Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

УДК: 613.648:504.064.3:613.2:614.876

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Удосконалення системи довготривалого радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів на території України

03.00.01 - радіобіологія

Мишковська Антоніна Андріївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України та МОН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університеті ім. О.О.Богомольця, завідувач кафедри гігієни харчування.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Омельянець Микола Іванович, Інститут радіаційної гігієни і епідеміології ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України», провідний науковий співробітник лабораторії медичної демографії.

доктор медичних наук, професор Торбін Владислав Федорович, Українська військово-медична академія Міністерства оборони України, професор кафедри військової токсикології, радіології і медичного захисту.

Захист відбудеться «6» квітня 2010 року о 16 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 в ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України» за адресою: 03115, м. Київ, просп. Перемоги, 119/121.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці ДУ «Науковий центр радіаційної медицини АМН України» за адресою: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 53.

Автореферат розісланий «5» березня 2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01, кандидат біологічних наук Л.О.Ляшенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) з великої кількості нуклідів ядерного палива, ядерних скалок та їх дочірніх продуктів розпаду, що потрапили в оточуюче середовище, найбільш біологічно значимими були радіонукліди (РН) йоду, цезію та стронцію.

Зараз основна частина дози додаткового опромінення населення, яке проживає на територіях, що постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлена внутрішнім опроміненням за рахунок забруднених харчових продуктів. Інші джерела (інгаляційне та зовнішнє опромінення) у сумі не перевищують 20 % [В.Н. Корзун и соавт., 1994, 2002].

Головним дозоутворюючим радіонуклідом на переважній більшості забруднених територій сьогодні та в найближчі роки залишатиметься ¹³⁷Cs, у той час коли ⁹⁰Sr буде мати суттєве значення тільки на суміжній із Зоною відчуження території [Б.С. Пристер, 2008].

Основними дозоутворюючими продуктами є молоко, м'ясо та гриби з радіоактивно забруднених територій [В.Н. Корзун, 2006].

Дія малих доз радіації, що обумовлені інкорпорованими радіонуклідами, є дуже важливою проблемою з позиції можливості реалізації стохастичного ефекту [].

Проблема захисту населення від іонізуючого випромінювання (ІВ) є однією з актуальних медико-біологічних проблем сьогодення. До заходів такого захисту відносять не тільки запобігання проникнення РН в організм, але і зниження накопичення РН в організмі шляхом призначення елімінаційної дієти, уведенням у раціон різноманітних радіозахисних продуктів харчування та біологічно активних речовин [В.І. Ципріян і співавт., 1999].

Традиційні радіопротектори, які були розроблені для захисту від опромінення у великих дозах, виявилися непридатними при хронічному опроміненні у малих дозах, оскільки вони токсичні, дають побічні ефекти та ефективні при використанні до опромінення і можуть застосовуватись лише протягом короткого часу.

Встановлено, що надходження ¹³⁷Cs до організму людини з харчовими продуктами в реальних умовах того чи іншого населеного пункту залежить не стільки від щільності його випадіння, скільки від повноти та ретельності проведених протирадіаційних заходів, особливостей харчових раціонів, їх збалансованості за мікро та макронутрієнтним складом [І.Т. Матасар, 1997; В.В. Ванханен и соавт., 2002].

Основними гігієнічними аспекти цього питання є - нормування допустимих рівнів вмісту РН у харчових продуктах та сировині, заборона виробництва забруднених радіонуклідами вище допустимого та вживання місцевих сільхозпродуктів, контроль рівнів забруднення харчових продуктів та вилучення із раціонів харчування найбільш забруднених (грибів, лісових ягід, молока, м'яса) за умови заміни їх чистими. Важливим є розробка способів технологічної, кулінарної обробки харчових продуктів з метою зниження забруднення РН, підвищення профілактичних властивостей харчових раціонів. У свою чергу, порушення принципів раціонального харчування веде до підвищення засвоєння радіонуклідів [В.В. Ванханен и соавт., 2003; В.Н. Корзун, 1997; Ж. Б. Левинтон, 1992].

Враховуючи значний підйом захворюваності серед населення, котре мешкає на радіаційно забруднених територіях (РЗТ), а також те, що харчовий фактор є домінуючим у забрудненнідози внутрішнього внутрішнього середовища організму людини, питання оптимізації харчування осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, мають особливу актуальність. Встановлено, що дія ІВ на організм людини викликає низку метаболічних порушень, Одним із найважливіших засобів профілактики та лікування є раціональне харчування [І.І. Карачов і співавт., 2004]. Його значимість підкреслена у ході аналізу та оцінки фактичного харчування населення -Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей, віднесених до так званої «зони жорсткого контролю», що були проведені закладами МОЗ України та дозволили зробити висновки щодо причинно-наслідкових зв'язків між змінами в раціонах харчування (факторіальні ознаки), а саме: дефіцитом вітамінів, мінералів, інших негативних чинників та станом здоров'я населення (результуючі ознаки) [В.І. Смоляр, 1996; В.І. Ципріян і співавт., 2008]. На сьогодні рівні вмісту основних дозоутворюючих РН у продуктах харчування знизились у десятки разів після аварії, проте в них змінюється пропорція вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr, що у свою чергу потребує корегування порядку проведення радіаційного контролю харчових продуктів та питної води, його методичного забезпечення, вдосконалення гігієнічних нормативів, поліпшення раціонів харчування населення, яке проживає на радіаційно РЗТ [И.А. Лихтарев и соавт., 2004], що і стало основою для планування та виконання дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності із завданнями Концепції Державної політики в області харчування населення України на період до 2005 року та Міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» на 2002-2011 рр., в межах науково-дослідної роботи кафедри гігієни харчування Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця «Наукове обґрунтування застосування спеціальних продуктів у раціонах харчування хворих з соматичною патологією» (№ державної реєстрації 0199U003139).

Мета роботи. Наукове обґрунтування івудосконалення системи радіаційного моніторингу продуктів харчування та тахарчових раціонів в Україні, що здійснюється державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України як західи протирадіаційного захисту населення України.,

Завдання дослідження.

1. Проаналізувати сучасний стан радіаційно-гігієнічного контролю за фактичним забрудненням основних продуктів харчування, питної води та харчових раціонів на території всієї України на прикладі обраних 5-ти областей (Донецькій, Житомирській, Львівській, Полтавській та Чернігівській), у тому числі РЗТ.-

2. Овивчити итидинаміку радіоактивного забруднення основних продуктів харчування, питної води та харчових раціонів, дози внутрішнього опромінення населення за їх рахунок.

3. Обґрунтуватити та впровадитиити методикуу оцінки дозових навантаженьдоз на дорослого населення на території всієї України за рахунок інкорпорованих ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr.

4. Овивчити итисучаснийий стан фактичного харчування дорослого населення, України на прикладі молодих жінок дітородного віку та осіб, які проживають на територіях, що РЗТ.

5. Науковоо обґрунтуватиовати та розробитиити пропозиції з оптимізації допустимих рівнів вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у харчових продуктах та питній воді.

6. Науковоо обґрунтуватити та вдосконалитиити елементии системи радіаційно-гігієнічного моніторингу харчових продуктів та раціонів харчування.

7. Пупровадити итив практичну діяльность закладів державної санітарно-епідеміологічної служби іьнауково обґрунтовані методичні принципів щодо організації та проведення радіаційно-гігієнічного моніторингу харчових продуктів та раціонів харчування на території всієї України, у тому числі на радіоактивно забруднених територіях та перевірити їх ефективність.

Об'єкт дослідження: система радіаційного контролю та моніторингу продуктів харчування та харчових рацiонiв.

Предмет дослідження: радіоактивність основних харчових продуктів місцевого виробництва (тобто, фактичний вміст радіонуклідів штучного походження), за рахунок яких формувалась та формується доза внутрішнього опромінення населення обраної території, фактичний стан харчування населення.

Методи дослідження: гамма- та бета-спектрометричні, радіохімічні, гігієнічні, пасивного анкетування, епідеміологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. На підставі проведених досліджень вперше:

- встановлено закономірності розподілу РН чорнобильського походження у продуктах харчування та харчових раціонах в реальних умовах сучасної радіаційної ситуації;

- виявлено основні критичні елементи системи радіаційного контролю й моніторингу продуктів харчування;

- обґрунтовано методологічні принципи та методичні підходи щодо вдосконалення системи довготривалого радіаційно-гігієнічного контролю й моніторингу за вмістом основних дозоутворюючих РН у продуктах харчування й харчових раціонах;

- на основі аналізу фактичного вмісту РН в основних продуктах харчування населення України оцінено середнє розрахункове дозове навантаження населення від внутрішнього опромінення;

- встановлено рівні споживання основних груп продуктів харчування, що дозволило здійснити нормування вмісту радіонуклідів у окремих продуктах харчування та розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо корекції раціонів харчування для населення, яке має статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- обґрунтовано потребу об'єктивізації результатів дослідження, забезпечення якості вимірювань. Запропоновано методи відбору та первинної обробки проб харчових продуктів при здійсненні радіаційного контролю.

- обґрунтовано необхідність продовження здійснення радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів на території всієї України з вдосконаленням його методичного та технічного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені дослідження з вивчення стану фактичного харчування дозволили обґрунутувати продуктові набори та норми харчування для осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 р. № 258»), який надано до Кабінету Міністрів України.

Розроблено та встановлено показники радіаційної безпеки харчових продуктів та сировини (Наказ МОЗ України від 03.05.2006 № 256). Запропоновані об'єми, нормита частота відбору проб харчових продуктів місцевого виробництва для здійснення радіаційного моніторингу та радіаційного контролю. Визначено оптимальний Перелік апаратури та обладнання, який рекомендовано радіологічним підрозділам санітарно-епідеміологічних закладів України для здійснення радіаційно-гігієнічного моніторингу об'єктів довкілля (накази МОЗ України від 22.10.2001 № 418 та від 20.03.2006 № 137).

Розроблено та впроваджено в практику Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ Україниметодику прогнозної оцінки навантаження внутрішнього опромінення населення за рахунок фактичного раціону, порядок відбору проб та підготовки проб до радіологічного дослідження. Уточнено Перелік методик радіологічних досліджень для застосування закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби Українипри здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду та радіаційного моніторингу продуктів харчування і сировини та інших об'єктів довкілля (Наказ МОЗ України від 11.08.2008 № 446). Отримані результати враховані принауковому обґрунтуванні та встановленні допустимих рівнів вмісту ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr у деревині та продукції з деревини, що може контактувати з продуктами харчування при їх виготовленні та зберіганні (Наказ МОЗ України від 31.10.2005 № 573), у лікарській сировині (субстанції), що використовується для виготовлення готових для вживання лікарських засобів (Наказ МОЗ України від 08.05.2008 № 240). Встановлено вимоги до якості та достовірності результатів вимірювань питомих активностей ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у харчових продуктах. Розроблено та запропоновано форми протоколів радіологічних досліджень харчових продуктів, деревини та продукції з неї, лікарської рослинної сировини. Запропоновані напрямки вдосконалення радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів підвищать ефективність первинної та вторинної профілактики аліментарно обумовленого опромінення населення України.

Особистий внесок здобувача полягає у пошуку, критичному аналізі джерел літератури, обґрунтуванні та формулюванні робочої гіпотези, мети, завдань і програми досліджень; проведенні аналізу інформації нормативного, наукового, статистичного характеру, що визначає сучасний стан радіаційної безпеки населення за рахунок вживання харчових продуктів безпосередньо та у складі типових харчових раціонів для різних верств населення; аналізі статистичної та звітної інформації, а також вивченні результатів державного санітарно-епідеміологічного нагляду щодо безпеки харчових продуктів вітчизняного та імпортного походження, статистичній обробці одержаної інформації та інтерпретації даних дослідження, науковому обґрунтуванні висновків та практичних рекомендацій, написанні тексту та оформленні дисертації. Основні висновки та рекомендації автором оформлені спільно із науковим керівником.

Дослідження проведені на базі кафедри гігієни харчування Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця. Поглиблені радіологічні дослідження проведені автором спільно із співробітниками радіологічної лабораторії Центральної санітарно-епідеміологічної станції МОЗ України. Дисертація є результатом багаторічної роботи автора щодо обґрунтування, створення і впровадження системи нормативно-правового забезпечення санітарно-епідеміологічної служби України за розділами «радіаційна гігієна» та «гігієна харчування».

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: науково-практичній конференції з радіаційної гігієни Інституту гігієни та медичної екології АМН України (Київ, 2000), XIV з'їзді гігієністів України (Дніпропетровськ, 2003), семінарах-нарадах з радіаційної гігієни для лікарів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України (Київ, 1998, 2000; Маріуполь, 2005, 2007, 2008, 2009; Харків, 2006; Черкаси, 2008; Одеса, 2009); науково-практичній конференції «Експериментальна радіобіологія. Гігієна харчування. Дієтологія» (Київ, 2003); на міжнародній конференції «Медицинские последствия Чернобыльской катастрофы и стратегия их преодоления» (Київ, 2006), міжнародній науково-практичній конференції «Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання» (Київ, 2007), науково-практичній конференції «Актуальні питання реалізації політики України у сфері нерозповсюдження ядерної зброї та протидії загрозам ядерного тероризму в контексті європейського вибору України» (Київ, 2007). Основні результати роботи впроваджені у навчальний процес Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, в практичну роботу закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Результати дослідження використані для підготовки щорічних доповідей «Про стан техногенної та природної безпеки в Україні» за 2007 та 2009 роки.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них: розділ у монографії - 1 та розділ у підручнику - 2 (1- самостійно), 12 наукових статей у виданнях, рекомендованих ВАК України (1 - самостійно), методичні рекомендації - 1 (у співавторстві), тези наукових конференцій - 3 (1 - самостійно).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу «Матеріал та методи дослідження», двох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, рекомендацій, переліку посилань, що містить 242 літературних джерел (200 кирилицею, 42 латиницею), 7 додатків. Робота викладена на 203 сторінках (143 сторінок основного тексту), ілюстрована 8 рисунками та 29 таблицями.

харчування населення радіаційний забруднений

Основний зміст роботи

Матеріал та методи дослідження. Сучасний стан радіаційно-гігієнічного контролю основних харчових продуктів місцевого походження, за рахунок яких формувалась та формується доза внутрішнього опромінення населення, вивчався на прикладі п'яти обраних для дослідження областей: Донецької, Житомирської, Львівської, Полтавської та Чернігівської за період 1998 - 2007 рр. Аналіз та узагальнення даних радіаційного моніторингу проводився на основі 90 звітних матеріалів обласних санітарно-епідеміологічних станцій за формою Р-1 за період 1998 - 2006 рр., 243 звітних форм Держкомстату України № 18 за період 1998 - 2006 рр., а також за 1296 щомісячними звітними формами про стан радіоактивності об'єктів довкілля за період 1998 - 2006 рр. Проаналізовано середні статистичні раціони харчування населення п'яти обраних областей за даними Держкомстату України у порівнянні з середніми показниками по Україні. Проаналізовано раціони харчування встановлені нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України для певних категорій громадян. Проаналізовано 20 методик відбору та підготовки проб харчових продуктів для спектрометричних та радіохімічних досліджень, виконання вимірювань питомої активності РН у продуктах харчування та оцінки результатів дослідження. Проаналізовано стан фактичного раціону харчування молодих жінок дітородного віку та осіб, які проживають на РЗТ, за методом пасивного анкетування. Всього досліджено 1162 добових раціонів, інтерв'юєром заповнювалось 7-денне меню (5 робочих днів, 2 вихідні, з годинами приймання та конкретним складом i кількістю вживаної їжі (продукт, страва, напій). Розрахунки продуктових наборів, що входили до складу добових раціонів харчування населення, їх кількісних і якісних характеристик, енергетичної цінності та хімічного складу здійснювалися за допомогою комп'ютерної програми Dancost (Данія, 1993 р.). У роботі також використовували таблиці хімічного складу та харчової цінності продуктів харчування (И.М. Скурихин, 1987). Порівняння одержаних результатів проводили з «Нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії» (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).

Розроблена схема статистичної обробки матеріалів досліджень дозволила визначити вклад окремих продуктів харчування у дозу внутрішнього опромінення та роль окремих нутрієнтів у змішаному раціоні харчування, виявити та усунути основні критичні елементи в системі радіаційного моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів, що проводиться закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Усі матеріали дослідження від початку мали певну скерованість і були взаємно узгодженими.

Результати досліджень та їх обговорення.

Оцінка стану системи радіаційного контролю харчових продуктів та радіаційного забруднення харчових продуктів ¹³⁷Cs у вибраних областях України. За звітними формами (щомісячною оперативною інформацією, звітною щорічною № 18), які охоплюють весь діапазон досліджених продуктів харчування, що складають харчовий раціон оцінено кількісні показники проб харчових продуктів з перевищеннями ДР-97.

При дослідженні продуктів харчування не було виявлено проб із підвищеним вмістом ⁹⁰Sr (за ДР-97).

Установлено, що оцінка радіаційної якості продуктів харчування у відносних одиницях проб з перевищенням допустимих рівнів за ¹³⁷Cs у продуктах харчування, питній воді є дієвим заходом. Проте, при з'ясуванні ролі частоти цезієвого забруднення конкретних харчових продуктів у створенні відповідної до даного регіону екологічної ситуації та радіаційного тиску за рахунок споживання питної води та харчових продуктів місцевого походження встановлено, що цей показник у відносних одиницях не дозволяє визначити причинно-наслідкові зв'язки між радіоактивністю харчових продуктів та захворюваністю населення і має лише узагальнене кількісне статистичне значення, що не дозволяє оцінити фактичний екологічний стан регіону.

Переліки харчових продуктів, що прийняті у гігієнічних нормативах та надаються у звітних формах (піврічній Р-1, щорічній № 18 та щомісячній оперативній), не співпадають між собою, що значно ускладнює, а інколи робить неможливим узагальнення та співставлення результатів досліджень за окремими групами продуктів харчування. Таке існуюче узагальнення назв харчових продуктів у звітах як «овочі», «ягоди», у тому числі, «картопля», не дозволяє встановити квоти «ягід» у загальній сумі встановлених перевищень ДР-97 за формою № 18, у той же час за формою щомісячної оперативної інформації надаються дані щодо дослідження «овочів» уже без частки «картопля», і зовсім не враховуються досліджені «ягоди» та «фрукти». Результати радіологічних досліджень такої групи харчових продуктів як «консерви», надаються за формою № 18, що не дозволяє конкретизувати, які саме (м'ясні, рибні, овочеві чи фруктові) продукти досліджувались. Об'єднання їх до одної графи форми № 18 радикально знижує інформативність даних, необхідних для подальшого аналізу радіаційної ситуації в регіоні.

Невизначеною залишалась категорія «інші харчові продукти», оскільки серед них могли бути продукти, значущі щодо їх внеску в дозове навантаження за рахунок активної участі в формуванні фактичного харчового раціону населення відповідного регіону.

Виявлено частоту проб з перевищенням ДР-97 та визначено питому вагу конкретної групи харчових продуктів у сумарній кількості радіаційного забруднення усіх проб ¹³⁷Cs (всі області України за 1998-2006 рр.) у розрахунку на кожні 10000 досліджених проб. Що дозволило встановити рангове місце продукту харчування за його забрудненням ¹³⁷Cs та можливим внеском у дозу внутрішнього опромінення населення (табл. 1).

Виявлено, що 5 груп харчових продуктів (молоко та молокопродукти, м'ясо та м'ясопродукти та група продуктів харчування, визначена як «інші продукти») у сумі становлять 96,46 % від усіх проб харчових продуктів, вміст ¹³⁷Cs в яких перевищує допустимий рівень. Такі ж проби решти груп харчових продуктів (риба, овочі, хліб та борошняно-круп'яні вироби, питна вода) разом складають лише 3,54 %.

Таблиця 1. Питома вага та рангове місце забруднених ¹³⁷Cs харчових продуктів

№ з/п	Назва харчового продукту	Кількість проб з перевищеннями ДР-97 за вмістом 137Cs (на кожні 10000 досліджених)	Місце продукту за рангом	Питома вага харчового продукту, вміст 137Cs в пробах якого перевищує ДР-97 (%)
1.	Сушені ягоди та гриби	922,37	І	50,0
2.	Свіжі ягоди та гриби	427,67	ІІ	23,18
3.	Молоко і молокопродукти	354,38	ІІІ	19,21
4.	М'ясо та м'ясопродукти	45,93	IV	2,49
5.	Інші продукти	29,12	V	1,58
6.	Риба	28,68	VI	1,55
7.	Овочі, фрукти	27,16	VІІ	1,47
8.	Хліб, борошняно-круп'яні вироби	5,31	VIII	0,29
9.	Питна вода	4,11	ІХ	0,23
Сума	1844,73		100,00

За такими розрахунками визначається лише внесок харчового продукту - носія радіонукліду ¹³⁷Cs в сумарне забруднення раціону, що свідчить тільки про певний дозовий тиск саме на території, де фіксується найвищий показник. За цим методом неможливо визначити внесок у дозу, отриману населенням при споживанні зазначених харчових продуктів. Внесок ¹³⁷Cs за рахунок таких харчових продуктів як «свіжі ягоди та гриби», «сушені ягоди та гриби» у загальну дозу внутрішнього опромінення залишається неконтрольованим і має значення для населення радіоактивно-забруднених територій. Це потребує відповідних додаткових санітарно-освітніх, інформаційних заходів на цих територіях.

Аналіз середніх фактичних рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування здійснювався за даними звітної форми Р-1 і результати його по п'яти обраним областям надані в табл. 2.

Встановлені середні рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування свідчать про наявність дозового навантаження за рахунок харчового раціону у населення всіх досліджених областей та підтверджує дані про те, що у довгостроковому плані ¹³⁷Cs у молоці, м'ясі, меншою мірою у продуктах рослинного походження та зернових будуть залишатись основними дозоформуючими факторами, особливо на РЗТ. Виявлена динаміка фактичних рівнів ¹³⁷Cs у продуктах харчування та проб з перевищеннями ДР-97 за останні 10 років свідчить про повільне зниження цих показників та про домінуючу роль внеску ¹³⁷Cs у дозу внутрішнього опромінення населення РЗТ у наступному десятиріччі.

Таблиця 2. Середні фактичні рівні вмісту ¹³⁷Cs (Бк/кг(л) у харчових продуктах у обраних для дослідження областях за період 1998-2007 рр.

Назва харчового продукту	Донецька обл. М+м	Полтавська обл. М+м	Львівська обл. М+м	Чернігівська обл. М+м	Житомирська обл. М+м	р(1,2,3- 4,5)*
Овочі,фрукти, ягоди	5,9±1,1	0,4±0,1	0,4±0,2	11,0±0,4	20,2±3,2	< 0,01
М'ясо і продукти	5,58±1,5	0,36±0,2	3,9±0,1	35,7±2,1	34,9±10,2	< 0,01
Зернові продукти	1,27±1,0	1,00±0,8	4,9±0,2	9,0±1,6	18,2±2,4	< 0,01
Молоко і продукти	1,1±0,1	0,77±0,1	1,5±0,2	38,2±3,1	41,8±10,1	< 0,01
Риба і продукти	2,0±1,1	8,31±0,2	0,1±0,1	20,9±2,2	13,3±0,9	< 0,01
Яйця і продукти	1,5±1,2	-	0,9±0,1	-	2,00±0,3	< 0,01
Хлібо-бул. вироби	1,0±0,2	0,6±0,1	1,5±0,3	4,3±0,2	12,8±2,1	< 0,05
Питна вода	1,1±0,1	0,05±0,1	0,7±0,2	0,7±0,2	2,0±0,1	> 0,05
Птиця і продукти	-	-	6,8±1,1	-	27,1±3,2	< 0,01
Жирові рослинні продукти	1,50±1,1	-	1,0±0,1	-	3,8±1,1	< 0,05
Продукти дитячого харчування.	1,2± 0,9	-	2,4±0,2	4,7±1,5	4,9±1,4	< 0,05
Напої	2,1±1,0	-	2,4±1,0	-	9,5	< 0,05
Гриби лісові	8,1±1,1	10,9±4,1	255,8±20,1	860,4±7,2	354,0±27,1	> 0,05
Лісові ягоди	2,8±0,1	6,0±2,1	75,4±10,2	89,7±6,1	234,0±26,2	< 0,05
Інші продукти	24,3±2,1	14,6±2,2	23,7±3,4	22,5±2,1	34,8±4,1	> 0,05

Примітка. * Якщо р< 0,01, то різниця «статистичновисоко значуща», якщо р< 0,05 то різниця «статистично значуща», якщо р> 0,05, то різниця «статистично не значуща».

Встановлено, що середні фактичні рівні вмісту ⁹⁰Sr в середньому від 2 до 10 раз нижчі ніж рівні вмісту ¹³⁷Cs у цих же продуктах.

Прогнозна оцінка індивідуальних доз внутрішнього опромінення населення 5-ти областей та України за результатами фактичного вмісту радіонуклідів у продуктах харчування. На основі середніх фактичних рівнів вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування обраних областей було обраховано середні індивідуальні дози внутрішнього опромінення за середнім фактичним споживанням основних продуктів харчування. При розрахунках доз внутрішнього опромінення були враховані такі вихідні дані та величини: 1) кількість основних продуктів харчування, що становлять харчовий раціон за рік (кг/рік); 2) фактичні рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у кожному продукті (Бк/кг); 3) темпи надходження радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr в організм людини протягом року (Бк/рік); 4) дозові коефіцієнти внутрішнього опромінення (ефективна доза на одиницю активності (Зв/Бк).

Аналіз фактичних рівнів споживання основних продуктів харчування свідчить, що в структурі та масі раціону жителів різних регіонів України, зокрема, обраних 5-ти областей, існують певні відмінності, обумовлені кліматичними умовами та етнічними особливостями. З використанням середньостатистичних даних про середньодушове споживання основних продуктів харчування в обраних областях та з урахуванням середніх рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування цих областей встановлено середні значення надходження РН до організму людини (табл. 3,4).

Таблиця 3. Середнє значення надходження ¹³⁷Cs у Бк за рік до організму людини в результаті споживання основних продуктів харчування

Назва харчового продукту	Донецька обл М+м .	Львівська обл. М+м	Полтавська обл. М+м	Житомирська обл. М+м	Чернігівська обл. М+м	р(1,2,3- 4,5)*
1. М'ясо та м'ясні продукти в перерахунку на м'ясо	200,9± 9,8	138,1± 5,2	14,3± 0,1	3614,5± 121,1	1141,6± 40,2	< 0,01
2. Молоко та молочні продукти в перерахунку на молоко	196,8± 8,2	354,2± 14,3	240,2± 11,2	2203,3± 45,6	11369,6± 100,1	< 0,01
3. Яйця, шт.	330,1± 11,1	9,6±0,2	-	-	440,1± 16,3	< 0,01
4. Риба	27,8± 1,2	0,9±0,1	90,6± 4,2	126,35± 5,6	156,9± 6,1	< 0,01
5. Картопля	655,5± 28,3	41,6± 1,3	60,7± 3,1	2143,9± 32,3	3696,8± 119,1	< 0,01
6. Овочі	714,5± 30,1	28,4± 1,2	47,3± 2,2	1585,1± 53,2	2255,2± 98,2	< 0,01
7. Фрукти	201,2± 9,2	14,2± 0,5	9,2±1,5	281,6±	468,4± 13,2	< 0,01
8. Хліб	129,7± 5,8	185,9± 8,2	8,6±1,3	578,3± 45,3	1495,6± 34,5	< 0,05
Усього:	2456,2+100,4	772,8+ 32,3	470,9+ 19,4	10533,1+ 100,8	21023,3+ 150,3	< 0,01

Примітка. * Якщо р< 0,01, то різниця «статистичновисоко значуща», якщо р< 0,05 то різниця «статистично значуща».

Таблиця 4. Середнє значення надходження ⁹⁰Sr у Бк за рік до організму людини в результаті споживання основних продуктів харчування

Назва харчового продукту	Донецька обл. М+м	Львівська обл. М+м	Полтавська обл. М+м	Житомирська обл М+м	.Чернігівська обл. М+м	р(1,2,3- 4,5) *
1. М'ясо та м'ясні продукти в перерахунку на м'ясо	21,6± 0,2	2,8± 0,1	0,14± 0,1	131,4± 5,1	401,4± 12,6	< 0,05
2. Молоко та молочні продукти в перерахунку на молоко	71,6± 2,4	236,9± 10,1	11,8± 0,5	566,4± 16,6	326,0± 12,2	< 0,05
3. Яйця, шт.	220,1± 10,1	5,4±0,2	-	-	213,4± 10,1	> 0,05
4. Риба	5,6±0,1	17±0,3	1,8±0,1	22,8±0,5	62,6±2,1	< 0,05
5. Картопля	22,2± 1,1	58,2± 2,1	294,5± 10,1	848,6± 23,1	384,5± 15,5	> 0,05
6. Овочі	24,2± 1,2	40±1,8	229,3± 4,8	605,2± 20,1	234,6± 9,2	> 0,05
7. Фрукти	6,8±0,3	20,1± 0,5	44,4± 1,6	105,5± 4,8	48,7± 1,6	> 0,05
8. Хліб	129,7± 4,7	84,3± 2,6	7,1± 0,2	148,6± 5,1	129,3± 5,8	> 0,05
Усього:	501,6± 16,5	464,6± 12,3	589,1± 15,6	2428,5± 100,1	1800,2± 82,1	> 0,05

Примітка. * Якщо р< 0,05, то різниця «статистично значуща», якщо р> 0,05, то різниця «статистично не значуща».

Ці дані використані для розрахунку прогнозної річної дози внутрішнього опромінення населення визначених областей за формулою:

D = K_{д Cs} m _рі А_{д Cs i} + K_{д Sr} m _рі А_{д Sr i} ,

де:

K_{д Cs} і K_{д Sr} - значення дозових коефіцієнтів для ¹³⁷Сs, ⁹⁰Sr, які становлять для дорослого населення (K_{д Cs} =1? 10^-8Зв/Бк; K_{д Sr} = 3,7? 10^-8Зв/Бк);

m_рі - річне споживання і-го продукту харчування;

А_{д Cs i}, А_{д Sr i} - середні значення активностей ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у даному продукті (Бк/кг).

Підтверджено, що основними харчовими продуктами - джерелами надходження ¹³⁷Cs, що формують певну дозу внутрішнього опромінення, є молоко та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, риба, у меншій мірі - овочі, фрукти, хлібобулочні продукти. Ці ж продукти в основному є джерелами надходження до організму людини і ⁹⁰Sr.

Середньорічна доза внутрішнього опромінення за рахунок харчового раціону у населення всіх обраних областей та населення всієї України та можливі ризики реалізації стохастичних ефектів з урахуванням відповідних демографічних показників наведена в табл. 5.

Таблиця 5. Середньорічна доза внутрішнього опромінення населення 5-ти областей, України та можливий ризик додаткових стохастичних ефектів опромінення, обумовлених колективною ефективною дозою

Назва області	Середньорічна доза внутрішнього опромінення, мЗв/рік (1986-1988)	Можливий ризик стохастичних ефектів (випадків на рік) (1986-1988)	Середньорічна доза внутрішнього опромінення, мЗв/рік (2000-2005)	Можливий ризик реалізації стохастичних ефектів (випадків на рік) (2000-2005)
Донецька	0,04	14,6	0,04	13,3
Житомирська	0,66	69,2	0,28	26,7
Львівська	0,08	7,9	0,008	5,6
Полтавська	0,04	4,9	0,024	2,7
Чернігівська	1,54	146,1	0,20	16,6
Україна	0,14	509,5	0,12	406,4

Отримані результати дослідження підтверджують доцільність продовження радіаційного моніторингу продуктів харчування місцевого походження усіх без виключення областей України, а також його удосконалення шляхом перегляду ДР-97, методичних та керівних документів його організації та проведення з обов'язковим наглядом за фактичним раціоном споживання основних продуктів харчування.

Порівняння харчових раціонів, встановлених за різними джерелами та результатами власних досліджень, виявило суттєві розбіжності. Фактичне харчування значно відрізняється навіть від середньостатистичних значень (табл. 6).

Як видно з результатів (див. табл. 6) встановлено дефіцит споживання м'яса та м'ясопродуктів, молока, риби, овочів, у тому числі картоплі від задекларованих Держкомстатом середньодушових рівнів споживання та вставлених мінімальних рівнів для різних соціальних груп населення України.

Вивченням фактичного раціону харчування населення встановлено низький рівень споживання білків тваринного походження, перевищенням фізіологічних потреб в споживанні жирів, що обумовлює порушення білково-жирового балансу.

Таблиця 6. Показники фактичного харчування населення України (середнє споживання основних продуктів у кг/рік) за даними з різних джерел інформації

№ з/п	Харчовий продукт	Постанова Кабінету Міністрів України, № 656 від 14.04.2000*	Держкомстат України**	Дані власних досліджень	Середній баланс ±
1.	М'ясо та м'ясні продукти в перерахунку на м'ясо	52,93	33,9	26,9±1,3	-7* -20,06**
2.	Молоко та молочні продукти в перерахунку на молоко	148,19	216,4	161,2±7,3	-55,2* +13,1**
3.	Яйця, шт.	243	197,8	186,0 ±8,2	-11,8* -57**
4.	Риба	13,14	11,1	7,8 ±0,2	-3,3* -5,4**
5.	Картопля	94,9	137,4	67,1±3,2	-70,3* -27,8**
6.	Овочі	109,87	108,7	32,8 ±8,2	-75,9* -77,7**
7.	Фрукти	47,1	30,2	70,2±1,6	+40* +23,1**
8.	Хліб	123,4	127,2	154,5 ±7,2	+27,3* +31,2**
Всього:	735,3	783,6	632,1 +27,2	-160* -103,2**

Примітки:

1. * - різниця між середньостатистичним показником споживання та фактичними даними;

2. ** - різниця між регламентованими рівнями споживання та фактичними даними.

Макронутрієнтний склад раціонів харчування осіб обох статей із населення характеризується низьким вмістом кальцію й підвищеним - фосфору й значним дефіцитом вітамінів А, зокрема в-каротину, рибофлавіну, аскорбінової та фолієвої кислот. За цих умов обґрунтування й реалізація заходів із корекції якості харчування за вмістом мікро- та макронутрієнтів повинно бути одним з важливих напрямків профілактичної роботи із збереження здоров'я населення України на стадії подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

На основі оцінки фактичного харчування виявлено, що середньодобове споживання м'ясопродуктів нижче за мінімальні фізіологічні рівні споживання в Україні на 15,3 %, риби на 50,8 %, молока та молокопродуктів на 45,6 %, яєць на 16,7 %, овочів на 54,6 %; в той же час споживання хліба, фруктів та ягід перевищує рівні відповідно на 6,3 % та 14,5 %. Макронутрієнтний склад раціону характеризується низьким вмістом кальцію, перевищенням вмісту фосфору, вітамінний - дефіцитом практично всіх вітамінів. Зважаючи на це, отримувана доза внутрішнього опромінення може бути значно більшою за рахунок підвищення засвоюваності радіонуклідів.

На основі отриманих результатів проведених досліджень обґрунтовані заходи профілактики негативного впливу ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr на здоров'я людини, що включають оцінку рівня споживання харчових продуктів, що містять радіонукліди, перегляд та корекцію допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування, питній воді, корекції збалансованості раціонів харчування.

Підготовлено рекомендований перелік апаратури та обладнання, для радіологічних підрозділів СЕС України, перелік методик, які рекомендовано застосовувати при здійсненні радіаційного контролю продуктів харчування. Обидва переліки затверджено відповідними наказами МОЗ України.

Відповідно до наявних засобів вимірювальної техніки, що знаходиться на оснащенні закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України підготовлено єдиний порядок відбору проб різних продуктів харчування, підготовки лічильних зразків до вимірювання питомих активностей радіонуклідів ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr, обробки результатів вимірювання та похибок дослідження, гігієнічної оцінки радіаційної безпеки продуктів, запропоновано об'єм та частоту відбору проб харчових продуктів й інших об'єктів довкілля при здійсненні радіологічного моніторингу. Використання рекомендованих приладів, порядку відбору проб та частоти, а також застосування рекомендованих методик буде сприяти єдиним підходам до дослідження продуктів харчування місцевого виробництва та тотожності оцінки отриманих результатів. Це, у свою чергу, сприятиме підвищенню точності визначення вмісту радіонуклідів у об'єктах довкілля, продуктах харчування, питній воді та харчових раціонах.

Висновки

Здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове практичне розв'язання науково-практичного завдання в галузі радіобіології щодо вдосконалення системи радіаційного контролю та моніторингу продуктів харчування й харчових раціонів на різних за радіаційно-екологічною ситуацією територіях, у тому числі тих, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та території України в цілому. На основі комплексного дослідження було виявлено критичні елементи системи радіаційного контролю харчових продуктів й харчових раціонів, обґрунтовано підходи до її вдосконалення, оптимізації регламентування вмісту радіонуклідів у продуктах харчування й питній воді, розрахунку доз внутрішнього опромінення, можливого ризику реалізації стохастичних ефектів обумовлених колективною ефективною дозою внутрішнього опромінення та запропоновано заходи з мінімізації внутрішнього опромінення населення України.

1. Показано, що в реальних умовах сучасної радіаційної ситуації в Україні за результатами довготривалого радіаційного моніторингу продуктів харчування дози внутрішнього опромінення населення становлять в середньому 0,12 мЗв/рік і коливаються у межах від 0,04 до 0,28 мЗв/рік. Має місце перевищення допустимих рівнів вмісту ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування місцевого виробництва в найбільш постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи областях України. Основними забрудненими харчовими продуктами є найбільш вживані у харчуванні молоко, м'ясо, овочі, дикорослі ягоди та гриби. Це підтверджує доцільність продовження довготривалого радіаційно-екологічного моніторингу на всій території України.

2. Установлено, що існуюча система радіаційного контролю мала суттєві недоліки в усіх її компонентах: радіаційно-гігієнічних регламентах, радіаційному моніторингу продуктів харчування та харчових раціонів, сировини, інших об'єктів довкілля, використанні результатів радіаційного моніторингу для прийняття управлінських рішень. Тому вона не була достатньо ефективною з позиції радіобіології, радіаційної гігієни та охорони здоров'я людини.

3. Розраховано річні ефективні індивідуальні дози внутрішнього опромінення населення при споживанні місцевих продуктів харчування й харчових раціонів та можливий ризик реалізації стохастичних ефектів за рахунок внутрішнього опромінення населення досліджених областей.

4. На основі оцінки фактичного харчування виявлено, що середньодобове споживання м'ясопродуктів нижче за мінімальні фізіологічні рівні споживання в Україні на 15,3 %, риби на 50,8 %, молока та молокопродуктів на 45,6 %, яєць на 16,7 %, овочів на 54,6 %; в той же час споживання хліба, фруктів та ягід перевищує рівні відповідно на 6,3 % та 14,5 %. Макронутрієнтний склад раціонів характеризується низьким вмістом кальцію, перевищенням вмісту фосфору, дефіцитом практично всіх вітамінів. Зважаючи на це, отримувана доза внутрішнього опромінення може бути значно більшою за рахунок підвищення засвоюваності радіонуклідів. Встановлений дефіцит харчового раціону населення не дозволив взяти його за основу для обрахунків нових допустимих рівнів вмісту РН у продуктах харчування та питній воді.

5. Основними критичними елементами системи радіаційного контролю й моніторингу продуктів харчування є: не визначеність термінів проведення, недосконалий перелік продуктів, що підлягають радіаційному контролю, відсутність єдиних методичних підходів щодо обсягів вимірювань й здійснення моніторингу, включаючи вимоги до послідовності досліджень (відбір та підготовка проб тощо), засобів вимірювання, методичного забезпечення й гарантій якості вимірювань. Отримані узагальнення покладено в основу пропозицій щодо удосконалення системи радіаційного контролю (моніторингу) продуктів харчування та харчових раціонів на території України.

6. Науково обґрунтовані показники радіаційної безпеки харчових продуктів та сировини; запропонована методика прогнозної оцінки дозового навантаження населення за рахунок фактичного раціону; установлені допустимі рівні у деревині та продукції з деревини, що можуть контактувати з продуктами харчування при їх виготовленні та зберіганні, окремі допустимі рівні вмісту штучних радіонуклідів у лікарській сировині (субстанції), що використовується для виготовлення готових для вживання лікарських засобів; встановлені об'єм та частота відбору проб харчових продуктів місцевого виробництва з метою здійснення радіаційного моніторингу; установлені рекомендовані радіологічним підрозділам санітарно-епідеміологічних закладів України оптимальний Перелік апаратури та обладнання для здійснення радіаційно-гігієнічного моніторингу об'єктів довкілля; Перелік методик радіологічних досліджень при здійсненні радіаційно-гігієнічного моніторингу об'єктів довкілля; запропоновані форми протоколів дослідження харчових продуктів, деревини та продукції з неї, лікарської рослинної сировини.

7. Науково обґрунтовані та запропоновані заходи щодо вдосконалення якості та надійності результатів радіаційних вимірювань зробить виправданим та забезпечить повноцінне функціонування в Україні системи радіаційно-гігієнічного моніторингу для виявлення будь-яких негативних змін в навколишньому середовищі, реагування на них та прогнозування розвитку ситуації. Результати моніторингу можуть бути застосованими для прийняття управлінських рішень стосовно радіаційного захисту людини та дотримання вимог норм радіаційної безпеки.

8. Запропоновані заходи вдосконалення радіаційного моніторингу спрямовані на первинну та вторинну профілактику аліментарно обумовленого опромінення населення та зняття соціально-психологічної напруги жителів територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Практичні рекомендації

1. Потребує розробки керівний документ державного рівня для координації проведення, аналізу та використання у повному обсязі результатів моніторингових досліджень для своєчасних управлінських рішень.

2. Потребує розробки нормативно-правовий документ, що регламентуватиме порядок організації та проведення аварійного радіаційного моніторингу об'єктів довкілля, його обсягів в залежності від масштабів і фази аварії.

3. Потребують перегляду та вдосконалення з урахуванням міжнародного досвіду та сучасних методологічних підходів чинні на сьогодні методичні документи з реконструкції та розрахунку доз опромінення населення.

4. Продовження моніторингових спостережень за рівнями вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та харчових раціонах повинне базуватись на переоснащенні радіологічних лабораторій територіальних закладів Держсанепідслужби України сучасною чутливою апаратурою та відповідним методичним супроводом.

5. Потребує перегляду постанова Кабінету Міністрів від 21.05.1992 № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням сучасних чинних норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах (наказ МОЗ України від 18.11. 99 № 272).

6. Потребує підвищення культура харчування населення України, в першу чергу вчителів та лікарів, які можуть передати інформацію про здорове харчування широким верстам суспільства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Ципріян, В.І. Контроль вмісту основних дозоутворюючих радіонуклідів техногенного походження у продуктах харчування на території України до та після аварії на ЧАЕС [Текст] / В.І. Ципріян, А.А. Мишковська // Гигиена населённых мест. - Киев. - 2000. - Вып. 36. Ч. 1. - С. 37-43. Внесок здобувача: проведення аналізу системи радіаційного контролю в країні, підготовка розділу до друку.

2. Стан фактичного харчування населення України [Текст] / В.І. Ципріян, О.В. Кузьмінська, А.А. Мишковська, Л. Б. Єльцова // Гігієна населених місць. - Київ. - 2004. - Випуск 43. - С. 537-544. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка результатів та висновків.

3. Оценка реактивности эритрона при железодефицитных анемиях с помощью метода кислотных эриторограм [Текст] / И.И. Лановенко, А.П. Гащук, Е В. Кузьминская, А.А. Мышковская // Гігієна населених місць. - Київ. - 2004. - Випуск 44. - С. 648-653. Внесок здобувача: участь у аналізі літературних джерел, підготовка статті до друку.

4. Обґрунтування необхідності вдосконалення чинних гігієнічних нормативів щодо вмісту цезію-137 та стронцію-90 у продуктах харчування [Текст] / В.І. Ципріян [та ін.] // Гігієна населених місць. - Київ. - 2006. -Випуск 47. - С. 348-353. Внесок здобувача: аналіз джерел літератури та міжнародних правил з регламентації радіаційного впливу за рахунок внутрішнього опромінення, підготовка статті до друку.

5. Ципріян, В.І. Сучасні підходи до проблеми вдосконалення системи радіаційного моніторингу продуктів харчування та раціонів [Текст] / В.І. Ципріян, А.А. Мишковська, О.В. Кузьмінська // Гігієна населених місць. - Київ. - 2007. - Випуск 49. - С. 307-311. Внесок здобувача: участь у проведення досліджень, підготовка статті до друку.

6. Нутриціологічна характеристика фактичного харчування населення, яке проживає на забруднених радіонуклідами територіях [Текст] / І.Т. Матасар [та ін.] // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць. - Київ. - 2000. - № 12. - С. 78-83.

Внесок здобувача : участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

7. Роль аліментарного чинника у виникненні і розвитку залізодефіцитних станів [Текст] / Г.Ф. Бурлак, О.В. Кузьмінська, А.А. Мишковська, Н.М. Яверська // Довкілля та здоров'я . - Київ. - 2002. - № 1.- С. 77-80.

Внесок здобувача: участь у проведення досліджень, підготовка статті до друку.

8. Яковенко, В.Г. Вдосконалення радіаційного моніторингу вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію -90 у продуктах харчування [Текст] / В.Г. Яковенко, А.А. Мишковська, О.В. Кузьмінська // Охорона здоров'я України. - Київ. - 2009. - № 1(33). - С. 190.

Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

9. Петрук Д.А. Мониторинг внутреннего облучения населения, проживающего на радиационно загрязненных территориях / Д.А. Петрук, А.А. Мышковская // Международный журнал радиационной медицины. - Киев. - 2006. - № 8(1). - С.67-68.

Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

10. Мишковська, А.А., Радіаційний контроль продуктів харчування, як складова проведення спостереження за внутрішнім опроміненням населення / Мишковська А.А, Кузьмінська О.В., Єльцова Л.Б., Гулай Т.О. // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. - К.- 2010. № 27 - С. 234-235. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.

11. Мишковська, А.А. Харчові шляхи надходження радіонуклідів до організму [Текст] / А.А. Мишковська // Профілактична медицина. - Київ. -2005. - № 1. - С. 42-47.

12. Кузьмінська, О.В. Анкетно-опитувальний метод вивчення залізодефіцитних станів аліментарного походження у молодих жінок [Текст] / О.В. Кузьмінська, А.А. Мишковська, Г.М. Шамоніна // Вісник проблем біології і медицини. - 1998. - № 22. - С. 44-47. Внесок здобувача: участь у теоретичному обґрунтуванні анкет для вивчення фактичного харчування.

Статті в інших наукових виданнях

13. Норми харчування для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильськох катастрофи [Текст] / І.Т. Матасар, Г.Ф. Бурлак, А.А. Мишковська, Л.М. Петріченко // Медичні наслідки аварії на Чорнобильській електростанції / Під ред. О.Ф. Возіанова [та ін..]. - Київ: ДІА, 2007. - С. 719-725. ISBN 978-966-8311-37-6. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка розділу до друку.

14. Ципріян, В.І. Радіологічний контроль за безпекою харчових продуктів та харчових раціонів [Текст] / В.І. Ципріян, М.І. Марценюк, А.А. Мишковська, Г.М. Шамоніна // Гігієна харчування з основами нутриціології / під ред. В.І. Ципріяна. - К. : Здоров'я, 1999. - С. 483 - 494. Внесок здобувача: участь у проведенні аналізу системи радіаційного контролю в країн, підготовка розділу до друку.

15. Сучасний стан проблеми регламентації вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr в продуктах харчування та питній воді в Україні [Текст] / І. І. Карачов, Л.С. Гронська, Г. Ф. Бурлак, А.А. Мишковська // ХIV з`їзд гігієністів України: Матеріали. - 2004. - Том ІІ.- С. 379-382. Внесок здобувача: участь у проведенні досліджень, підготовка статті до друку.