Штучний інтелект в публічному управлінні: вектори сучасних досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Штучний інтелект в публічному управлінні: вектори сучасних досліджень

Гошовська Валентина Андріївна, доктор політичних наук, професор, професор кафедри парламентаризму, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Кравчук Ольга Юріївна, кандидат політичних наук, доцент кафедри психології, філософії, соціально-гуманітарних дисциплін, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова

Анотація

Досліджуються можливості та виклики, пов'язані з впровадженням технологій штучного інтелекту (ШІ) у сферу державного управління. ШІ, як передова технологія, має потенціал значно покращити ефективність, прозорість та відповідальність публічних послуг, забезпечуючи автоматизацію рутинних завдань, аналіз великих обсягів даних для прийняття рішень та прогнозування майбутніх потреб.

Стаття розглядає основні напрямки використання ШІ, включаючи оптимізацію державних процесів, підвищення прозорості діяльності урядових установ та вдосконалення управління громадськими ресурсами. Особливу увагу приділено питанням етики та правової регуляції, що виникають у зв'язку з інтеграцією ШІ у державне управління. Зокрема, обговорюються аспекти конфіденційності, уникнення дискримінації та забезпечення відповідальності за прийняті за допомогою ШІ рішення.

У статті також аналізуються соціальні впливи впровадження ШІ, включаючи зміни у відносинах між державою та громадянами, рівень довіри до урядових рішень та загальну соціальну справедливість. Окремо розглянуто питання змін на ринку праці в державному секторі, що потребує нових підходів до навчання та перенавчання кадрів.

У заключній частині статті представлені рекомендації щодо оптимального використання технологій ШІ в публічному управлінні, включаючи необхідність створення відповідних правових рамок, етичних стандартів та інвестицій у навчання персоналу. Ці рекомендації спрямовані на те, щоб забезпечити максимально ефективне та безпечне використання ШІ, з урахуванням усіх потенційних ризиків та можливостей, які можуть виникнути в процесі його впровадження.

Ключові слова: штучний інтелект; парламентаризм; правове регулювання; діяльність державних службовців; публічне управління; електронний уряд, політичні еліти.

Goshovska Valentyna Andriivna, Doctor of Political Sciences, Professor, Professor of the Department of Parliamentarism, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko National University of Kyiv штучний інтелект парламентаризм потреба

Kravchuk Olga Yuriivna, Candidate of Political Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology, Philosophy, Social and Humanitarian disciplines, Admiral Makarov National Shipbuilding University

ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN PUBLIC ADMINISTRATION: VECTORS OF MODERN RESEARCH

Abstract. The article explores the opportunities and challenges associated with the introduction of artificial intelligence (AI) technologies in the field of public administration. AI, as an advanced technology, has the potential to significantly improve the efficiency, transparency, and accountability of public services by automating routine tasks, analyzing large amounts of data for decision-making, and predicting future needs.

The article examines the main areas of AI use, including optimization of government processes, increasing transparency of government agencies, and improving the management of public resources. Particular attention is paid to the ethical and legal regulation issues arising from the integration of AI into public administration. In particular, aspects of confidentiality, avoidance of discrimination, and ensuring responsibility for decisions made with the help of AI are discussed.

The article also analyzes the social impacts of AI implementation, including changes in the relationship between the state and citizens, the level of trust in government decisions, and overall social justice. The issue of changes in the labor market in the public sector, which requires new approaches to training and retraining, is also considered separately.

The final part of the article presents recommendations for the optimal use of AI technologies in public administration, including the need to create appropriate legal frameworks, ethical standards, and investments in staff training. These recommendations are aimed at ensuring the most efficient and safe use of AI, taking into account all potential risks and opportunities that may arise in the process of its implementation.

Keywords: Artificial Intelligence; parliamentarism; legal regulation; activities of civil servants; public administration; electronic government, political elites.

Постановка проблеми

Штучний інтелект (далі - ШІ) більше не є футуристичною концепцією на сучасному ринку, що базується на даних. Це стратегічна перевага.

Г енеративний ШІ не обмежується аналізом існуючих даних, оскільки має здатність створювати контент оригінальним та творчим способом. Це означає, що він може допомогти урядам вирішувати складні проблеми, такі як розподіл ресурсів, міське планування та надання державних послуг. Уявіть собі генеративну систему штучного інтелекту, яка може аналізувати структуру дорожнього руху та пропонувати зміни у дорожній інфраструктурі для зменшення заторів. Або алгоритм, який зможе генерувати нову державну політику на основі всебічного аналізу соціально-економічних даних. Це лише деякі з можливостей, які пропонує генеративний ШІ у публічному управлінні.

Інструменти штучного інтелекту докорінно змінюють способи ведення бізнесу, оптимізують робочі процеси та витягують цінну інформацію з величезних наборів даних. Це призводить до значних переваг, таких як підвищення ефективності та прискорення прийняття рішень.

У роботі представлені найефективніші інструменти штучного інтелекту для публічного управління у 2024 році, які вирішують ключові проблеми.

Інструменти штучного інтелекту пропонують безліч переваг, що робить їх цінним активом як приватних осіб, так державних установ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Здебільшого дослідження проблем ШІ зосереджені на використанні у бізнесі та наукових дослідженнях. Але останні десятиліття, значно збільшилась кількість праць присвячується і проблемам впровадження ШІ у сферу публічного управління. Ряд дослідників виступають за більш активне впровадження технологій ШІ в роботу урядів. Так, Десюза К. виступає за активізацію даного процесу в рамках державно - приватного партнерства із залученням академічної спільноти та пропонує використовувати моделі зрілості ШІ з метою оцінки досягнутого в державних установах прогресу в даній області (Desouza, 2018). Ванг В. і Сіайа К., визнаючи технологічні переваги ШІ, застерігають держави та бізнес щодо ймовірного зростання безробіття і подальшої соціальної нестабільності, пов'язаних з витісненням багатьох спеціальностей на публічній службі і в корпоративному секторі віртуальними помічниками.

Вест Д. і Аллен Дж., визнаючи різноманітність і ефективність розробле - ного на основі ШІ інструментарію в сфері публічного управління, акцентують увагу на необхідності захисту етичних цінностей і забезпечення належного ступеню відкритості і контролю над ШІ, що дозволить забезпечувати необхідний рівень юридичної відповідальності за прийняті із застосуванням ШІ рішення

Мета статті

Мета статті полягає у дослідженні можливостей та викликів, пов'язаних із застосуванням штучного інтелекту (ШІ) в сфері державного управління, аналізі того, як ШІ може підвищити ефективність, прозорість та відповідальність публічних послуг, а також розглядає потенційні етичні, правові та соціальні проблеми, що виникають у процесі впровадження ШІ в цю сферу. Запропонувати рекомендації щодо оптимального використання технологій ШІ для покращення управлінських процесів та обслуговування громадян.

Виклад основного матеріалу дослідження

Однією з ключових переваг є підвищення продуктивності. ШІ автоматизує повторювані завдання, дозволяючи вам зосередитися на творчому вирішенні проблем та стратегічних ініціатив. ШІ також сприяє більш ефективному ухваленню рішень. Він може виявляти тенденції та закономірності, аналізуючи величезні обсяги даних. Це означає вибір на основі даних. Крім того, ШІ персоналізує досвід, роблячи його більш актуальним та цікавим. Від рекомендацій щодо продуктів до пропозицій щодо контенту ШІ адаптує взаємодію до ваших конкретних переваг. Також треба пам'ятати, що інструменти ШІ -- це невтомні працівники, доступні 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

При цьому також важливо визнати деякі потенційні недоліки ШІ. Серйозною проблемою є скорочення робочих місць, оскільки ШІ автоматизує завдання. Хоча ШІ створює нові можливості, дуже важливо розвивати навички, що доповнюють ШІ. Конфіденційність - ще одне міркування. Інструменти штучного інтелекту збирають та аналізують дані, що викликає занепокоєння з приводу того, як ці дані використовуються. Нарешті алгоритми ШІ можуть увічнити існуючі твердження, якщо їх ретельно не спроєктувати. Тому важливо усвідомлювати потенційні упередження та вибирати інструменти, які надають пріоритет справедливості та етичності використання даних. Використовувати ШІ можна відповідально лише тоді, коли знаємо та обізнані про його потенційні недоліки.

Суспільство стурбоване тим, що штучний інтелект підриває або найближчим часом почне підривати демократію. Люди побоюються, що розвиток ШІ спричинить втрату робочих місць, дестабілізацію економіки та збільшення розриву між багатими та бідними. Це може призвести до подальшого зосередження впливу в руках кількох технологічних компаній та послаблення державних структур, покликаних регулювати їхню діяльність. Деякі також побоюються, що технологічні гіганти та державні органи можуть дедалі частіше делегувати прийняття рішень, які приймає людина, машини, внаслідок чого демократію змінить «алгократія», за якої править не народ, а алгоритми.

Це антиутопічне бачення не враховує наявних у нас сьогодні можливостей щодо визначення напряму розвитку ШІ. Сьогодні суспільства мають політичні можливості для запобігання шкоди, яку може завдати ШІ, і несуть за це відповідальність. Також є технологічні можливості для того, щоб використовувати ШІ для зміцнення демократичних процесів, щоб підвищити колективну здатність керувати сферою ШІ, а не просто її регулювати.

Аналогічно іншим етичним та політичним питанням, таким як редагування геному, управління ШІ вимагає не тільки активнішого втручання експертів та регулювання, але й більш активної участі громадян, наприклад у питанні регулювання розподільного впливу ШІ у різних сферах. Як і в разі інших глобальних проблем, таких як зміна клімату, для управління ШІ необхідно, щоб цей голос демократії був почутий на рівні міжнародних організацій. На щастя, ШІ має потенціал для створення інклюзивної, заснованої на широкій участі громадськості, дорадчій формі демократії, у тому числі в глобальному масштабі. Знов повертаючись до переваг використання ШІ в публічному управлінні, можна говорити про зміцнення демократичних інститутів, шляхом забезпечення умов для того, щоб голоси громадян справді були почуті.

Однією з головних переваг генеративного ШІ є його здатність оптимізувати процеси та робити їх більш ефективними. Це означає, що уряди можуть робити більше з меншими ресурсами, покращуючи якість державних послуг та скорочуючи витрати платників податків. Крім того, генеративний ШІ може допомогти зробити державні послуги більш доступними для всіх, усуваючи мовні та культурні бар'єри та гарантуючи, що ніхто не залишиться позаду.

Прийнявши генеративний штучний інтелект, уряди зможуть приймати більш обґрунтовані та обґрунтовані рішення. Крім того, ця технологія може допомогти підвищити прозорість та підзвітність, дозволяючи громадянам уважно стежити за діями своїх урядів. Зрештою, генеративний ШІ може сприяти більш інклюзивному управлінню, гарантуючи, що потреби всіх громадян будуть враховані під час формулювання державної політики.

Використання систем штучного інтелекту впливає на інфраструктуру політичних, економічних, соціальних та інших відносин: її наповнення та вектор розвитку. По-новому здійснюється комунікативна взаємодія, простежується динаміка політичної системи, систем освіти та охорони здоров'я, трудових та пов'язаних з ними відносин, цивільного обігу.

Реалізація потенціалу ШІ сприяє трансформації моделей державного управління та кадрової політики, судочинства, правоохоронної діяльності та ін. ШІ та робототехніка - пріоритетні напрямки наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Зважаючи на відсутність концептуальних теоретичних основ цифрового права, відсутність цілісного законодавчого регулювання, що враховує специфіку застосування технологій ШІ, експерти вважають за краще займатися вирішенням окремих прикладних питань регулювання окремих видів цифрових технологій.

При цьому розвиток технологій ШІ ставить нові виклики перед національною правовою системою. Вони обумовлені певним ступенем автономності дій систем ШІ у вирішенні поставлених завдань та їх нездатністю безпосередньо сприймати та застосовувати (реалізовувати) етичні та правові норми. Однак у низці країн вже існує первинне (базове) правове регулювання застосування ШІ та робототехніки.

Концептуальні перспективні напрями розвитку законодавства у цій сфері містять Програмні документи стратегічного характеру. ШІ можна використовувати в різних сферах діяльності для створення та реалізації нових можливостей людини з метою звільнення людини від монотонної, рутинної роботи шляхом автоматичного створення програмного забезпечення, для автоматизації небезпечних видів робіт, підтримки прийняття рішень та підтримки комунікацій між людьми.

Системи ШІ автономно створюють оригінальні нові картографічні об'єкти, системи картування і топології (кадастри тощо.), публічно демонструють можливості автономно створювати унікальні твори.

Використання технологій ШІ та робототехніки в державному управлінні, їх належна правова регламентація потенційно дозволяє скоротити кількість рутинних операцій у державних службовців, мінімізувати витрати та підвищити швидкість прийняття управлінських рішень, їхня якість. Впровадження технологій ШІ та робототехніки в даній сфері доцільно здійснювати поетапно, починаючи зі сфер і напрямів, які не передбачають прийняття критично значущих, відповідальних рішень.

Ключові проблеми існуючого регулювання використання систем ШІ та робототехніки у державному управлінні полягають у відсутності одноманітного розуміння нормативних умов для використання систем ШІ та робототехніки при прийнятті будь-яких юридично значущих рішень, у тому числі у частині: розгляду звернень громадян; надання державних послуг; здійснення дій дозвільного характеру (адміністративних процедур); здійснення контрольно-наглядових заходів.

Для вирішення цих проблем потрібно:

¦ підвищення якості даних, їх обробки та надання у державних інформаційних системах, у тому числі за рахунок створення національної та регіональних систем управління даними;

¦ створення нормативних можливостей застосування систем ШІ та робототехніки для ухвалення певних рішень у сфері державного управління;

¦ створення механізму перегляду рішень, ухвалених за допомогою систем ШІ; затвердження прозорих правил оцінки відповідності систем ШІ та робототехніки вимогам безпеки, вироблення механізму оцінки ефекту від їх застосування з погляду захисту основних прав людини та громадянина (захист від дискримінації) та виборчого правозастосування, скорочення ризиків розголошення конфіденційної інформації, інформації обмеженого поширення та ін.).

Розвиток інформаційних технологій, створення сервісів електронного уряду відкриває нові можливості для державного управління, пов'язані з кастомізацією сервісів, індивідуалізацією прийнятих рішень кожного громадя - нина чи організації, кардинально нової роботою з погляду розподілу ресурсів, використання та обробки даних, управління ризиками.

Цифрова трансформація державного управління охоплює не лише окремі функції державного органу (організації), а й весь управлінський цикл (планування, прогнозування, організація, контроль, ухвалення рішень).

Впровадження ШІ та глобальна комунікаційна інфраструктура суттєво змінюють традиційні уявлення про трудові та пов'язані з ними відносини, сприяючи появі нових професій та видів діяльності, що відрізняються надзвичайною гнучкістю, тимчасовим характером.

Тому найближчими роками дуже можливим буде внесення змін у низку інститутів трудового права: до інститутів робочого дня і часу відпочинку, охорони праці та інших. У зв'язку з впровадженням у виробництво ШІ потрібен захист працівників від перевантажень: робототехніці не потрібні перерви для сну, відпочинку та харчування, а працівник, у чиї функції входить контроль автоматизованого виробничого процесу буде змушений відстежу- вати ситуацію, навіть не перебуваючи фізично робочому місці.

Щодо інституту охорони праці стає необхідним запровадження стандартів безпеки праці для спільної роботи людей та роботів. Виникають нові ризики для працівників, наприклад, такі як збій у роботі робота, непередбачувана поведінка робота після машинного навчання (фізичні ризики), необхідність для людини працювати в темпі робота, стрес від контакту з роботом (психосо - ціальні ризики).

Для прискорення впровадження технологій машинного навчання та ШІ в економіку та повсякденне життя громадян необхідна активна участь держави. Необхідна програма державної підтримки впровадження цих технологій та прямий реалізації критично важливих стратегічних програм.

Для реалізації подібних технологій багато країни створюють державні програми підтримки ШІ. Кожна з подібних програм у різних країнах має свої особливості, але є й низка загальних моментів, зокрема: моніторинг наукових статей про сильне ШІ, оцінка та вивчення досвіду інших країн; реалізація проєктів та технологій у галузі робототехніки та автоматизації, [3, с. 24].

Отже, впровадження ШІ вимагає суттєвої підготовки у всіх сферах, включаючи державне управління, наприклад, важливі: стандартизація даних; залучення зовнішнього фінансування; розвиток партнерських зв'язків між державним та приватним секторами; зміни ролі існуючих спеціалістів; універсальність.

В даний час до позитивних аспектів (переваг) використання ШІ в публічному управлінні можна віднести:

o можливість прийняття раціональних та оперативних рішень, заснованих на конкретних даних з мінімальною суб'єктивністю при їх винесенні;

o конкретних даних з мінімальною суб'єктивністю при їх винесенні;

o реорганізацію, оптимізацію застарілих бюрократичних структур, систем та процедур;

o створення нових та інноваційних робочих місць; зниження залежності від енергоносіїв; нові досягнення у охороні здоров'я, промисловості, державній

o управлінні та інших сферах.

Ризики (загрози) запровадження ШІ в публічному управлінні передбачають: o неминуче скорочення робочих місць, зростання безробіття;

o зростання кіберзлочинності та поява її нових форм;

o правові проблеми відповідальності (у тому числі змін сучасного деліктного та контрактного законодавства);

o певний ступінь недовіри та етичні проблеми інтегрування ШІ у суспільне життя; підвищення ступеня нерівності;

o «конфлікт з алгоритмом» та екзистенційна загроза людству.

В стані обговорення є питання розвитку регулювання відносин у сфері технологій ШІ та робототехніки (з урахуванням перспектив інтеграційних процесів), а також створити програму підтримки ШІ. Вона може бути побудована на диференціації напрямів ШІ за категоріями, та залежно від них передбачається різна державна політика.

Висновки

Актуальною є розробка концептуальних теоретичних основ цифрового права, зокрема цілісного законодавчого регулювання, що враховує специфіку застосування технологій ШІ та роботехніки. Необхідно передбачити моделі цивільно-правового регулювання ШІ, виробити єдиний універсальний підхід до визнання цифрових технологій, продуктів та прав об'єктами цивільних прав, а також правосуб'єктності ШІ, включаючи аспекти відповідальності за шкоду, заподіяний системами ШІ. Вимагає вирішення питання про моделі правового контролю та правових ризиків використання великих даних.

Література:

1. Cobbe and Singh, Regulating Recommending: Motivations, Consideration, and Principles (2019); https://ejlt.org/index.php/ejlt/article/view/686/979.

2. Bukovska, OSCE RFOM Strategy Paper to Put a Spotlight on Artificial Intelligence and Freedom of Expression (2019); https://www.osce.orgfiles/fdocuments/9/f456319_0.pdf; Krivokapic, OSCE Non-Paper on the Impact of

3. Artificial Intelligence on Freedom of Expression (2024); https://www.osce.org/representative- on-freedom-ofmedia/447829

References.

1. Cobbe and Singh, Regulating Recommending: Motivations, Consideration, and Principles (2019); https://ejlt.org/index.php/ejlt/article/view/686/979.

2. Bukovska, OSCE RFOM Strategy Paper to Put a Spotlight on Artificial Intelligence and Freedom of Expression (2019); https://www.osce.org/files/f/documents/9/f/456319_0.pdf; Krivokapic, OSCE Non-Paper on the Impact of

3. Artificial Intelligence on Freedom of Expression (2024); https://www.osce.org/representative- on-freedom-ofmedia/447829

Размещено на Allbest.ru