Вплив діяльності НАТО на формування та реалізацію публічної політики: стратегічні виклики та можливості для країн-членів

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Вплив діяльності НАТО на формування та реалізацію публічної політики: стратегічні виклики та можливості для країн-членів

Мосьондз Ольга Володимирівна аспірантка кафедри публічної політики, ННІ ПУДС

Анотація

У статті досліджується роль НАТО у формуванні та реалізації публічної політики країн-членів. Оглянуто основні механізми впливу Альянсу на національні політики через колективну безпеку, стратегічне планування та спільні програми. Виявлено ключові виклики, з якими стикаються країни- члени у процесі інтеграції національних політик з вимогами НАТО. Розглянуто питання військових витрат, політичних зобов'язань та забезпечення національного суверенітету у рамках колективної безпеки. Проаналізовано переваги участі у НАТО, включаючи підвищення національної безпеки, доступ до передових військових технологій та можливість впливати на глобальні безпекові політики. Особлива увага приділяється співпраці у сфері кібербезпеки та боротьби з тероризмом. Обговорено, як НАТО сприяє формуванню та реалізації національних політик через стандартизацію, навчання та спільні військові операції. Наведено приклади успішних реформ у галузі оборони та безпеки, здійснених під егідою НАТО. альянс колективна безпека

У статті підсумовано, що діяльність НАТО має суттєвий вплив на публічну політику країн-членів, пропонуючи як виклики, так і можливості. Дослідження показало, що діяльність НАТО суттєво впливає на формування та реалізацію публічної політики країн-членів, зокрема через узгодження національних стратегій з колективними цілями Альянсу. Основні виклики включають необхідність збільшення військових витрат до встановлених рівнів, що часто викликає внутрішні політичні дебати та впливає на бюджетні пріоритети. Також, країни-члени натрапляють на труднощі в збереженні національного суверенітету під час адаптації до спільних стратегічних рішень, що іноді призводить до напруженості у внутрішньополітичних дискусіях.

Проте, дослідження також виявило численні можливості для країн- членів НАТО. Співпраця в рамках Альянсу сприяє підвищенню національної безпеки через доступ до сучасних військових технологій та спільні навчання. Крім того, участь у НАТО дозволяє країнам-членам впливати на формування глобальної безпекової політики, що є особливо важливим у контексті сучасних загроз, таких як кібербезпека та міжнародний тероризм. Аналіз показав, що інтеграція з НАТО сприяє модернізації національних систем оборони та підвищенню оперативної сумісності між збройними силами країн-членів.

Ключові слова: НАТО, публічна політика, формування публічної політики, реалізація публічної політики, стратегії державної політики, державне управління.

Mosondz Olha Volodymyrivna Ph.D. candidate at the Department of Public Policy, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv

THE IMPACT OF NATO ACTIVITIES ON THE FORMATION AND IMPLEMENTATION OF PUBLIC POLICY: STRATEGIC

CHALLENGES AND OPPORTUNITIES FOR MEMBER COUNTRIES

Abstract

The article examines the role of NATO in the formation and implementation of public policy of the member countries. The main mechanisms of influence of the Alliance on national policies through collective security, strategic planning and joint programs are reviewed. An interdisciplinary approach was used, including the analysis of NATO documents, government reports and scientific publications. Qualitative and quantitative research methods are applied to evaluate the effectiveness of policies adapted under the influence of NATO.

Key challenges faced by member states in the process of integrating national policies with NATO requirements have been identified. The issues of military spending, political commitments and ensuring national sovereignty within the framework of collective security were considered. The benefits of NATO participation are analyzed, including increased national security, access to advanced military technologies, and the ability to influence global security policies. Special attention is paid to cooperation in the field of cyber security and the fight against terrorism.

Discusses how NATO contributes to the formation and implementation of national policies through standardization, training and joint military operations. Examples of successful reforms in the field of defense and security carried out under the auspices of NATO are given.

The article concludes that NATO's activities have a significant impact on the public policy of member countries, offering both challenges and opportunities. It is recommended to continue strengthening cooperation between the members of the Alliance in order to effectively respond to modern security threats and maintain stability on a global scale.

The study showed that NATO's activities significantly influence the formation and implementation of public policy of member countries, in particular through the alignment of national strategies with the collective goals of the Alliance. Key challenges include the need to increase military spending to established levels, which often sparks domestic political debate and affects budget priorities. Also, member states face difficulties in preserving national sovereignty while adapting to joint strategic decisions, which sometimes leads to tensions in internal political discussions.

However, the study also identified numerous opportunities for NATO member states. Cooperation within the framework of the Alliance contributes to the improvement of national security through access to modern military technologies and joint training. In addition, participation in NATO allows member countries to influence the formation of global security policy, which is especially important in the context of modern threats such as cyber security and international terrorism. The analysis showed that integration with NATO contributes to the modernization of national defense systems and the increase of operational interoperability between the armed forces of member countries.

Keywords: NATO, public policy, formation of public policy, implementation of public policy, public policy strategies, public administration.

Постановка проблеми. НАТО є ключовим елементом міжнародної безпеки, забезпечуючи колективну оборону та стабільність для своїх членів. Водночас його діяльність має значний вплив на внутрішню та зовнішню політику країн-членів. У цьому контексті важливо зрозуміти, як саме діяльність Альянсу впливає на формування та реалізацію публічної політики цих держав, а також які стратегічні виклики та можливості виникають у процесі цієї взаємодії. Країни-члени НАТО змушені адаптувати свої зовнішньополітичні стратегії відповідно до колективних цілей та завдань Альянсу й це часто включає участь у міжнародних військових операціях, що може мати наслідки для двосторонніх відносин з іншими державами, які не є членами НАТО [1, с. 250].

Під впливом вимог НАТО країни-члени часто змушені переглядати свої внутрішньополітичні пріоритети, особливо в контексті військових витрат. Підвищення бюджетів на оборону викликає напруженість у суспільстві та серед політичних еліт, що потребує ретельного аналізу. Також, впровадження стандартів НАТО в національні оборонні структури потребує значних реформ, що може зустрічати опір на місцевому рівні.

НАТО вимагає від своїх членів узгодження національних стратегій з колективними безпековими цілями, що часто стає викликом для країн з різними історичними, культурними та політичними контекстами. Особливо це стосується нових членів, які ще не повністю інтегровані в структури Альянсу. Виклики включають не тільки технічні та військові аспекти, але й питання суверенітету та національної ідентичності [2, с. 770].

Окрім викликів, діяльність НАТО надає країнам-членам значні можливості для розвитку. Участь у спільних військових програмах та навчаннях сприяє підвищенню професійного рівня збройних сил та покращенню оперативної сумісності. Крім того, співпраця в рамках Альянсу відкриває доступ до передових військових технологій та інновацій, що може значно посилити національну обороноздатність.

Необхідно відзначити, що діяльність НАТО має подвійний вплив на країни-члени: з одного боку, вона пропонує стратегічні можливості для зміцнення національної безпеки та міжнародного впливу, з іншого -- створює значні виклики для внутрішньої та зовнішньої політики. Розуміння цих аспектів є ключовим для ефективного використання потенціалу членства в НАТО та мінімізації можливих негативних наслідків [3, с. 453].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження та публікації в галузі впливу діяльності НАТО на формування та реалізацію публічної політики країн-членів надають цінний інсайт щодо стратегічних викликів та можливостей, які це членство принесло. Берт О., Земба Р., Клочко А., Косюк О., Остап'як В., Семенець-Орлова І., Штогрин М. зосереджуються на важливості колективної безпеки та обороноздатності, які надає альянс учасникам, особливо у змінних геополітичних умовах.

Одним з основних висновків цих досліджень є те, що членство в НАТО забезпечує країнам-членам значний рівень безпеки та стабільності. Величко З., Вусик Г., Карасаєв С., Ленда Р., Лікарчук Н., відзначають, що діяльність альянсу створює умови для реалізації більш амбітних зовнішньополітичних стратегій, оскільки зменшує загрози з боку зовнішніх акторів.

У цілому, дослідження надають багатоцінний матеріал для розуміння впливу діяльності НАТО на формування та реалізацію публічної політики країн-членів. Гордієнко Л., Карамишев Д., Красножон Н., Кучик О., Кундеус О., Литвиненко М., Лікарчук Д., Пата У. підкреслюють як потенційні переваги, так і виклики, які виникають у контексті такого членства, а також важливість постійного аналізу та розробки стратегій для максимізації користі від участі у НАТО.

Мета статті. Метою статті є дослідити вплив діяльності НАТО на формування та реалізацію публічної політики країн-членів, виявивши стратегічні виклики та можливості, що виникають у цьому процесі.

Виклад основного матеріалу. НАТО є однією з найвпливовіших міжнародних організацій у сфері безпеки та оборони, об'єднуючи 32 країну- члена з метою забезпечення колективної безпеки та стабільності. Діяльність Альянсу значно впливає на глобальну політичну сцену, а також на внутрішню та зовнішню політику країн-членів. У сучасному світі, де безпекові загрози стають все більш різноманітними та складними, розуміння впливу НАТО на формування та реалізацію публічної політики набуває особливої важливості. У процесі інтеграції з НАТО країни-члени стикаються з численними викликами та можливостями. З одного боку, вони повинні узгоджувати свої національні стратегії з колективними цілями Альянсу, що часто включає перегляд внутрішніх політичних та економічних пріоритетів. З іншого боку, членство в НАТО відкриває нові можливості для зміцнення національної безпеки та посилення міжнародного впливу й це створює складний контекст, у якому необхідно знаходити баланс між національними інтересами та колективними зобов'язаннями [4, с. 13].

Відзначимо, що НАТО (Організація Північноатлантичного договору) відіграє ключову роль у формуванні та реалізації публічної політики серед країн-членів. Діяльність НАТО впливає на різні аспекти національної та міжнародної безпеки, а також на політичні, економічні та соціальні процеси. У цьому контексті, розгляд стратегічних викликів і можливостей, які виникають перед країнами-членами НАТО, є актуальним та необхідним для розуміння сучасних безпекових динамік.

Стратегічні виклики

Зміна безпекового середовища: російська агресія, тобто повномасш- табне вторгнення в Україну значно загострили відносини між НАТО та Росією, що потребує посилення колективної безпеки та відновлення стратегічного стримування; поширення терористичних загроз, таких як ІДІЛ та інші екстремістські угруповання, вимагає посилення співпраці та координації в боротьбі з тероризмом; зростання кіберзагроз та кібератак вимагає розробки та впровадження нових стратегій кіберзахисту.

Економічні виклики: збільшення видатків на оборону відповідно до вимог НАТО (2% ВВП) створює додатковий тиск на бюджети країн-членів; питання справедливого розподілу фінансового тягаря між країнами-членами залишається актуальним.

Політичні виклики: різні політичні інтереси та пріоритети країн- членів можуть створювати труднощі в досягненні консенсусу щодо стратегічних рішень; інформаційні війни та поширення фейкових новин можуть впливати на суспільну думку та підривати довіру до НАТО.

Можливості

Зміцнення колективної безпеки: впровадження новітніх технологій та розробка спільних оборонних проектів для підвищення боєздатності; регулярні спільні військові навчання для підвищення взаємодії та готовності до спільних операцій.

Розширення партнерств: розширення співпраці з країнами- партнерами за межами НАТО для вирішення спільних безпекових викликів; співпраця з іншими міжнародними організаціями, такими як ООН та ЄС, для забезпечення комплексного підходу до безпеки.

Розвиток оборонних спроможностей: посилення кіберзахисту та розробка кіберстратегій для захисту критичної інфраструктури; інвестування в навчання та розвиток військових і цивільних спеціалістів у сфері безпеки та оборони.

Економічна вигода: підтримка національних оборонних підприємств та стимулювання інновацій в оборонному секторі; розробка та реалізація спільних оборонних проектів для зниження витрат та підвищення ефективності [1; 2; 3;4].

НАТО, як міжнародна організація, має визначальний вплив на глобальну безпеку та оборону, об'єднуючи різні держави в колективний оборонний альянс. У сучасному світі, де безпекові загрози постійно змінюються та стають все більш комплексними, роль НАТО у формуванні та реалізації публічної політики країн-членів стає все більш значущою. Відповідно країни-члени НАТО зобов'язані інтегрувати свої національні оборонні політики з колективними цілями Альянсу й це вимагає узгодження стратегічних планів, адаптації військових структур та процедур до стандартів НАТО, а також забезпечення відповідного фінансування. Роль НАТО включає не тільки безпековий аспект, але й вплив на політичну та економічну сфери, оскільки держави-члени повинні враховувати вимоги Альянсу при формуванні своїх бюджетів та законодавчих ініціатив. На нашу думку, участь у НАТО створює для країн-членів як стратегічні виклики, так і можливості. З одного боку, необхідність відповідати вимогам Альянсу може викликати внутрішньополітичну напругу та фінансові труднощі. З іншого боку, співпраця з НАТО відкриває доступ до передових військових технологій, сприяє підвищенню професійного рівня збройних сил та забезпечує міжнародну підтримку у разі загроз.

У сучасному світі питання безпеки та оборони є надзвичайно важливими для кожної держави. Інтеграція національних політик з вимогами НАТО стає критичною для країн-членів Альянсу, оскільки вона визначає їх здатність ефективно співпрацювати у забезпеченні колективної безпеки. Враховуючи зростання геополітичної напруженості та появу нових загроз, важливо розуміти ключові виклики, з якими стикаються країни-члени у цьому процесі [5, с. 153]. Одним з найсуттєвіших викликів є необхідність відповідати фінансовим та ресурсним вимогам НАТО. Для багатьох країн-членів збільшення військових витрат до встановленого Альянсом рівня становить значний тягар на національний бюджет й це вимагає перегляду бюджетних пріоритетів, що викликає внутрішньополітичну напругу та незадоволення серед населення, особливо у періоди економічної нестабільності.

Інтеграція з НАТО часто супроводжується політичними та соціальними викликами. Впровадження стандартів та процедур Альянсу зустрічає опір з боку місцевих політичних сил та суспільства. Крім того, необхідність участі у спільних військових операціях та місіях НАТО викликає дебати щодо національного суверенітету та незалежності прийняття рішень. Ці фактори вимагають від урядів країн-членів ефективної комунікації та пояснення важливості інтеграції для забезпечення національної та колективної безпеки.

Впровадження технічних стандартів НАТО та забезпечення оперативної сумісності збройних сил країн-членів є ще одним суттєвим викликом й це вимагає значних інвестицій у модернізацію військової техніки та навчання персоналу. Крім того, країни-члени повинні адаптувати свої військові стратегії та доктрини до колективних вимог Альянсу, що є складним і тривалим процесом. Невідповідність технічних та оперативних стандартів може знижувати ефективність спільних операцій та підривати колективну безпеку [6, с. 131].

Участь у НАТО є стратегічно важливим рішенням для багатьох країн, що прагнуть зміцнити свою національну безпеку та підвищити свій міжнародний вплив. Після завершення Холодної війни Альянс не лише зберіг свою актуальність, але й адаптувався до нових глобальних викликів, включаючи тероризм, кіберзагрози та регіональні конфлікти. Враховуючи зростаючу нестабільність у світі, переваги членства в НАТО набувають особливого значення.

Однією з головних переваг участі у НАТО є суттєве підвищення національної безпеки. Завдяки принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Північноатлантичного договору, напад на одного члена Альянсу розглядається як напад на всіх й це забезпечує потужний стримуючий ефект проти потенційних агресорів та гарантує підтримку союзників у разі військової загрози. Крім того, регулярні спільні навчання та маневри сприяють покращенню готовності національних збройних сил до різних типів загроз.

Членство в НАТО надає країнам можливість брати активну участь у формуванні глобальних безпекових політик, адже країни-члени можуть вносити свої пропозиції та ініціативи, впливаючи на стратегічні рішення Альянсу й це забезпечує їм вагомий голос у міжнародних справах та сприяє зміцненню їхньої ролі на світовій арені. Співпраця в рамках НАТО також дозволяє країнам-членам ефективніше координувати свої дії з іншими міжнародними організаціями, такими як ООН та ЄС, що підвищує їхню здатність реагувати на глобальні виклики та кризи [7, с. 921].

Варто зауважити, що одним із ключових аспектів впливу НАТО на національні політики є стандартизація. Альянс розробляє та впроваджує єдині стандарти для військових технологій, тактики та процедур, що забезпечує високу оперативну сумісність між збройними силами країн-членів й це дозволяє державам-учасницям оптимізувати свої оборонні стратегії, покращити логістичну підтримку та підвищити загальну ефективність військових операцій. Впровадження стандартів НАТО також стимулює модернізацію національних збройних сил та сприяє впровадженню передових технологій [8, с. 12]. НАТО активно сприяє навчанню та підготовці військового персоналу країн-членів через різноманітні освітні програми, курси та спільні навчання. Альянс організовує регулярні навчання, які дозволяють військовослужбовцям удосконалювати свої навички та обмінюватися досвідом з колегами з інших країн. Такі заходи підвищують професійний рівень національних армій та сприяють зміцненню взаємодії між союзниками. Крім того, участь у навчальних програмах НАТО забезпечує доступ до найсучасніших знань і практик у сфері оборони та безпеки.

Участь у спільних військових операціях НАТО є елементом реалізації національних політик країн-членів, відповідно такі операції дозволяють державам не лише продемонструвати свою готовність до колективної оборони, але й отримати практичний досвід у проведенні комплексних військових операцій. Координація дій у рамках НАТО забезпечує ефективне використання ресурсів, підвищує оперативну сумісність та зміцнює взаємну довіру між країнами-членами й це, у свою чергу, сприяє зміцненню національної безпеки та підвищенню обороноздатності держав-учасниць [9].

Відповідно, до вище відзначеного, у сучасному світі НАТО відіграє ключову роль у формуванні та реалізації публічної політики своїх країн-членів у сфері безпеки та оборони. Членство в Альянсі відкриває перед країнами унікальні можливості для співпраці та впливу на міжнародну арену, але також ставить перед ними значні виклики, які потребують ретельного аналізу та ефективного управління (Табл 1).

Табл. 1. Стратегічні виклики та можливості, з якими стикаються країни-члени НАТО Джерело власна розробка автора на основі []

Вплив діяльності НАТО на формування та реалізацію публічної політики України становить ключовий аспект зовнішньої стратегії країни. Партнерство з альянсом надає Україні значний рівень безпеки та допомагає спрямовувати її політику на шлях до захисту національних інтересів. При цьому, українські лідери стикаються з рядом стратегічних викликів. По- перше, це питання територіальної цілісності та безпеки в умовах війни. Для України важливо забезпечити підтримку НАТО у зміцненні обороноздатності та дотриманні міжнародних стандартів безпеки. По-друге, НАТО є важливим каталізатором реформ в українському оборонному та безпековому секторах. Членство у партнерських програмах НАТО надає Україні можливість модернізувати свої збройні сили, підвищувати їх ефективність та прозорість, що сприяє підвищенню довіри до влади від населення та міжнародних партнерів. Попри це, існують також певні обмеження та недоліки. Наприклад, відсутність чіткого шляху до членства у НАТО створює певні труднощі у формуванні довгострокових стратегій національної безпеки та оборони. Також, у відсутності єдиного погляду на питання реформ та співпраці з альянсом може виникати внутрішній політичний дисонанс [10, с. 33].

Отже, для України важливо продовжувати розвивати стратегічне партнерство з НАТО, акцентуючи увагу на спільних цілях забезпечення мирного та безпечного розвитку регіону. Водночас, країна повинна активно працювати над вирішенням внутрішніх проблем та удосконаленням системи управління для максимізації переваг співпраці з альянсом.

Висновки

Діяльність НАТО суттєво впливає на формування національної політики країн-членів, зокрема через узгодження стратегічних пріоритетів з колективними цілями Альянсу. Країни-члени змушені адаптувати свої оборонні стратегії, що впливає на розподіл ресурсів та визначення національних безпекових пріоритетів й це вимагає ретельного планування та тісної координації між національними урядами та структурами НАТО.

Одним із ключових викликів для країн-членів є необхідність збільшення військових витрат до встановлених НАТО рівнів й це часто стає предметом внутрішніх політичних дебатів, оскільки вимагає перерозподілу бюджетних коштів на користь оборони, що може викликати опір серед населення та політичних сил. Додатково, впровадження стандартів НАТО у національні військові структури потребує значних реформ, які можуть бути складними та дорогими.

Участь у НАТО впливає на зовнішньополітичні стратегії країн-членів, зокрема через необхідність підтримки спільних операцій та місій й це може впливати на двосторонні відносини з країнами, які не є членами НАТО, та вимагати від членів Альянсу гнучкості у дипломатичних підходах. Водночас, членство в НАТО надає країнам можливість впливати на глобальні безпекові політики та брати участь у важливих міжнародних рішеннях.

Співпраця в рамках НАТО відкриває значні можливості для розвитку національних оборонних спроможностей. Спільні навчання та програми обміну досвідом сприяють підвищенню професійного рівня військових, а доступ до передових технологій і озброєнь зміцнює обороноздатність країн- членів й це також дозволяє їм швидше адаптуватися до нових викликів у сфері безпеки, таких як кіберзагрози та тероризм.

Інтеграція з НАТО сприяє покращенню оперативної сумісності збройних сил країн-членів, що є критично важливим для ефективного виконання спільних місій та операцій. Спільні стандарти, процедури та технічні вимоги забезпечують високий рівень координації та взаємодії, що підвищує загальну ефективність Альянсу у вирішенні безпекових завдань.

Вплив діяльності НАТО на формування та реалізацію публічної політики країн-членів є комплексним та багатогранним. З одного боку, він створює значні виклики, пов'язані з внутрішньополітичними та бюджетними питаннями. З іншого боку, НАТО надає унікальні можливості для підвищення національної безпеки та зміцнення міжнародних позицій. Для максимального використання цих можливостей країни-члени повинні активно адаптувати свої політики та стратегії, забезпечуючи при цьому ефективну співпрацю з Альянсом.

Література

Shtogryn M., Ostapiak V., and Kosiuk О. Transformation of public administration mechanisms in the context of war. Coordinates of Public Administration. 2023. № 1. Р. 247-260.

Likarchuk N., Velychko Z., Andrieieva O., Lenda R., & Vusyk H. Manipulation as an element of the political process in social networks. Cuestiones Politicas. 2023. № 41(76). Р. 769-779.

Karamyshev D., Hordiienko L., and Lytvynenko М. Management of the medical and evacuation system development of the armed forces of Ukraine according to NATO standards. Public Administration and Regional Development. 2023. № 20. Р. 445-470.

Likarchuk N., Andrieieva O., Likarchuk D., Bernаtskyi A. Impression marketing as a tool for building emotional connections in the public administration sphere. Studies in Media and Communication. 2022. № 10 (1). Р. 9-16.

Карасаєв С. У., Лікарчук Н. В. Міжнародні аспекти використання інформаційних технологій у державному управлінні. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 2023. №12. С. 151-163.

Zieba R. EU and NATO Eastern Policy. Politics and Security of Central and Eastern Europe: Contemporary Challenges. Cham: Springer International Publishing. 2023. Р. 119-136.

Likarchuk D., Krasnozhon N., Kuchyk O., Kundeus O., Andrieieva O. Theoretical and practical views of political integration in Central and Eastern Europe. Cuestiones Politicas. 2022. № 40 (72). Р. 912-926.

Bert О. Kant's Perpetual Peace (1795) and the Russia-Ukraine/NATO Conflict. Phronimon. 2024. Р. 1-14.

Pata U., et al. Militarization of NATO countries sparks climate change? Investigating the moderating role of technological progress and financial development. Journal of Cleaner Production. 2023. № 409 137241. https://www.sciencedirect.com/getaccess/pii/S0959652623013 999/purchase

Клочко А., Семенець-Орлова І. Система співробітництва з НАТО в зміцненні безпеки державного кордону в сучасних умовах. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. 2023. № 1 (67). Р. 31-36.

References

Shtogryn, M., Ostapiak, V., and Kosiuk, О. (2023). Transformation of public administration mechanisms in the context of war. Coordinates of Public Administration. № 1. Р. 247-260 [in English].

Likarchuk, N., Velychko, Z., Andrieieva, O., Lenda, R., & Vusyk, H. (2023). Manipulation as an element of the political process in social networks. Cuestiones Politicas. № 41(76). Р. 769-779 [in English].

Karamyshev, D., Hordiienko, L., and Lytvynenko, М. (2023). Management of the medical and evacuation system development of the armed forces of Ukraine according to NATO standards. Public Administration and Regional Development. № 20. Р. 445-470 [in English].

Likarchuk, N., Andrieieva, O., Likarchuk, D., BerMtskyi, A. (2022). Impression marketing as a tool for building emotional connections in the public administration sphere. Studies in Media and Communication. № 10 (1). Р. 9-16 [in English].

Karasaiev, S. U., Likarchuk, N. V. (2023). Mizhnarodni aspekty vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii u derzhavnomu upravlinni [International aspects of the use of information technologies in public administration]. Mizhnarodni vidnosyny: teoretyko-praktychni aspekty. № 12. Р. 151-163 [in Ukrainian].

Zieba, R. (2023). EU and NATO Eastern Policy. Politics and Security of Central and Eastern Europe: Contemporary Challenges. Cham: Springer International Publishing. Р. 119-136 [in English].

Likarchuk, D., Krasnozhon, N., Kuchyk, O., Kundeus, O., Andrieieva, O. (2022). Theoretical and practical views of political integration in Central and Eastern Europe. Cuestiones Politicas. № 40 (72). Р. 912-926 [in English].

Bert, О. (2024). Kant's Perpetual Peace (1795) and the Russia-Ukraine/NATO Conflict. Phronimon. Р. 1-14 [in English].

Pata, U., et al. (2023). Militarization of NATO countries sparks climate change? Investigating the moderating role of technological progress and financial development. Journal of Cleaner Production. № 409 137241. https://www.sciencedirect.com/getaccess/pii/S095965262 3013999/purchase [in English].

Klochko A., Semenets-Orlova I. (2023). Systema spivrobitnytstva z NATO v zmitsnenni bezpeky derzhavnoho kordonu v suchasnykh umovakh [The system of cooperation with NATO in strengthening the security of the state border in modern conditions]. Naukovi pratsi Mizhrehionalnoi Akademii upravlinnia personalom. Politychni nauky ta publichne upravlinnia. № 1 (67). R. 31-36 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru