Понятя про дитячий фольклор. Шляхи його творення. Складові частини. Жанри

Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичах Дрогобицького повіту на Львівщині в родині сільського коваля. Малий Івась (Ясьо -- так звала сина мати) змалку любив бувати у батьковій кузні, куди сходилися селяни, щоб поспілкуватися, почути новини, порадитися, переповісти цікаві, часто фантастичні історії. Згодом письменник не раз казав, що отой вогонь батьківської кузні, силу якого він узяв у свою душу на далеку життєву дорогу, не згасав уже ніколи. Любив Івась слухати й материні казки, дивовижний, чарівний світ яких полонив уяву хлопчика.

Шестирічного Івася віддали до початкової школи, де навчали українською, польською та німецькою мовами. Учився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним. Уже за десять днів навчився читати українською мовою, а через деякий час знав напам'ять майже усього Шевченка. Та й пам'ять у нього була неабияка. «...Лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам слово в слово», -- згадував письменник.

Життя Івася не було безхмарним, адже одинадцятирічним він залишився без батька, а в шістнадцять років -- і без матері. Клопоти з утримання сім'ї взяв на себе вітчим Гринь

Гаврилик -- добрий і розумний чоловік. Він доклав усіх зусиль, аби талановитий хлопчина став освіченою людиною.

Вищу освіту Іван Франко здобув не відразу. Спочатку він навчався на філософському факультеті Львівського університету, але закінчити його завадила політична діяльність. Юнака кілька разів арештовували, а згодом і виключили з університету. Проте бажання вчитися не покидало Івана, і він через деякий час закінчив уже Чернівецький університет і навіть захистив ступінь доктора філософії у Відні.

Товариші зі студентських років запам'ятали майбутнього письменника худорлявим, невисоким юнаком з непокірною кучерявою чуприною, яка відблискувала жовтогарячими вогниками. Рішучий вираз обличчя, переконлива, захоплююча манера вести розмову часто робили його центром уваги товариства. А ще часом здавалось, що він усе кудись поспішав, бо швидко читав, писав, швидко доводив до завершення всі справи.

Неоціненним залишається внесок Івана Франка в українську літературу. Для дітей письменник написав чимало цікавих казок, які об'єднав у збірку і видав наприкінці XIX ст. під назвою «Коли ще звірі говорили». На думку І. Франка, казки «заставляють дітей сміятися й думати, розбуджують їхню цікавість та увагу до явищ природи». До збірки «Коли ще звірі говорили» увійшла й казка «Фарбований Лис».

Іван Франко написав дуже багато поетичних, прозових, драматичних творів, літературознавчих досліджень, які зібрано у 50-ти томах. Однак чи не найулюбленішим його героєм був хлопчик Мирон -- персонаж оповідань «У кузні», «Малий Мирон», «Олівець», «Під оборогом», чимось схожий на малого Яся з прикарпатських Нагуєвичів.

Франко був напрочуд скромним, любив одяг строгих кольорів, майже завжди носив вишивану сорочку. Мріяв купити велосипед, але так і не купив. Часто мандрував пішки, був завзятим рибалкою і грибником.

Помер Іван Франко 28 травня 1916 року. Письменника по праву вважають продовжувачем традицій Тараса Шевченка. Це відзначив Д. Павличко: «Шевченко народив, а Франко виховав українську націю». І, безперечно, продовжує виховувати сьогодні, адже його твори друкуються чималими тиражами, пісні на його вірші виконують популярні співаки, а фільми, зняті за мотивами його творів, хвилюють і дітей, і дорослих.

Казки І. Франка: Лисичка і рак, Заєць та їжак, Вовк-старшина, Заєць і ведмідь, Лисичка і журавель, Лисичка- кума, Війна між псом і вовком, Три міха хитрощів.

Художня трансформація світового сюжету: поема І. Франка «лис микита»

Іван Франко писав кож твори и для ДІТЕЙ. Серед них Вагом Місце посідає поема-казка "Лис Микита" - єдиний з Його епічніх творів, Який вітрімав п'ять пріжіттєвіх видань. Факт цею Дуже промовістій ​​- ВІН є незаперечнім свідченням небувалої популярності твору.

Про Це говорять и тіражі, якімі відавався "Лис Микита". У передмові до третього видання поеми І.Франко позначають, що В»одного видання, друкованне в 3000 прімірніків, розійшлося Протяг чотірьох літ ". Віпадок, Як на тій годину, нечуваній! Саме тому письменник МАВ повне право сказаті, що В»Ані одна галицько-руська книжка досі не мала такого щастя у чітачів "[35,57].

До цього слід Додати, Що взагалі Ні одна книжка на Україні у тій годину не відавалась таким великим накладом и так Швидко НЕ Розхід. Жоден з відоміх творів української дожовтневої класики за життя автора не МАВ Такої Щасливої вЂ‹вЂ‹долі, такого широкого кола чітачів, Як Франків "Лис Микита".

винятково Популярність поеми Дуже скоро помітіла и відзначіла тогочасної літературна критика. Ще А.Ю.Крімській у Рецензії на одному видання твору з захоплення писав: "Вже сам тієї факт, Що в Протяг якіх там трьох літ довелося друкувати тую книжку вдруге - се, можна сказаті, річ у нас нечувана! - Тієї факт и без мене каже, Що публіка Вже давно дала Франковому писанню свою мовчазліву оцінку "[5,48].

Ще віразніше прозвучала ця думка у відгуку на Третє видання "Лиса Микити", автором Якого, ймовірно, БУВ В.Гнатюк: "Коли зважімо, Що в нас Тільки Шкільні читанки доходять до третього видання, то Багато книжок у нас, надрукованіх у 1000 прімірніків и зовсім НЕ зліх, лежати по магазинах по 10-15 літ, заки розійдуться, то зрозуміємо, Який популярності ставши "Лис Микита" між Нашою молодіжжю, коли в невелікім відповідно часі вічерпаліся два Його видання и треба Було робіті Третє "[5,49].

Причину віняткової популярності поеми слід шукати насамперед у її змісті, її НАДЗВИЧАЙНИХ вісокій ідейно-художній вартості. ЦІЛКОМ можливости, Що самє велічезна Популярність твору и стала тією першопрічіною, Яка спонукала письменника впродовж більш Як двадцяти РОКІВ неодноразової повертатісь до нього, щоразу вносячі в текст значні Зміни, нерідко принципова характером.

З іншого боку, штовхнуті І.Франка на шлях доопрацювання и дальшого ідейно-художнього вдосконалення поеми могла и позиція певної Частина крітіків, які, зрозумівші буквально авторське визначення на тітулі книги "З німецького перероб Іван Франко", вбачалася в "Лісі Мікіті" НЕ орігінальній твір, а Ліше переробку и навіть переклад поеми Й.-В. Гете "Рейнеке Фукс".

складаний и чати в часі історія тексту поеми І.Франка "Лис Микита" вімагає детального и всебічного Вивчення, Що дасть можлівість правильно розв'язати ряд Важливим історико-літературніх и текстологічніх харчування, пов'язаних з ЦІМ твором.

Окремі Спроба, які робілісь у цьому напрямі [39], носили побіжній характер, у них розглядаліся Не всі пріжіттєві видання поеми, не розв'язував питання вибор основного тексту, Що в даного випадка становіть значні труднощі.

Послідовно зіставляючі тексти усіх пріжіттєвіх видань поеми "Лис Микита", Н.Гончарук [5] намагався віявіті Зміни, які вносяться у кожне з них порівняно з попереднім, з'ясувати їх характер и на Основі цього віясніті, в якому напрямі відбувся рух тексту, наскількі ВСІ ці поправки спріялі далі художньому удосконалення твору. Разом з тім проваджень аналіз Текстів пріжіттєвіх видань дасть можлівість розв'язати и питання вибор основного тексту поеми, Що є Дуже Важливим для оцінкі самого твору.

Актуальність теми діпломної роботи візначається, дере за все, невічерпністю художньо-Літературної спадщини Івана Франка, Яка для дослідніка будь-якого годині Завжди Дає Нові возможности інтерпретації художнього тексту та Його аналізу. А кож тім фактом, Що ця поема - єдиний з епічніх творів І.Франка, Який вітрімав п'ять пріжіттєвіх видань (1891, 1896, 1902, 1909, 1914), Що свідчіть про небувалу Популярність твору. Отже постає питання: в Чому секрет Такої популярності поеми в часі самого автора та й в сьогоденні? Дослідження поетики твору Допоможи Відповісти на Це Запитання, з'ясувати Діалог тексту поеми Із світовою культурою, Аджея сюжет про хитрого Лиса мандрував Європою декілька століть (600 років) и перенесень І.Франком на український культурний грунт набув нового звучання. Слід пам'ятати, Що в Українському франкознавстві існує проблема тексту поеми І.Франка "Лис Микита", Яка вімагає детального и всебічного Вивчення, дасть можлівість розв'язати питання вибор основного тексту поеми.

Отже, тема, обрана нами для Дослідження, є Актуальність .

Мою зацікавленість Поетика "Лиса Микити" обумовлює потреба з'ясувати, Що Вже Було створене у світовому культурному контексті до появи цього твору, Що автор Із світового надбання використан або згадав и для чого ВІН Це зроб, Якові функцію віконує тієї чи Інший художній троп чи фігура ТОЩО.

Мета роботи полягає у здійсненні порівняльного аналізу Текстів пріжіттєвіх видань поеми "Лис Микита", у віявленні авторських правок для Досягнення художньої віразності ї сміслової точності тексту.

Об'єктом роботи є поетика поеми Івана Франка "Лис Микита" з урахування текстових варіантів усіх пріжіттєвіх видань твору.

Проблема поетики "Лиса Микити "Івана Франка реалізується в контексті українського та світового франкознавства. Вивчення поетики "Лиса Микити" Почаїв в часі появи самого твору. Це булі Рецензії та Відгуки на ВСІ п'ять пріжіттєвіх видань, які належали перу Агатангела Кримського, Володимира Гнатюка, Т.Франка, у якіх відзначається, дере за все, Популярність твору та робіться Спроба визначення рівня орігінальності поеми у співставленні з існуючімі європейськімі Переробка інтернаціонального сюжету. До з'ясування цієї Проблеми прілучівся и сам Іван Франко, тобто маємо приклад авторської самоінтерпретації. ВІН підкреслював, Що пишучи поему "Лис Микита", взявши Тільки головну раму нідерландської поеми Віллєма, ту саму, Що є в німецькій Книзі про Рейнеке в Гетевім перекладі, та й наповнював ту раму зовсім свобідно. Іван Франко Бажан не перекладати, а переробіті стару повість про лиса, зроб її народним добром, надаті їй нашу національну подобу.

Серед сучасности дослідніків слід відзначіті роботи О.Р.Багана, М.Л.Гончарука, М.Ф.Гуняка, у якіх продовжується робота попередніх дослідніків.

Однак значний доробок у цьому пітанні НЕ свідчіть про вічерпність внесок, оскількі проблема поетики актуальна и в сучасному франкознавстві, визначення діалогічного рівня твору: з світовою та національною культурою, з автором, читачем різніх епох ТОЩО.

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Мов дівчина у вінку;

Ожили луги, діброви,

Повно гамору, розмови

І пісень в чагарнику.

Лев, що цар є над звірами,

Пише листи з печатками,

Розсилає на весь світ:

"Час настав великих зборів!

Най зійдесь до царських дворів

Швидко весь звірячий рід".

Ось ідуть вони юрбами,

Мов на відпуст з корогвами -

Все, що виє, гавка, квака;

Лиш один мов і не чує,

В своїм замку, знай, ночує -

Лис Микита, гайдамака.

Ой, недаром він ховаєсь!

Знать, сумління обзиваєсь:

"Кривдив ти звірячий люді"

Тим часом в своїй столиці

Цар засів поруч цариці,

Щоб творити звірам суд.

Размещено на Allbest.ru