Теоретичне підґрунтя щодо розуміння категорії "впливи" в системі публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичне підґрунтя щодо розуміння категорії "впливи" в системі публічного управління

Матвєєнко Ірина Володимирівна кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри місцевого самоврядування та розвитку територій, Навчально-науковий інститут публічної служби та управління Національного університету "Одеська політехніка"

Анотація

У статті зроблено наголос, що серед українських та зарубіжних наукових досліджень відсутній єдиний підхід щодо визначення категорії "впливи" в системі публічного управління, що обумовлено різним теоретичним підґрунтям їх розуміння. Відзначено, що у наукових джерелах представлено систематичний огляд теорій державного управління, в контексті якого тлумачать категорії "впливи". На основі аналізу наукових джерел виявлено "древо теорій", які є основоположними в науці державного управління та є визначають підґрунтя для дослідження будь-якого явища чи процесу, в тому числі і впливів в системі публічного управління. Зроблено наголос, що в межах "древа теорій" налічується більше 150 теорій, втім, більшість з них об'єднуються в єдиний науковий конструкт, який складається з 15 основних теорій. Виявлено, що сучасні наукові розвідки зосереджені на дослідженні таких видів впливу як: соціальний вплив, вплив мережевого управління, вплив політичного середовища на державне управління; інформаційний вплив та вплив інновацій. Представлено основу змістовну характеристику кожного із зазначених видів впливів та визначено їх роль в системі публічного управління. До теорії, які складають підґрунтя для розуміння "впливів" віднесено: теорію соціального впливу в публічному управлінні (зосереджуються на поясненні глибинних процесів колективного переконання, перетворенні соціальної відповідності та зміни поведінки); теорія мережевого управління (домінуючим є колективний вплив, який об'єднує суб'єктів управління для вироблення спільного бачення, що виходять з інтересів державного та недержавного секторів); теорія мотивації (формує відповідну модель поведінки); теорія інформаційного впливу (інформація впливає на прийняття державних рішень, формування політики та управління в цілому); теорія інновацій (зосереджується на виробленні нових підходів до вирішення складних проблем суспільства, розвитку новітніх технологій). Встановлено, що вплив інновацій в системі публічного управління здійснюється у таких напрямках як: вироблення нових форм підзвітності, створення нових підходів до переосмислення системи з урахуванням новітніх технологій, збереження ідентичності та посилення справедливості, винайдення нових способів залучення громадян.

Ключові слова: впливи, теорія впливів, система впливів, система публічного управління, види впливів.

Matvieienko Iryna Volodymyrovna Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, ssociate Professor of the Department of Local Self-Government and Territorial Development, Educational and Scientific Institute of Public Service and Management, National University "Odesa Polytechnic"

THEORETICAL FOUNDATION FOR UNDERSTANDING THE CATEGORY "IMPACT" IN THE PUBLIC ADMINISTRATION SYSTEM

Abstract. The article emphasizes that among Ukrainian and foreign scientific studies there is no unified approach to defining the category of "influences" in the public administration system, which is due to different theoretical foundations of their understanding. It is noted that scientific sources present a systematic review of theories of public administration, in the context of which the categories of "influences" are interpreted. Based on the analysis of scientific sources, a "tree of theories" was identified, which are fundamental in the science of public administration and determine the basis for the study of any phenomenon or process, including influences in the public administration system. It is emphasized that there are more than 150 theories within the "tree of theories", however, most of them are combined into a single scientific construct, which consists of 15 main theories. It was found that modern scientific intelligence is focused on the study of such types of influence as: social influence, influence of network management, influence of the political environment on public administration; information impact and innovation impact. The basic substantive characteristics of each of the mentioned types of influences are presented and their role in the public administration system is defined. The theories that form the basis for understanding "influences" include: the theory of social influence in public administration (focusing on the explanation of the deep processes of collective persuasion, the transformation of social conformity and behavior changes); the theory of network management (dominant is the collective influence that unites management subjects to develop a common vision based on the interests of the state and non-state sectors); the theory of motivation (forms an appropriate model of behavior); the theory of informational influence (information affects public decision-making, policy formation and management in general); innovation theory (focuses on the development of new approaches to solving complex societal problems, the development of the latest technologies). It has been established that the impact of innovations in the public administration system is carried out in such directions as: developing new forms of accountability, creating new approaches to rethinking the system taking into account the latest technologies, preserving identity and strengthening justice, inventing new ways of engaging citizens.

Keywords: influences, theory of influences, system of influences, system of public management, types of influences.

Постановка проблеми. Категорія "впливи" має багато різноманітних визначень в різних наукових галузях. Слід відзначити, що не дивлячись на великих спектр наукових досліджень, єдиного підходу до визначення поняття "впливи" не існує. Так, існують визначення, в яких впливи розуміються в декількох контекстах: здатність впливати на людей, речі, події; примусити об'єкт впливу змінити поведінку; вплив влади на людей через відповідний інструментарій впливів. Також впливи розглядаються в контексті концепції влади, яка вважається соціальною концепцією, оскільки вона є фундаментальною та складною. Вважається, що влада, якою володіє особа або група, може бути визначена лише відносно сфери осіб, над якими ця влада може здійснюватися, і набору соціальних ресурсів, які становлять важелі цієї влади. З цієї позиції, впливи відіграють ключову роль в системі публічного управління, оскільки спрямовані на досягнення певного результату. вплив публічний управління

Теорії займають центральне місце в науці з державного управління. Вони здійснюють опис багатогранних та складних явищ та процесів, а також допомагають їх розуміти та передбачити у практичному вимірі. Це обумовлює потребу у проведенні подальших досліджень щодо розуміння категорії "впливи" в системі публічного управління з конкретизацією у теоретичному вимірі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасних наукових джерелах велика кількість досліджень присвячена розумінню категорії "впливи" з різних позицій та в контексті різних теорій. Визначаються наукові розвідки, в яких представлено основі теорії державного управління, які складають підґрунтя для дослідження різноманітних суспільних відносин, явищ та процесів. Зокрема, визначено близька 150 теорій, які є підґрунтям досліджень в межах науки державного управління, деякі з них об'єднані в певні наукові конструкти [3]. Є наукові здобутки, які розглядають та тлумачать дефініцію "впливи" в контексті таких теорій як: теорія принципіал-агента; інституціональна теорія; теорія демократії; теорія мотивації державної служби; теорія непередбачених обставин; теорія соціального обміну; теорія систем; теорія ефективного державного управління; теорія самовизначення; поведінкова теорія; теорія цілепокладання; теорія соціального навчання; теорія соціальної ідентичності; теорія очкування [3]; теорія соціального впливу в публічному управлінні; теорія мотивації [6]; теорія мережевого управління; теорія колективного управління; теорія міжсекторальної співпраці [1; 5]; теорія політичного впливу [7]; теорія інформаційного впливу [5]; теорія інновацій [4] та ряд інших.

Втім, слід відзначити, що розуміння категорії "впливи" в системі публічного управління потребує проведення подальших наукових досліджень, як в теоретичній, так і в практичній площині.

Мета статті - виявити основні теорії, в межах яких розкривається зміст категорії "впливи" в системі публічного управління та встановити їх спрямованість у практичному вимірі.

Виклад основного матеріалу. Серед українських та зарубіжних наукових досліджень відсутній єдиний підхід щодо визначення категорії "впливи" в системі публічного управління, що залежить від теоретичного підґрунтя їх визначення. Втім, слід відзначити, що більшість дослідників визначає ключову роль впливів в процесі управління, оскільки вони спрямовані на формування спільного розуміння проблеми та спільного підходу до її вирішення шляхом узгоджених дій між всіма учасниками. Так, науковець Ф. Хаттке (2023) у своїй розробці представив систематичний огляд теорій державного управління, в контексті якого тлумачать категорії "впливи". Так, на його думку, теорії та "древо теорій" є основоположними в державному управлінні та є визначають підґрунтя для дослідження будь-якого явища чи процесу. В межах "древа теорій" налічується більше 150 теорій, які складають основу дослідження в межах науки державного управління. Втім, дослідник стверджує, що більшість з них об'єднуються в єдиний науковий конструкт, який виокремлює 15 основних теорій. Теорії значно різняться з точки зору дисциплінарного підґрунтя, методологічного вибору, географічних умов, різноманітності авторів та виходу за межі академічного кола. Це призводить до певної їх дисперсії в межах макро- і мікротеорій, а інколи навіть до низької суспільної значимості [3].

