Окремі аспекти системи управління структурними підрозділами правоохоронних органів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Окремі аспекти системи управління структурними підрозділами правоохоронних органів

Присяжнюк Олександр Анатолійович докторант

кандидат юридичних наук

Анотація

Сучасна динаміка розвитку України як правової та демократичної держави демонструє зниження рівня результативності вказаного процесу без впровадження новітніх підходів до оптимізації існуючої класифікаційної піраміди органів публічної влади, систематизації правовідносин, які постають у багатьох секторах життєдіяльності суспільства. Одним з найважливіших із них є правоохоронна діяльність, інституційним індикатором ефективності якої, є належне та злагоджене функціонування відповідних державних органів.

Еволюція правоохоронної діяльності в державі детермінується динамічними і статичними процесами, які відбуваються як зовнішньо, поряд з іншими органами державної влади, так і всередині структурної - штатної побудови правоохоронних органів.

В статті наголошено, що збройна агресія російської федерації та інші вкрай небезпечні для держави сучасні виклики і загрози, які сьогодні виникли перед країною, обумовили вплив на комплекс соціально-демографічних, економічних, політичних, правових та інших чинників, що потребують послідовного реагування та адекватної трансформації системи правоохоронних органів.

Зауважено, що у процесі управління структурними підрозділами правоохоронних органів пріоритетом постає розроблення новітніх підходів до реалізації державної політики у вказаній сфері, які б синтезували у собі як доктринальні підвалини загальної теорії управління, так і актуальні її практичні прийоми, з метою підготовки персоналу правоохоронних органів до успішної реалізації вказаного процесу та оволодіння його основними теоретичними, методологічними та практичними аспектами.

Відзначено, що процес управління правоохоронними органами взагалі та його структурними підрозділами зокрема, мають цілу низку особливостей, які обумовлені специфічною сферою діяльності, впливом норм внутрішніх підзаконних актів, правил, інструкцій, настанов та іншого переліку відомчих законодавчих документів, а також трансформаційними та інтеграційними процесами, які є реаліями сьогодення нашої держави.

Ключові слова: правоохоронні органи, управління, органи публічної влади, структурний підрозділ, організаційно - штатна побудова.

Prysyaznyuk Oleksandr Anatoliyovych doctoral student of the Kharkiv National University of Internal Affairs, candidate of legal sciences, Kharkiv

CERTAIN ASPECTS OF THE MANAGEMENT SYSTEM OF

STRUCTURAL SUBDIVISIONS OF LAW ENFORCEMENT BODIES.

Abstract

The modern dynamics of the development of Ukraine as a legal and democratic state demonstrates a decrease in the level of effectiveness of the specified process without the introduction of the latest approaches to optimizing the existing classification pyramid of public authorities, systematizing legal relations that appear in many sectors of society's life. One of the most important of them is law enforcement activity, the institutional indicator of whose effectiveness is the proper and coordinated functioning of the relevant state bodies.

The evolution of law enforcement activities in the state is determined by dynamic and static processes that occur both externally, along with other state authorities, and within the structural and staff structure of law enforcement agencies.

The article emphasizes that the armed aggression of the Russian Federation and other extremely dangerous modern challenges and threats facing the country today caused the impact on a complex of socio-demographic, economic, political, legal and other factors that require a consistent response and adequate transformation systems of law enforcement agencies.

It was noted that in the process of managing the structural divisions of law enforcement agencies, the priority is to develop the latest approaches to the implementation of state policy in the specified area, which would synthesize both the doctrinal foundations of the general theory of management and its actual practical techniques, in order to prepare the personnel of law enforcement agencies for successful implementation of the specified process and mastering its main theoretical, methodological and practical aspects.

It was noted that the process of managing law enforcement agencies in general and its structural subdivisions in particular have a number of features that are determined by the specific field of activity, the influence of the norms of internal bylaws, rules, instructions, guidelines and other list of departmental legislative documents, as well as transformational and integration processes, which are the realities of our state today.

Keywords: law enforcement agencies, management, public authorities, structural division, organizational and staff structure.

Постановка проблеми. Розмірковуючи про парадигмальні аспекти публічноуправлінської діяльності правоохоронних органів та аналізуючи актуальні тотожні наукові доробки, треба зазначити, що особливістю служби в правоохоронних органах є те, що вона, з одного боку, являє собою форму здійснення правоохоронної діяльності держави, а з іншого - елемент (вид) публічної служби. Накладення на правоохоронну діяльність принципів публічної служби визначає її специфіку як особливої організації правоохоронної діяльності держави. Це означає, що ця діяльність за змістом є правоохоронною, а за способом її організації і здійснення - службовою діяльністю професіоналів, найманих державою для реалізації правоохоронної функції [1].

Служба в правоохоронних органах за своєю природою є виконавчою діяльністю. Вона не може здійснюватися в таких формах правоохоронної діяльності держави, як правотворчість і правосуддя, що є самостійними формами забезпечення правоохоронної функції держави, заснованими на інших принципах формування і діяльності. Звідси її специфічні риси, характерні для виконавчої організації державної влади. Виконавча природа цього виду правоохоронної діяльності обумовлює її ознаки, характерні для виконавчої влади. Вони являють собою взаємообумовлені характеристики організації та діяльності правоохоронних органів, що, безумовно, накладає відбиток і на процес управління їх структурними одиницями [1]

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У різні часи проблемами управління правоохоронними органами займалися такі вчені - адміністра- тивісти як О.М. Бандурка, А.Т. Комзюк, О.О. Кучеровський, В.В.Сокуренко, І.С. Кравченко тощо, у той же час ще низка актуальних проблем із вказаної проблематики потребують додаткової деталізації.

Мета статті. Дослідження специфічних ознак механізму управління структурними підрозділами правоохоронних органів.

Виклад основних положень. Як справедливо зауважує В.Г. Гриценко, основною проблемою управління правоохоронними органами є те, що, на відміну від органів виконавчої влади, де є чітка і конкретна структурна вертикаль всіх органів та підрозділів, аналогічна система правоохоронних органів не відрізняється чіткою структурно-лінійною побудовою, хоча у переважній більшості за своєю суттю та комплексом повноважень вони є представниками саме цієї гілки влади [2].

З огляду на вказане логічним буде зауважити, що задля розуміння поняття та системи управління структурними підрозділами правоохоронних органів є розуміння механізмів управління штатно - організаційним базисом вказаних державних інституцій та принципів їх побудови в залежності від функціонального призначення.

Підтримуємо думку І.С. Кравченко про те, що процес управління в правоохоронних органах представляє собою монолітну систему взаємопов'язаних чітко регламентованих повторюваних дій, що визначаються як елементи або стадії процесу управління. Вказане явище встановлює етапи реалізації цілей управління через систему дій, операцій, які змінюються, розвиваються і удосконалюються. У процесі управління проявляється мета та обумовлені нею завдання і функції того чи іншого правоохоронного органу. Цей процес характеризується безперервністю, циклічністю, що здійснюється одночасно в різних напрямках [3, с. 55]

Слід погодитись з В.М. Плішкіним, який, розмірковуючи над вказаною проблематикою, виокремлював спеціальні принципи управління, а саме принципи побудови системи управління, до яких вчений доєднав принципи ієрархічності, функціональний, територіально-галузевий тощо [4, с. 83]

В свою чергу В.В. Сокуренко зауважував, що на процес управління підрозділами правоохоронних органів, як правило, впливають наступні критерії: 1) структурний: структура центрального апарату та окремих територіальних підрозділів, схема організаційного підпорядкування та розподілу функціональних повноважень; 2) організаційний: нормативний порядок створення, реорганізації, ліквідації, порядок реалізації процедур внутрішньої та зовнішньої роботи, порядок взаємодії із іншими суб'єктами відповідних правовідносин [5, с.83].

Формуючи власне уявлення про управління державними та правоохоронними органами, а також їх підрозділами, дисертант дійшов до висновку, що у вказаній тематиці превалює декілька підходів, які базуються на усвідомленні того, що за своєю суттю управління - це динамічний процес. Спираючись на вказаний вектор логічним буде розглядати процес управління з позиції ієрархічності, функціональності та динамічності.

Слід зауважити, що ієрархічний підхід до управління правоохоронними органами та їх підрозділами більш повно відбиває правову природу вказаних державних інституцій. Його сутність полягає у директивній співпраці системи вищого рівня з підпорядкованими підсистемами.

Як зазначають вчені, у процесі взаємодії внутрішньо-системних елементів правоохоронних органів реалізується виконання цілей, визначених системою більш високого рівня, що дозволяє підпорядкувати локальні завдання підсистеми загальній кінцевій меті системи та служить передумовою підвищення ефективності управлінської діяльності, а також дозволяє керівникам адекватно оцінити, на випадок необхідності, стан системи і деталізувати її цілі [6; 3, с. 78].

Необхідно підкреслити, що важливим специфічним критерієм ієрархічного підходу при реалізації управлінського процесу правоохоронними органами треба вважати факт підпорядкованості структурних елементів управління, які мають свій прояв у субординаційних взаємозв'язках між ними. Головною особливістю охарактеризованого управлінського процесу, при цьому, вбачається своєчасне і беззаперечне виконання завдань, що ставляться підрозділами вищого системного рівня та їх керівниками.

Також при встановленні сутності процесу управління правоохоронними органами та його підрозділами заслуговує уваги функціональний підхід, який є антагоністичним ієрархічному, оскільки він характеризує управлінський процес не с позиції субординації, а з позиції координації відповідних правовідносин.

Прихильники вказаного підходу до визначення правового змісту управління вказаними органами пропонують його розглядати як окремий різновид трудової діяльності, побудований на принципах розподілу та спеціалізації праці.

Саме згідно із окресленими принципами відбувається виокремлення фахівців в апаратах правоохоронних органів на спеціалізовані вузько- профільні професійні осередки, основна задача яких полягає у виконанні встановлених завдань та функцій управління. У наведеному прикладі процес управління має вигляд сукупності напрямків діяльності суб'єктів управління (керівниками і спеціалістами) при їх цілеспрямованому впливі на відповідний об'єкт, що поєднані між собою у просторі та часі [3, с. 34].

Ключова особливість динамічного підходу до організації управління правоохоронними органами полягає у циклічній і послідовній реалізації управлінський рішень. Обов'язковими елементами кожного етапу управління вбачаються отримання необхідної інформації, її аналіз, деталізація, оцінка, визначення мети, постановка завдання, розробка та прийняття рішення, а також його практичне втілення. Вказані дії характеризуються повторюваністю і безперервністю, після виконання яких виникають наступні ситуації, що вимагають нових управлінських рішень [3, с. 35].

Підсумовуючи вказані вище міркування щодо сутності управління взагалі, та управління правоохоронними органами зокрема, можна констатувати, що це безперервний, динамічний та циклічний процес, який здійснюється групою пов'язаних єдиною організаційно - штатною побудовою суб'єктів управління, метою якого є розв'язання практичних ситуацій і вирішення тих завдань і викликів, що ставляться перед системою управління державою та суспільством у зв'язку із специфічною діяльністю вказаних державних інституцій.

Стосовно визначення сутності управління безпосередньо структурними підрозділами правоохоронних органів треба зауважити, що вказаний процес уособлюється у їх організаційно - штатній роботі та у загальних контурах відбиває основні засади управління державними інституціями, що розглядаються, які були описані вище.

Як зазначають фахівці, організаційно - штатна робота у правоохоронних органах - це управлінська діяльність, спрямована на оптимальний розподіл та ефективне використання штатної чисельності, удосконалення структури підрозділів окремо взятого правоохоронного органу, дотримання штатної дисципліни, ощадливе витрачання коштів, що йому виділяються для виконання покладених державою та суспільством завдань і функцій, на основі використання наукових методів і підходів, досвіду інших держав щодо організаційної побудови, чисельності працівників та особливостей функціонування правоохоронних органів [7, с.4].

Принципами організаційно-штатної роботи доцільно визначити:

розробка структури і штатів відповідно до завдань і функцій підрозділів окремо взятого правоохоронного органу;

постійне вдосконалення їх структури;

обов'язковість обґрунтування будь-яких організаційно-штатних змін;

оптимальний розподіл наявної штатної чисельності за всіма напрямками діяльності підрозділів правоохоронних органів;

об'єктивність та ініціативність при підготовці проектів управлінських рішень тощо [7, с. 5]. структурний підрозділ правоохоронний

В свою чергу Гапоненко А.Л та Савельєва М. В підкреслюють, що організаційна структура означає внутрішню будову організацій, сукупність взаємозв'язків між підрозділами та членами організацій. Складові частини, підрозділи або посади в організаційній структурі утворюються для виконання певного набору функцій управління або робіт, що ведуть до досягнення цілей організації в цілому. У той же час вчені зауважують, що є група науковців, які організаційну структуру органу публічної влади характеризують як співвідношення його підрозділів, відділів, посадових осіб тощо та взаємну координацію діяльності між ними. [8, с. 122].

При цьому слід погодитись з думкою В.П. Рубцова, який зазначає, що штатна структура, як правило, відображає кількісно-професійний склад працівників, а організаційна - їх розподіл відповідно до покладених на них завдань. Основою організаційно-штатної структури органів публічної влади є субординаційні (підпорядкування згори донизу, від керуючого до керованого), реординаційні (знизу догори, від керованого до керуючого) та координаційні (підпорядкування на одному рівні, між двома та більше суб'єктами, що не виключає того, що загалом вони можуть перебувати на різних рівнях в ієрархічно організованій системі державної служби) взаємозв'язки [9, с. 134]

Варто підтримати вказані думки вчених про вертикально - горизонтальну побудову організаційно - штатної структури правоохоронних органів і наявність відповідних взаємозв'язків між її елементами та наголосити, що доктринальна парадигма вказаного явища базується на управлінських відносинах влади та підпорядкування.

В окресленому векторі заслуговує уваги позиція Д.М. Кушнір, яка, аналізуючи наукові доробки таких вчених як В.П. Рубцов та В.П. Садковий зауважує, що вертикальні зв'язки встановлюються між керівниками та їхніми підлеглими. Горизонтальні зв'язки базуються на відносинах взаємозв'язку чи взаємозалежності та встановлюються між рівноправними керівниками та структурними підрозділами, що тісно взаємодіють у процесі управлінської діяльності. Вчена наголошує, що структурні підрозділи, які знаходяться на більш високому рівні ієрархічної організації, є керівними органами по відношенню до відповідних підрозділів нижчого рівня. Тобто, структурні підрозділи нижчого рівня ієрархії є об'єктами управління, а структурні підрозділи вищого рівня - суб'єктами управління. В той же час на кожному ієрархічному рівні в кожному структурному підрозділі є свій керівник з апаратом управління, який керує підпорядкованим підрозділом [10, с. 12]

Висновки

Підсумовуючи вищенаведене можна констатувати, що у механізмі управління структурними підрозділами правоохоронних органів, який базується на принципах директивності та владного підпорядкування, ключовою фігурою постає керівник всіх рівнів ієрархічної піраміди організаційно - штатної побудови того чи іншого правоохоронного органу. Саме керівник підрозділу є суб'єктом реалізації основного виду управлінської діяльності - розробки і прийняття управлінських рішень.

Зауважимо, що значення керівника у системі управління структурними підрозділами правоохоронних органів важко переоцінити, адже від нього залежить ефективність вказаного процесу, продуктивність праці того чи іншого підрозділу, характер координації між співробітниками, мікроклімат в колективі тощо, що у підсумку впливає на рівень результативності функціонування правоохоронного органу та реалізації правоохоронної функції держави.

Як вже зазначалося вище, керівник підрозділу правоохоронного органу є суб'єктом реалізації основного виду управлінської діяльності - розробки і прийняття управлінських рішень. Саме через вказану форму діяльності керівник реалізує свої повноваження.

Література

Кучеровський О. О.; Хоміч Ю. Г.; Баштанник В. В. Публічноуправлінська діяльність правоохоронних органів в системі забезпечення національної безпеки. / О. О. Кучеровський; Ю. Г. Хоміч.; В. В. Баштанник Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2022. № 2. 22-27.

Гриценко В. Г. Шляхи вдосконалення управлінської та штатної роботи правоохоронних органів / В. Г. Гриценко // Право та інновації. 2015. №1(9). С. 87-91.

Основи управління в Національній поліції : навч. посіб. / І. С. Кравченко. Дніпро: Видавець Біла К О. 2020. 212 с.

Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручник / за заг. ред. Ю.Ф. Кравченка; Національна академія внутрішніх справ України. Київ. 1999. 702 с.

Управління органами Національної поліції України : підручник / за заг. ред. д-ра юрид. наук, доц. В. В. Сокуренка ; [О. М. Бандурка, О. І. Безпалова, О.В. Джафарова та ін.; передм. В. В. Сокуренка] ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків: Стильна типографія, 2017. 580 с.

Омаров А. М. Організаційно - господарське супроводження розвитку малого підприємництва в Україні / А. М. Омаров // Проблеми законності. 2018. Вип. 142. С. 136-148. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pz_2018_142_14

Ефективність організаційно-штатної структури відділів поліції за кущовим принципом: шляхи удосконалення: метод. рекомен. / О.І. Безпалова, О.В. Джафарова, О.О. Панова, В.Б. Пчелін, С.А. Резанов, В.С. Селюков, С.О. Шатрава Харків: Харк. нац. ун-т внутр. справ. 2019. 20 с.

Гапоненко А. Л., Савельєва М. В. Теорія управління: підручник і практикум для акад. бакалавріата. 2-ге вид., перероб. и доп. М., 2015. 336 с. URL: http://stud.com.ua/31796/ menedzhment/teoriya_upravlinnya

Рубцов В.П. Державне управління та державні установи: навч. посіб. для дистанційного навчання. Київ ун-т «Україна», 2008. 440 с.

Основи управління в органах і підрозділах МНС України : навч. посібн. / за ред. В. П. Садкового. Х.: УЦ-ЗУ, КП «Міська друкарня», 2009. 370 с.

References

Kucherovskyi, O. O.; & Khomich, Y. G.; & Bashtannyk V. V. (2022) Pyblicnoypravlinska diyalnist pravoohoronnih organiv v sistemi zabezpechennya nacionalnoi bezpeky [Public management activity of law enforcement agencies in the system of ensuring national security] - Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava. - Dnipro scientific journal of public administration, psychology, law, 2, 22-27 [in Ukrainian].

Hrytsenko, V. G. (2015) Shliakhy vdoskonalennia upravlinskoi ta shtatnoi roboty pravookhoronnykh orhaniv [Ways to improve management and staff work of law enforcement agencies]. - Pravo ta innovatsii. - Law and Innovation, 1(9), 87-91 [in Ukrainian].

Kravchenko I. S. (2020) Osnovy upravlinnia v Natsionalnii politsii [Fundamentals of management in the National Police] - Dnipro : Vydavets Bila K O. [in Ukrainian].

Plishkin V.M. (1999) Teoriia upravlinnia orhanamy vnutrishnikh sprav [The theory of management of internal affairs bodies] - Kyiv [in Ukrainian].

AT. M. Bandurka, O.I. Bezpalova & O.V. Jafarova (2017) Upravlinnia orhanamy Natsionalnoi politsii Ukrainy [Management of the bodies of the National Police of Ukraine] - MVS Ukrainy, Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav. Kharkiv: Stylna typohrafiia [in Ukrainian].

Omarov A. M. (2018) Orhanizatsiino - hospodarske suprovodzhennia rozvytku maloho pidpryiemnytstva v Ukraini [Organizational and economic support of small business development in Ukraine] - Problemy zakonnosti. - Problems of legality, 142, 136-148. [in Ukrainian].

O.I. Bezpalova, O.V. Jafarova, O.O. Panova, V.B. Pchelin, S.A. Rezanov, V.S. Selyukov, & S.O.Shatrava (2019) Efektyvnist orhanizatsiino-shtatnoi struktury viddiliv politsii za kushchovym pryntsypom: shliakhy udoskonalennia [Effectiveness of the organizational and staffing structure of police departments according to the bush principle: ways of improvement] Kharkiv. national University of Internal Affairs affairs [in Ukrainian].

Gaponenko A. L., Savelyeva M. V. (2015) Teoriia upravlinnia [Management theory] - [in Ukrainian].

Rubtsov V.P. (2008) Derzhavne upravlinnia ta derzhavni ustanovy [State administration and state institutions: education. manual for distance learning] - Kyiv un-t «Ukraina» [in Ukrainian].

Sadkovoj V. P. (2009) Osnovy upravlinnia v orhanakh i pidrozdilakh MNS Ukrainy [Fundamentals of management in bodies and divisions of the Ministry of Emergency Situations of Ukraine] Kh.: UTs-ZU, KP «Miska drukarnia» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/