Напрями розвитку системи публічного управління: формування інформаційної та комунікативної політики в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Напрями розвитку системи публічного управління: формування інформаційної та комунікативної політики в Україні

Пасемко Галина Павлівна, доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування, Державний біотехнологічний університет

Таран Оксана Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування, Державний біотехнологічний університет

Гуторова Олена Олександрівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, бізнесу і адміністрування, Державний біотехнологічний університет

Анотація

Висвітлено, що процеси публічного управління неможливі без постійного зв'язку з громадськістю в процесі діяльності органів публічної влади. Зазначено, що у більшості наукових досліджень наголошується на дуальному поєднані інформаційної та комунікаційної складових зав'язків з громадськістю. управління громадськість влада

Підкреслено, що базові принципи налагодження комунікативної взаємодії влади з засобами масової комунікації, в цілому з громадянським суспільством, сформульовано в основному законі держави - Конституції України, основні нормативи щодо використання інформації встановлювались також в спеціальних законах України щодо комунікацій. Відмічено, що значимою спробою врегулювати більшість питань з налагодження системи комунікацій було впровадження Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про основні засади державної комунікативної політики" від 13 січня 2010 р. №85-р. Наголошується про необхідність формування нових засад державної комунікативної політики та законодавчого впровадженні стандартів міжнародного рівня для інформаційного обміну в процесі взаємодії органів влади, ЗМІ та громадськості.

Підкреслено, що введення в дію Закону "Про електронні комунікації" стало значним кроком у процесі модернізації та регулювання роботи українських електронних комунікацій. Результатом використання європейського досвіду в сфері формування інформаційної та комунікативної державної політики в Україні стало формування єдиного порталу виконання державних послуг в електронному вигляді "Дія: Державні послуги онлайн" та реалізація проекту "Держава в смартфоні". Важливим кроком в діджиталізації стало введення в липні 2021 року ВРУ Закону про режим "без паперів" (paperless) "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг".

Зазначено, що відповідно до вимог воєнного часу, корінним чином змінилась концепція комунікацій публічного управління з громадськістю. Наголошено, що в умовах воєнних дій та високого ступеню невизначеності, головним завданням органів публічної влади стає максимально швидке реагування на зміни воєнної ситуації та забезпечення оперативного оприлюднення офіційної інформації щодо стану воєнних подій.

Визначено, що в умовах воєнних дій формується нова комунікаційна та в цілому суспільна реальність, котра вимагає повного перегляду та вдосконалення всіх існуючих законодавчих механізмів, в тому числі і в сфері регулювання комунікативної взаємодії між органами публічної влади, засобами масової комунікації та в цілому з громадськістю країни.

Ключові слова: зв'язки із громадськістю, комунікації, державна комунікативна політика, інформаційні потоки, інформаційні технології, діджиталізація, електронні комунікації

Pasemko Galyna Pavlivna, Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor at the Department of Management, Business and Administration, State Biotechnological University

Taran Oksana Mykolaivna, PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Management, Business and Administration State Biotechnological University

Hutorova Olena Oleksandrivna, PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management, Business and Administration State Biotechnological University

DIRECTIONS OF DEVELOPMENT OF THE PUBLIC ADMINISTRATION SYSTEM: FORMATION OF INFORMATION AND COMMUNICATION POLICY IN UKRAINE

Abstract

The article describes that the processes of public administration are impossible without constant communication with the public in the course of public authorities' activities. It is noted that most scientific studies emphasize the dual combination of information and communication components of public relations. It is emphasized that the basic principles of establishing communication interaction between the authorities and the mass media, and in general with civil society, are formulated in the basic law of the Statethe Constitution of Ukraine, and the basic standards for the use of information were also established in special laws of Ukraine on communications. It is noted that a significant attempt to resolve most of the issues related to the establishment of the communication system was the implementation of the Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On Approval of the Concept of the Draft Law of Ukraine `On the Basic Principles of the State Communication Policy' of January 13, 2010, № 85-p. The author focuses on the need to formulate new principles of the State communication policy and legislative implementation of international standards for information exchange in the process of interaction between the authorities, the media and the public.

It is emphasized that the enactment of the Law "On Electronic Communications" was a significant step in the process of modernization and regulation of Ukrainian electronic communications. The use of European experience in the field of information and communication state policy in Ukraine resulted in the creation of a single portal for the provision of public services in electronic form "Diia: Public Services Online" and the implementation of the `State in a Smartphone' project. The author focuses on the need to formulate new principles of the State communication policy and legislative implementation of international standards for information exchange in the process of interaction between the authorities, the media and the public.

An important step in digitalization was the adoption by the Verkhovna Rada of Ukraine in July 2021 of the Law on the Paperles s Regime "On the Peculiarities of Providing Public (Electronic Public) Services".

It is noted that, in accordance with the requirements of wartime, the concept of public administration communications with the public has radically changed. It is emphasized that in the context of military operations and a high degree of uncertainty, the main task of public authorities is to respond as quickly as possible to changes in the military situation and to ensure prompt publication of official information on the status of military events.

It is determined that in the context of military operations, a new communication and, in general, social reality is being formed, which requires a complete revision and improvement of all existing legislative mechanisms, including in the field of regulation of communication interaction between public authorities, mass media and the public in general.

Keywords: public relations, communications, state communication policy, information flows, information technology, digitalization, electronic communications

Постановка проблеми. Комунікативні технології виступають одним з найбільш ефективних управлінських інструментів в системі публічного управління. Основним елементом сучасного інструментарію стали технології PR-комунікацій, котрі передбачають прямий та зворотний інформаційний зв'язок між діючими органами влади та громадянським суспільством.

Сучасний етап становлення України є надзвичайно складним в проблематиці ефективного механізму публічної влади та реалізації принципів демократичної держави. Процеси публічного управління неможливі без постійного його зв'язку з громадськістю в процесі діяльності органів публічної влади. Процеси комунікації між представниками влади і громадянами виступають як базовий принцип розвиненої демократичної держави. Ефективне формування взаємозв'язків в даній сфері суспільного життя забезпечує зниження соціальної напруженості а також вирішує соціальні конфлікти в суспільстві без значних суспільних потрясінь, а також сприяє визначенню ефективних векторів державного регулювання суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значимість зав'язків з громадськістю для діяльності органів публічної влади в розвинених державах світу в науковому контексті стало досліджуватись з середини ХІХ ст. Першими проблематику формування суспільної думки та створення зав'язків між владою та громадськістю в теоретичному та практичному аспектах стали розглядати в США.

Сама категорія "зв'язки із громадськістю" (англ. public relation) трактується з понад 500 різними інтерпретаціями, але в загальному вигляді визначення поняття "зв'язки із громадськістю" можна розділити на два основні підходи: перший, коли група визначень PR, у яких зв'язки органів публічної апарату із громадськістю трактуються як частина управління; другий, коли переважає визначення зав'язків із громадськістю як системи особливої комунікації.

Вважається, що вперше термін "PublR Relates" було запропоновано для використання президентом США Т. Джефферсон, з трактуванням їх як компетентність в сфері управлінні громадською думкою" [1, с. 130-132]. За сучасного трактування даної категорії британським Інститутом суспільних відносин (IPR) введено наступне визначення: "це особливі заплановані тривалі зусилля, завданням котрих є формування та підтримка позитивних відносин та взаєморозуміння між урядовими організацією та громадськістю країни" [2, с.15].

З точки зору німецького вченого К. Дойча, діяльність державноуправлінських комунікацій формує "нервову систему державного управління країною, так як виступає головним фактором, котрий формує поведінку та діяльність громадян країни в процесах розробки й реалізації державної політики" [3, с. 69].

Національні дослідження даної проблематики мають не дуже значний термін розвитку, так як вони були започатковані з отриманням незалежності України в 1991 році та переходом до ринково орієнтованої системи суспільних відносин. Найбільш узагальнено для української школи державного управління термін "зв'язки із громадськістю" розкрито в "Енциклопедії державного управління термін" за наступного трактування: 1) це особлива діяльність, котра спрямована на досягнення якісного взаєморозуміння між урядовими та неурядовими організаціями (управлінськими структурами, підприємствами, політичними об'єднаннями та партіями, громадськими організаціями) та в цілому громадськістю країни; 2) це спеціалізована наукова дисципліна, котра обґрунтовує специфіку та потреби в такому виді діяльності та розробляє її технологію [4].

Проблематика public relations розглядається значним числом українських науковців, зокрема, в дослідженнях І. Шмуляєвої зазначається, що вони можуть визначатись як управлінська комунікаційна діяльність, котра направлена на формування максимально можливої ефективної системи інформаційних потоків соціального суб'єкта, а також на забезпечення оптимізації комплексної взаємодії держаних управлінських органів та громадськості [5].

Дослідження В. Королько визначають дану категорію наступним чином: "паблік рілейшнз є функцією стратегічного менеджменту, котрий використовує інформаційно-комунікаційні засоби для оптимізації двосторонніх зв'язків із ключовими групами громадськості, від яких залежить успіх або невдача організації" [6, с.28] В роботах Агафонової Н.О. пропонується розглядати зв'язки із громадськістю з позиції стратегічних й тактичних підходів. За такого трактування категорія розуміється як: "формування довгострокових та короткострокових програм комунікації, тактичний конкретні організаційні дії з реалізації зазначених програм" [7].

Значний вплив на розкриття питань PR серед вітчизняних досліджень було виконано в праці М. Поплавського "Азбука Паблік Рілейшнз", відповідно до якої розкрито основні поняття та розкрито на конкретних прикладах специфіку та роль PR-заходів у в сферах політики, економіки та культури, а також висвітлено традиційні форми специфіки поведінки людей при реалізації завдань PR-діяльності [8].

Більшість українських науковців схиляються до найбільш узагальненого та універсального визначення категорії "зв'язків із громадськістю", як специфічної управлінської діяльність, спрямованої на формування та підтримку взаємовигідних та гармонійних відносин між державними управлінськими організаціями та громадськістю, від даної діяльності залежить успіх функціонування всіх рівнів влади. Можна розглядати в цілому PR технології як інформаційні технології, котрі спираються на технології управління інформацією з метою досягнення управлінських цілей організації через використання інформації [9; 10]. Більшість досліджень проблематики наголошують на дуальному поєднані інформаційної та комунікаційної складових зав'язків з громадськістю. Сучасні виклики суспільного розвитку в рамках глобальної нестабільності та воєнного стану для України вимагають додаткових наукових досліджень формування інформаційної та комунікаційної складових зав'язків з громадськістю.

Мета статті. Дослідити процес формування інформаційної та комунікативної політики в Україні в контексті воєнних викликів та з урахуванням світового досвіду.

Виклад основного матеріалу. Формування нормативно-правової основи державної комунікативної політики в Україні спирається на забезпечення всебічної взаємодії між всіма рівнями влади та суспільством, а також на створення ефективної розгалуженої міжгалузевої урядової взаємодії. Головними елементами державної комунікативної політики є інформування громадськості щодо цілей та пріоритетів в діяльності уряду, та регіональних і місцевих урядових організацій, максимально ефективне надання адміністративних послуг, формування забезпечення зворотного зв'язку з громадськістю, здійснення постійного залучення населення в процеси формування політичних рішень, надання максимального доступу до інформації щодо діяльності влади всіх рівнів, забезпечення прозорості влади. Векторами щодо здійснення комунікацій зовнішнього та внутрішнього рівня для системи публічного управління всіх рівнів є створення адекватного спрямування та обробки даних, правдивого обміну інформацією між всіма рівнями влади, громадськістю, громадськими організаціями та засобами масової інформації. В даних процесах виділяється дві направленості інформаційних потоків: на владні структури, сприяння та всебічне забезпечення їх взаємодії (розвиток внутрішньої комунікацій); на розповсюдження інформації та спілкування з громадськістю в цілому, взаємодія з ЗМІ (розвиток зовнішньої комунікації).

Комунікативна політика та її нормативно-правове забезпечення для України в нинішніх умовах воєнного часу характеризується наступними чинниками: 1) розумінням важливості досконалої швидкої комунікації між владою та громадськістю; 2) забезпечення активної інституалізації та діджиталізації; 3) постійний моніторинг комунікацій та офіційне управління з боку адміністративних посад, речників та прес-секретарів; 4) варіативність використання різних засобів комунікації та регулювання інтенсивності передачі інформації в організації державної структури управління з захистом стратегічної інформації; 5) єдиний підхід в організації комунікацій [11].

На протязі всього існування української держави, починаючи з проголошення незалежності України й до повномасштабного вторгнення РФ в 2022 році, розвитку комунікативної політики з боку уряду приділялась увага з позиції розвитку загальних концепцій публічного управління. Базовими принципами налагодження комунікативної взаємодії влади з засобами масової комунікації, в цілому з громадянським суспільством, сформульовано в основному законі держави, Конституції України, прийнятій 28.06.1996 №254к/96ВР, (положення щодо комунікативної політики висвітлено в статтях. 32, 34,

38, 40, 57). Основні нормативи щодо використання інформації встановлювались також в спеціальних законах України щодо комунікацій: "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ, "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16.11.1992 №2782-XII, "Про телебачення та радіомовлення" від 21.12.1993 №3759-XII, "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР, "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" від 23.09.1997 №539/97-ВР, "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI, "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI. Також було введено в дію Укази Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади" від 1 серпня 2002 р. №68; "Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 31 липня 2004 р. №854; "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації" від 5 травня 2011 р. №547 та ін.. На підтримку комунікаційного законодавства запроваджувалась значна кількість документів в Кабінету Міністрів України, основними з котрих можна вважати: постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади" від 4 січня 2002 р. №3; "Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади" від 29 серпня 2002 р. №1302; "Про затвердження Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля" від 29 червня 2011 р. №771; "Деякі питання реалізації в Україні Ініціативи "Партнерство "Відкритий Уряд" від 13 червня 2012 р. №671. Особливе значення для розвитку комунікацій мала Постанова КМУ "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики" від 3 листопада 2010 р. №996 [12]. Відповідно до даного документу, було впроваджено консультації з громадськістю стосовно стратегій та змін в системі управління країною та регіонами, вони проводяться в формах публічних громадських обговорень, електронних консультацій з громадськістю, а також через вивчення громадської думки. Окрім того, інформація стосовно організації та проведення таких консультацій з задіяною громадськістю оприлюднюється в спеціальній рубриці "Консультації з громадськістю" на офіційних веб-сайтах органів виконавчої влади. Також формується звіт щодо отриманих результатів публічного громадського обговорення та проведених з громадськістю електронних консультацій. Звіт відповідний орган виконавчої влади оприлюднює на офіційному веб-сайті не пізніше чим через два тижні після остаточного затвердження та прийняття рішень стосовно проблеми обговорення.

Недоліками дії даних законів, указів та постанов в України стала їх основна спрямованість одностороннього інформаційного впливу на самих отримувачів інформації [13, с. 17;14, с. 120]. Окрім того, як бачимо з дат їх виходу, на 2024 рік вони вже є досить застарілими й не відображають сучасного технологічного рівня суспільного та інформаційного розвитку, а сам зміст законів відстає від європейських норм та стандартів.

Значимою спробою врегулювати більшість питань з налагодження системи комунікацій між органами публічної влади, різними типами засобів масової інформації та громадськістю в цілому на законодавчому рівні було впровадження Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про основні засади державної комунікативної політики" від 13 січня 2010 р. №85-р. Передбачалось формування рівноправного партнерства між владою та громадськістю через впровадження стандартів інформаційного обміну, створення спеціальних механізмів громадського контролю за роботою органів влади. Згідно з розробленою Концепцією проекту Закону України "Про основні засади державної комунікативної політики", система налагодження комунікації між органами всіх рівнів державної влади, органами місцевого самоврядування, всіма типами засобів масової комунікації та громадськістю в цілому, виступає важливою умовою для забезпечення демократичного розвитку держави та становлення громадянського суспільства. Метою даної Концепції було визначення основних шляхів та стратегії законодавчого врегулювання всіх питань взаємодії влади та громадськості між органами державної влади, органами місцевого самоврядування на засадах рівноправного партнерства між ними, всебічного сприяння зміцненню демократії в Україні й розвитку й встановленню громадянського та інформаційного суспільства. Даний документ мав стати головним вектором розвитку інформаційних комунікацій в Україні, отримавши своє вираження в формі спеціального Закону. Нажаль, Закон так і не було прийнято, а сформована Концепція реалізовувалась частково, в результаті чого сфера комунікативної політики в даний момент для української держави залишається без регулятивного акту, котрий міг би відігравати роль національної стратегії в дані сфері суспільних відносин [15 ].

Специфікою регулювання комунікацій на 2022 рік було їх часткове регулювання впровадженими законами України, але рівень правового врегулювання не охоплював повною мірою сучасну специфіку та рівні розвитку українського суспільства, технологічної інноваційної специфіки комунікацій та загальні світові тенденції. Існує необхідність формування нових засад державної комунікативної політики та законодавчого впровадженні стандартів міжнародного рівня для інформаційного обміну в процесі взаємодії органів влади, ЗМІ та громадськості.

Швидкі темпи розвитку інформаційних технологій, котрі ведуть до переходу діяльності традиційних ЗМІ в більш сучасний онлайн формат, в Україні сформував потребу в прийнятті закону про медіа. Також назріла в системі діючого українського законодавства на 2022 рік потреба в вирішенні наступних проблеми: формування правових умов інформаційного простору для забезпечення прозорості, достовірності, неупередженості та демократичності роботи ЗМІ, всебічне сприяння свободі слова та недопущення їх використання для маніпулятивних політичних цілей та недопущення монополізації інформаційних потоків [16, с. 131-132]. Проблема відсутності дієвих механізмів забезпечення ефективного захисту національного медіапростору для України, значно вплинула на психологічний стан громадськості та виникнення загроз інформаційної безпеки. Тому було прийнято ряд законів України, котрі регулюють здійснення комунікацій в різних сферах, в першу чергу, в електронних комунікаціях. Основними з них є наступні:

1. Закон України "Про електронні комунікації" (№3014 від 16 грудня 2020 року): Цей закон регулює відносини між державою, постачальниками послуг та користувачами в сфері електронних комунікацій. Він також наближає Україну до європейських стандартів у цій галузі [17].

2. Закон України "Про Національну комісію з питань державного регулювання зв'язку та інформатизації" (№1971-IX від 16 грудня 2021 року): Цей закон створює новий регулятор для сфери електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштових послуг [18].

3. Закон України "Про Національну комісію з питань державного регулювання електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв'язку" (№6055 від 13 лютого 2022 року): Цей закон передбачає створення нового регулятора для сфери електронних комунікацій [19].

Дані закони сприяють розвитку сучасних електронних комунікацій в Україні та наближають її до європейських стандартів. Введення в дію Закону "Про електронні комунікації" стало значним кроком у процесі модернізації та регулювання роботи українських електронних комунікацій, нормування комунікацій через нього спрямоване на сприяння якісного розвитку внутрішнього ринку електронних комунікацій України, а також на подальше розгортання високошвидкісних мереж в Україні [20].

Загальна комунікативна політика урядових структур за своєю сутністю спрямована на забезпечення ефективної взаємодії між всіма рівнями влади та суспільством в цілому, окрім того, вона сприяє взаємодії різних гілок влади та міжгалузевій урядовій взаємодії. Складовим елементами є: інформування населення про стратегії уряду, надання адміністративних послуг, забезпечення зворотного зв'язку, залучення населення в політичні процеси.

Головним позитивним результатом на основі використання європейського досвіду в сфері формування інформаційної та комунікативної державної політики в Україні на кінець мирного періоду, 2022 року, можна назвати формування єдиного порталу виконання державних послуг в електронному вигляді "Дія: Державні послуги онлайн" (https://diia. gov.ua/) та реалізація проекту "Держава в смартфоні". Планувалось, що до 2024 року Міністерство цифрової трансформації України, здійснить повний перехід всіх адміністративних послуг в електронний формат, таким чином вдосконаливши рівень ефективності, якості, швидкості, універсальності та зручності їх надання. Окрім того, це забезпечило б усуненню корупційних ризиків, та призвело до підвищення позитивного іміджу й зростання ступеню громадської довіри до органів діючої державної влади [21].

Важливим кроком в діджиталізації стало введення в липні 2021 року ВРУ Закону про режим "без паперів" (paperless) "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", котрий набув дієвої чинності 07.11.2021року [22]. Відповідно даного закону, КМУ було затверджено також план заходів стосовно переведення всіх публічних послуг в сучасну електронну форму. Головною метою впровадження системи paperless стало відмова в роботі державних органів управління в Україні від паперових документів, довідок та посвідчень за умови наявності даної інформації в державних реєстрах. Paperless-режим передбачає практично повну відмову від паперового документообігу, але на даний момент існує багато проблем, пов'язаних з наданням електронних публічних послуг, вони залишаються не повністю врегульованими й потребують прийняття значної кількості відповідних підзаконних актів

Початок повномасштабної війни в 2022 році став серйозним викликом для виживання національної держави України. Організація спротиву нападу ворога вимагала швидкої мобілізації всього суспільства, а також наявності високого ступеню довіри до керівництва держави та підтримки Збройних Сил України (ЗСУ), а також отримання світової та європейської підтримки. Саме завдяки правильним діям органів публічної влади ці завдання було забезпечено, через здійснення з перших днів війни достовірного інформування України та світу про події на фронті. Публічна влада постійно звітує перед суспільством стосовно ходу війни, розвінчує ворожі фейки, створює сервіси для інформаційної боротьби з ворогом, а також активно сприяє розвитку волонтерства. Саме ефективні комунікативні дії керівництва держави призвели до високого рівня згуртованості суспільства навколо завдань вистояти при ворожій навалі, а також підтримують бойовий дух, сприяють отриманню військової та гуманітарної допомоги від зарубіжних країн, задіювати міжнародні організацій для тиску на країну-агресора.

Відповідно до вимог воєнного часу, корінним чином змінилась концепція комунікацій публічного управління з громадськістю. Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022 [23] на період введення в дію правового режиму воєнного стану було передбачено особливі обмеження конституційних прав громадян (ст. 30-34, 38-39, 41-43, 53). Так, відповідно до ст. 34, громадяни мають право на вільне збирання, зберігання та використання й поширення інформацію через будь-які засоби комунікації, але дана інформація може стати доступною ворогу й призвести до негативних наслідків (загибелі цивільних громадян та військовослужбовців, руйнування цивільної та воєнної інфраструктури, знищення військових об'єктів), тому на воєнний час на інформаційний простір накладається цілий ряд обмежень.

Загальний перелік інформації, котра підлягає обмеженню до розповсюдження, так як її розголошення, в умовах воєнного стану, може забезпечити обізнаність ворога щодо дій ЗСУ, та інших складових сил національної оборони, а також негативно вплинути на загальний хід виконання воєнних завдань, відповідно до призначеним під час дії особливого правового режиму воєнного стану, було затверджено в Наказі Головнокомандувача ЗСУ від 03 березня 2022 року №73 [24]. Відповідно до даного документу, до такої інформації відносяться всі дані стосовно дій військових частин та розташування відповідних військових об'єктів на території країни та в районах виконання бойових завдань, особливості їх розташування, забезпечення, позиціювання й переміщення, чисельність воєнного особового складу, місця, де здійснюється зберігання бойової техніки та ін. Одночасно з цим, влада заохочує свідомих громадян здійснювати збір інформації про ворога, передавати її ЗСУ через спеціальні додатки та сервіси.

Особливі умови визначено даним Наказом Головнокомандувача ЗСУ щодо алгоритму роботи публічної влади з акредитованими представниками ЗМІ при дії правого режиму в країні воєнного стану. Даний алгоритм роботи для акредитованих ЗМІ передбачає категоричну заборону роботи представників ЗМІ на військових об'єктах без здійснення попереднього погодження з представниками командування ЗСУ, а також обов'язкове визначення уповноваженими особами ЗСУ спеціальних маршрутів для пересування при роботі представників ЗМІ, визначення дозволів на визначені місця фотота відеозйомки, оцінка необхідності для супроводження акредитованих представників ЗМІ спеціальними супроводжуючим, обов'язкової перевірки фото-та відеоматеріалів на наявності відомостей, котрі можуть становити державну таємницю, а також службову та конфіденційну воєнну інформацію, а також ту інформацію, розголошення котрої якої може призвести до інформування ворога щодо дій ЗСУ. Окрім того, контролюється інформація, що може негативно вплинути на стан виконання бойових завдань, нести загрозу життю та здоров'ю військовослужбовців. Для попередження випадків оприлюднення стратегічної військової інформації Верховною Радою було ухвалено Закон "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України" [25]. Відповідно до даного Закону, несанкціоноване поширення будь-якої інформації щодо специфіки переміщення, руху чи розташування ЗСУ та інших військових формувань України, законодавчо карається позбавленням волі строком 3-5 років, а в випадку змови з ворогом від 8 до 12 років. Такі санкції допомагають зупинити значні потоки інформації користувачів інтернету, котра сприяла коригуванню нападів ворога, не допускаючи його точних ударів по армії та цивільних об'єктах.

Система комунікацій в умовах війни між представниками органів публічної влади, військового командування, практично цілодобово відбувається через спілкування з громадськістю у соціальних мережах, чат-ботах, телеграм-каналах та ін. Вона отримала широку підтримку та масове застосування. Варто наголосити, що умовах воєнних дій та високого ступеню невизначеності, головним завданням органів публічної влади, в тому числі місцевого самоврядування, стає максимально швидке реагування на зміни воєнної ситуації та забезпечення оперативного оприлюднення офіційної інформації щодо стану воєнних подій. Це дає можливість населенню реально оцінювати ситуацію щодо небезпеки їх життю та сприяє наданню інструкцій щодо необхідних дій в критичних ситуаціях. Широко застосовується практика запису відеозвернень від посадових осіб з найбільш актуальною на кожну дату інформацією як в окремих у регіонах, так і в Україні загалом.

Зараз, в умовах воєнних дій, для України формується нова комунікаційна та в цілому суспільна реальність, котра вимагає повного перегляду та вдосконалення всіх існуючих законодавчих механізмів, в тому числі і в сфері регулювання комунікативної взаємодії між органами публічної влади, засобами масової комунікації та в цілому з громадськістю країни. Головною метою публічного управління Україною має стати подолання ворога як в реальному, так і в інформаційному полі, створивши високий рівень довіри до влади та забезпечивши громадський контроль влади. Також важливо здійснити забезпечення зростання рівня міжнародної підтримки, максимальне долучення України до життя до європейської спільноти, та, в перспективі, трансформація країни в сильну, високорозвинену й суверенну європейську державу.

Висновки

Комунікації в системі діяльності органів публічного управління виступають одним з основних способів взаємодії громадськості та влади. Продуктивна сучасна інформаційна та комунікативна політика виступає ключовим фактором розвитку якісного діалогу між владою та всім сучасним суспільством, формуючи таким чином демократичні принципи функціонування держави, а також забезпечуючи ефективну роботу всіх органів публічної влади, сприяючи сталому розвитку всіх сфер сучасної людської життєдіяльності.

Позитивним елементом розвитку комунікацій стало використання електронних комунікації, та електронного врядування, електронної демократії, а також здійснення надання адміністративних послуг в електронній формі. Діюче українське законодавство передбачає масове залучення громадськості до всіх сфер політичного життя суспільства, але, в наслідок відсутності чітких механізмів реалізації даного процесу, участь, в більшій мірі, залишається декларативною.

Війна в Україні примусила по-новому ставитися до реалізації державної комунікативної політики. Комунікації, з одного боку, повинні правдиво висвітлювати ситуацію в країні та формувати довіру до влади з боку населення, а з іншої, не допускати витоку інформації стратегічного характеру. Складність комунікаційної діяльності влади пов'язана з бойовими діями в країні.

Для України ключовим принципами, котрий має стати основою вдосконалення комунікативної політики, має стати прозорість та відкритість в функціонуванні всіх органів публічної влади. Відповідно до цього принципу, вимагає модернізації нормативно-правова база в сфері здійснення урядових комунікацій, саме це складає предмет нашого подальшого дослідження.

Література

1. Токвиль А. Демократія в Америці. Київ: "ТОВ "Вісник"", 1992. 554 с.

2. Блэк С. Паблік рилейшнз. Що це таке?: пер. с англ. Київ: БФ "Творчий центр ТЦК".1990. 252с.

3. Deutsch K.W. The Nerves of Government: Models of Political Communication and Control. London. URL: https://www.journals.uchicago.edu/doi/abs/10.1086/223977(дата звернення: 26.04.2024).

4. Загорский В.С., Телешун С.О. Енциклопедія державного управління. Львівській регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Т 8., 2013. 334 с.

5. Шумляєва І. Розвиток взаємовідносин органів публічної влади та громадян в умовах формування правової держави. Державне управління та місцеве самоврядування. 2019. вип. 2(41). С. 157-165.

6. Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв'язки із громадськістю. Наукові основи, методика, практика: підручник. Київ: Вид.дім "Києво-Могилянська академія", 2009. 831с.

7. Агафонова Н.О. Сутність зв'язків з громадськістю в системі публічного управління. Публічне управління та регіональний розвиток. 2018. № 1.С.10-31.

8. Поплавський М. Азбука паблік рілейшнз: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ. нац. ун-т культури і мистецтв. 2-е вид., допов. і перероб. Київ: Дельта, 2007. 282 с.

9. Форми та методи залучення громадськості: навч. посібник/ Інститут громадянського суспільства; за заг. ред. В.Артеменка. Київ: ІКЦ "Леста", 2007. 248 с.

10. Литвинова Л.В. Соціально-психологічний вимір побудови комунікацій державних службовців з громадськістю. URL: http://www.academy.gov.ua/ej/ej17/PDF/24.pdf (дата звернення: 26.04.2024).

11. Збираник Ю.В. Перспективи розвитку комунікаційної політики у публічному управлінні. Електронний журнал "Державне управління: удосконалення та розвиток". 2018. No 3. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/3_2018/102.pdf(дата звернення: 29.04.2024).

12. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text (дата звернення: 26.04.2024).

13. Агафонова Н.О. Нормативно-правове регулювання взаємовідносин органів публічного управління у сфері правосуддя і громадськості. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Державне управління. 2018. Т.29(68). № 3. С. 17-22.

14. Єфанова Н.В. Аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері інформаційно- комунікаційної інфраструктури в Україні. Державне управління: теорія та практика. Київ, 2018. №1. С. 117-124.

15. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції проекту Закону України "Про основні засади державної комунікативної політики" від 13 січня 2010 р. №85-р. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/243246389

16. Розвиток форм безпосередньої демократії в Україні: аналіз доцільності та перспектив застосування: аналіт. доп. / [Павленко І. А., Даниляк О.О., Макаров Г В., Руденко А.В.]. Київ: НІСД, 2019. 165 с.

17. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/en/news/prezident-ukrayini-pidpisav- zakon-pro-elektronni-komunikaciyi (дата звернення: 22.05.2024).

18. Ukraine: President signs law on regulator for field of electronic communications. URL: https://www.dataguidance.com/news/ukraine-president-signs-law-regulator-field-electronic (дата звернення: 22.05.2024).

19. В Україні створять нового регулятора у сфері телекомунікацій. URL: https://www. mondaq.com/telecoms-mobile--cable-communications/1163152/new-telecommunications-regulator- to-be-established-in-ukraine (дата звернення: 22.05.2024).

20. Нове регулювання електронних комунікацій в Україні. URL: https://www.lexology.com/ library/detail.aspx?g=7f68ff88-8b4e-4dc8-aad9-ab70de0c7c69 (дата звернення: 22.05.2024).

21. Радченко О., Бухтатий О. Моделювання державної комунікативної політики в умовах сучасної України. Публічне управління: теорія та практика. Харків, 2019. Вип. 23. С. 80-91.

22. Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг: Закон України від 15.07.2021 №1689-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text (дата звернення: 22.05.2024).

23. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text (дата звернення: 26.05.2022).

24. Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану: Наказ Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.03.2022 № 73. URL: Microsoft Word0:07 ~ !# 73 2V4 03.03.2022 _1_.doc (mil.gov.ua). (дата звернення: 30.05.2024).

25. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану: Закон України від 24.03.2022 No 2160-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2160-20#Text. (дата звернення: 30.05.2024)

26. References:

27. Tokvyl A. (1992)Demokratiia v Amerytsi[ Democracy in America]. Kyiv: "TOV "Visnyk"". 554 p. [in Ukrainian].

28. Blak S. (1992)_Pablik ryleishnz. Shcho tse take?: per. s anhl. [Public relations. What is it? ]. Kyiv: BF "Tvorchyi tsentr TTsK".. 252 p. [in Ukrainian].

29. Deutsch K.W. The Nerves of Government: Models of Political Communication and Control. London. Retrieved from https://www.journals.uchicago.edu/doi/abs/10.1086/223977[ In English]

30. Zahorskyi V.S., Teleshun S.O.(2013) Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia[ Encyclopedia of public administration ]. Lvivskii rehionalnyi instytut derzhavnoho upravlinnia Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. T. 8., 2013. 334 p. [in Ukrainian].

31. Shumliaieva I. (2019) Rozvytok vzaiemovidnosyn orhaniv publichnoi vlady ta hromadian v umovakh formuvannia pravovoi derzhavy [Development of relations between public authorities and citizens in the context of the formation of the rule of law] Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. vyp. 2(41). Pp. 157-165 [in Ukrainian].

32. Korolko V.H., Nekrasova O.V. (2009) Zviazky iz hromadskistiu. Naukovi osnovy, metodyka, praktyka [Public relations. Scientific foundations, methods, practice: a textbook]. pidruchnyk. Kyiv: Vyd.dim "Kyievo-Mohylianska akademiia", 831 p. [in Ukrainian].

33. Ahafonova N.O. (2018) Sutnist zviazkiv z hromadskistiu v systemi publichnoho upravlinnia[The essence of public relations in the system of public administration]. Publichne upravlinnia ta rehionalnyi rozvytok. № 1.Pp.10-31 [in Ukrainian].

34. Poplavskyi M.(2007) Azbuka pablik rileishnz [The alphabet of public relations ]. navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl. Kyiv. nats. un-t kultury i mystetstv. 2-e vyd., dopov. i pererob. Kyiv: Delta. 282 p. [in Ukrainian].

35. Formy ta metody zaluchennia hromadskosti(2007) [Forms and methods of public participation]: navch. posibnyk/ Instytut hromadianskoho suspilstva; V. Artemenka (Eds.), Kyiv: IKTs "Lesta". 248 p. [in Ukrainian].

36. Lytvynova L.V. Sotsialno-psykholohichnyi vymir pobudovy komunikatsii derzhavnykh sluzhbovtsiv z hromadskistiu[ The social and psychological aspect of building communications between civil servants and the public]. Retrieved from http://www.academy.gov.ua/ej/ej17/ PDF/24.pdf . [in Ukrainian].

37. Zbyranyk Yu.V.(2018)Perspektyvy rozvytku komunikatsiinoi polityky u publichnomu upravlinni[Perspectives on the development of communication policy in public administration]. Elektronnyi zhurnal "Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok". No 3. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/3_2018/102.pdf . [in Ukrainian].

38. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy "Pro zabezpechennia uchasti hromadskosti u formuvanni ta realizatsii derzhavnoi polityky": vid 03.11.2010 №996 [On providing public participation in the formation and implementation of state policy: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 03.11.2010 No. 996.]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

39. Ahafonova N. O. (2018) Normatyvno-pravove rehuliuvannia vzaiemovidnosyn orhaniv publichnoho upravlinnia u sferi pravosuddia i hromadskosti [Legal regulation of relations between public administration authorities in the sphere of law and the public ]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Derzhavne upravlinnia. T.29(68). № 3. Pp. 17-22 [in Ukrainian].

40. Yefanova N.V. (2018) Analiz normatyvno-pravovoho zabezpechennia u sferi informatsiino-komunikatsiinoi infrastruktury v Ukraini[Analysis of regulatory and law support in the sphere of information and communication infrastructure in Ukraine ]. Derzhavne upravlinnia: teoriia ta praktyka. №1. Pp. 117-124 [in Ukrainian].

41. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy "Pro skhvalennia Kontseptsii proektu Zakonu Ukrainy "Pro osnovni zasady derzhavnoi komunikatyvnoi polityky" vid 13 sichnia 2010 r. №85-r. [ Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On Approving the Concept of the Law of Ukraine `On the Basic Principles of the State Communication Policy' of January 13, 2010, No. 85-p. ] (n.d.). kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/243246389 [in Ukrainian].

42. Rozvytok form bezposerednoi demokratii v Ukraini: analiz dotsilnosti ta perspektyv zastosuvannia (2019)[ Development of forms of democracy in Ukraine: analysis of feasibility and prospects of application:]: analit. dop. / [Pavlenko I. A., Danyliak O.O., Makarov H. V., Rudenko A. V.]. Kyiv : NISD. 165 p. [in Ukrainian].

43. Uriadovyi portal. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/en/news/prezident-ukrayini- pidpisav-zakon-pro-elektronni-komunikaciyi [in Ukrainian].

44. Ukraine: President signs law on regulator for field of electronic communications. Retrieved from https://www.dataguidance.com/news/ukraine-president-signs-law-regulator-field- electronic [ In English]

45. V Ukraini stvoriat novoho rehuliatora u sferi telekomunikatsii. Retrieved from https:// www.mondaq.com/telecoms-mobile--cable-communications/1163152/new-telecommunications- regulator-to-be-established-in-ukraine [ In English]

46. Nove rehuliuvannia elektronnykh komunikatsii v Ukraini. Retrieved from https:// www.lexology.com/library/detail.aspx?g=7f68ffS8-8b4e-4dc8-aad9-ab70de0c7c69 [In English]

47. Radchenko O., Bukhtatyi O. (2019) Modeliuvannia derzhavnoi komunikatyvnoi polityky v umovakh suchasnoi Ukrainy[ Modeling the state communication policy in the context of modern Ukraine ]. Publichne upravlinnia: teoriia tapraktyka. Kharkiv. V. 23. Pp. 80-91 [in Ukrainian].

48. Zakon Ukrainy "Pro osoblyvosti nadannia publichnykh (elektronnykh publichnykh) posluh": vid 15.07.2021 №1689-IX [ Law of Ukraine "On the specifics of the provision of public (electronic public) services": of July 15, 2021 No. 1689-IX. ]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text [in Ukrainian].

49. Ukaz Prezydenta Ukrainy "Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini": vid 24.02.2022 № 64/2022[ Decree of the President of Ukraine: "On the introduction of military rule in Ukraine": of February 24, 2022 No. 64/2022.]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/64/2022#Text ([in Ukrainian].

50. Nakaz Holovnokomanduvacha Zbroinykh Syl Ukrainy: "Pro orhanizatsiiu vzaiemodii mizh Zbroinymy Sylamy Ukrainy, inshymy skladovymy syl oborony ta predstavnykamy zasobiv masovoi informatsii na chas dii pravovoho rezhymu voiennoho stanu": vid 03.03.2022 No 73 [Order of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine: "On the organization of interactions between the Armed Forces of Ukraine, other components of the defense forces and media representatives for the period of martial law": of 03.03.2022 No. 73]. (n.d.). mil.gov.ua Retrieved from Microsoft Word0:07 ~ !# 73 2V4 03.03.2022 _1_.doc (mil.gov.ua) [in Ukrainian].

51. Zakon Ukrainy "Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho ta Kryminalnoho protsesualnoho kodeksiv Ukrainy shchodo zabezpechennia protydii nesanktsionovanomu poshyrenniu informatsii pro napravlennia, peremishchennia zbroi, ozbroiennia ta boiovykh prypasiv v Ukrainu, rukh, peremishchennia abo rozmishchennia Zbroinykh Syl Ukrainy chy inshykh utvorenykh vidpovidno do zakoniv Ukrainy viiskovykh formuvan, vchynenomu v umovakh voiennoho abo nadzvychainoho stanu": vid 24.03.2022 No 2160-IX [ Law of Ukraine "On amendments to the Criminal Code and the Code of Criminal Procedure of Ukraine to ensure counteraction to unauthorized dissemination of information on the sending, movement of weapons, armaments and ammunition to Ukraine, movement, movement or deployment of the Armed Forces of Ukraine or other military formations formed in accordance with the laws of Ukraine, committed in conditions of martial law or a state of emergency": of 24.03.2022 No. 2160-IX]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2160-20#Text. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru