Методика виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування

Корнійчук Олександр Олександрович

аспірант, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

Анотація

Стаття присвячена розробці методичного інструментарію виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування. Представлено класифікацію методів, що можуть використовуються у процесі аналізу загроз національній безпеці у процесі децентралізації. Відзначено, що сучасна методологія аналізу ризиків поєднує взаємодоповнюючі кількісні та якісні підходи, визначено умови їх застосування. Сформовано перелік факторів, які впливають на вибір конкретного методу виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування. Наведено приклади застосування методик оцінювання окремих складових національної безпеки в Україні. Визначено відповідність різних методів, які можуть бути поєднані в рамках відповідної методики, конкретним етапам алгоритму виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування. Доведено, що ідентифікація зацікавлених сторін дозволяє підготувати матрицю зацікавлених сторін, яка є корисною при оцінці ризиків та подальшому управлінні ризиками, представлено приклад такої матриці. Для управління ризиками пов'язаних із стейкхолдерами, запропоновано використовувати такий інструмент, як таблиця контролю ризиків., в яку мають вноситись стейкхолдери, ризики пов'язаних із кожним з них та план контрзаходів для кожного ризикового випадку, попередньо ідентифікованого та проаналізованого. Запропоновано використовувати чек лист, який є списком питань для перевірки стану контрольованості ризиків і загроз та дозволяє систематично підходити до оцінки процесів, підвищуючи ефективність і точність виявлення потенційних ризиків і проблемних зон.

Ключові слова: виявлення загроз, оцінювання загроз, децентралізація системи публічного управління, методика, матриця зацікавлених сторін, чек-лист.

Korniychuk Oleksandr Oleksandrovich post-graduate, Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv

Abstract

THE METHOD OF DETECTING AND ASSESSING NATIONAL SECURITY THREATS IN THE PROCESS OF DECENTRALIZATION OF THE PUBLIC MANAGEMENT AND ADMINISTRATION SYSTEM

The article is devoted to the development of methodological tools for identifying and assessing threats to national security in the process of decentralization of the public management and administration system. The classification of methods that can be used in the process of analyzing threats to national security in the process of decentralization is presented. It is noted that the modern methodology of risk analysis combines complementary quantitative and qualitative approaches, the conditions of their application are defined. A list of factors influencing the choice of a specific method of identifying and assessing threats to national security in the process of decentralization of the public management and administration system was formed. Examples of the application of evaluation methods of individual components of national security in Ukraine are given. The correspondence of various methods, which can be combined within the framework of the appropriate methodology, to specific stages of the algorithm for identifying and assessing threats to national security in the process of decentralization of the public management and administration system is determined. It has been proven that the identification of interested parties allows to prepare a matrix of interested parties, which is useful in risk assessment and further risk management, an example of such a matrix is presented. To manage the risks associated with stakeholders, it is proposed to use such a tool as a risk control table, in which the stakeholders, the risks associated with each of them, and a countermeasure plan for each risk case, previously identified and analyzed, should be entered. It is proposed to use a checklist, which is a list of questions to check the state of control of risks and threats and allows a systematic approach to process evaluation, increasing the efficiency and accuracy of identifying potential risks and problem areas.

Keywords: identification of threats, assessment of threats, decentralization of the public management system, methodology, matrix of interested parties, checklist.

Актуальність проблеми

загроза національна безпека

Процес децентралізації системи публічного управління та адміністрування супроводжується низкою викликів та загроз, що вимагають розгляду методик для їх своєчасного виявлення та оцінювання. Для своєчасного виявлення та оцінювання цих викликів і загроз необхідно розробити та впровадити ефективні методики моніторингу та оцінки ризиків. Це включає створення системи показників для оцінки ефективності децентралізації, регулярні аудити та перевірки, а також залучення громадськості до процесу контролю. Методологія виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування є багатофакторним підходом, що поєднує аналітичні, стратегічні та управлінські методи для забезпечення комплексної та ефективної оцінки загроз та розробки відповідних заходів реагування.

Дослідження та розробка методики виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування є надзвичайно актуальним та необхідним для забезпечення стабільності, безпеки та ефективного управління в державі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різноманітні аспекти виявлення та оцінювання загроз національній безпеці були предметом багатьох досліджень у сфері державного управління. Серед відомих дослідників, які працювали у цій царині варто відзначити таких як: та інші.

Незважаючи на значну кількість праць, присвячених методичним питанням оцінювання загроз національної безпеки єдиного підходу, який був б покладений в основу вітчизняної системи моніторингу загроз національній безпеці та закріплений відповідним нормативно-правовим актом наразі не існує. Відповідно, виникає необхідність опрацювання підходів, які можуть бути застосовані для виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування.

Мета статті: на основі систематизації існуючих наукових доробків у сфері оцінки ризиків національній безпеці розробити методичний інструментарій виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування.

Виклад основного матеріалу

В Україні різні міністерства та відомства в даний час здійснюють оцінювання загроз відповідно до своїх сфер відповідальності, використовуючи при цьому власні методи, критерії та підходи [1, с.43]. Основна проблема полягає в тому, що отримані таким чином результати оцінювання важко, а іноді й неможливо порівняти. Це перешкоджає об'єктивному ранжуванню загроз, розумінню їх взаємного впливу, групуванню за різними критеріями та визначенню сукупних впливів на цільові групи.

Одним з найбільш дискусійним і трудомістким процесом оцінювання загроз національній безпеці на будь якому рівні є вибір найбільш адекватних методів для здійснення оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування. Сучасна методологія аналізу ризиків поєднує взаємодоповнюючі кількісні та якісні підходи (табл. 1). Оцінка ризиків включає визначення їх величини (ступеня) кількісними або якісними методами і є одним з етапів аналізу ризиків.

Таблиця 1

Класифікація методів, що можуть використовуються у процесі аналізу загроз національній безпеці у процесі децентралізації

Примітка. Систематизовано автором заданими [2; 3; 4; 5].

Метою якісного аналізу є ідентифікація чинників, областей та видів ризиків. Кількісний аналіз ризиків дозволяє чисельно визначити розміри окремих ризиків та загальний рівень ризику. Результати якісного аналізу слугують вихідною інформацією для проведення кількісного аналізу, таким чином, якісний і кількісний аналізи ризиків взаємно доповнюють один одного [6].

Якісна оцінка ризиків являє собою процес проведення якісного аналізу для ідентифікації ризиків, що потребують негайного реагування. Така оцінка визначає важливість кожного ризику та обирає відповідний спосіб реагування [4]. Завдання якісного аналізу ризику включають виявлення джерел і причин ризику, а також етапів і робіт, під час виконання яких цей ризик може виникнути. Це передбачає визначення потенційних зон ризику, виявлення ризиків, які супроводжують здійснення діяльності, а також прогнозування практичних вигод і можливих негативних наслідків прояву виявлених ризиків [3].

Кількісна оцінка ризиків забезпечує більш точні рішення порівняно з якісною оцінкою [2]. Однак її проведення супроводжується значними труднощами, оскільки для кількісної оцінки необхідна відповідна вихідна інформація. Основою кількісної оцінки ризиків пропонується використовувати методику, яка застосовується під час аудиторських перевірок, зокрема оцінку ризиків за контрольними точками діяльності. Використання цього методу разом з результатами якісного аналізу дозволяє здійснювати комплексну оцінку ризиків. Кількісна оцінка ризиків базується на даних, отриманих під час якісної оцінки, тобто оцінюються лише ті ризики, які наявні під час виконання конкретної операції алгоритму прийняття рішення.

Вибір конкретного методу залежить від багатьох факторів [5]:

для кожного типу ризику існують специфічні методи аналізу та особливості їх реалізації;

обсяг і якість вихідних даних відіграють важливу роль в аналізі ризиків;

важливо враховувати динаміку показників, що впливають на рівень ризику, при їх аналізі;

під час вибору методів аналізу слід враховувати не лише глибину розрахункових даних, а й горизонт прогнозування показників, що впливають на рівень ризику;

значення мають терміновість і технічні можливості проведення аналізу;

ефективність методів аналізу ризику зростає при формалізації ризику для математичного моделювання його впливу.

Методики оцінки та аналізу ризиків можна умовно поділити на три групи.

1. Методики, які використовують оцінку ризику на якісному рівні (наприклад, за шкалою «високий», «середній», «низький»). При якісній оцінці ризику визначають наслідки, ймовірність та рівень ризику за експертними шкалами; оцінка наслідків та ймовірності можуть бути об'єднані; порівняльну оцінку рівня ризику у разі проводять відповідно до якісними критеріями. Перевага аналізу полягає в тому, що він дозволяє швидко з мінімальними витратами визначити максимально можлива кількість факторів та сфер, у яких можливий прояв ризиків. Недоліком якісного підходу є те, що шкала оцінки має суб'єктивний характер, крім того, можуть виникнути складності у порівнянні загроз однієї категорії.

2. Кількісні методики (ризик оцінюється через числові значення, наприклад, розмір можливих річних втрат). При використанні методик, які здійснюють оцінку на кількісному рівні, оцінюється практична значимість та вартість наслідків, їх ймовірності, і виходить значення рівня ризику у певних одиницях. Однак повний кількісний аналіз не завжди може бути можливий. У разі існує потреба у залученні фахівців для ранжування ризиків. Перевага кількісних методів полягає у можливості при порівнянні ризиків якісніше встановити пріоритети для подальшого їх вирішення. Недоліком кількісних методів є те, що вони не зважають на причини виникнення ризиків та їх наслідки. Використання такого підходу є доцільним щодо оцінювання явищ, процесів, які мають чіткий кількісний вимір та обґрунтовану базу для порівняння.

3. Змішані методики. При аналізі ризиків та загроз доцільно використовувати змішані методики, які застосовують як якісні, так і кількісні шкали оцінювання.

Приклади застосування методик оцінювання окремих складових національної безпеки наведено у таблиці 2.

Таблиця 2

Приклади застосування методик оцінювання окремих складових національної безпеки в Україні

Примітка. Систематизовано автором

З урахуванням цього можемо визначити відповідність різних методів, які можуть бути поєднані в рамках відповідної методики, конкретним етапам алгоритму виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування (табл. 3).

Таблиця 3.

Відповідність методів етапам алгоритму виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування

Примітка. Систематизовано автором.

Безпосереднім бенефіціаром процесу управління ризиками в державному управлінні кризою є місцева громада. Проте в середовищі органу публічного управління, відповідального за аналіз ризиків, є низка суб'єктів, які впливають на його діяльність у цій сфері, іншими словами, зацікавлені сторони. Під цим терміном слід розуміти як юридичних, так і фізичних осіб, які представляють інтереси та впливають на процес прийняття рішень та реалізацію заходів з управління ризиками і загрозами. У рамках визначення зацікавлених сторін для управління ризиками і загрозами слід оцінити, яка зацікавлена сторона має знання, компетентність і можливість впливу на відповідний ризик. Ідентифікація загроз повинна відбуватися в такій послідовності: загроза, система, підсистема, група ресурсів, об'єкт, від якої виходить загроза, зацікавлені сторони.

Ідентифікація зацікавлених сторін дозволяє підготувати матрицю зацікавлених сторін, яка є корисною при оцінці ризиків та подальшому управлінні ризиками. Приклад такої матриці представлений у таблиці 4.

Ключові зацікавлені сторони -- це особи, групи або організації, які мають значний вплив на конкретну систему, підсистему, групу ресурсів, об'єкт, від якої виходить загроза, або на яких ці загрози мають великий вплив. У контексті національної безпеки, це можуть бути органи публічного управління та адміністрування на місцевому рівні, правоохоронні структури, служби надзвичайних ситуацій та інші установи, відповідальні за забезпечення безпеки.

Таблиця 4

Матриця зацікавлених сторін

Примітка. Систематизовано автором.

Чутливі зацікавлені сторони -- це особи або групи, які є особливо вразливими до змін у безпеці певної системи. Це можуть бути громадяни або організації, які найбільше постраждають у разі порушення безпеки. Наприклад, це можуть бути пацієнти медичних закладів, мешканці будинків поруч із небезпечними об'єктами або підприємства, які залежать від стабільного постачання ресурсів.

Відсутність залежності означає, що певні зацікавлені сторони не мають значного впливу на конкретну систему, підсистему, групу ресурсів, об'єкт, від якої виходить загроза або не зазнають значного впливу від його стану. У матриці зацікавлених сторін це означає, що даний об'єкт не має безпосереднього впливу на відповідну зацікавлену сторону або навпаки.

Для управління ризиками пов'язаних із стейкхолдерами, нами пропонується використовувати такий інструмент, як таблиця контролю ризиків. В таблицю вписуємо стейкхолдерів, ризики пов'язаних із кожним конкретним стейкхолдером та план контрзаходів для кожного ризикового випадку, попередньо ідентифікованого та проаналізованого (табл. 5).

Таблиця 5

Матриця контролю ризиків, пов'язаних . зі стейкхолдерами

Примітка. Систематизовано автором.

Проблема формування методики оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування, пов'язана із широким спектрам стейкхолдерів, систем, явищ, процесів, які необхідно враховувати та які в більшості випадків не можуть бути виміряні кількісними показниками (наприклад, прояви сепаратизму, колоборації тощо). Більшість використовуваних методів оцінки ризиків, зокрема щодо контролю ризиків, пов'язаних зі стейкхолдерами, засновані на методі контрольного списку, тобто основою для оцінки ризику є універсальний перелік питань, який повідомляє оцінювачу, які види ризиків можуть виникнути в аналізованій системі або від відповідного стейкхолдера. Для проведення оцінювання ключовими зацікавленими сторонами, наприклад, при здійснені самоцінювання органами державної та місцевої влади, може бути запропонована анкета для заповнення, яка містить перелік рекомендованих запитань.

