Еволюція теоретичних, організаційно-правових засад та практики реалізації нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні: методологічні основи дослідження

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України

Відділ теорії держави і права

Еволюція теоретичних, організаційно-правових засад та практики реалізації нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні: методологічні основи дослідження

Терела Г.В., к.і.н. доцент

м. Київ

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню оптимального методологічного інструментарію, спроможного забезпечити проведення комплексного дослідження еволюції теоретичних, організаційно-правових засад та практики реалізації нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні. Визначено, що основою такого інструментарію є постпозитивістська методологія, інтегративне праворозуміння та соціально-еволюційна парадигма. Остання дає можливість врахувати вирішальний вплив соціально-економічних та політико-правових умов в їх інтеграційних (включаючи міжнародні та європейські правові стандарти) та диференційованих / внутрішньодержавних переплетіннях на формування інституту нагляду і контролю у сфері праці в конкретний хронологічний період.

Визначено методологію дослідження еволюції теоретичних, організаційно-правових засад та практики реалізації нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні як сформовану через призму інтегративного праворозуміння та соціально-еволюційної парадигми сукупність взаємоузгоджених наукознавчих підходів, принципів, методів і прийомів пізнання/дослідження соціально-правової природи та закономірностей становлення і розвитку відносин нагляду і контролю в загальносоціальному, концептуальному, формально-юридичному та правозастосовному аспектах їх генези та сучасного стану. Загальносоціальний контекст відносин нагляду і контролю співвідносний з соціальними потребами та відображає такий стан суспільного й державно-правового розвитку, який спричиняє виникнення, становлення відповідного інституту в сфері праці, його подальші трансформації.

Концептуальний / теоретичний контекст нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю кореспондується з багатоаспектністю його розуміння як у «широкому», так і у «вузькому» значеннях. Лише комплексний аналіз концептуальних засад в їх еволюційному розвитку спроможний забезпечити всебічне розуміння соціально-правового явища. Формально-юридичний контекст інституту нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю уособлюється з розумінням механізму набуття соціально значущими рішеннями, що виникають на ґрунті фактичних суспільних відносин у сфері найманої праці, правової форми для можливості реалізації прав і обов'язків суб'єктів трудового права, їх охорони та захисту.

Правозастосовний контекст інституту нагляду і контролю дозволяє проаналізувати практику нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, розмежувати процедурні аспекти реалізації контрольних та наглядових повноважень.

Ключові слова: нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю в Україні, методологія, історико-правове дослідження, наукознавчий/методологічний підхід, соціально-еволюційна парадигма, принцип наукового пізнання, метод дослідження.

Abstract

Evolution of theoretical, organizational and legal principles and practice of implementation of supervision and control of compliance with labor law in Ukraine: methodological basis of the research

Terela H.V., C. Histor. Sci., Ass. Professor, Doctoral student of the Department of Theory of State and Law, V.M. Koretsky Institute of State and Law of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

The article deals with substantiation of the optimal methodological toolkit capable for providing a comprehensive study of theoretical, organizational, legal foundations evolution and the practice of supervision and control over compliance with labor law in Ukraine. It was determined that the basis of such a toolkit is post-positivist methodology, integrative legal understanding and the socioevolutionary paradigm. The latter makes it possible to take into account the decisive influence of socio-economic and political-legal conditions in their integration (including international and European legal standards) and differentiated/intrastate interweaving on the formation of the institution of supervision and control in the field of labor in a specific chronological period. The methodology for researching the evolution of theoretical, organizational and legal principles and practices of supervision and control over compliance with labor law in Ukraine as formed through the prism of integrative legal understanding and the socio-evolutionary paradigm as a set of mutually agreed scientific approaches, principles, and methods of knowledge/research of socio-legal nature and patterns of formation and development relations for supervision and control in general social, conceptual, formal-legal and law enforcement aspects of their genesis and current state. sphere of work, its further transformations. The general social context of supervision and control relations is proportional to social needs and reflects such a state of social and state-legal development, which causes the emergence and formation of the corresponding institute in the field of labor, its further transformations. Conceptual/theoretical context supervision and control over compliance with labor law corresponds to the multifaceted nature of its understanding in both the "broad" and "narrow" meanings. Only a comprehensive analysis of the conceptual foundations in their evolutionary development is capable of providing a comprehensive understanding of the socio-legal phenomenon. The formal and legal context for the institution of supervision and control over compliance with labor law is personified with understanding of the acquisition mechanism for socially significant decisions arising on the basis of actual social relations in the field of hired labor, a legal form for the possibility of realizing the rights and obligations of labor law subjects, their protection. The law-enforcement context of the institution for supervision and control allows to analyze the practice of supervision and control over compliance with labor law and distinguish the procedural aspects of the implementation of control and supervisory powers.

Keywords: supervision and control over compliance with labor law in Ukraine, methodology, historical and legal research, scientific/methodological approach, socio-evolutionary paradigm, principle of scientific knowledge, research method.

Постановка проблеми

Одним із позитивних аспектів сучасного стану наукових досліджень не лише на рівні написання монографічних та дисертаційних робіт, але й статей, є викладення авторами методологічних засад наукових пошуків, що мають установчий характер. Для вченого це спосіб донести до читача пізнавальну платформу, на основі якої проводилися наукові розвідки, досліджувалися об'єкт та предмет, досягалися поставлені мета та завдання. Аксіоматичним є твердження, що від вдалого використання методологічного інструментарію залежать результати дослідження. Так, здійснювати аналіз проблематики інституту нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні можна виходячи з галузевого (трудового чи адміністративного права) та/або міжгалузевого підходу (враховуючи комплексний міжгалузевий характер інституту). У такому випадку наукові пошуки спрямовуються на актуальні теоретичні та прикладні складові предмета дослідження, з'ясовуючи які науковці почасти звертаються до історичних аспектів розвитку відповідного законодавства. Утім за загальним правилом дослідники абстрагуються від «конкретно-історичного контексту явищ минулого», зосереджуючись на розв'язанні проблем сьогодення [1, с. 13]. Натомість історико-правова розвідка, здійснена в рамках науки історії держави і права України, зазвичай передбачає аналіз розвитку соціально-правового явища в ретроспективі в конкретний, визначений поставленими завданнями, хронологічний період. Проте це не виключає проведення історико-правового дослідження усього процесу становлення та розвитку теоретичних, організаційно-правових засад та практики реалізації нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні, враховуючи періоди входження українських земель до складу інших держав. Більше того, саме такий характер дослідження уможливлює всебічний аналіз нагляду і контролю як соціально-правового явища, що формується та видозмінюється під впливом сукупності політичних, соціально-економічних, ментальних чинників. Нижня межа такого дослідження співвідносна з прийняттям законів, якими запроваджувалися фабричні інспекції як органи нагляду за додержанням фабрично-заводського законодавства в Російській імперії (1882 р.) та Австро-Угорській двоєдиній монархії (1883 р.), до складу яких наприкінці ХІХ ст. входили етнічні українські землі. Верхня межа відповідає сучасному стану правового регулювання та практики застосування нагляду і контролю у сфері праці в незалежній Україні. Основним завданням дослідження в такому випадку стане з'ясування закономірностей становлення і розвитку відносин нагляду і контролю у сфері праці в загальносоціальному, концептуальному, формально-юридичному та правозастосовному аспектах їх генези та сучасного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічні питання правових досліджень перебували в центрі уваги багатьох вчених, зокрема, С.Д. Гусарєва, С.В. Вишновецької, М.С. Кельман, М.І. Козюбри, Н.М. Крестовської, О.Д. Крупчан, М.І. Мірошниченко, Н.М. Оніщенко, Н.М. Пархоменко, П.М. Рабінович, Т.І. Тарахонич, А.Ю. Фальковського та інших. З останніх робіт привертає увагу стаття Н.О. Левицької, Л.А. Луць та Б.З. Якимовича, в якій автори проаналізували сучасні підходи до історичної та історико-правової методології, обґрунтували розуміння історико-правового методу, актуалізували увагу до проблематики та прогалин наявного стану дослідження методологічних аспектів науки історії держави і права України [2]. При усьому різноманітті наукових публікацій конкретного дослідження методологічних засад еволюції нагляду і контролю у сфері праці в Україні не здійснювалося, що актуалізує обрану тему.

Метою статті є обґрунтування оптимального методологічного інструментарію дослідження еволюції теоретичних, організаційно-правових засад та практики реалізації нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні.

Виклад основного матеріалу

Проведення історико-правового дослідження становлення і розвитку інституту нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні з кінця ХІХ ст. до сьогодення передбачає використання різноманітного методологічного інструментарію. Останній має включати не лише методи пізнання, але й підходи, принципи, маючи за ключову основу тип праворозуміння. Якщо методи, принципи, засоби та способи пізнання визначаються поставленою метою та завданнями наукового дослідження, то праворозуміння корелюється зі світоглядною позицією дослідника з огляду на прихильність до тієї чи іншої концепції розуміння правових явищ. Вибір останньої у свою чергу співвідносний зі спрямованістю наукових розвідок на пізнання сутнісних (змістовних), структурно-інституційних, функціональних складових предмету дослідження чи спробою їх комплексного аналізу. Як слушно акцентує М. І. Мірошниченко, «...правовий позитивізм не передбачає вирішення проблеми сутності» [3, с. 63]. Натомість постпозитивістська методологія з притаманною їй ознакою інтегрувати «елементи позитивізму (нормативізму), юридичної соціології, антропології, герменевтики, феноменології, прагматизму, інституціоналізму тощо» [4, с. 33] спрямовує на уникнення «одновимірності» пізнання державно-правових явищ, розширюючи гносеологічний арсенал за рахунок пізнавального інструментарію інших галузей знань, насамперед, історії, та уможливлює всебічне дослідження еволюції відносин нагляду і контролю у сфері праці.

Історично юридична наука дотримується двох основних методологічних традицій. Перша, яку ще називають «внутрішнім підходом» до проведення правничих досліджень, базується переважно, якщо не виключно, на аналізі закону як на «внутрішньому самопідтримуваному наборі принципів» [5, р. 1], пошук і обґрунтування яких є основним завданням дослідника та здійснюється завдяки прийомам логічної аргументації. Друга правова традиція або так званий «зовнішній підхід» ґрунтується на емпіричному дослідженні правових явищ та перевірці теоретичних гіпотез [6]. За останньою правовою традицією, яка виникла наприкінці 1960-х рр., закріпилася назва «право в контексті» [5, р. 1]. За такого підходу початком для дослідження є не власне право, а проблеми у суспільстві, потреба вирішення яких є спільним завданням різних суспільних наук. У такому разі знаходження правового рішення поєднується з іншими/ неправовими, включаючи політичні та соціальної реорганізації [5, р. 1].

Окрім названих провідних традицій, сучасна юридична наука продовжує зазнавати трансформацій під впливом процесів глобалізації, розвитку міжнародно-правових інструментів захисту прав людини, які накладають відбиток на національні правові системи, стимулюючи проведення порівняльно-правових досліджень як у синхронному, так і в діахронному вимірах. При цьому важливо акцентувати, що емпіричні та доктринальні юридичні дослідження є взаємодоповняльними та передбачають можливість одночасного застосування методологічних підходів.

Непоодинокими оцінками представників «постемпіричної науки», характерної для постмодернізму [6, р. 638], стало визнання того, що «певною мірою право ніколи не було повністю автономною дисципліною, а юридичні дослідження завжди були міждисциплінарними» [7, р. 231]. Окрім того, одна з характерних ознак постпозитивізму з першочерговими акцентами на історичних аспектах наукових уявлень про ті чи інші правові явища, дозволяє пізнати закономірності розвитку відповідних правовідносин як складової соціально-правової реальності. Такі вихідні методологічні основи історико-правового дослідження зумовлені й тим, що в рамках постмодерну змінюється ставлення до минулого, яке «не відкидається, а органічно входить до складу сучасності, займаючи в ній гідне місце» [8, с. 70].

Складовою постмодерної правової культури є інтегративне праворозуміння, яке полягає у формуванні цілісної, інтегративної концепції права, відображаючи «реалії сучасної соціокультурної цивілізаційної ситуації», об'єднуючи «ідеї основних напрямків та підходів до розуміння права» [9, с. 97]. Інтегративний підхід до праворозуміння надає можливість використати потенційні можливості філософсько-правового та соціологічного підходів для цілісного дослідження комплексного правового інституту у його сутнісному та структурно-функціональному відображенні, логічно відштовхуючись від дослідницької парадигми «ідеал ідея право» при аналізі соціокультурного середовища.

Пізнавальну основу дослідження складають гіпотези, більшість з яких носять парадигматичний характер, тобто визнаються як загальновизнані / істинні припущення юридичної науки [10, р. VII]. Стосовно дослідження еволюції інституту нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в Україні видається оптимальним здійснювати його послідовний аналіз, взявши за основу соціально-еволюційну парадигму. При цьому ми виходимо з припущення про вирішальний вплив соціально-економічних та політико-правових умов в їх інтеграційних (включаючи міжнародні та європейські правові стандарти) та диференційованих / внутрішньодержавних переплетіннях на формування інституту нагляду і контролю в конкретний хронологічний період.

Відтак, постпозитивістська методологія, інтегративне праворозуміння та взята за основу методологічного інструментарію соціально-еволюційна парадигма як «логічна модель постановки та розв'язання пізнавальних завдань» [11, с. 83] уможливлюють всебічне дослідження суспільних відносин нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в Україні в загальносоціальному, концептуальному, формально-юридичному та правозастосовному аспектах їх генези та сучасного стану.

Загальносоціальний контекст відносин нагляду і контролю співвідносний з соціальними потребами та відображає такий стан суспільного й державно-правового розвитку, який спричиняє виникнення, становлення відповідного інституту в сфері праці, його подальші трансформації. Таке соціальне начало правового інституту демонструє прояв його загальносоціальної /інтегративної функції, що здійснює системоутворюючий вплив на суспільні відносини стосовно забезпечення балансу приватних та публічного інтересів, досягнення суспільної злагоди.

Концептуальний /теоретичний контекст нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю кореспондується з багатоаспектністю його розуміння як у «широкому», так і у «вузькому» значеннях, представлених такими основними науковими трактуваннями: як соціально-правове явище, як державно-правовий /політико-правовий інститут, як комплексний міжгалузевий інститут, як інститут трудового права, як вид правовідносин у сфері праці, як юрисдикційна форма захисту трудових прав, як діяльність уповноважених органів, як правова процедура. Лише комплексний аналіз концептуальних засад в їх еволюційному розвитку спроможний забезпечити всебічне розумі ння соціально-правового явища.

Формально-юридичний контекст інституту нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю уособлюється з розумінням механізму набуття соціально значущими рішеннями, що виникають на ґрунті фактичних суспільних відносин у сфері найманої праці, правової форми задля можливості реалізації прав і обов'язків суб'єктів трудового права, їх охорони та захисту.

Правозастосовний контекст інституту нагляду і контролю дозволяє проаналізувати практику нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, розмежувати процедурні аспекти реалізації контрольних та наглядових повноважень.

Одним із компонентів методології є методологічні підходи. М.С. Кельман визначає наукознавчий підхід як комплексний алгоритм осмислення дійсності в результаті застосування дослідником «фундаментальних ідей» і методів як специфічної єдності світоглядного, теоретичного і методичного знання [12, с. 227]. Сукупність методологічних підходів складає окремий рівень горизонтальної структури методології сучасного правознавства, визначає загальну спрямованість дослідження та інтерпретацію отриманих результатів, відображаючи тенденцію поєднання декількох підходів та методів залежно від складності об'єкта та предмета наукових розвідок. У нашому випадку, дослідження еволюції концептуальних, організаційно-правових засад та практики реалізації нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю доцільно здійснювати з позицій системного, історико-правового, діяльнісного (праксеологічного), антропологічного та аксіологічного підходів. Варто акцентувати на інтеграційній функції сукупності методологічних підходів дослідження, яка демонструє можливості «міждисциплінарного осягнення» соціально-правового явища через «призму досвіду дослідження в різноманітних галузях знання» [13, с. 12]. соціальний правовий нагляд контроль законодавство праця

Застосування системного підходу є оптимальним для виявлення багатогранної соціально-правової природи нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, місця інституту в системі права та в правовій системі. Правники акцентують на структурно-функціональному аналізі як основі системного підходу, в межах якого, зі свого боку, виділяють макроструктурний та мікроструктурний рівні [14, с. 30]. Застосування структурного аналізу на мікрорівні дозволяє вивчати будову системи до її найменших складових. Це дає змогу визначити місце інституту нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в системі права та його трансформації в конкретний хронологічний період, з'ясувати його публічноприватний характер, виокремити в його структурі підінститути державного нагляду і контролю та громадського контролю, трудоправові та адміністративно-правові норми, які забезпечують цілісність правового регулювання міжгалузевого інституту.

Застосування структурно-функціонального аналізу на макрорівні дозволяє дослідити еволюцію інституту нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в контексті розвитку правової системи. Джон Белл слушно зауважує, що дослідження в галузі права є особливою формою нормативності, що ґрунтується не стільки на переконаннях автора, як «на стандартах правової системи, з якими він може погоджуватися або не погоджуватися» [15, р. 155].

Акумулюючи в собі історико-культурну спадщину суспільства, правова система є «каталізатором суспільних відносин» [16, с. 64]. Структура суспільних відносин характеризується зв'язками взаємодії, генетичними зв'язками (зв'язками породження) та функціональними зв'язками [14, с. 31], пізнання яких дозволяє скласти цілісне уявлення про систему. Зв'язки взаємодії відображають взаємовплив і взаємообумовленість правових та інших соціальних явищ, допомагають врахувати різнопланові чинники, що впливали на процеси виникнення, становлення та розвитку інституту нагляду і контролю.

Генетичні зв'язки віддзеркалюють симбіоз публічних і приватних інтересів у різноманітті видів соціального контролю у сфері праці (державного нагляду і контролю, громадського контролю, соціально-партнерського контролю, внутрішнього контролю, самоконтролю). Функціональні зв'язки у вигляді зв'язків субординації, координації та побудови важливо враховувати для дослідження та обґрунтування оптимальної організаційно-правової та правозастосовної моделі нагляду і контролю, спроможної відповідати вимогам ефективності та забезпечення балансу інтересів. Отже, застосування системного підходу забезпечує зв'язок усіх необхідних явищ і процесів в єдиний цілісний об'єкт. Додатковим аргументом на користь системного підходу слугує також той факт, що порівняно з іншими суспільними науками юриспруденція «найбільш формалізована, схильна до наукової абстракції та теоретичних узагальнень» [17, с. 24].

Зі свого боку, дослідження місця інституту нагляду і контролю в системі права та правовій системі в контексті соціально-еволюційної парадигми невіддільне від застосування історико-правового підходу. Для розуміння сучасного стану та перспектив розвитку правової системи конкретної держави недостатньо аналізувати та враховувати загальні закономірності історикоправового розвитку. Необхідними є дослідження причин виникнення, зміни та ефективності дії правових інститутів в конкретно-історичних умовах [18, с. 1]. Історичний контекст дослідження корелюється з розумінням відображення в нормах інституту нагляду і контролю неоднорідних процесів соціального інтервенціонізму держави, віддзеркалює динаміку співвідношення формального та неформального контролю за додержанням законодавства про працю залежно від рівня розвитку держави та громадянського суспільства. Комплексне застосування системного та історико-правового підходів дає можливість пізнати цілісний процес генезису та сучасного стану інституту нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю через призму динаміки соціально-правової реальності («світу ідей, форм, норм та соціальних взаємодій»), з'ясувати закономірності та спрогнозувати перспективи подальшого розвитку.

У свою чергу, відносини нагляду і контролю у системі суспільних відносин неможливо дослідити без застосування діяльнісного (праксеологічного) підходу. Суспільні відносини є суспільною формою діяльності та перетворюють її на суспільно-історичну практику. Остання, зі свого боку, синтезує «діяльність і суспільні відносини в єдину цілісність суспільно-історичний процес» [19, с. 223]. Отже, без врахування суспільно-історичної практики в сфері праці неможливо провести цілісне дослідження генези інституту нагляду і контролю.

Діяльнісний підхід, зі свого боку, тісно пов'язаний з антропологічним підходом. Стосовно проведення історико-правового дослідження соціально-правового явища, останнє взагалі не уявляється без вичерпного «аналізу діяльності конкретних людей, їх громадських, політичних об'єднань, взаємодії людських формувань, політичного правління або творчості окремих діячів, правителів тощо» [20, с. 30]. Це, зі свого боку, засвідчує взаємообумовленість застосування діяльнісного та антропологічного підходів з метою інтерпретації практики реалізації правових норм, що ґрунтується на гуманістичних принципах [21, с. 38] та загалом потенційних можливостей «дослідження права у людському вимірі» [22, с. 12]. Наприклад, важливим джерелом дослідження генези інституту нагляду і контролю за додержанням трудового законодавства є звіти, інша ділова документація інспекторів праці, які містять не лише статистичні дані щодо проведених перевірок, але й їх аналіз, відображаючи ставлення інспекторів до виконуваних ними посадових обов'язків, до проблем у регулюванні відносин між працівниками і роботодавцями. При цьому до уваги дослідником беруться ті з документів, які мають значення не лише як підтвердження факту здійснення певних дій, але з позиції суспільної значущості /цінності таких дій [12, с. 230].

У правничій літературі неодноразово наголошувалося, що відтворення правової ідентичності на певному етапі історико-правового процесу передбачає застосування аксіологічного підходу [23, с. 25]. Його дослідницький потенціал дає можливість розкрити сутність правого явища крізь призму цінностей, які обумовлені та водночас впливають на стан соціально-правової реальності, відображаючи ціннісні основи правового інституту та здатність останнього акумулювати цінності історичної епохи [13, с. 9]. Такий підхід дозволяє розкрити безпосередню (власну), інструментальну, історико-культурну та соціальну цінність інституту нагляду і контролю.

Поряд із науковими підходами вагоме місце в методологічному інструментарії відводиться принципам і методам наукового пізнання. Як відомо, принципи являють собою вихідні, універсальні, основоположні, ідеї, положення, що характеризуються загальною значимістю, вищою імперативністю [24, с. 84], та якими доцільно керуватися у процесі пізнання предмета дослідження. Принципи є «критерієм оцінки історико-правових явищ, методологічною основою їх подальшого розвитку та удосконалення», мають пізнавально-установчий характер [25, с. 23]. До таких принципів варто віднести принципи історизму, об'єктивності, комплексності, конкретності, всебічності.

Принцип історизму полягає в тому, що інститут нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю може бути всебічно досліджений в умовах розгляду генезису його доктринальних, нормативних, організаційних та функціональних основ, що сприяє врахуванню причинно-наслідкових зв'язків, обґрунтуванню закономірностей та перспектив розвитку. Загалом правові концепції та інститути завдячують історії своєю формою та змістом, яких вони набули протягом багатьох років [26].

Принцип об'єктивності передбачає розгляд соціально-правового явища у взаємозв'язку та взаємозумовленістю з соціокультурною реальністю. Як відомо, цілі правового регулювання, рішення, які мають бути забезпечені внаслідок застосування правових засобів, безпосередньо пов'язані з соціокультурним середовищем, яке їх зумовлює [7, с. 231].

Принцип комплексності відображає можливості застосування міждисциплінарного підходу до пізнання природи нагляду і контролю у сфері праці, враховуючи, що це юридичне, соціокультурне, історичне явище. Не випадково, в «Загальних принципах інспекції праці щодо здоров'я та безпеки на робочому місці», прийнятих Комітетом старших інспекторів праці Європейської комісії (SLIC) 13.11.2015 р., інспекція праці визначається у широкому розумінні як багатовимірна діяльність, яка має політичний, економічний, культурний та соціальний контекст [27, р. 3].

Принцип конкретності корелюється з двома аспектами: передусім, врахування хронологічного та просторового критерію дослідження нагляду і контролю; по-друге, «конкретність як єдність багатоманітності» [25, с. 24], релевантна розумінню нагляду і контролю як багатоаспектного соціально-правового явища.

Принцип всебічності передбачає різнопланове пізнання сутнісних характеристик нагляду і контролю, комплексний підхід до аналізу змісту соціально-правового явища з урахуванням наявних точок зору. Всебічність дослідження досягається застосуванням сукупності методів з метою отримання різноаспектних характеристик предмета дослідження.

Проведення дослідження уможливлюється комплексним використанням як загального діалектичного методу, так і загальнонаукових (аналізу та синтезу, індукції та дедукції) та спеціально-юридичних методів (історичного, герменевтичного, формально-юридичного, порівняльного, моделювання).

Потенційні можливості загальнофілософського методу діалектики спрямовані на динамічне пізнання соціально-правової природи нагляду і контролю, використовуючи такі відомі парні категорії діалектики, як форма і зміст, загальне й особливе, причина і наслідок, ціль і засоби, абстрактне і конкретне. При цьому використання діалектичного методу відбувається у взаємозв'язку й взаємозумовленості з соціально-еволюційною парадигмою, системним та історико-правовим підходом, уможливлюючи всебічне пізнання об'єкта дослідження.

Застосування методів аналізу та синтезу в діалектичній єдності процесу пізнання надає можливість критично осмислити та синтезувати наукові досягнення в їх історичній ретроспективі щодо визначення сутнісних (змістовних) ознак нагляду і контролю, виокремити здобутки правової думки, відкидаючи ідеологічні нашарування.

Історичний метод завдяки використанню таких його прийомів як ретроспективний аналіз, історичне порівняння та періодизація дозволяє окреслити етапи розвитку інспекції праці як спеціального профільного суб'єкта здійснення державного нагляду і контролю в імперський період (1884 1917 рр.), період Української революції (1917 1921 рр.), період радянської України (1919 1991 рр.) та період незалежної України (з 1991 р.). Ретроспективний аналіз застосовний також для дослідження процесу формування міжнародних та європейських правових стандартів. Прийом діахронного порівняння дозволив простежити вплив таких стандартів на розвиток правового регулювання інституту інспекції праці в Україні та зарубіжних країнах.

Герменевтичний метод, що традиційно використовується при тлумаченні правових джерел, уможливлює виявлення прогалин як у теоретичних, так і в правових конструкціях нагляду і контролю, інспекції праці, сприяє з'ясуванню їх характерних ознак. Метод тлумачення являє собою процес пізнання, спрямований на виявлення змісту норми права інтерпретатором і доведення такого змісту до інших осіб у вигляді роз'яснення. При тлумаченні нормативно-правового акта дослідник повинен враховувати історичну реальність, у якій був прийнятий та діяв такий акт. Процес тлумачення невіддільний від аргументації дослідника. Коли в 1923 р. Інститут американського права розпочав «оновлений виклад» американського «загального права», він представив це як «нейтральну», аполітичну діяльність. Інститут був підданий критиці через хибні припущення, «що можна робити змістовні заяви щодо правових норм без посилань на їх обґрунтування» (мета закону як контекст тлумачення) або «без посилання на практичний контекст їх дії» (конкретне застосування як контекст тлумачення) [28, р. 13]. Так, для характеристики нормативної класифікації моделей інспекції праці згідно з приписами Конвенції МОП №129 про інспекцію праці в сільському господарстві, доцільним є застосування не лише буквального, але й системного та цільового тлумачення.

Виходячи з постулатів теорії чинних юридичних джерел та їх ієрархії, використання формально-юридичного (догматичного) методу дозволяє формулювати категорії та поняття, здійснювати систематизацію та класифікацію правових норм та джерел. Формально-юридичний метод в контексті соціально-еволюційної парадигми дозволяє простежити розуміння категорій та понять з огляду на динаміку держави і права в конкретні історичні проміжки часу, аналізуючи значення та зміст правових термінів, норм та принципів, а отже, дозволяє зробити нові узагальнення, наповнити поняття новим змістом. Так, на сьогодні доцільним видається галузеве використання поняття «державна інспекція праці» замість «державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю» в контексті історичного досвіду відповідного правового інституту.

Метод порівняння застосовується у пізнавальних завданнях для визначення невідомого шляхом порівняння з відомим. Для історико-правового дослідження невід'ємним елементом методологічного інструментарію є прийом діахронічного порівняння. Завдяки застосуванню такого прийому можливим є не лише з'ясування особливостей досліджуваного явища в конкретний хронологічний період, але й визначення закономірностей його розвитку, що складає основне завдання історико-правового дослідження. Аналіз сучасного стану правового регулювання нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні здійснювався шляхом синхронного порівняння з відповідним досвідом ряду європейських країн, що дозволило зробити узагальнення стосовно перспектив закріплення на законодавчому рівні статусу інспекції праці. Завдяки порівняльному методу здійснювався аналіз норм національного законодавства на відповідність міжнародним та європейським стандартам. Діапазон проблемно-аналітичних порівняльно-правових досліджень може варіюватися «від звичайного порівняння до моделювання» [29, с. 52].

Використання методу моделювання є доцільним для виокремлення моделей інспекції праці як в історичному контексті, так і для характеристики інспекцій праці, що діють в сучасних країнах. Варто зважати на висловлену в літературі думку про те, що простеження відмінностей між моделями інспекції /перевірок має здебільшого аналітичну мету, оскільки ці моделі часто не перевіряються як такі на практиці [30, р. 1013]. Поняття «модель інспекції /нагляду» це абстрактна конструкція, що дозволяє класифікувати системи, які фактично існують у кожній країні, на ідеальні типи та за різними критеріями [30, р. 991]. При цьому метод моделювання надає можливість виокремити переваги та недоліки різних видів інспекцій праці, з'ясувати причини невідповідностей між метою, закладеною в їх «ідеальну конструкцію», та практикою реалізації, визначити оптимальні моделі для інсталяції в механізм демократичної, правової, соціальної держави.

Метод моделювання застосовний також для узагальнення дослідження розвитку нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в діахронному вимірі крізь призму визначення особливостей «опікунської моделі» імперського періоду, «соціально-партнерської моделі» за законопроектами УНР періоду Центральної Ради та Директорії, Української Держави П. Скоропадського, «радянської моделі» та сучасної «моделі дотримання/ відповідності», що формується під безпосереднім впливом міжнародних та європейських стандартів. Загалом історія розвитку інституту нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю являє собою історико-правову модель, що має методологічне значення. Дозволяючи проаналізувати особливості здійснення нагляду і контролю в Україні в різні етапи її державно-правового розвитку, та враховуючи міжнародні стандарти як еталони реалізації відповідної форми захисту трудових прав, метод моделювання уможливлює обґрунтування оптимального варіанту організаційно-правового забезпечення нагляду і контролю у сфері праці та доцільність його закріплення на законодавчому рівні.

Висновки. Отже, застосування методологічного інструментарію, що ґрунтується на інтегративному праворозумінні та соціально-еволюційній правопізнавальній парадигмі, дозволяє системно проаналізувати відносини нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні в загальносоціальному, концептуальному,формально-юридичному та правозастосовному контекстах їх становлення і розвитку. При цьому вся окреслена сукупність підходів, методів та принципів наукового дослідження має застосовуватися в комплексі, що дозволить запобігти протиріччям, розбіжностям та спростуванню результатів, отриманих шляхом застосування різноманітного інструментарію [31, с. 219], забезпечить отримання науково обґрунтованих, достовірних висновків. В.Д. Бабкін слушно акцентує, що «самецілісно-системне дослідження історико-правовихпроцесів, їх людського виміру дає змогу проникнути в глибини еволюції права як міри справедливості і свободи, долаючи протистояння різних однобічних підходів до інтегративного (синтетичного) праворозуміння» [25, с. 28].

Методологію дослідження еволюції теоретичних, організаційно-правових засад та практики реалізації нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю в Україні можна визначити як сформовану через призму інтегративного праворозуміння та соціально-еволюційної парадигми сукупність взаємоузгоджених наукознавчих підходів, принципів, методів і прийомів пізнання /дослідження соціально-правової природи та закономірностей становлення і розвитку відносин нагляду і контролю в загально-соціальному, концептуальному, формально-юридичному та правозастосовному аспектах їх генези та сучасного стану.

Література

1. Гладкий С.О. Кооперативне законодавство УСРР 1920-х років (історико-правовий підхід): автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2011. 32 с.

2. Levytska, N., Luts, L., Yakymovych, B. Modern Scientific Approaches to Historical, Historical and Legal Methodology: Coincidences and Parallels. Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk [East European Historical Bulletin]. 2022. №22. Рр. 226-239

3. Мірошниченко М.І. Генезис правової системи України: теоретико-методологічний аспект: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2012. 431 с.

4. Кузнецова Л.В. Особливості виникнення та розвитку основних інститутів трудового права України (XVIII початок ХХІ століття): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Дніпро, 2017. 273 с.

5. Research Methods for Law. Second Edition / Edited by Mike Mcconville and Wing Hong Chui. Edinburgh University Press, 2017. 336 p.

6. Mccrudden C. Legal Research and the Social Sciences. The Law quarterly review. 2006. July. Pp. 632-650.

7. Adams M. Doing What Doesn't Come Naturally. On the Distinctiveness of Comparative Law. Methodologies of Legal Research. Which Kind of Method for What Kind of Discipline? / Edited by Mark Van Hoecke. Oxford and Portland, Oregon: Hart Publishing, 2011. Р. 229-240.

8. Кравчук М. Методологічні засади проведення історико-правового дослідження. Психологія і суспільство. 2009. №3. С. 69-80.

9. Геселев О.В. Інтегративне праворозуміння як складова сучасної постмодерної правової культури: сутність та актуальне значення. Актуальні проблеми держави і права. 2009. Вип. 45. С. 96-103.

10. Methodologies of Legal Research. Which Kind of Method for What Kind of Discipline? / Edited by Mark Van Hoecke. Oxford and Portland, Oregon: Hart Publishing, 2011. 310 p.

11. Тарахонич Т.І. Праворозуміння як теоретичне підґрунтя дослідження правового регулювання. Правова держава. 2010. Випуск 21. С. 80-87.

12. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 2: Філософія права. Харків: Право, 2017. 1128 с.

13. Фальковський А.О. Аксіологічний підхід в методології сучасної юриспруденції: автореф. ... дис. канд. юрид. наук: 12.00.12. Одеса, 2011. 19 с.

14. Вишновецька С.В. Системний підхід у дослідженні методологічних проблем загальної теорії трудового права: постановка проблеми. Актуальні проблеми держави і права. 2010. Вип. 52. С. 29-35.

15. Bell J. Legal Research and the Distinctiveness of Comparative Law. Methodologies of Legal Research. Which Kind of Method for What Kind of Discipline? / Edited by Mark Van Hoecke. Oxford and Portland, Oregon: Hart Publishing, 2011. Рр. 155-176.

16. Савенко В.В. Правова реальність як структурована площина реалізації права. Філософські та методологічні проблеми права. 2015. №1-2 (9-10). С. 57-66.

17. Крупчан О. Методологія досліджень діяльності органів виконавчої влади в науці адміністративного права. Юридична Україна. 2013. №9. С. 22-26.

18. Кізлова О.С. Еволюція інституту застави в контексті державотворення в Україні (історико-правові аспекти): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Одеса, 1998. 19 с.

19. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. Вид. друге, випр. та доп. Київ: Генеза, 1996. 369 с.

20. Гусарєв С.Д. Діяльнісний підхід у структурі методології сучасного правознавства. Альманах права. 2011. Вип. 2. С. 29-33.

21. Подковенко Т.О. Антропологічний підхід до права як основа юридичної науки. Право і суспільство. 2015. №2. С. 32-38.

22. Бігун В.С. Правова антропологія. До питання про дослідження людини в праві. Часопис Київського університету права. 2002. №1. С. 3-15.

23. Бондарук Т.І. Українське правознавство в гуманітарній парадигмі: дослідницькі візії та акценти. Відп. ред. І.В. Музика; НАН України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького. Київ: САК ЛТД, 2021. 104 с.

24. Пархоменко Н.М. Методологічні підходи до дослідження загальнотеоретичних проблем конституціоналізації національного правового порядку. Правова держава. 2013. Вип. 24. С. 79-88.

25. Бабкін В.Д. Методологія історико-правового пізнання. Десяті юридичні читання. Юридична освіта і наука в Україні: традиції та новації: матеріали Міжнародної наукової конференції, 15-16 травня 2014 року / ред. кол.: В.П. Андрущенко, Ю.С. Шемшученко, Б.І. Андрусишин [та ін.]. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. С. 20-29.

26. Pathak Rabindra Kr. Historical Approach to Legal Research. Legal Research and Methodology: Perspectives, Process and Practice / B.C. Nirmal, Rajnish Kumar Singh, Arti Nirmal. Satyam Law International, 2019.

27. Common principles for labour inspection in relation to health and safety in the workplace: аdopted at the 69th SLIC Plenary, Luxembourg, 13 November 2015. 37 р.

28. Hoecke Mark Van. Legal doctrine: Which Method(s) for What Kind of Discipline? Methodologies of Legal Research. Which Kind of Method for What Kind of Discipline? / Edited by Mark Van Hoecke. Oxford and Portland, Oregon: Hart Publishing, 2011. Pp. 1-18.

29. Вишновецька С.В. Порівняльне дослідження трудового права: методологічне значення. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2009. №3. С. 51-54.

30. Bensusan G. La Inspection del Trabajo en America Latina: teorias, contextos y evidencias. Estudios Sociologicos. 2009. Vol. XXVII. Num. 81. P. 989-1040.

31. Крестовська H. М. Методологічні засади дослідження ювенального права України. Актуальні проблеми держави і права. 2009. Вип. 45. С. 215-219.

References

1. Hladkyi S.O. (2011). Kooperatyvne zakonodavstvo USRR 1920-kh rokiv (istorykopravovyi pidkhid) [Cooperative legislation of the USSR of the 1920s (historical and legal approach)]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

2. Levytska, N., Luts, L., Yakymovych, B. (2022). Modern Scientific Approaches to Historical, Historical and Legal Methodology: Coincidences and Parallels. Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk East European Historical Bulletin, 22, 226-239.

3. Miroshnychenko, M.I. (2012). Henezys pravovoi systemy Ukrainy: teoretykometodolohichnyi aspekt [Genesis of the legal system of Ukraine: theoretical and methodological aspect]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

4. Kuznetsova, L.V. (2017). Osoblyvosti vynyknennia ta rozvytku osnovnykh instytutiv trudovoho prava Ukrainy (XVIII pochatok XXI stolittia) [Peculiarities of the emergence and development of the main institutions of labor law of Ukraine (18th beginning of the 21st century)]. Candidate's thesis. Dnipro [in Ukrainian].

5. Research Methods for Law. Second Edition (2017). Mike Mcconville and Wing Hong Chui (Ed.). Edinburgh University Press.

6. Mccrudden, C. (2006). Legal Research and the Social Sciences. The Law quarterly review. July, 632-650.

7. Adams, M. (2011). Doing What Doesn't Come Naturally. On the Distinctiveness of Comparative Law. Methodologies of Legal Research. Which Kind of Method for What Kind of Discipline? Mark Van Hoecke (Ed.). Oxford and Portland, Oregon: Hart Publishing.

8. Kravchuk, M. (2009). Metodolohichni zasady provedennia istoryko-pravovoho doslidzhennia [Methodological principles of historical and legal research]. Psykholohiia i suspilstvo Psychology and society, 3, 69-80 [in Ukrainian].

9. Heselev, O.V. (2009). Intehratyvne pravorozuminnia yak skladova suchasnoi postmodernoi pravovoi kultury: sutnist ta aktualne znachennia [Integrative legal understanding as a component of modern postmodern legal culture: essence and actual significance]. Aktualni problemy derzhavy i prava Actual problems of the state and law, 45, 96-103 [in Ukrainian].

10. Methodologies of Legal Research. Which Kind of Method for What Kind of Discipline? (2011). Mark Van Hoecke (Ed.). Oxford and Portland, Oregon: Hart Publishing.

11. Tarakhonych, T.I. (2010). Pravorozuminnia yak teoretychne pidgruntia doslidzhennia pravovoho rehuliuvannia [Legal understanding as a theoretical basis for the study of legal regulation]. Pravova derzhava Constitutional state, 21, 80-87 [in Ukrainian].

12. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia [Great Ukrainian legal encyclopedia] (2017). (Vols. 20). Vol. 2. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

13. Falkovskyi, A.O. (2011). Aksiolohichnyi pidkhid v metodolohii suchasnoi yurysprudentsii [Axiological approach in the methodology of modern jurisprudence]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

14. Vyshnovetska, S.V. (2010). Systemnyi pidkhid u doslidzhenni metodolohichnykh problem zahalnoi teorii trudovoho prava: postanovka problemy [A systematic approach in the study of methodological problems of the general theory of labor law: statement of the problem]. Aktualni problemy derzhavy i prava Actual problems of the state and law, 52, 29-35 [in Ukrainian].

15. Bell, J. (2011). Legal Research and the Distinctiveness of Comparative Law. Methodologies of Legal Research. Which Kind of Methodfor What Kind of Discipline? / Mark Van Hoecke (Ed.). Oxford and Portland, Oregon: Hart Publishing, (рр. 155-176).

16. Savenko, V.V. (2015). Pravova realnist yak strukturovana ploshchyna realizatsii prava [Legal reality as a structured plane of implementation of law]. Filosofski ta metodolohichni problemy prava Philosophical and methodological problems of law, 1-2 (9-10), 57-66 [in Ukrainian].

17. Krupchan, O. (2013). Metodolohiia doslidzhen diialnosti orhaniv vykonavchoi vlady v nautsi administratyvnoho prava [Methodology of studies of the activities of executive authorities in the science of administrative law]. Yurydychna Ukraina Legal Ukraine, 9, 22-26 [in Ukrainian].

18. Kizlova, O.S. (1998). Evoliutsiia instytutu zastavy v konteksti derzhavotvorennia v Ukraini (istoryko-pravovi aspekty) [Evolution of the pledge institution in the context of state formation in Ukraine (historical and legal aspects)]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

19. Andrushchenko, V.P., Mykhalchenko, M. I. (1996). Suchasna sotsialna filosofiia. Kurs lektsii [Modern social philosophy. Course of lectures]. Kyiv: Heneza [in Ukrainian].

20. Husariev, S.D. (2011). Diialnisnyi pidkhid u strukturi metodolohii suchasnoho pravoznavstva [An active approach in the structure of the methodology of modern jurisprudence]. Almanakhprava Almanac of Law, 2, 29-33 [in Ukrainian].

21. Podkovenko, T.O. (2015). Antropolohichnyi pidkhid do prava yak osnova yurydychnoi nauky [Anthropological approach to law as the basis of legal science]. Pravo i suspilstvo Law and society, 2, 32-38 [in Ukrainian].

22. Bihun, V.S. (2002). Pravova antropolohiia. Do pytannia pro doslidzhennia liudyny v pravi [Legal anthropology. To the question of human research in law]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava Journal of the Kyiv University of Law, 1, 3-15 [in Ukrainian].

23. Bondaruk, T.I. (2021). Ukrainske pravoznavstvo v humanitarnii paradyhmi: doslidnytski vizii ta aktsenty [Ukrainian jurisprudence in the humanitarian paradigm: research visions and emphases] / I.V. Muzyka (Ed.). Kyiv: SAK LTD [in Ukrainian].

24. Parkhomenko, N.M. (2013). Metodolohichni pidkhody do doslidzhennia zahalnoteoretychnykh problem konstytutsionalizatsii natsionalnoho pravovoho poriadku [Methodological approaches to the study of general theoretical problems of constitutionalization of the national legal order]. Pravova derzhava Constitutional state, 24, 79-88 [in Ukrainian].

25. Babkin, V.D. (2014). Metodolohiia istoryko-pravovoho piznannia [Methodology of historical and legal knowledge]. Desiati yurydychni chytannia. Yurydychna osvita i nauka v Ukraini: tradytsii ta novatsii Tenth legal readings. Legal education and science in Ukraine: traditions and innovations: Proceedings of the International Conference. Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M.P. Drahomanova (pp. 20-29) [in Ukrainian].

26. Pathak, Rabindra Kr. (2019). Historical Approach to Legal Research. Legal Research and Methodology: Perspectives, Process and Practice / B.C. Nirmal, Rajnish Kumar Singh, Arti Nirmal. Satyam Law International.

27. Common principles for labour inspection in relation to health and safety in the workplace: adopted at the 69th SLIC Plenary (2015). Luxembourg.

28. Hoecke, Mark Van (2011). Legal doctrine: Which Method(s) for What Kind of Discipline? Methodologies of Legal Research. Which Kind of Method for What Kind of Discipline? / Mark Van Hoecke (Ed.). Oxford and Portland, Oregon: Hart Publishing, p. 1-18).

29. Vyshnovetska, S.V. (2009). Porivnialne doslidzhennia trudovoho prava: metodolohichne znachennia [Comparative study of labor law: methodological importance]. Yurydychnyi visnyk. Povitriane i kosmichne pravo Legal Bulletin. Air and space law. 2009, 3, 51-54 [in Ukrainian].

30. Bensusan, G. (2009). La Inspection del Trabajo en America Latina: teorias, contextos y evidencias [Labor Inspection in Latin America: theories, contexts and evidence]. Estudios Sociologicos Sociological Studies. Vol. XXVII. Num. 81, 989-1040.

31. Krestovska, H. M. (2009). Metodolohichni zasady doslidzhennia yuvenalnoho prava Ukrainy [Methodological principles of the study of juvenile law of Ukraine]. Aktualni problemy derzhavy i prava Actual problems of the state and law, 45, 215-219 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru