Імператив вимогливості, як один із аспектів діяльнісної любові, перебуває в постійному активі духовної амплітуди ліричної героїні, прочитується у світлі класично оприявленої Лесею Українкою формули: “Своїм життя до себе дорівнятись”. При всій ніжності і пристрасності ліричної героїні Ліни Костенко, її задивленості в кохану душу, чітко проглядає відчутний сегмент самовимогливості, аж до аскетизму, від чого координати її внутрішньої програми залишаються стабільно високими. Вони посилюються історіософічним мисленням авторки, котра не може почуватися щасливою поза етикою роду й народу (поезія “Моя любове! Я перед тобою”.

Праукраїнський культ природи, виплеканий поетичним світомисленням наших предків, будучи пронизаним максимальною експресією світопочування, оприявнює у слові потужну пантеїстичну орієнтацію. У цій єдності людини і природи криється особлива привабливість і життєвість української любовної лірики.

У межах суверенного художнього світу Ліни Костенко все наділене однаково високими величинами вимірювання, все живе у ньому за принципами найвищого благородства і гармонії. Пейзаж закоханої душі ліричної героїні і природний пейзаж перебувають у стані постійного взаємодоповнення, взаємопроникнення і взаємооприявлення. Інтимна лірика Ліни Костенко маніфестує шляхетний світ української людини, вписаної в одвічну національну традицію.

Витончена поетична матерія інтимної лірики, де найвідвертіше сублімується сердечне почування і має місце найадекватніша самопроекція поета на постать ліричного героя засвідчується підрозділом 3.8. “Філософія української чуттєвості. Лірика кохання Ліни Костенко як простір самопізнання” - цей постулат розлого ілюструється у процесі аналізу поезій “Місто, премісто, прамісто моє!”, “Що в нас було? Любов і літо”, “Син білявого дня і чорнявої ночі…”, “Отак пройду крізь твій великий подив…”, “В пустелі сизих вечорів”.

Шляхетна вроджена делікатність ліричної героїні Ліни Костенко заторкує особливий момент: глибинну етику благородних взаємин між закоханими, делікатність і скромність поетичного ословлення тонкого людського почуття. Цей спосіб трансляції мотиву кохання в українській жіночій поезії потверджується не раз і не двічі. Жіноче начало у сфері прекрасного почування повноцінно виявляє свою жіночу сутність динамікою переживань натури вразливої і відкритої. Традиційна опозиція щастя від кохання і безмежної туги за ним найчастіше в поезії розгортається в пейзажному просторі. Глибинна філософічність інтимної лірики проростає із ґрунту пейзажного живопису. Екзистенція жіночого буття густою сіткою опредмечень закорінює хистке, діткливе почуття у світ безконечного природного буття, в якому немає ні початку, ні кінця. Психологічне взаємонакладання внутрішнього стану ліричної героїні і стану природи часом диктує парадоксальну ситуацію взаємозаміни, коли осінь стає весною, а весна може світитися осінніми кольорами. “мова природи стає мовою душі людини” (Т.Салига).

Природа у контексті творчості Ліни Костенко - світ багатовекторний, багатоаспектний. Минуле - сучасне - майбутнє перебувають у стані рівноправної проекції на живий, пульсуючий, мислячий, етично і національно визначений світ рідного континууму буття. Ранок і вечір, день і ніч, дерево і ріка, небо і земля - все одухотворене і осердечнене рельєфним, відчутним на дотик, на колір і на запах словом, котре маніфестує впізнаваний світ у безконечному часі (“Давай попливемо у ніч коротку / назад по ріці незворотнього часу…”). Українська національна традиція поетичного самоосмислення найрізноманітніших станів душі - гармонійних і дисгармонійних у сфері інтимної лірики простежується у типологічному ряді: Олена Теліга, Ліна Костенко, Оксана Шалак.

Спроба контекстуального осмислення філософії української чуттєвості ще раз засвідчила, що українська жіноча любовна лірика, здавен сповідуючи традицію чистоти і благородства взаємин, цнотливості і стриманості, вірності й етичного максималізму, зберігає вірність традиції. Її поетичний світ не допускає штучності, конструювання й припасовування, він відкритий для добра і творення. У ньому панує гідність і гордість. І вічна надія на зустріч. Високохудожнє поетичне письмо володіє потужною суґестивною силою. Час залишається безпорадним перед пульсуючою пристрастю поетичних рядків, і ніяке забуття не загрожує словесно уречевленій енергії інтимного переживання.

У “Висновках” реферованої дисертації формулюються підсумкові положення роботи:

1. У дисертації “Творчість Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті літературної доби”, як свідчить її назва, збережено історико-літературну домінанту дослідження всього корпусу текстів письменниці - лірики, ліро-епосу, публіцистики в їх різножанровому вияві (інтимна, пейзажна, філософська поезія; балади, драматичні поеми, поетичні драми, роман у віршах, есеї, рецензії, інтерв'ю, культурологічні праці, публічні лекції). Водночас історико-літературний дискурс ґрунтовано на історикософських, культурологічних (значною мірою і психологічних) дослідженнях, які оприявнили та обґрунтували онтологічно-буттєву і рецептивно-комунікативну модель осмислення літературно-художніх творів як текстуалізованих художніх світів.

2. У системі понять / термінів і провідних концептів, якими вербалізувалися результати спостережень над цілісними окремими творами, поетичними циклами чи тематично-жанровими пластами, є не тільки власне літературознавчі (традиційні) засоби, категорії філософії, етики, естетики і психології, а й такі загальнонаукові концепти, як проекція, модель, сублімація, симбіоз тощо. Це засвідчено в основних формулюваннях структурних розділів і підрозділів праці, як-от: “Художній світ Ліни Костенко в історіософській проекції (р. І); “Лірика кохання: етично-естетичні проекції (“Дума про братів неазовських”). Традиції і модерн” (п. 1.6); “Етичні проекції інтимної лірики в українському поетичному контексті” (3.10).

Разом з тим дисертант вважав доречним для проникнення в особливості художнього мислення Ліни Костенко врахувати і сучасні тенденції в терміносистемах літературознавства, використовувати поняттєво-термінологічний апарат із певними конотаціями метафоризму: “Художня сублімація українського світомислення” (2.7), “Поетика духовних перехресть” (2.9), “Мистецьке осягнення емоційної енергії закоханої душі у любовній ліриці” (3.2), “Духовна субстанція ліричної героїні Ліни Костенко в параметрах української ментальності” (3.8) тощо.

У таких і подібних випадках пильна увага до художніх текстів, їх мікроаналізи утримували рефлексії автора дисертації в текстуальному світі мистецтва слова, а метафоричні сполуки не полишали семантичного поля літературознавства завдяки наявності в них інших лексем із усталеним значенням, як наприклад, у назві підпункту 3.5 “Модель стосунків у діалозі “він - вона”, сублімованому поетичним словом у часових вимірах”, “Українська мистецька традиція і сучасна інтерпретація проблеми”.

У такий спосіб дисертант прагнув подолати псевдодилему “традиційна українська термінологія - запозичені терміни з іншокультурних ареалів”, входячи в міждисциплінарний контекст сучасної гуманітаристики.

3. Наріжні основи художнього світу Ліни Костенко, на яких постає оригінальна поетика і стильове обличчя письменника, текстуалізуються в дисертації такими концептами, як “самооприявлення людини й нації в історичному часопросторі”, “особистість у контексті мислячої історії”, “внутрішня організація поетичного пейзажу”; “моделі психологічних станів у малярській ліриці”, “філософія хронотопу”, “символ дороги як сфера самопізнання”, “інтимне переживання світу в континуумі жіночої і чоловічої лірики” і “філософія української чуттєвості”. Вони виконують функцію маркування і позначають онтологію та епістемологію Ліни Костенко.

4. Опис і реконструкція художнього світу Ліни Костенко в ідейно-художньому контексті її доби, наголосимо ще раз , не спираються на жорстку хронологію і лінійну послідовність публікацій творів, збірок письменниці. Зрештою і на жанрологію - родо-видо-жанрові домінанти творчості Ліни Костенко тільки в основних моментах збігаються у нас із літописом фактів. Нас цікавила логіка руху і функціонування мистецьких відкриттів геніальної особистості. Цим пояснюємо (і певною мірою виправдовуємо) композиційні параметри багатьох підрозділів ІІ і ІІІ розділу дисертації: їх початки і завершення часом не уникають однотипних повторів, оскільки презентують читачеві кожен раз одну із граней цілісного поетичного світу лірика. Тому метатекстові маркування у викладі спостережень і узагальнень дисертантові видавалися і доцільними, і неуникненними, як наслідок лінійно сукцесивного викладу на письмі того, що існує симультанно, в одночассі духовного світу.

Художній світ поезії Ліни Костенко - це простір, здатний продукувати унікальний самоцінний мистецький феномен. Його аналіз привів нас до загального висновку про високу художню впорядкованість цілісної художньої системи, котра живе відповідно до внутрішніх законів лірики. Сфера поетичного живопису, світ любовних почувань, переживання української історії засвідчили стильову єдність і художню продуктивність поетичного письма Ліни Костенко.

У світлі цих загальних інтенцій і висновків аргументовано аналізами конкретних текстів і наступні узагальнення:

А. У сфері культурософії:

Мобілізація етично-естетичного фонду творчого доробку Ліни Костенко стала тим процесом у культурологічній сфері, в котрому кожна мисляча особистість відчуває художню історію свого народу як співпережиту, а традиційну й новітню словесність - як джерело самовдосконалення.

Гостра публіцистична думка у просторі самоосмислення вже стала міркою мислетворчої потужності окремої особистості як автономного явища в загальнонаціональному контексті.

Оптимізм поетеси концентрується на тому, що саме українська культура у її довершеності й неповторності стає передумовою визнання світом нашої історичності, нашого активного тривання в духовному часопросторі, забезпечуючи значущість нації у загальнолюдському духовному контексті.

Ідеали духовного відродження нації, активізуючи моральний обов'язок кожного, здатні окреслити індивідуальний шлях у процесі самоідентифікації особистості.

Активізація української національної ідеї з її самоохоронною функцією залишається постійно чинною формою збереження українства у процесі національного самоусвідомлення на ґрунті культурної ідентичності.

Художня рефлексія Ліни Костенко в історіософському просторі, поєднуючи гносеологічну енциклопедичність з онтологічною глибиною, опанувала історичний часопростір на рівні духовних екстраполяцій в сучасність.

Естетична експресія національно-духовної ідентифікації в контексті історичних полотен Ліни Костенко стала особистісною формою збереження нації.

Концепція особистості як втілення певних національно-психічних констант - національного менталітету, історико-культурних персоналій, топосів рідного краю, національних моральних принципів, фольклорної системи, етичної сутності родинних зв'язків, національних традицій, рідної мови - найважливіший засіб національної ідентифікації у просторі історичних полотен Ліни Костенко.

Б. У сфері живописного пейзажу:

Унікальна властивість таланту письменниці, її художнього мислення ґрунтується на здатності опановувати часопростір доконечно, згущуючи на малій площі поетичного тексту філософію цілісного буття у проекції на вічність.

Творення симбіозу почувань земної людини-жінки успадковане від величних особистостей українського культурологічного простору. Здатність відчувати золоте переплетіння мотивів внутрішніх борінь власного “Я” у неперебутності з неповторним спектром реального буття найрельєфніше сконцентровано в поетичному живописі.

Динаміка реального осягнення духовного поступу особистості у текстах поетеси вивіряється масштабом чуттєвого заглиблення в архетипічні структури.

Поетичний живопис у Ліни Костенко -це той простір, в якому авторові вдається упорядкувати хаос, облагороджуючи шляхи, котрими рухається людський розум.

Єдність емпіричного й трансцендентного в постаті ліричного героя забезпечує пізнання найглибших сутностей екзистенціалів, оскільки саме в людині природній простір живого буття об'єднується з історичним фактом культури.

Час і простір як фундаментальні категорії художнього освоєння дійсності в пейзажній ліриці розкривають свій естетично-філософський потенціал, котрий акумулював індивідуальне світобачення поетеси, вписавши його в космогонічне мислення всесвітнього розуму, оптимізувавши цим буття особистості в реальному світі.

В. У сфері інтимної лірики:

-Художній світ інтимної лірики Ліни Костенко сублімував найкращі якості української жінки - здатність до поетизації інтимного переживання, романтичне світопочування, вроджену емоційність і наближення до світу природи, витончену чуттєвість.

Спектр внутрішніх станів закоханої душі в комплексі творить жіночий ідеал у просторі національної етики взаємин осіб протилежної статі.

Автономне буття людської душі у стані закоханості проектується у світ обранця, не розчиняючись у ньому.

Симбіоз язичництва і християнства коригує світопростір ліричної героїні від пристрасної, гарячої емоції до строгого самоконтролю й самообмеження.

Моральність поведінки закоханої особи виписана Ліною Костенко у руслі національної традиції, яка передбачає строгу етику взаємин у симбіозі із глибокою ніжністю, вірністю, надійністю.

Естетизація почуття кохання межує із максималізмом в оцінці внутрішніх порухів і вчинків, як власних, так і свого обранця.

Еротичні мотиви означуються у поезії Ліни Костенко на рівні натяків, алюзій, тому сублімація інтимної енергії у слові має цнотливий характер.

Симбіоз суперечливих станів закоханої душі парадоксально підкреслює глибину і цілісність жіночої натури, життєздатність українського натури, котра випробовується найвищим людським почуттям.

Ліна Костенко всією творчістю потверджує потужність власних духовних вібрацій любові до України, оскільки її поетичний часопростір справді набув гідного одухотвореного буття, репрезентуючи нову авторську концепцію художньої моделі українського світу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.01. - українська література. Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

Дисертацію присвячено цілісному дослідженню поетичної творчості Ліни Костенко в руслі українського культурологічного процесу.

Феномен художнього таланту Ліни Костенко розглядається як багатогранне полівекторне явище національної культури. Аналіз творчого масиву здійснено у трьох аспектах:

художній світ Ліни Костенко в історіософській проекції;

філософія природи в художній концепції Ліни Костенко;

лірика кохання: етико-естетичні проекції.

У роботі осмислено своєрідність світовідчуття, світопереживання й світомислення поетеси у симбіозі філософської глибини поетичних візій із оригінальністю образного простору.

Принципи творення художнього світу в межах метатексту Ліни Костенко розглянуто на матеріалі лірики, ліро-епіки й поетичної драми. Етично-естетичні параметри поетичної картини українського світу досліджено в часо-просторових проекціях художнього мислення ґеніального митця.

Ключові слова: Ліна Костенко, літературна доба, художній світ, естетичний ідеал, історіософія, світомислення, самоідентифікація, ментальність, художня модель, контекстуальність, ліро-епіка, жанри лірики.

Барабаш С.Г. Творчество Лины Костенко в идейно-художественном контексте литературной эпохи. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора филологических наук по специальности 10.01.01 - украинская литература. Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2004.

Диссертация посвящена целостному анализу поэтического творчества Лины Костенко как уникального явления в украинском культурологическом процессе.

Внимание литературоведов, искусствоведов, историков, публицистов к литературному “шестидесятничеству” как явлению нового мировидения и мироощущения концентрируется на ярких авторских феноменах. Своеобразие философско-эстетического контекста модерна и постмодерна ХХ столетия обозначено возрастающим интересом к личности художника в многоаспектности его поэтического пространства.

Поскольку Лина Васильевна Костенко стала знаковой фигурой украинского “шестидесятничества”, то ее уникальное творчество явило новую поэтическую модель мира, которая и рассматривается как объект данного диссертационного исследования.

Духовная, идейно-психологическая и словесно-изобразительная энергия творческой индивидуальности поэтессы осмыслена в трёх аспектах:

художественный мир Лины Костенко в историософской проекции;

философия природы в художественной концепции Лины Костенко;

любовная лирика: этико-эстетические проекции.

В первом разделе “Художественный мир Лины Костенко в историософской проекции” проанализированы особенности художественной концепции отечественной истории, которая реализовалась в жанре исторического романа в стихах (“Маруся Чурай”, “Берестечко”) и драматических поэмах “Дума о братьях неазовских”, “Снег во Флоренции”. Проблемы национального бытия во временном контексте, выбора художника в исторической экстраполяции, украинского историософского бытия в личностных параметрах, этическая проекция исторических аналогий - в центре внимания автора.

В процессе осмысления исторических произведений поэтессы диссертант акцентирует на том, что идеалы духовного возрождения нации, актуализируя моральную обязанность личности, способны определить индивидуальный путь каждого в процессе самоидентификации человека. Художественная рефлексия Лины Костенко в историософском пространстве, объединяя познавательную компетенцию с онтологической глубиною, освоила исторический хронотоп на уровне духовных экстраполяций в современность.

Анализ исторических текстов дал возможность сделать вывод: личность как воплощение определённых этно-психологических констант национального менталитета, историко-культурных персоналий, топосов родного края, моральных принципов, фольклорной системы, нравственных национальных традиций, родного языка - самый важный объект национальной идентификации в области художественно-исторического мышления поэтессы, которая осмысливает родную историю как поле взаимодействия мощных суверенных, ответственных и свободных личностей.

Во втором разделе “Философия природы в художественной концепции Лины Костенко” исследованы принципы внутренней организации поэтического пейзажа в аспекте процессуальности и событийности, временные и пространственные параметры модели словесной живописи. Пейзаж как сфера поэтического философствования проанализирован как взаимообогащение и взаимодиффузия суверенных явлений в пространстве целостного мира автора. Психологические состояния лирической героини в пейзажной лирике Лины Костенко исследованы как формы художественной сублимации национального мироощущения и мироосмысления.

В главе особо выделен символ дороги как сфера самопознания и сопоставления духовных феноменов, аспект единства эмпирического и трансцендентного начал ищущей личности, который обеспечивает познание глубочайших сущностей мира на пути к истине, поскольку именно в “человеке естественном” пространство живого бытия объединяется с историческим фактом культуры.

Подробный анализ убеждает: оригинальность поэтического пейзажа Лины Костенко заключается в том, что время и пространство как фундаментальные категории художественного освоения действительности раскрывают свой эстетическо-философский потенциал, аккумулировавший индивидуальное мироощущение поэтессы, вписывая его в космогоническое мышление всемирного разума, оптимизируя этим бытие личности в реальном мире.

В третьей главе “Лирика любви: этическо-эстетические проекции” исследованы художественные принципы осмысления эмоциональной энергии влюблённой души, вербализованной в украинской интимной лирике: лирическая героиня Лины Костенко как личность существует в симбиозе рационального и эмоционального начал; она органично соединила в себе традиционную украинскую ментальность, романтическую мечтательность и конструктивный, зачастую рациональный, способ мироощущения.

Рассматривая “Модель отношений в диалоге “он - она”, сублимированном поэтическим словом во временных параметрах: украинская художественная традиция и современная интерпретация проблемы”, исследуются особенности интимного переживания мира в континууме женской и мужской лирики, отмечены особенности психологических находок и потерь в духовном контексте лирического “Я”.

В главе доказано, что художественный мир интимной лирики Лины Костенко транслирует двойственную природу лирической героини: интровертность мироощущения и космическую открытость впечатлительной души в её врожденной эмоциональной сопричастности миру природы; взаимодиффузия язычества и христианства корректирует миропространство лирической героини в спектре пламенной эмоции и строгого самоконтроля; динамика внутренних ритмов бытия духовного мира влюбленной души, как правило, демонстрирует синусоидный характер.

В “Выводах” сформулированы итоговые положения диссертационного исследования. Художественный континуум Лины Костенко представляет собой пространство, способное продуцировать уникальный самодостаточный художественный феномен.

Сфера поэтического пейзажа, мир любовных переживаний, проживания украинской истории свидетельствуют о стилистическом единстве и художественной продуктивности поэтического слога Лины Костенко.

Уникальная особенность таланта писательницы, ее художественное мышление - способность осваивать временно-пространственную сферу, концентрируя на малой площади поэтического текста философию целостного бытия в проекции на вечность.

Динамика реального освоения духовного движения личности проверяется поэтессой масштабом чувственного углубления в тайны архетипического, изначального, без чего беспрерывное движение к истине невозможно.

Художественные принципы Лины Костенко, воплотившись в корпусе талантливых поэтических текстов, представили глубоко неповторимую логику движения и функционирования художественных открытий гениальной личности.

Фундаментальные основы творческого мира Лины Костенко, на которых зиждется оригинальная поэтика и стилистический образ писателя, текстуализируются в диссертации такими концептами, как “самопредставление личности и нации в историческом времени и пространстве”, “личность в контексте мыслящей истории”, “внутренняя организация поэтического пейзажа”, “модели психологических состояний в пейзажной лирике”, “философия хронотопа”, “символ дороги как сфера самопознания”, “философия украинской чувственности”. Они, став маркерами, означили онтологию и эпистемиологию великой поэтессы, еще раз подтвердив тезис о том, что творчество Лины Костенко представляет новую авторскую концепцию художественной модели украинского мира не только в отечественном, но и европейском контексте.

Ключевые слова: Лина Костенко, литературная эпоха, художественный мир, эстетический идеал, историософия, миромышление, самоидентификация, ментальность, художественная модель, контекстуальность, лиро-эпос, жанры лирики.

Barabash S.H. The creative work of Lina Kostenko in the idea-and-artistic context of literature epoch. - Manuscript.

Thesis for receiving the degree of doctor of philological sciences in speciality 10.01.01. - Ukrainian literature. - Lviv National University named after Ivan Franko. Lviv. 2004.

The dissertation discloses the detailed research of the poetic creative work of Lina Kostenko in the frames of Ukrainian cultural process.

The phenomenon of the artistic talent of Lina Kostenko is considered as multisided and multi-directed phenomenon in the national culture. The analysis of the artistic massiveness is carried out in the three aspects:

the artistic world of Lina Kostenko in the historical and philosophical projection;

the philosophy of the nature in the artistic conception of Lina Kostenko;

the lyrics of love: epic and aesthetic projections.

The originality of world perception and world outlook of the great poetess in the unity of philosophical depths of poetic visions with the originality of imaginative creativity are considered.

The principles of the creation of artistic world in the frames of meta text of Lina Kostenko are considered on the material of the lyrics, lyrical epos and poetical drama. Ethical and esthetical parameters of the poetic picture of the Ukrainian world are researched in the time-and-space projections of the artistic thinking of the genial creator.

Key words: Lina Kostenko, literature epoch, artistic world, esthetical ideal, historical philosophy, self-identification, mentality, artistic model, contextuality, artistic state of mind, lyrics.

Размещено на Allbest.ru