Корупційні ризики в державно-приватному партнерстві: виклики й наслідки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки та інноваційної освіти

Інститут права, психології та інноваційної освіти

Національний університет «Львівська політехніка»

Корупційні ризики в державно-приватному партнерстві: виклики й наслідки

Криштанович Мирослав Франкович

доктор наук з державного управління, професор

Анотація

Метою дослідження є характеристика і визначення корупційних ризиків в державно-приватному партнерстві. Доведено, що вивчення того, як корупція впливає на державно-приватне партнерство, сьогодні є вкрай важливим, враховуючи зростаючу залежність від цієї моделі для критично важливої інфраструктури та державних послуг у всьому світі. Визначено, що державно-приватні партнерства особливо схильні до корупції через властиву їм структуру та умови, в яких вони діють. Особливість цих партнерств полягає у перетині мотивів влади державного сектору та прибутку приватного сектору, що створює благодатний ґрунт для корупційних практик. Виділено ознаки корупційних ризиків в державно-приватному партнерстві. Встановлено, що ризик потрапляння державно-приватного партнерства до корупційних схем значний з кількох причин. Доведено, що сутність корупції у державно-приватному партнерстві полягає у зловживанні владою та довірою заради приватної вигоди в рамках структури, покликаної поєднувати державні інтереси та ефективність приватного сектору. Представлено основні корупційні схеми в державно-приватному партнерстві. Визначено, що представники державного сектору можуть отримувати хабарі за вибір певного приватного партнера, незважаючи на те, що інші кандидати могли запропонувати кращі умови або більшу ефективність. Охарактеризовано особливості впливу цифрових технологій на розвиток корупції в державно-приватному партнерстві. Доведено, що роль цифрових технологій у розвитку корупції у державно-приватному партнерстві є двоякою. З одного боку, вони пропонують потужні інструменти для забезпечення більшої прозорості та ефективності. З іншого боку, нові технології створюють додаткові виклики, що вимагають постійного оновлення правових та регуляторних рамок, а також підвищення рівня цифрової грамотності та безпеки. Встановлено, що цифрові платформи дозволяють зробити процеси у державно-приватному партнерстві більш відкритими і доступними для громадського контролю.

Ключові слова: корупція, корупційні ризики, корупційні схеми, державно-приватне партнерство, виклики, наслідки, суспільство

Kryshtanovych Myroslav Frankovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of the Department of Pedagogy and Innovative Education, Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University, Lviv

Corruption risks in public-private partnership: challenges and consequences

Abstract

The purpose of the study is to characterize and identify corruption risks in public-private partnerships. Studying how corruption impacts public-private partnerships has been shown to be critical today, given the growing reliance on this model for critical infrastructure and public services around the world. It has been determined that public-private partnerships are particularly susceptible to corruption due to their inherent structure and the conditions in which they operate. What makes these partnerships special is the intersection of public sector power motives and private sector profit motives, which creates fertile ground for corrupt practices. Signs of corruption risks in public-private partnerships are highlighted. It has been established that the risk of public-private partnerships falling into corruption schemes is significant for several reasons. It has been proven that the essence of corruption in public-private partnerships is the abuse of power and trust for private gain within a structure designed to combine public interests and the efficiency of the private sector. The main corruption schemes in public-private partnerships are presented. It has been determined that representatives of the public sector may receive bribes for choosing a private partner, despite the fact that other candidates could offer better conditions or greater efficiency. The features of the influence of digital technologies on the development of corruption in public-private partnerships are characterized. It has been proven that the role of digital technologies in the development of corruption in public-private partnerships is twofold. On the one hand, they offer powerful tools for greater transparency and efficiency. In addition, new technologies create additional challenges that require constant updating of legal and regulatory frameworks, as well as increased levels of digital literacy and security. It has been established that digital platforms make it possible to make processes in public-private partnerships more open and accessible to public control.

Keywords: corruption, corruption risks, corruption schemes, public-private partnership, challenges, consequences, society

Вступ

Постановка проблеми. Державно-приватне партнерство є моделлю співробітництва, в якій державні органи та організації приватного сектору об'єднують зусилля для розробки та управління проектами або послугами, якими традиційно займається державний сектор. Ця модель має вирішальне значення, оскільки вона поєднує в собі ефективність, інновації та капітал приватного сектору з акцентом державного сектора на соціальному забезпеченні та нормативно-правовій базі. Це дозволяє більш ефективно та результативно завершувати великомасштабні інфраструктурні проекти, такі як дороги, лікарні та школи, а також надавати основні послуги, такі як охорона здоров'я та освіта, часто більш економічно ефективним способом, ніж традиційні державні послуги. галузеві проекти.

Однак перетин державних та приватних інтересів у цих партнерствах також створює вразливість для корупції. Корупція може спотворити цілі партнерства, що призведе до перевитрати коштів, затримок та неякісних результатів проектів. Воно може виявлятися у різних формах, таких як хабарництво під час укладання контрактів, кумівство під час виборів приватних партнерів чи незаконне присвоєння коштів. Ця корупційна практика не тільки ставить під загрозу якість та ефективність проектів чи послуг, а й підриває довіру суспільства як до державних, так і до приватних установ.

Вивчення того, як корупція впливає на державно-приватне партнерство, сьогодні є вкрай важливим, враховуючи зростаючу залежність від цієї моделі для критично важливої інфраструктури та державних послуг у всьому світі. Розуміння характеру та масштабів корупції у цих партнерствах допомагає створити надійнішу основу для прозорості, підзвітності та ефективного управління. Це особливо актуально в епоху, коли ефективне та прозоре використання ресурсів має першорядне значення для сталого розвитку та довіри суспільства до систем управління. Отже, дослідження та аналіз у цій галузі мають важливе значення для забезпечення того, щоб державно-приватне партнерство виконувало свою намічену роль у служінні суспільним інтересам, зберігаючи при цьому цілісність та ефективність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти вирішення проблем корупції розкривалися в роботах таких вчених, як Л. Абалкін, Г. Аніловська, О. Ареф'єва, І. Бінько, Н. Вавдіюк, З. Варналій, С. Васильчак, О. Власюк, В. Воротін, Т. Васильців, В. Геєць, З. Герасимчук, Л. Гнилицька, В. Духов, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, З. Живко, О. Захаров, С. Кавун, Г. Козаченко, О. Ляшенко, В. Мартинюк, І. Мігус, І. Мойсеєнко, Т. Момот, В. Мунтіян, Є. Олєйніков, І. Оттенко, Г. Пастернак-Таранушенко, Є. Палига, В. Пономаренко, В. Прохорова, Я. Пушак, І. Ревак, Є. Рудніченко, Ю. Ус, М. Флейчук, В. Франчук, М. Швець, Л. Шемаєва, С. Шкарлет, В. Шлемко, В. Шликов, O. Шляйфер, А. Штангрет, та інші. Однак низка теорій і концепцій в контексті застосування державно-приватного партнерства, досі залишаються не розкритими повною мірою, що й зумовило вибір даної тематики, її сучасну актуальність.

Метою статті є характеристика і визначення корупційних ризиків в державно-приватному партнерстві.

Виклад основного матеріалу

Державно-приватні партнерства особливо схильні до корупції через властиву їм структуру та умови, в яких вони діють. Особливість цих партнерств полягає у перетині мотивів влади державного сектору та прибутку приватного сектору, що створює благодатний ґрунт для корупційних практик [1-2]. Державний сектор часто контролює значні регулюючі повноваження та доступ до ресурсів, тоді як приватний сектор прагне максимізувати прибуток та ефективність. Така динаміка може призвести до ситуацій, коли приватні підприємства можуть брати участь у корупційних діях для укладання контрактів, впливу на рішення регулюючих органів чи отримання вигідних умов. Крім того, державно-приватне партнерство зазвичай передбачає великомасштабні проекти із значними фінансовими потоками, що робить їх привабливим об'єктом для корупції. Ці проекти часто потребують складних переговорів та широких дозволів регулюючих органів, що відкриває безліч можливостей для корупційної поведінки. Складність та масштаб цих проектів також можуть призвести до відсутності прозорості, що ускладнює відстеження коштів та притягнення сторін до відповідальності. Ознаки корупційних ризиків в державно-приватному партнерстві, представлено на рис.1.

