Оцінка ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва та шляхи його зменшення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Оцінка ризику виникнення захворювань серцево-судинної системи у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва та шляхи його зменшення

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Орєхова Оксана Вікторівна

Київ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державному підприємстві “Український НДІ промислової медицини”, МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Карнаух Микола Гаврилович, ДП “Український НДІ промислової медицини”, МОЗ України, директор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Басанець Анжела Володимирівна, ДУ “Інститут медицини праці АМН України”, завідувач відділом професійної патології;

доктор медичних наук, професор Гапон Василь Олександрович, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедрою соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров'я

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Характеристика умов праці в гарячих цехах сучасного металургійного виробництва та їх гігієнічна оцінка. Розвиток металургійного виробництва пов'язаний з введенням в експлуатацію доменних печей великого обсягу з автоматизованою системою керування технологічним процесом, високовиробничих конверторів та високомеханізованих прокатних станів. З підвищенням рівня механізації зростає питома вага операторських професій (більш виражено в прокатному виробництві), у представників яких (оператори постів керування) спостереження і керування процесом займає 48-79 % загального об'єму виробничих операцій. Особливістю їх праці є переважне навантаження на нервову та серцево-судинну системи. В той же час зберігається значний обсяг важкої фізичної праці при обслуговуванні доменних печей (горнові), конверторів (сталевари, машиністи завалювальних машин, ковшові), прокатних станів (вальцювальники). Частка ручної праці у цих професій складає 28-54 %, а особливістю є застосування значних м'язових зусиль, часто в незручній, вимушеній позі зі статичним та динамічним навантаженням. Встановлено, що умови праці працівників основних професій металургійного виробництва, особливо в гарячих цехах, продовжують характеризуватися низкою несприятливих факторів виробничого середовища: висока температура повітря (влітку 33-40 °С і більше), інтенсивне теплове випромінювання до 7000-14000 Вт/м², якому в більшій мірі піддаються горнові, сталевари, міксерові, розливальники сталі, вальцювальники, низька відносна вологість повітря (30-50 %), різкі температурні перепади (особливо взимку), високими концентраціями пилу, що в декілька разів перевищують ГДК, інтенсивним шумом. Умови праці та трудового процесу в гарячих цехах відносяться до 3 класу 3 або 4 ступеню шкідливості, (провідними показниками є показники мікроклімату і концентрації пилу) і оцінюються як шкідливі і небезпечні (табл. 1).

Таблиця 1

Гігєнічна оцінка умов праці робітників основних професій сучасних гарячих цехів (ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001)

Епідеміологічне дослідження серцево-судинної патології у робітників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва. Комплекс несприятливих виробничих факторів у працівників гарячих професій, переважно фізичної праці, призводить до значного напруження серцево-судинної, нервово-м'язової систем і терморегуляції, а у працівників операторських професій більше напруження припадає на центральну нервову та серцево-судинні системи. Систематичне напруження механізмів терморегуляції призводить до виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів провідних функціональних систем організму, що є основою зростання виробничо зумовленої захворюваності.

Вивчення первинної захворюваності на серцево-судинну патологію за результатами періодичних медичних оглядів показало, що тривалий вплив комплексу основних несприятливих факторів гарячих цехів сучасних металургійних виробництв різної інтенсивності впливає на збільшення первинної захворюваності на ГХ до 42,00±12,60 (р<0,05), а ІХС до 18,60±12,60 випадків на 1000 працюючих (р<0,05), що відповідно в 9 та 12 разів перевищує показники контрольної групи.

В гарячих цехах сучасного металургійного виробництва серцево-судинна захворюваність реєструється в більш ранньому, працездатному віці, ніж в контрольній групі, що обумовлено впливом шкідливих факторів виробничого середовища, так у віці 20-29 років її рівень в 2-6 разів вище, а в 30-39 років в 30 разів вище, ніж у працівників контрольної групи, які в процесі виробничої діяльності не піддаються впливу нагріваючого мікроклімату.

За даними епідеміологічного дослідження виявлена висока частота артеріальної гіпертензії серед працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва - 33,40±0,73 на 100 працюючих, що в 1,7 разів вище, ніж в контрольній групі.

Зі збільшенням віку і стажу працюючих зменшується кількість робітників з нормальним АТ і зростає відсоток осіб з підвищеним АТ у групах обстежених віком до 50 років і стажем роботи 15-19 років. У віці 50 років і більше та при стажі роботи більше 20 років різниця у розповсюдженості нормального АТ в основних цехах та контрольній групі значно зменшується, що підтверджується даними про вікові зміни та їх вплив на АТ.

Із збільшенням віку працюючих кількість працівників, які мають підвищений АТ, збільшується. Так, у порівнянні працюючих основної групи з контрольною різниця достовірно перевищує аналогічні показники у віці 30-39 років, 40-49 років, 50 і > років і становить від 9 % по АТс до 26,5 % та від 6 % до 11 % по АТд (р<0,01).

При збільшенні стажу роботи кількість працівників основної групи, що мають підвищений АТ, збільшується, причому, перевищує аналогічні показники контрольної групи у всіх стажових групах від 6,25 % до 16,2 % по АТс та від 3 % до 10,5 % по АТд (р<0,01).

При вивченні розповсюдженості ІХС встановлено, що у працівників гарячих цехів частота ІХС становить 5,10±0,35 на 100 працюючих (р<0,05) і збільшується

12 збільшенням віку і стажу роботи і достовірно перевищує аналогічні показники контрольної групи при стажі роботи 10-14 років.

Вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності показало, що в мартенівському цеху та блюмінгу рівень ЗТВП за кількістю випадків (від 119,60±2,20 в мартенівському (р<0,05)) і за кількістю днів (від 1207,10±39,90 в блюмінгу (р<0,05)) оцінюється як високий. В структурі ЗТВП робітників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва хвороби системи кровообігу займають 4 місце (5,6 %), що зумовлене впливом комплексу шкідливих виробничих чинників металургійного виробництва. Рівень ЗТВП від серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів в цілому склав 6,43±0,78 випадків та 110,80±12,50 днів непрацездатності на 100 працюючих (р<0,05), з середньою тривалістю одного випадку 17,20±1,10 днів (р<0,05) і мав тенденцію до підвищення у порівнянні з робітниками контрольної групи. Рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності від серцево- судинних захворювань в гарячих цехах металургійного виробництва в 1,3 рази вище за випадками, та в 1,7 за днями непрацездатності, ніж у працівників холодних цехів. Згідно критеріїв оцінки професійного ризику за показниками здоров'я дані показники відносяться до категорії "високого ризику".

В структурі ЗТВП від серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів домінує ГХ від 37 % (2,04±0,27 випадків і 22,60±3,33 днів у доменному цеху (р<0,05)) до 55,8 % (2,95±0,27 випадків та 34,11±3,99 днів у конверторному цеху (р<0,05)).

Рівень захворюваності на цереброваскулярні хвороби у працівників гарячих цехів достовірно вищий (від 7,0 до 19,5 %), ніж в контрольній групі (4,9 %) (р<0,05).

Ризики виникнення захворювань серцево-судинної системи та шляхи керування ними в сучасних металургійних цехах. Виражені різного ступеню прискорені темпи старіння характерні майже для 78,7 % працівників основних професій сучасних металургійних цехів (табл. 2).

Таблиця 2

Відхилення біологічного віку від календарного у працівників основної та контрольної груп (р<0,05)

У робітників основних професій гарячих металургійних цехів в усіх стажових групах відхилення БВ від НБВ складало в середньому 7,30±0,70 років, в контрольній групі середнє відхилення від БВ 4,70±1,00 років (р<0,05). Найбільший темп старіння в основній групі виявлено у працівників зі стажем роботи 5-9 років. Показники БВ цієї групи на 9,45±1,30 роки перевищують фактичний вік працівників і мають достовірну різницю з контрольною групою (р<0,05), у них також відмічено підвищення АТс та зниження показника СБ. Це вказує на погіршення стану здоров'я, насамперед - за рахунок зниження функції геодинаміки і можливо пов'язано з процесами адаптації у перші роки роботи до умов виробничого середовища. При збільшенні стажу роботи до 10-14 років в основній групі спостерігається підвищення як показників АТс, так і підвищення часу СБ та ЗДВ, що відображується на зменшенні темпів старіння, і відхилення БВ від НБВ становить 7,20±1,30 роки (р<0,05). В стажовій групі 15 і більше років темпи старіння сповільнюються і знаходяться на рівні 6,00±1,10 років (р<0,05), на що перш за все впливає зниження АТс у цих працівників. Не зважаючи на збільшення показників СБ та ЗДВ, різниця між БВ та календарним віком працюючих зменшується. Показники АТс вказують на напруження та зменшення функціональних резервів серцево-судинної системи та є вагомим показником в процесах старіння. Особи, що віднесені до 4 і 5 функціональних класів старіння входять у групу ризику щодо виникнення хвороб, втрати працездатності і смерті. Ці працівники підлягають обов'язковому диспансерному нагляду і ретельному клініко-інструментальному обстеженню. Особи, темпи старіння яких незначно відрізняються від популяційного стандарту що віднесені до 3 функціонального класу, потребують щорічних медичних оглядів.

Для працівників основних професій сучасних металургійних цехів вагомими виробничими факторами, що зумовлюють наявність певного ступеня професійного ризику, є нагріваючий мікроклімат та пил. Визначення професійного ризику для

робітників основних професій гарячих цехів за результатами гігієнічної оцінки умов праці вказують на необхідність розробки невідкладних заходів, спрямованих на його зниження, як основи первинної профілактики захворюваності металургів.

На основі проведеного комплексного вивчення показників здоров'я визначено груповий професійний ризик серцево-судинних захворювань (ГХ, ІХС) у робітників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва.

Вивчення ступеня зв'язку ГХ та ІХС з умовами праці за результатами періодичних медичних оглядів показує, що має місце дуже висока обумовленість ризику розвитку даної патології (RR= 3,6-3,91; EF 72,1-74,4 % та RR=3,66-6,10; EF 72,7-83,6 % відповідно) (табл. 3).

Таблиця 3

Ризик серцево-судинної патології за результатами періодичних медичних оглядів у робітників основної та контрольної груп (р<0,05)

В конверторному цеху та в блюмінгу RR=4,07 (СІ 95 % 2,84-5,82) та RR=4,1 (СІ 95 % 2,86-5,89) відповідно (р<0,05). EF у цих цехах 75,4 та 75,6 %, що означає майже повний причинно-наслідковий зв'язок з умовами праці. RR ГХ найбільші в конверторному цеху - 3,91 (СІ 95 % 2,63-5,81) та в блюмінгу - 3,9 (СІ 95 % 2,61-5,82) (р<0,05). EF у розвитку ГХ у цих цехах становить 74,4 та 74,3 %, що означає майже повний зв'язок з умовами праці. В доменному та мартенівському цехах RR розвитку ГХ дорівнює 3,6 (СІ 95 % 2,36-5,49) та 3,59 (СІ 95 % 2,31-5,56) відповідно (р<0,05).

RR розвитку ІХС найбільший в мартенівському цеху (RR=6,10; СІ 95 % 3,03-12,27), а найменший в блюмінгу (RR=4,87; СІ 95 % 2,47-9,58) (р<0,05). В доменному та конверторному цехах значення ризику розвитку ІХС приблизно однакові (RR=3,66; СІ 95 % 1,76-7,62 та RR=3,67; СІ 95 % 1,82-7,83) (р<0,05).

При аналізі професійного ризику розвитку ГХ при епідеміологічному дослідженні встановлено, що рівень відносного ризику підвищення АТс зростає із збільшенням віку працюючих окрім вікової категорії 40-49 років, де спостерігалось його зниження (RR=1,34; СІ 95 % 1,07-1,70) (р<0,05). Найбільше значення RR визначається у віковій групі 30-39 років та 50 і більше років (RR=1,8; СІ 95 % 1,18-2,65 та RR=1,82; СІ 95 % 1,47-2,25 відповідно) (р<0,05). EF у цих вікових групах складає 44 % та 45 %, що характеризує зв'язок розвитку ГХ з умовами праці, як середній (табл. 4).

Таблиця 4

Ризик ГХ у працівників основної та контрольної груп в залежності від віку працюючих (р<0,05)

Значення RR для АТд найбільше у вікових групах 20-29 років та 50 і більше років (RR=1,36; СІ 95 % 0,93-1,98 та RR=1,38; СІ 95 % 1,5-1,66 відповідно). EF у цих вікових групах становить 23 % та 28 %, що свідчить про незначний зв'язок з умовами праці (р<0,05).

В залежності від стажу роботи (табл. 5) розраховані наступні показники:

Таблиця 5

Ризик ГХ у працівників основної та контрольної груп в залежності від стажу роботи (р<0,05)

Значення RR підвищення АТс є найбільшим для стажової категорії робітників до 5 та 15-19 років (RR=2,29; СІ 95 % 1,46-3,61 та RR=2,44; СІ 95 % 1,45-4,11), що характеризує причинно-наслідковий зв'язок захворювання з умовами праці, як високий (р<0,05). При стажі роботи 5-9 років зв'язок з умовами праці характеризується як середній (RR=1,64; СІ 95 % 1,05-2,58; EF=39 %) (р<0,05). У працюючих зі стажем роботи 10-14 та 20 і більше років значення RR знаходяться приблизно на одному рівні (RR=1,41; СІ 95 % 0,95-2,1 та RR=1,44; СІ 95 % 1,23-1,69), EF 29 % та 30 %, що характеризує зв'язок з умовами праці , як незначний (р<0,05).

Зміни в значенні RR для АТд мінімальні у працюючих зі стажем роботи до 5 років (RR=1,09; СІ 95 % 0,75-1,57), а максимальні - зі стажем 5-9 років (RR=1,85; СІ 95 % 1,24-2,76). EF в підвищенні АТд при стажі роботи 5-9 років, 10-14 та 15-19 років становить 46 %, 38 % та 42 % відповідно, що характеризує зв'язок захворювання з умовами праці, як середній (р<0,05).

Відносний ризик розвитку ІХС для робітників основної групи зростає при збільшенні стажу роботи, а в контрольній групі зростає у працюючих зі стажем до 9 років, а при стажі 10-14 років значно знижується. Високі значення RR у робітників основної групи реєструються при стажі роботи 10-14 років (RR=2,84; СІ 95 % 0,37-21,95) з EF 64,8 %, що характеризує зв'язок з умовами праці, як високий (р<0,05) та 15-19 років (RR=1,71; СІ 95 % 0,41-7,12) з EF 41,5 %, що характеризує зв'язок з умовами праці, як середній (р<0,05). По значенням EF в інших стажових групах захворюваність на ІХС характеризується нульовою або малою залежністю від умов праці.

На основі проведеного статистичного аналізу результатів дослідження виведена емпірична формула (2), за допомогою якої є можливим розрахунок "безпечного" стажу роботи для працівників від 20 до 40 років без ризику розвитку серцево-судинних захворювань (табл. 6).

Т "безп." = ((43 - В) / К) ± 3, (2)

де: 43 - постійна величина (роки), 3 - похибка вимірювань (роки),

В - календарний вік працюючого (роки),

К - коефіцієнт, який характеризує клас умов праці у відповідності до ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001 визначається наступним чином:

- II клас (допустимий)- К=1;

- III клас 1 ступінь - К=2;

- III клас 2 ступінь - К=3;

- III клас 3 ступінь - К=4;

- III клас4 ступінь - К=5;

- IV клас (небезпечний) - К=6.

Таблиця 6

Оптимальна тривалість роботи працівників основних професій металургійного виробництва в умовах нагріваючого мікроклімату в роках

Визначення допустимих термінів роботи в умовах нагріваючого мікроклімату необхідно проводити при проведенні періодичних та попередніх медичних оглядів. Практичне використання запропонованого способу буде сприяти зниженню серцево-судинної захворюваності, продовженню працездатності, своєчасному проведенню лікувально-профілактичних заходів працівникам, які їх потребують.

За результатами досліджень запропонована комплексна система профілактики серцево-судинних захворювань, для зниження ризиків виникнення серцево-судинної патології в гарячих цехах сучасного металургійного виробництва:

I. Санітарно-гігієнічні заходи: гігієнічна експертиза та контроль за розробкою, проектуванням та впровадженням нового обладнання, механізмів та нормативно-технічної документації; запобіжний санітарний нагляд; комплексне обстеження промислового підприємства; забезпечення атестації санітарних лабораторій на право проведення лабораторних досліджень та здійснення постійного контролю за наявністю шкідливих чинників на робочих місцях; виробничий контроль і моніторинг умов праці; застосування раціональних компенсаторних режимів праці і відпочинку "захист часом"; використання засобів індивідуального захисту; розробка критеріїв ризику виникнення захворювань у працівників при наявності на робочому місці шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища; встановлення інформативних показників і їх критеріїв для здійснення професійного добору працівників для робіт в умовах наявності на робочих місцях шкідливих виробничих чинників металургійного середовища.

II. Організаційно-технічні заходи: застосування гігієнічних та ергономічно досконалих технологій, машин та механізмів на робочому місті; розробка та впровадження гігієнічних заходів на робочому місті (комплексні програми, плани, заходи); атестація робочих місць за умовами праці та їх гігієнічна оцінка; виведення з експлуатації старих цехів, ділянок і обладнання, які не відповідають вимогам нормативних документів.

III. Науково-методичне забезпечення: розробка гігієнічних нормативів, державних стандартів, інструкцій; гігієнічне та ергономічне удосконалення нового обладнання, готової продукції; розробка критеріїв діагностики та методів лікування професійних та професійно зумовлених захворювань.

IV. Медико-біологічні заходи: розробка критеріїв ранньої діагностики та лікування серцево-судинних захворювань у робітників гарячих металургійних цехів; попередні та періодичні медичні огляди; психофізіологічний профвідбір при прийомі на роботу; визначення теплової стійкості; медична профілактика професійних та виробничо обумовлених захворювань; навчання робітників профілактиці серцево-судинних захворювань; навчання лікарів ранній діагностиці та стандартам лікування серцево-судинної патології; диспансеризація робітників з серцево-судинною патологією; заходи щодо підвищення захисних сил організму; лікувально-профілактичне харчування та водно-питний режим, вітаміно-профілактика; аналіз показників захворюваності; моніторинг стану адаптації; виявлення робітників з початковими формами професійних захворювань; лікувально-профілактичні заходи групи ризику; лікування в спеціалізованих клініках НДІ та спеціалізованих профвідділеннях.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове вирішення актуальної задачі медицини праці - визначення та оцінка професійного ризику виникнення серцево-судинних захворювань на сучасних металургійних підприємствах та шляхи його зменшення.

1. Проведено комплексні дослідження з гігієнічної оцінки умов праці та показників здоров'я працівників та одержано нове наукове рішення проблеми профілактики серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва. Результатом роботи стали нові науково обґрунтовані дані щодо ризику виникнення серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва і на підставі цього обґрунтовані допустимі терміни роботи при впливі нагріваючого мікроклімату в гарячих металургійних цехах. Використано комплексний підхід до обґрунтування системи профілактичних заходів для поліпшення умов праці, та зниження рівня серцево-судинної захворюваності у металургів.

2. Професійний ризик для здоров'я працівників сучасного металургійного виробництва обумовлений комплексним впливом шкідливих виробничих факторів (несприятливий мікроклімат, запиленість повітря робочої зони, шум, хімічний фактор, важкість та напруженість праці), провідним з яких є нагріваючий мікроклімат, який характеризується високою температурою повітря 33-40 °С, інфрачервоним випромінюванням до 7000-14000 Вт/м², низькою відносною вологістю повітря 30-50 %. Умови праці робітників гарячих цехів сучасних металургійних підприємств відповідають 3 класу 3 або 4 ступеня шкідливості.

3. Тривалий вплив комплексу основних несприятливих факторів виробничого середовища різної інтенсивності призводить до збільшення первинної захворюваності на ГХ до 42,00±12,60 , а ІХС до 18,60±12,60 випадків на 1000 працюючих, що відповідно в 9 та 12 разів перевищує показники контрольної групи (р<0,05).

Частота артеріальної гіпертензії серед працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва становить 33,40±0,73 на 100 працюючих, що в 1,7 рази вище, ніж в контрольній групі (р<0,05). Зі збільшенням віку і стажу працюючих зростає відсоток осіб з підвищеним АТ. В гарячих цехах частота ІХС складає 5,10±0,35 на 100 працюючих (р<0,05).

Рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності від серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехах металургійного виробництва в 1,3 рази вище за випадками, та в 1,7 за днями непрацездатності, ніж у працівників холодних цехів. Її рівень у працівників гарячих цехів в цілому склав 6,43±0,78 випадків та 110,80±12,50 днів непрацездатності на 100 працюючих (р<0,05), з середньою тривалістю одного випадку 17,20±1,10 днів (р<0,05). В структурі ЗТВП від серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів домінує ГХ (37 %-55,8 %).

4. Виражені прискорені темпи старіння, різного ступеня, характерні майже для 78,7 % працівників основних професій сучасних металургійних цехів. Показники БВ цих професій на 7,30±0,70 років перевищують фактичний вік працівників (р<0,05). Найбільший темп старіння в основній групі виявлено у працівників зі стажем роботи 5-9 років. Зі збільшенням стажу роботи спостерігається тенденція до зниження темпів старіння що, ймовірно, відображає процес адаптації та дію постійного професійного добору.

5. Вивчення ступеня зв'язку ГХ та ІХС з умовами праці за результатами періодичних медичних оглядів свідчить про дуже високу обумовленість ризику розвитку даної патології: RR=3,6-3,91; EF=72,1-74,4 % та RR=3,66-6,10; EF=72,7-83,6 % відповідно (р<0,05).

В залежності від віку працюючих найбільший ризик ГХ визначається у віковій групі 30-39 років та 50 і більше років (RR=1,8 та 1,82; EF=44 та 45 % відповідно), що характеризує зв'язок розвитку АГ з умовами праці, як середній (р<0,05). Ступінь зв'язку ГХ з умовами праці характеризується, як високий, при стажі роботи до 5 років (RR=2,29; EF=56 %) та при стажі 15-19 років (RR=2,44; EF=59 %) (р<0,05). При стажі роботи 5-9 років зв'язок з умовами праці середній (RR=1,64; EF=39 %) (р<0,05). Ступінь зв'язку ІХС з умовами праці при стажі роботи 10-14 років характеризується, як високий (RR=2,84; EF=64,8 %); при стажі роботи 15-19 років - як середній (RR=1,71; EF=41,5 %) (р<0,05).

Безпечний стаж трудової діяльності працівників основних професій металургійного виробництва, визначений за допомогою виведеної нами емпіричної формули, свідчить, що тривалість роботи до виникнення серцево-судинних захворювань у осіб 20-29 річного віку коливається від 18,0 до 3,6 років, а у 30-39 річного віку - від 8,0 до 1,6 років, зменшуючись у 2, 1,5, 1,3, 1,25 рази у залежності від зростання класу умов праці, регламентованого ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001.

6. Запропонована за результатами досліджень комплексна система профілактики серцево-судинних захворювань та зниження ризиків їх виникнення включає комплекс санітарно-гігієнічних, організаційно-технічних, науково-методичного забезпечення та медико-біологічних заходів. Апробація комплексної системи зниження ризику виникнення серцево-судинних захворювань серед працівників основних професій металургійного виробництва, працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату, довела їх високу медико-соціальну ефективність, що диктує необхідність впровадження цієї системи на усіх металургійних підприємствах України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для впровадження в систему охорони здоров'я з метою поліпшення умов праці, та зниження рівня серцево-судинної захворюваності у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва системі охорони здоров'я рекомендується:

1. Профілактика професійно зумовлених захворювань - це комплексна проблема і її вирішення залежить від повноти та якості виконання всіх ланок профілактичних заходів. Першою ланкою комплексних профілактичних заходів є створення безпечних умов праці, застосування гігієнічних та ергономічно досконалих технологій, машин та механізмів на робочому місці, використання засобів індивідуального захисту та застосування раціональних компенсаторних режимів праці і відпочинку ("захист часом"), постійний виробничий контроль і моніторинг умов праці.

2. При проходженні попередніх та періодичних медичних оглядів у працівників основних професій металургійного виробництва широко використовувати професійний відбір при прийомі на роботу, критерії ранньої діагностики серцево- судинних захворювань, визначення теплової стійкості, визначення схильності до ішемічної хвороби серця, визначення біологічного віку та розрахунок "безпечного" терміну роботи в умовах нагріваючого мікроклімату з наданням індивідуальних рекомендацій кожному працівнику.

3. Об'єктивна оцінка професійного ризику серцево-судинної патології в гарячих металургійних цехах на підставі санітарно-гігієнічних досліджень умов праці на робочих місцях та на підставі захворюваності та розповсюдженості серцево-судинної патології є основою для розробки і впровадження системи профілактичних заходів на виробництві по оздоровленню умов праці, профілактики виробничо зумовлених захворювань та зниженню ризику виникнення серцево-судинної патології.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У монографії:

1. Умови праці та здоров'я металургів / М. Г. Карнаух, Т. А. Ковальчук, В. М. Валуцина, О. В. Орєхова, А. Б. Ященко, Р. В. Рубцов / Під ред. : М. Г. Карнауха. - Кривий Ріг, - 2009. - 190 с. - Орєхова О. В. написання розділів: "Умови праці робітників сучасного металургійного виробництва" та "Основні принципи та шляхи первинної профілактики професійних та виробничо зумовлених захворювань". Статті в наукових журналах, перелік яких затверджений ВАК України:

1. Орєхова О. В. Вплив підвищеної температури виробничого середовища на серцево-судинні захворювання у металургів / О. В. Орєхова // Вестник гиг. и эпидемиологии. - 2008. - Т. 12, № 1. - С. 95-99.

2. Орєхова О. В. Епідеміологічна ситуація по артеріальній гіпертензії в сучасних металургійних цехах / О. В. Орєхова // Гігієна населених місць. - 2008. - Вип. 51. - С. 482-487.

3. Орєхова О. В. Біологічний вік робітників, що працюють в умовах впливу шкідливих і небезпечних факторів сучасного металургійного виробництва / О. В. Орєхова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2009. - № 2. - С. 31-35.

4. Орєхова О. В. Оцінка ризику захворювань серцево-судинної системи у робітників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва / О. В. Орєхова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2009. - № 3. - С. 18-25.

5. Карнаух М. Г. Умови праці на сучасному металургійному підприємстві та первинна діагностика серцево-судинної патології / М. Г. Карнаух, О. В. Орєхова // Вестник гиг и эпидемиологии. - 2007. - Т. 11, № 2. - С. 197-200. - Орєхова О. В. особисто приймала участь у дослідженні, інтерпретації та аналізі результатів, підготувала матеріали до друку.

6. Карнаух М. Г. Гігієнічні проблеми металургійного виробництва і профілактика професійних та професійно зумовлених захворювань / М. Г. Карнаух, О. В. Орєхова, Л. А. Ткач // Довкілля та здоров'я. - 2008. - № 2. - С. 46-49. - Орєхова О. В. особисто провела збирання фактичного матеріалу, обробку та аналіз результатів, підготувала матеріали до друку.

У інших наукових виданнях:

1. Орєхова О. В. Умови праці робітників основних професій сучасних конверторних цехів металургійного виробництва та оцінка професійного ризику / О. В. Орєхова

// Матеріали наук.-практ. конф. "Пріоритетні проблеми гігієни праці, професійної та виробничо-зумовленої захворюваності в Україні", 12 вересня 2008 р. - Київ, 2008. - С. 142-150.

2. Орєхова О. В. Проблеми профілактики професійних і професійно зумовлених захворювань на металургійних підприємствах // Матер. наук.-практ. конф. "Охорона праці та соціальний захист працюючих", 19-21 листопада 2008 р. - Київ, 2008. - С 190-194.

АНОТАЦІЯ

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - ДУ "Інститут медицини праці АМН України", Київ, 2010.