Ф. Хаттке (2023) робить наголос, що:

- теорії слід розглядати як важливий інструмент для науковців державного управління не лише для просування досліджень, а й для надання рекомендацій у практичному вимірі;

- при вивченні будь-якого явища спиратися на дослідницькі статті, що ґрунтуються на методах, оскільки вони мають більше практичних наслідків;

- найбільш центральні теорії, в першу чергу, ґрунтуються на фактах західних досліджень, а отже, слід враховувати умови практичного їх застосування;

- чим актуальніша теорія з практичної точки зору, тим менше вона актуальна для ширших соціальних проблем і навпаки [3].

З цієї позиції, Ф. Хаттке (2023) виявлено основні теорії державного управління та встановлено їх основну роль в наукових розвідках з 2000 по 2019 рік: теорія принципіал-агента; інституціональна теорія; теорія мережевого управління; теорія демократії; теорія мотивації державної служби; теорія непередбачених обставин; теорія соціального обміну; теорія систем; теорія ефективного державного управління; теорія самовизначення; поведінкова теорія фірми; теорія цілепокладання; теорія соціального навчання; теорія соціальної ідентичності; теорія очкування [3].

Допоміжними теоріями визначено наступні: політико-економічна теорія; парадигми; теорія ресурсної залежності; поведінкова теорія; теорія непередбачених обставин; теорія високої надійності; теорія культури; теорія поля; теорія структурування; теорія практики; нова теорія державного управління; теорія неупередженого управління; теорія настанов; теорія верхніх еталонів; теорія публічності; теорія суспільної цінності; теорія публічності; теорія дифузії політики; теорія економічного розвитку; теорія спільнот; теорія навчання; теорія бюджетування; теорія залежності; коаліційна теорія; акторно-мережева теорія; теорія влади; еволюційна теорія; теорія стратегії; ресурсна теорія; теорія конфлікту; теорія людського капіталу; теорія стейхолдерів; теорія легітимності; теорія позитивного бухгалтерського обліку; теорія копродукції; теорія довіри; теорія державного управління; теорія управління державною службою; теорія кооперації; теорія соціальних мереж; теорія соціального капіталу; теорія колективних дій; теорія спільного мережевого управління; теорія політичного делегування і управління; теорія підзвітності; теорія ігор; теорія регуляції; теорія трансакційних витрат; унітарна виконавча теорія; теорія принципал-агент; теорія управління; теорія стимулювання; теорія сигналізації; теорія суспільних благ; теорія державних видатків; теорія права власності; розмір/сфера застосування теорії державного управління; призматична теорія; теорія оцінювання програм; теорія сучасності; теорія планування; теорія управління; теорія систем; теорія складності; теорія переосмислення; конституційна теорія; теорія бюрократії М. Вебера; теорія бюрократичного управління; теорія адміністративної теорії; теорія реалізації політики; теорія демократичних еліт; феміністична теорія; теорія встановлення порядку денного; теорія соціального руху; теорія обрамлення; наративна теорія; теорія знань; теорія участі; дорадча теорія; теорія дискурсу; теорія демократії; постмодерністська теорія; критична теорія; теорія комунікативної дії; теорія справедливості; теорія громадянства; теорія моралі; теорія ліберального інтернаціоналу; теорія політики; Неокласична теорія виробництва; теорія публічних фінансів; теорія фіскального федералізму; теорія некомерційного сектору; теорія неспроможності уряду; теорія багаторівневого управління; теорія європейської інтеграції; теорія екологічної модернізації; теорія держави загального добробуту; теорія міського режиму; теорія держави; теорія енергетичних ресурсів; теорія зайнятості; теорія голосування; теорія децентралізації; теорія ролей; теорія ефективності лідерства; теорія трансформацій; теорія адміністративного лідерства; теорія збереження ресурсів; теорія соціального обміну; теорія передбачуваної організаційної підтримки; теорія подібності; теорія міжгрупового конфлікту; теорія соціальної ідентичності; теорія самокатегори- зації; теорія соціалізації; теорія представницької бюрократії; теорія політичного дизайну; теорія когнітивного дисонансу; теорія потреб людини; теорія самоефективності; теорія соціального порівняння; теорія обґрунтованих дій; теорія обґрунтованих дій; теорія запланованої поведінки; теорія задоволеності громадян; теорія перспектив; теорія прийняття рішень; теорія управління ефективністю; теорія організаційного навчання; теорія двозначності цілей; теорія організаційних зобов'язань; теорія X / Y; теорія справедливості; теорія цілепокладання; теорія очікування; психологічна теорія контракту; теорія волонтерства; теорія самовизначення; теорія скупченості мотивацій; теорія відповідності людини і середовища; теорія ефективного уряду [3].

При дослідженні соціального впливу в публічному управлінні, у наукових джерелах виокремлюється теорія соціального впливу, сформульована Гербертом Кельманом на початку 1950-х років. Ця теорія пояснює умови, за яких соціальний вплив викликає зміну ставлення або поведінки [6]. Теорія розвивалася на основі значних соціальних і політичних потрясінь, прикладом яких стали рухи за громадянські права та антивоєнні протести. Дослідження соціального впливу зосереджуються на поясненні глибинних процесів колективного переконання та перетворення соціальної відповідності на зміну ставлення та поведінки. Теорія соціального впливу прослідковується у трьох основних напрямах досліджень, що заклали основу для аналізу різних мотиваційних підстав зміни ставлення; конформізм і соціальна динаміка; дослідження когнітивного дисонансу і послідовності; функціональні теорії ставлення [6].

В межах теорії соціального впливу визначається три способи прийняття соціального впливу, а саме: відповідність, ідентифікація та інтерналізація. Г. Кельман (1974) визначив соціальний вплив як зміну поведінки в соціальних умовах, викликане однією людиною або групою людей. Комплаєнс, ідентифікація та інтерналізація являють собою реакції на соціальні впливи, які розглядаються як результати динамічних процесів взаємодії з агентом (агентами) впливу в інформаційному та мотиваційному контексті [6].

Зарубіжні дослідники Х.А. Рейєс-Гонсалес, Ф. Агнессенс, М. Естеве (2023) впливи в публічному управлінні розглядають в контексті мережевого управління. Відзначається, що в мережах управління деякі суб'єкти управління мають більший вплив, оскільки обмін інформацією є важливим посередником у цих відносинах та залежить від рівня мотивації. На міжнародному рівні, як правило превалює колективний вплив, який має свої прояви в рамках управлінських мереж. Суб'єкти об'єднуються для колективних обговорень щодо вироблення спільного бачення та виходять з інтересів державного управління державного та недержавного секторів, формалізуючи простори для міжсекторальної співпраці, обміну інформацією та прийняття рішень. Поділяючи науковий погляд Т. Беслі та М. Гамак (2018) дослідники Х.А. Рейєс-Гонсалес, Ф. Агнессенс, М. Естеве (2023) наголошують, що суб'єкти управління розглядають інших акторів як впливових учасників через призму мотивації участі. З цієї позиції, зроблено наголос на теорії мотивації, яка в системі впливів публічного управління займає одне із центральних місць, втім потребує подальшого систематичного вивчення. Науковці зосереджують увагу на вивчені розуміння мотивації в контексті концепції колективних дій, яка пояснює яким чином поліцентричні та колаборативні системи управління працюють на практиці [5].

Вплив політичного середовища на державне управління стосується аспекту встановлення відносин між політикою та адміністрацією. Наприклад, якщо розглядати зовнішньополітичний вплив на інституцію, то очікується, що вища політична керівна влада узгоджуватиме державні інститути відповідно до своїх цілей. Найпомітнішим наслідком зовнішньої політики є те, що вона створює проблему рольової невизначеності. Перед державними управлінцями постає складне завдання щодо визначення та виконання своїх ролей. Здебільшого, це відбувається тоді, коли тиск з боку політичного впливу високий. Державні адміністратори можуть отримувати різні інструкції від різних суперечливих політичних впливів, і цей аспект створює ланцюжок проблем для всієї інституції. Бюрократія має істотний вплив на життєво важливий аспект прийняття рішень в організації. Крім того, залежно від різних державних інститутів, політичний вплив має різні, але критичні наслідки, такі як зменшення суспільної поваги та віри в ці інститути. Одна з найважливіших ролей державного управління полягає в тому, що ефективне служіння суспільству стоїть на першому місці. Таким чином, відсутність цієї довіри ставить під загрозу відносини між державними інституціями, які мають вирішальне значення для безперебійної роботи уряду. Зовнішньополітичний вплив має і позитивну сторону. Політичне втручання та вплив створюють платформу для зближення між двома сферами влади. Це створює позитивні комунікаційні шляхи, які доповнюють відносини між урядом і адміністрацією. Це вигідно тим, що дозволяє обмінюватися ідеями між цими взаємопов'язаними аспектами управління. Отримана зручність значною мірою сприяє підвищенню ефективності та потенціалу державного управління та держави щодо реалізації політики. Прояви політичного впливу, стосується державного управління та персоналу. Призначення осіб на посади державного управління має ґрунтуватися на заслугах особи. Причина цього полягає в тому, що робота державного адміністратора є вимогливою і вимагає досвідчених і кваліфікованих людей. У деяких випадках це не береться до уваги, і робляться призначення під політичним впливом. Це ускладнює законний відбір найбільш кваліфікованої людини на роботу, тим самим впливаючи на якість адміністративних рішень, які будуть прийматися [7].

Наукові наробки також зосереджені на виявленні факторів впливу мережевого управління, розробці механізмів винагород, які задовільнять партнерів при досягнені цілей спільного управління та колективних дій [1].

В сучасних дослідження відмічаються суперечки щодо впливу та контролю над ресурсами та його результатами в партнерствах. Вплив є одним з найбільш фундаментальних показників досягнення результату, але в розвідках з державного управління, вказано на доцільності здійснення контролю за діями суб'єктів управління та прийнятими рішеннями. Вплив ґрунтується на компетентності та зазвичай, розуміється як сприйняття управлінського процесу між всіма суб'єктами в системі публічного управління [5].

Наступна група дослідників П. Кантареллі, Н. Белль та Дж. Л Холл (2023) наголошує на першочерговості інформаційного впливу в системі публічного управління, оскільки саме інформація відіграє центральну роль у прийнятті державних рішень, як у формуванні політики, так і в управлінні. У науковому вимірі дослідження інформаційного впливу зосереджені на таким напрямах як: управління ефективністю; розробка та реалізація політики; управління зацікавленими сторонами; бюджетування та фінанси; управління людськими ресурсами; психологія та прийняття рішень; управління ризиками та кризами; алгоритмічні рішення та штучний інтелект; адміністративне навантаження [5].

Науковий синтез щодо дослідження інформаційного впливу спрямований на посилення теоретичного та концептуального розвитку в науковому та практичному розумінні використання інформації в державному управлінні та прийнятті управлінських рішень [5].

У глобалізовану світі інновацій в системі публічного управління відіграють ключову роль у побудові належного врядування та є предметом досліджень серед науковців. Так, Е. Онгаро, Т. Гонг та І. Цзін (2021) зазначають, що не дивлячись на великий масив літератури, яка присвячена інноваціям, проблематика впливу інновацій та їх роль в системі публічного управління досліджена недостатньо. Визначається потреба у проведені комплексних досліджень до цієї проблематики та виявлення аналітичних поглядів на вплив різних контекстів на інновацій в публічному управлінні та механізмів, за допомогою яких може відбуватися вплив. Фахівці (Е. Онгаро, Т. Гонг та І. Цзін (2021) наголошують, що в даному процесі можуть виникати теоретичні та методологічні складності при відокремленні контекстуальних впливів від інших факторів [4].

Обсерваторія інновацій державного сектору Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР) ставить визначає інновації як основний інструментарій у діяльності урядів, які орієнтовані на вироблення нових підходів до вирішення складних проблем суспільства. Уряди багатьох країн вже кілька десятиліть працюють над тим, щоб відкрити свої системи для громадськості. Проте процеси глобалізації, розвиток нових технологій, зростаючі очікування громадян змісили трансформувати підходи до встановлення взаємодії. У Звіті "Глобальні тенденції державних інновацій 2023" представлено основні тенденції у глобальному контексті при запровадженні інновацій, які стосуються наступного [2]:

1. Вироблення нових форм підзвітності. ОЕСР взяла на себе провідну роль у просуванні зусиль ОЕСР, пов'язаних зі штучним інтелектом. Так, у 2019 році було прийнято Принципи ОЕСР щодо штучного інтелекту. Інноваційний набір міжурядових стандартів щодо штучного інтелекту наголошує на важливості забезпечення того, щоб системи штучного інтелекту втілювали цінності, орієнтовані на людину, такі як справедливість, прозорість, зрозумілість та підзвітність тощо.

2. Створення нових підходів до переосмислення системи з урахуванням новітніх технологій. Наприклад, пандемія COVID-19 привернула увагу до підвищення якості надання медичних послуг завдяки швидкому масштабуванню технологічних інновацій, особливо для охорони здоров'я на відстані. Однак глобальні демографічні тенденції, зокрема старіння та зростання хронічних захворювань, вимагали зміни підходу ще до кризи. В умовах зростаючого попиту розрізнені системи охорони здоров'я спонукали до закликів до більш орієнтованих на людей, інтегрованих підходів. Такі системи також можуть надавати якісніші дані для досягнення кращих результатів, дозволяючи урядам та іншим системам охорони здоров'я використовувати новітні технології для кращого розуміння пацієнтів і захворювань. Це вимагає переходу до системних підходів, переорієнтації державних процесів і потоків даних.

3. Збереження ідентичності та посилення справедливості. Тиск глобалізації посилює нерівність. Громади корінних народів піддаються особливому ризику, оскільки уряди розробляють інклюзивні зусилля на основі даних, щоб протистояти викликам, з якими вони стикаються, забезпечуючи при цьому повагу до їхніх прав, інтересів, ідентичності та цінностей. На місцевому рівні державна підтримка цифровізації культур допомагає забезпечити справедливий розподіл переваг від інновацій, одночасно сприяючи сталому розвитку. Уряди також розробляють інноваційні стратегії для подолання кризи вартості життя, безробіття, відсутності належного житла та бездомності, злочинності, зростання бідності, гендерної дискримінації та нерівності в ширшому сенсі, у тому числі за допомогою даних та системних підходів, а також працюють над подоланням цифрового розриву. На глобальному рівні уряди працюють над протидією формам нерівності на платформах гіг- економіки, створюючи альтернативи та забезпечуючи соціальну стійкість.

4. Нові способи залучення громадян. Взаємодія з громадянами постійно зростає, оскільки уряди працюють над посиленням представництва, участі та відкритості. Однак серед громадян залишається низький рівень впливу на розробку та надання державних політик і послуг, особливо серед молоді. Задля вирішення цього питання, уряди використовують складні методи зв'язку та співпраці з громадськістю. Вони включають створення постійних громадських рад, просування підходів до громадянської науки, переосмислення громад та використання технологічних інновацій для зміцнення довіри громадськості, а також колективну трансформацію як фізичного, так і віртуального середовища [2].

Отже, різноманітність підходів до розуміння категорії "впливи" в системі публічного управління потребує проведення подальших наукових досліджень задля виявлення теоретичного підґрунтя та практичної спрямованості впливів у практичному вимірі.

Висновки

Проведений аналіз науково-прикладних досліджень продемонстрував відсутність єдиного підходу щодо розуміння категорії "впливи" серед дослідників, що обумовлено великою кількістю теорій, в контексті яких вони тлумачиться. Виокремлюються наукові розвідки, де комплексно представлено основі теорії державного управління ("древо теорій") та зроблено їх систематизацію відповідно до наукових конструктів.

Теорії значно різняться з точки зору дисциплінарного підґрунтя, методологічного вибору, географічних умов, різноманітності поглядів авторів. Це призводить до певної їх розгалуженості в межах макро- і мікротеорій, а інколи навіть до низької суспільної значимості. Наголошено на потребі проведення подальших наукових розвідок щодо дослідження впливів в аспекті ієрархії та систематизації з урахуванням теоретичного підґрунтя їх розуміння.

Література

1. Fischer M., Maag S. Actors in forums: work input and different types of benefits. Journal of Public Policy. 2022. Vol. 4. Iss. 3. Р. 1-20. URL: https://doi.org/10.1017/S0143814X22000022 (дата звернення: 25.04.2024).

2. Global Trends in Government Innovation. Observatory of Public Sector Innovation. OECD. Published on 15 May 2023. URL https://oecd-opsi.org/publications/trends-2023/ (дата звернення: 25.04.2024).

3. Hattke F. Theories and theorizing in public administration: A systematic review. Рublic administration Review. 2023. Vol. 83. Iss. 6. P. 1542-1563. URL: https://doi.org/10.1111/puar. 13730 (дата звернення: 15.05.2024).

4. Ongaro Е., Gong Т., Jing Y. Public administration, context and innovation: A framework of analysis. Public administration and Development. 2021. Vol. 41. Iss. 1. URL: https://doi.org/10.1002/pad.1902 (дата звернення: 29.05.2024)

5. Reyes-Gonzalez J. A., Agneessens F., Esteve M. Shaping influence in governance networks: The role of motivations and information exchange. Public administration. 2023. Vol. 102. Iss. 4. URL: https://doi.org/10.1111/padm.12942 (дата звернення: 15.05.2024)

6. Social Influence Theory: A review. TheoryHub. URL: https://open.ncl.ac.uk/theories/ 15/social-influence-theory/ (дата звернення: 16.05.2024)

7. The Effect of A Political Environment on Public Administration. EdduSaver. 2024. URL: https://www.eddusaver.com/the-effect-of-a-political-environment-on-public-administration/ (дата звернення: 22.05.2024).

8. References:

9. Fischer, M., & Maag, S. (2022). Actors in forums: work input and different types of benefits. Journal of Public Policy. Vol. 4. Iss. 3. Р. 1-20. Retrieved from https://doi.org/10.1017/ S0143814X22000022

10. Global Trends in Government Innovation (2023). Observatory of Public Sector Innovation. OECD. Retrieved from https://oecd-opsi.org/publications/trends-2023/

11. Hattke, F. (2023). Theories and theorizing in public administration: A systematic review. Public administration Review. Vol. 83. Iss. 6. P. 1542-1563. Retrieved from https://doi.org/ 10.1111/puar.13730

12. Ongaro, Е., Gong, Т., & Jing, Y. (2021). Public administration, context and innovation: A framework of analysis. Public administration and Development. Vol. 41. Iss. 1. Retrieved from https://doi .org/10.1002/pad.1902

13. Reyes-Gonzalez, J. A., Agneessens, F., & Esteve, M. (2023). Shaping influence in governance networks: The role of motivations and information exchange. Public administration. Vol. 102. Iss. 4. Retrieved from https://doi.org/10.1111/padm.12942

14. Social Influence Theory: A review. TheoryHub. Retrieved from https://open.ncl.ac.uk/ theories/15/social-influence-theory/

15. The Effect of A Political Environment on Public Administration (2024). EdduSaver. Retrieved from https://www.eddusaver.com/the-effect-of-a-political-environment-on-public- administration/ (дата звернення: 22.05.2024).

Размещено на Allbest.ru