Контрольні списки є дієвим інструментом для вирішення рутинних проблем, оскільки експертні знання зберігаються у формі запитань, тому оцінювач не повинен бути експертом у цій галузі та може виконувати професійну та об'єктивну оцінку. Як вже говорилось, цей підхід може використовуватись як для самооцінювання, так і для аудити ризиків, пов'язаних з іншими стейкхолдерами чи системами.

Чек лист (Check list -- контрольний список) - список, що містить ряд необхідних питань для перевірки будь-якого процесу, явища, системи. Відзначаючи пункти списку, особа, що перевіряє може дізнатися про стан належного/не належного виконання роботи/робіт, що перевіряються або прояву того чи іншого явища як загрози чи передумови її формування. Цей інструмент дозволяє систематично підходити до оцінки процесів, підвищуючи ефективність і точність виявлення потенційних ризиків і проблемних зон. Тому, на нашу думку, такий підхід слід використовувати і щодо оцінювання загроз в конкретних предметних сферах.

Отже, при формуванні комплексної методики оцінювання національної безпеки у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування як складної системи можна характеризувати багатьма показниками слід враховувати наступні вимоги:

- комплексність - врахування всіх аспектів національної безпеки, включаючи воєнний, внутрішньополітичний, економічний, соціальний, гуманітарний, науково-технологічний та екологічний виміри, підпорядковані досягненню стратегічних цілей держави;

- адаптивність - можливість адаптації методів та показників до змінних умов та нових викликів, що виникають у процесі децентралізації;

- об'єктивність - використання надійних та достовірних джерел даних для забезпечення об'єктивної оцінки рівня безпеки;

- простота та доступність - методи та показники повинні бути зрозумілими та легко застосовуваними на всіх рівнях публічного управління;

- прозорість - забезпечення прозорості процесу оцінювання для всіх зацікавлених сторін, включаючи громадянське суспільство та міжнародних партнерів (крім інформації з обмеженим доступом, що може становити державну таємницю);

- системність - взаємозв'язок між різними показниками та їх інтеграція в загальну систему оцінювання національної безпеки;

- правова відповідність - відповідність методів та показників оцінювання національної безпеки чинному законодавству України та міжнародним стандартам;

- гнучкість - здатність швидко реагувати на нові загрози та виклики, що виникають у процесі децентралізації;

- оптимальності - оцінка ризиків та розробка заходів з їх зниження має бути пропорційною до рівня загрози, щоб уникнути надзвичайного адміністративного тиску та неефективного використання ресурсів;

- превентивність - орієнтація на запобігання потенційним загрозам через раннє виявлення ризиків та розробку відповідних профілактичних заходів.

Врахування цих вимог дозволить розробити ефективну систему оцінювання національної безпеки в умовах децентралізації, що забезпечить стабільність і безпеку держави та її громадян.

Висновки та пропозиції дослідження

Таким чином, методика виявлення та оцінювання загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та адміністрування є багатофакторним підходом, що поєднує аналітичні, стратегічні та управлінські методи для забезпечення комплексної та ефективної оцінки загроз та розробки відповідних заходів реагування на них.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у необхідності поглиблення методики кількісної оцінки ризиків та загроз національній безпеці у процесі децентралізації системи публічного управління та їх верифікації відповідно до встановлених числових інтервальних значень, а також розробка типових заходів їх попередження, нейтралізації та мінімізації негативних наслідків.

Література:

1. Резнікова О. О., Войтовський К. Є. Лепіхов А. В. Національні системи оцінювання ризиків і загроз: кращі світові практики, нові можливості для України : аналіт. доп.; за заг. ред. О. О. Резнікової. Київ : НІСД, 2020. 84 с

2. Кобко Є.В. Моніторинг загроз національній безпеці держави: зарубіжний досвід та українські реалії публічно-правового забезпечення. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. Київ, 2018. No1 (106). С.122-133.

3. Балик І.В. Удосконалення математичного апарату визначення рівня воєнної загрози. Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. Харків, 2020. No3 (40). С. 7-12

4. Орєхова К.В., Кучерявенко І.В. Методичний підхід до оцінювання національно ї безпеки України. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/2017/8_2017_ukr/11.pdf

5. Примуш Р.Б. Інструментарій оцінки стану національної безпеки України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2019. № 4. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/? op=1&z=1870 (дата звернення: 18.06.2024).

6. Shurda K.E. Basic risk assessment methods. Annali d'ltalia. 2020 (11). Vol. 2. P. 50-53.

7. Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи Національним агентством з питань запобігання корупції: наказ Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.05.2023 № 109/23 URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ v0109884-23#Text

8. Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року: рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.09.2021 р. (введено в дію Указом Президента України від 11 серпня 2021 року № 347/2021). URL: https://ukurier.gov.ua/media/files/2021- 8/7-10.pdf

9. Про затвердження Методики комплексної оцінки бідності: наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України, Національної академії наук України від 18.05.2017 р. №827/403/507/113/232. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ l aws/ show/ z0728-17#Text

References:

1. Reznikova O. O., Voytovs'kyy K. YE. Lepikhov A. V. (2020) Natsional'ni systemy otsinyuvannya ryzykiv i zahroz: krashchi svitovi praktyky, novi mozhlyvosti dlya Ukrayiny [National risk and threat assessment systems: best global practices, new opportunities for Ukraine]: analit. dop.; za zah. red. O. O. Reznikovoyi. Kyyiv : NISD. 84 p. [in Ukrainian].

2. Kobko YE.V. (2018) Monitorynh zahroz natsional'niy bezpetsi derzhavy: zarubizhnyy dosvid ta ukrayins'ki realiyi publichno-pravovoho zabezpechennya [Monitoring threats to the national security of the state: foreign experience and Ukrainian realities of public and legal provision]. Naukovyy visnyk Natsional'noyi akademiyi vnutrishnikh sprav [Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs. Kyyiv], No1 (106). P.122-133. [in Ukrainian].

3. Balyk I.V. (2020) Udoskonalennya matematychnoho aparatu vyznachennya rivnya voyennoyi zahrozy [Improvement of the mathematical apparatus for determining the level of military threat]. Nauka i tekhnika Povitryanykh Syl Zbroynykh Syl Ukrayiny [Science and technology of the Air Force of the Armed Forces of Ukraine]. Kharkiv. No3 (40). P. 7-12 [in Ukrainian].

4. Oryekhova K.V., Kucheryavenko I.V. (2017) Metodychnyy pidkhid do otsinyuvannya natsional'no yi bezpeky Ukrayiny [A methodical approach to assessing the national security of Ukraine]. URL: http://www.market-infr.od.ua/journals/2017/8_2017_ukr/11.pdf [in Ukrainian].

5. Prymush R.B. (2019) Instrumentariy otsinky stanu natsional'noyi bezpeky Ukrayiny [Toolkit for assessing the state of national security of Ukraine]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok [Public administration: improvement and development]. № 4. URL: http://www.dy.nayka. com.ua/?op=1&z=1870 (date of application 18.06.2024). [in Ukrainian].

6. Shurda K.E. (2020) Basic risk assessment methods. Annali d'ltalia. 2020 (11). Vol. 2. P. 50-53. [in English].

7. (2023) Pro zatverdzhennya Metodolohiyi provedennya antykoruptsiynoyi ekspertyzy Natsional'nym ahentstvom zpytan'zapobihannya koruptsiyi [On the approval of the Methodology of anti-corruption examination by the National Agency for the Prevention of Corruption]: nakaz Natsional'noho ahentstva z pytan' zapobihannya koruptsiyi vid 18.05.2023 № 109/23 URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0109884-23#Text (date of application 18.06.2024). [in Ukrainian].

8. (2021) Pro Stratehiyu ekonomichnoyi bezpeky Ukrayiny na period do 2025 roku [On the Economic Security Strategy of Ukraine for the period until 2025]: rishennya Rady natsional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 11.09.2021 r. (vvedeno v diyu Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 11 serpnya 2021 roku № 347/2021). URL: https://ukurier.gov.ua/media/files/2021- 8/7-10.pdf (date of application 18.06.2024). [in Ukrainian].

9. (2017) Pro zatverdzhennya Metodyky kompleksnoyi otsinky bidnosti [On the approval of the Comprehensive Poverty Assessment Methodology]: nakaz Ministerstva sotsial'noyi polityky Ukrayiny, Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrayiny, Ministerstva finansiv Ukrayiny, Derzhavnoyi sluzhby statystyky Ukrayiny, Natsional'noyi akademiyi nauk Ukrayiny vid 18.05.2017 r. №827/403/507/113/232. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/ z0728-17#Text (date of application 18.06.2024). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru