Особливості участі експерта з питань права у судовому процесі

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія внутрішніх справ

Особливості участі експерта з питань права у судовому процесі

Левківський Юрій Анатолійович аспірант

Анотація

У статті досліджуються важливі аспекти допуску експерта з питань права до участі в судовому процесі. Нами аналізуються нормативні положення, що визначають вимоги до експерта з питань права, а також які регулюють допуск експертів до участі у судових справах, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК України, яка визначає право суду ухвалювати рішення про допуск експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи. Зазначене право підтверджуються судовою практикою Верховного Суду. цивільний судочинство експерт право

Далі нами висвітлюється наукова дискусія щодо обов'язковості наукового ступеня для експертів у галузі права. Так, нами представлено різні точки зору щодо цього питання. При цьому, деякі науковці вважають, що науковий ступінь не повинен бути обов'язковою умовою для експертів, адже важливіше їх практичний досвід та визнаність у фаховій спільноті. Однак інша більшість експертів та науковців підтримують необхідність наявності наукового ступеня, який відображає базовий рівень теоретичних та наукових знань в галузі права.

Додатково, розглядаються інші кваліфікаційні вимоги до експертів з питань права, такі як: активна наукова діяльність, практичний досвід у галузі права, участь у розробці законопроектів, а також стажування та навчання за кордоном. Автори вказують на важливість цих критеріїв для забезпечення високого рівня компетентності та об'єктивності експертів.

У підсумку, у статті наголошується на необхідності дотримання встановлених кваліфікаційних вимог до експертів з питань права для забезпечення високої якості судочинства в Україні. Звертається увага на необхідність правильного і професійного відбору експертів з питань права, які відповідають вимогам ч. 1 ст. 73 ЦПК України, мають належну підготовку та досвід для об'єктивного та компетентного висвітлення питань пов'язаних з: застосуванням аналогії права чи аналогії закону, змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі.

Ключові слова: експерт з питань права; висновок експерта у галузі права; інші учасники судового процесу; допуск експерта з питань права; експерт; експертиза.

Abstract

Peculiarities of participation of a legal expert in litigation

Levkivskyi Yurii Anatoliiovych postgraduate student, National Academy of Internal Affairs

The article examines important aspects of admission of a legal expert to participate in court proceedings. The author analyzes the statutory provisions which define the requirements for a legal expert and also regulate the admission of experts to participate in court proceedings, in particular, under Part 1 of Article 73 of the Code of Civil Procedure of Ukraine, which determines the right of the court to decide on the admission of a legal expert and attachment of his/her opinion to the case file. This right is confirmed by the case law of the Supreme Court.

In the following, we analyze the scientific debate on the mandatory academic degree for legal experts. Thus, we present different points of view on this issue. Some scholars believe that an academic degree should not be a prerequisite for experts, as their practical experience and recognition in the professional community are more important. However, the other majority of experts and scholars support the need for an academic degree that reflects a basic level of theoretical and scientific knowledge in the field of law.

Additionally, other qualification requirements for legal experts are considered, such as active research, practical experience in the field of law, participation in drafting laws, as well as internships and studies abroad. The authors point out the importance of these criteria for ensuring a high level of competence and objectivity of experts.

In conclusion, the article emphasizes the need to comply with the established qualification requirements for legal experts to ensure high quality of judicial proceedings in Ukraine. Attention is drawn to the need for proper and professional selection of legal experts who meet the requirements of Part 1 of Article 73 of the Code of Civil Procedure of Ukraine, have the appropriate training and experience to objectively and competently cover issues related to: the application of analogy of law or analogy of law, the content of foreign law provisions in accordance with their official or generally accepted interpretation, application practice and doctrine in the relevant foreign country.

Keywords: expert in law; expert opinion in law; other participants of the trial; admission of an expert in law; expert; expertise.

Вступ

Постановка проблеми. Ефективне здійснення правосуддя значною мірою залежить від компетентного та об'єктивного аналізу правових питань, що виникають під час судового процесу.

У зв'язку з цим, особливої уваги потребує дослідження участі експертів з питань права у судовому процесі.

В Україні, як і в багатьох інших правових системах, дослідження питань аналогії закону чи аналогії права може стати ключовим елементом у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ. Проте, існують певні особливості та проблеми, пов'язані з залученням таких експертів, які потребують детального аналізу та врегулювання.

Аналізуючи чинну редакцію статті 73 ЦПК України може зазначити, що однією із основних проблем є відсутність чітких критеріїв щодо кваліфікації експертів з питань права, зокрема в частині «визнаного фахівця у галузі права», що може призвести до неоднозначності в їх висновках та знижувати довіру до експертних думок. У зв'язку з чим суди в деяких випадках не можуть прийняти рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права.

З огляду на вищезазначене, актуальність дослідження особливостей участі експертів з питань права у судовому процесі зумовлена необхідністю підвищення ефективності цивільного судочинства, забезпечення об'єктивності та надійності висновків експертів у галузі права, а також удосконалення нормативно-правового регулювання цієї сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання участі експерта з питань права у судовому процесі були предметом дослідження наступних вчених: І. А. Бутирської, О. О. Кармази, Д. В. Кушерець, Д. Д. Луспеника, Ю. Д. Притики, Ю. Ю. Рябченко, Б. Б. Сергієнко, С. В. Черноп'ятов, А. С. Штефан, С. В. Щербак та ін.

Таким чином, метою статті є дослідження проблемних питань участі експерта з питань права у судовому процесі

Виклад основного матеріалу

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд має право ухвали рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи. Підставо для набуття статусу експерта з питань права є наявність у особи наукового ступеня та бути визнаним фахівцем у галузі права.

Д. Д. Луспеник дослідуючи зазначену норму права зазначає, що на практиці виникає низка питань стосовно кваліфікаційних вимог до особи, яка може виступати експертом з питань права, зокрема, тлумачення вимоги «визнаності» фахівця у галузі права відповідно до ч. 1 ст. 73 ЦПК України, можливості залучення зарубіжних фахівців у галузі права та доказів їх відповідності вимогам національного законодавства, що ставляться до експерта з питань права, тощо [3].

О. Кармаза та Д. Кушерець вважають, що під час прийняття судом рішення про допуск експерта з питань права до участі в справі та долучення його висновку до матеріалів справи варто брати до уваги такі критерії, як досвід наукової роботи в галузі права; наявність наукових публікацій у фахових виданнях України й іноземних держав, включених до міжнародних наукометричних баз даних, та опублікованих після присудження наукового ступеня; наявність документа, що підтверджує присвоєння вченого звання; ступінь активності участі в конференціях, симпозіумах, круглих столах, яка підтверджується опублікуванням тез його виступу; стажування й навчання за кордоном, які підтверджуються відповідними документами та які легалізовані в порядку, встановленому чинними міжнародними договорами України, тощо [1, с. 33]. Зазначений підхід також підтримує О. Старченко [4, с. 27].

І.Ю. Татулич вважає, що в законодавчій конструкції необхідно закріпити критерії, яким повинен керуватися суд при ухвалені рішення про допуск до участі експерта з питань права, це може бути: включені вимоги щодо наявності певного наукового рівня, що підтверджується відповідним документом про присвоєння наукового звання, досвіду наукової діяльності в галузі права, наявністю публікацій, участю в розробках законопроектів тощо. Також автор, зазначає що «визнаність» експерта одним учасником судового розгляду може не бути абсолютною для іншого, який вправі оспорити допуск такої особи в судовий процес [5, с. 67].

М. Шумило вважає, що при залученні експерта в галузі права необхідно враховувати: науковий напрямок, галузь чи інститут права, який досліджує науковець, і чи співпадає він із проблемою, що виникла у процесі судового розгляду, щоб дійсно висловити експертну думку; чи залучена особа здійснює наукову або науково-дослідну діяльність на постійній основі (працює в науково-дослідному інституті, закладі вищої освіти); для підтвердження своїх експертних знань та встановлення факту визнаності необхідно дізнатися індекс цитування його наукових праць; в ухвалах та постановах необхідно зазначати, окрім прізвища, імені та по батькові, також науковий ступінь, вчене звання та місце роботи експерта [8].

С. В. Щербак та Б. Б. Сергієнко звертають увагу, що чинна редакція ч.1 ст. 73 ЦПК України є дискусійною, оскільки невизначена юридична конструкція «визнаний фахівець у галузі права», навіть в силу відсутності критеріїв «визнання» особи, як фахівця.

Зазначена вимога є обов'язковою, то на практиці можливе виникнення проблем щодо визнання компетентності експерта з питань права. На думку науковців, основними критеріями визнання особи, як фахівця в галузі права можуть бути: активна наукова діяльність, зокрема, наявність публікацій у фахових виданнях України та за кордоном, наявність монографій, підручників, науково-практичних коментарів відповідного законодавства, і навчання та стажування в іноземних державах, участь у конференціях, круглих столах, що підтверджується опублікованими тезами, досвід роботи у галузі права протягом тривалого часу тощо, але відкритим залишається питання хто буде визнавати особу як визнаного фахівця в галузі права. Недосконалість подібної конструкції надає суду на свій розсуд визначати це доволі спірне питання та не допусти висновок експерта з питань права до справи. Крім того, подальше створення Єдиного реєстру експертів з питань права зменшить випадки недопущення експерта з питань права, як учасника, до судового процесу [9, с. 31].

Не можемо не погодитись з думками вище зазначених науковців, суддів та представників Верховного Суду, оскільки вважаємо, що суд приймаючи рішення про допуск до участі у справі експерта з питань права повинен враховувати наступні кваліфікаційні вимоги:

1) наявність наукового ступеня. Експерт з питань права повинен мати науковий ступінь у галузі права, що підтверджується відповідним дипломом про присвоєння наукового ступеню. Наявність наукового ступеня гарантує базовий рівень теоретичних та наукових знань, необхідних для глибокого розуміння правових проблем та їх вирішення.

Цікавою з цього питання є думка М. Шумила, який зазначає, що на сьогодні не достатньо мати науковий ступінь з юридичних наук, для того щоб автоматично претендувати на статус експерта в галузі права. Це мотивовано тим, що перш під поняттям «експерт» «Expertus» (в перекладі з латини) варто розуміти як досвідчений, випробуваний. Проте, у прив'язці до вимоги наявності наукового ступеня, то цей термін отримує зовсім іншу конотацію, бо експертом в принципі може бути особа і без наукового ступеня, тоді дійсно достатньо окреслювати таку особу як «досвідчену». Очевидно, що агроном із багаторічним стажем буде експертом у своїй справі і без здобуття наукового ступеня [8].

Такої ж позиції притримується і І. Ю. Татулич, яка виходячи із сучасних реалій, вважає, що наявність наукового ступеня не повинна бути обов'язковою умовою. Зокрема, при розгляді конкретної справи важливою для суду може виявитись не лише думка вченого, але й юриста-практика чи організації, чи міжнародного експерта, який не має наукового ступеню, однак займається дослідженнями певних питань, уже брав участь у розгляді подібних спорів та має практичний досвід застосування тих чи інших норм [5, с. 67].

Ми не можемо погодитись з думкою науковців, що наявність наукового ступеня не є обов'язковою умовою для експерта з питань права. Науковий ступінь не лише підтверджує глибокі знання теорії права, а й забезпечує експерта методологічними навичками наукового дослідження, які важливі для об'єктивного та всебічного аналізу правових питань. Без наукової бази може виникнути ризик поверхневого аналізу та упущення важливих аспектів справи. Також варто врахувати, що наукова спрямованість дозволяє експертам інтегрувати нові підходи та розвивати правову науку, що є важливим для постійного вдосконалення наукової складової. Крім того, наявність наукового ступеню є обов'язковою вимогою, яка визначена у ч.1 ст. 73 ЦПК України.

Крім того, варто погодитись з думкою О. Старченко, що повноваження експерта з питань права на подання до суду висновку в галузі права повинні насамперед підтверджуватися дипломом про присвоєння наукового ступеню [4, с. 27].

2) бути визнаним фахівцем у галузі права. Ми пропонуємо, визнаність експерта повинна підтверджувати наступними критеріями:

- наявність наукових публікацій у фахових виданнях України та у періодичних наукових виданнях, проіндексованих у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus (крім видань держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором). Це свідчитиме про активну науково-дослідницьку діяльність експерта з питань права та його внесок у розвиток правової науки;

- наявність монографій, підручників, науково-практичних коментарів до законодавства. Такі публікації свідчать про глибоке розуміння та аналіз правових норм та практик;

- активна участь у конференціях, симпозіумах, круглих столах, яка підтверджується опублікування тез доповідей;

- досвід участі у розробці законопроектів та інших нормативних актів. Це підтверджує здатність експерта застосовувати теоретичні знання на практиці.

