Національна безпека у сфері фінансових послуг: теоретичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна безпека у сфері фінансових послуг: теоретичний аспект

Казюк Яніна Мирославівна доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри публічного управління та проектного менеджменту, Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти»

Анотація

Стаття присвячена проблемам національної фінансової безпеки. Увага зосереджена на впливові заходів національної безпеки на сферу фінансових послуг в Україні. Доведено, що в сучасних умовах розвитку суспільства особливу роль відіграє система національної безпеки держави, зокрема - фінансової, як базової економічної безпеки країни в цілому. Це зумовлено посиленням фінансової глобалізації, послабленням державного контролю за розвитком грошово-кредитних відносин, лібералізацією зовнішньоекономічних зв'язків, особливо підвищенням значення валютних відносин та зростанням міжнародної мобільності капіталу і посиленням впливу валютної сфери на процеси, що відбуваються в сучасному секторі економіки.

Автор статті звертає увагу на умови воєнного стану, які напряму впливають на стан економіки країни та обумовлюють як обережні оптимістичні прогнози експертів стосовно економічного відновлення, так і нові виклики та загрози економічній безпеці держави.

Здійснено аналіз ринку фінансових послуг як особливої форми організації руху фінансових ресурсів в економічній системі, яка за своїм призначенням має забезпечити юридичним, фізичним особам і державі належні умови для залучення необхідних коштів і продаж тимчасово вільних грошових засобів.

Опираючись на аналіз нормативно-законодавчої бази, зокрема, Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (чинний від 2023 р.), визначено зміст поняття «фінансова послуга». Проаналізовано перелік фінансових установ, які можуть надавати фінансові послуги. Визначено взаємозв'язок національної безпеки з розвитком сфери фінансових послуг в Україні.

Автор статті робить висновок, що основною метою державної політики у сфері національної безпеки має бути стабільний розвиток фінансової системи країни в напрямі нагромадження фінансових ресурсів та послуг для економічного розвитку та забезпечення її стійкості до потенційно негативного впливу як зовнішніх, так і внутрішніх ризиків та загроз.

Ключові слова: національна безпека, фінансова безпека, фінансові послуги, ринок фінансових послуг, державне регулювання, капітал, економіка, економічний розвиток.

Abstract

National security in the sphere of financial services: theoretical aspect

Kazyuk Yanina Myroslavivna Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Public Administration and Project Management, State Institution of Higher Education "University of Management of Education"

The article is devoted to the problems of national financial security. Attention is focused on the impact of national security measures on the sphere of financial services in Ukraine. It has been proven that in the modern conditions of the development of society, a special role is played by the system of national security of the state, in particular - financial, as the basic economic security of the country as a whole. This is due to the strengthening of financial globalization, the weakening of state control over the development of monetary relations, the liberalization of foreign economic relations, especially the increase in the importance of currency relations and the growth of international capital mobility and the strengthening of the influence of the currency sphere on the processes taking place in the modern sector of the economy.

The author of the article draws attention to the conditions of martial law, which directly affect the state of the country's economy and cause both the cautiously optimistic forecasts of experts regarding economic recovery, as well as new challenges and threats to the economic security of the state.

An analysis of the financial services market was carried out as a special form of organizing the movement of financial resources in the economic system, which, according to its purpose, should provide legal entities, individuals and the state with appropriate conditions for attracting the necessary funds and selling temporarily free funds.

Based on the analysis of the regulatory framework, in particular, the Law of Ukraine "On Financial Services and Financial Companies" (effective from 2023), the meaning of the concept of "financial service" is defined. The list of financial institutions that can provide financial services has been analyzed. The relationship between national security and the development of the sphere of financial services in Ukraine is determined.

The author of the article concludes that the main goal of state policy in the field of national security should be the stable development of the country's financial system in the direction of accumulating financial resources and services for economic development and ensuring its resistance to the potentially negative impact of both external and internal risks and threats.

Keywords: national security, financial security, financial services, financial services market, state regulation, capital, economy, economic development.

Постановка проблеми

У сучасних умовах розвитку суспільства особливу роль відіграє система національної безпеки держави, зокрема - фінансової, як базової економічної безпеки країни в цілому. Це зумовлено посиленням фінансової глобалізації, послабленням державного контролю за розвитком грошово-кредитних відносин, лібералізацією зовнішньоекономічних зв'язків, особливо підвищенням значення валютних відносин та зростанням міжнародної мобільності капіталу і посиленням впливу валютної сфери на процеси, що відбуваються в сучасному секторі економіки. Забезпечення фінансової безпеки держави особливо актуально для країн, в яких система державних фінансів не є досить стійкою [1].

Стрімкий розвиток технологій, зміни в очікуваннях споживачів і в системі нормативно-правового регулювання відкривають нові можливості для інновацій у сфері фінансових послуг. Це стосується усіх напрямів - від криптовалют і великих даних до рівноправного кредитування (реег-to-peer lending).

Проте, сьогодні як економіка в цілому, так і сфера фінансових послуг, пройшовши етап стабілізації та адаптації до перших шоків повномасштабного вторгнення, почали поступовий перехід до економіки воєнного часу. Це обумовлює як обережні оптимістичні прогнози експертів стосовно економічного відновлення, так і нові виклики та загрози економічній безпеці держави.

У 2024 р. виклики і загрози економічній безпеці пов'язуються насамперед із безпосереднім деструктивним впливом воєнних дій для економічного розвитку (зокрема: фізичними руйнуваннями основних засобів та економічної інфраструктури, неможливістю здійснювати економічну діяльність в умовах воєнних дій на локальних напрямках; ракетно-дроновими атаками тощо), нестачею кваліфікованої робочої сили, а також ймовірним збільшенням макроекономічних диспропорцій. На тлі невизначеності у розмірах завданих війною збитків та можливостей їх компенсації, часові та фінансові перспективи відновлення економічного потенціалу у багатьох сферах діяльності залишаються серед основних проблем економічної безпеки України.

Збитки, завдані війною, продовжують збільшуватись. Згідно зі спільно підготовленою групою Світового банку, Єврокомісією та ООН (у період з 24.02.2022 р. по 31.12.2023 р.) «Швидкою оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення» (RDNA3 [2] вартість післявоєнного відновлення в Україні за станом на кінець 2023 р. склала 486 млрд дол. США. Найбільш постраждалими є житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і сільське господарство. У регіональному вимірі найбільші руйнування зосереджені в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях. За оцінкою RDNA3, пряма шкода від великої війни становить майже 152 млрд дол. США.

Саме тому питання реалізації національної безпеки загалом та у сфері фінансових послуг зокрема наразі є надзвичайно актуальними. Це зумовлено значущістю даного феномена та посиленим прагненням уряду кожної держави до досягнення безпечної міри фінансової складової, що так важливо в умовах складних трансформаційних процесів і глобалізаційних економічних дисбалансів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сфера безпеки є актуальним предметом досліджень з боку науковців, фахівців з економіки та фінансів, державних управлінців, політологів, соціологів тощо. Інтерес до безпеки у наукових дослідженнях є відносно новим напрямком і зумовлений актуалізацією проблематики збереження і розвитку особистості, громадянина, суспільства, держави, нації і цивілізації загалом.

Теоретичний базис фінансової безпеки сформований на основі наукових напрацювань у сфері функціонування та забезпечення національної безпеки та її структурних елементів. Теоретичні та практичні аспекти фінансової безпеки держави досліджували В. Геєць, Б. Кваснюк, Я. Жаліло, М. Корецький, З. Луцишин, В. Мунтіян, О. Ладюк, А. Єпіфанов, В. Шлемко, І. Бінько, В. Олейников, Б. Губський, О. Ревак, К. Горячева, З. Варналій, Г. Пастернак-Таранушенко, С. Кульпінський та інші.

Значний внесок у розвиток сучасної теорії безпекознавства зробили О. Барановський, М. Єрмошенко, Н. Кравчук, В. Ліпкан, В. Мартинюк, В. Предборський, А. Сухоруков та інші.

Мета статті - здійснити теоретичний аналіз поняття «сфера фінансових послуг» та обґрунтувати місце національної безпеки у сфері фінансових послуг.

Виклад основного матеріалу

Будь-яка держава світу в умовах потужних процесів трансформації та глобалізації, в яких не виключені дисбаланси в економічному розвитку, прагне до досягнення безпечної міри фінансової складової безпеки країни [3].

Згідно зі ст. 116 Конституції України, важливу роль у реалізації безпе- кової політики відіграє Кабінет Міністрів України, покликаний забезпечувати: державний суверенітет України; економічну самостійність української держави; реалізацію Конституції та законів України й нормативно-правових актів Президента; внутрішню та зовнішню політику країни тощо. Загалом, безпекову політику вчені трактують, з одного боку (у статичному форматі), як стан відносин і з другого (в динамічному форматі) як діяльність уповноважених суб'єктів.

Держава є суб'єктом із винятковими повноваженнями, в потенціалі якого, поряд з економічними, політичними, ідеологічними засобами впливу, закладено можливості прямого владного впливу на суспільні відносини за допомогою правових засобів.

Відіграючи суттєву роль у сфері безпекової політики, органи державної влади покликані виконувати законодавчу, нормотворчу правоохоронну функцію. При цьому, держава виступає суб'єктом, який, будучи наділеним особливими повноваженнями, безпосередньо впливає на суспільні відносини за допомогою правових, економічних, ідеологічних та політичних засобів.

Своєрідним суспільним індикатором державної політики у сфері безпеки є ефективна, результативна, організована на основі визначених принципів, дієвих методів, управлінських механізмів, законна діяльність усіх суб'єктів, наділених відповідними повноваженнями, розмежування яких забезпечується у правовий спосіб спеціальними демократичними засобами регулювання суспільних відносин.

Причому, в цьому контексті виокремлюються правові (нормотворча, законотворча, правоохоронна, правореалізаційна) та неправові форми реалізації безпекової політики (організаційна, матеріально-технічна, фінансова, виховна, профілактична тощо). Ще впроваджуються так звані демократичні форми реалізації безпекової політики (домінування інтересів народу, громадський (цивільний) контроль тощо).

Сутність поняття «фінансова безпека» передбачає взаємозв'язок з національною безпекою країни загалом, оскільки дефіцит фінансових ресурсів може призводити до недофінансування базових потреб у різних сферах життєдіяльності суспільства та уповільнення економічного розвитку.

Ринок фінансових послуг виступає особливою формою організації руху фінансових ресурсів в економічній системі, яка за своїм призначенням має забезпечити юридичним, фізичним особам і державі належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних грошових засобів. За економічною сутністю ринок фінансових послуг - це економічні відносини, що виникають між фінансовими посередниками та іншими економічними агентами з приводу розподілу фінансових ресурсів, купівлі-продажу тимчасово вільних коштів і цінних паперів.

Об'єктивною передумовою функціонування ринку фінансових послуг є необхідність посередництва у взаємовідносинах між економічними агентами з приводу перерозподілу фінансових ресурсів. Кошти можуть бути в наявності в одних суб'єктів господарювання, а інвестиційні потреби виникають в інших. Ринок фінансових послуг виконує роль посередника руху коштів від їх власників до користувачів.

На ринку фінансових послуг визначаються попит і пропозиція на різноманітні фінансові активи.

Об'єктами відносин на цьому ринку є фінансові послуги, що надаються юридичним і фізичним особам, які є власниками і користувачами фінансових активів, операції з фінансовими активами, що здійснюються в Інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством І за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Суб'єктами ринку фінансових послуг виступають власники фінансових ресурсів, їх користувачі, фінансові посередники, держава в особі спеціальних органів нагляду та контролю. Фінансовими посередниками є особи, які сприяють у налагодженні контактів і укладенні угод між власниками і користувачами фінансових ресурсів. Роль таких осіб виконують фінансові установи - юридичні особи, які надають одну чи декілька фінансових послуг та які внесені до відповідного державного реєстру у визначеному законодавством порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Перерозподіл фінансових ресурсів можливий в умовах чітко визначеної організаційної структури ринку, на якому укладаються угоди фінансового характеру.

Формування такого організаційного механізму можливе з боку держави і має ґрунтуватися на інституційній основі, що передбачає виокремлення функцій кожного учасника ринку. З організаційної точки зору ринок фінансових послуг є сукупністю фінансових інститутів, що обумовлюють перебіг коштів від власників фінансових ресурсів до їх користувачів під контролем державних органів управління.

Згідно із Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (чинний від 2023 р.) фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів [4].

Фінансові послуги - це послуги фінансового посередництва або послуги з кредитування. Прикладом організацій, що надають фінансові послуги є банки, страхові, інвестиційні, лізингові, брокерські компанії та багато інших компаній.

Фінансові послуги - це найбільша за обсягом індустрія у світі, за даними на 2004 рік частина ринкової капіталізації цієї індустрії у S&P 500 становить 20 %.[5, с. 68]

Фінансові послуги складають великий і зростаючий сектор фактично у всіх розвинених економіках і таких, що розвиваються. Темпи зростання цього сектора особливо високі в тих економіках, які зазнають стрімкої модернізації. Торгівля фінансовими послугами також зростає швидкими темпами внаслідок комбінації нових і зростаючих ринків у країнах, що розвиваються та з перехідною економікою, лібералізації фінансів і торгівлі, використання нових фінансових інструментів і стрімких технологічних змін. Проте, сектор фінансових послуг набагато важливіший, ніж його прямий вплив на економіку.

Фінансові послуги є основою сучасної економіки. Будь-яка господарська діяльність так чи інакше залежить від послуг, які забезпечуються фінансовим сектором. Об'єктивною передумовою функціонування ринку фінансових послуг є необхідність посередництва у взаємовідносинах між економічними агентами з приводу перерозподілу фінансових ресурсів. Кошти можуть бути в наявності в одних суб'єктів господарювання, а інвестиційні потреби виникають в інших. Саме тому ринок фінансових послуг виконує роль посередника руху коштів від їх власників до користувачів.

Сферою реалізації фінансових послуг є фінансова посередницька діяльність.

Основний зміст фінансових послуг - забезпечення за допомогою фінансового посередництва формули Г-Г/.

Сутність фінансової послуги складається в обслуговуванні руху грошей з метою одержання доходу.

Особливості фінансових послуг полягають у тому, що вони:

1) відмінні від сфери матеріального виробництва;

2) залежні не тільки від пропозиції та попиту при ціноутворенні, але й від мікро- і макро- факторів (національна психологія, курс акцій, відсоткові ставки, рівень заробітної плати).

До факторів неекономічного характеру, що впливають на ринок фінансових послуг, належить:

- політика уряду;

- економічна культура і порядок;

- схильність населення до заощаджень;

- недовіра фізичних осіб до суб'єктів господарювання;

- низький рівень розвитку ринкової інфраструктури.

Фінансовими вважаються такі послуги:

1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків;

2) довірче управління фінансовими активами;

3) діяльність з обміну валют;

4) залучення фінансових активів із зобов'язаннями щодо наступного їх повернення;

5) фінансовий лізинг;

6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту;

7) надання гарантій та поручительств;

8) переказ грошей;

9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення;

10) торгівля цінними паперами;

11) факторинг;

12) інші операції, які підпадають під визначення «фінансова послуга».

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Фінансова установа - юридична особа, що надає одну або кілька фінансових послуг, внесених до відповідного реєстру.

Можливість віднесення установи до статусу фінансової полягає в тому, що надання фінансової послуги є винятковим видом діяльності.

Надавати фінансові кредити за рахунок залучених коштів має право на підставі відповідної ліцензії лише кредитна установа.

Фінансові послуги надаються суб'єктами підприємницької діяльності на підставі договору, який повинен містити:

1) назву документу;

2) назву, адресу та реквізити суб'єкта підприємницької діяльності;

3) прізвище, ім'я і по батькові фізичної особи, яка отримує фінансові послуги, та її адресу;

4) найменування, місцезнаходження юридичної особи;

5) найменування фінансової операції;

6) розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків;

7) строк дії договору;

8) порядок зміни і припинення дії договору;

9) права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

10) інші умови за згодою сторін;

11) підписи сторін.

До видів фінансових послуг, для яких ліцензування є обов'язковим, належать:

- страхові послуги;

- накопичувальне пенсійне забезпечення;

- надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

- будь-які фінансові послуги, пов'язані із залученням фінансових коштів від фізичних осіб.

При укладанні договору юридична або фізична особа мають право вимагати у суб'єкта підприємницької діяльності надання балансу або довідки про фінансове становище, підтверджені аудитором (аудиторською фірмою), а також бізнес-план.

Останнім часом спостерігається негативна тенденція відриву ринку фінансових послуг від капіталу в його матеріально-речовинній формі.

Провідні тенденції розвитку ринку фінансових послуг у сучасному світі суцільно пов'язані з певними особливостями функціонування фінансових ринків окремих держав. Однак, незважаючи на безліч відмінностей, можна виділити основні напрями розвитку світового ринку фінансових послуг, а саме:

а) посилення концентрації фінансово-промислового капіталу;

б) розширення сфери діяльності фінансових корпорацій;

в) посилення ролі нефінансових корпорацій у наданні фінансових послуг клієнтам;

г) інтернаціоналізація фінансових ринків;

д) глобалізація фінансових потоків.

Ключовими складниками національної безпеки у сфері фінансових послуг є: належний ступінь фінансової незалежності та стабільності фінансової системи держави з урахуванням загрозливих для національних інтересів дестабілізаційних факторів зовнішнього та внутрішнього характеру; захищеність фінансових інтересів на усіх рівнях фінансових відносин; спроможність фінансової системи забезпечити ефективне функціонування та зростання національної економіки.

фінансовий послуга безпека економічний

Висновки

Таким чином, основною метою державної політики у сфері національної безпеки має бути стабільний розвиток фінансової системи країни в напрямі нагромадження фінансових ресурсів та послуг для економічного розвитку та забезпечення її стійкості до потенційно негативного впливу як зовнішніх, так і внутрішніх ризиків та загроз. Стратегія формування і обслуговування ринку фінансових послуг має базуватися на науково обґрунтованих засадах. Структура і розмір державного боргу мають прогнозуватися на часовому інтервалі в декілька років та навіть десятиліть з тим, щоб забезпечити збалансований бюджет, стабільне економічне зростання й потужну фінансову систему. За відсутності такої стратегії економічна криза буде посилюватися, а державний борг зростатиме, що в свою чергу, буде впливати на зниження рівня фінансової безпеки.

Проблеми державного боргу повинні стати окремим напрямом дослідження у сферах економічного аналізу, прогнозування, фінансового менеджменту, господарського права. До принципових моментів, на яких варто зосередити увагу під час вироблення стратегії боргового управління, потрібно віднести чітко визначену граничну межу частки зовнішнього та внутрішнього боргу та витрат на їхнє обслуговування в структурі державних витрат / подальше зниження вартості обслуговування державного боргу та подовження терміну запозичень, поєднання ринкових та інституціональних механізмів управління державним боргом, використання світового досвіду врегулювання боргу.

Завдання державної політики у сфері фінансової безпеки полягають у своєчасній оцінці та реагуванні на існуючі та потенційні загрози. Це потребує підготовки кваліфікованих та обізнаних із світовим досвідом і правилами фінансистів на всіх рівнях, починаючи від фірми й закінчуючи центральними державними органами. Однак головна роль належить державі, її грамотній фінансовій політиці. І доки в Україні не буде забезпечена політична стабільність, важко очікувати стабільного економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення. А в цьому і реалізуються заходи держави, спрямовані на забезпечення належної фінансової безпеки країни.

Література

1. Даценко В.В., Шевченко Н.І. Гарантування фінансової безпеки держави в умовах глобалізації. Державне управління: удосконалення та розвиток № 5, 2012.

2. Ukraine. Third Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA3). February 2022 - December 2023. February 2024, the World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations.

3. Ладюк О.Д. Фінансова безпека: характеристика складників. Ефективна економіка: електронний журнал. 2016. № 11.

4. Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2023, № 3-4, ст.10.

5. Ринок фінансових послуг : навч. посібник. для студентів ден. і заоч. форм навчання спец. "Фінанси і кредит" / уклад.: С.В. Черкасова, Г.Є. Гаврилюк. Львів: Вид-во Львів. комерц. акад., 2016. 323 c.

References

1. Datsenko V.V., Shevchenko N.I. (2012). Harantuvannya finansovoyi bezpeky derzhavy v umovakh hlobalizatsiyi. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok - Public administration: improvement and development № 5. [in Ukrainian].

2. Ukraine. Third Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA3). February 2022 - December 2023. February 2024, the World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations. [in English].

3. Ladiuk O.D. (2016). Finansova bezpeka: kharakterystyka skladnykiv [Financial security: characteristics of components]. Efektyvna ekonomika: elektronnyi zhurnal - Efficient economy: electronic magazine. № 11. [in Ukraine].

4. Zakon Ukrayiny «Pro finansovi posluhy ta finansovi kompaniyi». Vidomosti Verkhovnoyi Rady (VVR), 2023, № 3-4, st. 10. [Law of Ukraine «On Financial Services and Financial Companie». Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR), 2023, № 3-4, Article 10]. [in Ukrainian].

5. Cherkasova S.V., Havrylyuk H.Ye. Rynok finansovykh posluh (2016): navch. posibnyk. dlya studentiv den. i zaoch. form navchannya spets. "Finansy i kredyt" [Market of financial services: education. manual. for students day and extracurricular forms of special education "Finance and Credit"]. L'viv: Vyd-vo L'viv. komerts. akad., 323 c. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru