Адміністративно-правовий режим воєнного стану як особливий різновид правового режиму, заходи, що його супроводжують

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Науково-дослідний інститут публічного права

Адміністративно-правовий режим воєнного стану як особливий різновид правового режиму, заходи, що його супроводжують

Пешков В.В., аспірант

Полозенко А.В., аспірант

Анотація

Стаття є дослідженням поняття адміністративно-правового режиму, особливого правового режиму та режиму воєнного стану. Проведене дослідження базується на аналізі нормативно-правових актів та вчених праць у цій галузі. Надано визначення цих адміністративно-правових режимів, висвітлено їх відмінності та проаналізовано їх ознаки. Визначено мету введення воєнного стану, та цілі яким даний режим слугує. Розкрито поняття оборони України. Зазначено перелік заходів правового режиму воєнного стану та обмеження деяких, визначених Конституцією України прав і свобод людини та громадянина які супроводжують введення воєнного стану.

Визначено, що правовий режим як імперативний метод правового регулювання, виражений у нормативно-правових актах, метою якого є юридичне врегулювання та впорядкування суспільних відносин, забезпечення і захист прав і публічних інтересів, як в окремій сфері суспільних відносин, так і в цілому, встановлення дозволів та обмежень, засобів реалізації прав, відповідальності, та характеризується наявністю спеціальних органів на які покладено реалізацію і забезпечення цього правового режиму.

Зазначено, що ключовими відмінностями спеціального адміністративно-правового режиму від звичайного можна визначити його мету, яка полягає у сприянні та реалізації таким правовим режимом необхідних дій для повернення до попереднього стану, який існував до настання надзвичайної ситуації, вимушеність його введення, зумовлена істотною загрозою правам та інтересам суспільства, необхідністю захисту життя громадян, та навіть існування держави в цілому. Цей режим вводиться тимчасово, до моменту зникнення загрозу і настання можливості відновлення повсякденного життя суспільства.

Перехід до режиму воєнного стану тягне за собою впровадження передбачених законодавством заходів правового режиму воєнного стану та обмеження деяких, визначених Конституцією України прав і свобод. Такі заходи й обмеження є тимчасовими, спрямованими на забезпечення обороноздатності держави, захисту прав її громадян, стабілізації суспільного ладу і виживання економіки держави. Визначені законодавством обмеження і заходи можуть застосовуватися повністю, або частково та залежно від територіального принципу.

Ключові слова: адміністративно-правовий режим, особливий правовий режим, режим воєнного стану, війна, оборона України, заходи правового режиму, права людини та громадянина.

Abstract

The administrative-legal regime of martial law as a special type of legal regime, the measures that accompany it

Peshkov V.V., Polozenko A.V., PhD student, Scientific Research Institute of Public Law

The article is a study of the concept of administrative-legal regime, special legal regime and martial law regime. The conducted research is based on the analysis of normative legal acts and scientific works in this field. Definitions of these administrative and legal regimes are provided, their differences are highlighted, and their features are analyzed. The purpose of introducing martial law and the goals this regime serves are defined. The concept of defense of Ukraine is revealed. The list of measures of the legal regime of martial law and restrictions of some of the rights and freedoms of a person and a citizen, defined by the Constitution of Ukraine, which accompany the introduction of martial law, is indicated.

It was determined that the legal regime is an imperative method of legal regulation, expressed in normative legal acts, the purpose of which is the legal regulation and ordering of social relations, ensuring and protecting rights and public interests, both in a separate sphere of social relations and in general, establishing permits and restrictions, means of exercising rights, responsibilities, and is characterized by the presence of special bodies entrusted with the implementation and provision of this legal regime.

It is noted that the key differences of the special administrative-legal regime from the usual one can be defined as its purpose, which is to facilitate and implement the necessary actions by such a legal regime to return to the previous state that existed before the emergency situation, the necessity of its introduction is due to a significant threat to the rights and the interests of society, the need to protect the lives of citizens, and even the existence of the state as a whole. This regime is introduced temporarily, until the threat disappears and the possibility of resuming the daily life of society appears.

The transition to the martial law entails the implementation of the legal measures of the martial law regime provided for by the legislation and the restriction of some rights and freedoms defined by the Constitution of Ukraine. Such measures and restrictions are temporary, aimed at ensuring the state's defense capability, protecting the rights of its citizens, stabilizing the social order and the survival of the state's economy. Restrictions and measures determined by legislation may be applied in full or in part and depending on the territorial principle.

Keywords: administrative-legal regime, special legal regime, martial law regime, war, defense of Ukraine, legal regime measures, human and citizen rights.

Постановка проблеми

Війна створює нову реальність, змушує переглянути пріоритети які стоять перед державою, руйнує усталений суспільний лад, створює середовище, де виживання й існування держави, захист конституційного ладу, захист життя громадян виносяться на перше місце. Вона зумовлює глибоке перетворення функцій держави, структур влади та механізмів їх взаємодії. Таке перетворення знаходить вираження в зміні адміністративно-правового режиму та введенні режиму воєнного стану, заходах, що його супроводжують, та вплив даного режиму на права та обов'язки громадян. Саме ці явища лягли в основу даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тема адміністративно правового режиму воєнного стану досліджувалась у працях таких українських науковців як: Коваленко Н., Завгородня В.М., Соколова І.О., Маковська О.В., Славко А.С., Галунько В., Стеценко С., Берлач А., Буханевич О., Ситников О., Ступак Д., Прохоренко М.М., Тимошенко А.В., Серховець Д.І., Хара С.Д. та ін.

Мета статті. Дослідити та провести аналіз нормативно -правових актів та вчених праць, що розглядають поняття адміністративно-правового режиму воєнного стану як особливого правового режиму, його мети та заходів, що його супроводжують, наслідки його введення для прав людини та громадянина.

Виклад основного матеріалу

Починаючи з п'ятої години ранку 24.02.2022 року життя кожного українця докорінно змінилось, з'явилась нова реальність яка зумовила кардинальні перетворення в середині держави. Розпочалась повномасштабна війна. Влада була зобов'язана піти на вимушений не виправданою агресією крок, на території України почав діяти адміністративно-правовий режим воєнного стану.

Розкриваючи поняття адміністративно-правового режиму воєнного стану доцільним є спочатку надати визначення правового режиму.

Так Н. Коваленко визначає адміністративно-правовий режим як особливу форму правового регулювання суспільних відносин, яка базується на поєднанні комплексу юридичних, організаційних і технічних процедур та адміністративно-правових засобів і визначає міру можливої й належної поведінки суб'єктів, надає особливої спрямованості суспільним відносинам у сфері публічної влади [1].

В.М. Завгородня дотримується думки, що адміністративно-правовий режим є сукупністю юридичних конструкцій, яка встановлюється і реалізується в окремій сфері відносин, що складають предмет адміністративного права, та забезпечує публічні інтереси за допомогою адміністративно-правових засобів [2].

У своїх дослідженнях І.О. Соколова визначає правовий режим як сукупність взаємопов'язаних правових заходів, що виражають певний ступінь юридичного врегулювання, сприятливості чи не сприятливості задоволення інтересів суб'єктів права для забезпечення нормативного впорядкування певної сфери суспільних відносин [3].

О.В. Маковська адміністративно-правовий режим визначає як спосіб організації правового впливу який виражається у поєднанні юридичних засобів з метою запровадження певного соціального стану, сприятливого чи не сприятливого для задоволення інтересів суб'єктів права [4].

Таким чином можливо визначити правовий режим як імперативний метод правового регулювання, виражений у нормативно-правових актах, метою якого є юридичне врегулювання та впорядкування суспільних відносин, забезпечення і захист прав і публічних інтересів, як в окремій сфері суспільних відносин, так і в цілому, встановлення дозволів та обмежень, засобів реалізації прав, відповідальності, та характеризується наявністю спеціальних органів на які покладено реалізацію і забезпечення цього правового режиму.

Втім, держава може постати перед проблемою яка буде загрожувати її існуванню, захисту прав та інтересів її громадян в настільки великій мірі, що звичайний, повсякденний адміністративно-правовий режим доводиться змінювати на його особливу, надзвичайну форму.

А.С. Славко зазначає, що надзвичайний режим встановлюється як відповідь на обставини які не залежать від волі суб'єктів публічної адміністрації на кшталт воєнної агресії, природних чи техногенних катастроф тощо. Ціллю такого режиму є стабілізація ситуації з метою повернення до попереднього стану, який існував до настання надзвичайної ситуації. Також зазначається можливість звуження передбаченого чинним законодавством обсягу прав і свобод людини й громадянина [5].

У монографії «Адміністративне право та адміністративний процес України в умовах воєнного стану» спеціальний адміністративно-правовий режим, яким є режим воєнного стану, визначається режимом зі спеціальною метою, якому притаманний імперативний метод правового регулювання, надзвичайні засоби встановлення і виникнення прав та обов'язків, методи юридичного впливу та захисту прав і свобод, а також притаманні чітко визначені просторово-часові рамки та спеціальні органи управління [6].

Отже, ключовими відмінностями спеціального адміністративно-правового режиму від звичайного можна визначити його мету, яка полягає у сприянні та реалізації таким правовим режимом необхідних дій для повернення до попереднього стану, який існував до настання надзвичайної ситуації, вимушеність його введення, зумовлена істотною загрозою правам та інтересам суспільства, необхідністю захисту життя громадян, та навіть існування держави в цілому. Цей режим вводиться тимчасово, до моменту зникнення загрозу і настання можливості відновлення повсякденного життя суспільства. Тимчасовим обмеженням прав і свобод, запровадженням спеціальних механіз мів їх реалізації. Також слід погодитись з думкою Д. Ступак, що особливий адміністративно-правовий режим відіграє ключову роль у відверненні загроз та усуненні наслідків військового характеру, які загрожують національній безпеці, публічним інтересам, правам і свободам громадян України [7].

Впровадження такого спеціального адміністративно -правового режиму як воєнний стан супроводжується глибоким перетворенням функцій держави, структур влади та механізмів взаємодії, характеризується поглибленою мобілізацією усіх ресурсів держави. В основу державної політики кладеться питання забезпечення безпеки та оборони України, запроваджується комплексна система заходів спрямована на забезпечення дисципліни, правопорядку та забезпечення функціонування суспільства в не типових для нього умовах [8]. Визначення поняття оборона України надається в однойменному законі No 1932-XII. від 06.12.1991 де в другій статті зазначається, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки та оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони [9]. адміністративний правовий особливий режим воєнний стан

Законодавство України надає чітке визначення поняття воєнного стану як особливого правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [10].

Воєнний стан запроваджується як реакція на збройну агресію чи загрозу такої агресії з боку іншої держави, наявності небезпеки державній незалежності та територіальній цілісності [11]. Ця реакція була закріплена в указі Президента України №64/2022 від 24.02.2022. Військовому командуванню, Міністерству внутрішніх справ України, іншим органами виконавчої влади, органам місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було доручено здійснювати заходи й повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінет Міністрів України був зобов'язаний ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні [12]. Слід зазначити, що це не перший випадок запровадження воєнного стану в Україні за часів її незалежності. Так у зв'язку з актом збройної агресії з боку Російської Федерації, що відбувся 25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, та мав важкі наслідки, було видано указ №393/2018 від. 26.11.2018 Про введення воєнного стану в Україні [13]. Було вчинено масштабні заходи щодо підготовки держави до оборони й навіть оголошено часткову мобілізацію, яка по факту не відбувалась. На щастя указ 26.11.2018 на відміну від указу 24.02.2022 виступив лише як превентивний захід і повномасштабна війна не відбулась.

Перехід до режиму воєнного стану тягне за собою впровадження передбачених законодавством заходів правового режиму воєнного стану та обмеження деяких, визначених Конституцією України прав і свобод. Такі заходи й обмеження є тимчасовими, спрямованими на забезпечення обороноздатності держави, захисту прав її громадян, стабілізації суспільного ладу і виживання економіки держави. Визначені законодавством обмеження і заходи можуть застосовуватися повністю, або частково та залежно від територіального принципу.

Встановлено, що до заходів правового режиму воєнного стану відноситься посилення охорони об'єктів критичної інфраструктури та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, вжиття додаткових заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, встановлення особливого режиму перетину кордону держави, перевірки, у разі необхідності та у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку документів, транспортних засобів, особистих речей, багажу та одягу, приміщень. Заборона проведення походів, демонстрацій, мітингів, мирних зборів. Необхідність у порядку, визначеному Конституцією та законами України заборонити діяльності політичних партій, громадських об'єднань діяльність яких спрямована на зміну конституційного ладу чи ліквідацію незалежності України. Як захід правового режиму воєнного стану може запроваджуватись трудова повинність для окремих категорій громадян, використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для потреб оборони. У випадках визначених законом може примусово відчужуватись майно. Може запроваджуватись особливий контроль і регулювання або заборона певних засобів зв'язку та масової інформації, торгівлі зброєю та деякими лікарськими засобами, сильнодійних хімічними, вибуховими, пожежонебезпечними й отруйними речовинами, а також алкогольними напоями. Заходом правового режиму воєнного стану виступає евакуація населення, обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, евакуація матеріальних і культурних цінностей, що перебувають у державній власності. Введення комендантської години та видачі гуманітарної допомоги. Здійснення будівництва захисних споруд, маркування будівель, споруд, та транспортних засобів відповідними розпізнавальними знаками відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, встановлення порядку використання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту всіх форм власності та відомчої належності. Слід зазначити, що перелік заходів правового режиму воєнного стану наведений у ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» не може бути вичерпним, швидкозмінні обставини війни можуть викликати необхідність застосування інших заходів, що забезпечують виконання мети впровадження воєнного стану та не суперечать нормам чинного законодавства та нормам міжнародного гуманітарного права.

Що стосується тимчасових обмежень прав людини й громадянина Конституція України у ст.64 визначає перелік прав що можуть бути обмежено. Так повністю чи частково може бути обмежено право на зміну громадянства і неможливість його позбавлення, право на відшкодування шкоди заподіяної діями, рішеннями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб коштом держави чи органів місцевого самоврядування, на свободу та особисту недоторканість, життя, право на письмові звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування, право на повагу до гідності, рівні права та обов'язки в шлюбі й сім'ї, рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним, право на житло, рівність прав громадян перед законом, судовий захист прав і свобод людини й громадянина. Право знати свої права й обов'язки, зворотна дія нормативно -правових актів у часі, право на професійну правничу допомогу, відсутність зобов'язання виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, неприпустимість можливості бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, презумпція невинуватості, відсутність покарання за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом [14]. Слід зазначити, що відповідно до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966 Україна за участі Генерального секретаря ООН зобов'язана повідомляти про введення певних обмежень прав і свобод людини й громадянина усі держави, які є учасниками цього пакту, та про межу цих обмежень та причини прийняття такого рішення [15].

Висновки

Можна дійти висновку, що адміністративно правовий режим воєнного стану є особливою формою правового режиму яка є реакцією на збройну агресію чи загрозу такої агресії, небезпеку конституційному ладу, державній незалежності та територіальній цілісності. Цей режим характеризується глибоким перетворенням функцій держави, структур влади та механізмів їх взаємодії. В основі режиму стоїть оборона держави, захист її інтересів, забезпечення безпеки громадян, виживання економіки країни. Введення цього адміністративно-правового режиму супроводжується реалізацією заходів правового режиму воєнного стану та обмеженням деяких, визначених Конституцією України прав і свобод. Ці заходи й обмеження повинні служити меті даного режиму, бути доцільними для її виконання і вводяться тимчасово.

Література

1. Коваленко Н. Поняття та ознаки адміністративно-правового режиму. Підприємство, господарство і право. 2020. №1. С. 106-110.

2. Завгородня В. М. Категорія «адміністративно-правовий режим» у понятійному апараті аміністративного права. Правовий вісник Української академії банківської справи. 2010. №6. С.31-35.

3. Соколова І.О. Правовий режим: поняття, особливості, різновиди : автореф. дис. ... канд.. юрид. наук зі спец. 12.00.01 теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Харків, 2011. 23 с.

4. Маковська О.В. Поняття і класифікація адміністративних режимів у теорії адміністративного права. Прикарпатський юридичний вісник. 2015. Вип. 3. С. 197-198.

5. Славко А.С. Типологія адміністративно-правових режимів: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук зі спец. 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

6. Галунько В., Стеценко С., Берлач А., Буханевич О., Ситников О. та ін. Адміністративне право та адміністративний процес України в умовах воєнного стану: колективна монографія / за заг. ред. В. Фелика, В. Курила. Київ: «Видавництво Людмила», 2023. С. 333-334.

7. Ступак Д. Поняття та ознаки особливих адміністративно-правових режимів в Україні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 2022. №1(49). С.69-72.

8. Прохоренко М.М., Тимошенко А.В. Особливості адміністративно-правового забезпечення правового режиму воєнного стану. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. №8. С. 300-303.

9. Про оборону України: Закон України від 06.12.1991 No 1932-XII.

10. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 року №389-VHI.

11. Серховець Д.І., Хара С.Д. Воєнний стан: Історико-правовий досвід застосування. Правоохоронна функція держави: теоретико-методологічні та історико-правові проблеми. Харків, 2019. С.191-193.

12. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022

13. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 26.11.2018 року №393/2018

14. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р.

15. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 16.12.1966 р.

References

1. Kovalenko, N. (2020) Poniattia ta oznaky administratyvno-pravovoho rezhymu [Concepts and signs of the administrative-legal regime]. Pidpryiemstvo, hospodarstvo i pravo Enterprise, economy and law. №1. S. 106-110.

2. Zavhorodnia, V.M. (2010) Katehoriia «administratyvno-pravovyi rezhym» u poniatiinomu aparati aministratyvnoho prava [The category "administrative-legal regime" in the conceptual apparatus of administrative law]. Pravovyi visnyk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravy Legal Bulletin of the Ukrainian Academy of Banking. №6. S.31-35.

3. Sokolova, I.O. (2011) Pravovyi rezhym: poniattia, osoblyvosti, riznovydy [Legal regime: concepts, features, varieties]: avtoref. dys. ... kand.. yuryd. nauk zi spets. 12.00.01 teoriia ta istoriia derzhavy i prava; istoriia politychnykh i pravovykh uchen. Kharkiv. 23 s. [in Ukrainian]

4. Makovska, O.V. (2015) Poniattia i klasyfikatsiia administratyvnykh rezhymiv u teorii administratyvnoho prava [Concept and classification of administrative regimes in the theory of administrative law]. Prykarpatskyi yurydychnyi visnyk Carpathian Legal Gazette. Vyp. 3. S. 197-198. [in Ukrainian]

5. Slavko, A.S. Typolohiia administratyvno-pravovykh rezhymiv [Typology of administrative and legal regimes]: avtoref dys. na zdob. nauk. stup. kand. yuryd. nauk zi spets. 12.00.07 administratyvne pravo i protses; finansove pravo; informatsiine pravo.

6. Halunko, V., Stetsenko, S., Berlach, A., Bukhanevych, O., Sytnykov, O. (2023) Administratyvne pravo ta administratyvnyi protses Ukrainy v umovakh voiennoho stanu [Administrative law and the administrative process of Ukraine under martial law]: kolektyvna monohrafiia a collective monograph / za zah. red. V. Felyka, V. Kuryla. Kyiv: «Vydavnytstvo Liudmyla». S. 333-334.

7. Stupak, D. (2022) Poniattia ta oznaky osoblyvykh administratyvno-pravovykh rezhymiv v Ukraini [Concepts and signs of special administrative and legal regimes in Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Viiskovo-spetsialni nauky Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University. Military special sciences. 2022. №1(49). S.69-72.

8. Prokhorenko, M.M., Tymoshenko, A.V. (2023) Osoblyvosti administratyvno-pravovoho zabezpechennia pravovoho rezhymu voiennoho stanu [Peculiarities of administrative and legal provision of the legal regime of martial law]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal Legal scientific electronic journal. №8. S. 300-303.

9. Zakon Ukrainy Pro oboronu Ukrainy [Law of Ukraine On the defense of Ukraine] vid 06.12.1991 No 1932-XII.

10. Zakon Ukrainy Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu [Law of Ukraine On the legal regime of martial law] vid 12.05.2015 roku №389-VIII.

11. Serkhovets, D.I., Khara, S.D. Voiennyi stan: Istoryko-pravovyi dosvid zastosuvannia. Pravookhoronna funktsiia derzhavy: teoretyko-metodolohichni ta istoryko-pravovi problemy [Martial law: Historical and legal experience of application. Law enforcement function of the state: theoretical-methodological and historical-legal problems]. Kharkiv, 2019. S.191-193.

12. Ukaz Prezydenta Ukrainy Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini [Decree of the President of Ukraine On the introduction of martial law in Ukraine] vid 24.02.2022 roku №64/2022

13. Ukaz Prezydenta Ukrainy Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini [Decree of the President of Ukraine On the introduction of martial law in Ukraine] vid 26.11.2018 roku №393/2018

14. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]: pryiniata na piatii sesii Verkhovnoi Rady Ukrainy 28.06.1996 r.

15. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski i politychni prava [International Covenant on Civil and Political Rights] 16.12.1966 r.

Размещено на Allbest.Ru