Реалізація судовими органами адміністративно-правового захисту права громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти, Національний університет «Львівська політехніка»

Реалізація судовими органами адміністративно- правового захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні

Костюк Уляна Ігорівна аспірантка кафедри цивільного права та процесу

Анотація

Проблема захисту довкілля набула вкрай важливого значення впродовж останніх років. До вже наявних проблем забруднення довкілля внаслідок діяльності промислових об'єктів, зокрема забруднення повітря різного роду викидами в атмосферу, скидами у водойми шкідливих речовин підприємствами, які використовують застарілі системи очистки, неконтрольованого використання пестицидів і мінеральних добрив, зростання споживання води промисловістю, сільським і комунальним господарствам, додалися військові дії, що завдають значної шкоди довкіллю країни. Постійні бомбардування та обстріли лісів завдали значної шкоди екосистемі, і багато видів рослин і тварин були змушені покинути свої домівки.

Щорічно по всій Україні в атмосферу, водойми викидається багато млн тонн шкідливих речовин. Крім того, деякі з цих речовин мають значний вплив на зміну клімату, а, відтак, і на погіршення стану здоров'я людей.

У таких умовах уся діяльність органів держави, в тому числі й судових органів, повинна бути націленою на реалізацію адміністративно-правового захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні.

Правозахисний потенціал адміністративного права здатен сприяти судовим органам у реалізації судового контролю за діяльністю органів публічного управління у довкіллєвій сфері, визнанню протиправними та скасуванню рішень, висновків органів публічного управління у довкіллєвій сфері щодо оцінки впливу на довкілля, дозвільних документів, що суперечать вимогам законодавства, забороні здійсненню певної діяльності, що порушує права громадян у довкіллєвій сфері, застосуванню адміністративних стягнень за протиправну діяльність у сфері довкілля тощо.

На часі удосконалення адміністративно-правового захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні та адміністративно-правового статусу судових органів, які його реалізують.

Ключові слова: довкілля, судові органи, адміністративно-правовий захист, права громадян, екологія.

Abstract

Kostiuk Uliana Ihorivna graduate student of the Department of Civil Law and Procedure, Educational and Scientific Institute of Law, Psychology and Innovative Education, National University «Lviv Polytechnic»

IMPLEMENTATION OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL PROTECTION OF THE CITIZENS RIGHT FOR LIFE AND HEALTH ENVIRONMENT IN UKRAINE BY JUDICIAL BODIES

The problem of environmental protection has become extremely important in recent years. To the already existing problems of environmental pollution due to the activities of industrial facilities, in particular, air pollution by various types of emissions into the atmosphere, discharges of harmful substances into water bodies by enterprises that use outdated cleaning systems, uncontrolled use of pesticides and mineral fertilizers, the increase in water consumption by industry, rural and communal farms, military actions were added, causing significant damage to the country's environment. Constant bombing and shelling of forests caused significant damage to the ecosystem, and many species of plants and animals were forced to leave their homes.

Every year, many million tons of harmful substances are released into the atmosphere and water bodies throughout Ukraine. In addition, some of these substances have a significant impact on climate change and, therefore, on the deterioration of people's health.

In such conditions, all activities of state bodies, including judicial bodies, should be aimed at the implementation of administrative and legal protection of the right of citizens to an environment safe for life and health in Ukraine.

The human rights potential of administrative law is capable of assisting judicial bodies in the implementation of judicial control over the activities of public administration bodies in the environmental sphere, recognizing as illegal and canceling decisions, conclusions of public administration bodies in the environmental sphere regarding the assessment of the impact on the environment, permit documents that contradict the requirements of the law, prohibition of implementation certain activities that violate the rights of citizens in the environmental sphere, the application of administrative penalties for illegal activities in the environmental sphere, etc.

It is time to improve the administrative and legal protection of citizens' right to a safe environment for life and health in Ukraine and the administrative and legal status of judicial bodies that implement it.

Keywords: environment, judicial bodies, administrative and legal protection, rights of citizens, ecology.

Постановка проблеми

Реалізація адміністративно-правового захисту довкіллєвих прав в Україні потребує активізації потенціалу різних органів публічного управління в нашій державі. Проте цілісність правозахисної спроможності держави не вичерпується лише сферою публічного управління у сфері довкілля, сьогодні потребує суттєвого удосконалення реалізація адміністративно-правового статусу судових органів як суб'єктів захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні. Реалізація такого статусу дає змогу прослідкувати за формами, способами втілення в життя компетенції судових органів задля досягнення правозахисної мети у довкіллєвій сфері, відслідкувати можливість досягнення цілей, дієвість повноважень судових органів, організаційних, фінансових, матеріально- технічних гарантій їхнього функціонування.

Правозахисний потенціал судових органів набуває реального змісту лише у разі формування досконалої системи адміністративно-правових норм (правил поведінки), що встановлюються державою задля регулювання правомочностей судових органів як суб'єктів захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні, визначають процедури реалізації адміністративного правосуддя у таких справах, процесуальні права учасників судового розгляду, дієві засоби судового правового впливу на порушників, що дають змогу попередити, припинити незаконну діяльність, яка завдає шкоди довкіллю, покарати винних та відновити порушене довкіллєве право. судовий довкіллєвий адміністративний стягнення

На часі удосконалення реалізації адміністративно-правового захисту довкіллєвих прав в Україні та адміністративно-правового статусу судових органів, як найважливіших суб'єктів такої реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасні адміністративісти, зокрема Ю. Корольов, П. Гагай, М. Гаврильців, Л. Решетник та інші, які вивчаючи діяльність органів судової влади у довкіллєвій сфері, здебільшого присвячують свої роботи питанню адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення та кваліфікації екологічних деліктів, відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок порушення прав людини у сфері довкілля. Проте системно питання діяльності судових органів як суб'єктів адміністративно-правового захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні не досліджувалися. Все ще поза увагою авторів залишається питання реалізації судовими органами захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні. Ці питання потребують глибокого наукового аналізу.

Мета статті - дослідження реалізації адміністративно-правового статусу судових органів як суб'єктів захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні

Виклад основного матеріалу

Реалізація адміністративно-правового статусу судових органів як суб'єктів захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні - це діяльність щодо втілення у життя структурних компонентів адміністративно-правового статусу судових органів, що входять до цільового, структурно-організаційного та компетенційного блоків такого статусу, у рамках захисних правовідносин задля попередження, припинення порушень прав громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні, відшкодування громадянам заподіяної шкоди.

Ю Корольов вважає, що механізм реалізації правозахисного потенціалу є відображенням взаємозв'язку елементів правової системи, що забезпечують врегулювання певних правовідносин. Досліджуючи особливості механізму реалізації адміністративно-правового статусу, цей автор прийшов до висновку, що він має на меті формування умов втілення в життя досліджуваного правового статусу, контролю за цим втіленням, застосування примусових заходів (у виняткових випадках). При цьому такий механізм виступає поєднанням мети, принципів, ознак, умов, гарантій, функцій, що об'єктивовані у такому статусі, правових норм, які його визначають. Він скерований на втілення в життя спеціальних адміністративно-правових норм, внаслідок чого виникає реальна ефективна діяльність суб'єкта права, заснована на принципах законності, обґрунтованості, доцільності [1, с. 124-133].

Державна забезпеченість адміністративно-правового статусу судових органів проявляється через прийняття державою спеціального законодавства, що забезпечує їхнє стабільне функціонування, визначає їхню компетенцію, формування нею систему гарантування цього статусу, можливості застосування судовими органами засобів юридичного примусу, фінансування та матеріально-технічного забезпечення діяльності судових органів державою, їхню охорону нею, тощо.

Вступаючи в правозахисні правовідносини у досліджуваній сфері судові органи реалізують засоби правосуддя, правові можливості, надані їм в рамках судового контролю, зокрема можуть визнати таким, що суперечить законодавству рішення, дію та бездіяльність органу публічного управління, мають змогу припинити діяльність громадян, що завдає шкоду довкіллю, притягнути винних до адміністративної відповідальності, тощо.

У процесі реалізації цього правового статусу, судовий орган реалізує свою компетенцію, застосовує засоби юридичного примусу, у разі потреби.

З огляду на досліджувану сферу захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні та особливості адміністративно- правового статусу судових органів в окресленій сфері, можна представити кілька основних аспектів реалізації ними цього статусу: 1) його реалізація передбачає об'єктивування діяльності судового органу через процес правореалізації, тобто втілення положень чинного законодавства у правовідносинах через застосування судовими органами обов'язкових до виконання вказівок, заборон до інших членів суспільства, чи дотримання, виконання, використання самими судовими органами норм права, пов'язаних з організацією їхньої роботи, процесу судочинства та судового контролю, організаційним, фінансовим, матеріальним забезпеченням функціонування судових органів, тощо; 2) реалізація цього адміністративно-правового статусу судових органів стосується забезпечення основної мети - захисту прав громадян на екологічну безпеку, належний стан природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів, сприятливого середовища задля буття людини у повноті біологічного різноманіття; 3) така реалізація має юридично оформлений характер та супроводжується прийняттям судовим органом правозастосов- ного, процесуального, правозахисного юридичного документа (акта правозастосування); 4) вона пов'язана з потенційною можливістю та потребою діяльності судового органу як суб'єкта владних правозахисних повноважень, здатного відновити порушене довкіллєве право та притягнути винного до відповідальності й неможливістю громадян здійснити захист такого права самостійно.

Метою реалізації цього статусу є застосування правового інструментарію судових органів, здатного ефективно захистити право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля в Україні.

До принципів реалізації адміністративно-правового статусу судових органів як суб'єктів захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні можна віднести принципи законності, державної забезпеченості, непорушності, невідчужуваності, ефективності, соціальної корисності реалізації цього статусу.

У аспекті нашого дослідження доцільно говорити про найважливіші юридичні, організаційно-правові, соціально-економічні гарантії реалізації адміністративно-правового статусу судових органів як суб'єктів захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля.

Юридичні гарантії більшістю вчених пов'язуються з системою нормативно-правових актів, закріпленими у них положеннями, що створюють умови діяльності, забезпечують незалежність судових органів як суб'єктів реалізації правосуддя та захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля.

Натомість організаційно-правові гарантії втілюються в життя через організаційні, інформаційні інструменти реалізації компетенції судових органів у досліджуваній сфері, спеціальний порядок утворення суддівського корпусу.

У сучасних умовах системою таких гарантій стає структурна організація системи судових органів, її функціонування, наближення до населення, доступність процедури розгляду судових справ, тощо [2, с. 40].

Значний обсяг справи про адміністративні правопорушення у довкіллєвій сфері розглядаються саме судовими органами, а суди, притягуючи винних осіб до адміністративної відповідальності на основі КУпАП виступають суб'єктами захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні.

Такі судові справи можуть стосуватися визнання протиправними та скасування рішень, висновків спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів чи інших органів публічного управління у довкіллєвій сфері щодо оцінки впливу на довкілля, дозвільних документів, що суперечать вимогам законодавства, заборони здійснення певної діяльності, що порушує права громадян у довкіллєвій сфері, застосування адміністративних стягнень за протиправну діяльність у сфері довкілля тощо.

Зокрема суди уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені КУпАП: ч. 2, 4, 5 статті 85 («Порушення правил використання об'єктів тваринного світу»), статтями 85-1 («Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь добування (збирання) об'єктів тваринного або рослинного світу»), 88 («Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу»), 88-1 («Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах»), 88-2 («Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними»), 89 («Жорстоке поводження з тваринами»), 90 («Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, або які внесені до переліків рідкісних видів тварин і рослин, або які мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення на відповідній території»), 91 («Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно- заповідного фонду»), 91-5 («Порушення вимог законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля»), 91-6 («Порушення вимог законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»), 92-1 («Порушення законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи») [3].

Цілком поширеною є практика звернення до суду органів публічного управління задля заборони (зупинення) діяльності юридичних осіб, функціонування яких може завдати шкоди довкіллю та, водночас, порушити права громадян у довкіллєвій сфері.

Прикладом може служити Рішення Полтавського окружного адміністративного суду за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон» про тимчасову заборону (зупинення) діяльності. Позовна вимога обґрунтовувалася тим, що відповідач порушив ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», експлуатував автозаправну станцію за відсутності документу дозвільного характеру - звіту та висновку з оцінки впливу на довкілля, що є підставою для тимчасового зупинення діяльності АЗС до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на паливороздавальний пункт. Суд задовільнив позовні вимоги, застосував тимчасове повне зупинення діяльності автозаправної станції до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля на паливороздавальний пункт [4].

Висновки

Усе вищенаведене дозволяє зробити висновок про полі структурність, різноплановість реалізації адміністративно-правового статусу судових органів як суб'єктів захисту права громадян на безпечне для життя та здоров'я довкілля в Україні. Її складність зумовлена специфікою цільового, структурно-організаційного та компетенційного блоків такого статусу, їхньою взаємопов'язаністю, взаємозумовленістю, неможливістю відособленого існування. Сучасна концепція реалізації такого адміністративно-правового статусу судових органів тісно пов'язана з якістю чинного законодавства, що визначає компетенцію, організаційні, фінансові засади діяльності судових органів у окресленій сфері. У сучасних умовах саме результати практики повинні стати запорукою покращення адміністративно-правових гарантій реалізації статусу судових органів, основою обґрунтування нової системної моделі нормативного урегулювання цього адміністративно-правового статусу, систематизації нормативного матеріалу, що формує юридичні засади реалізації такого статусу, вироблення концепції вдосконалення чинного законодавства у досліджуваній сфері.

Література

1. Корольов Ю. О. Сутність правового механізму реалізації адміністративно-правового статусу службовців Національного банку України. Право і суспільство. 2013. № 4. С. 124-133.

2. Гаврильців М. Т. Організаційно-правові гарантії конституційного права людини та громадянина на судовий захист у сфері публічних правовідносин. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2016. Вип. 22. С. 38-41.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р. № 8073-X.

4. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/4964/20 від 03 лютого 2021 року

References

1. Yu. O. Korolev (2013). Sutnist' pravovoho mekhanizmu realizatsiyi administratyvno- pravovoho statusu sluzhbovtsiv Natsional'noho banku Ukrayiny [The essence of the legal mechanism for implementing the administrative-legal status of employees of the National Bank of Ukraine]. Pravo i suspil'stvo, 4, 124-133 [in Ukrainian].

2. Gavryltsiv M. T. (2016). [Organizational and legal guarantees of the constitutional right of a person and a citizen to judicial protection in the field of public legal relations]. Naukovyy visnyk Mizhnarodnohohumanitarnohouniversytetu. Seriya: Yurysprudentsiya, 22, 38-41 [in Ukrainian].

3. Kodeks Ukrayiny pro administratyvni pravoporushennya vid 07 hrudnya 1984 r. # 8073-X. [Code of Ukraine on Administrative Offenses from December 7, 1984 No. 8073-X]. (n.d.).

4. Rishennya Poltavs'koho okruzhnoho administratyvnoho sudu u spravi # 440/4964/20 vid 03 lyutoho 2021 roku [Decision of the Poltava District Administrative Court in case No. 440/4964/20 from February 3, 2021]. (n.d.).

Размещено на Allbest.ru