Лордом).

Визначено, що у ААФБ XVII - кінця XІX ст. розробляється загальнолюдська тематика пошуків щастя та сенсу життя (42%), вирішуються особистісні проблеми у часи розвитку та утвердження американської державності (26%), зображуються сенсаційні, але повторюванні у суворій дійсності ситуації (23%). Лише час від часу у ААФБ обговорюється родино-побутова (7%) або релігійна (2%) тематика.

Також з'ясовано, що розвиток баладного жанру у США здійснювався у контексті загальних тенденції XVII - кінця XIX ст. Під впливом ідей Романтизму поступово відбувається перехід від лаконічної розповіді про перебіг подій (Балади Чайльда) до балад, де вчинки героїв вмотивовуються психологічно (Балади на Листівках), сюжетне подієве ядро зображується розмито (Блюзові Балади). У Сентиментальних Баладах усе більше панує стихія почуттів.

У підрозділі 3.2. - «Ідейний аспект стереотипізації в ААФБ» - проаналізовано ідейні витоки американської балади та наголошено, що в ААФБ XVII - кінця XІX ст. стереотипізовано концепцію американської мрії.

Регулятивна ідеологія пуритан роз'яснювала, що шлях вгору, де всі мають рівні можливості, стає можливим лише за умов виконання провідних морально-етичних заповідей батьків-пілігримів, а саме: працелюбності, розсудливості, бережливість та дисциплінованості. Такі поширені в американських баладах ідеї, як «доля сприяє сміливим», «обережність - мати безпеки», «там добре, де нас немає», «легких грошей не буває» - можна схарактеризувати, використовуючи вислови А. Дандиса, як «культурні аксіоми» або «екзистенційні постулати» американської спільноти.

У підрозділі 3.3. - «Визначення усталених елементів сюжету та їх функцій у цілісній структурі тексту ААФБ» - розглянуто послідовність подій та сукупність відносин між персонажами балади. У дужках наведено частотність появи кожного елемента сюжету, де 100% відповідає загальній кількості досліджених балад.

Доведено, що сюжет ААФБ має розгорнуту структуру, що дає змогу висвітлити всі етапи розвитку баладної інтриги. Конфлікт створює ядро проблематики, а спосіб і спрямованість його розв'язання об'єднує увесь твір. Так, в експозиції (60%) виконавець окреслює тематику, у зав'язці (90%) наголошує на проблемі й водночас конкретизує вже зазначену тему. В основній частині (100%) висловлюється ставлення колективного автора ААФБ до персонажів, відтак зростає напруження. У кульмінації (95%) увага слухача навмисне зміщується на нові обставини ситуації, сюжет максимально загострюється.

Показовими щодо розвитку ААФБ як новотвору можна вважати результати аналізу завершальних фрагментів ААФБ. Більшість (12 пісень з 15) Балад Чайльда, в яких ще зберігається сюжетна структура класичної англійської балади, обриваються на кульмінаційній ноті. Відтак, фантазія слухача не обмежується і він сам робить висновки з почутого. У власне американських баладах (Блюзових, на Листівках, та Сентиментальних) вже обов'язкові фінальні епізоди здебільшого містять схвалений пуританською мораллю спонукально-заохочувальний до дій висновок.

Визначення М. Драгомановим балади як пісні про сумно-ефектну подію підтверджується й на американському матеріалі: невинний гине або переживає гостру душевну драму (65%). Водночас, також можна наголосити на певному «пом'якшенні» доль персонажів ААФБ, які вже не лише вмирають, а й відчувають тугу, розпач, біль або надію (25%). І лише зовсім незначна кількість балад завершується щасливо (10%).

Четвертий розділ «Стереотипність американської англомовної балади: рівень контенту і сегментів» складається із 7 підрозділів, у яких подано аналіз основних наративних сегментів балади в їхній лінійній послідовності: простір, час, семантичні атрибути, персонажі, дії, мотиви, наміри, результат. Результати наукових спостережень унаочнено в 10 таблицях. Шляхом кількісного та семантичного аналізу з використанням операцій об'єднання функцій персонажів визначено типовий контент кожної сюжетної ланки (в дужках наведена загальна частотність появи фактажу у текстах ААФБ).

У підрозділі 4.1. - «Аналіз наративного сегмента ПРОСТІР» - розглянуто типові локуси ААФБ. Встановлено, що визначення, деталізація та згадування вже означеного міста події прискорює або уповільнює розгортання інтриги на різних етапах розвитку сюжету: зав'язка (24%), експозиція (16%), основна частина (38%), кульмінація (12%), розв'язка (9%), післямова (1%). Відтак, сюжет ущільнюється, розгортання інтриги гальмується і тим самим підігрівається інтерес слухача.

Зафіксовано поступову поетизацію простору, що надає баладі психологічного підтексту, створюючи додаткове напруження. Визначено три типи локалізації події в ААФБ: емпіричний простір (71%), референтна точка (21%), другий театр події (8%). З'ясовано, що тло, на якому вирішуються проблеми в особистому житті героя, та простір подорожі є типовим тлом для зображення баладних подій.

У підрозділі 4.2. - «Аналіз наративного сегмента ЧАС» - подано характеристику часу ААФБ. Доведено, що час в ААФБ цілісний і континуальний, тобто фіксується на всіх етапах розвитку сюжету: в експозиції (15%) та зав'язці (17%), в основній частині (37%) та кульмінації (19%), розв'язці (8%) та післямові (4%). Темпоральність ААФБ здебільшого позбавлена умовності й трактується в руслі досвіду її героїв - це, переважно, певна стадія життя людини. Час в ААФБ означується прямо (хронологізація, датування) чи опосередковано (через реалії, деталі емпіричної дійсності), або визначається лише як референтна точка. Абстрактне визначення часу - через перерахування - притаманне здебільшого Баладам Чайльда, в яких ще не втрачено зв'язок з міфологічною свідомістю.

У підрозділі 4.3. - «Аналіз наративного сегмента СЕМАНТИЧНІ АТРИБУТИ» - розглянуто типові ознаки персонажів ААФБ та з'ясовано, що баладний сюжет здебільшого загострюється навколо характеристик індивідуального (70%), станового (20%) та родинного (10%) статусів персонажів.

Змалювання родинних зв'язків - стосунки батьків і дітей (3%), дошлюбні та шлюбні відносини (3%), дружні (2%) і братерські (1%) стосунки - не притаманне ААФБ. При цьому, в контексті поширення духу «ділової творчості» обов'язкове посилання на родинний статус у Баладах Чайльда, в піснях пізнішого періоду поступається місцем визначенню станового та індивідуального статусів.

Відповідно до соціально-професійної стратифікації персонажі вирізняються за фахом, ремеслом (моряк, гірник, ковбой, бармен, солдат тощо - 10%), суспільним статусом (аристократ / простолюдин - 5%), етнічними ознаками (поселенець / тубілець - 4%), матеріальним становищем (багатий / бідний - 1%).

Типовий набір ознак індивідуального статусу охоплює оцінні категорії (моральні характеристики - 32%), модуси внутрішнього (психологічний - 18%) та зовнішнього станів (фізіологічний - 12%), а також ознаки віку (7%).

Під час аналізу визначено етапи розвитку сюжету, на яких вимальовується персонаж ААФБ: максимально повна інформація надається слухачеві під час розвитку ситуації (46%). Щоправда, певна конкретизація зустрічається і в експозиції (15%), і в зав'язці (26%). У кульмінації міститься в середньому 8% нових відомостей. У розв'язці (2%) та післямові (3%) практично не визначаються якісь більш-менш важливі для баладної колізії семантичні характеристики: персонаж лише номінується вже відомим слухачеві позначенням, але не характеризується.

У підрозділі 4.4. - «Аналіз наративного сегмента ПЕРСОНАЖ» - визначено систему усталених персонажів ААФБ. З'ясовано, що герой ААФБ - це переважно одинак, який сповідує принцип надії на самого себе. Позитивну (57%) або негативну (23%) дійову особу час що далі оточують персонажі масовки (особи другого плану - 11%, нейтральні герої - 2%) та помічники (7%).

Образ позитивного героя ААФБ визначається прямолінійністю та однотипністю. Як правило, це молодий американець певної професії, схвильований, небагатий, сміливий, порядний, довірливий, відданий, працьовитий, привабливий. Функцію позитивного героя іноді виконує літній американець: людина певної професії, стара та самотня, схвильована й втомлена невдачами. В останньому випадку визначається родинний статус і підкреслюється мудрість героя.

Доведено, що негативний персонаж може мати значно більше облич у ААФБ. Визначено щонайменше чотири варіанти антагоніста. У більшості - це жорстокий, непорядний, привабливий, сильний, хитрий юнак. Досить часто функцію антагоніста покладено на старого чоловіка, хитрого та заможного.

Особливе місце в ААФБ відведено образу жінки, ставлення до якої амбівалентне: або це молода злодійка - приваблива, зрадлива та розпутна, або помічниця героя - молода американка, сестра героя, віддана та любляча.

Помічниками героя також можуть бути його стара, мудра мати та щирі, віддані товариші або сусіди.

Персонаж другого плану та нейтральний персонаж не беруть участі в розвитку баладної колізії. Ці герої лише виголошують оцінне ставлення колективу до наслідків події, тому вони зазвичай не мають особистісних характеристик.

У підрозділі 4.5. - «Аналіз наративного сегмента ДІЇ» - наголошується на існуванні 19 базових функцій дійових осіб. Звернення до операції семантичного прирівнювання уможливило об'єднання означених функцій у більш загальні групи. Також були визначені амальгами функцій, притаманні окремим ланкам сюжету.

У вступній частині ААФБ окреслюються витоки конфлікту («про біду або недостачу повідомляється» - 41%), тому герой збирається у дорогу («тимчасова відсутність героя» - 17%), або отримує якийсь знак, що спонукає його до дій («поштовх до розвитку» -14%).

В основній частині напруження зростає: в ліричних баладах стає зрозумілою реакція героя на проблему, а в епічних - герой вступає у двобій з антагоністом. Отже, комбінація частотних функцій має такий вигляд: «зіткнення інтересів + реакція на виклик + поштовх до дії + видача інформації + моральні настанови».

Компонування функцій героїв за принципом «прискорення та уповільнення» ритмізує подію. Поява нових персонажів та звісток спричиняє подальші «поштовхи до дій» (19%), що ще більше активізує героя («зіткнення інтересів + реакція на виклик героя» - 26%). З іншого боку, «видача інформації» та проголошення «моральних настанов» (в сумі 16%) створюють враження затишку перед бурею.

Кульмінація характеризується такими ефектними функціями, як «втрата (49%) + перемога (14%) + вибір (11%)», що їх можна узагальнити як попереднє «визначення наслідків події» (сумарно 74%). В окремі групи виокремлено функції «видача інформації + моральні настанови» (12%) та «зіткнення інтересів» (10%).

У фінальній частині балади найчастіше визначаються остаточні «наслідки події» (56%): покарання злодіїв, прощальні побажання, оголошення заповіту тощо. Також стає зрозумілою «лірична реакція героя на подію» (28%) і востаннє проголошуються «моральні настанови» (14%).

У підрозділі 4.6. - «Аналіз наративного сегмента МОТИВИ та НАМІРИ» - розглянуто казуальний сегмент баладного наративу ААФБ. Мотиви, причина та мета дій баладних персонажів стають зрозумілими переважно у зав'язці (13%), основній частині (51%) та кульмінації (17%). Типовими для ААФБ є ситуації, де персонаж починає діяти, якщо йому було заподіяне зло (47%), його душевний стан є критичним (28%) або у зв'язку з необхідністю виконання функціонального обов'язку (17%).

Доведено, що діячі ААФБ керуються, в основному, особистими потребами (50%), і лише потім виходять з інтересів альтруїзму (28%) та колективу (9%).

У підрозділі 4.7. - «Аналіз наративного сегмента РЕЗУЛЬТАТ» - проаналізовано фактитивний сегмент баладного сюжету. З'ясовано, що наслідки дій персонажів ААФБ визначаються в три етапи. В основній частині пісні окреслюється проміжний результат (29%), а в кульмінації - головний результат дій персонажа (33%). У фіналі повторне виголошення остаточного результату (14%) оновлюється іншими деталями, що створює додатковий емоційний вплив на слухача. Також виявлено невелику кількість пісень, побудованих за ретроспективним принципом, де результат визначається вже в експозиції (5%) та в зав'язці (8%). Доведено, що персонаж ААФБ частіше стає жертвою обставин (65%), аніж переможцем (35%).

Висновки

1. Американський фольклор постає як принципово компаративна зсередини та транснаціональна у своїх витоках, формуванні та динаміці народна культура. Своєрідність американської англомовної фольклорної балади сформувалася, з одного боку, в умовах полікультурності, а з іншого, під тиском панівної англійської культури.

Успадкування моделі англофонної середньовічної балади, суттєво відобразилося на структурі ААФБ. Тому вважаємо правомірним розглядати ААФБ, як жанровий різновид пісенної народної творчості з елементами постфольклору (фіксоване авторство, усно-писемна трансляція, тематична та естетична інтернаціоналізація, «урбанізація» аудиторії). Ґенеза ААФБ представлена американськими варіантами англійських Балад Чайльда (XVII ст.), Баладами на Листівках (кінець XVII-XIX ст.), Блюзовими Баладами афроамериканців (XVII-XIX ст.) та Сентиментальними Баладами (кінець XIX ст.).

2. На основі систематизації інформації щодо наукової рецепції понять «стереотипізації» та «стереотип» було визначено особливості використання цих термінів. Фізіологи, психологи та соціологи наголошують переважно на ригідності та консервативності стереотипів. Фольклористи вбачають у стереотипності обов'язкову умову передання культурних надбань людства і намагаються визначити способи фіксації соціального й духовного досвіду на концептуальному і текстовому рівнях.

«Слов'янській» школі притаманне тривале табу на використання терміна «стереотип». Науковці аналізують позатекстові реалії у глобальних контекстах психіки, культури, процесу виконання, використовуючи поняття «асоціація», «образний паралелізм», «попередня цензура колективу» та «фольклорна формула».

Натомість, представники фінсько-естонської школи зосереджуються на вивченні об'єктивних текстоутворюючих чинників. Одиниці стереотипізації та формальні критерії усності твору визначаються за результатами статистичного аналізу повторюваності фольклорних формул.

Багатовекторні підходи американських науковців до проблеми стереотипізації ілюструють сутність наукового плюралізму. З'ясовано, що в США існують дві дисципліни, сфокусовані на вивченні народної творчості: фольклористика та усна література. Перша вирізняється тяжінням до методик психоаналізу й структуралізму і, здебільшого, оперує поняттями «універсалія», «архетип» та «модель». Знавці ж усної літератури розглядають фольклор як мистецтво слова і надають перевагу термінам «тематичний комплекс», «буквальний повтор», «сюжетний патерн», «мотив», «фольклорна формула».

Врахування особливостей наукової рецепції поняття «стереотипізація», дало змогу запропонувати таке визначення: стереотипізація - це процес продукування тексту фольклорними формулами, що витримали «попередню цензуру колективу», були зафіксовані в колективній пам'яті та є асоціативними або мнемотехнічними прийомами, на які виконавець спирається під час відтворення тексту.

3. Докладний огляд світового досвіду фольклористики, щодо розв'язання проблеми типового, дав змогу зробити висновок, що саме розроблені прихильниками формального підходу методики та термінологічний інструментарій («функція» - В. Тинянова, «пучок функцій», «генералізовані образи персонажів», «лінійна синтагматична послідовність функцій» - В. Проп, «пучок ознак персонажа», «семантичні атрибути» - О. Новік, «операції семантичного прирівнювання, скорочення та об'єднання» - С. Фотіно та С. Маркус, «сегмент баладного наративу» - Х. Ясон та ін.) надають можливість вийти на рівень широких узагальнень та отримати об'єктивний, вільний від похибок інтерпретаційності та описовості результату.

4. Стереотипізованість художнього мислення американських колоністів, а відтак і вибір топіки ААФБ, значною мірою зумовлюється впливом пуританської форманти. Аналіз текстів ААФБ дав змогу визначити такі пов'язані логікою сюжету усталені тематичні комплекси: балади про кохання і дошлюбні відносини, взаємини та конфлікти на тлі соціальних й історичних обставин, хроніки виняткових випадків.

Протестантизм став формуючим чинником затвердження нового буржуазного типу особистості, тому в ААФБ піднесено оспівується працелюбність, патріотизм та чесність. Матеріальний добробут розглядається як символ особистої гідності, наслідок індивідуальних зусиль, здатності до індивідуальної змагальності. З не меншою наполегливістю засуджується бідність, небажання бути багатим.

Композиційна модель ААФБ характеризується закінченістю сюжетної канви, що розгортається послідовно. В експозиції називається тема, у зав'язці окреслюється проблема й уточнюється головна думка, в основній частині висловлюється колективна оцінка дій персонажів балади, конфлікт сягає свого апогею та вибухає. У фінальній частині визначаються наслідки події та проголошується мораль.

5. Розгляд усталеного контенту кожної з ланок сюжету дав змогу визначити основні наративні сегменти балади, як-от: простір, час, семантичні атрибути, персонажі, дії, мотиви, наміри та результат.

Часопростір ААФБ - це, перш за все, хронотоп життя її героїв, в якому реалістичне, і водночас, фрагментарне зображення місця та часу події поєднується з увагою до «миттєвості» та «атмосфери настрою». З іншого боку, частота змалювання просторово-часових деталей в ААФБ ритмізує увесь наратив: прискорює або стримує розвиток події.

Доведено, що в американській баладній традиції образи об'єктивуються на підставі семантичних ознак родинного, станового та, найчастіше, індивідуального статусів. Зображення героїв ААФБ базується на максимально широкій і місткій типізації якостей, необхідних для досягнення особистого успіху: рішучість, скромність, справедливість та бережливість. Навколо головного персонажу ААФБ (людини, що зробила себе сама) сконцентровано образи, які уособлюють колективне ставлення до події (нейтральний персонаж, персонаж другого плану) та помічники. Кожному з означених персонажів ААФБ властива стереотипна комбінація семантичних ознак.

ААФБ притаманний емпіризм опису в зображенні психології героїв, тому шаблон дій персонажів представлено розгорнутим, як для фольклорної форми невеликого розміру, переліком із 19 функцій: про біду повідомляється; виникнення перешкоди; брак чогось; домовленість; розпитування; видача інформації; моральні настанови; тимчасова відсутність; поштовх до розвитку; реакція на поштовх; буденна діяльність; залицяння; зіткнення інтересів; усунення перешкоди; визначення наслідків зіткнення; вибір нового життєвого шляху; повернення додому; трансфігурація.

Також з'ясовано, що функцію «моральні настанови» можна вважати стрижневою в композиції ААФБ: починаючи з основної частини, вона підсумовує та увиразнює основну ідею балади на кожному новому етапі розвитку інтриги. Проте мода на мораль укорінилася в ААФБ не відразу. Балади Чайльда обриваються або на кульмінації, або завершуються об'єктивним підсумком наслідків події. Пізніше, під впливом протестантської ідеології, мораль стає обов'язковим елементом композиції ААФБ. У фінальних епізодах ААФБ слухачу пропонується узагальнений, схвалений пуританською етикою, мнемонічно-потенційний висновок.

Каузальний сегмент наративу ААФБ складається з мотивів та намірів персонажів. Отримані результати доводять, що дії персонажів переважно вмотивовуються особистими інтересами та потребами. Персонаж активізується, якщо йому було заподіяне зло (вбивство члена родини, зрада, обман тощо) або його душевний стан є критичним (відчуття самотності, втрата віри, туга, закоханість тощо). Іноді герої керуються необхідністю виконання функціонального обов'язку (під час війни, на робочому місці, у родині).

Фактитивний сегмент сюжету представлено результатами дій баладних персонажів. З'ясовано, що персонажам ААФБ рідко вдається отримати бажане: досягнути успіху у житті, владнати проблеми, виконати свій обов'язок тощо. Значно частіше вони продовжують подальше існування в бідності та негараздах, не знаходять щастя в особистому житті, втрачають близьку людину, залишаються самотніми, гинуть, зневіряються тощо.

Отже, врахування історичних чинників виникнення США, дає підстави розглядати середньовічну англофонну баладу, як один з тих культурний магнітів, навколо яких нарощувався американський національний фольклор. Загальнолюдська зрозумілість тематики, пропаганда культу праці як шляху до розумного процвітання, в якому б знайшли компроміс індивід і громадянин, зображення нового буржуазного типу особистості - все це працювало на об'єднання мультиетнічної американської спільноти та розбудову американської державності.

На основі проведення ґрунтовного аналізу ідейно-тематичного аспекту та сюжетної структури ААФБ XVII-XIX cт., можна зробити загальний висновок, що, зародившись в період динамічного формування засад американського пуританізму, ААФБ еволюціонувала в умовах зростання впливу ідейно-художньої системи Романтизму. Провідні концепти пуританської доктрини якнайкраще пояснювали сутність тих змін, що відбувалися у молодій країні. Натомість ідеологія Романтизму стала своєрідною реакцією на надмірний раціоналізм та прагматизм пуританського вчення. Романтизм привніс у ААФБ загальну ліризацію сюжету, посилення уваги до почуттів героя-одинака та мотив алієнації, що виникає внаслідок неможливості досягнути бажаного, а відтак, констатацію невдоволенням життям.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Сазанович Л. Типи та реалізація оцінки в американській популярній пісні / Л. Сазанович // Гуманітарний Вісник ЧДТУ. Серія: Іноземна філологія : всеукр. зб. наук. праць / [головн. ред. В. Шпак]. - Черкаси : ЧДТУ, 2003. - № 7. - С. 179-181.

2. Сазанович Л. До проблеми дослідження образної стереотипізації у народній творчості з позицій американської усної літератури / Л. Сазанович // Нова філологія : зб. наук. праць / [гол. ред. В. Манакін]. - Запоріжжя: ЗНУ, 2007. - № 28.- С. 312-316.

3. Сазанович Л. Дослідження проблеми стереотипізації в сучасній інтердисциплінарній науковій парадигмі / Л. Сазанович // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки : науково-виробничий журнал / [відп. ред. В. Буряк]. - Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2007. - № 1. - С. 57-61.

4. Сазанович Л. Специфіка проблемно-тематичної домінанти в американській англомовній фольклорній баладі / Л. Сазанович // Держава та регіони. Серія: Гуманітарні науки : науково-виробничий журнал / [відп. ред. В. Буряк]. - Запоріжжя: КПУ, 2009. - № 1-2. - С. 27-31.

5. Сазанович Л. Генетично-образна специфіка американського фольклору / Л.Сазанович // Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. праць / [головн. ред. Г. Семенюк]. - К.: Київський національний ун-тет ім. Тараса Шевченка, 2008. - Вип. 30. - С. 229-234.

6. Сазанович Л. Пуританська філософія як ідейна основа американської англомовної фольклорної балади / Л. Сазанович // Література. Фольклор. Проблеми поетики : зб. наук. праць / [відп. ред. Г. Семенюк]. - К. : Київський національний ун-тет ім. Тараса Шевченка, 2010. - Вип. 34. - С. 356-362.

Додаткові публікації:

1. Сазанович Л. Актантна структура української народної та американської популярної пісні / Л. Сазанович // Мова та культура : науковий щорічний журнал / [гол. ред. Д. Бураго]. - К. : Видавничій дім Дмитра Бураго, 2002. - Вип. 5. - Т. IV. - Ч. 2. - С. 98-106.

2. Сазанович Л. Концептуальні моделі репрезентації генералізованих образів чоловіків та жінок в американській популярній пісні / Л. Сазанович // Актуальні проблеми менталінгвістики : зб. наук. статей за матеріалами ІІІ Міжнародної наукової конференції / [гол. ред. І. Кукурудза]. - Черкаси, 2003. - С. 66-74.

3. Сазанович Л. Стереотипізація як система фольклорного твору / Л. Сазанович // Нове життя старих традицій: Традиційна українська культура в сучасному мистецтві і побуті : матеріали Міжнародної наукової конференції в рамках V Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня» / [за ред. проф. В. Давидюка]. - Луцьк : Твердиня, 2007. - С. 159-167.

4. Сазанович Л. Фольклорная песня как объект лингвистического исследования / Л. Сазанович // Ювілейні четверті Каразінські читання, присвячені 200-річчю Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна : тези Міжнародної науково-методичної конференції / [гол. ред. В. Дмитренко та ін.] / М-во освіти і науки України, Харківський нац. ун-тет ім. В.Н. Каразіна. - Харків: Харківський нац. ун-тет ім. В.Н. Каразіна, 2004. - С. 234-236.

5. Сазанович Л. Фольклор Нового Світу як специфічна блокована система / Л. Сазанович // Дні науки : тези науково-практичної конференції (27-28 жовтня 2005 р.) / [гол. ред. В.М. Огаренко та ін.] ; Гуманітарний університет «ЗІДМУ». - Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2005. - Т. 3. - С. 187-188.

6. Сазанович Л. Дослідження внутрішньої структури творів як пріоритетне завдання сучасної фольклористики / Л. Сазанович // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників XIV Міжвуз. студ. конф. (11-18 травня) / [гол. ред. В.М. Огаренко] ; Гуманітарний університет «ЗІДМУ»; студ. наук. тов-во. - Запоріжжя : ГУ «ЗІДМУ», 2006. - Ч. 2. - С. 244-245.

7. Сазанович Л. Особенности фольклорного сюжета как категории / Л. Сазанович // Дні науки : тези науково-практичної конференції (5-6 жовтня 2005 р.)/ [гол. ред. В.М. Огаренко та ін.] ; Класичний приватний університет. - Запоріжжя : КПУ, 2008. - Т. 3. - С. 30-31.

Анотація

Сазанович Л. В. Образна стереотипізація як модель організації фольклорного тексту (на матеріалі американської англомовної фольклорної балади). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.07 - фольклористика. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

У дисертації на матеріалі американської англомовної фольклорної балади досліджується образна стереотипізація як модель організації фольклорного тексту. Стереотипізація розглядається як процес продукування фольклорного тексту зафіксованими в колективній пам'яті фольклорними формулами, що витримали попередню цензуру колективу і які є мнемотехнічними прийомами відтворення тексту. ААФБ визначається як жанрова модифікація балади з постфольклорними елементами, що розвинулася, під тиском пуританського світогляду, успадкувавши структуру середньовічної англофонної балади. Доведено доцільність використання формальних методів аналізу стереотипії. Визначено усталену тематику ААФБ. Розглянуто усталений контент ланок сюжету та визначено основні наративні сегменти балади, як-от: простір, час, семантичні атрибути, персонажі, дії, мотиви, наміри та результат. Часопростір ААФБ вирізняється конкретністю та емпіризмом опису. Конфлікт у ААФБ загострюється навколо ознак індивідуального статусу головних персонажів. У сегменті «дії» виділено 19 функцій і доведено, що у вступній частині окреслюються витоки баладного конфлікту.

В основній частині напруження зростає. У кульмінації та фінальній частині «визначаються наслідки події». Каузальний сегмент наративу ААФБ складається із мотивів та намірів персонажів: персонаж починає діяти, якщо йому було заподіяне зло, якщо душевний стан є критичним або у зв'язку з необхідністю виконання функціонального обов'язку. Фактитивний сегмент сюжету представлено результатами дій персонажів. Охарактеризовано головну функцію ААФБ - моралізаторську: у невеликому за обсягом віршованому ліро-епічному творі слухачів попереджають, чого не треба робити, щоб не наразитися на небезпеку в особистому та громадському житті.

Ключові слова: стереотипізація, англомовна американська фольклорна балада, Балада Чайльда, Балада на Листівках, Блюзова Балада, Сентиментальна Балада, тема, сюжет, сегменти баладного наративу.

Аннотация

Сазанович Л. В. Образная стереотипизация как модель организации фольклорного текста (на материале американской англоязычной фольклорной баллады). - Рукопись.