Світовий досвід державного управління системою моніторингу здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра публічного управління та адміністрування

КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

Світовий досвід державного управління системою моніторингу здоров'я

Кухарчук Петро Михайлович,

кандидат наук з державного управління, доцент

Анотація

Державне управління системою моніторингу здоров'я населення в Україні перебуває у важкому стані, через військову агресію росії, тому виникає багато ускладнень адміністрування на державному рівні та рівні місцевого самоврядування. Фінансування моніторингу здійснюється за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.

Основною метою моніторингу є побудова системи спостереження збирання оброблення передавання збереження аналіз прогнозування розробка рекомендацій збирання та статистична обробка інформації про стан здоров'я населення, якій слугуватиме кращий світовий досвід розвинених країн.

Характерною ознакою розвитку моніторингу електронних послуг у сфері охорони здоров'я в європейських країнах є об'єднання у єдиний веб портал окремих електронних сервісів надання послуг. Міжнародний досвід упровадження електронних послуг доводить, що роль електронних послуг у сфері охорони здоров'я невпинно розширюється, модифікується та трансформується задля кращого забезпечення потреб системи.

Виділені основні перешкоди розвитку електронних довірчих послуг в галузі охорони здоров'я: приватність та безпека, відсутність інтеграції, обмін інформацією, введення стандартів, збільшення потужностей, підтримка нових аналітичних методів. Враховуючи уже означені перешкоди, ми матимемо можливість до побудови системи моніторингу з діючими індикаторами.

Враховуючи військовий стан країни, стрімкий розвиток штучного інтелекту, ІКТ, вважаємо що є варіантом вирішення зазначених викликів для України. Для вирішення виділених викликів, покращення якості надання публічних послуг та зменшення корупційних ризиків пропонуємо проваджувати кращі практики світового досвіду щодо розвитку електронного моніторингу послуг у системі охорони здоров'я.

Ключові слова: система охорони здоров'я, моніторинг, індикатори стану здоров'я, державне управління.

Kukharchuk Petro Mykhailovych, PhD in Public Administration, Associate Professor of the Department of Management and Administration, Communal Institution of Higher Education "Vinnytsia Academy of Continuing Education"

Global experience of the state management of the health monitoring system

Abstract

State management of the population health monitoring system in Ukraine is in a difficult state due to Russia's military aggression, which is why there are many complications of administration at the state and local self-government levels. Financing of monitoring is carried out at the expense of the state budget, local budgets and other sources.

The main goal of monitoring is to build a system of observation, collection, processing, transmission, preservation, analysis, forecasting, development of recommendations for collection and statistical processing of information on the health of the population, which will be served by the best global experience of developed countries.

A characteristic feature of the development of monitoring of electronic services in the field of health care in European countries is the unification of individual electronic services providing services into a single web portal. The international experience of the introduction of electronic services proves that the role of electronic services in the field of health care is constantly expanding, modifying and transforming to better meet the needs of the system.

The main obstacles to the development of electronic trust services in the field of health care are highlighted: privacy and security, lack of integration, information exchange, introduction of standards, increase of capacities, support of new analytical methods. Considering the obstacles already mentioned, we will have the opportunity to build a monitoring system with valid indicators.

Taking into account the military situation of the country, the rapid development of artificial intelligence, ICT, we believe that this is an option for solving the mentioned challenges for Ukraine. In order to solve the identified challenges, improve the quality of public services and reduce corruption risks, we propose to implement the best practices of global experience in the development of electronic monitoring of services in the health care system.

Keywords: health care system, monitoring, health status indicators, public administration.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі, коли Україна перебуває два роки у стані війни, існує значна кількість проблемних питань, які перешкоджають якісному та результативному функціонуванню моніторингу в системі охорони здоров'я. У зв'язку із військовими діями, держава не змозі моніторити стан здоров'я населення за міжнародними стандартами, що призводить до погіршення його, що в свою чергу призводить до збільшення смертності та скорочення народжуваності.

Система охорони здоров'я України продовжує реформуватися, відбуваються суттєві системні зміни, проте особливо актуальною залишається те, що багато статистичних даних недостатньо аналізується і існують лише заради складання статистичної звітності, тому на сьогоднішній день виникає необхідність у розвитку системи моніторингу за станом здоров'я населення, який покликаний забезпечити системі охорони здоров'я ефективне функціонування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням змісту публічного управління та його компонентів присвятили свої роботи такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Е. Афонін, О. Базарна, М. Білинська, І. Бедрик, О. Босак, А. Дєгтяр, В. Дзюндзюк, В. Єлагін, Д. Карамишев, Д. Кіллінг, А. Колодій, М.Латинін, В. Мамонова, В. Мартиннко, О. Мельниченко, Д. Норт, О. Оболенський, К. Поллітт, Дж. Пфіннер, Н. Статівка, Ю. Сурмін, Дж. Шавріц та ін.

Питанням публічного управління системою охорони здоров'я у зарубіжних країнах, зокрема США та Франції, присвятили свої праці К. Амадео, П. Даттон, A. Нагребецький, В. Родвін, О. Татаренко, М. Теннер, Ф. Уоррен, К. Шеврель та ін. Безпосередньо проблеми підготовки менеджерів для галузі охорони здоров'я аналізують О. Баєва, Ю. Вороненко, В. Глуховский, А. Коваленко, B. Лехан, Н. Чала та ін.

Мета статті - дослідження особливостей та механізмів світового досвіду застосування та впровадження моніторингу в системі охорони здоров'я України органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади та суб'єктами недержавного сектора економіки.

Виклад основного матеріалу

Моніторинг за станом здоров'я останнім часом не задовольняє сучасні вимоги і потребує зміцнення, адже виконується різними органами та існують складності збору та отримання всіх даних моніторингу в одному місці.

У міжнародній практиці для опису суспільного здоров'я традиційно використовують:

1) комплекс демографічних показників: народжуваність, смертність (загальну, дитячу, перинатальну, повікову), середню тривалість майбутнього життя;

2) захворюваність (загальну, за окремими віковими групами, для інфек- ційних, хронічних неспецифічних захворювань, окремих видів захворювань, із тимчасовою втратою працездатності, госпіталізацію й т.д.);

3) показник інвалідності (загальної, дитячої, повікової, із причин);

4) рівень фізичного розвитку [1; 2].

Однак ці показники в основному відображають сутність нездоров'я, а здоров'я характеризують від противного. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я у Європейському регіоні під час вироблення стратегії "Здоров'я для всіх у ХХІ столітті" вибрали кілька інших показників суспільного здоров'я:

- % ВВП, що приходиться на охорону здоров'я; частка ВВП на душу населення; - доступність первинної медико-санітарної допомоги;

- забезпеченість населення безпечним водопостачанням;

- % осіб, які підлягають імунізації від інфекційних хвороб;

- стан харчування дітей, зокрема, % дітей, що народилися з низькою масою тіла (< 2,5 кг);

- рівень дитячої смертності й середньої тривалості життя;

- рівень грамотності дорослого населення та ін. [2].

З метою ефективного моніторингу за станом здоров'я населення в Україна також затверджені наступні нормативні документи: Законі України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги», «Про моніторинг клінічних індикаторів якості медичної допомоги» та Наказ МОЗ «Про затвердження Індикаторів якості медичної допомоги» індикатори якості медичної допомоги».

Зазначаємо, що «існуюча сьогодні система організації статистичної служби в медичних закладах не забезпечує потребу в повних, достовірних даних про стан здоров'я населення. Отримання таких даних можливе лише за умови добре організованого статистичного обліку в медичних закладах, широкої інструктивно-методичної, моніторингової і аналітичної роботи. Дані державної звітності щодо захворюваності і поширеності можна вважати достатніми тільки для окремих хвороб, наприклад, інфекційних, онкологічних, діабету тощо. Недоліки в організації статистичної служби на різних рівнях негативно впливають на практичне використання даних про захворюваність населення і причини смертності, діяльність медичних закладів та використання ресурсів охорони здоров'я» [3].

Більшість даних про пацієнтів у Європі доступні в цифровій формі. 78% записів пацієнтів у всіх країнах ЄС оцифровані. Такі країни, як Нідерланди та скандинавські країни, де понад 90% записів пацієнтів уже оцифровані, мають потужну основу для трансформації своїх систем охорони здоров'я та надання нових видів послуг. Політика в галузі охорони здоров'я є ключовим фактором для зміцнення системи охорони здоров'я, орієнтованої на людей [4].

В Україні відсутня ефективна централізована державна система моніторингу стану здоров'я населення. Згідно Концепції розвитку системи громадського здоров'я функції у сфері громадського здоров'я у відповідній частині виконують інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які не включені до системи охорони здоров'я, зокрема Мінприроди, Мінагрополітики, Мінрегіон, Мінінфраструктури, МОН, Мінмолодьспорт, Держекоінспекція, ДСНС, Держархбудінспекція. Зазначені центральні органи виконавчої влади не взаємодіяли з Держсанепідслужбою та МОЗ у рамках єдиної системи, а конкурували і продовжують конкурувати між собою, їх функції та повноваження дублюються, обмін інформацією є формалізованим, що суттєво шкодить ефективності та оперативності реагування. Як наслідок, Держсанепідслужба провадила контрольно-наглядову діяльність та надавала адміністративні послуги, а питання проведення моніторингу, аналізу та оцінки ризиків стану здоров'я населення не вирішувалися в повному обсязі. Міжвідомча взаємодія заінтересованих центральних органів виконавчої влади є неефективною. У рамках проведення реформи контрольно-наглядових органів передбачено консолідацію функцій із здійснення державного контролю та нагляду [5].

Серед лідерів з розробки нормативно-правової бази, адаптованої до використання електронної моніторингу системи охорони здоров'я, - Естонія, Данія, Великобританія, Фінляндія, Франція, Норвегія, Шотландія, Словаччина, Швеція. У більшості країн є можливість вибору, як зберігати записи про стан здоров'я (в електронному чи паперовому варіанті). Тільки у деяких країнах, наприклад у Фінляндії, електронна копія медичного запису є обов'язковою. У Бельгії, Франції, Італії, Іспанії, Швейцарії необхідна згода пацієнта щодо електронного запису про його здоров'я [6].

Нині вже понад 85% усіх рецептів у Швеції передаються від лікаря в аптеку в електронному вигляді. Більшу частину розгалуженої системи охорони здоров'я країни об'єднує сайт 1177.se, створений за державним замовленням. Мережа об'єднує всі державні лікувальні установи та приватні клініки, кабінети. Служба складається з кол-центру, сайту і додатків. Приблизно мільйон осіб записуються на прийом, відстежують призначення і ставлять нагадування про те, що час прийняти ліки, в додатку «1177», ще 500 тис. записуються до лікаря за допомогою цього сайту [7].

На нашу думку, Данія є країною-орієнтиром інновацій у галузі електронного моніторингу у сфері здоров'я. У Данії розвинена система електронного обліку пацієнтів та електронних навчальних баз даних: Visualcare.dk (інтернет-портал охорони здоров'я, який пропонує короткі фільми про продукти та рішення, пов'язані зі здоров'ям), Tryg med Barn (Safe with Child) (загальнодоступний інформаційний портал, який пропонує матеріальні та навчальні відеоролики, пов'язані з народженням дитини), Patienthandbogen (інтернет-енциклопедія медичної інформації, мета якої - забезпечити мешканців Данії надійною інформацією про здоров'я, вебсайт орієнтований на пацієнтів), L^gehandbogen (інтернет-енциклопедія, спрямована на медичну допомогу та допомогу в Данії лікарям). Обидва сайти (Patienthandbogen, L^gehandbogen) містять понад 3000 медичних статей і понад 2000 ілюстрацій, зображень та відео про найрізноманітніші симптоми, стани, лікування та загальний стан здоров'я. Кожна особа може отримати доступ до посібників через веб-сайти чи національну данську систему електронного здоров 'я [8].

Важливими критеріями, які з позиції ефективної побудови системи державного моніторингу за станом здоров'я є визначення об'єктів та суб'єктів моніторингу.

Так, Миронов А. Г. виділяє наступні об'єкти контролю та нагляду у сфері охорони здоров'я:

1) санітарно-епідемічне благополуччя населення;

2) обіг наркотиків;

3) обіг лікарських засобів [9]

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу» для проведення моніторингу використо - вуються дані спостереження за:

1) станом здоров'я населення і факторами впливу на нього середовища життєдіяльності людини, у тому числі біологічними (вірусні, бактеріальні, паразитарні), хімічними, фізичними (шум, вібрація, ультразвук, інфразвук, тепловий, іонізуючий, неіонізуючий та інші види випромінювання), соціальними (харчування, водопостачання, умови побуту, праці та відпочинку) та іншими факторами-установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ, Мінбуд, Мінагрополітики, установи Академії медичних наук;

2) природно-кліматичними факторами, джерелами техногенної дії на навколишнє природне середовище, у тому числі на атмосферне повітря, поверхневі та підземні води, ґрунти - Міндовкілля, МНС, Мінагрополітики, Держводгосп;

3) радіаційним станом - організації, що здійснюють радіаційний контроль;

4) соціальним середовищем - Мінпраці;

5) станом охорони та умовами праці - МОЗ, Мінпраці, МНС, Держкомстат;

6) структурою і якістю харчування, безпекою харчових продуктів для здоров'я населення - установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби, державні установи ветеринарної медицини [10].

Вітчизняні науковці вважають, що «показники стану здоров'я населення, що пропонуються нами для моніторингу, можуть бути згруповані в шість блоків:

1) характеристика навколишнього середовища - включає оцінку екологічного стану регіону, стану природних ресурсів, антропогенних факторів, які можуть впливати на популяційне здоров'я;

2) інфраструктура регіону - характеризує стан соціального здоров'я, обумовлений рівнем розвитку промисловості;

3) оздоровча інфраструктура - відображає наявність лікувально-профілактичних закладів, оздоровчих центрів, фізкультурно-оздоровчих і рекреаційних установ;

4) оздоровча діяльність - організація і активність проведення оздоровчої, спортивно-масової, санітарно-просвітницької роботи;

5) кадри охорони здоров'я - характеристика кадрового складу лікувально-профілактичних закладів та інших фахівців галузі охорони здоров'я;

6) населення регіону - кількісний, статевовіковий склад населення, його фізичні й фізіологічні параметри, відхилення в здоров'ї» [11].

Нині в ЄС обмінюються медичні записи пацієнтів завдяки транскордонним електронним службам охорони здоров'я. Лікарі в Люксембурзі можуть отримувати цифрові резюме пацієнтів, які приїжджають з Чехії.

Ці резюме пацієнтів надають довідкову інформацію про важливі аспекти, пов'язані зі здоров'ям, такі як алергія, діючі ліки, попередні захворювання, хірургічні втручання тощо, що робить його доступним у разі невідкладної медичної допомоги в іншій країні. Фінляндія та Хорватія обмінюються електронними приписами: фінські громадяни мають можливість отримати в хорватських аптеках ті ліки, які їх лікар призначив у Фінляндії в електронному вигляді. З січня 2020 року понад 2 тис. фінських пацієнтів уже змогли отримати ліки в Естонії.

Ці послуги стали можливими завдяки «eHealth Європейський Союз» - інфраструктурі цифрових послуг, яка з'єднує національні служби eHealth, що дає змогу їм обмінюватися даними про охорону здоров'я, і фінансується Фондом Європейської Комісії. 22 держави-члени є частиною інфраструктури цифрових послуг eHealth. Сім держав-членів (Фінляндія, Естонія, Чехія, Люксембург, Португалія, Хорватія та Мальта) поступово запускають ці обміни до кінця 2019 року [12].

Висновки

моніторинг здоров'я

Вивчення досвіду моніторингу в системі охорони здоров'я зарубіжних країн зумовлена побудовою ефективної системи моніторингу за станом здоров'я населення та великою проблемою зі станом здоров'я населення України, адже тільки комплексний збір та обробка даних, що характеризують стан здоров'я населення сприятимуть розумінню процесів, що відбуваються, та допоможуть приймати ефективні управлінські рішення у період стану війни й відбудови національної економіки України в післявоєнний період.

В країнах ЄС надання електронних послуг у країнах характеризується об'єднанням у єдиний веб портал окремих електронних сервісів надання послуг, функції якого забезпечать надання широкого спектра публічних послуг в електронній формі на території всього ЄС. Виділено основні перешкоди розвитку електронних довірчих послуг у галузі охорони здоров'я: приватність та безпека, відсутність інтеграції, обмін інформацією, введення стандартів, збільшення потужностей, підтримка нових аналітичних методів.

Потребує подальшого вивчення питання щодо поєднання систем моніторингу України та ЄС, що наддасть можливість оцінювати роботу системи охорони здоров'я в реальному часі, придбання та виробництва ліків.

Література

1. Глосарій Програми розвитку ООН. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/glossary (дата звернення 03.08.2023)

2. Warren Fiske. Brat says Obamacare repeal would save nation more than $2 trillion. Politifact (13 April 2015). URL: http://www.politifact.com/virginia/statements/2015/apr/13/dave- brat/brat-saysobamacare-repeal-would-save-nation-2-tri/ (дата звернення 03.08.2023)

3. Мотайло О. В. Стратегія удосконалення системи моніторингу за станом здоров'я населення України. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2021. № 3. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2037 (дата звернення: 16.08.2023). DOI: 10.32702/23072156-2021.3.37

4. From innovation to implementation eHealth in the WHO European Region. World Health Organization. Gasgow: Freight Design, 2016. P. 116.

5. Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров'я: Розпорядження КМУ від 30 листопада 2016 р. № 1002-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016- %D1%80#n8 (дата звернення: 15.08.2023).

6. Радиш Я.Ф. Державна політика у сфері охорони здоров'я: колективна монографія. Київ: НАДУ, 2013. 396 с.

7. Electronic Health Records in Sweden: From Administrative Management to Clinical Decision Support. URL: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-642-23315-9_9 (дата звернення: 13.08.2023).

8. Annual European eHealth Survey 2019. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/documents/ 3859598/10820524/KS-01-20-253-EN-N.pdf/2d66d5d7-b966-38ba-881a-a8f4b6d3f5e0 (дата звернення: 11.08.2023).

9. Миронов А. Г. Організація охорони здоров'я громадян та контроль за її здійсненням. Публічне право. №34 (2) 34. 2019 URL: https://www.publichne-pravo.com.ua/index.php?option= com_content&view=article&id= 102:pp-2019-34-16&catid=90&Itemid=483&lang=uk (дата звернення: 11.08.2023).

10. Про затвердження Порядку проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу: Постанова КМУ від 22 лютого 2006 р. N 182. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/182- 2006-%D0%BF#Text (дата звернення: 11.08.2023).

11. Мотайло О. В. Удосконалення механізму функціонування державної системи моніторингу за станом здоров'я населення: Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 1. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/1_2020/38.pdf (дата звернення: 11.08.2023).

12. eHealth: First electronic health records of patients exchanged between EU countries. PubAffairs Bruxelles. URL: https://www.pubaffairsbruxelles.eu/eu-institution-news/ehealth-first- electronic-health-records-of-patients-exchanged-between-eu-countries/ (дата звернення: 21.08.2023).

References

1. Hlosarii Prohramy rozvytku OON. [Glossary of the United Nations Development Programme]. URL: https://www.coe.int/uk/web/compass/glossary

2. Warren Fiske. Brat says Obamacare repeal would save nation more than $2 trillion. Politifact (13 April 2015). URL: http://www.politifact.com/virginia/statements/2015/apr/13/dave- brat/brat-saysobamacare-repeal-would-save-nation-2-tri/

3. Motailo O. V. Stratehiia udoskonalennia systemy monitorynhu za stanom zdorovia naselennia Ukrainy. [Strategy for improving the monitoring system for the state of health of the population of Ukraine]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2021. № 3.. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=2037 (дата звернення: 16.08.2023). DOI: 10.32702/23072156-2021.3.37 [in Ukrainian].

4. From innovation to implementation eHealth in the WHO European Region. World Health Organization. Gasgow: Freight Design, 2016. P. 116.

5. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku systemy hromadskoho zdorovia. [On the approval of the Concept of the development of the public health system]. Rozporiadzhennia KMU vid 30 lystopada 2016 r. № 1002-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1013-2016-%D1%80#n8 [in Ukrainian].

6. Radysh Ya.F. Derzhavna polityka u sferi okhorony zdorovia: kolektyvna monohrafiia. [State policy in the field of health care]. Kyiv: NADU, 2013. 396 s. [in Ukrainian].

7. Electronic Health Records in Sweden: From Administrative Management to Clinical Decision Support. URL: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-642-23315-9_9

8. Annual European eHealth Survey 2019. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/documents/ 3859598/10820524/KS-01-20-253-EN-N.pdf/2d66d5d7-b966-38ba-881a-a8f4b6d3f5e0

9. Myronov A. H. Orhanizatsiia okhorony zdorovia hromadian ta kontrol za yii zdiisnenniam. [Organization of public health care and control over its implementation]. Publichne pravo. №34 (2) 34. 2019 URL: https://www.publichne-pravo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article& id=102:pp-2019-34-16&catid=90&Itemid=483&lang=uk [in Ukrainian].

10. Pro zatverdzhennia Poriadku provedennia derzhavnoho sotsialno-hihiienichnoho monitorynhu. [On the approval of the Procedure for conducting state socio-hygienic monitoring]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/182-2006-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

11. Motailo O. V. Udoskonalennia mekhanizmu funktsionuvannia derzhavnoi systemy monitorynhu za stanom zdorovia naselennia: [Improvement of the functioning mechanism of the state system of monitoring the health of the population]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2020. № 1. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/1_2020/38.pdf [in Ukrainian].

12. eHealth: First electronic health records of patients exchanged between EU countries. PubAffairs Bruxelles. URL: https://www.pubaffairsbruxelles.eu/eu-institution-news/ehealth-first- electronic-health-records-of-patients-exchanged-between-eu-countries/

Размещено на Allbest.ru