Актуальні питання взаємодії підрозділів кримінального аналізу з іншими підрозділами Національної поліції України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Актуальні питання взаємодії підрозділів кримінального аналізу з іншими підрозділами Національної поліції України

Здоровець Тетяна Іванівна

Грабовська Уляна Константинівна

Агасієва Олександра Вікторівна

Кисельов Андрій Олександрович

Кандидат юридичних наук, доцент

Проблема впровадження сучасних методів роботи в діяльність правоохоронних органів України залишається вкрай актуальною. Ефективність боротьби зі злочинністю напряму залежить від якісного, своєчасного і належного інформаційно-аналітичного забезпечення цієї діяльності. Сучасний рівень злочинності вимагає від правоохоронних органів проведення своєчасного, оперативного та достовірного аналізу діяльності організованих груп та злочинних організацій.

У країнах Європейського Союзу, США та інших розвинених країнах розуміють необхідність кримінального аналізу у боротьбі зі злочинністю та застосовують модель «Intelligence-Led Policing» (ILP - поліцейська діяльність, керована аналітикою). Ця модель базується на аналізі інформації, отриманої через специфічну поліцейську діяльність у сфері збору інформації. Отримана оперативно-аналітична інформація служить основою для проведення операцій та розслідувань, а не навпаки [1].

Кримінальний аналіз є процесом, в якому аналітики правоохоронних органів перевіряють, оцінюють та інтерпретують інформацію про протиправні та кримінально карані дії окремих осіб або груп. Ця інформація надходить під час оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування. Крім того, аналіз включає в себе встановлення суттєвих зв'язків між різними фактами з метою подальшого використання цієї інформації для розробки тактичних та стратегічних заходів у боротьбі та запобіганні злочинності.

В аналітичній діяльності правоохоронних органів і служб використовують різні види аналізу, включаючи оперативний, тактичний та стратегічний аналіз, а також аналіз даних з відкритих джерел (OSINT) та аналіз даних з багатьох джерел (Multi-Source Analysis). На сьогоднішній день в підрозділах кримінального аналізу найбільш поширений є оперативний кримінальний аналіз, спрямований на надання необхідної інформації оперативно-розшуковим підрозділам у рамках їхньої роботи з оперативно- розшуковими справами.

Оперативний кримінальний аналіз може здійснюватися у трьох формах:

Аналіз, що супроводжує оперативно-розшукову діяльність: В цій формі аналізу наявна інформація, пов'язана з конкретною справою, систематизується. Нова інформація відповідно співставляється та оцінюється. Аналітик формулює гіпотези, які підтримуються доказами чи висновками, або, за їхньою допомогою, спростовуються.

Аналіз, який ведеться для підтримки оперативно-розшукової діяльності: В цьому випадку аналітик бере на себе завдання з аналізу, щоб підтримати оперативно-розшукову діяльність. Він представляє результати аналізу та займається пошуком інформації власних баз даних та інших джерел. правоохоронний злочинність інформаційний

Аналіз, що ініціює оперативно-розшукову діяльність: У цій формі аналізу ініціатива йде від аналітика, який виявляє необхідність у проведенні оперативно-розшукових заходів [2].

Для здійснення аналізу використовують сучасні аналітичні інструменти, відповідне програмне забезпечення та інформаційні ресурси. У повсякденній роботі органів Національної поліції широко використовується Microsoft Office (зокрема Word та Excel), а також в окремих департаментах використовують аналітичне програмне забезпечення, таке як IBM i2 Analyst's Notebook, Maltego, E-Gis maps, ArcGIS і інші.

Одним з пріоритетних напрямків діяльності інформаційно-аналітичних підрозділів Національної поліції України є впровадження комплексу заходів для успішної реалізації та впровадження нових методів кримінального аналізу. Це дозволить активно використовувати сучасні аналітичні технології для ефективного виконання завдань оперативних та слідчих підрозділів, підвищить ефективність документування та розкриття складних злочинів, що вимагають обробки великих обсягів інформації [3].

Відповідно до наказу Національної поліції України від 29 грудня 2019 року № 1354 «Про затвердження Положення про Департамент кримінального аналізу Національної поліції України», Департамент кримінального аналізу (ДКА) розробляє, впроваджує та використовує нові методи та напрями здійснення кримінального аналізу, спрямовані на підвищення ефективності боротьби з злочинністю [4]. ДКА виконує функції уповноваженого структурного підрозділу Національної поліції України з проведення, організації та координації інформаційно-пошукової та аналітичної роботи, спрямованої на збір, оцінку та реалізацію інформації, зокрема інформації з обмеженим доступом. Це відбувається через передачу цієї інформації уповноваженим органам (підрозділам) для прийняття відповідних заходів відповідно до їх компетенції, оцінки ризиків та використання її для забезпечення виконання функцій, які покладені на поліцію [4].

Основними завданнями Департаменту кримінального аналізу (ДКА) є:

Організація та здійснення інформаційно-аналітичної діяльності для виконання повноважень поліції.

Визначення стратегічних напрямків роботи та шляхів розвитку кримінального аналізу в діяльності органів та підрозділів поліції.

Забезпечення взаємодії та координації діяльності органів (підрозділів) поліції у сфері кримінального аналізу, а також збір, обробка, узагальнення та аналіз інформації з метою протидії злочинності.

Забезпечення формування та підтримка функціонування автоматизованих інформаційних систем, які утворюються в процесі здійснення оперативно-розшукової та аналітичної діяльності.

У межах компетенції, відповідно до вимог міжнародного та вітчизняного законодавства, участь у здійсненні інформаційної взаємодії з правоохоронними органами іноземних держав і міжнародними організаціями [4].

Кримінальний аналіз представляє собою специфічний аспект інформаційно-аналітичної діяльності правоохоронних органів, що включає в себе перевірку та оцінку інформації, інтерпретацію, а також визначення зв'язків між отриманими даними, які надходять у процесі виявлення, припинення та розслідування злочинів. Ці дані мають важливе значення для оперативно -розшукової діяльності та кримінального провадження з метою їх використання правоохоронними органами та судовими установами. Крім того, ці інформаційні матеріали служать основою для подальшого проведення оперативного, тактичного і стратегічного аналізу [5, с. 21].

Згідно з сучасними законодавчими умовами, термін «оперативні підрозділи» використовується в Кримінальному процесуальному кодексі України для позначення тих структур правоохоронних органів, чия компетенція включає здійснення оперативно-розшукової діяльності та виконання завдань, наданих слідчим або прокурором для проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) заходів у кримінальному провадженні [6, с. 15].

Взаємодія між співробітниками оперативних підрозділів та кримінальних аналітиків визначається певними особливостями, основним чинником яких є конфіденційність оперативно -розшукової діяльності. Зазвичай ця співпраця відбувається в межах кримінального розвідувального аналізу.

Згідно з визначенням Міжнародної асоціації кримінальних аналітиків, кримінальний розвідувальний аналіз - це аналіз даних про осіб, причетних до злочинів, таких як злочинці-рецидивісти, повторні жертви, а також злочинні організації та мережі. Його мета - краще розуміти контекст життя, роботи, діяльності, мотивів та планів цих осіб і злочинних мереж. Процес кримінального розвідувального аналізу включає конфіденційний збір інформації про особи та злочинні мережі, забезпечення безпеки даних, відповідного доступу і конфіденційності, а також перетворення цієї інформації з даних на спеціалізовану форму інформації (розвідки) через аналіз [7, с. 3].

Процеси та методи кримінального розвідувального аналізу охоплюють: аналіз злочинців- рецидивістів і аналіз жертв; аналіз кримінальної історії; аналіз зв'язків; аналіз товарних потоків; аналіз комунікацій; аналіз соціальних мереж [7, с. 3].

Важливим елементом для ефективної співпраці між оперативними та аналітичними підрозділами є впровадження спеціалізації в різних напрямках роботи. Наприклад, призначення аналітичних фахівців для роботи в області протидії незаконному заволодінню транспортними засобами, розкриття фактів підривів банкоматів або боротьби зі злочинами у сфері торгівлі людьми дозволяє збирати, систематизувати та узагальнювати інформацію. На основі цієї інформації розробляються нові концептуальні підходи до розкриття таких видів злочинів.

Це дозволяє відмовитися від ізольованих подій та переходити до системного підходу в боротьбі зі злочинністю, а також стати проактивними в запобіганні правопорушень [8].

Як зазначає Кисельов А. О., вдалим буде приклад застосування кримінального аналізу під час протидії злочинам, пов'язаним з незаконними заволодіннями транспортними засобами, оскільки дані злочини завдають суттєвої шкоди як окремим особам, так і державі в цілому. Так, у 2020 році криміногенна ситуація на території обслуговування органів та підрозділів Національної поліції Дніпропетровської області вказує на те, що «попитом» серед злочинців користуються автомобілі преміум-класу. Відповідно до основних результатів роботи підрозділів поліції ГУНП в Дніпропетровській області, за 10 місяців 2020 року розкрито 153 незаконних заволодінь транспортними засобами, а за аналогічний період 2019 року - 172. Станом на 01.11.2020 у залишку нерозкритих злочинів перебувало 192 незаконних заволодінь транспортними засобами, у т.ч. 78 - автомобілями. Негативна тенеденція щодо продовження вчинення кваліфікованими злочинцями незаконних заволодінь транспортними засобами дає підстави для проведення аналітичними підрозділами заходів оперативного (ініціативного) пошуку, зокрема кримінального аналізу [9]. Також Кисельовим А.О. зауважено на необхідності врахування поліцейськими тактичних особливостей під час оперативно-розшукової протидії кримінальним правопорушенням [10, с. 149-152; 11].

Отже, організація діяльності поліції, що керується розвідувальною аналітикою, передбачає планування та управління поліцейською роботою, де результати кримінального аналізу виступають основою для визначення стратегічних та оперативних цілей в сфері попередження та припинення злочинних проявів. Це дозволяє розподіляти ресурси ефективно, враховуючи сфери і напрямки діяльності окремих злочинців, організованих злочинних угруповань та кримінального середовища загалом.

Кримінальний аналіз спрямований на підтримку ефективної правозастосовчої діяльності, а його результати становлять основу для організації роботи поліції, що керується розвідувальною аналітикою. Тобто, продукти кримінального аналізу визначають принципи побудови організації діяльності поліції в контексті нової філософії, що передбачає перехід від реактивних методів - реакції на кримінальні події, до проактивних - коли поліцейська діяльність визначається висновками аналізу закономірностей і тенденцій у кримінальному середовищі. Цей підхід дозволяє вживати своєчасних та ефективних заходів стосовно проблеми чи ситуації з метою усунення або пом'якшення її наслідків.

Взаємодія між співробітниками оперативних підрозділів та кримінальних аналітиків відбувається в рамках кримінального розвідувального аналізу, і важливим аспектом цієї співпраці є впровадження спеціалізації за конкретними напрямками роботи.

Джерела

1. Мовчан А. В. Актуальні проблеми впровадження в органах Національної поліції України моделі поліцейської діяльності, керованої аналітикою. Соціально-правові студії. 2018. Вип. 1. С. 17-22.

2. Кіреєва О. Використання альтернативних аналітичних інструментів у кримінальному аналізі. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. 2016. N° 4 (70). С. 64-76.

3. Половніков В. В. Характеристика кримінального аналізу з урахуванням практики його використання в оперативно-розшуковій діяльності Державної прикордонної служби України. Питання боротьби зі злочинністю. 2017. Вип. 34. С. 28-40.

4. Про затвердження Положення про Департамент кримінального аналізу Національної поліції України: наказ Національної поліції України від 29.12.2019 № 1354.

5. Мовчан А. В. Актуальні проблеми впровадження в органах національної поліції України моделі поліцейської діяльності, керованої аналітикою. Соціально-правові студії. 2018. Випуск 1. С. 17-22.

6. Грібов М. Л., Черняк А. М. Оперативні підрозділи правоохоронних органів України як суб'єкти протидії злочинності. Вісник кримінального судочинства. 2018. № 4. С. 8-17.

7. International Association of Crime Analysts. (2014). Definition and types of crime analysis [White Paper 2014-02]. Overland Park, KS: Author.

8. Бодня Т. Начальник Департаменту кримінального аналізу Нацполіції Роман Білоус: «Системи «Безпечного міста» дають нам змогу розкривати злочини за «гарячими слідами».

9. А. О. Кисельов. Особливості здійснення кримінального аналізу на прикладі складання аналітичного звіту (за матеріалами УКА ГУНП в Дніпропетровській області). Бюлетень з обміну досвідом роботи №228/2021. РВВ ДНДІ. К., 2021, с. 63-67.

10. Kyselov A. O. Combating illegal amber mining: peculiarities of conflict resolution. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, №2. Dnipro: 2019. Pp. 146-152.

11. Kyselov A., Kovalevska O. An investigation of effective police communication. law enforcement roles requiring language skills. Methodological bases of studying the processes of general mental laws in human interaction with the environment. International Science Group. - Boston : Primedia eLounch, 2022. 194 p.

Размещено на Allbest.ru