Фактори корупційної злочинності в Україні

Размещено на http://allbest.ru

Адвокатське об'єднання «Яр.ВАЛ»

Фактори корупційної злочинності в Україні

Бучинський Олег Йосипович

кандидат юридичних наук, адвокат, партнер

Анотація

У статті розглянуті питання факторів корупції в Україні. Корупція в Україні має свої особливості та значно відрізняється від корупції у розвинутих країнах. Без виявлення цих особливостей не можна розробити адекватні заходи протидії їй. Корупція сьогодення має ту особливість, що це - корупція кризового типу.

Насамперед, вона породжується кризою сучасного українського суспільства та здатна поглиблювати кризу українського суспільства, маючи властивість зводити нанівець будь-які політичні, економічні, правові, моральні реформи в Україні.

Саме тому, корупція стала реальною загрозою для національної безпеки та конституційного устрою України, насамперед вона є основною загрозою українській нації, зокрема політичним, економічним, правовим, моральним, культурним засадам її розвитку. Корупційні зв'язки все більше витісняють правові, етичні відносини між людьми і з аномалії поступово перетворюються в норму поведінки.

З'ясовано, що причини корупції та її умови створюють підґрунтя для корупційних правопорушень в економічній та фінансових сферах. Вони сприяють виникненню та розвитку негативних явищ та процесів, коли вони розвиваються, то порушується механізм ринкової конкуренції, оскільки виграє не той, хто є конкурентоспроможний, а той хто зміг отримати преференції. Це сприяє виникненню монополістичних тенденцій в економіці та зниженню ефективності її функціонування й дискредитації вільної конкуренції. корупція безпека україна правопорушення

З'ясування причин та умов, які детермінують корупційні правопорушення, є необхідною умовою ефективної профілактики цих діянь, а також дозволяє зрозуміти обумовленість такого антисоціального явища, як корупція і, відповідно, визначати її поширеність та характер. Розгляд даної проблематики є важливою ще й з огляду на те, що корупція є явищем, яке саморозвивається і самодетермінується в межах загальної системи - суспільства загалом, а також детермінує цілу низку інших негативних соціальних явищ. Корупційні правопорушення, як й інші види посягань, обумовлює ціла система причин та умов.

Ключові слова: корупція, фактори, протидія, злочинність, корупційні правопорушення, запобігання, причини.

Abstract

Factors of corruption crime in Ukraine

Постановка проблеми. З'ясування факторів, які детермінують корупцію, є необхідною умовою ефективної протидії їй. Це дозволяє зрозуміти обумовленість такої соціальної хвороби як корупція і, образно кажучи, поставити правильний діагноз цьому захворюванню та забезпечити оптимальне його лікування. Розгляд цього питання є важливим ще й з огляду на те, що корупція є явищем, яке саморозвивається і самодетермінується в межах загальної системи - суспільства загалом, а також детермінує цілу низку інших негативних соціальних явищ. Розглядаючи цю проблематику, варто виходити з того, що корупція як багатоаспектне соціальне явище є своєрідним відображенням політичних, економічних, ідеологічних, управлінських та інших соціальних явищ та процесів, які мають місце у суспільстві та державі, результатом недосконалого функціонування державних та суспільних інститутів, закономірною реакцією членів суспільства на вади суспільного розвитку. Корупцію, як і інші негативні соціальні явища, обумовлює ціла система факторів. У цьому зв'язку виникає закономірне і важливе в науковому та практичному плані питання про характер і роль тих чи інших факторів корупції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід відзначити численні дослідження питання факторів корупції в Україні. Зокрема, значний внесок у розробку досліджуваної проблеми зробили вчені-дослідники в галузях кримінального права та кримінології, а саме: О.Ю. Бусол, І.І. Войтович, Б.М. Головкін, О.С. Дика, К.В. Дубич, М.В. Кравчук, А.О. Левчук, М.І. Мельник, О.М. Михальченко, А.А. Мошнін, К.М. Наумчук, І.Д. Пастух, І.І. Петровська, М.В. Романов, І.І. Скобіна, В.М. Трепак, І.В. Чубенко та інші.

Метою статті є розглянуті питання факторів корупційної злочинності в Україні.

Виклад основного матеріалу

У загальному вигляді корупцію визначають як соціальне явище, яке охоплює всю сукупність діянь, пов'язаних з неправомірним використанням особами наданої їм влади та посадових повноважень з метою задоволення особистих інтересів чи інтересів третіх осіб, а також інших правопорушень, які створюють умови для вчинення корупційних діянь або їх приховування.

Сучасна корупція в Україні розглядається на трьох рівнях: побутовому - викликана надмірною взаємодією пересічних громадян і чиновників; діловому - викликана надмірною взаємодією влади і бізнесу; політичному - викликана недобросовісною корисливою поведінкою у своїх інтересах верховної влади, що використовує демократичні системи й завдає шкоду інтересам виборців.

Насамперед, у високо корумпованих бюрократичних апаратах більшість державних ресурсів свідомо прямують у канали, де їх найлегше розікрасти або де найлегше збирати хабарі, а політика правлячої еліти стає направленою на придушення механізмів контролю над корупцією: свободи преси, незалежності системи правосуддя, конкуруючих еліт і далі індивідуальних прав громадян. Так, деякі люди відзначають, що існують випадки, коли поведінка і зовнішній вигляд людини є сигналом для правоохоронних органів до затримання людини з метою отримання неправомірної вигоди [1, с. 107-108].

Проблема ефективності запобігання корупції є актуальною для будь-якої держави і саме виявлення детермінант, що сприяють вчиненню правопорушень є необхідною для розробки ефективних запобіжних заходів. Причинний ланцюжок, який пояснює злочинну поведінку, є доволі складним й різноманітним, тому його можна зрозуміти лише аналізуючи процеси, що відбуваються в державі. Проблема детермінації злочинності - центральна і чи не найскладніша з усіх в кримінологічній науці, її важливість обумовлюється тим, що, в разі розкриття причин злочинності у сучасному суспільстві, з'явиться можливість розробити та здійснити ефективні заходи боротьби з цим негативним явищем. Однак, ця проблема й до цього часу не знайшла однозначного вирішення через наявність багатьох чинників, які обумовлюють таке явище як корупційна злочинність [2, с. 123-124].

Досліджуючи фактори корупції, слід виходити з того, що одні з них є безпосередніми причинами та умовами конкретних корупційних діянь, другі опосередковано впливають на їх вчинення, треті створюють, так би мовити сприятливий соціальний фон для існування корупції, отже і для конкретних її проявів. Останні в ланцюгу факторів безпосередньо не впливають на вчинення корупційних правопорушень, не перебувають з ними в прямому зв'язку, але при цьому виконують певну детермінуючу роль. Ця роль зводиться до того, що вони стимулюють або іншим чином сприяють появі та розвитку чинників, які виступають як загальними причинами корупції, так і безпосередніми детермінантами корупційних проявів, вони обумовлюють виникнення причин і умов корупції та корупційних діянь. У кримінологічній науці фактори, які функціонують на загальносоціальному рівні й створюють сприятливий для корумпування суспільних відносин фон, іменують соціальними передумовами корупції [3, с. 98-101].

Можливість виокремлення соціальних передумов корупції поряд з загальними причинами та умовами корупції й безпосередніми причинами і умовами корупційних діянь обумовлюється тим, що корупція як соціальне явище є продуктом соціальних процесів й суспільних відносин з притаманними їм закономірностями і тенденціями.

Насамперед, визначимо поняття «фактори корупції» це явища, процеси, інші чинники, які здійснюють будь-який детермінуючий вплив на корупцію, обумовлюючи корупцію як явище та породжуючи її конкретні прояви. Залежно від рівня, змісту та сили детермінуючого впливу на корупцію їх можна поділити на: соціальні передумови корупції; загальні причини та умови корупції; причини та умови конкретних корупційних діянь [4, с. 106-108].

Що стосується соціальних передумов, то це соціальні, економічні, політичні, правові та інші процеси і явища, які існують на загальносоціальному рівні, у тому числі у формі соціальних протиріч, і, не маючи правильного розвитку чи не знаходячи своєчасного і належного вирішення, створюють детерміністичне підґрунтя корупції - зумовлюють виникнення та розвиток чинників, що виконують роль загальних причин і умов корупції та причин і умов конкретних корупційних діянь. Загальні причини та умови корупції це чинники, які породжують корупцію як свій наслідок або сприяють її існуванню. Причини та умови конкретних корупційних діянь це чинники, які, перебуваючи у прямому безпосередньому причинному зв'язку з корупційним діянням, породжують його чи сприяють його вчиненню [5, с. 198-199].

Такий поділ факторів корупції є умовним, оскільки зазначені вище соціальні явища, процеси та чинники перебувають у постійній взаємодії та взаємозв'язку і їх роль в системі детермінант корупції може змінюватися. Так, соціальні передумови корупції, переплітаючись на загальносоціальному рівні, викликають інші небажані для суспільства явища і в взаємодії та у дещо зміненому вигляді відіграють зумовлюючу роль або набувають форми безпосередніх причин та умов.

Водночас чинники, які виступають безпосередніми причинами та умовами корупційних діянь, взаємодіють і взаємообумовлюють причини та умови корупції як соціального явища, які у свою чергу можуть трансформуватися у соціальні передумови корупції.

З огляду на це фактори корупції пропонується розглянути комплексно з умовним за необхідності визначенням соціальних передумов, загальних причин і умов корупції, причин і умов конкретних корупційних діянь та їх характеристикою. При цьому слід зазначити, що фактори корупції можуть бути поділені на ті, які властиві: усім державам; переважно державам певного типу і рівня розвитку, у тому числі державам перехідного типу; безпосередньо конкретній державі [6, с. 127-128].

За сферами поширення та змістом фактори корупції можна поділити на: політичні, економічні, організаційно-управлінські, правові, ідеологічні, морально-психологічні та інші.

До політичних факторів корупції можна віднести, зокрема: помилкову ідеологію реформ, політичну нестабільність, дисбаланс функцій та повноважень гілок влади, відсутність ефективного парламентського контролю за діяльністю вищих посадових осіб виконавчої гілки влади, відсутність належної політичної волі щодо системної протидії корупції, недостатню визначеність, непослідовність і неналежну наукову обґрунтованість здійснюваної антикорупційної політики [7, с. 152-154].

Економічними чинниками, які можуть виступати загальними причинами і умовами корупції та причинами і умовами корупційних діянь є, зокрема: відсутність сприятливого режиму діяльності підприємств та підприємців, особливо щодо сплати податків, відрахувань до бюджету, одержання державної підтримки, кредитів тощо; відсутність прозорості процесів роздержавлення власності, вирішення різних економічних та господарських питань, оцінки прибутків, обсягу податків, одержання пільг тощо, що створює умови їх вирішення за додаткову «винагороду» для службовця; наявність суперечностей, коли на фоні збільшення кількості заможних і багатих людей, зростання їхніх прибутків багато державних службовців, наділених повноваженнями у забезпеченні умов для прибуткової діяльності, не мають навіть помірного достатку [8, с. 119-121].

Організаційно-управлінськими факторами на рівні соціальних передумов виступають, зокрема, недосконала система організації влади, неефективна система державного управління. Вони можуть мати форму загальних причин і умов корупції та безпосередніх причин і умов корупційних діянь, зокрема, є відсутність чіткої регламентації діяльності державних службовців щодо процедури здійснення службових повноважень, прийняття рішень, видачі офіційних документів; наявність у службових осіб надто широких розпорядчо-дозвільних повноважень для прийняття рішень на свій розсуд; поширеність у кадровій політиці випадків заміщення посад службовців не на підставі їхніх ділових і моральних якостей, а через знайомство за колишньою роботою, особисту відданість, близькість політичних уподобань; відсутність порядку спеціальної перевірки, тестування на відповідність професійним та моральним якостям, періодичної ротації, однорівневого переміщення всіх категорій службовців публічної сфери; недодержання умов і формальне ставлення до проведення конкурсу на заміщення посад та атестації та інше [3, с. 107-108].

До факторів правового характеру, які мають форму соціальних передумов корупції, потрібно віднести: неналежне забезпечення реалізації в діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших інститутів держави та суспільства принципів верховенства права та законності; поширений правовий нігілізм як з боку публічних посадових та службових осіб, так і з боку інших суб'єктів правовідносин, включаючи громадян; відсутність у багатьох випадках передбачених законом можливостей задоволення громадянами своїх життєвих потреб легальним способом; безсистемна, у багатьох випадках науково необгрунтована зміна законодавства [9, с. 108-109].

Існуюча можливість порушувати закон, діяти всупереч йому, з одного боку, негативне ставлення до права та закону - з другого, вимушеність задовольняти життєві потреби незаконним шляхом - з третього, створюють сприятливі умови для корумпування суспільних відносин [10, с. 34].

Правовими чинниками, які можуть виступати як загальні причини і умови корупції та безпосередні причини і умови корупційних діянь, зокрема, є: недоліки нормативно-правової бази, яка не приведена до вимог Конституції України і зберігає зверхність чиновництва над населенням, надмірну закритість, не сприяє створенню чіткої системи контролю за діяльністю службовців, надійного адміністративно-правового захисту особи від свавілля державних органів та службових осіб; відсутність на нормативному рівні цілісної системи засобів запобіжного впливу на причини та умови, що сприяють корупції та корупційним діянням; правова неврегульованість здійснення системного контролю за діяльністю службових осіб публічної сфери, їх доходами та витратами; прогалини та нечіткість законодавства, що передбачає відповідальність за корупційні правопорушення та регламентує діяльність державних органів, які ведуть боротьбу з корупцією.

Ідеологічним фактором, який відіграє роль соціальної передумови корупції в нашій країні, є відсутність чітко визначеної і впровадженої в практику ідеології державної служби, системи цінностей держави [11, с. 167-168].

Морально-психологічними факторами значного поширення корупції в Україні пов'язані з такими основними моментами, як втрата моральних засад свого колишнього статусу і значення у функціонуванні суспільства і регулю - ванні суспільних відносин; соціально-економічна і політична нестабільність суспільства, яка породжує у громадян, у тому числі осіб, уповноважених на виконання функцій держави, серед значної частини чиновництва дух невизначеності і непевності у завтрашньому дні; послабленням імунітету суспільства до корупції та антикорупційної мотивації суспільства, а також невизнанням значною частиною населення корупції соціальним злом, нерозумінням її суспільної небезпеки для суспільства, держави, окремої особи [12, с. 51-52].

Серед інших факторів корупції можна, зокрема, відзначити: відсутність дієвої системи соціального контролю, у тому числі за діяльністю органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, політичних та громадських діячів, що робить таку діяльність непрозорою; слабкість основних інститутів громадянського суспільства.

Висновки

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що з'ясування рівня, структури, тенденцій розвитку корупції, її факторів, причин та кримінологічну характеристику осіб, які вчинили корупційне правопорушення, дозволяє встановити реальну картину щодо корупції в Україні, виробити заходи протидії їй.

Це з'ясування сьогодні ускладнене низкою моментів, які пов'язані з неповнотою статистичних даних про корупційні правопорушення осіб, які їх вчинили, відсутністю серйозних наукових розробок факторів корупції, особливо на рівні соціальних передумов тощо.

Причини корупції та її умови створюють підґрунтя для корупційних правопорушень в економічній та фінансових сферах.

Вони сприяють виникненню та розвитку негативних явищ та процесів, коли розвиваються негативні явища і процеси, порушуються механізм ринкової конкуренції, оскільки виграє не той, хто є конкурентоспроможний а той хто зміг отримати преференції. Це сприяє виникненню монополістичних тенденцій в економіці. та зниженню ефективності її функціонування й дискредитації вільної конкуренції.

Фактори, що обумовлюють корупційну злочинність, виявляються насамперед у організаційно-управлінських відносинах будь-якої соціальної системи, протиріччях її функціонування, незбалансованості механізму, вадах і недоліках діяльності органів влади й управління.

У цілому в умовах сучасної України корупція стала елементом системи управління здебільшого пов'язаним із іншими соціальними інститутами - політичними, економічними, культурологічними.

Про інституалізацію корупції свідчать наявність регулярних довготривалих соціальних практик.

Таким чином, безпосередньою причиною вчинення конкретними особами корупційного правопорушення є антисуспільна спрямованість особистості, яка проявляється у зневажливому ставленні, потуранні вимогам щодо виконання службових обов'язків і потреб суспільства у раціональній формі управління.

Література

1. Мошнін А. А. Корупція у сучасній Україні: стан та напрями протидії. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Серія: Політичні науки та публічне управління. 2022. Вип. (62). С. 106-110.

2. Скобіна І. І., Дубич К. В. Організаційно-правові засади запобігання корупції в державному управлінні. Інвестиції: практика та досвід. 2021. С. 120-126.

3. Мельник М. І. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції : дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2002. 323 с.

4. Войтович І. І. Кримінологічні засади протидії корупції у сфері воєнної безпеки: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2021. 394 с.

5. Михальченко О. М. Корупція в Україні: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.08. Київ, 2017. 260 с.

6. Корупційна злочинність в Україні: сучасний стан, детермінанти та запобігання: навч. посіб. / за ред. проф. О. М. Джужи та доц. Е. В. Расюка. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2018. 340 с.

7. Запобігання корупції : підручник / Головкін Б. М., Оболонцев В. Ф., Романов М. В. та ін. Харків : Право, 2020. 752 с.

8. Пастух І. Д., Левчук А. О. Адміністративно-правовий механізм запобігання правопорушенням, пов'язаним з корупцією: монографія. Київ: НАВС, 2023. 219 с.

9. Дика О. С., Наумчук К. М. Соціальний аспект розвитку корупції в процесі розвитку державної антикорупційної політики. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 22. С. 107-111.

10. Трепак В. М. Теоретико-прикладні проблеми запобігання та протидії корупції в Україні: автореф. дис. . докт. юрид. наук. Київ, 2020. 36 с.

11. Левчук А. О. Обмеження щодо одержання подарунків, як один із видів механізмів запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 3. С. 163-169.

12. Кравчук М. В., Петровська І. І. Основні напрямки антикорупційної діяльності в Україні та їх правове регулювання. Актуальні проблеми правознавства. 2021. № 2. С. 49-56.

References

1. Moshnin, A. A. (2022). Koruptsiia u suchasnii Ukraini: stan ta napriamy protydii [Corruption in modern Ukraine: state and countermeasures]. Naukovi pratsi Mizhrehionalnoi akademii upravlinniapersonalom. Seriia: Politychni nauky tapublichne upravlinnia, 62, 106-110 [in Ukrainian].

2. Skobina, I. I. & Dubych, K. V. (2021). Orhanizatsiino-pravovi zasady zapobihannia koruptsii v derzhavnomu upravlinni [Organizational and legal principles of prevention of corruption in public administration. Investments: practice and experience]. Investytsii:praktyka ta dosvid, 120-126 [in Ukrainian].

3. Melnyk, M. I. (2002). Kryminolohichni ta kryminalno-pravovi problemy protydii koruptsii [Criminological and criminal law problems of combating corruption]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08, Kyiv, 323 [in Ukrainian].

4. Voitovych, I. I. (2021). Kryminolohichni zasady protydii koruptsii u sferi voiennoi bezpeky[Criminological principles of combating corruption in the field of military security]: dys. ... dokt. yuryd. nauk: 12.00.08, Kyiv, 394 [in Ukrainian].

5. Mykhalchenko, O. M. (2017). Koruptsiia v Ukraini: kryminolohichna kharakterystyka, determinatsiia ta zapobihannia [Corruption in Ukraine: criminological characteristics, determination and prevention]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.08, Kyiv, 260 [in Ukrainian].

6. Dzhuzha, O. M. & Rasiuk, E. V. (red.). (2018). Koruptsiina zlochynnist v Ukraini: suchasnyi stan, determinanty ta zapobihannia [Corruption crime in Ukraine: current state, determinants and prevention Prevention of corruption]: navch. posib., Kyiv, 340 [in Ukrainian].

7. Holovkin, B. M., Obolontsev, V. F. & Romanov, M. V. ta in. (2020). Zapobihannia koruptsii [Prevention of corruption]: pidruchnyk, Kharkiv, 752 [in Ukrainian].

8. Pastukh, I. D. & Levchuk, A. O. (2023). Administratyvno-pravovyi mekhanizm zapobihannia pravoporushenniam, poviazanym z koruptsiieiu [Administrative and legal mechanism for prevention of offenses related to corruption]: monohrafiia, Kyiv, 219 [in Ukrainian].

9. Dyka, O. S. & Naumchuk, K. M. (2020). Sotsialnyi aspekt rozvytku koruptsii v protsesi rozvytku derzhavnoi antykoruptsiinoi polityky [The social aspect of the development of corruption in the process of development of the state anti-corruption policy]. Investytsii: praktyka ta dosvid, 22, 107-111 [in Ukrainian].

10. Trepak, V. M. (2020). Teoretyko-prykladni problemy zapobihannia ta protydii koruptsii v Ukraini [Theoretical and applied problems of preventing and countering corruption in Ukraine]: avtoref. dys. ... dokt. yuryd. nauk., Kyiv, 36 [in Ukrainian].

11. Levchuk, A. O. (2020). Obmezhennia shchodo oderzhannia podarunkiv, yak odyn iz vydiv mekhanizmiv zapobihannia koruptsiinym ta poviazanym z koruptsiieiu pravoporushenniam [Restrictions on receiving gifts, as one of the mechanisms for preventing corruption and corruption-related offenses]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 3, 163-169 [in Ukrainian].

12. Kravchuk, M. V. & Petrovska, I. I. (2021). Osnovni napriamky antykoruptsiinoi diialnosti v Ukraini ta yikh pravove rehuliuvannia [The main directions of anti-corruption activities in Ukraine and their legal regulation]. Aktualniproblemypravoznavstva, 2, 49-56 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru