Наукові основи формування акустичного стану житлових приміщень, гігієнічна оцінка та профілактика його порушень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України»

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

УДК 613.164:613.644:628.517

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня

доктора медичних наук

НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ АКУСТИЧНОГО СТАНУ ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ, ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ТА ПРОФІЛАКТИКА ЙОГО ПОРУШЕНЬ

Семашко Петро Віталійович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України»

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Акіменко Володимир Якович, Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва Академії медичних наук України», завідувач лабораторії гігієни шуму та житлових і громадських споруд

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Нікітіна Наталія Георгіївна, Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзєєва АМН України», головний науковий співробітник лабораторії гігієни електромагнітних випромінювань

доктор медичних наук, професор Мізюк Михайло Іванович, Івано-Франківській національний медичний університет, завідувач кафедри гігієни та екології з курсом охорони праці

доктор медичних наук Гвозденко Людмила Андріївна, Державна установа «Інститут медицини праці АМН України», завідувач лабораторії з вивчення і нормування фізичних факторів виробничого середовища

Захист відбудеться 08 квітня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» за адресою: 02094, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України» (м. Київ, вул. Попудренка, 50)

Автореферат розіслано 04 березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Литвиченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

шум житловий приміщення

Актуальність. За даними публікацій ВООЗ 170 мільйонів городян Європейського Союзу живуть у так званих «сірих» зонах, де спостерігається негативна оцінка акустичної ситуації у денний час. Еквівалентні рівні звуку ззовні будинку при цьому перевищують 60-65 дБА. Ще близько 20 % населення Європейського Союзу (80 мільйонів чоловік) скаржаться на високі рівні звуку, що викликають порушення сну в нічний час, зовнішні еквівалентні рівні звуку при цьому перевищують 50 дБА. Приблизно 50-60 % територій великих міст знаходяться у зоні акустичного дискомфорту. Перевищення допустимих рівнів шуму від зовнішніх джерел на прилеглих до житлових будинків територіях обумовлює можливість порушення акустичного стану житлових приміщень. Крім того, свій внесок у формування акустичного забруднення житла можуть вносити і різноманітні внутрішні джерела, шуми від сусідів, від інженерного обладнання будинків та вбудованих і прибудованих об'єктів. Одним з факторів, який сприяє розповсюдженню акустичної енергії від різноманітних джерел шуму до житла, може бути сама будівля, яка має: різноманітні огороджувальні конструкції з «легких» бетонів, велику площу засклення фасадів, наявність технічних поверхів з різноманітними джерелами акустичної енергії, розміщення вбудованих та прибудованих об'єктів. Важливим фактором, який впливає на акустичний стан житлових приміщень, є існуючі допустимі рівні звуку, на які орієнтуються будівельники та санітарно епідеміологічна служба на стадіях проектування та експертизи житлових будинків. Це пов'язано з тим, що в існуючих нормативах не враховано появи житла з еквівалентними рівнями нижче 30 дБА (житло, в якому майже відсутній вплив зовнішнього фону), а саме елітне житло, житло на висотних поверхах та житло в спальних районах з вікнами у двір. Одночасно з цим існує багато скарг мешканців квартир на акустичний стан їх житлових приміщень в нічний час доби, коли рівні звуку в цих приміщеннях не перевищують допустимі для нічного часу доби. Недоліком існуючих гігієнічних нормативів є те, що в них відсутні допустимі рівні інфразвуку в житлових приміщеннях. В той же час відомо, що інфразвукові коливання впливають на ендокринну та серцево-судину системи організму людини. Такий стан акустичної обстановки може негативно впливати на здоров'я мешканців, особливо в нічний час. Зв'язок між несприятливими акустичними умовами проживання і станом здоров'я вивчається вже понад 40 років. В результатах цих досліджень є велика заслуга і вітчизняної школи гігієністів (Пальгов В.І., Думанський Ю.Д, Олешкевич Л.О., Нікітіна Н.Г., Шабуніна Н.Д, Акіменко В.Я, Карагодіна І.Л., Солдаткіна С.О. та інші). В їх дослідженнях доведена негативна дія небажаного звуку на функціональний стан серцево-судинної та ендокринної систем організму людини, когнітивну діяльність, сон і т.п.). Велике число досліджень останнього десятиліття (Babisch W, 2003-2006, Schultz T.J., 2000, Miedema HME, 2003, Maschke С, 2003) відзначають статистично значимий зв'язок між несприятливими акустичними умовами проживання і зростанням скарг населення та порушеннями сну. Особливо це стосується уразливих груп населення (хворі, вагітні, люди похилого віку та діти).

Не зважаючи на доведеність негативного впливу шуму на здоров'я людини, наявність санітарних та будівельних норм та правил, умови проживання за таким показником, як шум, дуже часто визивають нарікання населення, як у денний, так і в нічний час доби.

З'ясування причин, які викликають порушення акустичного стану житлових приміщень або викликають негативну оцінку мешканців, та розробка заходів захисту населення від негативного впливу шуму потребує: вивчення впливу зовнішніх та внутрішніх джерел і їх комплексу на формування акустичного стану житла; вивчення звукоізолюючої спроможності сучасних огороджувальних конструкцій житлових будинків; визначення суб'єктивної реакції населення на шум в житлі в нічний час; удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій, а також вивчення сумарного акустичного навантаження в житлі від комплексу джерел акустичного забруднення та внеску окремих джерел у його формування, що потребує розробки нових методичних підходів. Все вищевикладене і обумовило актуальність даної роботи, визначило мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках НДР:

1. “Наукове обґрунтування гігієнічних регламентів акустичних характеристик побутової техніки”. Шифр теми: IH/31.13.95. № державної реєстрації: 0195ИО27372.

2. «Удосконалення принципів гігієнічної оцінки внутрішніх джерел звуку в багатоповерхових житлових будинках типової й експериментальної міської забудови». Шифр теми: ФН-16.1.98. № державної реєстрації: 0198U007383.

3. Визначити закономірності формування акустичного навантаження людини в умовах житла. Шифр теми: АМН.f16.01. № державної реєстрації: 0101U001141.

4. Удосконалення принципів і критеріїв санітарно-епідеміологічної оцінки факторів ризику для мешканців висотних житлових будинків та комплексів. Шифр АМН.36.04. № державної реєстрації: 0104U002524.

5. Удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки факторів ризику внутрішнього середовища багатофункціональних житлово-громадських комплексів. Шифр теми: АМН.07.07. № державної реєстрації: 0107U003035.

Мета роботи полягає в науковому обґрунтуванні комплексу гігієнічних заходів по захисту населення від негативного впливу акустичної енергії шляхом визначення закономірностей формування акустичного стану житлових приміщень, удосконалення методів його вивчення і принципів та критеріїв гігієнічної оцінки даного фактору ризику.

Дана мета досягалась вирішенням наступних основних завдань:

1. Встановити закономірності впливу зовнішніх джерел шуму на формування акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до них територій; обґрунтувати необхідні санітарні розриви від основних зовнішніх джерел.

2. Визначити закономірності впливу внутрішніх джерел шуму (які розташовані в середині будинку та в середині квартир) на формування акустичного стану житлових приміщень.

3. Встановити сумарне акустичне навантаження на населення в житлі від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел, а також внесок окремих компонентів у його формування, дати йому гігієнічну оцінку.

4. Удосконалити критерії гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій.

5. Розробити методичні підходи до прогнозування реакції населення на вплив шуму в житловому приміщенні.

6. Встановити закономірності реагування організму на шум низької інтенсивності в житлових приміщеннях з низькими фоновими рівнями звуку (< 30 дБА).

7. Удосконалити критерії гігієнічної оцінки інфразвуку в житлових приміщеннях.

8. Дати гігієнічну оцінку звукоізоляції огороджувальних конструкцій з «легких» бетонів, які широко застосовуються в будівництві житлових будинків.

9. Дати гігієнічну оцінку звукоізоляції вікон, які широко застосовуються в будівництві житлових будинків.

10. Розробити комплекс заходів по нормалізації акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій.

Об'єкт дослідження - територіально-просторовий розподіл рівнів звуків та звукових тисків в довкіллі та житлі; звукоізоляційні властивості огороджувальних конструкцій; скарги населення.

Предмет досліджень - акустичний стан житлових приміщень і прилеглих до житлових будинків територій та причини їх порушень, населення.

Методи досліджень. При виконанні роботи використані фізичні (акустичні виміри рівнів звуків та звукових тисків), психофізіологічні (визначення диференційних порогів слуху; визначення оптимальних рівнів гучності приладів для відтворення акустичної інформації), соціологічні, аналітичні, математичні (акустичні розрахунки) та статистичні методи досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів складається з вирішення теоретичних, методичних та практичних питань з охорони здоров'я населення від акустичної енергії. Вперше:

1. Охарактеризовано сучасний стан акустичної обстановки в житлових будинках.

2. Визначено пріоритетні джерела акустичної енергії навколишнього середовища та житлових приміщень.

3. Розроблений методичний підхід до визначення сумарного акустичного навантаження на населення в житлі від комплексу зовнішніх і внутрішніх джерел та визначення внеску окремих компонентів у його формування.

4. Встановлені закономірності формування сумарного акустичного навантаження людини в житлі від: зовнішніх джерел, внутрішніх джерел, комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел; визначено внесок окремих компонентів у його формування.

5. За результатами психофізіологічних досліджень встановлені диференційні пороги слухового сприйняття широкосмугового шуму низької інтенсивності при різних фонових рівнях, що дало наукове обґрунтування для удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки шуму в житлових приміщеннях та на прилеглих до житлових будинків територіях.

Практичне значення отриманих результатів. Методичні підходи до визначення сумарного акустичного навантаження людини в житлі та внеску окремих компонентів у його формування можуть бути використані для: визначення пріоритетних джерел акустичного забруднення житла та прилеглих до житлових будинків територій; прийняття рішень щодо першочерговості застосування заходів захисту від шуму окремих джерел; обґрунтування гранично допустимих акустичних характеристик різних джерел при їх проектуванні та модернізації.

Запропоновані у якості допустимих рівні звуку та інфразвуку в житлових приміщеннях і на прилеглих до житлових будинків територіях будуть враховані в санітарних нормах і правилах допустимих рівнів звуку та інфразвуку.

Санітарні розриви від джерел акустичної енергії до житлових і громадських будинків заплановано використати в нормативних документах з планування населених місць.

Запропоновані звукоізоляційні характеристики огороджувальних конструкцій з сучасних будівельних матеріалів, а також вікон намічено врахувати при удосконаленні будівельних і гігієнічних нормативів та проектуванні, будівництві, експлуатації житлових будинків.

Методичні підходи для оцінки реакції населення на шум транспортних потоків в житловому приміщенні рекомендуються до використання органами санітарно-епідеміологічної служби при попереджувальному та поточному санітарному нагляді, при проведенні наукових досліджень гігієнічного та екологічного профілю.

Методичні підходи до розрахунку акустичного стану фасадів будинків можуть бути використані для визначення найліпших умов розташування будинків та порівняння очікуваного акустичного стану в їх приміщеннях.

Методичні підходи до розрахунків акустичних характеристик від транспортних потоків, паркінгів, автостоянок запропоновано для прогнозування очікуваних рівнів звуків на території житлових будинків та в їх приміщеннях при поточному та попереджувальному санітарному нагляді; при наукових дослідженнях гігієнічного та екологічного профілів.

Впровадження. Результати досліджень впроваджено в практику охорони здоров'я у вигляді наступних документів: Закон України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту населення від шумових впливів» (згідно листа Верховної Ради України № 06-4/3-559 від 29 серпня 2003); «Правила з дотримання тиші в громадських місцях у м. Києві”. Рішення Київської міської ради від 26.09.2002 № 47/207); ДСанПіН 5.5.6. 009-98 "Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на ПК»; Державні санітарні норми і правила влаштування, утримання, обладнання та організації роботи закладів, які надають послуги з комп'ютерної ігрової діяльності дітям. Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 грудня 2009 р. № 947; Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2010 р. за № 93/17388; Проект ДСанПіН 2.2.000-02 "Державні санітарні правила та норми проектування будівництва та експлуатації житлових будинків"; ДБН В.1.2-10-2008 «Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму»; ДБН В.3.2-2-2009 «Реконструкція та капітальний ремонт житлових будинків»; ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових та громадських будинків»; ДБН № В.2.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. «Підприємства торгівлі»»; ДБН В.2.2-25:2009 «Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)»; Деклараційний патент на корисну модель G01H17/00. 15.03.2005. Бюлетень № 3. «Спосіб визначення гранично допустимих акустичних характеристик обладнання та приладів»; Інформаційний лист № 74-2000. Про нововведення в системі охорони здоров'я. Пропозиції щодо удосконалення методики гігієнічної оцінки шуму побутових електричних машин і приладів. Укладачі: В.Я.Акіменко, Л.О.Андрійчук, П.В.Семашко. Методика визначення акустичних характеристик автотранспортних потоків та підземних паркінгів впроваджена в практичну роботу лікарів Деснянської СЕС м. Києва та в навчальний процес Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача полягає у: визначенні актуальності проблеми, постановки мети, завдань та програми досліджень, аналізі інформаційних джерел, виборі методик досліджень, проведенні експериментальних досліджень та отриманні результатів (удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки шуму та інфразвуку, обґрунтуванні необхідної звукоізоляції огороджувальних конструкцій (співавтор Прусов Д.Е.), розрахунків внеску окремих джерел у формування загального акустичного навантаження людини в умовах проживання (співавтор В.Я.Акіменко, Біткін С.В.), розробці заходів по нормалізації акустичного стану житлових приміщень), аналізі отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах, у тому числі на:

International Symposium on indoor envinronment and respiratory illness, including allergy. Institute of Occupational Medicine and Environmental Health, Ustron, Poland, 25-27 september 1997; конференції, присвяченій 70-річчю Інституту медицини праці: Сучасні проблеми медицини праці в Україні. 11 грудня. Киев, 1998; науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчу ДП ХНДІГПП МОЗ України «Актуальні проблеми в гігієні праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості». 24-25 червня. Харків, 1998; науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті Д.М. Калюжного «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть». Київ, 2001; науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». 24 - 25 квітня 2003; Х1V з'їзді гігієністів України «Гігієнічна наука та практика на рубежі століть». 19-21 травня. Дніпропетровськ, 2004; науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». (перші марзеєвські читання). 21-22 квітня. Київ, 2005; науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (другі марзєєвські читання). 24-25 травня Київ, 2006; науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (треті марзєєвські читання). 24-25 травня Київ, 2007; науково-практичної конференції «Планування та забудова населених місць: Актуальні санітарно-гігієнічні та екологічні проблеми і шляхи їх вирішення». 8-9 листопада Київ, 2007; науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». (четверті марзєєвські читання, присвячені 125-річчю з дня народження О. М. Марзєєва), 22-23 травня Київ, 2008; на Пленумі Вченої Ради ДУ НДІ екології людини і гігієни оточуючого середовища А.Н.Сисіна «Методологічні проблеми вивчення, оцінки та регламентування фізичних факторів в оточуючому середовищі» 20-21 листопада 2008. Москва; Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю з дня народження Є.Г.Гончарука, на тему «Сучасні проблеми профілактичної медицини». Київ, 2009; науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України». (шості марзєєвські читання), 20-21 травня. Київ, 2010.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 60 друкованих робіт, у тому числі 30 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 10 самостійних). Матеріали дисертації відображені у 2 Державних санітарних правилах і нормах, в 5 Державних будівельних нормах, отримано 1 патент України; опубліковано інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, 8 розділів власних досліджень та їхнього обговорення, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 370 сторінках машинописного тексту, містить 61 таблицю і 128 рисунків. Список використаних джерел включає 250 найменування, з них 100 українською і російською мовами, 150 - англомовні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ присвячено аналізу літератури. Представлений загальний стан акустичного забруднення територій міст у світі. За результатами останніх досліджень розглянуто вплив шуму на людину в умовах проживання в нічний час доби. Аналіз даних літератури свідчить про те, що негативний вплив шуму на організм людини в нічний час доби відбувається при рівнях звуку, які менші за допустимі. Багато скарг на шуми від сусідів, що може бути обумовлено недостатньою звукоізолюючою спроможністю огороджувальних конструкцій житлових будинків. Огляд літератури завершується узагальненням розгляду матеріалів, висвітленням невирішених аспектів проблеми та обґрунтуванням методичних підходів та напрямків дисертаційної роботи, які обумовлюють мету та завдання досліджень.

У другому розділі наведено загальну методику досліджень, яка спрямована на досягнення мети шляхом виконання комплексу теоретичних, інструментальних та експериментальних досліджень. Основні етапи досліджень відповідають задачам роботи. При виконанні роботи використані фізичні (акустичні виміри рівнів звуків та звукових тисків), психофізіологічні (визначення диференційних порогів слуху; визначення оптимальних рівнів гучності приладів для відтворення акустичної інформації), соціологічні, аналітичні, математичні (акустичні розрахунки) та статистичні методи досліджень, які були спрямовані на: розробку методичних підходів до визначення сумарного акустичного навантаження від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел та визначення внеску окремих компонентів у його формування (методичні); отримання акустичних характеристик різноманітних зовнішніх та внутрішніх джерел акустичної енергії. Ці дані були необхідні для подальших математичних розрахунків (аналітичні та фізичні); визначення необхідних відстаней від зовнішніх джерел, визначення очікуваних рівнів звуків від зовнішніх та внутрішніх джерел, визначення сумарного акустичного навантаження в житлі від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел та визначення внеску окремих компонентів у його формування, удосконалення звукоізоляційних властивостей огороджувальних конструкцій житлових будинків (математичні (акустичні розрахунки)); встановлення закономірностей відповіді слухового аналізатора людини на вплив шуму низьких рівнів (менше 30 дБА) та наукове обґрунтування допустимих рівнів звуку в житлових приміщеннях і прилеглих до житлових будинків територіях в нічний час доби (психофізіологічні); встановлення залежності між кількістю населення з порушеннями сну (оцінка «дуже заважає», «заважає», слабо заважає») та еквівалентними рівнями звуку транспортних потоків в спальному приміщенні в нічний час доби (соціологічні).

Сумарне акустичне навантаження від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел шуму розраховували у декілька етапів. Спочатку визначали, за допомогою вимірів або паспортних технічних характеристик джерела, його рівень звуку і час його звучання, з розрахунками еквівалентних рівнів звуку для кожного окремого джерела. У подальшому розраховували очікувані еквівалентні рівні звуку в житловому помешканні (для зовнішніх джерел) та на ергономічно обумовлених відстанях (для внутрішніх джерел). Наступним етапом роботи було виконання розрахунків сумарних еквівалентних рівнів звуків від зовнішніх джерел шуму та від внутрішніх джерел шуму. На кінцевому етапі розраховували сумарний еквівалентний рівень звуку від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел. Основні формули для розрахунків надані нижче.

Загальна формула розрахунку сумарного еквівалентного рівня звуку в житлі має вигляд:

,(1)

де LAecvSUM - сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі від зовнішніх та внутрішніх джерел, дБА;

LAecvSumZ - сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі від зовнішніх джерел, дБА;

LAecvSumV - сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі від внутрішніх джерел, дБА.

,(2)

де LAecv_iZ - еквівалентний рівень звуку від і-го зовнішнього джерела, дБА;

n - кількість джерел.

,(3)

де LAecv_iZV - еквівалентний рівень звуку від і-го зовнішнього або внутрішнього джерела, дБА;

n - кількість джерел.

Еквівалентний рівень звуку від окремого зовнішнього або внутрішнього джерела:

,(4)

де Т - час оцінки (день або ніч), с;

t_i - час звучання i-го джерела, с, за одну подію;

n - кількість подій;

L_i - рівень звуку за час дії t_i.

Внесок окремого еквівалентного рівня звуку у формування сумарних еквівалентних рівнів джерел (зовнішніх або внутрішніх або комплексу зовнішніх та внутрішніх) пропонується проводити за формулою:

,(5)

де P_i% - внесок окремого еквівалентного рівня звуку у формування сумарного еквівалентного рівня, %;

LAекв_і - еквівалентний рівень звуку від і-го джерела, дБА.

Об'єм досліджень. При виконанні роботи використані фізичні (акустичні виміри рівнів звуків та звукових тисків - 2000), психофізіологічні (визначення диференційних порогів слуху - 800; визначення оптимальних рівнів гучності приладів для відтворення акустичної інформації - 400), аналітичні, математичні (акустичні розрахунки - 5000), статистичні та соціологічні методи досліджень.

У третьому розділі наведені результати впливу шуму від різноманітних зовнішніх джерел (автотранспортні потоки, потоки залізничного транспорту, метрополітену, трамваїв, літаків, наземних автостоянок та підземних паркінгів, різноманітного інженерного обладнання вбудованих об'єктів та житлових будинків, вітрові електростанції) на акустичний стан прилеглих до житлових будинків територій та житлових приміщень. Дослідження проводили розрахунковим шляхом за стандартними методиками та формулами. Вихідними даними для розрахунків були технічні характеристики джерел або результати акустичних вимірів. За результатами даних досліджень науково обґрунтовані необхідні санітарні розриви від зовнішніх джерел звуку до житлових будинків. Доведено, що однією з головних причин порушення акустичного стану територій житлових будинків та їх приміщень у денний та нічний час доби є недостатні відстані від зовнішніх джерел. Це обґрунтовує необхідність широкого застосування шумозахисних вікон в житловому будівництві. Встановлено, що санітарні розриви, які рекомендуються нормативними документами з планування населених місць не достатні для виконання допустимих вимог з шуму. Результати розрахунків очікуваних рівнів звуку від деяких зовнішніх джерел надано на рис. 1 - 4.

У четвертому розділі представлені результати вивчення впливу внутрішніх джерел шуму (побутових електромеханічних приладів (ПЕМП), побутової радіоелектронної апаратури (РЕА), санітарно-технічного обладнання (СТО)), а також вплив різноманітних шумів від сусідів (плач дитини, пилосос, побутова радіоелектронна апаратура) на акустичний стан житлових приміщень. В результаті досліджень встановлено:

- максимальні рівні звуку створюють у кухонному приміщенні - кавомолка та міксер (75 дБА); у ванній кімнаті - фен, електробритва та пральна машина (72, 71 та 68 дБА); у житловій кімнаті - пилосос та швейна машина (70 та 82 дБА);

- найбільші еквівалентні рівні звуку на ергономічно обумовлених відстанях від ПЕМП створюються: у кухонному приміщенні - міксером та посудомийною машиною (49,3 та 53,3 дБА); у ванній кімнаті - пральною машиною та феном (58,7 та 57,8); у житловій кімнаті - пилососом та швейною машиною (59,3 та 63 дБА). Найбільше акустичне навантаження від ПЕМП людина отримує при експлуатації швейної машини, пилососа, пральної машини та фена. Еквівалентні рівні звуку від окремих ПЕМП представлені на рис. 5;

- найбільші еквівалентні та максимальні рівні звуку від (РЕА) на ергономічно обумовлених відстанях створюються телевізором та домашнім кінотеатром (60 та 66,5 дБА). Еквівалентні рівні звуку від РЕА представлені на рис. 6;



- еквівалентні рівні звуку в житлових приміщеннях від руху ліфтів не перевищують допустимі згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби (30 дБА);

- очікувані максимальні рівні звуку в житлових приміщеннях від руху ліфтів (звук надходить через стіну ліфтової шахти) можуть перевищувати допустимі згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби на 1 - 10 дБА в залежності від матеріалу огороджувальної конструкції ліфтової шахти (стіни);

- очікувані рівні звукових тисків від насосних станцій холодного та гарячого водопостачання в житлових приміщеннях у випадку їх розташування над або під житлом можуть перевищувати допустимі згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби в октавній смузі 500 Гц на 1,3 дБ;

- очікувані рівні звукових тисків від обладнання теплопунктів в житловому приміщенні (звук надходить через перекриття) не перевищують допустимі згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби;

- найбільші еквівалентні рівні звуку на ергономічно обумовлених відстанях від СТО створюються водою, яка ллється з крану у ванній кімнаті (до 65 дБА);

- очікувані максимальні рівні звуку в житлових приміщеннях від сусідів (джерело-музичний центр або домашній кінотеатр, дивись рис. 7) перевищують допустимі рівні згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби на 0,2 - 10 дБА в залежності від будівельного матеріалу, з якого виготовлена стіна;

- очікувані еквівалентні рівні звуку в житлових приміщеннях від сусідів (джерело-музичний центр або домашній кінотеатр) перевищують допустимі рівні згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби на 6 - 18 дБА в залежності від будівельного матеріалу, з якого виготовлена стіна;

- очікувані максимальні рівні звуку в житлових приміщеннях від сусідів (джерело - плач дитини, дивись рис. 8) перевищують допустимі рівні згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби на 4,2 - 15,2 дБА в залежності від будівельного матеріалу, з якого виготовлена стіна;



- очікувані еквівалентні рівні звуку в житлових приміщеннях від сусідів (джерело - плач дитини) перевищують допустимі рівні згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби на 1,2 - 13,2 дБА в залежності від будівельного матеріалу, з якого виготовлена стіна;

- очікувані максимальні рівні звуку в житлових приміщеннях від сусідів (джерело - пилосос) перевищують допустимі рівні згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби на 2,7 - 4,7 дБА в залежності від будівельного матеріалу, з якого виготовлена стіна;

- очікувані еквівалентні рівні звуку в житлових приміщеннях від сусідів (джерело - пилосос) перевищують допустимі рівні згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби на 2,5 - 9,5 дБА в залежності від будівельного матеріалу, з якого виготовлена стіна.

Таким чином ПЕМП, РЕА, СТО є потужними джерелами акустичного забруднення житлових помешкань. Максимальні та еквівалентні рівні звуку у денний час доби, які створюються в житлі в процесі їх експлуатації, вищі за допустимі. Перевищення можуть дорівнювати 27 дБА. Очікувані максимальні та еквівалентні рівні звуків в житловому приміщенні від сусідів (звук від роботи музичного центру або домашнього кінотеатру, плач дитини, пилосос) перевищують допустимі згідно СН № 3077-84 для нічного часу доби. Звукоізоляція огороджувальних конструкцій (міжквартирних стін) недостатня для забезпечення вимог СН № 3077-84 особливо для нічного часу доби.

У п'ятому розділі представлені результати визначення сумарних еквівалентних рівнів звуку в житлі і внесок окремих компонентів в їх формування від: зовнішніх джерел, внутрішніх джерел, комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел. В дослідженнях не ставилась мета визначити всі можливі комбінації наборів джерел, бо це не реально і може бути зроблено при вивченні конкретної ситуації. Ми визначились з діапазоном від навантажень найбільш типових, з нашої точки зору, комплексів джерел звуку.

За результатами розрахунків сумарних еквівалентних рівнів звуків в житлі від зовнішніх джерел встановлено:

- сумарний еквівалентний рівень звуку від середнього набору зовнішніх джерел у денний час доби дорівнює приблизно 51,8 дБА (автотранспорт - 34,6 %, вентиляція вбудованих об'єктів - 28,7 %, спортивні майданчики - 20,8 %), у нічний час доби - приблизно 48,5 дБА (вентиляція вбудованих об'єктів -62,1 %, автотранспорт - 29,7 %). Результати представлені на рис. 9 та 10;

- сумарний еквівалентний рівень звуку від максимального набору зовнішніх джерел у денний час доби дорівнює приблизно 54,5 дБА (залізниця - 35,8 %, автотранспорт - 18,4 %, а у нічний час доби - приблизно 52,3 дБА.

При цьому найбільший внесок у формуванні сумарного еквівалентного рівня вносить залізниця (47,4 %) та вентиляція вбудованих об'єктів (25,8 %).

Таким чином сумарний еквівалентний рівень звуку у житлі (вікна не шумозахисні в режимі вентиляції) від зовнішніх джерел, в залежності від їх складу, коливається від 34,5 до 54 дБА у денний та від 34 до 52 дБА у нічний час доби. У випадку відсутності зовнішніх джерел мінімальні значення сумарного еквівалентного рівня дорівнюють фону і можуть досягати у житлі 20 - 25 дБА, як у денний, так і в нічний час доби.

За результатами розрахунків сумарного акустичного навантаження від внутрішніх джерел і внеску окремих компонентів в його формування встановлено: сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі від внутрішніх джерел дорівнює від 68,2 до 76,4 дБА в залежності від складових набору. При цьому внесок побутових електромеханічних приладів (ПЕМП) може дорівнювати від 40,2 % до 76,9 %, побутової радіоелектронної апаратури (РЕА) - від 6,2 % до 14 %, інженерного та санітарно-технічного обладнання (СТО) - від 0,5% до 3,3%, плач дитини - від 13,8 до 42,8 %. Приклади результатів розрахунків (середній варіант набору) надано на рис. 11 та 12.

За результатами розрахунків сумарного акустичного навантаження в житлі від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел і внеску окремих компонентів в його формування встановлено:

- сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі від зовнішніх та внутрішніх джерел у денний час доби дорівнює 68 - 76 дБА, при цьому внесок внутрішніх джерел у формування цього рівня становить від 99,4 до 100 %, зовнішніх - від 0 до 0,6 %;

- сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі від зовнішніх та внутрішніх (плач дитини) джерел в нічний час доби може дорівнювати від 63 до 68 дБА, внесок внутрішніх джерел, у такому випадку, у формування цього рівня дорівнює від 97 до 99, 9 %, а зовнішніх - від 0,1 до 3 %. При відсутності такого джерела, як дитина, внесок зовнішніх джерел складає фактично 100 %.

Таким чином, за результатами досліджень вперше встановлено, що внутрішні джерела акустичної енергії у більшості випадків є пріоритетними забруднювачами житла. Вперше запропоновано використовувати для визначення та гігієнічної оцінки акустичного навантаження людини в житлі такий критерій, як сумарний еквівалентний рівень звуку від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел та вперше запропоновані методичні підходи до визначення сумарного еквівалентного рівня звуку в житлі від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел, вперше запропонована методика визначення внеску окремих компонентів зовнішніх та внутрішніх джерел у формування сумарного еквівалентного рівня звуку в житлі. За результатами досліджень вперше визначені закономірності формування сумарного акустичного навантаження людини в сучасному житлі і визначення внеску окремих джерел в його формування. Практична цінність результатів полягає в визначенні пріоритетних акустичних забруднювачів житла, що дає змогу більш ефективно спрямовувати зусилля на розробку конкретних заходів по нормалізації акустичного стану в умовах проживання (у тому числі і обґрунтування гранично допустимих рівнів генерування звуку основними джерелами, які формують акустичний стан житла).

У шостому розділі представлені результати досліджень, які були спрямовані на удосконалення: гігієнічних критеріїв оцінки шуму, інфразвуку, методики прогнозування реакції населення на шум, критеріїв звукоізоляції вікон та внутрішніх стін і перегородок з «легких» будівельних матеріалів, які широко застосовуються у будівництві житлових будинків:

Удосконалення гігієнічних критеріїв оцінки шуму. В даний час, в гігієнічній практиці, склалася парадоксальна ситуація - наявність скарг на шум в житлі при формальній відповідності його рівня допустимим вимогам. Не з'ясована причина виникнення такої ситуації. В той же час, в зв'язку з формуванням ринку «елітного» житла, з'явилась тенденція до впровадження комфортних акустичних умов проживання. При цьому мається на увазі, що більш низькі фонові рівні звуку у помешканнях забезпечуватимуть більш комфортні умови проживання. Ця гіпотеза також потребує перевірки. Виникла потреба удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки шуму в житлі з низькими фоновими рівнями.

Сприймання низьких рівнів звуку, які ледь перевищують фон, на нашу думку, можна пояснити диференційною чутливістю слухового аналізатора, яка базується на здатності сенсорної системи відмічати різницю у подразниках. Ця система характеризується диференційним порогом - тією мінімальною різницею між стимулами, яку людина може відмічати. Поріг відрізнення інтенсивності подразника завжди вище попереднього подразника на певну величину. Дана залежність характеризується законом Вебера. Визначивши константу до цього закону в одному випадку, можна розрахувати диференційні пороги для подразників різної інтенсивності. В даних дослідженнях ми застосували цей закон для слухового аналізатора людини при такому подразнику, як широкосмуговий шум. Дослідження проводили в шумозаглушеній камері. На першому етапі досліджень визначався слуховий поріг при впливі широкосмугового шуму фонового рівня, який існував у камері. Середнє значення фонового рівня в камері під час досліджень (I) становило 21,9 дБА, а середній поріг слухового сприйняття - 24 дБА (p < 0,05). Таким чином диференційний поріг (ДІ) дорівнює 2,1 дБА, а const = ДІ/І = 0,095. На другому етапі були розраховані диференційні пороги для різних початкових інтенсивностей (фонових рівнів) широкосмугового шуму, які представлені на рис. 13.



З представлених результатів досліджень видно, що:

• відчуття шуму в приміщенні може виникати при рівнях, які менше допустимого для нічного часу (30 дБА);

• при впливі широкосмугового шуму в діапазоні фонових рівнів від 18 до 27 дБА виникнення слухового відчуття у людини виникає при рівнях, які на 1,9 - 2,54 дБА перевищують акустичний фон, що дозволяє рекомендувати наступні допустимі рівні в житлі (рис. 14);

• з практичної точки зору результати даних досліджень обґрунтовують необхідність застосування в санітарних нормах "плаваючих нормативів" для житлових приміщень в залежності від рівня фону;

• враховуючі те, що фонові рівні звуку в житлових помешканнях в «спальних» районах у нічний час доби дорівнюють 20 - 26 дБА (у середньому 23 дБА) можна рекомендувати у якості допустимого, еквівалентний рівень звуку 25 дБА для житлових приміщень у нічний час доби. З урахуванням звукоізоляції не шумозахисного вікна в режимі провітрювання на фасаді, при цьому, повинно бути 40 дБА. Даний рівень також рекомендується у якості допустимого.

Удосконалення методичних підходів до прогнозування реакції населення на шум. Акустичний стан житлових приміщень в нічний час доби є одним з головних критеріїв оцінки якості житла, а визначення реакції населення на шум в нічний час доби є необхідним для: прогнозування кількості населення з порушеннями здоров'я, які пов'язані з впливом шуму, розробки програми дій по шумозахисним заходам, визначення розміру компенсаційних виплат. Тому метою наших наступних досліджень було встановити залежність між кількістю населення з порушеннями сну (оцінка «дуже заважає», «заважає», слабо заважає») та еквівалентними рівнями звуку в спальному приміщенні в нічний час доби.

В основі досліджень лежать дані соціологічних досліджень Miedema, Passhier-Vermeer and Vos (2003). З урахуванням результатів цих досліджень нами були розраховані рівні звуку в житлі, які виникали при певних суб'єктивних оцінках. Встановлено, що різниця між рівнем звуку на фасаді будинку та рівнем звуку в середині спального приміщення в режимі провітрювання становить 14 - 15 дБА. З урахуванням цього були побудовані відповідні діаграми. За допомогою поліноміальної апроксимації даних кривих були отримані формули, які описують ці залежності:

- для автотранспортних потоків:

% HSD = 0,0594x² + 0,1588x + 2,3577; (6)

% SD = 0,0668x² + 0,8384x + 5,6148;(7)

% LSD = 2,6982x + 27,884;(8)

- для літаків цивільної авіації:

% HSD = 0,0593x² + 0,3406x + 3,2189;(9)

% SD = 0,0622x² + 0,7496x + 5,5022;(10)

% LSD = 0,0461x² + 3,0729x + 39,929;(11)

- для поїздів:

% HSD = 0,0304x² + 0,0536x + 1,1899;(12)

% SD = 0,0452x² + 0,3789x + 3,6186;(13)

% LSD = 0,045x² + 2,33x + 32,725,(14)

де % HSD - відсоток населення, сон якого сильно порушується шумом;

% SD - відсоток населення, сон якого помірно порушується шумом;

% LSD - відсоток населення, сон якого слабо порушується шумом;

х - порядкові номери рівнів звуку, дБА, у приміщенні, ніч.

Графічні результати досліджень представлені на рис. 15 - 17.

Таким чином, вперше отримані відповідні залежності, за якими пропонується обчислювати відсоток населення з різним ступенем суб'єктивної оцінки акустичного забруднення спальних приміщень транспортними потоками в нічний час доби. Особливо слід відмітити той факт, що у всіх випадках негативна реакція населення на транспортні шуми може відмічатися при рівнях звуку у житлі в нічний час доби, які не перевищують допустимі вимоги СН № 3077-84 (LA екв. = 30 дБА).

Удосконалення гігієнічних критеріїв оцінки інфразвуку. Однією зі складових акустичного забруднення приміщень та прилеглих територій є інфразвук, який може спричиняти негативний вплив на людину. Антропогенними джерелами інфразвуку в будинках є різноманітне інженерне обладнання, яке встановлене на перекриттях. Є дані літератури про негативний вплив інфразвуку високих рівнів короткострокової експозиції на людину та піддослідних тварин. ISO 7196:1995 рекомендує в якості орієнтовного безпечного рівня - рівень 100 дБG. Таким чином в міжнародній практиці використовується частотна корекція G, а не Lin. В Україні відсутні нормативи з допустимих рівнів інфразвуку в житлових приміщеннях.

Рівень 100 дБG, на перший погляд, можна рекомендувати у якості допустимого рівня для житла, але при цьому, на нашу думку, слід врахувати те, що діти, вагітні, та хворі люди можуть отримувати значно більшу енергію з урахуванням того, що максимальний час опромінення може становити 24 години за добу. Вплив інфразвуку довгострокової експозиції (роки) на людину не вивчався. Дана поправка була розрахована шляхом застосування правила рівної енергії, згідно якого акустична енергія, яка впливає на людину, не змінюється, коли рівень звуку збільшується на 3 дБ (А) при скороченні часу впливу у 2 рази. Вихідними даними для розрахунків були пороги сприйняття інфразвукових коливань (Левенталь, 2005). Результати розрахунків рекомендованих нами допустимих рівнів інфразвуку в октавних смугах та коректованих і еквівалентних коректованих рівнів по шкалі G надані на рис. 18 та 19.



За результатами досліджень рекомендуються у якості допустимих наступні рівні інфразвуку в житлі: 98 дБ в октавній смузі 2 Гц; 92 дБ в октавній смузі 4 Гц; 86 дБ в октавній смузі 8 Гц; 71 дБ в октавній смузі 16 Гц. Допустимим коректованим за шкалою G рівнем інфразвуку в житлових приміщеннях пропонується рівень 85 дБG. У якості допустимих рівнів інфразвукового тиску на прилеглих до житлових будинків територіях пропонуються: 99 дБ в октавній смузі 2 Гц; 94 дБ в октавній смузі 4 Гц; 89 дБ в октавній смузі 8 Гц; 74 дБ в октавній смузі 16 Гц. Коректованим за шкалою G рівнем інфразвуку для території, яка безпосередньо прилягає до житлових будинків, пропонується рівень 87 дБG.

Удосконалення вимог до звукоізоляції огороджувальних конструкцій. В сучасному будівництві для виготовлення міжквартирних стін, перекриттів та міжкімнатних перегородок широко застосовуються бетони різних марок. При цьому розрізняють «важкі» та «легкі» бетони. Легкі бетони мають у своєму складі менше цементу за рахунок наявності в суміші пористих елементів або газу. Вони також мають меншу щільність, вагу, кращі теплоізоляційні властивості при високих показниках міцності. Особливо корисні ці властивості виявилися при будівництві багатоповерхових та висотних будинків, де потрібно зменшити навантаження ваги конструкції на несучі елементи та фундамент. Разом з тим відомо, що звукоізоляційні властивості огороджувальної конструкції на низьких частотах прямо пропорційно залежать від її маси. В зв'язку з широким будівництвом житлових приміщень, апартаментів, готельних та офісних приміщень в висотних будинках та багатофункціональних комплексах виникає питання про можливість досягнення в цих приміщеннях нормативних рівнів звуку в залежності від матеріалу та товщини огороджувальних конструкцій з сучасних будівельних матеріалів.

Розрахунки звукоізоляційних властивостей проводили згідно з методикою, яка надана у МГСН 2.04-97. (МГСН 2.04-97. Московские городские строительные нормы Допустимые уровни шума, вибрации и требования к звукоизоляции в жилых и общественных зданиях. - Приняты и введены в действие постановлением Правительства Москвы от 6 мая 1997 года N 325. - Дата введения 1997-05-06. - М., 1997.- 22 с.). Результати досліджень представлені на рис. 20 та 21.

В результаті досліджень встановлено, що:

· індекс ізоляції повітряного звуку міжквартирних стін та міжкімнатних перегородок з «легких» бетонів завтовшки 150 мм менше нормативного на 0,8 - 9,8 дБ в залежності від виду бетону;

· індекс ізоляції повітряного звуку міжквартирних стін та міжкімнатних перегородок з «легких» бетонів завтовшки 200 мм менше нормативного на 0,8 - 6,9 дБ в залежності від виду бетону;

· дані конструкції не спроможні забезпечити допустимі рівні звуку в житлових приміщеннях;

· враховуючі те, що фактична звукоізоляція реальної конструкції менше за розрахункову як мінімум на 2-3 дБ за рахунок стиків, електропроводки, розеток, вимикачів та непрямої передачі звуку, рекомендується збільшити нормативний індекс звукоізоляції повітряному звуку до 55 дБ мінімум.

Удосконалення вимог до звукоізоляції вікон. Як відомо найбільш слабкими, у відношенні звукоізоляції, зовнішніми огороджувальними елементами будинків є вікна та балконні двері. Від їх звукоізоляції в значній мірі залежать фонові рівні шуму в середині приміщень у денний та нічний час доби. У ДСТУ «Конструкції будинків і споруд. Системи фасадні. Світлопрозорі огороджувальні енергозберігаючі конструкції. Загальні технічні умови» наведені необхідні значення звукоізоляції вікон (RA^необхтран, дБА) при еквівалентних рівнях звуку біля фасаду будинку при найбільш інтенсивному русі транспорту у денний час, годину «пік». В той же час відомо, що інтенсивність руху транспортних засобів в значну частину нічного часу доби (приблизно з 22.00 до 02.00) не менш за денну. Таким чином в Україні відсутні науково обґрунтовані нормативи необхідної звукоізоляції вікон та балконних дверей.

Дослідження проводили згідно з методиками, які надані у МГСН 2.04-97 (МГСН 2.04-97. Московские городские строительные нормы «Допустимые уровни шума, вибрации и требования к звукоизоляции в жилых и общественных зданих». - Приняты и введены в действие постановлением Правительства Москвы от 6 мая 1997 года № 325. - Дата введения 1997-05-06. - М., 1997.- 22 с.) та СНиП 23-03-2003 (СНиП 23-03-2003. Защита от шума:/ Госстрой России; приняты и введены в действие постановлением Госстроя России от 30 июня 2003 г. № 136. - М., 2003. - 45 с.).

За результатами досліджень доведено, що існуючі нормативи звукоізоляції вікон та балконних дверей не враховують нормативних вимог житла в нічний час, що приводить до заниження їх необхідної звукоізоляції на 13-15 дБА та сприяє порушенню акустичного стану житлових приміщень. Результати розрахунків представлені на рис. 22.



Ще одним дуже важливим моментом є те, що звукоізоляційні характеристики вікон залежать від частоти звуку, який падає на площу вікна. Найгірші характеристики звукоізоляції вікна спостерігаються на низьких частотах тому, що при зниженні частоти до певного значення наступає провал звукоізоляційної спроможності склопакету. Конкретна частота провалу залежить від частоти резонансу склопакету, який, в свою чергу, залежить від ширини повітряного проміжку між шибками та товщиною шибок. Таким чином важливим показником якості вікна є частота резонансу склопакету. Враховуючи вимоги СН № 3077-84, з гігієнічної точки зору, важливо, щоб провал звукоізоляційних характеристик склопакету наступав на частотах нижче 63 Гц тому, саме ця октавна смуга має найнижчі частоти, рівень в якому регламентує даний документ. В сучасних склопакетах товщина шибок дорівнює 4 або 6 мм, а ширина повітряного проміжку між шибками частіше за все - 1 см. Враховуючи сказане вище необхідно було оцінити якість звукоізоляції таких склопакетів, застосування яких широко розповсюджене в будівництві житлових і громадських будинків.

Розрахунок проводили згідно методики (Борьба с шумом на производстве: справочник / Е.Я. Юдин, Л.А. Борисов, И.В. Горенштейн и др.; под общ. ред. Е.Я. Юдина. - М. : Машиностроение, 1985. - 400 с.).

Встановлено, що сучасні двокамерні склопакети з шириною повітряного проміжку між шибками 1 см мають провал звукоізоляційної спроможності вікна на частотах нижче 220 Гц (шибки 4 мм) та нижче 180 Гц (шибки 6 мм), що сприяє порушенню акустичного стану житла в діапазоні октавних смуг 63-250 Гц.

Таким чином сучасні двокамерні склопакети з шириною повітряного проміжку між шибками 1 см, які широко застосовуються у будівництві, не затримують низькочастотні складові (октави 63 -250 Гц) різноманітних джерел звуку, що може негативно впливати на акустичний стан житла.

Результати розрахунків частоти резонансів склопакетів представлені на рис. 23.

У сьомому розділі проведено аналіз та узагальнення досліджень.

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена вирішенню проблеми захисту населення від негативного впливу акустичної енергії. В роботі встановлені закономірності формування акустичного стану житлових приміщень від комплексу зовнішніх та внутрішніх джерел і внесок окремих компонентів у його формування, удосконалені критерії гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій, встановлені причини масових порушень гігієнічних вимог до акустичного стану житлових приміщень і прилеглих до житлових будинків територій та рекомендовані заходи по їх усуненню.

1. За результатами визначення просторово-часового розподілу акустичної енергії від зовнішніх джерел встановлено закономірності (залежність очікуваних рівнів звуків від відстаней, акустичних характеристик джерел, від їх інтенсивності та часу доби) формування акустичного стану прилеглих до житлових будинків територій та їх приміщень. Удосконалено діючі та встановлено нові санітарні розриви від різноманітних зовнішніх джерел до найближчих житлових будинків (автотранспортні магістралі, літаки цивільної авіації, залізничний транспорт, метрополітен, трамваї, наземні автостоянки, підземні паркінги, трансформаторні підстанції, вентиляційне обладнання, кондиціонери та чілери, дахові котельні, спортивні майданчики…). Встановлено, що еквівалентні рівні звуку на фасадах житлових будинків в нічний час доби перевищують 55 дБА, а максимальні 70 дБА, що обумовлює необхідність широкомасштабного застосування шумозахисних вікон у житловому будівництві.