Протидія злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості: теоретичні та практичні аспекти їх розслідування

Розгляд протидії злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості, в контексті здійснення досудового розслідування. Здійснення фізичного насильства по відношенню до служителів релігійних культів. Злочини, що посягають на основи безпеки України.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.12.2024
Размер файла 28,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Національний університет «Одеська юридична академія»

Протидія злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості: теоретичні та практичні аспекти їх розслідування

Самойленко Олена Анатоліївна професор кафедри криміналістики, детективної та оперативно-розшукової діяльності, , доктор юридичних наук, професор

Щербак Ірина Анатоліівна доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права, , кандидат юридичних наук, доцент

Анотація

В статті визначаються особливості протидії злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості. Автор приходить до висновку про те, що тематика розслідування злочинів, вчинених із мотивів релігійної нетерпимості, є перспективною для подальших наукових досліджень, адже можна виділити достатньо широкий спектр таких злочинів. Особливості протидії злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості, розглянуто в контексті здійснення досудового розслідування, відповідно теоретичні та практичні аспекти розслідування злочинів, вчинених з мотивів релігійної нетерпимості, розглянуто на конкретних матеріалах судово-слідчої практики. В результаті ознайомлення з такими матеріалами здійснюється формулювання наступних тез теоретичного та практичного характеру, зокрема:

не всі злочини, що пов'язані із утримуванням, оскверненням або знищення релігійних святинь, перешкоджанням здійсненню релігійного обряду, фізичним насильством по відношенню до служителів різних релігійних культів, вчиняюються з мотивів релігійної нетерпимості чи мають релігійне підґрунтя, чим .пояснюється кваліфікація їх за іншими статтями КК України (наприклад, з хуліганських мотивів);

типовим джерелом інформації про злочин є електронне або письмове повідомлення від віруючої особи, яка відчула почуття глибокої образи через свої релігійні переконання, або матеріали, складені в результаті роботи працівника оперативного підрозділу підчас моніторингу кіберпросторі (аналізований випадок);

в основі системи доказів у справах про злочини, вчинені з мотивів релігійної нетерпимості, знаходяться висновки мистецтвознавчих та лінгвістичних експертиз;

у справах досліджуваної категорії типовими слідчими (розшуковими) діями є огляди фото- та відеозаписів, що були зроблені підчас події, огляд комп'ютерної техніки підозрюваного з тим, щоб визначити організаційну та звітну специфіку діяльності певного осередку осіб, що діяла із мотивів релігійної нетерпимості, огляд предметів, що мають культове значення чи демонструють зміст події, спямованої на порушення права віросповідання, огляд мобільних телефонів, інтернет ресурсів, зокрема соціальних сторінок в мережі.

Окрема увага приділяється питанням класифікації злочинних проявів релігійної спрямованості, деталізуються такі злочини, що посягають на основи національної безпеки України, життя та здоров'я особи, особисті права і свободи людини, зокрема свободи віросповідання, громадську безпеку та громадський порядок і моральність. На підтвердження положень наводяться практичні приклади.

Ключові слова: досудове розслідування, злочин, злочинець, криміналістична методика, кримінальне правопорушення, мотив, розслідування, релігійна нетерпимість, релігійні права, право на здійснення релігійних обрядів, протидія, свобода віросповідання, експертизи.

Abstract

Samoilenko Olena Anatolyivna Doctor of Laws, Professor, Professor of the Department of Criminalistics, Detective and Operational and Search Activity, National University «Odesa Law Academy», Fontanska Doroga

Shcherbak Iryna Anatolyivna Аssistant professor оf the Departament of Constitutional, International and Criminal Law, Vasyl' Stus Donetsk National University

COMBATING CRIMES COMMITTED FROM MOTIVES OF RELIGIOUS INTOLERANCE: THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF THEIR INVESTIGATION

The article defines the specifics of combating crimes committed on the grounds of religious intolerance. The author comes to the conclusion that the topic of investigation of crimes committed on the grounds of religious intolerance is promising for further scientific research, as it is possible to single out a sufficiently wide range of such crimes. The specifics of combating crimes committed on the grounds of religious intolerance are considered in the context of pre-trial investigation, respectively, the theoretical and practical aspects of the investigation of crimes committed on the grounds of religious intolerance are considered on the basis of specific materials of judicial and investigative practice. As a result of familiarization with such materials, the following theses of a theoretical and practical nature are formulated, in particular:

not all crimes related to the possession, desecration or destruction of religious shrines, hindering the performance of a religious rite, physical violence against ministers of various religious cults, are committed for reasons of religious intolerance or have a religious basis, which explains their qualification under other articles of the Criminal Code of Ukraine (for example, x hooligan motives);

a typical source of information about a crime is an electronic or written message from a religious person who felt a sense of deep offense due to his religious beliefs, or materials compiled as a result of the work of an operational unit employee during cyberspace monitoring (the analyzed case);

the basis of the system of evidence in cases of crimes committed on the grounds of religious intolerance are the conclusions of art and linguistic examinations;

in the cases of the researched category, typical investigative (investigative) actions are a review of photo and video recordings made during the event, a review of the computer equipment of the suspect in order to determine the organizational and reporting specifics of the activities of a certain group of persons that acted for religious reasons of intolerance, inspection of items that have cultic significance or demonstrate the content of an event alleged to violate the right of religion, inspection of mobile phones, Internet resources, in particular, social pages on the network.

Particular attention is paid to the issue of classification of criminal manifestations of religious orientation, such crimes that encroach on the foundations of national security of Ukraine, life and health of a person, personal rights and freedoms of a person, in particular freedom of religion, public safety and public order and morality are detailed.

Keywords: pretrial investigation, crime, criminal, forensic method, criminal offense, motive, investigation, religious intolerance, religious rights, right to perform religious rites, opposition, freedom of religion, examinations

Постановка проблеми

До 24 лютого 2022 року фактична релігійна політика в Україні була зумовлена ставленням політичних осіб до церки та релігійних діячів [1, c.355], через це багато віруючих взагалі не ідентифіковували себе з якоюсь конкретною православною церквою, зустріти окремі прояви непорозуміння, збельшо можна було з мотивів не скільки релігійних, скільки політичних. З початком повномасштабної російської агресії ситуація змінилась. Упродовж 6-20 липня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» [2]. Методом випадкової генерації телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки абонентів було опитано 2000 дорослих за віком респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (за виключенням АР Крим). Результати опитування показали, що переважна більшість респондентів (72%) ідентифікують себе як православних, при цьому лідером в цьому стала Православна Церква України, 54% серед усіх респондентів зараховують себе саме до Православної Церкви України, лише 14% вважають себе просто православними, без конкретизації Патріархату. При цьому з 18% до 4% знизилася частка тих, хто прямо ідентифікує себе з Українською Православною Церквою Московського Патріархату. Серед інших результатів: після православ'я найбільше респондентів ідентифікували себе як атеїстів (10%) і греко-католиків (8%); інші релігії чи конфесії називалися в межах погрішності. Тож, зміни у свідомості українців пов'язані та значною мірою інспіровані зовнішними подіями у суспільстві, через що в цілях дотримання правопорядку особливого значення набуває положення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», згідно якої в Україні усі правовідносини, пов'язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України [3]. В цьому контексті ми сконцентруємо увагу на протидії злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у дослідження теоретичних питань злочинів, вчинених з мотивів релігійної нетерпимості, та права на здійснення релігійних обрядів, свободи віросповідання зробили представники кримінального права, зокрема: П. П. Андрушко, Ю. В. Баулін, О. В. Білаш, С. Я. Лихов, М. І. Мельник, М. В. Палій, І. Г. Швидченко та ін. Втім, важливим завданням української юридичної науки є також безперервне озброєння правоохоронних органів держави ефективними засобами і методами виявлення негативних явищ у суспільному житті та перш за все протидія, розкриття та розслідування злочинів. Провідна роль у цій справі належить криміналістичній науці, яка має постійно вдосконалювати існуючі та розробляти нові прикладні засоби протидії певних категорій злочинів. Цьому сприятиме дослідження теоретичних та практичних аспектів протидії злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості.

Мета статті - визначити особливості протидії злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості.

Виклад основного матеріалу

Криміналістичну класифікацію розглядають завжди як основну підставу для подальших криміналістичних методик. При цьому класифікація в методології наукового пізнання взагалі є методом дослідження явищ та процесів. Класифікація (лат. dasis - розряд і fasere - робити) - це особливий випадок застосування логічної операції розподілу обсягу поняття, що становить певну сукупність поділу (поділ будь- якого класу на види, поділ цих видів тощо) [4, с.26]. Застосування методу класифікації в юридичних науках характеризується певною специфікою, а угруповання, відокремлення чи функціональна систематизація здійснюється на підставі норм закону. Тож, й ми для максимального занурення у предмет пізнання вдаємося на початку дослідження до класифікації злочинів, вчинених з мотивів релігійної нетерпимості, на підставі сукупності кримінально- правових ознак.

Підкреслимо, що відповідно до положень ст. 67 КК України вчинення кримінального правопорушення на ґрунті релігійної ворожнечі при призначенні покарання вважаються обставинами, які його обтяжують, при цьому в окремих складах є нормативно визначеною кваліфікаційною ознакою частини другої статті, що передбачає кримінальну відповідальність за відповідне кримінальне правопорушення. Отже, на підставі кримінально- правового критерію можна вести мову про наступні види кримінальних правопорушень, вчинених з мотивів релігійної нетерпимості:

посягання на територіальну цілісність і недоторканність України поєднані з розпалюванням релігійної ворожнечі (ч. 2 ст.110 КК УКраїни);

умисне вбивство з мотивів релігійної нетерпимості (п. 14 ч. 2. ст. 115 КК України); злочин релігійний досудовий розслідування

умисне тяжке тілесне ушкодження з мотивів релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 121 КК України);

умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження з мотивів релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 122 КК України);

побої і мордування з мотивів релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 126 КК України);

катування з мотивів релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 127 КК України);

погроза вбивством з мотивів релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 129 КК України);

порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань (ст. 161 КК України);

пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст.178 КК України);

незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь (ст. 179);

перешкоджання здійсненню релігійного обряду (ст.180 КК України);

посягання на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів (ст. 181 КК УКраїни);

терористичний акт з метою привернення уваги громадськості до певних релігійних чи інших поглядів винного (терориста) (ст. 258 КК України);

ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують релігійну нетерпимість (ст. 300 КК України).

Тож, в цілому це достатньо широкий спектр злочинних проявів, що посягають на: 1) основи національної безпеки України; 2) життя та здоров'я особи; 3) особисті права і свободи людини, зокрема свободи віросповідання; 4) громадську безпеку; 5) громадський порядок і моральність.

Етимологія категорії «протидія» - це дія, що перешкоджає іншій дії. Злочинець прагне уникнути кримінальної відповідальності або покарання, виконуючи для цього різні способи дії, в тому числі й опосередковано через інших осіб.

Державою в цілому з метою протидії злочиннам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості, здійснюється низка заходів за різними напрямками діяльності, зокрема: правові заходи - регламентація кримінальної відповідальності за конкретний вид злочину; створення організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби зі злочинністю; виявлення, припинення (документування), розслідування кримінальних правопорушень; запобігання злочинам шляхом кримінального переслідування осіб, що їх скоїли та застосування до них заходів кримінально- правового характеру притягнення винних до відповідальності тощо.

Протидія злочинця розпочинається на стадії підготовки та вчинення злочинів, здійснюється під час розслідування, судового розгляду, продовжується в умовах кримінально-виконавчих установ факт наявності. Цим і пояснюється різноманітність видів, форм та суб'єктів протидії. Працівник оперативного підрозділу має своїм безпосереднім завданням пошук і фіксація фактичних даних про кримінальні правопорушення, а також їх в інтересах кримінального судочинства, слідчий - здійснення досудового розслідування в ході якого прагне встановити приховувані про кримінальні правопорушення факти і обставини та подолати опору з боку незацікавлених в успішному розслідуванні справи осіб. Наявність протилежних цілей із злочинцем і обумовлює конфліктну ситуацію, у якій, в основному, проходить розслідування. Основою протидії є конфлікт інтересів, що зазвичай є нормою у кримінально-процесуальних відносинах, оскільки останні виникають у зв'язку із пошуком та залученням до кримінальної відповідальності конкретної особи та припускають настання відносно неї покарання.

Тому наступні теоретичні та практичні аспекти (особливості) розслідування злочинів, вчинених з мотивів релігійної нетерпимості, ми пропонуємо розглядати на конкретних показових прикладах судово-слідчої практики.

Аналіз матеріалів практики дозволяє стверджувати, що не всі злочини, що за фактичною стороною події мають зв'язок із утримуванням, оскверненням або знищення релігійних святинь, перешкоджанням здійсненню релігійного обряду, фізичним насильством по відношенню до служителів різних релігійних культів у православній чи інших церквах та релігіях або ж посяганням на здоров'я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів, вчиняються із мотивів релігійної нетерпимості чи мають релігійне підгрунтя. Якщо для кваліфікації дії за ознаками ст. 179 КК України як осквернення релігійної святині, дійсно достатньо довести вчинення злочину в релігійній святині, то доказування наявності у злочинця мотиву релігійної нетерпимості є складним та багатоетапним процесом. Формування мотиву злочинних дій підлягає опису в матеріалах справи. Саме цим можна пояснити відсутність в судах практики однозначного правозастосування в таких справах. Наведемо діякі приклади.

Вироком Жашківського районного суду Черкаської області за вчинення злочину, передбаченого ст. 179 КК України було засуджено грн. К., який «9 березня 2023 року в період часу між 19 год 00 хв. та 20 год 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підійшовши до входу будівлі храму Української Православної Церкви, та діючи умисно, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться шанований віруючими православного християнства предмет справляння релігійних обрядів та релігійного поклоніння, а саме будівля храму Української Православної Церкви, здійснив не менше чотирьох кидків камінням по вказаній релігійній святині, внаслідок чого розбив дві ікони, вмонтовані в будівлю вказаного храму» [5]. В іншому прикладі - дії гр. М. були визначені як вчинені з хуліканських мотивів [6], перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в с. Гоптівка Дергачівського району Харківської області, безпричинно, будучи одягнутий в шорти, без одягнутого іншого верхнього одягу, маючи при собі ніж, який заздалегідь носив з собою для нанесення тілесних ушкоджень, навмисно зайшов до православного храму - Церкви «Олександра Невського» УПЦ Московського патріархату, де в цей час проходили релігійні заходи щодо православного релігійного свята «Петра та Павла», який проводив священнослужитель цього храму. Супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, намагаючись зупинити своїми протиправними діями нормальну діяльність храму, брутально лаявся, але в зв'язку з наполегливими вимогами громадян, в подальшому був вимушений вийти з храму. Його дії було кваліфіковано як хуліганство (за ч.4 ст.296 КК України). Такі випадки не є поодинокими.

Розглянимо показовий матеріал провадження. Вироком Вінницького міського суду Вінницької області був визнаний винним у вчиненні. злочину передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України гр.К. [7] За обставинами справи «18 лютого 2012 року в період часу з 18:00 год. по 19:30 год., К., діючи умисно, з метою розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності, організував проведення маршу - рейду у м. Вінниці, який розпочався з Театральної площі, прослідував по вулицям Соборній, Пирогова, Келецькій, Мєдведєва та Блока у м. Вінниці, під час якої учасники, під його керівництвом зупинялись поблизу гуртожитків Вінницького національного медичного університету, та у подальшому, в присутності значної кількості громадян виступав з промовами та проголошував гасла, які за своїм змістом порушують передбачені ст. 24, 26 та 35 Конституції України особисті права та свободи осіб, які сповідують іслам, єврейської національності, представників корінних народів Кавказу та негроїдної раси, а саме виголошував промови про перевагу європеоїдної раси над негроїдною, допускав принизливі висловлювання стосовно осіб, які сповідують іслам, проголошував гасла та лозунги, які за своїм змістом направлені на розпалювання національної, расової та релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності та образу почуттів громадян у зв'язку із їхніми релігійними переконаннями».

Пріоритетним завдання слідчого підчас розслідування такого злочину, вчиненого з мотивів релігійної нетипимості стало визначення саме лідера акції, спрямованої на порушення рівноправності громадян. Фактично у наведеному прикладі всім прямим учасникам акції було надано процесуальний статус свідків. Завдяки допиту широкого кола таких свідків, а також осіб, що звернулись зі скаргою про порушення їх прав та загрозу для свого життя та здоров'я, працівників поліції, що забезпечували громадську безпеку у місці проведення цієї акції, було визначеного конкретного лідера досліджуваної події. Втім, потрібно визнати, що в кожному з допитів свідків підкреслюється аспект фактичної ролі допитуваної особи - учасника акції.

В системі доказів у аналізованій справі щодо злочину, вчиненого з мотивів релігійної нетипимості, розглядали:

протоколи огляду фото- та відеозаписів, що були зроблені підчас акції;

заяви та скарги конкретних осіб, права яких було порушена (в аналізованому прикладі це заяви іноземних студентів гуртожитків на ім'я проректора по роботі з іноземними студентами);

офіційні повідомлення про проведення акції;

протоколи огляду комп'ютерної техніки підозрюваного з тим, щоб визначити організаційну та звітну специфіку діяльності певного осередку осіб, що діяла із мотивів релігійної нетерпимості (в аналізованому прикладі це документи Вінницького осередку «Соціал-Національної Асамблеї»);

протоколи огляду предметів, що демонструють зміст акції або іншої події, спямованої на порушення права віросповідання (в аналізованому матеріалі ними є різні прапори та банери, візуальні символи, що застосовувались злочинцем);

протоколи огляду мобільних телефонів, інтернет ресурсів, зокрема соціальних сторінок в мережі, з метою виявлення фотографій та символів, що вказують на мотивацію підозрюваної особи;

висновки мистецтвознавчої експертизи щодо сукупності матеріалів, що засвідчують суть події злочину (у демонстрованому прикладі у висновку експертів було відзначено, що «поведінкова позиція проведення акції була залякати іноземних студентів та громадян, мешканців міста Вінниця. Акція спланована з агресивними намірами, установка йде на екстремізм з вигуками «Геть», відчуваються прояви расизму. У більшості учасників акції знижені

вольові процеси, оскільки вони - діти-підлітки. На акції був наявний елемент спроби зомбування учасників акції її організаторами. Організатор з гучномовцем усіма засобами підбурював натовп до негативних дій, спрямованих проти людей іншої раси, національності, людей, які сповідують іншу релігію, фактично тих іноземців-студентів, які навчаються у вінницьких вищих навчальних закладах. У цілому, захід носить провокаційний характер з елементами екстремізму, розпалювання ворожнечі на національному, релігійному, расовому ґрунті, що не властиво українському національному духу, українській політиці»). Наведену систему доказів можна вважати типовою у справах досліджуваної категорії.

Наведемо ще один приклад. 15 серпня 2023 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра та обвинуваченим А. було затверджено угоду про визнання винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 161 КК України [8]. В ході слідства було встановлено, що «починаючи з 1 травня 2019 року багаторазово гр. А., реалізуючи свій злочинний умисел направлений на умисні дії, спрямовані на розпалювання релігійної ворожнечі та ненависті, образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, діючи умисно, з метою доведення інформації до необмеженої кількісті осіб, які відвідуватимуть електронну сторінку групи, у загальнодоступній та соціально-орієнтованій інтернет - мережі «Facebook» за визначеним посиланням за допомогою мережі «Інтернет», використовуючи свій обліковий запис в соціально-орієнтованій інтернет - мережі «Facebook», будучи адміністратором вищевказаної електронної сторінки за конкретним посиланням в невстановлений спосіб розмістив на електронній сторінці вищевказаної групи осіб допис з посиланнями». Відповідно до лінгвістичної експертизи, у досліджуваній публікації на основі дискурсивного, семантикотекстуального аналізу встановлено, що «в об'єктивному змісті зазначеного висловлювання, враховуючи контекстуальне наповнення публікації в цілому, і негативною (образливою, зневажливою) інформацією стосовно ПЦУ вжиті словосполучення в лапках: «Православной церкви Украины» (ПЦУ), в переносному значенні (несправжні), що показує те, що ці назви наводяться з відтінком іронічного ставлення, що може викликати у прихожан церкви почуття образи. Це може бути свідченням того, що наведеною сентенцією автор публікації намагається переконати вірян у їх власній меншовартості стосовно до більш давньої на його думку церкви. «Украинская Православная Церковь, имеющая статус самоуправления в составе Московского Патриархата, это крупнейшая религиозная конфессия Украины, ... В отличие от других крупных христианских деноминаций Украины,... Украинская Православная Церковь является старейшей и,.». Виходячи з поставленого завдання, а також з визначення поняття «спонукання», контекстуальний зміст висловлювання не має конкретну вказівку на спосіб вираження дії, у той же час виражає спонукання у процесі семантико-текстуального аналізу досліджуваного матеріалу публікацій в цілому, автор публікацій через інформаційний вплив спонукає читачів, користувачів інтернет-ресурсу читати, аналізувати, осмислювати надану інформацію, яка надається через посилання на різні джерела інформації, в яких наводяться фактичні дані, роз'яснення, доведення своїх переконань через оціночні судження щодо вказаних фактів та подій, а також в яких виражені думки, судження авторів вказаних інформаційних джерел». Досліджувана інформація може викликати у користувачів інтернет- ресурсу негативне ставлення та спонукання читачів, користувачів інтернет- ресурсу не довіряти ПЦУ, що може привести до розпалювання ворожнечі, ненависті до осіб (групи осіб) за релігійними переконаннями, Православної церкви України (ПЦУ). Для кожного твердження експерт використовує тези, що взяті з «контексту публікації.

З матеріалів аналізованого провадження можна зробити наступні висновки практичного характеру:

джерелами інформації про аналогічні злочини типово є електронне або письмове повідомлення від віруючої особи, яка відчула почуття глибокої образи через свої релігійні переконання, або матеріали, складені в результаті роботи працівника оперативного підрозділу підчас моніторингу кіберпросторі (аналізований випадок);

в основі системи доказів у справах про злочини, вчинені з мотивів релігійної нетерпимості, знаходяться висновки мистецтвознавчих та лінгвістичних експертиз. Останні проводяться на основі дискурсивного, семантико-текстуального аналізу. Досліджується контекстуальне наповнення публікації в цілому, і негативна забарвленість та експресивна лексика. В окремих випадках при застосуванні перенесеного значення слів, лапків тощо призначаються комісійні експертизи.

Висновки

Отже, вважаємо тематику розслідування злочинів, вчинених із мотивів релігійної нетерпимості, перспективною для подальших наукових досліджень, адже можна виділити достатньо широкий спектр таких злочинів. Особливості протидії злочинам, вчиненим з мотивів релігійної нетерпимості, розглянуто в контексті здійснення досудового розслідування, відповідно теоретичні та практичні аспекти розслідування злочинів, вчинених з мотивів релігійної нетерпимості, на конкретних матеріалах судово-слідчої практики. В результаті ознайомлення з цими матеріалами можна сформулювати наступні тези:

не всі злочини, що пов'язані із утримуванням, оскверненням або знищення релігійних святинь, перешкоджанням здійсненню релігійного обряду, фізичним насильством по відношенню до служителів різних релігійних культів, вчиняюються з мотивів релігійної нетерпимості чи мають релігійне підґрунтя, чим пояснюється кваліфікація їх за іншими статтями КК України (наприклад, як злочинів, вчинених з хуліганських мотивів);

типовим джерелом інформації про злочин є електронне або письмове повідомлення від віруючої особи, яка відчула почуття глибокої образи через свої релігійні переконання, або матеріали, складені в результаті роботи працівника оперативного підрозділу підчас моніторингу кіберпросторі (аналізований випадок);

в основі системи доказів у справах про злочини, вчинені з мотивів релігійної нетерпимості, знаходяться висновки мистецтвознавчих та лінгвістичних експертиз.

у справах досліджуваної категорії типовими слідчими (розшуковими) діями є огляди фото- та відеозаписів, що були зроблені підчас події, огляд комп'ютерної техніки підозрюваного з тим, щоб визначити організаційну та звітну специфіку діяльності певного осередку осіб, що діяла із мотивів релігійної нетерпимості, огляд предметів, що мають культове значення чи демонструють зміст події, спямованої на порушення права віросповідання, огляд мобільних телефонів, інтернет ресурсів, зокрема соціальних сторінок в мережі;

пріоритетним завдання слідчого підчас розслідування акцій, в ході яких допущено порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань, є визначення лідера злочину.

Література

1. Кобетяк А.Р. Релігійна політика України на шляху формуванння Помісної православної церкви: Монографія Житомір: Бук-Друк, 2022. 484 с.

2. Пресреліз підготовлений Заступником директора КМІС Антоном Грушецьким.

3. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991 року № 987-XII.

4. Словник-довідник для підготовки до практичних занять та самостійної роботи з навчальної дисципліни «Філософія» / уклад. : Н. В. Козирєва. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2018. 69 с.

5. Вирок Жашківського районного суду Черкаської областіу від 10 травня 2023 року. Справа №693/368/23.

6. Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року. Справа №619/3708/16-к.

7. Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30 грудня .2013 року. Справа № 212/12892/2012.

8. Вирок Амур-Нижньодніпровський районного суду міста Дніпропетровська від 21 серпня 2023 року. Справа № 199/6598/23.

References

1. Kobetiak, A.R. (2022). Relihiina polityka Ukrainy na shliakhu formuvannnia Pomisnoi pravoslavnoi tserkvy. [Religious policy of Ukraine on the path of formation of the Local Orthodox Church]. Zhytomir: Buk-Dru^. [in Ukrainian].

2. Presreliz pidhotovlenyi Zastupnykom dyrektora KMIS Antonom Hrushetskym. [The press release was prepared by Anton Hrushetsky, the Deputy Director of KMIS].

3. Pro svobodu sovisti ta relehiini orhanizatsii: Zakon Ukrainy vid kvitnia, 23 1991 r. № 987-XII. [On freedom of conscience and religious organizations: Law of Ukraine dated April 23, № 987-XII (1991)]. [site Verhovnoyi radi Ukrayini].

4. Kozyrieva N.V. (Ed.). Slovnyk-dovidnyk dlia pidhotovky do praktychnykh zaniat ta samostiinoi roboty z navchalnoi dystsypliny «Filosofiia» (2018). [Dictionary-reference for preparation for practical classes and independent work in the educational discipline "Philosophy"]. Navch. posib. Kharkiv: KhNUMH im. O. M. Beketova [in Ukrainian].

5. Vyrok Zhashkivskoho raionnoho sudu Cherkaskoi oblastiu vid 10.05.2023 r. Sprava №693/368/23. [site Yedinij derzhavnij reyestr sudovih rishen]

6. Vyrok Derhachivskoho raionnoho sudu Kharkivskoi oblasti vid 14.12.2017 r. Sprava №619/3708/16-k [site Yedinij derzhavnij reyestr sudovih rishen],

7. Vyrok Vinnytskoho miskoho sudu Vinnytskoi oblasti vid 30.12.2013 r. Sprava № 212/12892/2012 [site Yedinij derzhavnij reyestr sudovih rishen].

8. Vyrok Amur-Nyzhnodniprovskyi raionnoho sudu mista Dnipropetrovska vid 21.08/2023 r. Sprava № 199/6598/23. [site Yedinij derzhavnij reyestr sudovih rishen].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розгляд сутності поняття досудового розслідування та визначення його місця в системі правосуддя. Розкриття особливостей форм закінчення досудового розслідування. Встановлення проблемних питань, які стосуються інституту зупинення досудового розслідування.

    курсовая работа [58,7 K], добавлен 22.11.2014

  • Невербальні методи діагностики свідомо неправдивих показань допитуваних, механізм їх здійснення та значення для кримінального провадження, в контексті нового КПК України. Проблеми органів досудового розслідування та суду, щодо забезпечення відвертості.

    статья [31,1 K], добавлен 11.12.2013

  • Місце практики використання і застосування кримінального законодавства боротьбі зі злочинністю. Особливості та методика розслідування вбивств із корисних мотивів, їх криміналістичні ознаки. Загальна характеристика тактики проведення окремих слідчих дій.

    реферат [27,9 K], добавлен 16.11.2010

  • Суспільні відносини, котрі забезпечують правильність та законність початку досудового розслідування. Поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування. Підслідність кримінального провадження. Вимоги до процесуальних документів.

    курсовая работа [42,1 K], добавлен 19.11.2014

  • Теоретичні та практичні аспекти дослідження проблеми речових доказів у кримінальному процесі. Характеристика засобів отримання та процесуальний порядок формування речових доказів, особливості їх збереження органами досудового розслідування і судом.

    дипломная работа [86,7 K], добавлен 30.08.2014

  • Розробка теоретичних засад та криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення техніко-криміналістичного забезпечення діяльності з досудового розслідування вбивств. Особливості організації початкового етапу досудового розслідування вбивства.

    диссертация [277,8 K], добавлен 23.03.2019

  • Загальна характеристика кримінально-процесуального права особи на оскарження. Причини зупинки досудового розслідування. Ознайомлення із підставами, суб’єктами, процесуальним порядком і наслідками оскарження дій і рішень органів досудового розслідування.

    реферат [28,0 K], добавлен 17.10.2012

  • Визначення поняття домашнього насильства та його заборони шляхом аналізу міжнародних стандартів і національного законодавства України. Особливість забезпечення протидії та запобігання примусу в сім’ї. Здійснення захисту порушених прав в судовому порядку.

    статья [20,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Засади досудового розслідування злочинів. Види попереднього розслідування: дізнання і попереднє слідство. Органи досудового слідства та дізнання. Термін досудового слідства. Виявлення та розслідування злочинів як важливий вид правоохоронної діяльності.

    реферат [21,7 K], добавлен 19.05.2010

  • Дослідження засад досудового розслідування злочинів та компетенції органів, які його здійснюють. Структура органів дізнання: міліція, органи безпеки, митні органи, командири військових частин. Особливості процедури виявлення та розслідування злочинів.

    реферат [27,1 K], добавлен 17.04.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.