Аналіз загроз критичній інфраструктурі в умовах збройної агресії

Проведений аналіз загроз критичної інфраструктури дозволив за допомогою SWOT-аналізу оцінити поточний стан захисту критичної інфраструктури та визначити напрями для покращення та розвитку в умовах збройної агресії. Планування дій у надзвичайних ситуаціях.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2024
Размер файла 21,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз загроз критичній інфраструктурі в умовах збройної агресії

Волобуєв Роман Васильович

старший викладач кафедри забезпечення державної безпеки, Національна академія Національної гвардії України, м. Харків

Анотація

Загрози критичній інфраструктурі в умовах збройної агресії є надзвичайно різноманітними та можуть мати серйозні наслідки для держави та її населення. В статті розглянуті основні загрози об'єктам критичної інфраструктури.

Під час збройної агресії (ведення широкомасштабних бойових дій) об'єкти критичної інфраструктури, потрібно класифікувати за важливістю вкладу в обороноздатність держави, а саме: об'єкти критичної інфраструктури діяльність яких призначена для ведення бойових дій та об'єкти критичної інфраструктури діяльність яких полягає у забезпеченні бойових дій. Найбільший вплив на ефективність ведення бойових дій з об'єктів критичної інфраструктури мають транспортна мережа та складська (система логістики). Ці об'єкти дозволяють накопичувати та розподіляти озброєння, військову техніку та боєприпаси, розподіляти військові резерви та здійснювати маневр на полі бою. Для забезпечення бойових дій важливість мають наступні об'єкти критичної інфраструктури: об'єкти енергетичної інфраструктури, промислові об'єкти, об'єкти логістичної структури. Об'єкти промисловості на пряму залежать від енергетичних об'єктів. Об'єкти промисловості забезпечують ведення бойових дій створюючи техніку та озброєння.

Для ефективного захисту критичної інфраструктури необхідно розробити та впровадити комплексні стратегії, що включають як технологічні рішення (системи моніторингу та кіберзахисту), так і організаційні заходи (підготовка персоналу, планування дій у надзвичайних ситуаціях).

Проведений аналіз загроз критичної інфраструктури дозволив за допомогою SWOT-аналізу оцінити поточний стан захисту критичної інфраструктури та визначити напрями для покращення та розвитку в умовах збройної агресії. Запропоновані шляхи покращення стану захисту об'єктів критичної інфраструктури. Для підвищення ефективності завдань з охорони об'єктів критичної інфраструктури, силам безпеки потрібні як матеріально-технічні засоби, озброєння та техніка так і удосконалення існуючих методик та моделей захисту типових об'єктів критичної інфраструктури.

Ключові слова: службово-бойова діяльність, сили безпеки, критична інфраструктура, збройна агресія.

Abstract

Volobuev Roman Vasylovych senior lecturer at the Department of State Security, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

ANALYSIS OF THREATS TO CRITICAL INFRASTRUCTURE IN CONDITIONS OF ARMED AGGRESSION

Threats to critical infrastructure in the context of armed aggression are extremely diverse and can have serious consequences for the state and its population. The article discusses the main threats to critical infrastructure facilities.

During armed aggression (waging large-scale hostilities), critical infrastructure facilities must be classified according to the importance of their contribution to the state's defense capability, namely: critical infrastructure facilities whose activities are intended for the conduct of hostilities and critical infrastructure facilities whose activities consist of ensuring hostilities. The transport network and warehouses (logistics system) have the greatest impact on the effectiveness of conducting military operations from critical infrastructure facilities. These facilities allow stockpiling and distribution of weapons, military equipment and ammunition, distribution of military reserves and maneuvering on the battlefield. The following critical infrastructure facilities are important for military operations: energy infrastructure facilities, industrial facilities, logistics facilities. Industrial facilities are directly dependent on energy facilities. Industrial facilities ensure the conduct of hostilities by creating equipment and weapons.

For the effective protection of critical infrastructure, it is necessary to develop and implement complex strategies that include both technological solutions (monitoring and cyber protection systems) and organizational measures (training of personnel, planning of actions in emergency situations).

The conducted analysis of threats to critical infrastructure made it possible to assess the current state of critical infrastructure protection and determine areas for improvement and development in conditions of armed aggression with the help of a SWOT analysis. Proposed ways to improve the state of protection of critical infrastructure objects. In order to increase the effectiveness of tasks for the protection of critical infrastructure objects, the security forces need both material and technical means, weapons and equipment, as well as the improvement of existing methods and models for the protection of typical critical infrastructure objects.

Keywords: military service, security forces, critical infrastructure, armed aggression.

Постановка проблеми

загроза критична інфраструктура збройний

Удари по критичній інфраструктури України мають на меті примусити вище українське політичне керівництво піти на переговори з кремлівським режимом на вигідних для останнього умовах [1-2]. В таких умовах захист об'єктів критичної інфраструктури набуває велике значення у забезпеченні державної безпеки. Сили безпеки та оборони України виконують завдання з захисту об'єктів критичної інфраструктури. Так Національна гвардія України, згідно статті 2 пункту 5 закону «Про Національну гвардію України» [3], «здійснює охорону об'єктів критичної інфраструктури, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; участь у ліквідації наслідків кризових ситуацій на об'єктах критичної інфраструктури, що нею охороняються». Служба безпеки України організовує заходи з забезпечення кібербезпеки. За підтримання функціональної стабільності об'єктів критичної інфраструктури відповідає персонал об'єкту критичної інфраструктури.

Закон України «Про критичну інфраструктуру» визначає правові та організаційні засади створення та функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури і є складовою законодавства у сфері національної безпеки [4].

В умовах збройної агресії потребують уточнення аспекти службово- бойової діяльності сил безпеки, що здійснюють охорону об'єктів критичної інфраструктури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значний внесок у дослідження проблемних питань вивчення сфери державного управління у сфері критичної інфраструктури та охорони об'єктів критичної інфраструктури силами безпеки та оборони України зробили такі вчені як: Батюк О. В., Гора І. В., Бірюков Д. С., Кондратов С.І., Суходоля О. М., Трушкіна Н.В., Городнов В. П. та ін.

Мета. Проведення аналізу загроз критичної інфраструктури в умовах збройної агресії та визначити напрями для покращення стану захисту об'єктів критичної інфраструктури.

Виклад основного матеріалу

Загрози критичній інфраструктурі в умовах збройної агресії є надзвичайно різноманітними та можуть мати серйозні наслідки для держави та її населення. До основних загроз відносяться:

1. Фізичні атаки.

Удари ракетами та артилерією: Цілеспрямоване знищення об'єктів критичної інфраструктури, таких як електростанції, водоканали, лікарні, мости та дороги.

Терористичні акти: Напади на об'єкти з метою дестабілізації ситуації та посилення паніки серед населення.

2. Кіберзагрози.

Кібератаки на енергетичні системи: Порушення роботи електростанцій, електромереж та інших енергетичних об'єктів, що може призвести до тривалих відключень електроенергії.

Атаки на інформаційні системи: Зломи баз даних, втручання в роботу систем управління та комунікацій, зокрема військових і урядових мереж.

3. Економічні загрози.

Санкції та блокади: Обмеження постачання ресурсів, товарів та послуг, що призводить до економічної нестабільності.

Фінансові атаки: Дестабілізація банківської системи, валютного ринку та інших фінансових інститутів.

4. Інформаційні загрози.

Пропаганда та дезінформація: Розповсюдження «рейкових» новин та спотворення фактів для підриву морального духу населення та створення паніки.

Психологічні операції: Використання інформаційних методів для впливу на громадську думку та зниження довіри до уряду та його структур.

5. Біологічні та хімічні загрози.

Біологічна зброя: Використання патогенів для зараження населення, тварин чи рослин, що може призвести до епідемій та продовольчої кризи.

Хімічна зброя: Використання токсичних речовин для ураження людей, знищення сільськогосподарських культур чи забруднення водних джерел.

6. Екологічні загрози.

Забруднення довкілля: Викиди небезпечних речовин, знищення природних ресурсів та порушення екосистем внаслідок бойових дій.

На думку Батюка О.В. та Гора І.В. у країнах світу, які в рамках забезпечення національної безпеки вживають поняття «критична інфраструктура», під нею розуміють об'єкти та системи, настільки важливі для забезпечення життєдіяльності людей і держави, дестабілізація роботи яких, не мовлячи про колапс, призведе до тяжких негативних або навіть катастрофіч-них наслідків. Водночас особливу небезпеку становлять каскадні ефекти, коли порушення в роботі одного об'єкта критичної інфраструктури призводить до порушень у роботі інших об'єктів і систем унаслідок їх взаємозалежності («ефект доміно») [5].

Прикладом каскадного ефекту в Україні є порушення в роботі генеруючих потужностей теплових електростанцій, що призводять до збоїв в електропостачанні інших об'єктів критичної інфраструктури. Під час збройної агресії (ведення широкомасштабних бойових дій) об'єкти критичної інфраструктури, на думку автора, потрібно класифікувати за важливістю вкладу в обороноздатність держави, а саме: об'єкти критичної інфраструктури діяльність яких призначена для ведення бойових дій та об'єкти критичної інфраструктури діяльність яких полягає у забезпеченні бойових дій. Найбільший вплив на ефективність ведення бойових дій з об'єктів критичної інфраструктури мають транспортна мережа та складська (система логістики). Ці об'єкти дозволяють накопичувати та розподіляти озброєння, військову техніку та боєприпаси, розподіляти військові резерви та здійснювати маневр на полі бою. Для забезпечення бойових дій важливість мають наступні об'єкти критичної інфраструктури: об'єкти енергетичної інфраструктури, промислові об'єкти, об'єкти логістичної структури. Об'єкти промисловості на пряму залежать від енергетичних об'єктів. Об'єкти промисловості забезпечують ведення бойових дій створюючи техніку та озброєння. На думку автора, інші об'єкти критичної інфраструктури, що визначені в законі «Про критичну інфраструктуру» [4], мають незначний вплив на ефективність бойових дій.

Для ефективного захисту критичної інфраструктури необхідно розробити та впровадити комплексні стратегії, що включають як технологічні рішення (системи моніторингу та кіберзахисту), так і організаційні заходи (підготовка персоналу, планування дій у надзвичайних ситуаціях).

SWOT-аналіз захисту критичної інфраструктури дозволяє оцінити сильні та слабкі сторони, а також можливості та загрози, пов'язані з її захистом в умовах збройної агресії. Приклад такого аналізу наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Приклад SWOT-аналізу захисту критичної інфраструктури

Strengths (Сильні сторони)

Weaknesses (Слабкі сторони)

Наявність сучасних об'єктів критичній інфраструктури з високими стандартами безпеки;

Системи моніторингу та аналітики, що забезпечують своєчасне виявлення загроз;

Кваліфіковані спеціалісти з кібербезпеки та захисту фізичних об'єктів;

Співпраця з міжнародними організаціями та союзниками у сфері безпеки;

Наявність законодавства, що регулює захист критичної інфраструктури.

Наявність об'єктів, що потребують модернізації;

Обмежене фінансування на захист та модернізацію критичної інфраструктури;

Відсутність ефективної координації між різними органами влади та службами;

Недостатній рівень захисту інформаційних систем від сучасних кібератак;

Низький рівень інформованості громадян про дії в надзвичайних ситуаціях.

Opportunities (Можливості)

Threats (Загрози)

Впровадження нових технологій та інновацій для покращення захисту;

Прямі фізичні атаки на об'єкти критичній інфраструктури;

Залучення міжнародного досвіду та ресурсів для посилення захисту;

Зростання кількості та складності кібератак з боку ворогів;

Прийняття нових законів та нормативних актів, що підвищують рівень безпеки;

Проведення навчальних програм та кампаній для підвищення обізнаності населення та персоналу;

Залучення інвестицій у розвиток кіберзахисту та модернізацію систем.

Ризик терористичних нападів на об'єкти критичної інфраструктури;

Вразливість до природних катастроф, таких як землетруси, повені та урагани;

Економічні кризи, що впливають на можливість фінансування заходів з безпеки.

Цей SWOT-аналіз допомагає зрозуміти поточний стан захисту критичної інфраструктури та визначити напрями для покращення та розвитку в умовах збройної агресії.

Так стаття 6 закону України «Про критичну інфраструктуру» до основних принципів функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури відносить [4]:

1. Єдність методологічних засад;

2. Координованість;

3. Державно-приватне партнерство;

4. Безпека, захист та охорона інформації з обмеженим доступом;

5. Міжнародне співробітництво.

Під час збройної агресії найважливішим стає принцип фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури або їх функціональна стабільність, що не знайшло відображення в законі «Про критичну інфраструктуру».

Державно-приватне партнерство у сфері захисту критичної інфраструктури, розглянуто в праці Бірюкова Д. С. та Кондратова С. І.. У провідних країнах світу цьому питанню приділяють дуже значну увагу. Наприклад, у Національній стратегії захисту критичної інфраструктури Канади [6] зазначається, що відповідальність за забезпечення захисту критичної інфраструктури країни мають нести як усі державні органи, так і приватний сектор, а також усі канадці як члени канадського суспільства. Перед останніми поставлено завдання бути готовими до протистояння надзвичайним ситуаціям щонайменше упродовж перших 72 годин з моменту тієї чи іншої події.

Участь уряду Канади у державно-приватному партнерстві розглядається з точки зору [6]:

- надання операторам і власникам об'єктів і систем критичної інфраструктури вчасної й точної інформації щодо загроз і ризиків;

- забезпечення місцевої влади та операторів об'єктів і систем критичної інфраструктури планами реагування на надзвичайні ситуації;

- спільної роботи з усіма заінтересованими суб'єктами процесу, спрямованої на розробку пріоритетів та ключових заходів у кожному із секторів у сфері зменшення загроз критичної інфраструктури.

Організація взаємодії між суб'єктами національної системи захисту критичної інфраструктури здійснюється шляхом [4]:

1) «оперативного обміну інформацією щодо виконання завдань із захисту критичної інфраструктури;

2) проведення спільних оперативних нарад керівного складу уповнова-женого органу у сфері захисту критичної інфраструктури України, центральних та територіальних органів Національної поліції України, Служби безпеки

України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій та інших заінтересованих державних органів;

3) здійснення спільних заходів із захисту критичної інфраструктури за планами, що розробляються на загальнодержавному, галузевому, регіональному місцевому та об'єктовому рівнях;

4) проведення спільних командно-штабних, тактико-спеціальних навчань, спільних тренувань та занять із захисту, охорони, оборони, припинення злочинних дій, інцидентів та кібератак проти об'єктів критичної інформаційної інфраструктури;

5) регулярного уточнення розрахунків сил та засобів, що залучаються до спільного виконання завдань із захисту об'єктів критичної інфраструктури та важливих державних об'єктів;

6) спільних заходів з припинення протиправних дій проти об'єктів критичної інфраструктури або важливих державних об'єктів, що загрожують безпеці громадян і порушують функціонування таких об'єктів;

7) участі у реагуванні та ліквідації наслідків інцидентів, кризових ситуацій на об'єктах критичної інфраструктури;

8) координації дій з підтримання або відновлення правопорядку в місцях розташування об'єктів критичної інфраструктури у разі виникнення кризових ситуацій».

Можливими шляхами покращення стану захисту об'єктів критичної інфраструктури є:

- релокація об'єктів промисловості за кордони держави;

- рівномірний розподіл малопотужних об'єктів генерації електро-енергії по території держави, які сумарно генерують таку ж потужність, що і стаціонарні;

- збільшення поставок комплексів ППО, засобів захисту об'єктів критичної інфраструктури;

- моделювання спроможностей з захисту об'єктів критичної інфраструктури за ступенем їх впливу на державну безпеку;

- створення моделей захисту типових об'єктів критичної інфраструктури, що охороняються силами безпеки від повітряних цілей. Висновки. Виклики сьогодення з якими зіткнулась наша держава потребують реакції з боку органів державного управління. Особливо це актуально в галузі захисту об'єктів критичної інфраструктури. Проведений аналіз загроз критичної інфраструктури дозволив за допомогою SWOT-аналізу оцінити поточний стан захисту критичної інфраструктури та визначити напрями для покращення та розвитку в умовах збройної агресії. Запропоновані шляхи покращення стану захисту об'єктів критичної інфраструктури. Для підвищення ефективності завдань з охорони об'єктів критичної інфраструктури, силам безпеки потрібні як матеріально-технічні засоби, озброєння та техніка так і удосконалення існуючих методик та моделей захисту типових об'єктів критичної інфраструктури.

Література:

1. Сайт «Українська правда» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:// www.pravda.com.ua/news/2022/ll/24/7377787/.

2. Сайт «Арміяінформ» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://armyinform.com.ua/ 2023/02/22/vorog-czilespryamovano-znyshhuye-krytychnu-infrastrukturu-genprokuror/

3. Закон України «Про Національну гвардію України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/876-18#Text

4. Закон України «Про критичну інфраструктуру» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1882-20#Text

5. Батюк О.В. Окремі питання захисту об'єктів критичної інфраструктури: зарубіжний досвід / Батюк О.В., Гора І.В.// Соціально-правові студії.- 2021.- Випуск 1 (11).- С. 132-139.

6. Бірюков Д.С. Стратегія захисту критичної інфраструктури в системі національної безпеки держави / Бірюков Д С., Кондратов С. І. // Стратегічні пріоритети.- 2012. - №3 (24).- С.107-113.

References:

1. Sait «Ukrainska pravda» [Site «Ukrainian Pravda»]. www.pravda.com.ua. Retrieved from https://www.pravda.com.ua/news/2022/11/24/7377787/ [in Ukrainian].

2. Sait «Armiiainform» [Site «Army inform»]. armyinform.com.ua. Retrieved from https://armyinform.com.ua/2023/02/22/vorog-czilespryamovano-znyshhuye-krytychnu- infrastrukturu-genprokuror/ [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy «Pro Natsionalnu hvardiiu Ukrainy» [The Law of Ukraine «About the National Guard of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/876-18#Text [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrainy «Pro krytychnu infrastrukturu» [The Law of Ukraine «About critical infrastructure»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1882-20#Text [in Ukrainian].

5. Batiuk O.V., & Hora I.V (2021). Okremi pytannia zakhystu obiektiv krytychnoi infrastruktury: zarubizhnyi dosvid [Separate issues of protection of critical infrastructure objects: foreign experience]. Sotsialno-pravovi studii - Social and legal studies, 1 (11), 132-139 [in Ukrainian].

6. Biriukov D.S., & Kondratov S.I. (2012). Stratehiia zakhystu krytychnoi infrastruktury v systemi natsionalnoi bezpeky derzhavy [Strategy for the protection of critical infrastructure in the state's national security system]. Stratehichni priorytety - Strategic priorities, 3(24), 107-113 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Поняття та загальна характеристика кримінальної агресії, її класифікація за різними підставами. Аналіз чинників та основні умови, які породжують кримінальну агресію. Проблема формування особистості агресивного злочинця. Кара як засіб протидії агресії.

    курсовая работа [109,8 K], добавлен 13.02.2011

  • Закони України з питань цивільного захисту населення, територій. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій. Методичні положення ідентифікації, паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення їх потенційної небезпеки.

    лекция [59,9 K], добавлен 01.12.2013

  • Аналіз стану світової системи інтелектуальної власності. Основні аспекти державної політики інтелектуальної безпеки України на сучасному етапі її розвитку. Визначення основних загроз у сфері інтелектуальної власності, рекомендації по їх нейтралізації.

    реферат [23,1 K], добавлен 01.03.2014

  • Вивчення нормативно-правової бази зовнішньої і безпекової політики Євросоюзу та динаміки змін сучасної системи міжнародних відносин. Аналіз етапу від Маастрихтського до Лісабонського договорів. Розгляд військово-політичної інфраструктури Євросоюзу.

    статья [30,1 K], добавлен 11.09.2017

  • Аналіз питання взаємодії глобалізації та права на сучасному етапі розвитку суспільства. Обґрунтування необхідності державного регулювання в умовах глобалізації економіки. Напрями державного регулювання на національному рівні та в міжнародній інтеграції.

    статья [28,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Поняття та види загроз національним інтересам та національній безпеці в інформаційній сфері. Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління. Мета функціонування, завдання системи та методи забезпечення інформаційної безпеки.

    курсовая работа [34,3 K], добавлен 23.10.2014

  • Специфіка забезпечення інформаційної безпеки України в законах України. Наявність потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз. Стан і рівень інформаційно-комунікаційного розвитку країни. Загрози конституційним правам і свободам людини і громадянина.

    презентация [75,1 K], добавлен 14.08.2013

  • Система виборів на території України, історія її розвитку. Особливості процедури виборів. Потенційні напрями реформування виборчої системи в сучасних умовах. Політико-правовий аналіз виборчої системи України, визначення її сильних та слабких сторін.

    курсовая работа [57,4 K], добавлен 17.05.2015

  • Розробка рекомендацій щодо удосконалення інституціональних умов партнерства приватного та державного секторів у комунальній сфері України. Огляд механізму відбору претендентів на право отримання об'єкту комунальної інфраструктури в приватне управління.

    статья [30,1 K], добавлен 23.07.2013

  • Теоретичні основи SWOT-аналізу в області державне управління на регіональному рівні. Стратегія розвитку Сумської області "Нова Сумщина – 2015". Традиційні кількісні показники розвитку області. Формування нових принципів територіального самоврядування.

    контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.09.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.