Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

УДК 37.016:821.161.2:373.3

ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЕСТЕТИЧНОЇ

ОЦІНКИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ

13.00.02 - теорія і методика навчання

(українська література)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Гоголь Наталія Валеріївна

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Глухівському державному педагогічному університеті.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України ВОЛОШИНА Ніла Йосипівна, завідувач лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки АПН України.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник МИРОПОЛЬСЬКА Наталія Євгеніївна, завідувач лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання АПН України;

кандидат педагогічних наук МАРТИНЕНКО Валентина Олександрівна, старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки АПН України.

Провідна установа: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, кафедра української літератури, Міністерство освіти і науки, м. Харків.

Захист відбудеться “21” січня 2004 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.452.02 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053 м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат розіслано 16.12. 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.Т.Шелехова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Залучення молодших школярів до художньої літератури як до мистецтва слова, розвиток та виховання учнів її засобами - одна із важливих і складних проблем сучасної школи. Мистецтво слова дає змогу розкривати перед учнями багаті художньо-пізнавальні можливості, навчати школярів сприймати через літературний твір навколишній світ, одержувати від читання глибоку естетичну насолоду.

У “Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі” наголошується, що основною метою курсу “Читання” у початковій школі є “формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, розвиток особистості дитини засобами художнього слова”. Концепція літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі: Проект // Українська мова та література. - 2002.- № 11. - С. 6. Особливого значення надається формуванню повноцінного сприймання, розуміння та відтворення художнього, художньо-пізнавального тексту школярами, розвитку в них відповідних навчальних, читацьких і мовленнєвих умінь, емоційно-почуттєвої сфери, образного мислення, а також умінь висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного, обґрунтовувати власну позицію.

Оцінна діяльність на уроках читання повинна зацікавлювати учнів художнім матеріалом, сприяти атмосфері невимушеності на уроці, творчому підходу до аналізу твору, забезпеченню емоційно-естетичного сприймання творів художньої літератури, розвитку художнього (образного) мислення, комплексному впливу мистецтва слова на розвиток естетичних потреб школярів.

Проблема формування в учнів естетичної оцінки художнього твору є і залишається актуальною. Для теоретичного осмислення порушеної нами проблеми важливе значення мають філософські дослідження (Г.З.Аперсян, Ю.Б.Борєв, О.І.Буров, В.О.Василенко, Є.В.Волкова, М.С.Каган, В.С.Корнієнко, М.І.Колесник, Н.Б.Крилова, Л.Н.Столович, А.А.Ткемаладзе). Психологічні засади формування естетичної оцінки охарактеризовані у працях Б.Г.Ананьєва, Л.С.Виготського, В.М.М'ясищева, С.Л.Рубінштейна, П.М.Якобсона. Психолого-педагогічні дослідження М.М.Волокітіної, П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова, О.В.Джежелей, Л.В.Занкова, О.В.Запорожця, В.А.Крутецького, Г.О.Люблинської, М.М.Матюхиної, Т.С.Михальчик, Н.Д.Молдавської, Л.М.Рожиної, З.І.Романовської та ін. визначають особливості розвитку вмінь в учнів початкових класів естетично оцінювати предмети і явища дійсності, а також твори художньої літератури.

Педагогічні дослідження вчених (Н.Й.Волошина, Д.М.Джола, Н.В.Ігнатенко, Л.Г.Коваль, І.В.Крицька, Н.Є.Миропольська, Г.М.Недялкова, Л.І.Олефіренко, Л.А.Руденко, О.П.Рудницька, Є.В.Сисоєва-Ляхович, М.М.Шпак, А.Б.Щербо та ін.) підтверджують думку про те, що учням молодшого шкільного віку властиві особливі передумови для активного розвитку естетичного сприймання, оцінок, суджень та естетичних мотивів діяльності. Проблема формування у молодших школярів оцінних суджень розглядається у працях методистів (Н.М.Бібік, О.Я.Савченко, В.О.Мартиненко, Н.Ф.Скрипченко, Г.А.Чуйко та ін.). Проте на сучасному етапі розвитку національної української школи в методичному і науковому арсеналі вчителя відсутні ґрунтовні праці про специфіку оцінної діяльності, недостатньо з'ясовано і проблему вдосконалення оцінних умінь школярів.

Критичний аналіз науково-методичної літератури дає підстави зробити висновок про відсутність методичної системи, яка полягає: в практичному ознайомленні учнів 2-4 класів на рівні уявлень з окремими літературознавчими поняттями, доступними для засвоєння у початковій школі; використанні ефективних методів і прийомів роботи з текстом художнього твору, спрямованих на вдосконалення естетичних оцінних суджень молодших школярів; збагаченні емоційно-оцінного досвіду дітей. Актуальність, недостатня теоретична і методична розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження “Формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації пов'язана з проблематикою науково-дослідної роботи кафедри української літератури Глухівського державного педагогічного університету "Формування професійної компетентності вчителя і вихователя у процесі вузівського навчання”. Обраний напрям дослідження входить також до тематичного плану лабораторії літературної освіти Інституту педагогіки АПН України “Зміст і методика вивчення української і зарубіжної літератур за державними стандартами в умовах 12-річної загальноосвітньої школи (реєстр № 0100U000046).

Об'єктом дослідження є процес оцінної діяльності молодших школярів у курсі початкової літературної освіти.

Предметом дослідження - методика формування в учнів 2-4 класів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання.

Мета дослідження полягає у визначенні психолого-педагогічних та методичних передумов формування у молодших школярів естетичних оцінних суджень та в розробці науково обґрунтованої й експериментально перевіреної методики, спрямованої на розвиток умінь учнів початкових класів естетично оцінювати художні твори та висловлювати послідовні, обґрунтовані, емоційні та образні естетичні оцінні судження.

Зміст і спрямованість дослідження визначили його гіпотезу: ефективність процесу формування естетичної оцінки у молодших школярів значно підвищиться, якщо на уроках читання буде застосовуватися спеціально розроблена методична система, яка передбачає практичне ознайомлення учнів на рівні уявлень з певними літературознавчими поняттями, доступними для засвоєння у початковій школі; використання оптимальних методів і прийомів роботи з текстом художнього твору, спрямованих на вдосконалення якісних характеристик естетичних оцінних суджень молодших школярів; збагачення досвіду емоційно-оцінної діяльності дітей.

Мета і гіпотеза дослідження обумовили розв'язання таких завдань:

- з'ясувати ступінь розробки досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній та методичній літературі;

- визначити психолого-педагогічні передумови розвитку естетичних оцінних суджень у дітей 7-10 років;

- вивчити стан проблеми у шкільній практиці, виявити ступінь сформованості в учнів 2-4 класів умінь естетично оцінювати художні твори на уроках читання;

- обґрунтувати критерії та рівні сформованості у молодших школярів умінь давати естетичну оцінку художньому твору;

- розробити експериментальну методику формування в учнів початкових класів естетичної оцінки у процесі роботи над текстом художнього твору, визначивши її місце в загальній системі початкової літературної освіти;

- довести педагогічну доцільність та ефективність пропонованої методики, експериментально перевіривши її в практиці початкового навчання.

Методологічну основу дослідження складають філософські погляди на естетичну оцінку в системі естетичних цінностей, психолого-педагогічний підхід до оцінної діяльності школярів як соціально зумовленого явища, ролі естетичної оцінки у літературному розвитку особистості, концепції розвивального навчання, літературознавчий підхід до навчання читати, представлений у Законі України “Про освіту”, “Національній доктрині розвитку освіти” та “Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі”.

У процесі розв'язання зазначених завдань використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні: вивчення й аналіз філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури в аспекті досліджуваної проблеми; ретроспективний та прогностичний аналіз літературних джерел, навчальних програм, шкільних підручників з читання та методичних посібників; теоретичний аналіз і синтез під час визначення об'єкта, предмета, мети, завдань і гіпотези дослідження; узагальнення педагогічного досвіду з метою з'ясування стану та основних підходів до розв'язання досліджуваної проблеми в науці й практиці роботи вчителів початкових класів; розробка методики формування в учнів 2-4 класів умінь естетично оцінювати художні твори на уроках читання; синтезування результатів експерименту;

емпіричні: спостереження за навчально-виховним процесом на уроках читання, бесіди з учителями й учнями з метою діагностики рівня сформованості вмінь у молодших школярів естетично оцінювати художні твори, анкетування вчителів, аналіз усних, письмових та творчих робіт учнів 2-4 класів; педагогічний (констатуючий і формуючий) експеримент, якісний та кількісний аналіз результатів експериментально-дослідного навчання.

Експериментальна база. У педагогічному експерименті брали участь учні початкових класів Некрасівської ЗОШ Глухівського району, ЗОШ № 1, № 3 м. Глухова, ЗОШ с.Камінь та с.Дубовичі Кролевецького району Сумської області, НВК № 46 ім. М.В.Ломоносова м.Харкова, ЗОШ № 3 м.Мени Чернігівської області, ЗОШ №1, № 2 м. Могилів-Подільського Вінницької області. На різних етапах експериментом було охоплено 1831 учень 2-4 класів.

Дослідження проводилось у три етапи протягом 1999 - 2003 років.

На першому етапі (1999-2000 рр.) опрацьовувалась наукова література з досліджуваної проблеми, визначалися теоретичні засади, уточнювалися філософські, психологічні та педагогічні поняття, які використовувалися в дисертації, об'єкт, предмет, мета та методи наукового дослідження, робоча гіпотеза. На цьому етапі проводився констатуючий зріз з метою виявлення рівня сформованості у молодших школярів умінь естетично оцінювати художні твори на уроках читання, розроблялася методика формуючого експерименту.

На другому етапі (2000-2002 рр.) на основі даних констатуючих зрізів розроблялися експериментальні матеріали для організації та проведення дослідного навчання, здійснювалась їх апробація і корекція. На цьому етапі було проведено формуючий, контрольний і порівняльний експерименти зі сталою групою школярів.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) здійснювався якісний та кількісний аналіз, обробка й узагальнення отриманих у процесі експериментально-дослідного навчання результатів, визначалась ефективність експериментальної методики, формулювались та уточнювались основні висновки та положення, оформлявся текст дисертації.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:

- обґрунтовано теоретичні основи ознайомлення учнів з окремими літературознавчими поняттями, необхідними для оцінювання епічних та ліричних творів, визначено мету їх засвоєння у початковій школі;

- уточнено і конкретизовано зміст оцінних умінь молодших школярів;

- обґрунтовано критерії сформовності в учнів 2-4 класів умінь естетично оцінювати художні твори;

- відібрано оптимальні методи і прийоми роботи з текстами художніх творів з метою формування у молодших школярів умінь естетично їх оцінювати;

- на основі чинних підручників з читання розроблено пізнавальні завдання до епічних та ліричних творів природничої тематики, які сприяли формуванню в учнів 2-4 класів естетичної оцінки художнього твору;

- зазначено шляхи збагачення емоційно-оцінного досвіду дітей;

- створено експериментально апробовану методику формування в учнів початкових класів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання.

Практичне значення результатів дослідження полягає у впровадженні в навчально-виховний процес методичної системи роботи над текстом художнього твору, яка передбачає: ознайомлення учнів на практичному рівні з окремими літературознавчими поняттями; використання ефективних методів і прийомів роботи з текстом художнього твору, які сприяють покращенню якісних характеристик естетичних оцінних суджень школярів; збагачення емоційно-оцінного досвіду дітей. Результати дослідження можуть бути використані у навчально-виховному процесі, для вдосконалення шкільних програм, підручників.

Вірогідність висновків і результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій, застосуванням системи методів наукового дослідження, адекватних об'єкту, предмету і завданням дослідження, дослідно-експериментальною роботою, перевіркою отриманих результатів на основі якісної і кількісної обробки даних, одержаних під час апробації методичної системи.

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом популяризації основних ідей на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Зміст і структура шкільної літературної освіти" (Глухів, 2002 р.), вузівських науково-практичних конференціях (Глухів 1999, 2002, 2003 рр.). Про результати дослідження повідомлялося на засіданнях кафедри української літератури Глухівського державного педагогічного університету (1999-2003 рр.).

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 7 статей, з них 5 - у фахових виданнях.

художній оцінний судження учень

СТРУКТУРА І ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи 300 сторінок, з них 187 - основного тексту (в тому числі 13 таблиць). Бібліографія містить 300 найменувань.

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, її наукову значущість; визначено об'єкт, предмет і мету дослідження; сформульовано гіпотезу та завдання роботи, її методи та етапи; визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів та можливості їх впровадження у шкільну практику.

У першому розділі - “Теоретичні засади проблеми формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання” - розкриваються погляди відомих вітчизняних і зарубіжних філософів, психологів, педагогів та методистів на проблему формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору, характеризуються оцінні вміння школярів цієї вікової категорії, розкриваються дидактико-методичні орієнтири у процесі розвитку відповідних умінь.

Естетичні явища дійсності вимагають від людини розвиненої здатності сприймати, глибоко розуміти естетичні цінності, насолоджуватись. У нашому дослідженні спираємося на позиції науковців, які розглядають твори мистецтва як різновид естетичної цінності (О.І.Буров, Є.В.Волкова, О.Ф.Лосєв, Н.Є.Миропольська, Л.Н.Столович, М.Б.Храпченко, Р.П.Шульга та ін.). Критичний аналіз філософсько-педагогічної літератури дає підстави зробити висновок про те, що естетична цінність обумовлена характером естетичного ставлення людини до дійсності - безпосереднім, безкорисним, почуттєво-духовним сприйманням, орієнтуванням на змістову форму, її пізнання та оцінку. Особливим видом естетичної цінності є художня цінність. Якщо “цінність естетична” універсальна і стосується різних сфер людської діяльності, то “цінність художня” - лише творів мистецтва.

У роботі розкривається проблема співвідношення естетичного і художнього у творах мистецтва. На основі аналізу наукових праць із теми дослідження (І.Ф.Волков, В.С.Корнієнко, С.Х.Раппопорт, Л.Г.Юлдашев та ін.) встановлено, що це питання є актуальним і не розв'язаним в естетичній науці. У дисертації доводиться, що художня цінність, будучи різновидом естетичної цінності, являє собою емоційний, чуттєво-психологічний, ідейний зміст художнього твору, що складається із системи образів та значень і відображає ступінь майстерності автора у процесі обробки життєвого матеріалу. Ці якості (єдність змісту і форми, композиційна довершеність, гармонійність, виразність, художня правдивість, актуальність тощо) набувають естетичної цінності і вказують на довершеність художнього твору, вияв таланту й майстерності автора.

У процесі дослідження встановлено, що використання терміна “естетична оцінка” щодо творів мистецтва є правомірним, оскільки представлені в ньому різні цінності інтегровані на естетичній основі. Естетична оцінка пов'язана з безпосереднім, чуттєво-духовним, особистісним, цілісним, емоційно-образним ставленням людини до творів мистецтва, а художня оцінка, спираючись на її фундамент, стосується лише конкретного художнього твору і формується на основі спеціальних знань про мистецтво, його мову, підпорядкування всіх деталей твору задуму автора, доповнює і конкретизує естетичну оцінку.

У розділі відзначено, що цінність має об'єктивний характер, а оцінка є відображенням суб'єктивного ставлення до цінності. За аксіому береться твердження про те, що у процесі ціннісного пізнання можна виділити умовно два рівні: чуттєвий та раціональний. На чуттєвому рівні оцінка формується на основі емоційного переживання від сприйнятого, на раціональному - вона поглиблюється, розширюється, уточнюється. Відбувається раціональна обробка емоційних почуттів, усвідомлення естетичної цінності сприйнятого та формування естетичного оцінного судження.

На основі аналізу наукових джерел у дисертації розкривається психологічне обґрунтування проблеми ставлення дітей молодшого шкільного віку до творів мистецтва. Аналіз праць М.М.Волокітіної, М.М.Матюхіної, Г.О.Люблінської та інших дав змогу визначити особливості розвитку вмінь в учнів 2-4 класів естетично оцінювати предмети і явища дійсності, а також твори мистецтва. Спираючись на психолого-педагогічні дослідження Л.І.Бєлєнької, В.В.Давидова, О.В.Джежелей, Л.В.Занкова, О.В.Запорожця, Н.Д.Молдавської, Л.М.Рожиної, З.І.Романовської, а також аналізуючи власні спостереження, доходимо висновку про те, що дітям цієї вікової категорії властивий високий рівень емоційної вразливості. Вони здатні переживати яскраві естетичні почуття і виражати своє ставлення до предметів дійсності чи мистецтва, у тому числі й літератури.

У молодших школярів разом з розвитком здібностей до оцінювання виникають перші непостійні судження про прекрасне, естетичні оцінки, які в процесі навчальної роботи на уроках читання постійно закріплюються, розширюються, уточнюються. Завдання вчителя полягає в тому, щоб допомогти дитині пережити та усвідомити твір мистецтва у єдності його цінностей, активізувати у свідомості молодшого школяра ціннісні уявлення (логічні та образно-емоційні) та на основі їх співвідношень визначити власне ставлення до сприйнятого та виразити його за допомогою оцінних суджень.

Проблема естетичного виховання молодших школярів засобами художнього слова знайшли відображення у дослідженнях педагогів та методистів ХІХ - ХХІ століть. У дисертаційному дослідженні проаналізовано праці К.Д.Ушинського, В.І.Водовозова, В.Я.Стоюніна, М.Ф.Бунакова, Ц.П.Балталона, В.П.Острогорського. Вчені розглядали аналіз художнього твору в єдності змісту і форми, що сприяло осягненню ідеї художнього твору, визначенню авторської оцінки зображуваного та формуванню власного ставлення до сприйнятого.

Однак не було знайдено раціонального співвідношення роботи над змістом і формою художнього твору: робота над словом спрямовувалась лише на виявлення його предметного значення, словотлумачення, недостатня увага приділялась аналізу композиції художнього твору, роботі над образом-персонажем.

Істотним недоліком у методиці читання 30 - 50 -х років ХХ століття, на наш погляд, було те, що в основу роботи над текстом художнього твору було покладено метод бесіди і переказ. Така робота не сприяла цілісному осягненню художнього твору, правильному визначенню його ідейної спрямованості, що позначалося на невмінні школярів відобразити художній образ дійсності адекватно морально-естетичній позиції автора, заважало виявленню авторського ставлення до описуваного та формуванню власної оцінки сприйнятого.

Надзвичайно цікавими у контексті нашого дослідження стали погляди методистів 60 - 80-х років минулого століття (Є.О.Адамович, М.А.Білецька, В.Г.Горецький, С.І.Дорошенко, Г.П.Коваль, М.Р.Львов, М.І.Оморокова, Т.Г.Рамзаєва, Н.Ф.Скрипчеко, Г.А.Чуйко та ін.). Методисти прагнули уникнути шаблонного проведення уроку читання художніх творів, посиливши у процесі аналізу і синтезу увагу до естетичної функції твору, його виховного впливу на читача. Вони наголошували, що аналіз художнього твору на уроках читання повинен проводитися з урахуванням його специфіки, щоб не зруйнувати естетичної цінності мистецтва слова.

На сучасному етапі розвитку шкільної освіти означена проблема набуває особливої актуальності. Естетичне виховання школярів у межах навчального процесу, здійснюваного школою, повинно починатися саме з навчання літератури, оскільки сама структура предмета має об'єктивні умови для естетичної освіти учнів. Літературний розвиток особистості передбачає формування в учнів умінь, які забезпечують цілісне сприйняття прочитаних літературних творів, здатність відтворювати в уяві прочитане, визначати жанрові особливості творів, розуміти авторську позицію, а також висловлювати власне ставлення до сприйнятого, давати йому оцінку (Н.М.Бібік, Н.Й.Волошина, О.Я.Савченко, В.О.Мартиненко та ін.).

Аналіз навчально-методичної літератури дозволив зробити висновок, що в опрацьованих нами дослідженнях не представлено системи роботи над текстом художнього твору з метою формування в учнів початкових класів естетичної оцінки сприйнятого, яка ґрунтувалася б на визначенні мети засвоєння учнями літературознавчих понять, використанні оптимальних методів і прийомів роботи з твором, спрямованих на розвиток і вдосконалення оцінних суджень школярів, збагаченні їхнього емоційно-оцінного досвіду.

У другому розділі - “Експериментальна методика формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання” - характеризуються теоретико-літературні знання, оцінні уміння та способи збагачення емоційно-оцінного досвіду дітей, спрямовані на формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору, розкривається мета, завдання, зміст і вихідні положення експериментально-дослідного навчання, подається експериментальна методика розвитку в учнів умінь естетично оцінювати художні твори, аналізуються результати навчання за пропонованою методикою, доводиться ефективність експериментальної роботи.

У процесі дослідження встановлено, що у методичному апараті чинних програм, підручників і посібників з читання спостерігається поступове ускладнення формулювань завдань на виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, пояснення образного і смислового значень слів, висловів, речень. Водночас завдання, спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери школярів, на доведення, обґрунтування власної позиції, висловлювання оцінних суджень з приводу прочитаного, складають незначну кількість.

Проведені серед учителів емпіричні дослідження засвідчують, що із 108 респондентів 69,3% дали стверджувальну відповідь про те, що проблема формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання є актуальною і потребує детальної розробки в методичній літературі. Проте у своїй практичній діяльності вчителі недостатньо уваги приділяють формуванню в учнів 2-4 класів умінь розуміти авторську оцінку (подій, героїв тощо), висловлювати особистісне ставлення до сприйнятого, обґрунтовувати власну позицію, усвідомлювати образні слова та вислови, вжиті у тексті, та використовувати їх у власних оцінних судженнях тощо.

На одному з етапів дослідження наприкінці 1999 - 2001 н.р. було проведено спеціальні констатуючі зрізи, мета яких полягала у визначенні в учнів початкової школи рівнів сформованості вмінь і навичок естетично оцінювати ліричні та епічні твори природничого характеру, а також висловлювати послідовні, обґрунтовані, емоційні та образні оцінні судження.

Учні другого та третього класів у процесі роботи над текстом художнього твору відповідали на запитання опитувальника. Якість виконання завдань в опитувальниках визначалася за такими показниками: правильна повна відповідь, правильна неповна, неправильна, відповідь відсутня. На основі кількісного аналізу показників встановлювалися рівні сформованості вмінь учнів естетично оцінювати художні твори на уроках читання.

Високий рівень визначався правильними повними та правильними неповними відповідями на запитання опитувальника.

Середній рівень - правильними повними, правильними неповними відповідями, а також неправильними або відсутніми. Таких відповідей мало бути не більше 50% від загальної кількості запитань в опитувальнику.

Низький рівень визначався як такий, у якому переважали неправильні відповіді або були відсутні зовсім. Їх мало бути більше 50% від загальної кількості запитань в опитувальнику.

На етапі узагальнення прочитаного другокласникам було запропоновано завдання скласти невелику усну розповідь, а учням третього та четвертого класів - написати твір-мініатюру на тему: “Чим сподобалось (вся) мені оповідання (вірш)”.

Для розв'язання поставлених завдань на основі аналізу різних підходів науковців до визначеної проблеми нами розроблено критерії та показники, за якими визначалися рівні сформованості у молодших школярів умінь естетично оцінювати художні твори:

1. Емоційність - на основі цього критерію визначалися рівні сформованості в учнів 2-4 класів умінь емоційно та образно висловлювати свою думку з приводу прочитаного, визначати найхарактерніші ознаки предметів, риси характеру героїв твору, висловлювати схвалення чи осуд дій персонажів, розкривати емоційну сферу героїв, правильно визначати та відчувати емоції та почуття автора, виявляти емоційно-особистісне ставлення до прочитаного, свідомо й активно використовувати емоційно-експресивну лексику у власному усному чи писемному мовленні, передавати емоційні відтінки в оцінці явищ дійсності, осіб, подій тощо, відображених у художньому творі. Цей критерій передбачав формування вмінь:

1.1. Оцінювати емоційний зміст художнього твору;

1.2. Виявляти асоціації, емоційну пам'ять, у процесі оцінювання спиратися на власний емоційний досвід;

1.3. Передавати в судженнях емоційно-особистісне ставлення до сприйнятого художнього твору.

2. Адекватність - на основі цього критерію визначався рівень сформованості розуміння та усвідомлення учнями авторського ставлення до

зображуваного, вираженого у змістовій формі художнього твору за допомогою зображувально-виражальних засобів літературного мистецтва. Цей критерій передбачав формування таких умінь:

2.1. Відтворювати в уяві картини життя, створені письменником в епічному творі, та художній образ природи - у ліричному;

2.2. Оцінювати змістове навантаження зображувально-виражальних засобів літературного мистецтва щодо їх функцій у художньому творі;

2.3. Висловлювати власне ставлення до позиції автора.

3 Цілісність - відображає процесуальний бік оцінки, дає змогу визначати її гармонійність, необхідність, послідовність, обґрунтованість та вмотивованість. На основі цього критерію формувалися такі вміння:

3.1. Оцінювати зміст і форму художнього твору в їх єдності.

3.2. Мотивувати та обґрунтовувати власну позицію.

Естетичні оцінки художніх творів залежно від їх співвідношення щодо висунутих критеріїв класифікувалися за трьома рівнями: інформативний (низький), передестетичний (середній), естетичний (високий).

У процесі визначення рівнів естетичної оцінки художнього твору молодшими школярами ми орієнтувалися на описово-ціннісні характеристики сформованості цих умінь у дітей. Узагальнивши результати анкетування учнів 2 та 3 класів, а також усні монологічні висловлювання другокласників та твори-мініатюри третьо- та четвертокласників, отримано кількісну характеристику рівнів сформованості відповідних умінь учнів 2-4 класів.

Таблиця 1. Розподіл молодших школярів за рівнями сформованості вмінь естетично оцінювати художні твори

Клас	К-ть учнів	Рівні
		Високий	Середній	Низький
		К-ть	%	К-ть	%	К-ть	%
2	180	32	17,7	71	39,5	77	42,8
3	208	43	20,7	97	46,6	68	32,7
4	194	47	24,2	91	46,9	56	28,9

Кількісний та якісний аналіз учнівських робіт під час констатуючого зрізу засвідчив, що на рівень формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору впливає не лише вік дитини, а й методика використання методів і прийомів роботи з текстом твору. Дослідження показало, що сучасна методика не забезпечує повної реалізації можливостей розвитку оцінних умінь учнів. Тому означена проблема потребує нагального розв'язання, створення ефективної методики формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання.

У результаті дослідження процесу навчання читання в практиці сучасної початкової школи, опрацювання необхідної науково-методичної літератури, а також урахування даних констатуючих зрізів було визначено мету, завдання і вихідні положення експериментально-дослідного навчання. Експериментальну роботу було побудовано з дотриманням загальнодидактичних та методичних принципів.

Процес розроблення змісту експериментальної методики передбачав дотримання таких методичних умов:

формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору полягатиме в практичному ознайомленні їх з окремими літературознавчими поняттями (на рівні уявлень) з метою літературного та естетичного розвитку дітей цього віку;

в основі роботи над текстом художнього твору лежатиме літературознавчий аналіз, естетичне переживання прочитаного;

формування вмінь естетично оцінювати художні твори сприятиме розширенню та збагаченню емоційно-оцінного досвіду дітей у процесі роботи над текстами ліричних та епічних художніх творів.

Згідно з критеріями щодо кожного показника (див. с. 10) було сформулювано вихідні положення експериментальної методики, сутність яких полягає у тому, що повноцінний розвиток оцінних умінь молодших школярів забезпечується обґрунтованою методичною системою роботи над текстом художнього твору, а саме: практичним ознайомленням учнів на рівні уявлень з окремими літературознавчими поняттями, визначенням мети їх засвоєння у початковій школі; використанням відповідних методів і прийомів роботи з текстом твору, спрямованих на вдосконалення якості естетичних оцінних суджень школярів; збагаченням емоційно-оцінного досвіду дітей.

У процесі апробації експериментальної програми було виділено коло теоретичних знань, необхідних для формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання, наприклад: тема, основна думка твору, сюжет, композиція, автор, персонаж, вірш, оповідання, науково-пізнавальний текст та ін. Засвоєння учнями 2-4 класів літературознавчих понять відбувалося на основі таких принципів: ознайомлення із загальним на основі окремих випадків, неповне розкриття змісту поняття, об'єднання споріднених понять тощо.

У процесі роботи над текстом художнього твору використовувалися різні методи і прийоми, зокрема: активізація “емоційної уяви” школярів; емоційне налаштування; складання усних висловлювань або написання творів-мініатюр, співзвучних темі чи назві художнього твору; описи образів уяви, які виникли у процесі сприймання твору, його героїв, описуваних автором явищ з метою зіставлення їх із життєвим досвідом дитини; виділення зображувально-виражальних засобів з метою відтворення картин життя, характеристики персонажів, виявлення авторської позиції; добір синонімів з метою осмислення відтінків значень слова; стилістичний аналіз, стилістичний експеримент; добір епітетів для передачі вражень від сприйнятого та вираження власного ставлення; визначення основної думки твору; використання запитань і завдань, пов'язаних із порівнянням (сюжетів, героїв зображувально-виражальних засобів тощо), які передбачають висловлення особистої думки учня, його ставлення до прочитаного; завдання, які передбачають аргументування відповіді; творчі види роботи з текстом; ігрові прийоми тощо.

Емоційно-оцінна діяльність на уроках читання передбачала формування у молодших школярів умінь: описати свій настрій, думки, почуття, які виникли у процесі читання, пояснити, якими засобами автору вдалося цього досягти, усвідомити почуття автора, героїв твору, а також передати у судженнях власне емоційно-оцінне ставлення до прочитаного.

Програма експериментально-дослідного навчання було передбачено формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на основі ознайомлення учнів з епічними та ліричними творами природничого характеру: пейзажною та сюжетною лірикою (Я.Щоголів, Леся Українка, М.Підгірянка, Т.Шевченко, Олександр Олесь та ін.), художніми описами природи у різні пори року (М.Коцюбинський, М.Гоголь та ін.), науково-художніми текстами (нарисами), які наближені до художніх описів природи (Ю.Старостенко, Е.Шим, О.Копиленко та ін.), та творами, у яких розкривається проблема ставлення людини до природи (М.Трублаїні, В.Струтинський, А.Дрофань, В.Чухліб, А.Хорунжий, Є.Гуцало та ін.).

Зміст експериментального навчання та його місце в загальній системі уроків читання обумовили послідовність роботи над текстом художнього твору. Зважаючи на жанр твору, вікові, індивідуальні особливості сприймання його учнями 2-4 класів, нами відібрано такі методи і прийоми роботи з текстом, які допомогли дітям зрозуміти прочитане, відтворити його в уяві, перейнятися почуттями та переживаннями автора, усвідомити його ставлення до описуваного (подій, героїв тощо) та сформувати власне емоційно-оцінне ставлення до сприйнятого.

Завершальним, підсумковим етапом цілісного осягнення художнього твору було формування у молодших школярів його естетичної оцінки. Для оцінки художнього твору необхідно пройти всі три ступені його осягнення: первинний синтез - різнобічний аналіз - глибокий синтез, тобто узагальнення високого рівня. На кожному етапі роботи над текстом художнього твору учні оволодівали певними літературознавчими поняттями, у них формувалися оцінні вміння та збагачувався досвід емоційно-оцінної діяльності. У процесі роботи над певними жанрами творів розв'язувалися конкретні завдання, що відповідали віковим особливостям учнів.

Програма експериментально-дослідного навчання базувалася на розумінні художнього твору як цілісності. Аналізуючи художній твір, учні виявляли авторську позицію, усвідомлювали художні засоби її втілення, а також висловлювали власне емоційно-оцінного ставлення до сприйнятого. Своє завдання ми бачили у тому, щоб навчити дітей виокремлювати естетично-виразні елементи у художньому творі, співвідносити їх з емоційно-образним змістом, а у власних оцінних судженнях використовувати адекватні мовленнєві засоби, давати не тільки аргументовану, а й художньо значущу оцінку.

Завдання і запитання, що використовувались у процесі експериментального навчання з метою формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання, умовно поділялися на такі групи:

До першої групи ввійшли запитання і завдання, спрямовані на розуміння загального змісту сприйнятого, аналіз та оцінювання емоційної сфери героїв твору, автора та усвідомлення власних почуттів і переживань, викликаних змістом художнього твору. Такі запитання і завдання сприяли формуванню дитячого сприймання, визначенню особистих вражень від сприйнятого, розвитку у дітей образного та логічного мислення, оперативної та довготривалої пам'яті, відтворюючої та творчої уяви, збагаченню емоційно-оцінного досвіду школярів.

Друга група завдань - спрямована на оцінювання подій, об'єктів, вчинків героїв (висловлення власного ставлення та обґрунтування авторської позиції). Такі завдання допомагали виявити найхарактерніші риси героїв, оцінити вчинки та визначити мотиви їхньої поведінки, проаналізувати ставлення героїв до подій, до інших дійових осіб, перейнятися їхніми почуттями та переживаннями, проявити співпереживання, усвідомити авторське та висловити власне ставлення до персонажів.

До третьої групи ввійшли завдання на визначення образної та смислової ролі слів та словосполучень. Робота над виділенням яскравих, образних слів, використаних автором для створення художнього образу, допомагала зосередити увагу учнів на окремих засобах художньої виразності, глибше і повніше сприйняти образний зміст прочитаного. Учні поступово наближалися до розуміння художнього слова як засобу створення образу.

Відповідаючи на такі запитання, учні навчалися логічно будувати свої судження, добирати переконливі аргументи, докази. Серед аргументів діти називали як змістові, так і формотворчі риси твору. Завдання сприяли розвитку не тільки логічного мислення, а й мовлення школярів.

На третьому етапі формуючого експерименту підбивалися підсумки дослідного навчання. З метою перевірки ефективності експериментальної методики формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання було проведено контрольні зрізи. Порівняльний експеримент було проведено наприкінці 2002-2003 навчального року.

Джерелами для аналізу результатів експериментального навчання в нашому дослідженні були:

відповіді учнів другого року навчання на запитання опитувальників;

усні відповіді учнів других класів на запитання: “Чим сподобалось оповідання В Струтинського “Жива казка”;

твори-мініатюри учнів третього та четвертого років навчання на тему: “Чим сподобалося (вся) мені оповідання (вірш)”.

Всі пропоновані для учнів 2-4 класів завдання були подібні до тих, які виконувалися в ході констатуючого зрізу. В кожному класі учні оцінювали пейзажну лірику (2 клас - Л.Забашта “Берізонька”, 3 клас - В.Самійленко “З весняних пісень”, 4 клас - Леся Українка “Давня весна”), художні описи природи (або нариси, наближені до художніх описів) (2 клас - Ю.Старостенко “Літо прийшло”, 3 клас - Ю.Старостенко “Червень”, 4 клас - М.Гоголь “Чудовий Дніпро”) та оповідання природничої тематики (2 клас - В.Струтинський “Жива казка”, 3 клас - В.Сухомлинський “Скільки ж ранків я проспав!”, 4 клас - В.Сухомлинський “Краса, натхнення, радість і таємниця”).

Рівні сформованості в учнів других класів умінь естетично оцінювати прочитане за запитаннями опитувальника визначалися на основі правильних повних, правильних неповних, неправильних та відсутніх відповідей (див. с. 9). Усні відповіді другокласників та твори-мініатюри третьо- і четвертокласників класифікувалися за рівнями на основі розроблених критеріїв та показників (див. с. 10). У результаті узагальнення всіх виконаних учнями завдань, було визначено загальний рівень сформованості у молодших школярів як експериментальних, так і контрольних класів умінь естетично оцінювати художні твори.

Високий рівень сформованості відповідних умінь визначався високими рівнями оцінювання учнями кожного із жанрів художніх творів, яких мало бути не менше двох. Середній рівень визначався середніми рівнями, яких мало бути не менше двох, а також сполученням усіх рівнів (високий, середній, низький). Низький рівень визначався низькими рівнями, яких мало бути також не менше двох.

Сумарні результати контрольного зрізу відображено в таблиці 2.

Таблиця 2. Узагальнені дані щодо рівнів сформованості в учнів умінь естетично оцінювати художні твори

Клас	Рівні (у %)
	Високий	Середній	Низький
	ЕК	КК	ЕК	КК	ЕК	КК
2	47,3	19,3	43,6	36,2	9,1	44,4
3	52,8	22,5	40	45	7,2	33,2
4	61,7	24,1	31,7	46,1	6,6	29,7

ЕК - експериментальні класи; КК - контрольні класи

Результати виконання контрольних завдань свідчать про те, що застосування методичної системи роботи над текстом художнього твору з метою формування в учнів 2-4 класів естетичної оцінки прочитаного помітно впливає на розвиток оцінних суджень дітей, покращуючи їх якісні характеристики.

Відповіді учнів експериментальних класів характеризувалися яскравою емоційністю, проявом асоціацій, емоційно-емпатичною чутливістю, експресивністю. Діти не тільки усвідомлювали почуття автора, але й указували, за допомогою яких зображувальних засобів йому вдалося передати відповідний емоційний настрій, пояснювали, яке значення у вчинках та мотивах поведінки персонажів має їх емоційний стан. У процесі оцінювання художнього твору молодші школярі висловлювали особисте ставлення до сприйнятого. Другокласники правильно називали персонажів твору, висловлювали найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики. Третьо- та четвертокласники яскраво, образно, логічно будувати висловлювання, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. У своїх судженнях вони передавали власне ставлення до змісту твору, добираючи переконливі аргументи щодо певної позиції (наводили два і більше мотиви).

Зіставлення результатів зрізових завдань учнів контрольних і експериментальних класів, які відображено в таблиці 2, переконливо засвідчило перевагу пропонованої методики над традиційною у процесі формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання. Позитивні результати, здобуті у процесі експериментального навчання, свідчать про ефективність і доцільність пропонованої методики та необхідність упровадження основних її положень у практику початкового навчання читати.

ВИСНОВКИ

1. Процес виникнення ціннісного ставлення й оцінки у дітей молодшого шкільного віку потребує особливого педагогічного керівництва. Завдання полягає у тому, щоб допомогти дитині пережити та усвідомити твір мистецтва у єдності його цінностей, активізувати у свідомості молодшого школяра ціннісні уявлення (логічні та образно-емоційні) і на основі їх співвідношення визначити власне ставлення до сприйнятого та виразити його за допомогою оцінних суджень.

2. Аналіз навчально-методичної літератури, анкетування вчителів, вивчення оцінних умінь учнів засвідчили, що система роботи над текстами на уроках читання вимагає свого подальшого вдосконалення, а саме: розробки методики формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору, яка сприяла б розвитку вмінь естетично оцінювати твори і висловлювати послідовні, обґрунтовані, емоційні та образні оцінні судження.

3. Експериментальна методика забезпечує практичне засвоєння учнями окремих літературознавчих понять, використання оптимальних методів і прийомів роботи з текстом художнього твору, сприяє покращенню якості його сприйняття дітьми, усвідомленню структурних компонентів, визначенню ідеї, має фундаментальне значення у процесі його оцінювання.

4. Результатом пропонованої системи роботи з текстом художнього твору є формування у молодших школярів умінь аналізувати твір у єдності змісту та форми: виявляти авторську позицію, усвідомлювати художні засоби її втілення та виражати власне емоційно-оцінне ставлення до сприйнятого.

5. Засвоєння учнями 2-4 класів літературознавчих понять сприяло розширенню уявлень про жанрові особливості творів; формуванню вмінь визначати тему та основну думку твору; аналізувати героя: його портрет, вчинки, мову; виділяти в тексті засоби художньої виразності, пояснювати їх роль тощо.

6. Використання на уроках читання методів та прийомів роботи з текстом художнього твору сприяло формуванню таких умінь: визначати загальний емоційний настрій художнього твору, перейматися почуттями та переживаннями автора, героїв твору, оцінювати вчинки персонажів, використовуючи оцінну лексику, усвідомлювати авторське ставлення до зображених подій, героїв та засоби його вираження тощо.

7. Збагачення досвіду емоційно-оцінної діяльності молодших школярів на уроках читання розвивало в учнів здатність радіти природі, дивуватися красі навколишнього світу, передавати свої враження від спілкування з природою в усному та писемному мовленні, проникати в авторське образне бачення світу формувати власне емоційно-оцінне ставлення до прочитаного та морально-естетичне ставлення до дійсності, збагачувало чуттєвий досвід дітей, їх реальні уявлення про навколишній світ, природу тощо.

8. Результати дослідного навчання показали, що порівняно з контрольними класами, рівень сформованості умінь естетично оцінювати художні твори в учнів 2-х експериментальних класів підвищився на 28%, 3-х - на 30,3%, 4-х - на 37,6%. Експеримент підтвердив, що розроблена методична система роботи над текстом художнього твору сприяла розвитку у молодших школярів естетичних оцінних суджень, покращуючи їх якісні характеристики, а отже, є достатньо результативною й доцільною. Результати підсумкових робіт засвідчили, що мету дослідження досягнуто, висунуту гіпотезу підтверджено.

Проблема розвитку у молодших школярів оцінних умінь не вичерпується результатами проведеного дослідження. Подальшого вивчення потребують питання здійснення міжпредметних зв'язків з метою розвитку оцінних умінь учнів 2-4 класів, які відбуватимуться на уроках музики, образотворчого мистецтва та інших.

ПУБЛІКАЦІЇ

Гоголь Н.В. Пізнавальна діяльність школярів на уроках музики // Початкова школа - № 10. - 1999. - С. 25-28.

Гоголь Н.В. Ігри на уроках читання як один із засобів естетичного виховання молодших школярів // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми і перспективи початкової освіти” 22 - 23 листопада 1999 р. - Глухів: ГДПІ 1999. - С.48-50.

Гоголь Н.В. Використання ігор на уроках читання як один із засобів естетичного виховання молодших школярів // Початкова школа. - № 1. - 2002. - С. 19-21.

Гоголь Н.В. Естетична оцінка молодших школярів на уроках читання // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова / Укл. П.В.Дмитренка, Л.Л.Макаренко. - К., НПУ, 2002. - Випуск 46. - С.28-34.

Гоголь Н.В. Методика ознайомлення молодших школярів із пейзажними творами (на прикладів художнього опису М.Гоголя “Чудовий Дніпро”) // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Випуск 3. - Глухів: ГДПУ, 2002. - С. 27-31.

Гоголь Н.В. Розвиток емоційно-оцінного досвіду молодших школярів на уроках читання // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 18. - Рівне: РДГУ, 2002. - С. 107-112.

Гоголь Н.В. Розвиток мовлення молодших школярів у системі початкової літературної освіти // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: Збірник наукових праць. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 24. - Рівне: РДГУ, 2002. - С. 127 - 131.

АНОТАЦІЇ

Гоголь Н.В. Формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія і методика навчання (українська література). - Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2004.

Робота присвячена теоретико-експериментальним дослідженням процесу формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках читання. У дисертації обґрунтовано критерії та рівні сформованості у молодших школярів умінь естетично оцінювати художні твори, визначено психолого-педагогічні та методичні умови розвитку в дітей відповідних умінь.

Зважаючи на вікові особливості учнів, розроблено методичну систему роботи над текстом художнього твору, яка передбачає практичне ознайомлення учнів на рівні уявлень з окремими літературознавчими поняттями, доступними для засвоєння у початковій школі; використання на уроках читання оптимальних методів і прийомів роботи з текстом художнього твору, спрямованих на розвиток та вдосконалення естетичних оцінних суджень молодших школярів; збагачення досвіду емоційно-оцінної діяльності дітей.

Пропонована методика сприяє поглибленню знань учнів про окремі літературознавчі поняття, розвитку оцінних умінь школярів, надає судженням школярів якісних оцінних характеристик.

Ключові слова: естетична цінність, художня цінність, естетична оцінка, художня оцінка, естетична оцінка художнього твору, оцінні вміння, естетичні оцінні судження.

Гоголь Н.В. Формирование у младших школьников эстетической оценки художественного произведения на уроках чтения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения (украинская литература). - Институт педагогики АПН Украины, Киев, 2004.

Робота посвящена теоретико-экспериментальному исследованию процесса формирования у младших школьников эстетической оценки художественного произведения на уроках чтения. В диссертации обоснованы психолого-педагогические и методические предпосылки развития умений учащихся 2-4 классов эстетически оценивать художественные произведения и высказывать последовательные, обоснованные, эмоциональные и образные оценочные суждения.

В работе проанализированы взгляды отечественных и зарубежных философов, психологов, педагогов и методистов на проблему формирования у младших школьников эстетической оценки художественного произведения; охарактеризованы критерии формирования оценочных умений учеников этой возрастной категории; раскрыты дидактико-методические ориентиры в процессе развития у детей этих умений.

На основе анализа учебно-методической литературы, результатов анкетирования учителей, констатирующих срезов оценочных умений учеников 2-4 классов сделаны выводы о том, что современная методика обучения чтению не обеспечивает полной реализации возможностей для формирования у младших школьников эстетической оценки художественного произведения. Поэтому эта проблема требует научного исследования.