Наукові основи формування акустичного стану житлових приміщень, гігієнічна оцінка та профілактика його порушень

2. Дослідження з визначення сумарного еквівалентного рівня звуку від зовнішніх джерел у житлі та внеску окремих компонентів у його формування (звичайні вікна в режимі вентиляції) довели, що: сумарний еквівалентний рівень звуку у житлі від зовнішніх джерел, в залежності від їх складу, коливається від 34,5 до 54 дБА у денний та від 34 до 52 дБА у нічний час доби. У випадку відсутності зовнішніх джерел мінімальні значення сумарного еквівалентного рівня дорівнюють фону і можуть досягати у житлі 20 - 25 дБА, як у денний, так і в нічний час доби.

3. За результатами досліджень визначення сумарного еквівалентного рівня звуку від внутрішніх джерел у житлі та внеску окремих компонентів у його формування встановлено: сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі від внутрішніх джерел дорівнює від 68,2 до 76,4 дБА в залежності від складових. При цьому внесок побутових електромеханічних приладів (ПЕМП) коливається від 40,2 % до 76,9 %, побутової радіоелектронної апаратури (РЕА) - від 6,2 % до 14 %, інженерного та санітарно-технічного обладнання (СТО) - від 0,5% до 3,3%, плачу дитини - від 13,8 до 42,8 %. Доведено, що внутрішні джерела акустичної енергії у більшості випадків є пріоритетними забруднювачами житла.

4. Встановлено, що сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі від зовнішніх та внутрішніх джерел у денний час доби коливається від 68 до 76 дБА. При цьому внесок внутрішніх джерел у формування сумарного рівня дорівнює від 99,4 до 100 %, а зовнішніх - від 0 до 0,6 %. Сумарний еквівалентний рівень звуку в житлі при наявності грудної дитини коливається в нічний час доби від 63 до 68 дБА. При цьому внесок внутрішніх джерел у формування сумарного рівня становить 97 - 99, 9 % а зовнішніх - 0,1 до 3 %. Доведено, що у більшості випадків, внесок внутрішніх джерел у формування акустичного навантаження в житлі перевищує внесок від зовнішніх джерел. Це свідчить про необхідність приділяти більше уваги звукоізоляції внутрішніх стін, перегородок та дверей.

5. Доведено, що звукоізолююча здатність внутрішніх одношарових огороджувальних конструкцій з «легких» бетонів, які масово застосовуються у будівництві житлових будинків, не відповідають нормативним значенням для міжквартирних стін та міжкімнатних перегородок, що приводить до перевищення допустимих рівнів в житлі. Отримані результати розрахунків індексів звукоізоляції повітряному звуку обґрунтовують необхідність підвищення звукоізоляції міжквартирних стін та міжкімнатних перегородок з 52 до 55 дБ, як мінімум.

6. Виявлено, що існуючі нормативи звукоізоляції вікон та балконних дверей не враховують нормативних вимог житла в нічний час, що приводить до заниження їх необхідної звукоізоляції на 13-15 дБА. Це сприяє порушенню акустичного стану житлових приміщень. Також доведено, що сучасні двокамерні склопакети з шириною повітряного проміжку між шибками 1 см, які широко застосовуються в будівництві, мають провал звукоізоляційної спроможності вікна на частотах нижче 220 Гц (шибки 4 мм) та нижче 180 Гц (шибки 6 мм), що сприяє порушенню акустичного стану житла в діапазоні октавних смуг 63-250 Гц.

7. Удосконалено критерії гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій. За результатами визначення диференційних порогів слуху встановлено причину появи скарг населення на шум в житлі, який має рівні менші за допустимі для нічного часу доби. Встановлено, що при фонових рівнях нижче 30 дБА пороги відчуття шуму лежать вище фону приблизно на 2 дБА. В якості допустимих еквівалентних рівнів звуку у житлових приміщеннях в нічний час з фоновими рівнями менше 28 дБА пропонуються рівні, які вище фону в приміщенні не більше ніж на 2 дБА (в середньому приблизно 25 дБА). Враховуючи звукоізолюючу здатність двокамерного склопакету в режимі провітрювання тимчасово допустимим еквівалентним рівнем звуку на фасаді будинку в нічний час доби пропонується рівень 40 дБА.

8. Обґрунтуванні нові критерії гігієнічної оцінки інфразвуку в житлових приміщеннях та на прилеглих до житлових будинків територіях. В якості допустимих для житлових приміщень рекомендуються наступні рівні інфразвуку: 98 дБ в октавній смузі 2 Гц; 92 дБ в октавній смузі 4 Гц; 86 дБ в октавній смузі 8 Гц; 71 дБ в октавній смузі 16 Гц. Допустимим, коректованим за шкалою G, рівнем інфразвуку в житлових приміщеннях є рівень 85 дБG. Допустимими рівнями інфразвукового тиску на прилеглих до житлових будинків територіях є: 99 дБ в октавній смузі 2 Гц; 94 дБ в октавній смузі 4 Гц; 89 дБ в октавній смузі 8 Гц; 74 дБ в октавній смузі 16 Гц. Допустимим, коректованим за шкалою G, рівнем інфразвуку для території, яка безпосередньо прилягає до житлових будинків є рівень 87 дБG.

9. Удосконалено методику прогнозування реакції населення на вплив шуму в житловому приміщенні. Отримані відповідні графіки, за якими пропонується обчислювати відсоток населення з різним ступенем суб'єктивної оцінки («дуже заважає», «заважає», «слабо заважає») на акустичне забруднення спальних приміщень в нічний час доби. У всіх випадках негативна реакція населення на транспортні шуми може відмічатися при рівнях звуку у житлі в нічний час доби, які не перевищують 30 дБА.

10. З метою охорони здоров'я населення від шкідливого впливу шуму запропоновано комплекс заходів, до складу якого входять: удосконалені критерії гігієнічної оцінки шуму в житлових приміщеннях та на прилеглих до цих будинків територіях; удосконалені критерії гігієнічної оцінки інфразвуку; нові вимоги до звукоізоляції огороджувальних конструкцій з «легких бетонів» (міжквартирні стіни та міжкімнатні перегородки); вимоги до звукоізоляції вікон; санітарні розриви від зовнішніх джерел акустичного забруднення до житлових приміщень; удосконалені методичні підходи до визначення суб'єктивної реакції населення на шум в житлі в нічний час.

Практичні рекомендації

З метою захисту населення від впливу шуму зовнішніх та внутрішніх джерел пропонується наступне:

1. Загальні положення. На стадії попереднього санітарно-епідеміологічного нагляду всі проекти будівництва повинні проходити державну санітарно-епідеміологічну експертизу проектних рішень в частині перевірки обґрунтованості заходів захисту від шуму. Всі проекти повинні мати том «Захист від шуму», в якому, на підставі акустичних розрахунків очікуваних рівнів звуків, обґрунтовуються конкретні заходи по зниженню шумів до допустимих рівнів. Акустичні розрахунки обов'язково повинні враховувати перспективу розвитку самого об'єкту та прилеглих до нього територій.

2. Автотранспортні потоки. Відстані від автотранспортних потоків до найближчого житла з не шумозахисними вікнами в режимі провітрювання повинні бути не менше: 170 м при LАекв. потоку 66 дБА, 200 м при LАекв. потоку 68 дБА, 250 м при LАекв. потоку 70 дБА, 325 м при LАекв. потоку 72 дБА, 380 м при LАекв. потоку 74 дБА, 480 при LАекв. потоку 76 дБА, 580 при LАекв. потоку 78 дБА. Для зменшення вказаних необхідних відстаней потрібно застосовувати шумозахисні вікна або глухі вікна з централізованою системою вентиляції повітря. Прилеглу до житлового будинку територію (фасад, обернений до автомагістралі) не можна використовувати для відпочинку дорослих та дітей, але при використанні шумозахисних екранів це може бути можливим.

3. Наземні автостоянки легкових автомобілів та підземні паркінги. Відстань від заїзду (виїзду) автотранспорту до вікон найближчих житлових будинків повинна бути не менше 13,5 м для випадку, коли місця для мотоциклів не передбачені, і не менше 22 м для автостоянок з місцями для мотоциклів. Звукові сигнали і охоронна сигналізація не повинні використовуватися. Швидкість руху автомобілів при заїзді та виїзді з наземної автостоянки не повинні перевищувати 10-20 км/год. При необхідності можна рекомендувати застосування екранів-завіс з прозорої плівки між вулицею та заїздом в підземний паркінг, або виїздом з нього, які спроможні знизити максимальні рівні від автомобілів паркінгу на 2-3 дБА. Застосовувати глушники шуму в припливних та витяжних вентиляційних системах підземних паркінгів при розташуванні останніх в житловій забудові. Особливо це стосується вентиляційних систем димовидалення.

4. Вентиляція вбудованих об'єктів. Мінімальними відстанями від місць забору повітря припливними вентиляційними системами (без глушників шуму зі сторони всмоктування повітря) до вікон найближчих житлових приміщень, в залежності від їх продуктивності є: 7 м - 500 м³/год.; 17,5 м - 1000 м³/год.; 28 м - 2000 м³/год.; 43 м - 3000 м³/год.; 105 м - 4500 м³/год.; 105 м - 6000 м³/год.; 250 м - 12000 м³/год. Застосування глушників шуму обов'язкове.

5. Трансформаторні підстанції. Необхідні відстані від ТП до найближчих вікон житлових будинків в залежності від потужності та кількості сухих трансформаторів (від 1 до 6) повинні становити: для ТП з трансформаторами потужністю 800 кВА - від 7 до 16 м; для ТП з трансформаторами потужністю 1000 кВА - від 8 до 19 м; для ТП з трансформаторами потужністю 1250 кВА - від 10 до 25 м; для ТП з трансформаторами потужністю 1600 кВА - від 12,5 до 30 м. Для житла з підвищеною акустичною комфортністю (25 дБА) необхідні відстані від ТП до найближчих вікон в залежності від потужності та кількості сухих трансформаторів повинні становити: для ТП з трансформаторами потужністю 800 кВА - від 8 до 19 м; для ТП з трансформаторами потужністю 1000 кВА - від 8 до 22 м; для ТП з трансформаторами потужністю 1250 кВА - від 12,5 до 30 м; для ТП з трансформаторами потужністю 1600 кВА - від 15 до 35 м.

6. Кондиціонери. Необхідні відстані від зовнішніх блоків побутових кондиціонерів до вікон найближчих житлових приміщень залежать від їх акустичних характеристик і становлять: 2 м для зовнішнього блоку з загальним рівнем 45 дБА; 3,5 м для зовнішнього блоку з загальним рівнем 50 дБА; 6 м для зовнішнього блоку з загальним рівнем 55 дБА; 11 м для зовнішнього блоку з загальним рівнем 60 дБА; 20 м для зовнішнього блоку з загальним рівнем 65 дБА. Необхідні відстані від внутрішніх блоків до спальних місць, в залежності від акустичних характеристик внутрішніх блоків, повинні становити: 1,6 м при 28 дБА, 2 м при 30 дБА, 2,3 м при 32 дБА та 2,6 при 34 дБА.

7. Чилери. Необхідні відстані від чилерів до вікон найближчих житлових приміщень, в залежності від акустичних характеристик чилера, повинні бути не менше: 70 дБА - менше 10 м; 75 дБА -17,5 м; 80 дБА - 28 м; 85 дБА - 52 м; 90 дБА - 80 м; 95 дБА - 130 м; 100 дБА - 200 м. Чилери встановлюються на окремі фундаменти через амортизатори фірми-виробника. Трубопроводи в місцях їх проходження через огороджувальної конструкції (стіни, перегородки, перекриття) ізолюються шумо - та віброзахисними матеріалами та конструкціями. Звукопоглинальне обличкування огороджувальних конструкцій приміщень, в яких розташовані чилери та застосування "плаваючої" підлоги. При розташуванні на даху застосовуються шумозахисні екрани. Найближчі вікна житлових та офісних приміщень рекомендується робити шумозахисними.

8. Дахові котельні. Обов'язковою умовою досягнення допустимих рівнів звуку на прилеглій території є застосування глушника шуму на припливних вентиляційних системах зі сторони всмоктування. Розташовувати житлове приміщення безпосередньо під даховою газовою котельнею забороняється. Між котельнею та житлом повинен бути технічний поверх.

9. Літаки цивільної авіації. Для випадку, коли прилегла до житлових будинків територія не планується для відпочинку дорослих та дітей (допустимі максимальні рівні звуку на території: 80 дБА день та 70 дБА ніч). Необхідна відстань від літаків цивільної авіації до житлових будинків повинна бути не менше: вантажні аеропорти, денний час роботи - 850 м, нічний або денний та нічний час роботи - 1650 м; міжнародні аеропорти, денний час роботи - 750 м, нічний або денний та нічний час роботи - 1500 м; аеропорти, які здійснюють внутрішні рейси, денний час роботи - 375 м (650 м при використанні ТУ 154 М), нічний або денний та нічний час роботи - 1150 м (1360 при використанні ТУ 154 М).

Для випадку, коли прилегла до житлових будинків територія планується для відпочинку дорослих та дітей (допустимі максимальні рівні звуку на території: 70 дБА день та 60 дБА ніч). Необхідна відстань від літаків цивільної авіації до житлових будинків повинна бути не менше: вантажні аеропорти, денний час роботи - 1650 м, нічний або денний та нічний час роботи - 2700м; міжнародні аеропорти, денний час роботи - 1500, нічний або денний та нічний час роботи - 2100 (2400 м для ТУ 154 М); аеропорти, які здійснюють внутрішні рейси, денний час роботи - 850 м, нічний або денний та нічний час роботи - 1700.

10. Залізничний транспорт. Необхідні відстані від потоків поїздів до найближчого житла повинні бути не менше (для випадку, коли найближчі будинки не мають шумозахисних вікон) для поїздів, які рухаються зі швидкістю 60 км/годину - 400 м; для поїздів, які рухаються зі швидкістю 100 км/годину - більше 500 м; для поїздів, які рухаються зі швидкістю 150 км/годину - 700 м; для поїздів, які рухаються зі швидкістю 200 км/годину - 800 м.

11. Метрополітен. При застосуванні вікон з традиційною схемою надходження свіжого повітря в приміщення (відкривання вікон) необхідна відстань від поїздів на відкритих ділянках метрополітену до вікон найближчих житлових приміщень повинна становити 350 м. При застосуванні вікон з сучасними шумозахисними елементами для провітрювання (звукоізоляційна спроможність такого вікна в режимі провітрювання становить від 30 - 42 дБА) необхідна відстань може становити 20 м.

12. Трамваї. Необхідний розрив між колією трамваю та найближчим житловим будинком (вікна без шумозахисного вентиляційного каналу, привідкриті) повинен становити не менше 97 м. Необхідний розрив між відкритою трамвайною лінією та найближчим житловим будинком (глухі, закриті або шумозахисні вікна) може становити 8 м.

13. Вітрові електростанції (ВЕС). Необхідні відстані від ВЕС до житлової забудови залежать від електричної потужності вітротурбін та прийнятого, для даної території, допустимого рівня звуку в нічний час доби і повинні становити не менше: при LАдоп. = 45 дБА. 330 м (турбіни по 2 мВт), 450 м (турбіни по 3 мВт), 600 м (турбіни по 4 мВт); при LАдоп. = 40 дБА. 550 м (турбіни по 2 мВт), 700 м (турбіни по 3 мВт,) 900 м (турбіни по 4 мВт); при LАдоп. = 35 дБА. 850 м (турбіни по 2 мВт), 1050 м (турбіни по 3 мВт), 1300 м (турбіни по 4 мВт). Збільшення або зменшення цих розривів обґрунтовується акустичними розрахунками (як по загальних рівнях, так і по рівням звукових тисків в октавних смугах), які враховують акустичні характеристики більш сучасних моделей.

14. Внутрішні і внутрішньобудинкові джерела шуму. Поліпшити акустичні характеристики наступних ПЕМП не менше ніж: на 5 дБА - для посудомийної машини, на 8 дБА - для м'ясорубки, 10 дБА - для пилососа, 13 дБА - для швейної машини. Встановлення інженерного обладнання будинку повинно передбачати заходи по розповсюдженню структурних звуків по конструкціям будинків.

15. Вимоги до звукоізоляції внутрішніх стін та перегородок. Допустимий індекс ізоляції повітряного звуку міжквартирних стін та міжкімнатних перегородок повинен бути не менше 55 дБА.

16. Необхідна звукоізоляція вікон для житлових приміщень категорії А, в залежності від еквівалентного рівня звуку на фасаді, повинна бути не менше: 10 дБА при рівні звуку на фасаді 40 дБА; 25 дБА при рівні звуку на фасаді 55 дБА; 30 дБА при рівні звуку на фасаді 60 дБА; 35 дБА при рівні звуку на фасаді 65 дБА; 40 дБА при рівні звуку на фасаді 70 дБА; 45 дБА при рівні звуку на фасаді 75 дБА.

Для житлових приміщень категорії В необхідна звукоізоляція вікна, в залежності від еквівалентного рівня звуку на фасаді, повинна бути не менше: 5 дБА при рівні звуку на фасаді 40 дБА; 20 дБА при рівні звуку на фасаді 55 дБА; 25 дБА при рівні звуку на фасаді 60 дБА; 30 дБА при рівні звуку на фасаді 65 дБА; 35 дБА при рівні звуку на фасаді 70 дБА; 40 дБА при рівні звуку на фасаді 75 дБА. Для покращання звукоізолюючої спроможності вікон в діапазоні 63 - 250 Гц рекомендується знизити частоту резонансу вікон шляхом збільшення повітряного проміжку між шибками мінімум до 10 см.

17. Допустимі рівні в житлі та на прилеглій території. Рекомендується в якості допустимого еквівалентного рівня звуку на фасаді житлового будинку в нічний час доби рівень 40 дБА, а максимального - 55 дБА. Рекомендується в якості допустимого еквівалентного рівня звуку в елітному житлі та житлі підвищеної комфортності в нічний час доби рівень 25 дБА, а максимального - 40 дБА.

18. Інфразвук. Допустимими рівнями інфразвукового тиску в житлових приміщеннях є: 98 дБ в октавній смузі 2 Гц; 92 дБ в октавній смузі 4 Гц; 86 дБ в октавній смузі 8 Гц; 71 дБ в октавній смузі 16 Гц. Коректованим за шкалою G рівнем інфразвуку в житлових приміщеннях є рівень 85 дБG. Допустимими рівнями інфразвукового тиску на прилеглих до житлових будинків територіях є: 99 дБ в октавній смузі 2 Гц; 94 дБ в октавній смузі 4 Гц; 89 дБ в октавній смузі 8 Гц; 74 дБ в октавній смузі 16 Гц. Коректованим за шкалою G рівнем інфразвуку для території, яка безпосередньо прилягає до житлових будинків є рівень 87 дБG. Також можна рекомендувати: використання вікон в висотних будинках з підвищеною товщиною шибок (не менше 6 мм), використовувати для вентиляції приміщень висотних будинків централізовані вентиляційні системи зі спеціальними фільтрами, які знижують інфразвукові складові у потоці повітря, стаціонарні машини і механізми, які є джерелом шуму та вібрацій встановлювати тільки на окремі ізольовані фундаменти через амортизатори. Краще при цьому їх розміщувати у підвальному приміщенні.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті.

1. Акименко В.Я. Влияние моделированного шума бытовой техники 55-75 дБА на вегетативную регуляцию сердечно-сосудистой системы / В.Я. Акименко, Л.А. Андрейчук, П.В. Семашко // Гигиена населенных мест : зб. наук. пр. - Вып. 33. - К., 1998.- С.211 - 218. (Розрахунки сумарного акустичного спектру, часу впливу, моделювання шуму у камері).

2. Акименко В.Я. Моделирование акустической нагрузки от бытовых приборов в эксперименте/ В.Я. Акименко, П.В. Семашко, А.А. Андрейчук // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Вып. 33. - К., 1998. - С. 202-206. (Розрахунки сумарного акустичного спектру, часу впливу, моделювання шуму у камері).

3. Семашко П.В. Уровень шума как гигиенический критерий / П.В. Семашко // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - К., 1998. - Вып. 33. - С. 188-192. (Ідея застосування нового критерію гігієнічної оцінки шуму).

4. Гигиенические проблемы нормирования шума бытовых электрических приборов и машин в жилище / В.Я. Акименко, Ж.И. Чорная, П.В. Семашко, Л.А. Андрейчук Л.А. // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Вып. 34. - К., 1999. - С. 253-257. (Акустичні виміри, розрахунки доз акустичної енергії, гігієнічна оцінка).

5. Романенко В.И. Гигиеническое исследование акустической обстановки в районе аэропорта г. Борисполь / В.И. Романенко, Ж.И. Черная, П.В. Семашко // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Вып. 34. - Киев, 1999. - С. 257-261. (Натурні акустичні виміри виміри та гігієнічна оцінка отриманим результатам).

6. Акименко В.Я. Методика расчета контуров равного максимального звука на местности при пролете самолетов / В.Я. Акименко, П.В. Семашко // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Вып. 34. - Киев, 1999. - С. 261-264. (Розробка методики розрахунку, розрахунки та їх гігієнічна оцінка).

7. Акименко В.Я. Бытовые электрические машины и приборы как источник внутрижилищного шума: результаты социологического исследования / В.Я. Акименко, Л.А. Андрейчук, П.В. Семашко // Гигиена населенных мест: сб. науч. тр. - Вып. 35. - Киев, 1999. - С. 215-220. (Акустичні виміри, розрахунки доз акустичної енергії, гігієнічна оцінка).

8. Акименко В.Я. Вклад некоторых внутренних источников акустической энергии в формирование суммарной нагрузки в жилище / В.Я. Акименко, Л.А. Андрейчук, П.В. Семашко // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Вып. 35. - Киев, 1999. - С. 221-226. (Акустичні виміри, розрахунки доз акустичної енергії, гігієнічна оцінка).

9. Семашко П.В. Расчет акустической нагрузки территории населенных пунктов / П.В. Семашко // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Киев, 2000. - Вып. 37. - С. 299-301. (Удосконалення методики розрахунку).

10. Акименко В.Я. Результаты исследований эквивалентных и максимальных уровней от автотранспортных потоков / В.Я. Акименко, П.В. Семашко, Л.А. Андрейчук // Гигиена населенных мест : сб. науч. тр. - Вып. 37. - Киев, 2000. - С. 296-299. (Удосконалення методики розрахунку).

11. Акіменко В.Я. Шум побутових електричних машин та приладів як потенційний фактор впливу на вегетативну регуляцію серцево-судинної системи людини / В.Я. Акіменко, Л.А. Андрейчук, П.В. Семашко // Довкілля та здоров`я. - 2000. - № 1 - С.28-34. (Розрахунки сумарного акустичного спектру, часу впливу, моделювання шуму у камері).

12. Акіменко В.Я. Модельований шум побутових електричних машин та приладів як фактор впливу на стан слухового аналізатора / В.Я. Акіменко, Л.А. Андрейчук, П.В. Семашко // Гігієна населених міст : зб. наук. пр. - Вип. 37. - Київ, 2000. - С. 301-305. (Розрахунки сумарного акустичного спектру, часу впливу, моделювання шуму у камері).

13. Акіменко В.Я. Обчислення акустичних характеристик транспортних потоків /В.Я. Акіменко, П.В. Семашко, Л.А. Андрейчук //Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть : збірка тез доповідей науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті Д.М. Калюжного. - Вип. 3. - Київ, 2001. - С. 15-16. (Методика розрахунку очікуваних рівнів звуку від автотранспортних потоків).

14. Семашко П.В. Обчислення очікуваного еквівалентного рівня звуку потоків залізничних поїздів на перспективу / П.В. Семашко // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Вип. 41. - Київ, 2003. - С. 240-243. (Методика розрахунку очікуваних рівнів звуку від потоків поїздів).

15. До питання розміщення вітрових електростанцій / І.С. Кіреєва, Ю.Д. Думанський, П.В. Семашко, С.М. Могильний // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Вип. 41. - Київ, 2003. - С. 7 - 14. (Виміри, розрахунки, гігієнічна оцінка).

16. Семашко П.В. Методика обчислення акустичних характеристик автотранспортних потоків по їх кількісному і якісному складах / П.В. Семашко // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Вип. 44. - Київ, 2004. - С. 299-304. (Методика розрахунку).

17. Семашко П.В. Закономірності формування акустичного навантаження людини в умовах житла / П.В. Семашко // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Вип. 45. - Київ, 2005. - С. 227-234.

18. Семашко П.В. Деякі особливості висотних житлових будинків, які впливають на акустичний стан їх житлових приміщень/ П.В.Семашко // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Київ, 2006.- Вип. 48. - С. 242-246.

19. Семашко П.В. Прогнозування впливу вбудованих трансформаторних підстанцій з сухими трансформаторами фірми TRICHAL (Франція) потужністю 1000 кВА на акустичний стан прилеглих житлових приміщень та територій / П.В. Семашко, Ж.І. Чорна, О.В. Шумак // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Вип. 47. - Київ, 2006. - С. 243-248. (Виміри, акустичні розрахунки та їх гігієнічна оцінка).

20. Семашко П.В. Прогнозування ризику появи скарг населення в нічний час доби в житлових приміщеннях з низькими фоновими рівнями звуку //Гігієна населених місць: збірник наукових праць. - Вип. 50. - Київ, 2007. - С.189-192.

21. Семашко П.В. Визначення диференційних порогів слухового сприйняття широкосмугового шуму в експерименті / П.В. Семашко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - Київ, 2008. - Вип. 51. - С. 277-282. (Ідея, проведення експерименту, обробка та інтерпретація результатів).

22. Семашко П.В. Звукоізоляційні властивості внутрішніх огороджувальних конструкцій з бетонів, які застосовуються в сучасному будівництві, та їх вплив на акустичний стан житлових приміщень / П.В. Семашко, Д.Е. Прусов // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Вип. 52. - Київ, 2008. - С. 212 - 216. (Ідея досліджень, розрахунки звукоізоляції конструкцій та їх гігієнічна оцінка).

23. Киреева И. С. Гигиенические аспекты размещения ветровых электростанций / И.С. Киреева, Ю.Д. Думанский, П.В. Семашко // Гигиена и санитария. - 2009. - № 5 - С. 23-25. (Акустичні виміри, розрахунки та їх гігієнічна оцінка).

24. Акіменко В.Я. Гігієнічні вимоги до звукоізоляції вікон та балконних дверей приміщень для проживання, лікування та оздоровлення / В.Я. Акіменко, П.В. Семашко // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. - Київ, 2009. - Вип. 54. - С. 50 - 54. (Ідея досліджень, розрахунки звукоізоляції конструкцій та їх гігієнічна оцінка).

25. Семашко П.В. Гігієнічні аспекти формування акустичного стану житлових приміщень комплексів та прилеглих до них територій і удосконалення критеріїв його гігієнічної оцінки / П.В. Семашко // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. - 2010. - № 27 спецвипуск. - С.157-158. (Розрахунки шуму та звукоізоляції, сумарного еквівалентного рівня, удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки).

26. Акіменко В.Я. Гігієнічні проблеми при використанні підземного простору та прибудинкової території багатофункціональних житлово-громадських комплексів для розміщення гаражів та автостоянок/Акіменко В.Я., Протас С.В, Семашко П.В.//Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця: зб. наук. пр. - Київ, 2010.- № 27. Спецвипуск.- С.150-151. (Методика розрахунків, акустичні розрахунки шуму від автомобілів підземних паркінгів).

27. Шумак О.В. Вплив шуму низької інтенсивності на волонтерів в умовах шумозаглушеної камери /О.В.Шумак, П.В.Семашко// Гігієна населених місць: зб. наук. пр. - Київ-2010. - Вип. 55. - С.217-220.

28. Семашко П.В. Гігієнічна оцінка підземних паркінгів, як потенційних джерел акустичного забруднення прилеглих до них територій житлової забудови /П.В.Семашко, С.В.Протас// Довкілля та здоров'я. - Київ, 2010. - № 2. - С.23-27. (Методика розрахунків, акустичні розрахунки шуму від автомобілів підземних паркінгів, гігієнічна оцінка).

Тези.

1. Акименко В.Я. Гигиеническое исследование акустической обстановки в районе аэропорта Борисполь / В.Я. Акименко, Ж.И. Чорная, П.В. Семашко // Гигиена физических факторов окружающей и производственной среды : матер. конф. - К., 1996. - С.22-25. (Натурні акустичні виміри та гігієнічна оцінка отриманим результатам).

2. Акименко В.Я. Гигиенические проблемы нормирования шума бытовых електрических приборов и машин в жилище /В.Я. Акименко, П.В. Семашко Ж.И., Андрійчук Л.А., Чорная Ж.И. // Гигиена физических факторов окружающей и производственной среды : матер. конф. - К., 1996. - С. 31-36. (Акустичні виміри, розрахунки доз акустичної енергії, гігієнічна оцінка).

3. Акименко В.Я. Эколого-гигиеническая характеристика бытовых электрических приборов как источников акустического загрязнения жилища / В.Я. Акименко, П.В. Семашко // Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини / Рада Європи; Національний екологічний центр України; Мін-во охорони природного середовища і ядерної безпеки. - Київ, 1996. - 45-48. (Акустичні виміри, розрахунки доз акустичної енергії, гігієнічна оцінка).

4. Domestic technics as a sourse of indoor noise / I.R. Bariliak, V.Ya. Akimenko, P.V. Semashko, L.A. Andreychuk // International Symposium on indoor envinronment and respiratory illness, including allergy: Abstract book of the conf. (Ustron, Poland, 25-27 september 1997) / Institute of Occupational Medicine and Environmental Health. - Ustron (Poland), 1997. (Акустичні виміри, розрахунки доз акустичної енергії, гігієнічна оцінка).

5. Акименко В.Я. Суммарная акустическая нагрузка в жилище / В.Я. Акименко, П.В. Семашко, Л.А. Андрейчук // Современные проблемы медицины труда в Украине : сб. матер. конф., посвященной 70-летию Ин-та медицины труда. - Киев, 1998. (Методологічні підходи до визначення сумарного навантаження, акустичні виміри, розрахунки доз акустичної енергії, гігієнічна оцінка).

6. Психофізіологічні ефекти впливу модульованого шуму побутових електричних машин та приладів в експерименті / В.Я. Акіменко, Л.А. Андрійчук, П.В. Семашко, Ж.І. Чорна // Актуальні проблеми в гігієні праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості: тези доп. науково-практ. конф., присвяченої 75-річчя інституту (24-25 червня 1998 р.) / МОЗ України; ДП ХНДІГПП. - Харків, 1998. - С. 57 - 59. (Розрахунки сумарного акустичного спектру, часу впливу, моделювання шуму у камері).

7. Актуальні проблеми гігієнічної регламентації факторів ризику житлового середовища / В.Я. Акіменко, Н.М. Янко, П.В. Семашко, А.В. Яригін, Л.А. Андрійчук, С.О. Харченко // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: матеріали Х1V з'їзду гігієністів України (19-21 травня 2004 р., Дніпропетровськ) / під. ред. Ю.І. Кундієва, А.М. Сердюка, Є.Г. Гончарука, О.В. Лапушенко. - Т. І. - К., 2004. - С. 75-79. (Проблеми акустичного забруднення).

8. Про необхідність перегляду деяких нормативних документів з акустичного забруднення / В.Я. Акіменко, Ж.І. Чорна, П.В. Семашко, О.В. Шумак // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: ( перші марзеєвські читання, 21-22 квітня 2005 р.): зб. тез доп. науково-практ. конф. - Київ, 2005. - С. 47-48. (Необхідність перегляду СН № 3077-84).

9. Особливості формування акустичного стану житлових приміщень багатоповерхових будинків / В.Я. Акіменко, П.В. Семашко, Ж.І. Чорна, О.В. Шумак // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (другі марзєєвські читання): тез. доп. науково-практ. конф. / Ін-т гігієни та медичної екології АМН України. - Київ, 2006. - С. 17-19. (Особливості висотних житлових будинків, які впливають на акустичний стан їх житлових приміщень).

10. Гігієнічні проблеми шумового забруднення в сучасному житловому будівництві / В.Я.Акіменко, П.В.Семашко, Ж.І.Чорна, О.В.Шумак // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (другі марзєєвські читання) : тез. доп. науково-практ. конф. / Ін-т гігієни та медичної екології АМН України. - Київ, 2006. - С. 20-22. (Вплив звукоізоляції огороджувальних конструкцій).

11. Гигиенические проблемы высотного жилищно-гражданского строительства / В.Я.Акіменко, А.В.Яригин, Н.М.Янко, П.В.Семашко, О.В.Шумак // Итоги и перспективы научных исследований по проблеме экологии человека и гигиены окружающей среды. Экология человека, гигиена и медицина окружающей среды на рубеже веков: состояние и перспективы развития. Под ред. Академика РАМН Ю.А.Рахманина: зб. тез доповідей науково-практ. конф. - Москва, 2006.- С.206 - 210. (Особливості висотних житлових будинків, які впливають на акустичний стан їх житлових приміщень).

12. Акіменко В.Я. До методики визначення безпечної відстані від підземних паркінгів до житлових будинків з умов шуму / В.Я. Акіменко, П.В. Семашко // Планування та забудова населених місць: актуальні санітарно-гігієнічні та екологічні проблеми і шляхи їх вирішення : зб. тез доповідей науково-практ. конф. (8-9 листопада 2007 р., м. Київ). - К., 2007. - С. 52.-53. (Розробка методики розрахунку).

13. Акіменко В.Я. Основні не побутові джерела акустичної енергії висотних будинків і комплексів, які можуть впливати на акустичний стан прилеглих до них приміщень та територій / В.Я. Акіменко, П.В. Семашко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : зб. тез доп. науково-практ. конф. (треті марзєєвські читання). - Вип. 7. - Київ, 2007. - С. 52-53. (Акустичні розрахунки та їх гігієнічна оцінка).

14. Кіреєва І.С. До питання обґрунтування розміру санітарно-захисної зони для вітрових електростанцій / І.С. Кіреєва, Ю.Д. Думанський, П.В. Семашко // Планування та забудова населених місць: Актуальні санітарно-гігієнічні та екологічні проблеми і шляхи їх вирішення: зб. тез доповідей науково-практичної конф. (8-9 листопада 2007 р., м. Київ). - К., 2007. - С. 32 - 33. (Акустичні виміри, розрахунки та їх гігієнічна оцінка).

15. Акіменко В.Я. До методики визначення безпечної відстані від підземних паркінгів до житлових будинків з умов шуму / В.Я. Акіменко, П.В. Семашко // Планування та забудова населених місць : Актуальні санітарно-гігієнічні та екологічні проблеми і шляхи їх вирішення: зб. тез доп. науково-практ. конф. (8-9 листопада 2007 р., м. Київ). - К., 2007. - С. 52-53. (Розробка методики, акустичні розрахунки та їх гігієнічна оцінка).

16. Особливості проектування багатофункціональних вбудовано-прибудованих комплексів /Акіменко В.Я., Яригін А.В., Янко Н.М., Семашко П.В. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез доп. науково-практ. конф.- Вип. 8. - Київ, 2008.- С.9-10. (Особливості проектування, які впливають на акустичний стан приміщень).

17. Шумак О.В. Вплив обладнання багатофункціональних будинків на акустичний стан прилеглих територій / О.В.Шумак, П.В Семашко// Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез доп. науково-практ. конф.- Вип.8.- Київ, 2008.- С.80-82. (Акустичні розрахунки та їх гігієнічна оцінка).

18. Киреева И.С. К вопросу обоснования размера санитарно-защитной зоны для ветровых электростанций / И.С. Киреева, Ю.Д. Думанский, П.В. Семашко // Методологические проблемы изучения, оценки и регламентирования физических факторов в окружающей среде : тез. докл. на Пленуме Ученого Совета в ГП НИИ экологии человека и гигиены окружающей среды им. А.Н. Сысина (20-21 ноября 2008). - Москва, 2008. -С. 47-49. (Акустичні виміри, розрахунки та їх гігієнічна оцінка).

19. Семашко П.В. Звукоизоляционные свойства внутренних оградительных конструкций из бетонов, применяемых в современном строительстве, и их влияние на акустическое состояние жилых помещений /П.В.Семашко//Методологические проблемы изучения, оценки и регламентирования физических факторов в окружающей среде: тез. докл. на Пленуме Ученого Совета в ГП НИИ экологии человека и гигиены окружающей среды им. А.Н. Сысина (20-21 ноября 2008). - Москва, 2008. - С. 34 - 37. (Ідея досліджень, розрахунки звукоізоляції конструкцій та їх гігієнічна оцінка).

20. Акіменко В.Я. Прогнозування реакції населення на шум у спальному приміщенні в нічний час доби від транспортних потоків / В.Я. Акіменко, П.В. Семашко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез доп. науково-практ. конф. (шості марзєєвські читання). - Вип. 10. - К., 2010. - С. 15-17. (Аналіз попередніх досліджень, ідея, розрахунки, апроксимація).

21. Семашко П.В. Удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень за результатами визначення диференційних порогів слухового сприйняття широкосмугового шуму в експерименті / П.В. Семашко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез доп. науково-практ. конф. (шості марзєєвські читання). - К., 2010. - Вип. 10. - С. 126-127. (Ідея, проведення експерименту, обробка та інтерпритація результатів).

Патент.

Пат. Україна, 5710, G01H17/00. Спосіб визначення гранично-допустимих акустичних характеристик обладнання та приладів/ Акіменко В.Я., Семашко П.В.; заявник та отримувач патенту Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва АМН України.- № 20040806535; заявл. 04.08.2004; опубл. 15.03.2005, Бюлетень № 3.

АНОТАЦІЯ

Семашко П.В. «Наукові основи формування акустичного стану житлових приміщень, гігієнічна оцінка та профілактика його порушень» - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.02.01 -«Гігієна та професійна патологія» Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України», - Київ. - 2010.

У дисертації встановлені закономірності формування акустичного стану житлових приміщень від зовнішніх та внутрішніх джерел і внесок окремих компонентів у його формування, удосконалені критерії гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій, встановлені причини масових порушень гігієнічних вимог до їх акустичного стану та рекомендовані заходи по усуненню цих порушень. Встановлено, що основними причинами скарг населення на акустичні умови в житлі є: недостатні санітарні розриви від зовнішніх джерел; високі рівні звуку на фасадах житлових будинків (більше 55 дБА у денний та більше 45 дБА у нічний час доби), широке застосування при цьому в будівництві не шумозахисних вікон (двокамерних склопакетів), які мають недостатню звукоізолюючу спроможність при закритому стані та в режимах вентиляції; високі рівні звуків внутрішніх джерел (побутові електромеханічні прилади, радіоелектронна апаратура, діти тощо); недостатня звукоізолююча спроможність міжквартирних стін та міжкімнатних перегородок з сучасних «легких» будівельних матеріалів; недосконалість існуючих гігієнічних нормативів допустимих рівнів шуму та інфразвуку. З метою охорони здоров'я населення від шкідливого впливу шуму запропоновано комплекс заходів, до складу якого входять: удосконалені критерії гігієнічної оцінки шуму та інфразвуку, нові вимоги до звукоізоляції стін, перегородок та вікон, санітарні розриви від зовнішніх джерел акустичного забруднення, удосконалені методичні підходи до визначення суб'єктивної реакції населення на шум в житлі в нічний час.

Ключові слова: зовнішні та внутрішні джерела акустичного забруднення, очікувані рівні звуків та звукових тисків, сумарне акустичне навантаження в житлі, удосконалення критеріїв гігієнічної оцінки шуму, інфразвуку, звукоізоляції, захист населення.

АННОТАЦИЯ

Семашко П.В. "Научные основы формирования акустического состояния жилых помещений, гигиеническая оценка и профилактика его нарушений" - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 -"Гигиена и профессиональная патология" Государственное учреждение "Институт гигиены и медицинской экологии им. А.Н.Марзеева АМН Украины", - Киев. - 2010.

В диссертации установлены закономерности формирования акустического состояния жилых помещений от внешних и внутренних источников. Определен вклад отдельных компонентов в его формирование, усовершенствованы критерии гигиенической оценки акустического состояния жилых помещений и прилегающих к жилым домам территорий, установлены причины массовых нарушений гигиенических требований к их акустическому состоянию, рекомендованы мероприятия по устранению этих нарушений.

По результатам определения пространственно-временного распределения акустической энергии от внешних источников установлены закономерности формирования акустического состояния жилых помещений и прилегающих к жилым домам территорий. Усовершенствованы старые и установлены новые санитарные разрывы от разнообразных внешних источников до жилых домов. Установлено, что эквивалентные уровни звука на фасадах жилых домов в ночное время превышают 55 дБА, а максимальные 70 дБА, что обуславливает необходимость широкомасштабного применения шумозащитных окон в жилищном строительстве.

Установлено, что суммарный эквивалентный уровень звука в жилье с не шумозащитными окнами (режим вентиляции) от внешних источников колеблется от 34,5 до 54 дБА в дневное и от 34 до 52 дБА в ночное время суток. В случае отсутствия внешних источников минимальные значения суммарного эквивалентного уровня равняются фону и могут достигать в жилье 20 - 25 дБА, как в дневное, так и в ночное время.

Суммарный эквивалентный уровень звука в жилье от внутренних источников колеблется от 68,2 до 76,4 дБА в зависимости от составляющих. При этом вклад бытовых электромеханических приборов (БЭМП) колеблется от 40,2 % до 76,9 %, бытовой радиоэлектронной аппаратуры (РЭА) - от 6,2 % до 14 %, инженерного и санитарно-технического оборудования (СТО) - от 0,5% до 3,3%, плача ребенка - от 13,8 до 42,8 %.

Установлено, что суммарный эквивалентный уровень звука в жилье от внешних и внутренних источников в дневное время колеблется от 68 до 76 дБА. При этом вклад внутренних источников в формирование этих уровней колеблется от 99,4 до 100 %, а внешних - от 0 до 0,6 %. Суммарный эквивалентный уровень звука в жилье от внешних и внутренних (плач ребенка) источников в ночное время колеблется от 63 до 68 дБА, при этом вклад внутренних источников в формирование уровня составляет 97- 99,9 % а внешних - 0,1 до 3 %. Доказано, что в большинстве случаев вклад внутренних источников в формирование акустической нагрузки в жилье превышает вклад от внешних источников. Это свидетельствует о необходимости уделять больше внимания звукоизоляции внутренних стен, перегородок и дверей.

Доказано, что звукоизолирующая способность внутренних однослойных ограждающих конструкций из "легких" бетонов, которые массово применяются в строительстве жилых домов, не отвечает нормативным значениям для межквартирных стен и межквартирных перегородок, что приводит к превышению допустимых уровней звука в жилье. Полученные результаты расчетов индексов звукоизоляции воздушному звуку обосновывают необходимость повышения звукоизоляции межквартирных стен и межкомнатных перегородок с 52 до 55 дБ, как минимум.

Выявлено, что существующие нормативы звукоизоляции окон и балконных дверей не учитывают нормативных требований по шуму в жилье для ночного времени, что приводит к занижению их необходимой звукоизоляции на 13 - 15 дБА. Также доказано, что современные двухкамерные стеклопакеты с шириной воздушного промежутка между оконными стеклами 1 см, которые широко применяются в строительстве, имеют провал звукоизоляционной характеристики окон на частотах ниже 220 Гц (оконные стекла 4 мм) и ниже 180 Гц (оконные стекла 6 мм). Это также способствует нарушению акустического состояния жилья в диапазоне октавных полос 63 - 250 Гц.

Усовершенствованы критерии гигиеничной оценки акустического состояния жилых помещений и близлежащих к жилым домам территорий. По результатам определения дифференцированных порогов слуха, установлена причина появления жалоб населения на шум в жилье, который имеет уровни меньше допустимых для ночного времени суток. Установлено, что при фоновых уровнях ниже 30 дБА пороги ощущения шума лежат выше фона приблизительно на 2 дБА. Таким образом, в качестве допустимых эквивалентных уровней звука в жилых помещениях в ночное время с фоновыми уровнями меньше 28 дБА предлагаются уровни, которые выше фона в помещении не больше чем на 2 дБА (в среднем приблизительно 25 дБА). Учитывая звукоизолирующую способность двухкамерного стеклопакета в режиме проветривания, допустимым эквивалентным уровнем звука на фасаде дома в ночное время предлагается уровень 40 дБА.

Обоснованы критерии гигиеничной оценки инфразвука в жилых помещениях и на прилегающих к жилым домам территориях. В качестве допустимых для жилых помещений рекомендуются следующие уровни инфразвука: 98 дБ в октавной полосе 2 Гц; 92 дБ в октавной полосе 4 Гц; 86 дБ в октавной полосе 8 Гц; 71 дБ в октавной полосе 16 Гц. Допустимым, корректированным по шкале G, уровнем инфразвука в жилых помещениях есть уровень 85 дБ. Допустимыми уровнями инфразвукового давления на близлежащих к жилым домам территориях есть: 99 дБ в октавной полосе 2 Гц; 94 дБ в октавной полосе 4 Гц; 89 дБ в октавной полосе 8 Гц; 74 дБ в октавной полосе 16 Гц. Допустимым, корректированным по шкале G, уровнем инфразвука для территорий, которые непосредственно прилегают к жилым домам, есть уровень 87 дБ.

Усовершенствована методика прогнозирования реакции населения на шум в жилом помещении. Полученные соответствующие графики, по которым предлагается вычислять процент населения с разной степенью субъективной оценки ("очень мешает", "мешает", "слабо мешает") акустического загрязнения спальных помещений в ночное время. Отмечено, что во всех случаях отрицательная реакция населения на транспортные шумы может отмечаться при уровнях звука в жилье в ночное время, которые не превышают 30 дБА.

С целью защиты населения от вредного влияния шума предложен комплекс мероприятий, в который входят: усовершенствованные критерии гигиеничной оценки шума и инфразвука в жилых помещениях и на прилегающих территориях, требования к звукоизоляции ограждающих конструкций из "легких бетонов" (межквартирные стены и межкомнатные перегородки). Также в состав комплекса входят требования к звукоизоляции окон, санитарные разрывы, усовершенствованные методические подходы к определению субъективной реакции населения на шум в жилье в ночное время.

Ключевые слова: внешние и внутренние источники акустического загрязнения, ожидаемые уровни звука и звуковых давлений, суммарная акустическая нагрузка в жилье, совершенствование критериев гигиенической оценки шума, инфразвука, звукоизоляции, защита населения.

ANNOTATION

Semashko P.V. ”Scientific bases for the forming of the acoustic state of living accommodations, hygienic assessment and prophylaxis of its violations.“ - Manuscript.

Thesis is presented for a degree of a doctor of medical sciences by speciality 14.02.01 - “hygiene and professional pathology”, State Institution “A.H.Marzeiev Institute for Hygiene and Medical Ecology, Academy of Medical Sciences of Ukraine,”- Kiev. - 20010.

The regularities of the forming of the acoustic state of living accommodations from external and internal sources and contribution of the separate components in its forming were determined. Criteria of the hygienic assessment of the acoustic state of living accommodations and the territories, adjoining to the dwelling houses, were improved. The measures for the liquidation of these violations were recommended. It was determined that insufficient sanitary distances from the external sources, high levels of sounds on the facades of dwelling houses (over 55 dBA in day and over 45 dBA in night time) and wide use of the noise unprotected windows (two-chambers packets) which had insufficient sound isolating property in a closed state and in the regimes of ventilation, high levels of the sounds of the internal sources (household electromechanical devices, radio-electronic equipment, children etc.), insufficient sound isolating property of inter-apartment walls and inter-room partitions of modern “light” building materials, insufficiency of the present hygienic standards for allowable noise and infrasound levels were the main complaints of the population on the acoustic conditions in the living accommodations. A new complex of the measures: improvement of the criteria for noise and ultrasound, new requirements to the sound isolation of the walls, partitions and window, sanitary distances from the external sources of acoustic contamination was offered for the protection of the population from the hazardous noise exposure. Methodical approaches to the determination of the subjective reaction of the population to the noise in the dwelling in the night time were improved.

Keywords: external and internal sources of acoustic contamination, expecting levels of sound and sound pressures, total acoustic load in dwelling, improvement of the criteria for the hygienic assessment of noise, infrasound, sound isolation, protection of the population.

Размещено на Allbest.ru