Види нагляду за діяльністю виконавця у виконавчому провадженні відповідно до законодавства Республіки Польща

Размещено на http://www.allbest.ru/

Види нагляду за діяльністю виконавця у виконавчому провадженні відповідно до законодавства Республіки Польща

Канцедал Олександр Олександрович аспірант кафедри адміністративного права юридичного факультету, Державний університет інфраструктури та технологій, приватний виконавець Виконавчого округу Київської області

Анотація

Стаття присвячена дослідженню нагляду за діяльністю та рішеннями, діями чи бездіяльністю виконавця у виконавчому провадженні відповідно до законодавства Республіки Польща.

Проаналізовано чинне у різні періоди на польських землях законодавство, яке регулювало питання нагляду за діяльністю виконавців.

Зроблено висновок про те, що нагляд за діяльністю виконавців тісно пов'язаний з питанням відповідальності за їх рішення, дії чи бездіяльність у виконавчому провадженні, а також торкається етичних питань, дотримання стандартів роботи та поведінки виконавців. Обсяг нагляду, а особливо повноваження органів, які здійснюють нагляд, визначають межі незалежності та автономності виконавця.

Встановлено, що нагляд є інструментом, який дозволяє уповноваженому органу шляхом застосування передбачених законом заходів впливати на виконавця превентивно, коригувально та репресивно. Тому ефективний нагляд є гарантією правильного та ефективного виконавчого провадження. Та чи інша законодавча модель нагляду за виконавцем має велике значення для визначення правового статусу виконавця, а обсяг нагляду та повноваження органів, які здійснюють цей нагляд, безпосередньо впливають на межі автономності та незалежності виконавця.

Аргументовано, що нагляд за виконавцями та їх самоврядуванням забезпечує належне виконання державою завдань щодо швидкого, ефективного та добросовісного здійснення виконання рішень юрисдикційних органів. З аналізу чинного законодавства Польщі випливає, по-перше, публічно- правовий характер виконавчого провадження, пов'язаного зі застосуванням примусу, що належить виключно державній владі, по-друге, випливає висновок про його службову роль як швидкого, ефективного та добросовісного засобу для реалізації судових рішень. З огляду на це здійснення виконавцем визначених функцій державної влади вимагає відповідного контролю, як щодо правильності вчинених виконавчих дій, так і щодо організації роботи виконавця.

Ключові слова: боржник; виконавець; виконавче провадження; виконавчі документи; виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів; викону- ваність рішення; відповідальність приватного виконавця; звернення стягнення; оскарження діянь виконавця; оскарження рішень, дій, бездіяльності; процесуальний статус виконавця; стягувач; суд; нагляд за діяльністю виконавця.

Abstract

нагляд виконавче провадження польське законодавство

Kantsedal Oleksandr Oleksandrovych graduate (PhD) student of the Administrative Law Department, Faculty of Law, State University of Infrastructure and Technologies; private enforcement officer of the enforcement district of the Kyiv region,

TYPES OF SUPERVISION OVER THE ACTIVITY OFENFORCEMENT OFFICERS IN ENFORCEMENT PROCEEDINGS UNDER THE LEGISLATION OF THE REPUBLIC OF POLAND

The article is devoted to the study of supervision over the activities and decisions, actions or inaction of the enforcement officer in enforcement proceedings in accordance with the legislation of the Republic of Poland.

The legislation in force at different periods on Polish lands, which regulated the issue of supervision over the activities of enforcement officers, was analyzed.

It is concluded that supervision over the activities of enforcement officers is closely related to the issue of responsibility for their decisions, actions or inaction in enforcement proceedings, and also concerns ethical issues, compliance with work standards and the behavior of enforcement officers. The scope of supervision, and especially the powers of the supervisory bodies, determine the limits of the independence and autonomy of the enforcement officer.

It has been established that supervision is an instrument that allows the authorized body to influence the enforcement officer preventively, correctively and repressively through the application of measures provided by law. Therefore, effective supervision is a guarantee of proper and effective enforcement proceedings. This or that legislative model of supervision over the enforcement officer is of great importance for determining the legal status of the bailiff, and the scope of supervision and the powers of the bodies that carry it out directly affect the limits of the bailiffs autonomy and independence.

It is argued that supervision of enforcement officer and their self-government ensures the proper fulfillment by the state of its tasks for the prompt, effective and conscientious enforcement of jurisdictional bodies decisions. The analysis of the current legislation of Poland shows, firstly, the public law nature of enforcement proceedings associated with the application of coercion, which belongs exclusively to the state power, and secondly, the conclusion is drawn about its service role as a prompt, effective and conscientious means for the implementation of court decisions. In view of this, the performance by the enforcement officer of certain functions of state power requires appropriate control, both as to the correctness of the enforcement actions performed and as to the organization of the enforcement officer's work.

Keywords: debtor; enforcement officer; enforcement proceedings; enforcement documents; enforcement of courts and other jurisdictional bodies decisions; enforceability of the decision; liability of the private enforcement officer; foreclosure; appeal against enforcement officer's actions; appeal against decisions, actions, inaction; procedural status of the enforcement officer; enforcement creditor; court; supervision over the activity of an enforcement officer.

Постановка проблеми

Виконавче провадження є важливою складовою частиною кожного з видів юридичного процесу, що забезпечує його ефективність. Відповідно, діяльність виконавців має суттєвий вплив на реалізацію прав та законних інтересів осіб. Компаративний аналіз аналогічних інститутів іноземних держав є корисним з огляду на реформи, які тривають в Україні. Тому предметом дослідження обрано правові засади, форми та суб'єкти нагляду за діяльністю виконавців у Республіці Польща.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику нагляду за діяннями виконавців Польщі у правовій доктрині України не вивчалося.

Загалом, деяких аспектів виконавчого провадження Республіки Польща у своїх наукових працях торкалися: О. Б. Верба, А. В. Гайченко, Д. Є. Забзалюк, Л. В. Мелех, Ю. Д. Притика, С. Б. Цебенко та інші.

Мета статті - проаналізувати систему нагляду за діяльністю виконавців у Республіці Польща, визначити її особливості та види нагляду.

Виклад основних положень

З огляду на історичний контекст, чинне у різні періоди на польських землях законодавство питання нагляду за діяльністю виконавців (komomikow s^dowych) регулювало по-різному.

Так, Австрійським законом від 1896 року «Про виконавче та забезпечувальне провадження» [1] (так званий Виконавчий ордонанс) покладено усі повноваження з виконання рішень судів на суди, тому інститут виконавців за цим нормативним актом не був відомий [2, c. 233-251].

На відміну від Австрійського Закону, законодавство, що діяло в західних, центральних і східних воєводствах Польщі, де як німецьке, так і російське цивільне процесуальне законодавство ґрунтувалися на принципі розподілу повноважень стосовно виконання рішень між судом і виконавцем.

У німецькій системі панував принцип так званого безперервного нагляду суду за судовими виконавцями. Ініціатива сторін щодо усунення недоліків, допущених судовими виконавцями, не була обмежена яким-небудь терміном, а суд міг втручатися в дії виконавця до закінчення виконавчого провадження. За Німецьким цивільним процесуальним кодексом від 30.01.1877 р. суд був відповідальним практично за всі виконавчі дії, за винятком тих, які закон відносив до сфери діяльності судового виконавця (§ 753 Zivilprozessordnung (далі - ZPO) від 30 січня 1877 р. [3]). Німецькому праву не було відоме оскарження діянь судового виконавця, а контроль суду за його діяльністю здійснювався за допомогою засобів, передбачених у § 766 ZPO.

А чинне на певних територіях сучасної Польщі у XIX ст. російське законодавство підкреслювало принцип оскарження діянь судового пристава і надавало заінтересованим особам таку можливість (ст. ст. 963, 1204 Статуту цивільного судочинства від 20.11.1864 р.) [4].

У польському законодавстві у розглядуваному контексті взято за основу подібність з російським, адже в Цивільному процесуальному кодексі Польщі у редакції від 1932 року [5] нагляд суду за діяльністю виконавців був врегульований нормами про розгляд скарги на діяння виконавця (ст. 512 ЦПК Польщі), а також суд був наділений повноваженням з власної ініціативи видавати виконавцю розпорядження, спрямовані на забезпечення належного здійснення виконавчого провадження та усунення допущених ним порушень (ст. 508 § 4 ЦПК Польщі). Сучасна модель судового нагляду близька до концептуальних рішень, втілених у Цивільному процесуальному кодексі Польщі 1930-1932 років.

Натомість у сфері адміністративного нагляду згідно з розпорядженням Міністра юстиції від 01.12.1932 р. нагляд за виконавцями мали здійснювати керівники міських судів (kierownicy s^dow grodzkich). До їхніх службових повноважень з нагляду також входив обов'язок проведення перевірок канцелярій виконавців. Звіти про візитації канцелярій виконавців мали, як правило, подаватися лише головам апеляційних судів, які надавали Міністерству юстиції загальні піврічні (у січні та липні) звіти про візитаційну діяльність серед виконавців, а детальні - у випадках виявлення зловживань.

До набрання чинності Законом від 1997 року «Про виконавців та виконавче провадження», виходячи з процесуальних та організаційно- структурних зв'язків між районним судом та виконавцем, виокремлювали два види нагляду за виконавцем: службовий (адміністративний) та судовий (юрисдикційний) нагляд.

Статус виконавця, у тому числі нагляд за його діяннями у виконавчому провадженні, регулювався на основі положень: Закону від 20.06.1985 р. «Про устрій судів загальної юрисдикції» (Ustawa z dnia 20 czerwca 1985 r. Prawo o ustroju s^dow powszechnych [6]), Розпорядження Міністра юстиції від 31.12.1960 р. «Про виконавців» (Rozporz^dzenie Ministra Sprawiedliwosci z dnia 31 grudnia 1960 r. o komomikach [7]), Розпорядження Міністра юстиції від 31.12.1990 р. «Про детальні правила створення організації канцелярій виконавців та їх бухгалтерської системи» (Zarz^dzenie Ministra Sprawiedliwosci z dnia 31 stycznia 1990 r. w sprawie szczegolowych zasad tworzenia i organizacji kancelarii komorniczych oraz ich systemu finansowo-ksi<?gowego [8]), Закону «Про виконавців та виконавче провадження» від 1997 р. (Ustawa z dnia 29 sierpnia 1997 r. o komornikach s^dowych i egzekucji [9]), Цивільного процесуального кодексу Республіки Польща (Kodeks post^powania cywilnego: Ustawa z dnia 17 listopada 1964 r. [10]).

Згідно зі ст. 128 Закону Польщі від 20.06.1985 р. «Про устрій судів загальної юрисдикції» виконавці були працевлаштовані в районних судах (s^dach rejonowych), а безпосередній нагляд за їх діяльністю здійснював голова цього суду. Однак, під час здійснення цього виду нагляду за виконавцями голова суду не міг втручатися в сферу, що підлягає нагляду згідно з правилами судового провадження (ст. 128 ust. 1 і 2 п.у.с.п.1985). Водночас, зазначена стаття не конкретизувала ні обсягу здійснюваного нагляду, ні засобів, що надавалися голові суду у випадку виявлення порушень.

Чергові істотні зміни були внесені Законом «Про виконавців та виконавче провадження» від 1997 р., який трансформував до тих пір чинну систему нагляду за виконавцями. Замість ліквідованого службового нагляду голови районного суду за виконавцями було введено нагляд голови районного суду, верховний нагляд Міністра юстиції та нагляд органів самоврядування виконавців. Законом визначено зміст та порядок здійснення кожного з цих видів нагляду. При цьому не зазнали змін форма та характер судового нагляду, який здійснюється районним судом.

Новелами, запровадженими в законах, ухвалених у 2018 році (у Законі Республіки Польща від 28 лютого 2018 року «Про витрати виконавців» (Ustawa z dnia 28 lutego 2018 r. o kosztach komorniczych [11]) та в Законі Республіки Польща від 22 березня 2018 року «Про виконавців» (Ustawa z dnia 22 marca 2018 r. o komornikach s^dowych [12])), певною мірою модифіковано модель визначення статусу виконавця та істотно посилено нагляд за виконавцями, що обґрунтовано тим, що свою владу виконавець отримує виключно від держави, тому в публічних інтересах, щоб саме держава мала повний контроль над тим, кому вона цю владу довіряє, а також щоб вона мала повний доступ до дій виконавця як державного службовця та мала можливість швидко усувати виявлені порушення, а також можливість позбавляти посад осіб, які їх не гідні, оскільки подальше виконання цими особами своїх обов'язків може призвести до непоправної шкоди.

Нагляд за діяльністю виконавців тісно пов'язаний з питанням відповідальності за їх рішення, дії чи бездіяльність у виконавчому провадженні, а також торкається етичних питань, дотримання стандартів роботи та поведінки виконавців.

Згідно зі ст. 25 Закону Республіки Польща від 22 березня 2018 року «Про виконавців» виконавець зобов'язаний діяти відповідно до вимог законодавства, постанов судів, винесених у порядку судового нагляду, розпоряджень або рекомендацій уповноважених органів адміністративного нагляду. У межах адміністративного нагляду, включаючи корпоративний (самоврядний) нагляд, виконавець зобов'язаний, зокрема, виконувати: рекомендації, складені за результатами інспектування, візитування, перевірок (ст. 183 Закону «Про виконавців»), вимоги щодо надання пояснень (ст. 170, ст. 189 Закону «Про виконавців»), вимоги щодо представлення матеріалів справи, облікових пристроїв або бухгалтерської документації з поясненнями (ст.ст. 188, 183 Закону «Про виконавців»).

Законом Республіки Польща від 22 березня 2018 року «Про виконавців» у ст. 165 визначено три види нагляду: судовий, адміністративний та внутрішній самоврядування судових виконавців.

Більшість представників правової доктрини погоджуються зі законодавчим поділом нагляду за виконавцями на три види.

Однак, на думку А. Марціняка, триподіл нагляду, що міститься у ст. 165 Закону від 2018 року «Про виконавців» (розроблений науковцями одразу після набуття чинності вже нечинного Закону «Про виконавців та виконавче провадження» від 1997 р.), є помилковим через існування лише двох видів нагляду за виконавцем, а саме адміністративного та самоврядного. В основі цієї позиції лежить припущення, що в межах судового нагляду суд здійснює нагляд за діяннями виконавця, а не за самим виконавцем, як у випадку з адміністративним та самоврядним наглядом. Тому судовий нагляд за діяннями виконавця не може бути поставлений на один рівень з адміністративним та самоврядним наглядом за виконавцем, які не стосуються діянь виконавця [13, с. 113]. Діяння виконавця, які він вчиняє під час виконавчого провадження з примусового виконання рішення, підлягають судовому нагляду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом Республіки Польща від 1964 р. та Законом «Про виконавців» від 2018 року. Натомість діяльність виконавця в межах його структурно-організаційних зв'язків підлягає адміністративному нагляду в порядку, визначеному Законом «Про виконавців».

Окрім наведеного вище поділу, нагляд за виконавцями також можна поділити на:

• судовий - предметного характеру (здійснюється судом), і

• позасудовий (реалізується у формі адміністративного та

самоврядного нагляду), який має суб'єктний характер.

Зазначене розмежування ґрунтується на двох критеріях, а саме на предметі контрольованої діяльності та органі, уповноваженому законом на здійснення нагляду.

Критерій поділу визначається так: чи здійснюється нагляд за виконавцями (суб'єктний нагляд), чи за діяннями виконавців під час виконавчого провадження (предметний нагляд). Згідно з цим поділом, суб'єктним наглядом є адміністративний нагляд, який здійснюється Міністром юстиції (Ministra Sprawiedliwosci), головами апеляційного, обласного та районного судів (prezesow s^du apelacyjnego, okr?gowego i rejonowego), а також Крайовою Радою Виконавців (Krajow^ Rad? Komomic^).

Судовий нагляд мериторичним наглядом (за суттю) виконавчих дій виконавця, які здійснюються ним у ході виконавчого провадження, а також стосується оцінки роботи виконавця. Адміністративний нагляд охоплює всю діяльність у сфері виконання, тоді як внутрішній самоврядний нагляд охоплює відповідність дій виконавця вимогам законодавства та принципам професійної етики [14, с. 306].

Предметний судовий нагляд перебуває у сфері процедурних (врегульованих Цивільним процесуальним кодексом Польщі) та функціональних зв'язків між виконавцем (як органом примусового виконання) та районним судом (s^dem rejonowym). Натомість два інших види нагляду, що мають суб'єктний характер - адміністративний і самоврядний - пов'язані з організаційно-правовим статусом виконавця, визначеним Законом Польщі «Про виконавців», з урахуванням функцій самоврядування виконавців.

Судовому нагляду підлягають діяння виконавця як органу примусового виконання (organu egzekucyjnego). Цей нагляд здійснюється у двох формах:

1) нагляд за заявою зацікавлених осіб:

o скарга на діяння виконавця (ст. 767 ЦПК Польщі);

o скарга на діяння виконавця під час торгів (ст. 986 ЦПК Польщі);

o заперечення проти плану розподілу суми, отриманої від примусового виконання (ст. 1027 § 2 і 3 ЦПК Польщі).

2) нагляд відповідно до встановлених законом повноваженнями суду:

• повноваження суду видавати виконавцю розпорядження з метою забезпечення належного виконання та усунення виявлених недоліків (ст. 759 § 2 ЦПК Польщі);

• нагляд суду за правильністю здійснення виконавчого провадження, пов'язаного зі зверненням стягнення на нерухомість, за винятком сільськогосподарських угідь (ст. 960 ЦПК Польщі);

• нагляд за діяльністю виконавця при описі та арешті нерухомості перед публічними торгами (ст. 972 ЦПК Польщі);

схвалення складеного виконавцем плану розподілу суми, отриманої від звернення стягнення на нерухомість (ст. 1035 ЦПК Польщі).

Суд також може видавати виконавцю доручення про здійснення певних дій у справах, де він сам є органом виконання (наприклад, ст. 1057 § 1 ЦПК).

Судовий нагляд має як превентивний (спрямований на попередження порушень законодавства виконавцями), так і рестриктивний (спрямований на усунення порушень законодавства, які вже були допущені виконавцями) характер, а тому повинен стосуватися формальної та мериторичної (змістовної) сторони примусового виконання, яке здійснює виконавець, і спрямований на забезпечення належного захисту прав не лише стягувача (wierzyciela), але й інших учасників виконавчого провадження. Повноваження суду як органу судового нагляду слугують покращенню комунікації виконавців між судом та головою суду, при якому діє виконавець, а уточнення повноважень суду в рамках винесення постанов на підставі ст. 759 § 2 ЦПК Польщі дозволяє ефективніше виконувати вказівки судів виконавцями.

Отже, судовий нагляд (нагляд за змістом) має ключове значення, а самоврядний та адміністративний нагляд доповнюють сферу нагляду в організаційному та технічному плані. Кожен з цих видів нагляду здійснюється різними суб'єктами та за допомогою різних правових інструментів. При здійсненні нагляду загальним принципом є те, що різні органи нагляду не можуть втручатися в сферу, зарезервовану для інших органів нагляду. З ієрархічної послідовності видів нагляду, перелічених у законі, випливає ключова роль судового нагляду, в межах якого можна втручатися у діяльність виконавця та впливати на неї.

Чинний Закон Польщі «Про виконавців» лише частково регулює судовий нагляд (у зв'язку зі змінами відповідних положень Цивільного процесуального кодексу Польщі) та самоврядний нагляд, але вносить фундаментальні зміни до адміністративного нагляду.

Адміністративний нагляд здійснюється головами судів загальної юрисдикції (prezesow s^dow powszechnych), при яких діє виконавець, та Міністром юстиції в межах його загального нагляду, а з іншого боку, органами самоврядування професії виконавців.

Адміністративний нагляд за виконавцями не може охоплювати ті діяння виконавця, що належать до сфери судового нагляду.

Згідно зі ст. 166 Закону «Про виконавців» у межах судового нагляду виконавець при виконанні своїх обов'язків підпорядковується рішенням суду, зокрема ухваленим у порядку ст. 759 § 2 Цивільного процесуального кодексу. У разі виявлення очевидного порушення закону виконавцем суд доводить цей факт до відома голови відповідного районного суду. Копії згаданих рішень суд надсилає голові відповідного районного суду. У разі виявлення незначних порушень або якщо винесені постанови виконавця стосуються організаційно- технічних питань, положення першого речення не застосовуються. Суд, розглядаючи справу в межах судового нагляду, у разі виявлення грубого порушення законодавства, робить зауваження виконавцю (wytyka uchybienie komornikowi). До того, як зробити зауваження, суд попереджає виконавця про можливість подання письмових пояснень протягом 7 днів. Зауваження має бути обґрунтованим. У разі, якщо зауваження зробив районний суд, а справа, в якій зроблено зауваження, була предметом апеляційного провадження, апеляційний суд може за власною ініціативою змінити зміст зауваження або його скасувати. Виявивши необхідність зробити зауваження виконавцю, судовий референт передає справу до суду. Копію постанови суду, що містить зауваження виконавцеві, надсилають голові відповідного районного суду (prezesowi wlasciwego s^du rejonowego), раді відповідної палати виконавців (radzie wlasciwej izby komorniczej), Крайовій раді виконавців (Krajowej Radzie Komorniczej) та Міністру юстиції (Ministrowi Sprawiedliwosci). До копії постанови додаються також пояснення, надані виконавцем. Копія постанови разом з поясненнями Міністром юстиції додається до особової справи виконавця. Міністр юстиції, за заявою зацікавленої особи, видає розпорядження про видалення з особової справи виконавця документів про зауваження виконавцеві, через 5 років з дня винесення зауваження. Однак, якщо протягом цього періоду винесено чергове зауваження, допускається лише одночасне видалення всіх документів. Про видалення з особової справи виконавця цих документів Міністр юстиції повідомляє Крайову раду виконавців.

Ст. 167 Закону «Про виконавців» встановлено, що органами адміністративного нагляду за діяннями виконавця є:

1. Міністр юстиції;

2. голови відповідних апеляційних судів;

3. голови відповідних окружних судів;

4. голови відповідних районних судів.

Голови відповідних апеляційних, окружних та районних судів в рамках адміністративного нагляду вживають усіх необхідних заходів для забезпечення належної роботи виконавців, канцелярії яких розташовані на території їх юрисдикції. Органи адміністративного нагляду можуть вимагати від органів самоврядування виконавців інформації про членів самоврядування в обсязі, необхідному для виконання їхніх законних завдань.

Незважаючи на те, що зазвичай розрізняють адміністративний та самоврядний нагляд, законодавець у ст. 195 Закону Польщі «Про виконавців» зазначає, що до завдань самоврядування виконавців належить, зокрема, сприяння органам адміністративного нагляду у забезпеченні належного виконання службових обов'язків виконавцями, а також належному виконанні обов'язків асесорами та стажистами. Самоврядний нагляд за виконавцями має посилювати адміністративний нагляд, що означає, що розпорядження, які видаються як органами внутрішнього нагляду, так і органами адміністративного нагляду, не можуть суперечити одне одному. Незважаючи на допоміжну роль внутрішнього самоврядного нагляду, він є автономною інституцією стосовно адміністративного нагляду.

Отже, з наведеного вище аналізу норм законодавства Польщі, виокремлено такі види нагляду:

- судовий (судовий, ординарний) та

- позасудовий, тобто адміністративний (здійснюється адміністрацією Міністерства юстиції та самоврядуванням виконавців).

Нагляд, який здійснюють органи самоврядування виконавців у правовій доктрині Польщі вважають адміністративним, хоча й не залежить від інших органів адміністративного нагляду.

Висновки

Питання нагляду за виконавцями (komomik s^dowy) у польській правовій системі має багатогранний і складний характер, воно тісно пов'язане з питанням статусу виконавця як публічного функціонера. Обсяг нагляду, а особливо повноваження органів, які здійснюють нагляд, визначають межі незалежності та автономності виконавця. Автономність виконавця проявляється в обмеженому підпорядкуванні при вчиненні виконавчих дій, що не виключає нагляду за ним, а публічно-правовий статус виконавця визначає межі нагляду та його характеристики. Нагляд є інструментом, який дозволяє уповноваженому органу шляхом застосування передбачених законом заходів впливати на виконавця превентивно, коригувально та репресивно. Отже, ефективний нагляд є гарантією правильного та ефективного виконавчого провадження. Та чи інша законодавча модель нагляду за виконавцем має велике значення для визначення правового статусу виконавця, а обсяг нагляду та повноваження органів, які здійснюють цей нагляд, безпосередньо впливають на межі автономності та незалежності виконавця.

Нагляд за виконавцями та їх самоврядуванням забезпечує належне виконання державою завдань щодо швидкого, ефективного та добросовісного здійснення виконання рішень юрисдикційних органів. В Законі Республіки Польща «Про виконавців» підкреслено, з одного боку, публічно-правовий характер виконавчого провадження, пов'язаного зі застосуванням примусу, що належить виключно державній владі, з іншого боку, звернуто увагу на його службову роль як швидкого, ефективного та добросовісного засобу для реалізації судових рішень. Здійснення виконавцем визначених функцій державної влади вимагає відповідного контролю, як щодо правильності вчинених виконавчих дій, так і щодо організації роботи виконавця.

Література

1. Ustawa z dnia 27 maja 1896, Nr. 79 Dz. u. p. o post^powaniu egzekucyjnem i zabezpieczaj^cem (ordynacya egzekucyjna) poprzedzona ustaw^ z tej samej daty, Nr. 78 Dz. u. p. zaprowadzaj^ Ordynacya egzekucyjne URL : https://www.bibliotekacyfrowa.pl/dlibra/publication/ 83894/edition/79532/ustawa-z-dnia-27-maja-1896-nr-79-dz-u-p-o-postepowaniu-egzekucyjnem-

i- zabezpieczajacem-ordynacya-egzekucyjna-poprzedzona-ustawa-z-tej-samej-daty-nr-78-dz-u-p- zaprowadzajaca-ordynacye-egzekucyjna?language=en.

2. Lyszczek R. Wplyw regulacji prawnych panstw zaborczych dotycz^cych organow egzekucji s^dowej na zunifikowane ustawodawstwo polskie w okresie II Rzeczypospolitej - wybrane zagadnienia. Krakowskie StudiazHistoriiPanstwa iPrawa. 2 (2008). S. 233-251. URL : https://ejournals.eu/czasopismo/kshpp/artykul/wplyw-regulacji-prawnych-panstw-zaborczych- dotyczacych-organow-egzekucji-sadowej-na-zunifikowane-ustawodawstwo-polskie-w-okresie-

ii- rzeczypospolitej-wybrane-zagadnienia.

3. CivilprozeBordnung. Urfassung der ZPO vom 30.01.1877. URL : http://www.chillingefFects.de/ cpo1877.pdf.

4. Судова реформа в російській імперії (1864). URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/% D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D1%84%D0% BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D 1%96%D0%B9% D1%81%D1%8C%D0%BA%D 1%96%D0%B9_%D1 %96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1 % 80%D1%96%D1%97_(1864).

5. Kodeks post^powania cywilnego (Dziennik Ustaw R. P. z 03.12.1930 r. Nr. 83 poz. 651). URL : https://www.bibliotekacyfrowa.pl/dlibra/publication/41000/edition/42400?language=pl.

6. Ustawa z dnia 20 czerwca 1985 r. Prawo o ustroju s^dow powszechnych. (Dz. U. 1985 Nr 31 poz. 137). URL : https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19850310137.

7. Rozporz^dzenie Ministra Sprawiedliwosci z dnia 31 grudnia 1960 r. o komornikach. (Dz. U. 1961 nr 13 poz. 66). URL : https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19610130066.

8. Zarz^dzenie Ministra Sprawiedliwosci z dnia 31 stycznia 1990 r. w sprawie szczegolowych zasad tworzenia i organizacji kancelarii komorniczych oraz ich systemu finansowo-ksi^gowego. (Dz.Urz.MS.1990.2.9). URL : https://sip.lex.pl/akty-prawne/dzienniki-resortowe/szczegolowe- zasady-tworzenia-i-organizacji-kancelarii-komorniczych-33606630/.

9. Ustawa z dnia 29 sierpnia 1997 r. o komornikach s^dowych i egzekucji (Dz. U. 1997 Nr 133 poz. 882). URL : https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19971330882/U/D19970882Lj.pdf.

10. Kodeks post^powania cywilnego: Ustawa z dnia 17 listopada 1964 r. (Dz. U. 1964 Nr 43 poz. 296). URL : https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19640430296/U/D19640296Lj.pdf.

11. Ustawa z dnia 28 lutego 2018 r. o kosztach komorniczych (Dz. U. 2018 poz. 770). URL : https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20180000770/U/D20180770Lj.pdf.

12. Ustawa z dnia 22 marca 2018 r. o komornikach s^dowych (Dz. U. 2018 poz. 771). URL : https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20180000771/T/D20180771L.pdf.

13. Marciniak A. Sqdowepostgpowanie egzekucyjne w sprawach cywilnych Warszawa: Wolters Kluwer Polska, 2019. 500 s. S. 113.

14. Klich A., Sikorski G., Studzinska J. Organy egzekucyjne, ich wlasciwosc i post^powanie egzekucyjne w ogolnosci. Postgpowaniezabezpieczajqce i egzekucyjne. System Post^powania Cywilnego. Tom 8. Red. nauk.: r.pr. dr hab. Kinga Flaga-Gieruszynska, prof. USz. 2021. 1652 s. S. 306.

References:

1. Act of 27 May 1896, No. 79 Dz. U. p. on enforcement and precautionary proceedings (enforcement ordinance) preceded by the Act of the same date, No. 78 Dz. U. p. introducing the Enforcement Ordinance. bibliotekacyfrowa.pl. Retrieved from https://www.bibliotekacyfrowa.pl/ dlibra/publication/83894/edition/79532/ustawa-z-dnia-27-maja-1896-nr-79-dz-u-p-o-postepowaniu- egzekucyjnem-i-zabezpieczajacem-ordynacya-egzekucyjna-poprzedzona-ustawa-z-tej-samej- daty-nr-78-dz-u-p-zaprowadzajaca-ordynacye-egzekucyjna?language=en.

2. Lyszczek, R. (2008) The partitioning powers' regulations on the agencies involved in the court-applied execution and their influence on the unification of Polish legislation of the interwar time. Selected problems. Krakow Studies in the History of State and Law. 2 (2008). Pp. 233-251.

3. German Code of Civil Procedure of January 30, 1877. chillingeffects.de. Retrieved from http://www.chillingeffects.de/cpo1877.pdf.

4. Judicial reform in the Russian Empire (1864). uk.wikipedia.org. Retrieved from https:// uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%80% D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%B2_%D0%A0%D0%BE%D1% 81%D 1%96%D0%B9%D 1%81%D 1%8C%D0%BA%D 1%96%D0%B9_%D 1%96%D0%BC% D0%BF%D0%B5%D 1%80%D 1%96%D 1%97_(1864).

5. Code of Civil Procedure (Journal of Laws of the Republic of Poland of December 3, 1930, No. 83, item 651). bibliotekacyfrowa.pl. Retrieved from https://www.bibliotekacyfrowa.pl/ dlibra/publication/41000/edition/42400?language=pl.

6. Act of June 20, 1985 - The Law on the System of Common Courts (Journal of Laws of 1985 No. 31, item 137). isap.sejm.gov.pl. Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/Doc Details.xsp?id=WDU19850310137.

7. Regulation of the Minister of Justice of December 31, 1960, on Enforcement Officers. isap.sejm.gov.pl Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU1961 0130066.

8. Order of the Minister of Justice of January 31, 1990 on detailed rules for the creation and organization of bailiff offices and their financial and accounting system. (Journal of Laws MS.1990.2.9). sip.lex.pl Retrieved from https://sip.lex.pl/akty-prawne/dzienniki-resortowe/szczegolowe- zasady-tworzenia-i-organizacji-kancelarii-komorniczych-33606630/.

9. Act of August 29, 1997, on Enforcement Officers and Enforcement (Journal of Laws of 1997 No. 133, item 882). isap.sejm.gov.pl. Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/ download.xsp/WDU 19971330882/U/D 19970882Lj .pdf.

10. Civil Procedural Code: Act of November 17, 1964 (Journal of Laws of 1964 No. 43, item 296). isap.sejm.gov.pl. Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU 19640430296/U/D 19640296Lj .pdf.

11. Act of February 28, 2018, on Enforcement Costs (Journal of Laws of 2018, item 770). isap.sejm.gov.pl. Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU201800007 70/U/D20180770Lj.pdf.

12. Act of March 22, 2018, on Enforcement Officers (Journal of Laws of 2018, item 771). isap.sejm.gov.pl. Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU20180000 771/T/D20180771L.pdf.

13. Marciniak, A. (2019). Enforcement Proceedings in Civil Matters. Warsaw: Wolters Kluwer Polska, 2019. 500 p.

14. Klich, A., Sikorski, G., Studzinska, J. (2021) Enforcement Bodies, Their Jurisdiction and Enforcement Proceedings in General. Security and Enforcement Proceedings. Civil Procedure System. Volume 8. Ed. Kinga Flaga-Gieruszynska. 1652 p.

Размещено на Allbest.ru