Регламентація використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Регламентація використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля

Лазебний Анатолій Миколайович

Кандидат юридичних наук, доцент Державний податковий університет

Кирієнко Катерина Сергіївна

Державний податковий університет

Клюс Ельвіра Олександрівна

Державний податковий університет

У статті міститься інформація щодо актуальності та регламентації використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля та повне розуміння того, що таке спеціальні знання та яке значення вони мають у сфері екології, дослідження суб'єктів, які володіють спеціальними знаннями, форми реалізації спеціальних знань та визначення негативних аспектів даної діяльності.

Ключові слова: спеціальні знання, екологія, кримінальні правопорушення, регламентація, кримінальні правопорушення проти довкілля.

Постановка проблеми

У наш час значна увага органів державної влади, місцевого самоврядування та суспільства в цілому зосереджена на кримінальних правопорушеннях, які вчиняються проти осіб (вбивство, нанесення тілесних ушкоджень, насильство тощо) або ж пов'язані з неправомірною вигодою. Проте, аналізуючи ситуацію не тільки у світі, а й в Україні варто сфокусуватись на кримінальних правопорушеннях проти довкілля, що є дійсно значущою проблемою, адже систематичне забруднення навколишнього середовища, вирубка лісів, незаконна експлуатація морів та ґрунтів - все це незабаром може призвести до екологічної катастрофи. Для досягнення максимальних результатів у боротьбі з даною проблемою необхідно дослідити спеціальні знання, які застосовуються для розкриття вищевказаних злочинів. Варто зазначити, що саме розслідування екологічних правопорушень є доволі специфічним видом вчинюваних кримінальних правопорушень, який потребує дійсно глибоких та достовірних знань для повного, неупередженого слідства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

спеціальні знання розслідування кримінальне правопорушення

Дослідженню питання щодо не тільки регламентації використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля, а й повністю розуміння того, що таке спеціальні знання та яке значення вони мають у сфері екології приділяли увагу значна кількість як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Особливої уваги заслуговують дослідження таких вчених, як Нарожна О. В., Журавель М. В., Ринкова О. В., Одерій О. В., Книженко С. О., Бордюгов Л. Г., Матюшкова Т. П., Майліс Н. П., Шляхова О. Р., Ейсман О. О., Щербаковський М. Г. тощо. Проте для покращення власних знань та систематизації спеціальних знань, які безпосередньо застосовуються під час розслідувань правопорушень проти довкілля необхідно визначити їх регламентацію та вичерпно дослідити дане питання, адже як показує практика:екологічна злочинність зростає з кожним днем та у свою чергу недостатній рівень використання спеціальних знань не зазнає удосконалення.

Метою даної статті є дослідження спеціальних знань, які необхідні для швидкого та результативного розкриття кримінальних правопорушень проти довкілля, їх регламентація та форми реалізації,ознаки, визначення проблеми низького використання спеціальних знань та варіанти усунення даного питання.

Виклад основного матеріалу

Аналізуючи статистику вчинюваних злочинів проти довкілля у 2020-2023 роках, можемо зробити висновок, що питання захисту екології останніми роками стає все актуальнішим. Кількість засуджених осіб за вчинення кримінальних правопорушень проти довкілля (статті 236-254 Кримінального кодексу України) (за вироками, що набрали законної сили) у 2020 році становила 768, у 2021 році спостерігається збільшення до 878 осіб, а у 2022 році до 932 осіб. Зазначимо, що дана статистика стосується лише кількості засуджених осіб, адже відповідно до слів першого екс-заступника Голови Національної поліції - Євгена Коваля, який зауважив, що у 2020 році Національна поліція виявила близько 4500 кримінальних правопорушень проти довкілля, дане питання потребує негайного запровадження дієвих методів боротьби та спеціальних знань у сфері розкриття вищевказаних злочинів [1]. Тож, насамперед постає питання того, що таке спеціальні знання та яке значення вони мають для криміналістики та кримінального права в цілому. Під час здійснення досудового розслідування для більшості кримінальних правопорушень, у тому числі й проти довкілля характерною є потреба наукового та технічного аспекту, іншими словами для розкриття злочинів необхідно володіти певними знаннями, які притаманні специфіці та особливостям саме цього кримінального правопорушення. З кожним днем розвиток технологій, розробка нових концепцій та наукових теорій змушують суб'єктів вчинення кримінального правопорушення застосовувати все більш новітні способи для приховування злочину та знищення всіх доказів і слідів. У свою чергу, органи досудового розслідування, а саме , до прикладу, слідчі навряд чи детально та глибоко спеціалізуються у питаннях екології, тому вони вимушені звернутися за професійною допомогою фахівців у галузі екології, залучаючи їх до проведення слідчих (розшукових) дій та судово-екологічних експертиз, а також отримуючи консультаційну допомогу для успішного вирішення справи та зібрання доказів [2].

У загальному розумінні термін «спеціальні знання» трактується як наукові, технічні й інші професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, придбані в процесі роботи у певних галузях практичної діяльності, які застосовуються разом із науково-технічними засобами для пошуку, виявлення, вилучення та дослідження слідів злочину з метою одержання доказової та орієнтуючої інформації. На думку вченого О. О. Ейсмана, спеціальні знання - це знання, що не є загальнодоступними, загальновідомими та не мають масового поширення, тобто це ті знання, якими володіє обмежене коло фахівців. Під «спеціальними знаннями» В. Ю. Шепітько визначає систему наукових даних (відомостей) або навичок об'єктивного характеру, отриманих у результаті вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відповідають сучасному рівню. Л. В. Лазарєва вважає, знання з різних галузей науки (права, техніки, мистецтва та ремесла), отримані в межах професійної освіти, що містять знання теорії, навички та вміння. Тому, їх застосовують учасники цивільного, арбітражного, адміністративного та кримінального провадження з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню в конкретній справі, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законодавством. Зазначимо, що чинне законодавство України не дає визначення даного поняття в Кримінально процесуальному кодексі України ( далі - КПК України), що на нашу думку не є правильним та потребує законодавчого закріплення.До суб'єктів, які мають спеціальні знання згідно КПК України належать - експерт, спеціаліст та інші особи. Спеціалістом є незацікавлена та неупереджена в результаті розкриття злочину та у ході ведення досудового розслідування особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками та запрошується для участі у процесуальних діях слідчим, прокурором, судом для вирішення спеціальних питань [3]. На відміну від терміну «спеціальнізнання», якийвідсутній у КПК України, тлумачення визначення поняття «спеціаліст» міститься у пункті 1 статті 71 вказаного кодексу: спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Також у статті 71-72 КПК України перераховані права, обов'язки та відповідальність, яку може понести спеціаліст у разі неприбуття до суду без поважних причин/неповідомлення про причини неприбуття або за завідомо неправдивий висновок, тож потрібно ретельно та якісно обирати фахівця, який буде здійснювати допоміжну діяльність у розкритті злочину [4]. Відмінність експерта та спеціаліста полягає у тому, що експерт виступає як самостійний учасник кримінального процесу, специфіка участі якого визначається тим, що він до певної міри забезпечує весь спектр функцій органів, які ведуть справу, і інших учасників процесу. Для здійснення своєї діяльності в рамках кримінального судочинства процесуальний закон наділяє експерта правами і обов'язками, які складають основу його процесуального статусу і відрізняють експерта від інших учасників судочинства. Експерт на підставі проведеного дослідження складає висновок, який є самостійним джерелом доказів, а спеціаліст надає слідчому лише консультативну або технічну допомогу в межах проведення слідчої (розшукової) дії [5].

Для того аби залучити спеціаліста, який базується безпосередньо на питаннях екології, слід визначити, хто здійснює управління у даній сфері в цілому: органи загального державного екологічного управління і органи місцевого самоврядування, де також можуть бути співробітники-професіонали, які залучаються в якості спеціалістів, співробітники науково-дослідницьких інститутів, іхтіологи, агротехніки, інженери- гідротехніки тощо. В Україні наразі діє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів якому підпорядковані п'ять органів, зокрема: Державне лісове агентство, Державна екологічна інспекція, Державне агентство з управління зоною відчуження, Державна служба геології та надр, Державне агентство водних ресурсів. На практиці співробітники вищевказаних органів можуть виступати у ролі спеціалістів, адже володіють необхідними спеціальними знаннями у даній області [6, с. 128].

Перейдемо до форм використання спеціальних знань в ході розслідування кримінальних правопорушень:

1. Процесуальна форма, що полягає в участі суб'єктів спеціальних знань у слідчих діях (залучення спеціалістів для участі у проведенні огляду документів; допиті осіб, які проводили розслідування, призначення та проведення експертиз тощо).

2. Непроцесуальна форма, що полягає у отриманні слідчим консультацій, роз'яснень, проведення попереднього дослідження без безпосередньої участі суб'єктів спеціальних знань (отримання довідок та консультацій).

Детальніше розглядаючи процесуальну форму, варто зазначити, що вона виражається в залученні спеціалістів до участі у СРД (передусім в огляді місця події), проведенні судових експертиз та одержанні слідчим консультацій від відповідних фахівців щодо: 1) нормативної документації, що регламентує діяльність, яка підлягає перевірці; 2) технології виробництва, організації контролю та обліку виробничої діяльності; 3) характеру документів, що відображають діяльність підприємств, установ, організацій, порядку й особливостей документообігу; 4) спеціальної технічної, наукової, методичної літератури; 5) змісту питань для проведення експертного дослідження [7, с. 16].

У свою чергу, непроцесуальна форма як ми вже зазначали раніше є корисною тоді, коли слідчий звертається до спеціаліста для отримання консультацій щодо питань у яких він не розуміється та щодо яких виникають сумніви в процесі розслідування від одержання різного роду відомостей (ознайомленні з виробничою діяльністю підприємства; витребуванні документів; проведенні опитування службових осіб підприємства; використанні спеціальних технічних засобів; проведенні досліджень). Проте ця непроцесуальна форма використання спеціальних пізнань як правило не знаходить свого відбиття в матеріалах справи [8, с. 808].

Форми реалізації спеціальних знань характеризуються наступними ознаками:

- правова регламентація та унормованість прав та обов'язків спеціаліста та експерта (визначення даних термінів та інформація щодо прав та обов'язків міститься в чинному КК України);

- їх процесуальна незалежність;

- узгодженість дій відповідно до мети (спеціальні знання використовуються для однієї мети : повного, достовірного та неупередженого розкриття кримінального правопорушення);

- вибір засобів та методів діяльності, використовуваних у межах своєї компетенції.

Використання спеціальних знань у кримінальному провадженні допускається за умови дотримання ряду принципів: а) законності; б) науковості; в) забезпечення прав особи; г) безпечності; д) ефективності; є) використання уповноваженою на те особою; ж) збереження досліджуваного об'єкта.

За характером діяльності розрізняють напрями реалізації спеціальних знань у сфері екології:

а) участь у підготовці та проведенні слідчих (розшукових) дій (забір проб та зразків забрудненого грунту, води, повітря);

б) участь в аналізі матеріалів кримінального провадження та планування подальших слідчих (розшукових) дій (обговорення версій, оцінка слідчих ситуацій);

в) проведення судових експертиз, у тому числі, й судової екологічної експертизи;

г) підготовка висновку спеціаліста;

д) консультації обізнаної особи [9, с. 162].

У чинному Кримінальному процесуальному кодексі України (далі - КПК України) міститься інформація про суб'єктів, які володіють спеціальними знання, але про самі знання є мала кількість положень, тож на нашу думку, вони є нечітко регламентованими на законодавчому рівні. Лише деякі статті, а це зокрема ст. 69, 242, 243, 332 КПК України визначають умови і порядок проведення експертизи (однієї з найбільш використовуваних форм спеціальних знань), коли для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, а у ст. 71 КПК України як ми вже згадували раніше зазначається і про участь спеціаліста у кримінальному провадженні. Зазначені положення і формують правові основи використання спеціальних знань у процесі досудового провадження і судового розгляду [10, с. 128].

Наразі спостерігається низьке використання спеціальних знань для розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля що зумовлене такими факторами як: невелика кількість суб'єктів, які дійсно володіють спеціальними знаннями у сфері екології (навіть попри вищевказану кількість осіб, які є спеціалістами у даній області, не всі з них можуть компетентно та вичерпно допомогти у розслідуванні кримінального правопорушення у зв'язку з їхнім незнанням специфіки роботи); невизначена на законодавчому рівні регламентація спеціальних знань та немає їх переліку у чинних нормативно-правових актах;невизнання доказом висновку спеціаліста (висновок спеціаліста не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів. Такий висновок може бути використано як доказ виключно у кримінальних провадженнях про вчинення проступків (Постанова Верховного Суду у справі № 583/877/21 від 29 травня 2023 року), тобто дане твердження взагалі знецінює всю роботу спеціаліста, адже відповідно до законодавства України лише висновок експерта має значення у суді, а отже і у розкритті кримінального правопорушення [11, с. 25].

Висновки

Отже, всебічне, повне та успішне розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля залежить не лише від роботи слідчого та інших органів досудового розслідування, а й від висококваліфікованого спеціаліста, який оперує спеціальними знаннями у даній сфері та своєю роботою допомагає боротися зі злочинністю. У даній статті ми вичерпно дослідили суб'єктів, які володіють спеціальними знаннями, форми реалізації спеціальних знань, визначили деякі негативні аспекти, а саме низьку регламентацію та використання спеціальних знань на практиці. Вважаємо, що спеціальні знання є надзвичайно важливим фактором на етапі досудового розслідування, збирання всієї необхідної доказової бази щодо вчинення кримінального правопорушення проти довкіллята підготовка спеціалістів, що мають глибокі знання у галузі екології.

Джерела

1. Стан здійснення правосуддя у кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення судами загальної юрисдикції у 2021 році : статистичні дані Державної судової адміністрації України, Офісу Генерального прокурора України, Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. URL: http://surl.li/mngva

2. Ковалевська Є. В. Використання спеціальних медичних знань під час розслідування злочинів : автореферат: 12.00.09. Київ, 2018. 22 с. URL: http://surl.li/mngwo

3. Кочура О. О. Визначення поняття «спеціальні знання» та їх використання у кримінальному провадженні. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. м. Харків, 2017. 285 o.URL: http://surl.li/mngyp

4. Кримінально процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2023. № 9-10. Ст. 474.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

5. Кучер А. Проблеми відмежування експерта і спеціаліста в кримінальному провадженні. Тернопіль, 2020. 77 с. URL: http://surl.li/mnhap

6. Нарожна О. В. Проблемні питання використання спеціальних знань під час розслідування незаконного видобування корисних копалин. Науковий журнал «Правова держава». Одеса, 2016. 188 с.

URL :file:///C:/Users/User/Desktop/4251-1370-PB.pdf

7. Тичина Д. М. Антощук А. О. Розслідування незаконної порубки або незаконного перевезення, зберігання, збуту лісу в Україні. Методичні рекомендації. Київ,2022. 42 с. URL: http://surl.li/mnhdb

8. Садчікова К. А. Використання спеціальних знань на стадії досудового розслідування (процесуальний аспект): автореферат: 12.00.09. Одеса, 2017. 21 с. URL: http://surl.li/mnhee

9. Туровець Ю.М. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів проти довкілля. Форум права Харків, 2011. 808812 с. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/FP_index.htm_2011_3_136.pdf

Лук'янчиков Є. Д., Лук'янчиков Б. Є., Петряєв С. Ю. Використання спеціальних знань у кримінальному провадженні.ВІСНИК НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. Випуск 4 (44). Київ, 2019. 130 с. URL: http://surl.li/mnhgh

Размещено на Allbest.ru