Організаційно-правові засади професіоналізації публічних службовців Державного бюро розслідувань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Організаційно-правові засади професіоналізації публічних службовців державного бюро розслідувань

Шаповалова Інна Олександрівна аспірант кафедри публічного управління та адміністрування

м. Київ

Анотація

У статті досліджуються проблеми та тенденції розвитку становлення Державного бюро розслідувань як державного правоохоронного органу в частині персоналізації його публічних службовців. Звертається увага на особливості регулювання різних аспектів функціонування цього правоохоронного органу в адміністративній системі, визначення його правового статусу та вирішення широкого кола організаційних і кадрових питань, пов'язаних з його діяльністю. Наголошено на важливості нагального вирішення проблем адміністративної системи, пов'язаних із забезпеченням професіоналізму персоналу Державного бюро розслідувань. З'ясовано, що діяльність правоохоронних органів у державі є особливою і вимагає від посадових осіб та працівників значного професіоналізму та високих моральних якостей під час виконання службових обов'язків. Однак, зважаючи на нетривалий час функціонування ДБР в країні, процедура інституціона- лізації професійної підготовки кадрів для цього органу державної влади ще не завершена. Зокрема, зазначається, що наразі в Україні відсутні спеціальні навчальні заклади та відповідні науково-дослідні центри, а спеціальні навчальні програми, спрямовані на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації відповідних фахівців ДБР, ще не завершені. Метою статті є визначення особливостей становлення та тенденцій розвитку Державного бюро розслідувань як державного правоохоронного органу, а також правової характеристики, особливостей та виокремлення суб'єктів та об'єктів реалізації професіоналізації в Державному бюро розслідувань від початку процесу становлення працівника Державного бюро розслідувань як професіонала до завершення його професійної кар'єри. Автор підкреслює, що на сьогодні відсутнє системне бачення правового регулювання персоналу ДБР. Донедавна політична нестабільність, спричинена мінливими політичними амбіціями, часто призводила до суттєвих законодавчих змін. У зв'язку з цим зазначено, що для вирішення зазначених проблем у забезпеченні ефективного функціонування Державного бюро розслідувань у сфері протидії злочинам, вчиненим під час виконання службових обов'язків в адміністративній сфері (у тому числі подолання корупції та фінансових злочинів), насамперед має бути політична воля до реалізації ефективної державної політики у цій сфері.

Ключові слова: Державне бюро розслідувань, державний правоохоронний орган, організаційно-правові засади, публічна службовці, функціонування Державного бюро, професіоналізація.

Abstract

Shapovalova Inna Oleksandrivna graduate student of the Department of Public Management and Administration, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

ORGANIZATIONAL AND LEGAL PRINCIPLES OF PROFESSIONALIZATION OF PUBLIC SERVANTS OF THE STATE BUREAU OF INVESTIGATIONS

The article examines the problems and trends in the development of the State Bureau of Investigation as a state law enforcement agency in terms of the personalization of its public servants. Attention is drawn to the peculiarities of regulating various aspects of the functioning of this law enforcement body in the administrative system, determining its legal status and solving a wide range of organizational and personnel issues related to its activities. The importance of urgently solving the problems of the administrative system related to ensuring the professionalism of the staff of the State Bureau of Investigation was emphasized. It was found that the activity of law enforcement agencies in the state is special and requires significant professionalism and high moral qualities from officials and employees during the performance of official duties. However, taking into account the short time of operation of the DBR in the country, the procedure of institutionalization of professional training of personnel for this body of state power has not yet been completed. In particular, it is noted that currently there are no special educational institutions and relevant scientific research centers in Ukraine, and special educational programs aimed at training, retraining and upgrading the qualifications of the relevant specialists of the DBR have not yet been completed. The purpose of the article is to determine the peculiarities of the formation and development trends of the State Bureau of Investigations as a state law enforcement agency, as well as the legal characteristics, features and separation of subjects and objects of professionalization in the State Bureau of Investigations from the beginning of the process of becoming an employee of the State Bureau of Investigations as a professional to the end his professional career. The author emphasizes that today there is no systematic vision of the legal regulation of the staff of the SBI. Until recently, political instability caused by changing political ambitions often led to significant legislative changes. In this regard, it is stated that in order to solve the mentioned problems in ensuring the effective functioning of the State Bureau of Investigation in the field of combating crimes committed during the performance of official duties in the administrative sphere (including overcoming corruption and financial crimes), first of all, there should be political will to implement effective state policy in this area.

Keywords: State Bureau of Investigation, state law enforcement body, organizational and legal principles, public servants, functioning of the State Bureau, professionalization.

Постановка проблеми

Проблематика професіоналізації має міждисциплінарний характер та пов'язана з такими науками як, соціологія, педагогіка, філософія, акмеологія, право та іншими. В умовах реформування державної служби ці питання набувають ще більшої актуальності.

За роки незалежності в розвитку правоохоронної системи України відбулися значні зміни. Одним із нововведень у цій сфері стало створення Державної служби розслідувань як одного з національних правоохоронних органів України. Створення цього нового державного правоохоронного органу було обґрунтовано необхідністю посилення уваги до попередження, виявлення, припинення, розкриття та розслідування таких злочинів, як:

особами, які займають посади, віднесені до перших трьох категорій державних службовців, суддів та працівників правоохоронних органів, крім тих, що віднесені до кримінальної підслідності Державної антикорупційної служби України; бюро розслідування правоохоронний адміністративний

службові особи Державної антикорупційної служби України, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, інші прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Головного слідчого управління внутрішнього контролю Державної антикорупційної служби України, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Головного слідчого управління Служби безпеки України, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності слідчих органів внутрішніх справ.

злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених статтею 422 Кримінального кодексу України [9; 3, с. 76].

Однак створення нового державного правоохоронного органу в Україні супроводжувалося труднощами із забезпеченням належної організаційно- правової бази для його функціонування. Як наслідок, навіть сьогодні залишається невирішеною низка проблем, пов'язаних із правовим регулюванням, кадровим забезпеченням та спеціалізацією організаційної інфраструктури цього державного органу. Вирішення цих проблем потребує особливої уваги з боку науковців, парламентарів та громадянського суспільства з метою створення належних механізмів для належного функціонування Державного бюро розслідувань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значна кількість вітчизняних дослідників вивчали питання правоохоронних органів, характеристику їх публічних службовців до яких слід віднести таких як В. Авер'янов, І. Бухтіярова, В. Колпаков, О. Кузьменко, М. Плугатир, І. Пастух, О. Лукашенко, Р. Сербин, О. Стрельченко, М. Співак тощо.

Великий науковий інтерес щодо питання професіоналізації в юридичній сфері становлять праці таких дослідників як: О. Баганця, О. Бусола, О. Курганського, Л. Дубчак, М. Барановського, О. Діденко, О. Салманової, Б. Деревянка, Л. Павлик, У. Цмоць, О. Дрозда, Ю. Полянського, А. Запорожець, С. Смокова, К. Примакова, М. Моісєєва, Я. Лісойван, О. Храпенко, Н. Носевич, А. Максимовича, І. Климюка, В. Бобріченка. Проблематику професіоналізації у сфері державної служби та місцевого самоврядування досліджували такі відомі вчені, як Ю. Кальниш, І. Козюра, В. Луговий, О. Оболенський, Л. Обухова, В. Сороко, Л. Штика та інші. У низці наукових праць поняття професіоналізації влади ототожнюється з рівнем розвитку професійних якостей людини. Значний вклад у дослідження професіоналізму державних службовців зробили О. Ареф'єва, І. Нинюк, М. Нинюк, О. Зінченко, Л. Ожелевський, М. Чечетов, С. Білорусов, М. Ярмистий.

З огляду на наведене, основною метою цієї статті буде надання правової характеристики, особливостей та виокремлення суб'єктів та об'єктів реалізації професіоналізації в Державному бюро розслідувань від початку процесу становлення працівника Державного бюро розслідувань як професіонала до завершення його професійної кар'єри.

Виклад основного матеріалу

Найсучасніше та найбільш чітке визначення професіоналізації надає Енциклопедія державного управління, згідно з яким професіоналізація - це процес планування необхідних знань, умінь і навичок; адаптація до професійного середовища [2]. В. Лапшина, проаналізувавши більшість традиційних наукових підходів до категоризації поняття «професіоналізація», визначає її як процес, в результаті якого у працівника формується об'єктивна (наявність знань, умінь, навичок та професійно важливих якостей) і суб'єктивна (усталена адекватна мотивація) готовність до професійної діяльності. Професіоналізм є результатом цього процесу, показником успішності його здійснення, якісною характеристикою фахівця професіонала. Таким чином, професіоналізм виступає якісною характеристикою результату здобуття знань та досвіду, а тому потенційно його може набути кожен. Інакше кажучи, професіоналізація - це процес становлення і розвитку професіоналізму [3].

На сьогодні у наукових дослідженнях, присвячених правовій тематиці не має єдиної точки зору на зміст категорії «правова основа». Юридичний термін «правова основа», зокрема, характеризує формальне закріплення повноважень органів державної влади, окреслює підстави та особливості реалізації закріплених за ними прав та обов'язків [5, с. 26]. С. П. Поляк, під «правовою основою» розуміє систему нормативних актів, що визначають функції, компетенцію, форми і методи діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, а також їх структурних підрозділів [6, с. 174]. С. Г. Серьогіна, підкреслює, що «правова основа» являє собою сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі організації й функціонування органів публічної влади, закріплюють елементи їх організації і діяльності [7]. Л. К. Багайчук, розглядає правову основу саме як норму права, яка встановлюється та охороняється державою в результаті суспільного договору [5, с. 2].

Приймаючи Конституцію України, народні депутати зазначили у Перехідних положеннях, що прокуратура продовжує виконувати функцію досудового розслідування до початку роботи органу з цими повноваженнями. Проте закон про створення Державного бюро розслідувань Верховна Рада України ухвалила лише через 19 років - 12 листопада 2015 року.

14 січня 2016 року Президент України підписав закон, а 29 лютого постановою Кабінету Міністрів України №2 127 було утворено Державне бюро розслідувань.

27 листопада 2018 року Державне бюро розслідувань почало здійснювати правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

3 грудня 2019 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 2116 «Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», яким передбачила інституційне посилення ДБР.

Законом змінено статус Державного бюро розслідувань - ДБР стало державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. До цього Державне бюро розслідувань було центральним органом виконавчої влади, що здійснювало правоохоронну діяльність.

З урахуванням особливого правового режиму - воєнного стану, що введений в Україні з моменту початку збройної агресії Російської федерації 24 лютого 2022 року проти допомоги силам оборони у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України та її територіальній цілісності якісний процес підготовки та формування працівників Державного бюро розслідувань набуває особливого значення. За кожним результатом діяльності Державного бюро розслідувань, як розслідуванням резонансних злочинів, так і виконанням щоденних обов'язків, стоять люди від професіоналізму і доброчесності яких залежить робота всього бюро.

Місія Державного бюро розслідувань - встановлення справедливості у суспільстві шляхом незалежного та всебічного розслідування злочинів задля притягнення винних до відповідальності, незважаючи на їхні посади, зв'язки та ресурси.

При реалізації цих завдань працівники Державного бюро розслідувань будуть неухильно дотримуватись принципів: верховенства права, відповідно до якого людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; законності, справедливості, неупередженості, незалежності і персональної відповідальності кожного працівника Державного бюро розслідувань; відкритості та прозорості діяльності Державного бюро розслідувань, підзвітності і підкон- трольності визначеним законом державним органам; політичної нейтральності і позапартійності; єдиноначальності у поєднанні з колективним способом реалізації окремих повноважень Державного бюро розслідувань. Принцип єдиноначальності не заперечує принципу процесуальної самостійності слідчого органу Державного бюро розслідувань.

Важливою умовою формування фахової команди є професійна підготовка працівників Державного бюро розслідувань.

Потреба у професійно-посадовому розвитку персоналу правоохоронних органів, серед яких і Державне бюро розслідувань має не абстрактний, а конкретний характер і обумовлена реальними факторами. По-перше, професійно-посадовий розвиток особового складу детермінований ускладненням змісту праці та служби в правоохоронних органах. Вочевидь, професіоналізація державної служби в правоохоронних органах як соціально- організаційне явище обумовлена якісними і кількісними змінами у змісті та характері праці і характеризується виникненням нових професій та спеціальностей, професійної літератури, професійних спільностей, технологій включення людини в професійну діяльність, становлення й розвитку її як професіонала правоохоронної справи. У понятті «професіоналізація» відбиваються якісні зміни, які зазнають об'єктивовані форми праці (посади, робочі місця, вимоги до людини, її здібності) [3].

Успішно пройшовши початковий етап становлення, Державне бюро розслідувань активно утверджується як ефективна державна інституція, яка у короткій перспективі повинна стати надійним запобіжником від будь-яких зловживань у системі кримінальної юстиції, що призводять до порушень конституційних прав громадян [4].

По-друге, професійно-посадовий розвиток персоналу обумовлений структурою мотивації працівників Державного бюро розслідувань.

По-третє, інтенсивність, ритмічність, темпи розвитку будь-якої організації і суспільства загалом залежать не лише від постійного притоку людей, здатних заміщати посади в організаційній структурі, але й від можливості зробити роботу краще, ніж виконували її попередники, збільшити особистий професійний досвід, а відтак і досвід організації. Темпи приросту професійного досвіду персоналу органів, структур та підрозділів правоохоронних органів - це найважливіший фактор її стабільного та динамічного розвитку. Ігнорування цих обставин негативно впливає на результати правоохоронної і правозабезпечувальної діяльності, правосвідомість громадян та й загалом якість суспільного розвитку.

Розглядаючи професіоналізацію як процес, розтягнутий у часі, можна умовно виділити кілька її стадій: 1) академічний етап (здобуття професійної освіти); 2) входження в професію (на цьому етапі працівник починає застосовувати набуті в процесі навчання знання, вміння та навички, поступово випрацьовуючи власний фаховий стиль); 3) продуктивна стадія (фахівець реалізовує набутий досвід, рефлексує власні здобутки, здійснює функцію наставника); 4) експертність (працівник досягає такого рівня фаховості, що може оцінювати не лише роботу своєї організації, а й галузі загалом, робити власні висновки та рекомендації щодо вдосконалення виробничих процесів) [6].

Відповідно до статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань. Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону [1].

Тому, суб'єктами професіоналізації в Державному бюро розслідувань є ті інституції, які ретранслюють необхідні знання та сприяють формуванню професійних навичок. А саме навчальні заклади та науково-дослідні установи Державного бюро розслідувань, Національне агентство України з питань державної служби, заклади вищої освіти, які здійснюють підвищення кваліфікації працівників Державного бюро розслідувань, тощо.

Об'єкти професіоналізації публічної служби - знання, вміння та навички, здобуття яких є необхідною умовою для становлення високого рівня фаховості працівників Державного бюро розслідувань через формування професійних компетенцій. Такі знання можуть бути загальними (знання нормативно-правових актів, засад державного управління) та спеціальними (знання з конкретної галузі права).

Висновки

Професійна діяльність в органах Державного бюро розслідувань України є публічною, професійною, політично-неупередженою діяльністю із запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до їх компетенції, що здійснюється службовцями, призначеними на посади в органах Державного бюро розслідувань України. З урахуванням викладеного, слід зазначити, що професійно-посадовий розвиток працівників Державного бюро розслідувань є вкрай необхідним та обов'язковим в умовах сьогодення, тим паче зараз, коли в країні діє воєнний стан.

Література

1. Про Державне бюро розслідувань : Закон України від 12 листопада 2015 року № 794-VIIL Відомості Верховної Ради України, 2016, № 6, ст.55.

2. Енциклопедія державного управління : у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; наук.-ред. колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. К. : НАДУ, 2011. 524 с.

3. Кісіль З.Р., Середа В.В. Юридико-психологічні засади запобігання професійній деформації працівників правоохоронних органів: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2016. 848 с.

4. Огратегічна програма діяльності Державного бюро розслідувань на 2022-2026 роки.

5. Бугайчук К. Л. Правові основи діяльності поліції України. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ, Випуск 2(23) Том 3, 2018.

6. Поляк С.П. Правові основи діяльності оперативних підрозділів кримінальної поліції Національної поліції України з протидії втягненню неповнолітніх у злочинну діяльність. Форум права. 2017. № 2. С. 87-94.

7. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник для студентів вищих навчальних закладів; за ред. С.Г. Серьогіної. X.: Право, 2005. 256 с.

References

1. Zakon Ukrainy Pro Derzhavne biuro rozsliduvan : pryinsatyi 12 lyst. 2015 roku № 794-VIII [Law of Ukraine About the State Bureau of Investigation from November 12, 2015 № 794-VIII]. (2015, November 12). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Information of the Verkhovna Rada of Ukraine., 2016, № 6, st.55.

2. Kovbasiuk V. (2011). Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia [Encyclopedia of public administration]. (Vols. 1-8). K. : NADU, 524 s. [in Ukrainian].

3. Kisil Z.R., Sereda V.V. (2016). Yurydyko-psykholohichni zasady zapobihannia profesiinii deformatsii pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv [Legal and psychological principles of prevention of professional deformation of law enforcement officers]. Lviv: LvDUVS, 848 s. [in Ukrainian].

4. Ctratehichna prohrama diialnosti Derzhavnoho biuro rozsliduvan na 2022-2026 roky [Strategic program of activities of the State Bureau of Investigation for 2022-2026].

5. Buhaichuk K. L. (2018). Pravovi osnovy diialnosti politsii Ukrainy [Legal bases of the activity of the police of Ukraine.]. VisnykKharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 2(23), 3

6. Poliak S.P. (2017). Pravovi osnovy diialnosti operatyvnykh pidrozdiliv kryminalnoi politsii Natsionalnoi politsii Ukrainy z protydii vtiahnenniu nepovnolitnikh u zlochynnu diialnist. Forumprava. № 2. S. 87-94.

7. Serohinoi S.H. (2005). Derzhavne budivnytstvo i mistseve samovriaduvannia v Ukraini [State building and local self-government in Ukraine]. X.: Pravo,. 256 s.

Размещено на Allbest.ru