Також зазначену кваліфікаційну вимогу допоможе визначити індекс цитування, який перевірити можливо у відкритому доступі, як для прикладу сторінка Google Академія URL : https://scholar.google.com.ua/schhp7hHuk.

Важливо, що визначність експерта у галузі права також підтверджує, що експерт є активним учасником наукової спільноти, його роботи визнаються колегами, що додає авторитету його висновкам.

3) стажування та навчання за кордоном. Наявність досвіду стажування та навчання у закордонних установах, підтвердженого відповідними документами (сертифікатами, дипломами, свідоцтвами), акредитованими згідно з чинними міжнародними договорами України, свідчить про розширення професійних горизонтів експерта та знайомство з міжнародними практиками.

4) практичний досвід у правовій сфері. Досвід роботи у галузі права протягом тривалого часу є важливим критерієм, що свідчить про здатність експерта застосовувати свої знання на практиці та розуміти правові процеси зсередини.

На нашу думку, впровадження таких критеріїв дозволить забезпечити високий рівень компетентності експертів з питань права, що, у свою чергу, сприятиме підвищенню якості цивільного судочинства в Україні.

Проте, до вище зазначених вимог, Н. О. Коротка вважає, що необхідно на законодавчому рівні передбачати проходження такою особою відповідної підготовки для отримання кваліфікації експерта з питань права [2, с. 98].

Ми не погоджуємось з зазначеною позицією, оскільки додаткова підготовка та сертифікація можуть створити непотрібні бюрократичні бар'єри для професіоналів, які вже мають необхідні знання та досвід. У багатьох випадках практика та безпосередня робота в сфері права надає більш цінні навички та знання, ніж «формальні» освітні програми. Крім того, впровадження обов'язкової підготовки може збільшити витрати для потенційних експертів, що може стримувати їх від надання своїх послуг. Важливо також зазначити, що наявність офіційної кваліфікації не завжди гарантує високий рівень експертизи, тоді як реальні досягнення та професійний досвід часто є більш надійними показниками компетентності.

Важливо зазначити, що у випадку відповідності усім вище нами запропонованими критеріями особа не набуває статусу експерта з питань права. Оскільки практика Верховного Суду виходить з того, що аналіз ч. 1 ст. 73 ЦПК України дає підстави для висновку, що особа набуває статус експерта у галузі права у разі ухвалення судом рішення про допуск її до участі у справі у такому процесуальному статусі, а також долучення його висновку до матеріалів справи (Ухвала Верховного Суду від 26.02.2021 р. по справі № 757/7499/17-ц) [6].

Важливим процесуальним аспектом постановлення ухвали про залучення чи незалучення експерта з питань права є те, що такі ухвали не можуть бути оскаржені. Це зумовлено тим, що вони не порушують право жодної зі сторін та є правом, а не обов'язком суду. До того ж, згідно з п. 1 ст. 115 ЦПК України, висновок експерта з питань права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер, а отже, не може суттєво вплинути на вирішення справи в суді [8].

Висновок

Таким чином, можемо зазначити, що рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи приймається виключно судом на підставі ухвали. При цьому ми вважаємо, що судом при допуску експерта з питань права окрім критеріїв передбачених у ч. 1 ст. 73 ЦПК України (наявність наукового ступеню та бути визнаним фахівцем у галузі права) варто враховувати: активну наукову діяльність та наявність практичного досвіду.

Зазначені зміни допоможуть суду у взаємодії з експертом з питань права забезпечити справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Література

1. Кармаза О., Кушерець Д. Експерт із питань права в судов. процесі: новели законодавства Укр.. Підпр-тво, господарство і право. 2017. № 10. С. 32 - 36.

2. Коротка Н. О. Цивільно-правовий статус експерта з питань права та його висновок у галузі права як засіб доказування у цивільному процесі. Науковий вісник Ужгородського нац.університету. 2018. Т. 1 № Вип. 53. С. 97 - 100.

3. Луспеник Д. Доказування у цивільному процесі: що нового у ЦПК та чому суд наділений правом витребування доказів. URL : https://sud.ua/ru/news/blog/132494-dokazuvannya- u-tsivilnomu-protsesi-scho-novogo-u-tspk-ta-chomu-sud-nadileniy-pravom-vitrebuvannya- dokaziv-ba6687

4. Старченко О. Проблемні питання процесуального статусу експерта з питань права. Підприємництво, господарство і право. 2019. №. 8. С. 26 - 29. DOI https://doi.org/ 10.32849/2663-5313/2019.8.05

5. Татулич І. Ю. Правовий статус експерта з питань права в цивільному судочинстві. Аналітично-порівняльне правознавство. 2022. №1. С. 66-71. DOI https://doi.org/10.24144/ 2788-6018.2022.01.12

6. Ухвала Верховного Суду від 26.02.2021 р. по справі № 757/7499/17-ц. URL : https://reyestr.court.gov.ua/Review/95177350

7. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 р. № 1618-IV (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII і подальшими змінами). URL: https://zakon. rada.gov.ua/l aws/ show/ 1618-15#Text.

8. Шумило М. Експерт з питань права: новела процесуальних кодексів, що потребує обґрунтування судовою практикою. URL : https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ zmi/632677/

9. Щербак С. В., Сергієнко Б. Б. Правове становище експерта з питань права в цивільному процесі України. Правові горизонти /Legal horizons, 2018. вип. 13(26). С. 29 - 32.

References

1. Karmaza O. & Kusherets' D. (2017) Ekspert iz pytan' prava v sudovomu protsesi: novely zakonodavstva Ukrayiny [Expert on legal issues in the legal process: amendments to the legislation of Ukraine.] Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo ipravo, 10, 32-36 [in Ukrainian].

2. Korotka N. O. (2018) Tsyvil'no-pravovyy status eksperta z pytan' prava ta yoho vysnovok u haluzi prava yak zasib dokazuvannya u tsyvil'nomu protsesi [The civil legal status of a legal expert and his conclusion in the field of law as a means of proof in a civil process] Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu, 1(53), 97-100 [in Ukrainian].

3. Luspenyk D. (2019) Dokazuvannya u tsyvil'nomu protsesi: shcho novoho u TSPK ta chomu sud nadilenyy pravom vytrebuvannya dokaziv [Evidence in civil proceedings: what's new in the Civil Procedure Code and why the court has the right to demand evidence.]. Retrieved from https://sud.ua/ru/news/blog/132494-dokazuvannya-u-tsivilnomu-protsesi-scho-novogo-u-tspk-ta- chomu-sud-nadileniy-pravom-vitrebuvannya-dokaziv-ba6687 [in Ukrainian].

4. Starchenko O. (2019) Problemni pytannya protsesual'noho statusu eksperta z pytan' prava [Problematic issues of the procedural status of an expert on legal issues]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 8, 26-29. Retrieved from https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.8.05 [in Ukrainian].

5. Tatulych I. YU. (2022) Pravovyy status eksperta z pytan' prava v tsyvil'nomu sudochynstvi [Legal status of an expert on legal issues in civil proceedings]. Analitychno- porivnyal'ne pravoznavstvo, 2022, 1, 66-71. Retrieved from https://doi.org/10.24144/2788- 6018.2022.01.12 [in Ukrainian].

6. Ukhvala Verkhovnoho Sudu vid 26.02.2021 r. po spravi № 757/7499/17-ts. [Decision of the Supreme Court dated February 26, 2021 in case No. 757/7499/17-ts.] Retrieved from https://reyestr.court.gov.ua/Review/95177350 [in Ukrainian].

7. Tsyvil'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny vid 18.03.2004 r. № 1618-IV (v redaktsiyi Zakonu Ukrayiny vid 03.10.2017 r. № 2147-VIII i podal'shymy zminamy). [Civil Procedure Code of Ukraine dated March 18, 2004 No. 1618-IV (as amended by the Law of Ukraine dated October 3, 2017 No. 2147-VIII and subsequent amendments)] Verkhovna Rada Ukrayiny. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text. [in Ukrainian].

8. Shumylo M. (2019) Ekspert z pytan' prava: novela protsesual'nykh kodeksiv, shcho potrebuye obgruntuvannya sudovoyu praktykoyu [Expert on legal issues: an amendment to the procedural codes that needs to be substantiated by judicial practice]. Retrieved from https:// supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/zmi/632677/ [in Ukrainian].

9. Shcherbak S. V. & Serhiyenko B. B. (2018) Pravove stanovyshche eksperta z pytan' prava v tsyvil'nomu protsesi Ukrayiny [Legal position of the expert on legal issues in the civil process of Ukraine]. Pravovi horyzonty /Legal horizons, 13(26), 29-32 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru