Судові помилки: поняття та класифікація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії внутрішніх справ

Судові помилки: поняття та класифікація

Юліан Іванович Кравець, аспірант кафедри кримінального процесу

Резюме

Кравець Ю. І. Судові помилки: поняття та класифікація.

Статтю присвячено аналізу судових помилок у кримінальному провадженні, з'ясуванню їхньої природи та змісту. Надане визначення судових помилок, розглянуто види й запропоновано їх класифікацію за різними підставами, зокрема: залежно від видової приналежності норм, які застосовують, помилки, що вчиняють під час провадження судових дій, за стадіями, у яких вони допускаються, за характером помилки, залежно від ступеня повторюваності та від можливості їх виявлення. Зроблено висновок, що неможливо уникнути абсолютної гарантії безпомилковості, тому розуміння суті судових помилок є ключовим для розробки ефективних механізмів їх усунення. Вивчення цих помилок допомагає виявити причини їх виникнення та розробити стратегію для їх попередження та виправлення.

Ключові слова: судова помилка, класифікація, судовий розгляд, кримінальне провадження, судові дії, правосуддя.

Summary

Yulian Kravets. Errors of judgment: concepts and classification.

The article is devoted to the analysis of judicial errors in criminal proceedings, to the clarification of their nature and importance. It is noted that judicial errors during the direct consideration of materials of criminal proceedings in court have negative consequences. It was determined that the term “judicial errors” means a phenomenon when a court decision contains inaccuracies, incorrect interpretations of facts or norms of (substantive or procedural) law, disregard of important evidence, violation of procedural norms, non-compliance with the constitutional rights and freedoms of a person, as well as international standards of fair justice, which may lead to the adoption of an incorrect procedural decision and undue consequences for the parties and other participants in criminal proceedings. Different types of judicial errors were considered and a classification system was created, which will help to better understand their varieties and features. The classification of judicial errors is proposed on various grounds, in particular, depending on the type of norms that are applied, errors committed during the course of legal proceedings, according to the stages in which they are allowed, according to the nature of the error, depending on the degree of repetition and the possibility of their detection. It was concluded that it is impossible to avoid an absolute guarantee of infallibility, therefore, understanding the nature of judicial errors is key to developing effective mechanisms for their elimination. The study of these errors helps to identify the causes of their occurrence and to develop a strategy for their prevention and correction, which will help to ensure justice and fairness in the practical activity of the courts. The results of the study can be useful for judges, lawyers, legal scholars and anyone interested in issues of justice and fairness in the judicial system.

Key words: miscarriage of justice, classification, trial, criminal proceedings, court actions, justice.

Постановка проблеми

Судові помилки під час безпосереднього розгляду матеріалів кримінального провадження в суді, коли в повній мірі вирішують завдання кримінального провадження, мають негативні наслідки. Тож очевидно, що вирішальним фактором реальних змін, спрямованих на підвищення ефективності кримінального провадження, є запобігання цих помилок. Щоб їх не допускати, насамперед, потрібно усвідомити поняття, дослідити причини їх виникнення та окреслити дієві заходи щодо їх недопущення та подолання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у розробку доктринальних аспектів та проблем помилок в кримінальному провадженні зробили правники України, зокрема: В. М. Абрамова, Ю. П. Аленін, Ю. В. Баулін, Т. В. Варфоломеєва, Г. П. Власова, В. І. Галаган, Ю. М. Грошевий, В. Г. Гончаренко, О. П. Кучинська, В. Т. Маляренко, О. Р. Михайленко, М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, Г. М. Омельяненко, М. А. Погорецький, В. М. Тертишник, Л. Д. Удалова, Ж. В. Удовенко, П. В. Цимбал, В. П. Шибіко, М. Є. Шуми- ло та інші науковці.

Проте більшість наявних робіт присвячено слідчим та експертним помилкам, а дослідження шляхів виявлення та усунення судових помилок практично відсутні, комплексно й цілеспрямовано ці проблеми донині не розроблені. Саме ці обставини засвідчують актуальність закцентованих питань.

Формулювання мети статті

Мета дослідження полягає в аналізі поняття судових помилок та розгляді різних видів судових помилок для створення системи класифікації, яка допоможе краще розуміти їх різновиди та особливості.

Викладення основного матеріалу дослідження

Кримінальне процесуальне законодавство передбачає ефективні засоби виявлення й виправлення судових помилок на судових стадіях кримінального провадження. судовий помилка кримінальний норма

Судову помилку Л. М. Ніколенко розглядає як відображений у судовому акті результат діяльності судді, який здійснюється у формі діяння, не регламентованого процесуальними та матеріальними нормами, наслідками якого стає порушення прав та законних інтересів [1, с. 177].

Судова помилка, вважають Б. В. Мороз і Г. З. Лазько, це результат судової діяльності, який не збігається з метою судочинства, а також виконанням його основних завдань [2, с. 61].

Під судовою помилкою Н. М. Кушнір розуміє неправомірну дію (бездіяльність) уповноваженого суб'єкта (судді), вчинену незалежно від його вини, відображену в конкретному процесуальному документі, яка порушує норми процесуального і (або) матеріального права, спричиняє недосягнення мети та невиконання завдань судочинства, в результаті якої конкретне судове рішення може бути скасоване чи змінене як вищою судовою інстанцією, так і судом першої інстанції [3, с. 74].

Проведений аналіз різних підходів до змісту поняття судової помилки надає нам підстави дійти до висновку, що всі вони об'єднані загальною змістовною категорією - наявністю невідповідності мети кримінального процесу конкретним практичним результатам дій представників органів судової влади; вказують на невідповідність між судовим рішенням та фактичними обставинами чи законом. На наш погляд, судова помилка - це явище, коли рішення суду містить неточності, неправильні тлумачення фактів чи норм (матеріального чи процесуального) права, неврахування важливих доказів, порушення процесуальних норм, недотримання конституційних прав і свобод особи, а також міжнародних стандартів справедливого правосуддя, що може призвести до прийняття неправильного процесуального рішення та неправомірних наслідків для сторін та інших учасників кримінального провадження.

Процесуальні порушення як різновиди судових помилок, пише О. Є. Самбір, можна розглядати подвійно: як помилкову дію (бездіяльність) суду, що проявляється в порушенні (недотриманні) норм процесуального права, і як помилковий акт пізнання (результат процесуальних порушень). Судова помилка в сенсі необ- ґрунтованого і недоведеного висновку суду про винуватість може виникнути лише від таких порушень норм судового процесу, які визнаються істотними [4, с. 24-28].

Процесуальні порушення можуть аналізуватися під різними кутами зору. Загалом можна визначити два підходи до розгляду питання цієї категорії: широкий та вузький. Для першого підходу характерне розуміння, що будь-яке порушення щодо збирання доказів, розгляду справи або винесення рішення, може призвести до некоректного, неправомірного або неповного рішення суду, і тому вважається помилкою. Для другого, вузького підходу, навпаки, характерне процесуальні порушення як окремий тип помилок, що виникають внаслідок порушень процесуальних норм під час судового розгляду. Вони можуть включати незаконне затримання, порушення права на захист тощо і на відміну від більш широкого підходу, не обов'язково охоплюють внутрішнє переконання судді.

Враховуючи різні погляди процесуалістів щодо феномену судової помилки, спробуємо надати перелік ознак цього явища:

сутність помилки, тобто судова помилка виражається в некоректному або неправомірному рішенні, яке не відповідає об'єктивним обставинам справи, фактам, матеріальному праву чи процедурним нормам;

судова помилка не дає можливості досягнути мети та завдань правосуддя;

наявність суб'єкта - судді (це одноосібний або колегіальний судовий орган); помилка пов'язана з відображенням наданої інформації (доказів) у свідомості судді й залежить від його кваліфікації;

помилка відображає внутрішнє переконання судді на підставі доказів, поданих до суду органами досудового розслідування, посилюючи негативні наслідки відсутності юридичної можливості повернення матеріалів на додаткове розслідування та усунення неповноти зібраних доказів;

помилка є наслідком неправильного відображення інформації у свідомості судді (помилка або завідо- мо неправильна поведінка або бездіяльність), що має закономірний результат протиправних дій або рішень;

вона закріплена як в проміжних, так і в підсумкових судових актах;

внаслідок своєї протиправності помилка порушує конституційні права та законні інтереси учасників кримінального провадження;

помилки можуть бути результатом недоліків у системі судоустрою, як-от недостатньої підготовки суддів, недостатнього контролю над їх рішеннями, або недостатньої доступності для апеляцій та перевірки рішень;

судові помилки можуть виникати через зовнішній вплив на судовий розгляд та прийняття у зв'язку з цим проміжних і кінцевих процесуальних рішень, коли судді відчувають тиск з боку громадськості, політичних діячів чи інших суб'єктів.

У юридичній літературі неодноразово були спроби здійснити класифікацію судових помилок, що є важливим інструментом для розуміння, аналізу та вдосконалення правосуддя. Як правильно зазначають Н. М Савчин та В. І. Бобрик, для того, щоб зрозуміти правову природу такого соціального явища, як судова помилка, необхідно розробити ефективні способи її запобігання та усунення, слід не лише розкрити зміст поняття судової помилки, а й здійснити її багатокритеріальну класифікацію [5, с. 25].

На наш погляд, класифікація допомагає:

ідентифікувати конкретні типи помилок і проаналізувати їх причини;

краще зрозуміти складнощі судового процесу та пропонувати рекомендації щодо його вдосконалення;

встановити стандарти, яких мають дотримуватися судді та інші учасники кримінального провадження, щоб уникнути певних типів помилок;

адвокатам, суддям, студентам-правникам та іншим професіоналам в сфері права уникнути цих помилок у своїй роботі.

Розуміння класифікації судових помилок є важливим з кількох причин, зокрема й для запобігання майбутнім помилкам. Їх можна класифікувати за різними критеріями. Зокрема, М. М. Гультай свого часу запропонував наступну кваліфікацію судової помилки в кримінальному процесі:

За судовими стадіями, в яких їх допускають:

судові помилки: а) помилки при попередньому розгляді справи суддею; б) помилки судового розгляду; в) помилки апеляційного перегляду судових рішень; г) помилки касаційного перегляду судових рішень; д) помилки перегляду судових рішень у винятковому порядку; е) судові помилки у стадії виконання вироку.

Помилки доказування: а) помилки, допущені під час визначення предмета доказування; б) помилки, допущені під час визначення меж доказування; в) помилки, допущені під час фіксації доказів; г) помилки, допущені під час дослідження доказів; д) помилки у виборі засобів і способів доказування; е) помилки у оцінці доказів.

За гносеологічною ознакою:

а) помилки під час здійснення слідчих дій; б) помилки під час здійснення судових дій; в) помилки під час прийняття рішень.

За характером виявлення:

а) помилки очевидні; б) помилки латентні.

За можливістю виправлення:

а) помилки, що можуть бути виправлені у даній стадії; б) помилки, що можуть бути виправлені у наступних стадіях; в) зовсім непоправні помилки.

Стосовно права й факту:

а) помилки у встановленні фактів; б) помилки в застосуванні права.

За значенням для кримінального судочинства:

а) помилки, що перешкоджають подальшому руху справи (суттєві); б) помилки, що не перешкоджають подальшому руху справи (несуттєві) [6, с. 20, 22-23].

Своєю чергою В. В. Горбалінський пропонує наступну класифікацію судових помилок:

За критерієм суб'єкта судової помилки можливо визначити помилки, що допускаються судом та помилки, що допускаються іншими учасниками процесу.

За критерієм процесуальних наслідків допущення помилки, що допускаються судом, можна поділити на два види: 1) ті, які тягнуть скасування чи зміну судового рішення; 2) ті, які не тягнуть скасування чи зміну судового рішення. У межах першого виду можна виділити такі підвиди помилок: а) ті, що стосуються порушення вимог законності і обґрунтованості судових рішень; б) ті, які порушують єдність судової практики та міжнародні зобов'язання України. До другого виду судових помилок можна віднести такі їх підвиди: а) ті, які можуть бути усунені судом, який прийняв рішення; б) ті, які стосуються порушення норм процесуального законодавства [7, с. 71].

Вважаємо, що основні підстави для класифікації судових помилок наступні:

Залежно від видової приналежності норм, які застосовують:

матеріальні помилки, пов'язані зі змістом чи інтерпретацією законодавства або норм, які регулюють певну ситуацію. Вони можуть виникати, зокрема, коли неправильно визначають критерії вини, відповідальності чи призначення покарань;

процесуальні помилки як порушення процедурних правил під час розгляду справи в суді (для прикладу, недотримання встановлених строків, порушення прав обвинуваченого чи потерпілого тощо).

Отже, матеріальна помилка стосується змісту законодавства або його інтерпретації, тоді як процесуальна помилка стосується порушення правил, що регулюють процедуру розгляду справи.

Помилки, що допускаються під час провадження судових дій:

помилки, що істотно впливають на хід і результати судового розгляду: неврахування всіх доказів, неправильне застосування закону тощо;

помилки, які такого впливу не мають: технічні, незначні порушення формальних вимог тощо.

У ситуаціях, коли суд виявляє істотну помилку, що впливає на хід та результати судового розгляду, така помилка може бути підставою для скасування рішення суду та направлення матеріалів на новий судовий розгляд. До тих же помилок, що не мають такого впливу, може бути застосовано, зокрема, їхнє виправлення під час розгляду матеріалів кримінального провадження.

Помилки під час судового процесу можуть виникати:

під час встановлення фактичних обставин події кримінального правопорушення;

під час вибору норми права, що підлягає застосуванню.

За стадіями, у яких вони допускаються:

помилки під час підготовчого провадження;

помилки судового розгляду;

помилки, які були виявлені під час розгляду справи апеляційною інстанцією;

помилки під час касаційного провадження;

помилки перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами;

судові помилки у стадії виконання судових рішень.

За характером помилки:

фактична (помилки у встановленні фактів);

правова (помилки у застосуванні норм права);

процесуальна помилка (порушення процедурних правил під час розгляду матеріалів).

Залежно від ступеня повторюваності:

одноразові помилки (це може бути результатом недостатнього розуміння конкретної справи, недостатніх доказів тощо);

систематичні помилки (виявляються у кількох рішеннях і можуть бути спричинені загальними недоліками в правосудді, недостатнім навчанням суддів; неправильне застосування закону, ігнорування прецедентів);

системні помилки (відсутність незалежності судів, вплив корупції або політичний тиск на рішення, що потребує глибокої реформи та перегляду всієї судової системи держави).

Залежно від можливостей виявлення можуть бути:

виявлені помилки, які були визнані та виправлені після винесення рішення;

невиявлені помилки, які не були встановлені протягом судового процесу або на наступних стадіях кримінального провадження;

часто повторювані помилки, які відбуваються в багатьох випадках і можуть бути пов'язані з недоліками судової практики;

випадкові помилки, які виникають як результат обставин, непередбачуваних ситуацій або недостатнього розуміння справ;

непоправні помилки, що були виявлені після завершення судового процесу й прийняття підсумкового процесуального рішення, що не підлягає оскарженню.

Висновки

Розуміння суті судових помилок є ключовим для розробки та впровадження ефективних механізмів їх усунення. Вивчення цих помилок допомагає виявити причини їх виникнення та розробити стратегію для їх попередження та виправлення. Неможливо уникнути абсолютної гарантії безпомилковості. Тому важливо мати механізми перевірки рішень у випадку виявлення помилок, що допомагають забезпечити правосудність та справедливість у випадках, коли помилки виникають у практичній діяльності судів.

Кримінальний процесуальний механізм роботи з судовими помилками пов'язаний із забезпеченням справедливого судового процесу та виправленням незаконних та необгрунтованих рішень, що були прийняті на різних стадіях кримінального провадження. Основною метою цього механізму є саме виправлення помилок та запобігання неправомірному покаранню або непритягненню до відповідальності винуватої особи.

Судові рішення, безумовно, мають елементи суб'єктивності через те, що їх приймають судді - люди з їхніми особистими переконаннями, поглядами, професійною кваліфікацією та психологічними особливостями. Тому судові помилки є не лише можливими, але й певною мірою неминучими, оскільки абсолютна об'єктивність під час прийняття рішень важко досяжна. Проблема судових помилок полягає у тому, як система правосуддя поводиться з цією суб'єктивністю та як забезпечує механізми для виявлення та виправлення помилок. Апеляційний та касаційний розгляд, а також інші форми контролю за рішеннями, які приймають судді місцевих загальних судів, спрямовані на те, щоб зменшити можливість помилок і якнайшвидше їх виправити відразу після їх виявлення.

Отже, важливо зрозуміти, що судові помилки є складною реальністю кримінального провадження, що можуть мати серйозні наслідки для всіх його учасників та системи органів кримінальної юстиції в цілому. Тому актуальним питанням залишається подальша робота над тим, щоб зробити наслідки судових помилок якомога меншими та виправити їх, коли це можливо.

Література

1. Ніколенко Л. М. Поняття та ознаки судових помилок, які є підставою перегляду судових актів у господарському судочинстві. Часопис Київського університету права. 2012. № 2. С. 175-178.

2. Мороз Б. В. Лазько Г. З. Особливості формування поняття судової помилки. Право і суспільство. 2016. № 2. Ч. 3. С. 56-61.

3. Кушнір Н. М. Причини та умови виникнення судових помилок (на матеріалах справ судів першої інстанції). Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Вип. 550. С. 74-79.

4. Самбір Ольга. Помилка, що має істотне значення як підстава для визнання правочину недійсним. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 4. С. 24-28.

5. Савчин Н. М., Бобрик В. І. Процесуально-правова природа судових помилок у цивільному судочинстві України : монографія. Чернівці : Місто, 2017. 180 с.

6. Гультай М. М. Виявлення і виправлення слідчих та судових помилок у кримінальному процесі України: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Дніпро, 2008. 200 с.

7. Горбалінський В. В. Судова помилка в адміністративному судочинстві. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Ірпінь. 2015. 205 с.

Размещено на Allbest.ru