Джерело: сформовано автором

Рис.1. Ознаки корупційних ризиків в державно-приватному партнерстві

Ризик потрапляння державно-приватного партнерства до корупційних схем значний з кількох причин. По-перше, це потенційний конфлікт інтересів, коли особи, які мають владу, можуть мати особисту чи фінансову зацікавленість у залучених приватних організаціях. По-друге, у державному секторі може бути неадекватний нагляд та слабкі структури управління, які не здатні виявити чи стримати корупційну діяльність [3-4]. По-третє, у багатьох випадках у тендерних процесах відсутня конкуренція, що призводить до змови та встановлення цін між учасниками приватного сектору. Зрештою, громадський контроль над цими партнерствами часто відсутній, частково через їхню складність, що дозволяє корупційним практикам залишатися непоміченими [5-6]. Ці ризики наголошують на важливості сильної нормативно-правової бази, механізмів прозорості та підзвітності у державно-приватному партнерстві. Без цих гарантій потенційні вигоди від такого партнерства можуть бути серйозно підірвані корупцією, що призведе до поганих результатів проектів, розтрати державних ресурсів та зниження довіри суспільства як до державних, так і до організацій приватного сектору [7-10].

Сутність корупції у державно-приватному партнерстві полягає у зловживанні владою та довірою заради приватної вигоди в рамках структури, покликаної поєднувати державні інтереси та ефективність приватного сектору. Особливість корупції у цих партнерствах випливає зі змішування ресурсів та досвіду державної влади та приватного сектору. Така суміш створює унікальні можливості для корупції, яких може не бути ні в суто державних, ні в приватних сферах.

Охарактеризуємо основні корупційні схеми в державно-приватному партнерстві (табл.1).

Таблиця 1

Основні корупційні схеми в державно-приватному партнерстві

Джерело: сформовано автором

корупційний державний приватний партнерство

Одним із ключових аспектів є розподіл великих державних контрактів. У рамках державно-приватного партнерства ці контракти часто передбачають значні суми грошей та суттєві довгострокові зобов'язання. Процес укладання цих договорів може бути непрозорим, створюючи повноваження для хабарництва і кумівства. Крім того, прагнення приватного сектору отримати прибуток у поєднанні з недостатнім наглядом або слабким управлінням у державному секторі може призвести до заходів щодо скорочення витрат, які загрожують якості, безпеці та суспільному добробуту.

Вплив цифрових технологій на розвиток корупції в державно-приватному партнерстві, представлено на рис.2.

Рис.2. Вплив цифрових технологій на розвиток корупції в державно-приватному партнерстві

Враховуючи фактори з рис.2, роль цифрових технологій у розвитку корупції у державно-приватному партнерстві є двоякою. З одного боку, вони пропонують потужні інструменти для забезпечення більшої прозорості та ефективності. З іншого боку, нові технології створюють додаткові виклики, що вимагають постійного оновлення правових та регуляторних рамок, а також підвищення рівня цифрової грамотності та безпеки.

Згодом характер корупції у державно-приватних партнерствах змінився, особливо у міру того, як ці партнерства стали більш поширеними у всьому світі. На ранніх стадіях корупція могла бути більш очевидною, наприклад, прямий підкуп для отримання контрактів або розтрата коштів. Однак у міру зростання обізнаності та регулювання цих питань корупційна практика стала більш витонченою та витонченою. Сюди входять складні фінансові механізми, покликані приховати потоки грошей, конфлікти інтересів, приховані за прошарками корпоративних структур, а також використання лазівок у законодавстві та регулюванні. Цій еволюції також сприяли зростаюча складність та масштаб проектів державно-приватного партнерства. У міру того, як проекти стають більшими і технологічнішими, можливості для спотворення фактів, фальсифікації звітності та змови розширюються. Ця еволюція наголошує на необхідності постійного вдосконалення нормативно-правової бази, механізмів нагляду та заходів прозорості для ефективної боротьби з корупцією. Це також підкреслює важливість пильного громадського контролю та роль засобів масової інформації та громадянського суспільства у забезпеченні підзвітності як державних, так і приватних організацій у рамках цих партнерств.

Висновки

Корупція в державно-приватному партнерстві може мати далекосяжні та згубні наслідки. По-перше, це призводить до фінансових втрат як державного, так приватного сектора. Коли корупція збільшує витрати або відволікає кошти, проекти стають дорожчими, знижуючи співвідношення ціни та якості, які мають забезпечувати таке партнерство. По-друге, корупція ставить під загрозу якість інфраструктури та послуг. Проекти, які під впливом корупційної практики, можуть призвести до неякісного будівництва або надання послуг, що поставить під загрозу суспільну безпеку та добробут. Крім того, корупція підриває громадську довіру як до уряду, так і до приватних установ. Коли громадяни усвідомлюють, що державно-приватне партнерство затьмарене корупцією, це може призвести до загальної недовіри до державних проектів та управління, підриваючи демократичні принципи та громадянську активність.

Що ж до напрямів досліджень, тобто кілька перспективних напрямів. Одним із напрямків є розробка ефективних антикорупційних стратегій, орієнтованих на державно-приватне партнерство. Це включає вивчення того, як можна поліпшити механізми прозорості і підзвітності в цих партнерствах. Ще одним напрямом є оцінка нормативно-правової бази, що регулює державно-приватне партнерство, з метою виявлення слабких місць, які можуть сприяти корупції. Дослідження також можуть бути зосереджені на впливі корупції на економічні та соціальні результати цих партнерств, забезпечуючи більш повне розуміння її довгострокових наслідків. Зрештою, зростає інтерес до ролі технологій, таких як блокчейн, у запобіганні корупції у державно-приватних партнерствах шляхом забезпечення прозорості та відстеження транзакцій. Ці галузі досліджень мають вирішальне значення для підвищення ефективності та цілісності державно-приватного партнерства, гарантуючи, що воно продовжить служити життєздатною моделлю розвитку державних послуг та інфраструктури.

Література

1. Alazzam, F.A.F., Shakhatreh, Gharaibeh, Z.I.Y., Didiuk, I., & Sylkin, O. Developing an information model for E-Commerce platforms: A study on modern socio-economic systems in the context of global digitalization and legal compliance. Ingenierie des Systemes d'Information, 28(4), 2023, 969-974.

2. Kryshtanovych, M., Dragan, I., Grytsyshen, D., Sergiienko, L., & Baranovska, T. The public and environmental aspect of restoring sustainable regional development in the face of the negative impact of military actions on the territory of the country. International Journal of Sustainable Development and Planning, 17(5), 2022, 1645-1651.

3. Grytsyshen, D., Sergiienko, L., & Ksendzuk, V. The System of Public-Private Partnership in the Sphere of State Policy Implementation of Circular Economy. Journal of Corporate Responsibility and Leadership, 6(3), 2020, 29-46.

4. Ramskyi, A., Gontar, Z., Kazak, O., Podzihun, S., & Naumchuk, K. Formation of the security environment through minimization of the negative impact of threats in the socio-economic system. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(50), 2023, 256-264.

5. Ivashova, L.M. Derzhavno-pryvatne partnerstvo u sferi turyzmu yak diyevyy mekhanizm zabezpechennya staloho rozvytku ekonomiky krayiny i rehioniv. Publichne upravlinnya ta mytne administruvannya. Public administration and customs administration, 1(18), 2018, 52-56.

6. Cuadrado-Ballesteros, B., Santis, S., Bisogno, M. Public-sector financial management and e-government: the role played by accounting systems. International Journal of Public Administration, 45(8), 2022: 605-619.

7. Kryshtanovych, M., Filippova, V., Huba, M., Kartashova, O., & Molnar, O. Evaluation of the implementation of the circular economy in EU countries in the context of sustainable development. Business: Theory and Practice, 21(2), 2020, 704-712.

8. Jakaitis, J., Paliulis, N. K., & Meidute, I. Public-private partnerships: Perspective of city's territories development. Business: Theory and Practice, 12(3), 2011, 246-257..

9 Kuznyetsova, A., Tiutiunyk, I., Panimash, Y., Zsolt, Z., & Zsolt, P. Management of Innovations in Public Administration: Strategies to Prevent the Participation of Financial Intermediaries in Shadow Operations. Marketing and Management of Innovations, 3, 2022, 125-138.

10. Kumar, R., & Dahiya, A. Public Private Partnership: A New Paradigm for promoting Tourism Sector. IRJMST, 6(12), 2015, 102-105.

References

1. Alazzam, F.A.F., Shakhatreh, H.J.M., Gharaibeh, Z.I.Y., Didiuk, I., & Sylkin, O. (2023). Developing an information model for E-Commerce platforms: A study on modern socio-economic systems in the context of global digitalization and legal compliance. Ingenierie des Systemes d'Information, 28(4), 969-974. [in English]

2. Kryshtanovych, M., Dragan, I., Grytsyshen, D., Sergiienko, L., & Baranovska, T. (2022). The public and environmental aspect of restoring sustainable regional development in the face of the negative impact of military actions on the territory of the country. International Journal of Sustainable Development and Planning, 17(5), 1645-1651. [in English]

3. Grytsyshen, D., Sergiienko, L., & Ksendzuk, V. (2020). The System of Public-Private Partnership in the Sphere of State Policy Implementation of Circular Economy. Journal of Corporate Responsibility and Leadership, 6(3), 29-46. [in English]

4. Ramskyi, A., Gontar, Z., Kazak, O., Podzihun, S., & Naumchuk, K. (2023). Formation of the security environment through minimization of the negative impact of threats in the socioeconomic system. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(50), 256-264. [in English]

5. Ivashova, L.M. (2018). Derzhavno-pryvatne partnerstvo u sferi turyzmu yak diyevyy mekhanizm zabezpechennya staloho rozvytku ekonomiky krayiny i rehioniv. Publichne upravlinnya ta mytne administruvannya. Public administration and customs administration, 1(18), 52-56. [in English]

6. Cuadrado-Ballesteros, B., Santis, S., Bisogno, M. (2022) Public-sector financial management and e-government: the role played by accounting systems. International Journal of Public Administration, 45(8): 605-619. [in English]

7. Kryshtanovych, M., Filippova, V., Huba, M., Kartashova, O., & Molnar, O. (2020). Evaluation of the implementation of the circular economy in EU countries in the context of sustainable development. Business: Theory and Practice, 21(2), 704-712. [in English]

8. Jakaitis, J., Paliulis, N. K., & Meidute, I. (2011). Public-private partnerships: Perspective of city's territories development. Business: Theory and Practice, 12(3), 246-257. [in English]

9 Kuznyetsova, A., Tiutiunyk, I., Panimash, Y., Zsolt, Z., & Zsolt, P. (2022). Management of Innovations in Public Administration: Strategies to Prevent the Participation of Financial Intermediaries in Shadow Operations. Marketing and Management of Innovations, 3, 125-138. [in English]

10.Kumar, R., & Dahiya, A. (2015). Public Private Partnership: A New Paradigm for promoting Tourism Sector. IRJMST, 6(12), 102-105. [in English]

Размещено на Allbest.ru