Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи у системі громадського здоров'я
Огляд діяльності, пов’язаної з трансплантацією та пересадками opгaнiв. Дослідження презумпції згоди як законодавчого регулювання проблеми нестачі донорських органів. Міжнародні організації, функції яких є організація банку дoнopcькиx органів і тканин.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.11.2024 |
| Размер файла | 21,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи у системі громадського здоров'я
Піонтковський Валентин Костянтинович доктор медичних наук, доцент, Заступник директора зреформування надання медичної допомоги, КП «Рівненська обласна клінічна лікарняім.Ю.Семенюка» РОР
Мусієнко Андрій Володимирович кандидат наук з державного управління, головний лікар, КНП "Клінічна лікарня No15 Подільського району м. Києва"
Анотація
Визначено, що з усіх дepжaв нaйбiльшу кількість пересадок opгaнiв мaє ЄШЛ. Щopiчнo aмepикaнcькi лікарі виконують сімнадцять тисяч пересадок нирок, тринадцять тисяч з яких - трансплантація від померлих осіб, шість тисяч - пєчінки, дві тисячі - сєрця. Ha фоні тaкиx показників інші держави впроваджують у своєму законодавстві «прєзумпцію згоди» для того щоб вирішити проблему нестачі донорських органів.
Обгрунтовано, що сьогодні для розвитку посмєртного донорства недостатньо змін законодавства дeкiлькox країн, нeoбxiднi сумісні зусилля усіх держав. Як зазначають В. Caльнiкoв та C. Crenei і ко, caмe право повинно сприяти розвитку трансплантації органів, а нeoбxiднicть вирішєння цього питання має визнаватися вченими всіх країн.
Прикладами міжнародних організацій, функціями яких є організація банку дoнopcькиx органів і тканин для пришвидшєння onepanin з трансплантації, реалізація програм зі збільшення донорських органів за рахунок noмepлиx осіб, є заснована в 1967 р. Євротранспланта. До нєї вxoдять Бєльгія, німеччина, Лвстрія, Cлoвeнiя, Xopвaтiя,Угopщинa, Люксєм6ург, Hiдepлaнди.
До організації повідомляється про rcix noтeнцiйниx рєципієнтів, які потрє6ують трансплантації органів, складається «Лист очікування». Так, за даними Євротранспланта, сєрєд xвopиx, які очікують на трансплантацію нирки, протягом п'яти років помирає 66 %, нє зважаючи на тє, що постійно відбувається пошук й обмін інформацією для порятунку між іншими Центрами.
Відмічено, що у даний час в світі в області донорства органів і тканин людини діють три ocнoвниx види забору органів у трупа: рутиннє вилучєння, вилучення у відповідності з принципом презумпції згоди і вилучення у відповідності з принципом презумпції незгоди людини на вилучення органів з його тіла після його смерті. В XXI ст. стрімких обертів набрав розвиток біомедичних технологій, що безпосередньо впливає на вдосконалення діяльності, повязаної із трансплантацією. Зa таких умов постійно виникають питання, які потребують правового врегулювання.
Ключові слова. Донорство органів і тканин, реципієнти дефіцитних ресурсів, вилучення та застосування донорських органів, біологічна доцільність, анатомічні матеріали.
Abstract
TRANSPLANTATION OF TISSUES AND ORGANS IN HUMANS, ITS PERSPECTIVES IN THE PUBLIC HEALTH SYSTEM
It із поїеб їйаї, аз а шешЬег оГ їйе Соипсіі оГ Еигоре, икгаіпе зйоиіб арріу іііе ргоуізіопз оГ іііе Соипсіі оГ Еигоре Reзolutioп апб аз а State рагіу to Ьгіпу іп ііз іеуізіаііоп to гешоуе апб ігапзріапі aпatoшical рагіз оГ іііе Ьишап Ьосіу іп ассогбапсе wrih іпіегпаііопаі зіапбагбз. Тйе ргосезз оГ абаріаііоп оГ икгаіпіап іедізіаііуе погшз to іііе іеуізіаііоп оГ оіііег Еигореап соипігіез ішрііез поі опіу сошрііапсе \\'ііІі ійе гециігешепіз оГ ійе босишепіз оГ ійе Соипсіі оГ Еигоре, Ьиі аізо іііе іеуізіаііоп оГ іііе Еигореап ипіоп. After declaring Ukrarne's іпіепііопз to ііііеугаіе іпіо іііе Еигореап ипіоп, іііе соипігу сошшіпесі іізеіГ to шаке еГГогіз to haгшoпize ііз іеуізіаііоп wkh іііе іеуаі погшз оГ іііе Еигореап ипіоп. It аізо Гиііу геіаіез to іііе геуиіаіогу Ггaшewoгk Гог асііуіііез геіаіесі to ігапзріапіаііоп. Оиг соипігу зеекз to ііііеугаіе іпіо іііе Еигореап ипіоп, іп уiew оГ іііе Гасі іііаі рориіаііоп health waз аніону оіііег іііінуз беГіпеб аз а ргіогііу агеа Гог іііе асіаріаііоіі оГ іііе геіеуапі іеуізіаііоп to іііе Еигореап опе, икгаіпе had to іаке іпіо ассоипі іііе ргоуізіопз оГ Вігесііуе 2010/45 / Еи оГ іііе Еигореап Рагііашепі оГ Іиіу 7 2010
Лссогсііііу to іііе іеуізіаііоп геуиіаііііу ігапзріапіаііоп ргосеззез іп еасії оГ Ше Еигореап ипіоп соипігіез, aпd depeпdiпg оп іііе way to оуегсоше іііе беі'ісіі оГ огуапз Гог ігапзріапіаііоп, іііеу аге diуided іпіо two шаіп угоирз: іііе Гігзі - соипігіез where the system of informed consent (the need for formal identification of the will for donation) is in force, and the second with the effect of the presumption of consent (in case of reluctance to become a donor, it is necessary to be registered a formal refusal of post-mortem donation). Countries with informed consent - Great Britain, Germany, and Sweden, where a person or his family must clearly agree to take the body. In almost all European countries, informed consent is enshrined in the law. Countries with a presumption of consent, such as Spain, Portugal, and Austria, assume universal consent in the absence of a clear identification of the opposite.
It is noted that for countries with a high level of development in transplant- related activities, the issue of nation's health is relevant. They consider the main tasks of state policy to ensure an adequate level of health care. It also clarifies the role of the state in this process, which acts as the main regulator in the field of organ and tissue transplantation. In order to ensure the effective functioning of the mechanisms of state regulation in the European community, systems of legal, economic, organizational and information tools are implemented, the complex action of which is aimed at ensuring the sustainable development of activities related to transplantation in the country.
It has been determined that activities related to transplantation are currently being developed in several areas - organ transplantation, screening, and screening. The Law of Ukraine «On the dissemination of organs of other human resources» is regulated mainly in activities related only to the dissemination of organs. The medical procedure for diagnosing brain deaths, its presentation in the Ukrainian version of the International Classification of Diseases of related health problems, and the bringing of Ukraine's legislation to the working methods for the diagnosis and treatment of patients with severe brain damage are necessary in order to diagnose the brain.
Key words. The use of drugs and their causes, the types of deficits of patients, the benefits and risks of drug use, biological purpose,
Постановка проблеми
Дocягнeння cучacнoї мєдицини дoзвoляють у SaFaTEox випaдкax sSepenn життя ado пслшшити horo якість. Hpn цьoму oдним з Haiioijibin eфeктивниx i peaльниx cnoco6ів дocягнeння Taicnx peзультaтiв є діяльність,пов'язана з трансплантацією. Тpaнcnлaнтaцiя як мєтод лiкувaння низки нaйтяжчиx зaxвopювaнь людини зacтocoвуєтьcя caMe тоді, толи уєунєння нє6єзпєки для життя a6o віднсвлє ння здopoв'я xeoporo іншим и MeTogaMP лiкувaння нeмoжл ивє [1].
Які no є люди, яким HeodxigHa onepaцiя із пересадки opraHy, зтачить є і goHop, який готовий Biggain чи npogain ceih opraH. Hoapeba nopoджyє nponoзицiю. CborogHi cahrn в IH'repHe ті nepenoвнeнi oroлoшeннями: «Куплю HnpKy», «HpogaM HnpKy» чи будь-який інший opraH. Люди roвopять iipo продаж власних органів як про продаж квартири, дачі, земельної ділянки, туристичної путівки. У всіх цих людей різні причини, що спонукали їх дати таке оголошення: хтось хоче вилікувати маму, сестру, брата, купити квартиру, зaбeзпeчити сім'ю та ін. Це спричиняє розвиток «чорної трансплантології». Bpaxoвуючи постійний дефіцит донорських органів, а також той факт, що до 90% пepecaдoк здійснюються з використанням трупних трансплантатів, стає oчeвидним, що як медичним працівникам, так і юристам необхідно чітко уявляти правові основи вилучення органів і тканин із тіла померлої людини.Тому існує потреба в детальному державному та правовому peгулювaннi цього питання.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Тaким чином, питання щодо діяльності,пов'язаної з трансплантацією і, зoкpeмa, її peгулювa ння, на cьoгoднiшнiй дєнь є aктуaльними. Це зумовило цікавість до цих проблем з боку медичних працівників, юристів та науковців, зокрема C. Стеценко, P. Стефанчук, Л. Жаліло, С. Пак.
Мета статті - визначити перспективи трансплантації тканин та органів у людини.
Виклад основного матеріалу
У різних країнах в державному регулюванні питань щодо діяльності, пов'язаної з трансплантацією, існують певні розбіжності в застосуванні та здійсненні контролю. Така невідповідність склалася у зв'язку з наявністю двох систем, що регулюють вилучення органів у померлих осіб - «презумпція згоди» та «презумпція незгоди». Обидві презумпції схвалені Всесвітньою організацією охорони здоров'я й використовуються в практиці країн усього світу. Кожна держава по-різному використовує дані презумпції.
Л. Васильєва, стверджує, що з усіх держав найбільшу кількість пересадок органів має США. Щорічно американські лікарі виконують сімнадцять тисяч пересадок нирок, тринадцять тисяч з яких - трансплантація від померлих осіб, шість тисяч - печінки, дві тисячі - серця. На фоні таких показників інші держави впроваджують у своєму законодавстві «презумпцію згоди» для того щоб вирішити проблему нестачі донорських органів.
Негативним прикладом застосування презумпції згоди став Китай, де проблему нестачі донорського матеріалу вирішують шляхом вилучення органів у страченого ув'язненого. Для цього необхідно три умови [2]:
- по-перше, якщо не вимагається тіло ув'язненого;
- по-друге, якщо ув'язнений дав згоду;
- по-третє, якщо родичі ув'язненого теж дали згоду.
Проте, є твердження, що Китай не дотримується цих умов. Більшість страт заплановувались на день пересадки органу. Було підраховано, що держава отримує дві-три тисячі органів в рік від страчених засуджених. Проте така практика не може слугувати зразком для інших держав, адже в першу чергу мають бути дотримані та захищені права потенційних донорів незалежно від їх пpaвoвoгo статусу.
В останні роки все більше зростає інтерес до лікування в Ізраїлі. Дичинами такого вибору є високо розвинута система охорони здоров'я та фiнaнcoвa дocтупнicть в порівнянні з іншими Європейськими країнами. З 1953 p. в bparni діє Зaкoн «1po aнaтoмiю і патологію», який визначає, що тіло пoмepлoї людини можна використовувати для вивчення в медичних цілях, а також лікарю дозволяється проводити вилучення органів з метою лікування xeoporo peципiєнтa та порятунку його життя. Кожна категорія передбачає свій мeхaнiзм дії. Які no діяльність,пов'язана з трансплантацією органів від пoмepлoгo нeoбхiднa для лікування xeoporo, то рідних мають повідомити в строк до початку операції, інакше операцію проводити неможливо. Якщо ж пepecaдкa тотрібна для порятунку життя, то сім'ю померлого має бути не пізніше кpaйньoгo строку, доки вилучення органів ще мoжливe, але якщо встановити місце знаходження родичів (дружини, чoлoвiкa, батьків, брата або сестри) неможливо, то лікар все одно має право вилучити необхідні донорські органи.
В Загоні пepeдбaчaєтьcя п'ять випадків для визначення погодження або нетогодження дoнopa на трансплантацію [3]:
1. Якю пoмepлий за життя дав письмову згоду на вилучення органів, то нетогодження poдичiв не має значення для трансплантації.
2. Якю пoмepлий за життя дав письмове непогодження на вилучення oprarne, то наявність згоди одного з родичів, не є підставою для трансплантації oprarne.
3. Якю у пoмepлoгo немає poдичiв, і він за життя не дав згоду на вилучення його органів, вилучення органів і тканин не допускається .
4. Якю пoмepлий донор не залишив ніякого письмового погодження aбo нетогодження, то закон допускає вилучення органів і тканин лише за сукупності таких умов:
а) на це є згода oднoгo з пepepaхoвaниx родичів;
б) не бу.ю no/unio письмового непогодження на вилучення органів від такого ж родича або на ступінь споріднення менше від родича, який дав згоду на пepecaдку oprarne для трансплантації,- в залежності від конкретних oбcтaвин справи.
5. вилученні органів і тканин з метою порятунку життя особи діє «Презумпція згоди».
Слід зазначити, що в Законі «Про анатомію і патологію», що діє в Ізраїлі, чітко вказується на послідовність та коло родичів померлого, на відміну від Загону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів», де у ст. 16 зазначається, що кожна повнолітня дієздатна особа може дати письмову згоду або незгоду стати донором анатомічних матеріалів у разі своєї cмepтi. За відсутності такої заяви анатомічні матеріали у померлої пoвнoлiтньoї дієздатної особи можуть бути взяті за згодою подружжя або poдичiв, які проживали з нею до смерті. У померлих неповнолітніх, обмежено дiєздaтниx або недієздатних осіб анатомічні матеріали можуть бути взяті за згoдoю їх зaкoнниx представників.
Hecxoжoю на діючі дві системи є система надання згоди в Японії. До пpийняття Закону «Про трансплантацію» у 1997 р. лікар, перед тим як вилучати органи, мав отримати письмову згоду родичів, якщо померлий не зaлишив розпорядження за життя. Та, навіть, якщо померлий залишив таке poзпopяджeння, a poдичi надали протилежне, то рішення все одно залишається за ними. Така модель згоди викликала заперечення у багатьох японських пpaвникiв. З часом чинний закон змінив систему, проте рішення родичів й надалі грає важливу роль. Японські вчені стверджують, що в результаті сімейного життя між померлим та його сім'єю встановлюється тісний духовний зв'язок, на основі якого родичі мають вирішувати щодо трансплантації органів померлого [4].
Слід погодитись з думкою В. Сальнікова та C. Стеценко щодо необхідності кожній країні вступити до даної міжнародної організації, оскільки це дасть можливість не лише швидко підбирати донорські органи для реципієнта, а й завадить лікарю використати органи для конкретної особи у власних інтересах, попередить вчинення правопорушення.
В даний час проблема, пов'язана з трансплантацією активно обговорюється не лише медичним співтовариством, але й філософами, теоретиками-юристами, держслужбовцями та ін. Проблема,пов'язана з трансплантацією є не вузькоспеціальним, приватним медичним питанням, а важливою державно-управлінською проблемою.
У світовому суспільстві сьогодні існує ряд питань щодо державного регулювання процедури вилучення та застосування донорських органів. Розуміння сучасних тенденцій формування державного управління у сфері,пов'язаній з трансплантацією у розвинених країнах світу на сучасному етапі суспільного розвитку, вирізняється системною взаємодією таких факторів як:
- моральні проблеми процедури забору органів (принципи інформованої згоди, презумпції згоди і рутинного забору);
- проблема справедливості в розподілі між потенційними реципієнтами дефіцитних ресурсів (органів і тканин) трансплантології;
- етичні проблеми, пов'язані з торгівлею людськими органами та тканинами в трансплантологічній практиці.
Складність цих факторів полягає в тісному поєднанні 2-х критеріїв - медичного і державно-державного. Тобто, крім безпосередньо медичних «технічних» питань, таких, як усунення біологічної несумісності тканин, poзpoбкa і peaлiзaцiя способу виконання пересадки, встановлення моменту вилучення органів і тканин з точки зору біологічної доцільності і деяких інших, існує маса державно-управлінських аспектів.
Актуальність проблеми пересадки органів в клінічній практиці зумовлена тим, що в кожному випадку вона пов'язана з вирішенням долі двох людей: донора - людини, який може віддати свої органи або тканини для пересадки; і реципієнта - особи, яка потребує такої пересадки.
Проблема забору органів та/або тканин у донора розглядається в залежності від того, чи є донор живим або мертвим. Пересадка органу від живого донора поєднана із заподіянням шкоди його здоров'ю. При житті люди рідко залишають розпорядження про використання своїх органів для трансплантації після своєї смерті. Це пов'язано, з одного боку, з чинними в конкретній країні правовими нормами забору донорських органів, з іншого боку - з еуб'єктивними причинами етичного, релігійного, морально- пеихологічного характеру.
В даний час в світі в області донорства органів і тканин людини діють три основних види забору органів у трупа: рутинне вилучення, вилучення у відповідності з принципом презумпції згоди і вилучення у відповідності з принципом презумпції незгоди людини на вилучення органів з його тіла після його смерті [5] . В XXI ст. стрімких обертів набрав розвиток біомедичних технологій, що безпосередньо впливає на вдосконалення діяльності, повязаної із трансплантацією. За таких умов постійно виникають питання, які потребують правового врегулювання.
У світовому суспільстві сьогодні існує ряд питань щодо державного регулювання процедури вилучення та застосування донорських органів. Розуміння сучасних тенденцій формування державного управління у ефері,пов'язаній з трансплантацією у розвинених країнах світу на сучасному етапі суспільного розвитку, вирізняється системною взаємодією таких факторів як:
- моральні проблеми процедури забору органів (принципи інформованої згоди, презумпції згоди і рутинного забору);
- проблема справедливості в розподілі між потенційними реципієнтами дефіцитних ресурсів (органів і тканин) трансплантології;
- етичні проблеми, пов'язані з торгівлею людськими органами та тканинами в трансплантологічній практиці.
Складність цих факторів полягає в тісному поєднанні 2-х критеріїв - медичного і державно-державного. Тобто, крім безпосередньо медичних «технічних» питань, таких, як усунення біологічної несумісності тканин, розробка і реалізація способу виконання пересадки, встановлення моменту вилучення органів і тканин з точки зору біологічної доцільності і деяких інших, існує маса державно-управлінських аспектів.
Лктуальність проблеми пересадки органів в клінічній практиці зумoвлeнa тим, що в кожному випадку вона пов'язана з вирішенням долі двох людей: донора - людини, який може віддати свої органи або тканини для пересадки; і реципієнта - особи, яка потребує такої пересадки.
Висновки
трансплантація opгaнiв законодавче регулювання
Проблема забору органів та/або тканин у донора розглядається в залежності від того, чи є донор живим або мертвим. Пересадка органу від живого донора поєднана із заподіянням шкоди його здоров'ю. При житті люди рідко залишають розпорядження про використання своїх органів для трансплантації після своєї смерті. Це пов'язано, з одного боку, з чинними в конкретній країні правовими нормами забору донорських органів, з іншого боку - з суб'єктивними причинами етичного, релігійного, морально- психологічного характеру.
В даний час в світі в області донорства органів і тканин людини діють три основних види забору органів у трупа: рутинне вилучення, вилучення у відповідності з принципом презумпції згоди і вилучення у відповідності з принципом презумпції незгоди людини на вилучення органів з його тіла після його смерті [6]. В XXI ст. стрімких обертів набрав розвиток біомедичних технологій, що безпосередньо впливає на вдосконалення діяльності, повязаної із трансплантацією. За таких умов постійно виникають питання, які потребують правового врегулювання.
Література
1. Болотіна Н. Б. Медичне право України : зб. нормативно-правових актів. Київ : Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. 4І2 с.
2. Наггіз C. Е., Аісогп S. P. То Зоїуе а ПеаДу ЗБогІаде: Есопотіс Іпсепйуез for Нитап Огдап ПопаІіоп. ISSUES L. & MED. 2001. № 16. P. 213-233.
3. ТБе Есріаі Rights Юг Реоріе with ИіваЬіІіііев. І.а\\: 5758-1998. Medicine&Law.Encyclopedia Judaica: веб-сайт. 2008. URL: http://www.jewishviгtuaШЬгaгy.oгg/jsouгce/Health/TheEqualRightsfoгPeoplewithDisaЬilitiesLaw575819.pdf (дата звернення: 25.09.2018 ).
4. Тимашова Н. Главный трансплантолог России Валерий Шумаков «С донорским сердцем можно играть в футбол». Новые известия : веб-сайт. 2007. URL: 1і11р:/Л\л\л\'.пе\\'іх\.па/ society/2007-03-12/65162-glavnyj-tгansplantolog-гossii-valeгij-shumakov.html (дата звернення: 30.09.2018).
5. Тимашова Н. Главный трансплантолог России Валерий Шумаков «С донорским сердцем можно играть в футбол». Новые известия : веб-сайт. 2007. URL: 1і11р:/Л\л\л\'.пе\\'іх\.па/ society/2007-03-12/65162-glavnyj-tгansplantolog-гossii-valeгij-shumakov.html (дата звернення: 02.10.2018).
6. Тимашова Н. Главный трансплантолог России Валерий Шумаков «С донорским сердцем можно играть в футбол». Новые известия : веб-сайт. 2007. URL: 1і11р:/Л\л\л\'.пе\\'іх\.па/ society/2007-03-12/65162-glavnyj-tгansplantolog-гossii-valeгij-shumakov.html (дата звернення: 02.10.2018).
References
1. Bolotina N. B. Medical law of Ukraine: coll. normative legal acts. Kyiv: "In Yure" Publishing House, 2001. 412 p.
2. Harris C. E., Alcorn S. P. To Solve a Deadly Shortage: Economic Incentives for Human Organ Donation. ISSUES L. & MED. 2001. No. 16. P. 213-233.
3. The Equal Rights for People with Disabilities. Law, 5758-1998. Medicine&Law. Encyclopedia Judaica : website. 2008. URL: http://www.jewishvirtuallibrary.org/jsource/Health/ TheEqualRightsforPeoplewithDisabilitiesLaw575819.pdf (accessed 09/25/2018).
4. Tymashova N. Chief Transplantologist of Russia Valery Shumakov "You can play football with a donor heart." New news: website. 2007. URL: http://www.newizv.ru/society/2007- 03-12/65162-glavnyj-transplantolog-rossii-valerij-shumakov.html (access date: 09/30/2018).
5. Tymashova N. Chief Transplantologist of Russia Valery Shumakov "You can play football with a donor heart." New news: website. 2007. URL: http://www.newizv.ru/society/2007- 03-12/65162-glavnyj-transplantolog-rossii-valerij-shumakov.html (access date: 02.10.2018).
6. Tymashova N. Chief Transplantologist of Russia Valery Shumakov "You can play football with a donor heart." New news: website. 2007. URL: http://www.newizv.ru/society/2007- 03-12/65162-glavnyj-transplantolog-rossii-valerij-shumakov.html (access date: 02.10.2018).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Забезпечення правової основи діяльності територіальних громад та її органів. Створення виконавчих органів за галузевою і функціональною ознаками. Автономність діяльності органів місцевого самоврядування, неможливість втручання інших суб’єктів влади.
реферат [16,7 K], добавлен 09.07.2009Характерні ознаки державних органів, їх класифікація та сфери діяльності. Місце органів виконавчої влади в системі державних органів України. Правовий статус, компетенція та основні функції органів виконавчої влади, її структура та ієрархічні рівні.
реферат [25,7 K], добавлен 10.08.2009Злочини, що становлять небезпеку для життя і здоров’я людини, які вчинюються у сфері медичного обслуговування: порушення прав пацієнта, незаконне проведення дослідів над людиною, незаконні трансплантації органів або тканин людини. Ненадання допомоги.
реферат [44,8 K], добавлен 16.12.2007Характеристика діяльності системи органів прокуратури України. Прокурорський нагляд за додержанням законів та його завдання. Правові основи діяльності, структура, функції органів прокуратури, правове становище їх посадових осіб та порядок фінансування.
отчет по практике [56,2 K], добавлен 18.12.2011Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ.
курсовая работа [24,3 K], добавлен 05.01.2007Аналіз сутності та особливостей функцій правоохоронних органів. Авторська групофікація функцій правоохоронних органів. Механізми взаємодії правоохоронних органів з населенням. Впорядкування процесу контрольно-наглядової діяльності правоохоронних органів.
статья [31,0 K], добавлен 19.09.2017Структура і функції центрів управління службою органів державної прикордонної служби України. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України з протидії злочинам, пов'язаним із тероризмом. Дослідження нормативно-правових актів.
статья [22,0 K], добавлен 17.08.2017Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Загальні засади та порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні аудіовізуальними та друкованими засобами масової інформації.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 15.02.2012Визначення поняття, класифікації та конституційного статусу державних органів України; виокремлення демократичних принципів їх організації і діяльності - народовладдя, унітаризму, законності, гуманізму. Ознайомлення із структурою органів державної влади.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 23.02.2011Аналіз системи органів влади, які здійснюють і беруть участь у здійсненні фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Дослідження та розгляд повноважень основних органів влади, які беруть участь у здійсненні цієї фінансової діяльності.
статья [21,8 K], добавлен 18.08.2017
