Українське законодавство з питань інклюзивної освіти, як чинник позитивних зрушень в системі професійної підготовки майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія Запорізької обласної ради

Українське законодавство з питань інклюзивної освіти, як чинник позитивних зрушень в системі професійної підготовки майбутнього вчителя

Орловська Людмила Олексіївна

Анотація

Стаття присвячена підвищенню теоретичного, методичного та практичного рівнів професійної компетентності здобувачів освіти та їх знань щодо чинної нормативно-правової бази України у сфері інклюзивної освіти для забезпечення прав осіб з інвалідністю у майбутній професійній діяльності. Завданням статті є систематизація знань здобувачів освіти щодо чинної нормативно-правової бази України у сфері інклюзивної освіти, ознайомлення з основними термінами щодо розуміння інклюзивного навчання в контексті чинного українського законодавства, формування практичних умінь та навичок для використання вимог національного законодавства у сфері інклюзивної освіти, в т.ч. при організації і розробці індивідуальної програми розвитку учня початкової школи з особливими освітніми потребами. ключові слова: інклюзивна освіта, інклюзивне середовище, нормативно-правові акти, законодавча база, професійна компетентність, професійна підготовка, майбутній вчитель.

Виклад основного матеріалу

Проблема підготовки кваліфікованого вчителя до роботи в умовах інклюзивного навчання вже тривалий час є однією з найбільш значущих. Про це свідчить досить значна кількість наукових праць С. Бевзюк, К. Бовкуш, В. Бондаря, В. Бочарової, Б. Вульфова, К. Гудзь, І. Демченко, І. Звєрєвої, А. Капської, А. Колупаєвої, В. Липи, Л. Савчук, В. Синьова, С. Харченка, З. Шевців та інших. Незважаючи на інтенсифікацію досліджень у галузі підготовки освітянських кадрів та впровадження ідей гуманістичної освітньої парадигми в практику роботи загальноосвітньої школи, питання практичного застосування вчителем вимог чинного законодавства з питань інклюзивної освіти та практичної реалізації відповідних правових норм і вміння їх використовувати завжди залишається актуальним. Нормативні акти нашої держави розроблені й ухвалені з метою реалізації освітніх міжнародних норм і стандартів в Україні, створюють законодавчу базу організації інклюзивної освіти і визначають, серед іншого, необхідність професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі загальноосвітнього навчального закладу. З огляду на зазначене, під час професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі загальноосвітнього навчального закладу вивчення відповідних нормативних актів з питань інклюзивної освіти є передумовою його успішної майбутньої професійної діяльності.

Статтею 24 Конституції України стверджується рівність прав всіх людей, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, від мовних та інших ознак. У Конституції України визначено та стверджено основні права людини, серед яких, право на освіту (ст.53 Конституції України).

Законодавчого визнання право на здобуття освіти громадянами України набуло у прийнятому 1993 році законі Україні «Про освіту». Реалізація зазначених у Конституції України прав людини, зокрема, права на освіту, також забезпечувалося шляхом прийняття відповідних законів: «Про професійну освіту» (1998 рік), «Про загальну середню освіту» (1999 рік), «Про позашкільну освіту» (2000 рік), «Про дошкільну освіту» (2001 рік) та інших підзаконних нормативних актів.

Наразі закон України «Про освіту» визначає, що основним його завданням є регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти, що освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об'єднаного спільними цінностями і культурою, та держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Статтею 3 закону України «Про освіту» передбачено, що кожен має право на якісну та доступну освіту. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих. Держава створює умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів, а також забезпечує виявлення та усунення факторів, що перешкоджають реалізації прав і задоволенню потреб таких осіб у сфері освіти.

Проте зазначені нормативно-правові акти на час їх розробки та прийняття (90-ті роки минулого століття, початок 2000-х років) не враховували сучасних поглядів щодо дітей з особливими освітніми потребами та державної політики у напрямку інклюзивної освіти.

У 2009 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю і взяла на себе міжнародні зобов'язання забезпечити інклюзивну освіту на усіх рівнях системи освіти.

Відтак, основні зміни у державному правовому полі у сфері інклюзивної освіти розпочалися саме у 2009 році. Інклюзивна освіта стала підтримуватись законодавчою базою України з 2010 року, коли до закону України «Про загальну середню освіту» були внесені зміни, згідно з якими загальноосвітні навчальні заклади могли самостійно створювати спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими потребами, у законодавче поле України вперше ввели поняття «інклюзивна освіта», а класифікатор професій доповнили посадою «асистент вчителя». 1 жовтня 2010 року наказом Міністерства освіти і науки України була затверджена Концепція розвитку інклюзивного навчання, в якій було зазначено основні принципи розвитку інклюзивної освіти, шляхи її впровадження та очікувані результати.

Важливим документом, який визначив умови організації інклюзивної освіти, став Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України у серпні 2011 року. Саме в цьому документі вперше було зазначено такі поняття, як «індивідуальна програма розвитку» та «індивідуальний навчальний план», а також наголошено важливість асистента вчителя у забезпеченні особистісно-орієнтованого процесу навчання.

01 серпня 2012 року постановою Кабінету Міністрів України № 706 була затверджена Державна цільова програма «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів на період до 2020 року». У вказаній Програмі зазначили шляхи забезпечення основних прав і свобод осіб з інвалідністю. Указом Президента України від 25.06.2013 року була затверджена Національна стратегія розвитку освіти України на період до 2021 року, яка наголошувала на розширенні практики інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах. забезпеченні архітектурної, транспортної та інформаційної доступності освітніх закладів. професійний компетентність нормативний інклюзивний

Важливим документом, який забезпечив можливість надання додаткових послуг дітям з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, стала Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 року, якою були затверджені Порядок та умови надання субвенції для державної підтримки особам з особливими освітніми потребами з державного бюджету місцевим бюджетам. Вказаний документ закріпив забезпечення додаткової підтримки дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних і спеціальних навчальних закладах (окрім спеціальних шкіл-інтернатів), відповідно до переліку послуг, зазначених в індивідуальній програмі розвитку.

Усі вищевказані численні зміни у законодавстві України, були закріплені у новій редакції Закону України «Про освіту», прийнятому у вересні 2017 року. Саме у ньому і визначили основні поняття у сфері інклюзивного навчання, а також наголосили на рівних умовах доступу до освіти та на обов'язку держави створювати умови для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами з урахуванням індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів. Закон містить дві окремі статті, присвячені питанням освіти осіб з особливими освітніми потребами - статтю 19 «Освіта осіб з особливими освітніми потребами» та статтю 20 «Інклюзивне навчання». Окрім іншого, у вказаних правових нормах було зазначено про єдині державні стандарти, відповідно до яких надається освіта особам з особливими освітніми потребами, необхідність забезпечення належного фінансового, кадрового, матеріально - технічного забезпечення тощо. Цим законом, зокрема, закріплюється право на освіту осіб з особливими освітніми потребами і надається їм можливість здобувати освіту в усіх навчальних закладах, у тому числі безоплатно в державних і комунальних навчальних закладах, незалежно від «встановлення інвалідності». Також передбачається можливість запровадження дистанційної та індивідуальної форми навчання, визначаються поняття «особа з особливими освітніми потребами», «інклюзивне навчання», надається можливість особам з особливими освітніми потребами отримати психолого-педагогічну та корекційно-розвиткову допомогу, створити для таких осіб інклюзивні та спеціальні групи (класи) у загальноосвітніх навчальних закладах.

Можна вважати, що цей базовий закон став основою для подальших змін в усіх діючих законах України, бо він найповніше враховує основні сучасні тенденції розуміння інклюзивної освіти, а відтак став важливим чинником для подальшого розвитку інклюзивної освіти.

З метою методичного й аналітичного забезпечення діяльності ІРЦ постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 617 затверджено Положення про ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, згідно якого основним завданням ІРЦ є здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей, надання їм психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг і супровід таких дітей від 2-х до 18 років.

Наказом МОН України від 25.06.2018 № 677 «Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти» були визначені умови створення інклюзивних спеціальних груп подовженого дня в державних і комунальних навчальних закладах.

Сучасний стан законодавства у сфері інклюзивної освіти в Україні характеризується такими ознаками:

гарантування рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами, права вибору різних типів закладів освіти і форм навчання;

розширення практики інклюзивної освіти у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) і вищої освіти;

реформування системи шкіл-інтернатів і забезпечення навчання дітей за місцем їх проживання;

зростання уваги до своєчасної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини і надання їй психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг;

індивідуалізація освітнього процесу шляхом розробки індивідуальної програми розвитку;

міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство.

З метою підвищенні теоретичного та практичного рівнів професійної компетентності здобувачів освіти, їх знань щодо чинної нормативно-правової бази України у сфері інклюзивної освіти для забезпечення прав осіб з інвалідністю у майбутній професійній діяльності, під час вивчення навчальних дисциплін «Основи правознавства» та «Охорона праці» формуються правові компетентності необхідні для успішного здійснення професійно-правової діяльності в школі, в т.ч. в сфері інклюзивної освіти.

Так, при викладанні навчальної дисципліни «Основи правознавства» теми «Основи конституційного права», «Основи трудового права» включають в себе вивчення нормативно-правових актів в сфері інклюзивної освіти та забезпечення прав осіб з особливими освітніми потребами, на заняттях розглядаються шляхи та можливостей їх практичного застосування вчителем у майбутній професійній діяльності. Відповідно при вивчення навчальної дисципліни «Основи правознавства» у розділі 2 «Заплановані результати навчання» пункт «здобувач освіти повинен знати шляхи захисту законних прав і інтересів фізичних та юридичних осіб» доповнюю щодо необхідності засвоєння студентами знань про шляхи захисту прав та інтересів фізичних осіб з особливими потребами. Крім того, при вивченні програмового матеріалу з конституційного права та інших галузей права студенти працюють з окремими статтями закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», через індивідуальні завдання опрацьовують статтю 21 закону, яка гарантує для вказаної категорії осіб дошкільне виховання, статтю 22, яка визначає право інвалідів на професійну (професійно-технічну) фахову освіту, статтю 23 - жестова мова для осіб з вадами слуху, статтю 24 - право вибору місця роботи; статтю 25 - обв'язок юридичних осіб створювати безпечні умови праці та інші статті.

При вивченні навчальної дисципліни «Охорона праці» у робочій програмі у розділі 2 у пункті «Основи професійної компетенції» передбачено здатність здобувачів освіти до організації діяльності виробничого колективу, вказаний пункт доповнено «з врахуванням вимог охорони праці інвалідів». Відтак, здобувачі освіти при вивченні теми «Правові та організаційні основи охорони праці» працюють з текстом закону України «Про охорону праці», а саме, ст. 12, яка регулює питання охорони праці інвалідів. На підставі вивченого матеріалу здобувачі освіти отримують алгоритм щодо дій роботодавця зі створення для інвалідів умов праці з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації інвалідів.

Таким чином, при вивченні програмового матеріалу з навчальних дисциплін «Основи правознавства» та «Охорона праці» у студентів формуються правові компетенції щодо практичного застосування нормативних актів у сфері інклюзії та для безпосереднього забезпечення прав осіб з інвалідністю.

На формування інклюзивних компетентностей здобувачів освіти спрямовані відповідні заходи, що проводяться. Так, 09 грудня 2022 року для здобувачів освіти 1-4 курсів сп. 013 Початкова освіта було організовано і проведено в онлайн-форматі зустріч з начальником відділу по Олександрівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради Романенко Ольгою на тему «Соціальний захист дітей в умовах війни». В ході зустрічі висвітлено низку актуальних питань, в т.ч. щодо практичної реалізації в умовах воєнного стану нормативних документів з питань захисту прав дітей, в т.ч. з особливими освітніми потребами, специфіки роботи служби (управління) у справах дітей в умовах воєнного стану та заходів, що здійснюються службою з метою захисту прав дітей, в т.ч. з особливими освітніми потребами, співпраці служби у справах дітей з навчальними закладами з цього питання.

З метою правової освіти здобувачів освіти, в квітні 2023 року в рамках участі в роботі творчої групи «Теоретико-методичне забезпечення індивідуальної траєкторії формування інклюзивної компетентності здобувачів освіти педагогічного фахового коледжу ХННРА» було розроблено лекцію з навчальної дисципліни «Основи правознавства» з теми «Основи трудового права», однією з цілей якої є розкриття правового регулювання питань захисту трудових прав та гарантій осіб з особливими потребами.

З метою підвищення власного рівня кваліфікації з питань інклюзивної освіти, 19.02.2023 взяла участь в онлайн-конференції «Пріоритети в освіті: гнучкість, ідеї мотивації», тема курсу «Робота з учнями з ООП: Стратегії викладання та індивідуальна підтримка в інклюзії».

Аналіз основних чинних на даний час нормативних документів дає підстави стверджувати, що в Україні створюється законодавча база організації інклюзивної освіти й визначено необхідність професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі загальноосвітнього навчального закладу.

Реалізація законодавчої бази з питань інклюзивної освіти приведе до низки позитивних зрушень у системі професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у вищому педагогічному навчальному закладі, що сприятиме забезпеченню права дітей з обмеженнями життєдіяльності на рівний доступ до якісної освіти незалежно від стану здоров'я та місця їхнього проживання, розвитку нових типів загальноосвітніх навчальних закладів, покращенню умов для функціонування й розвитку інклюзивної освіти, удосконаленню та оптимізації навчально-виховного процесу завдяки впровадженню сучасних наукових досягнень і новітніх педагогічних технологій.

Для вирішення проблеми професійної підготовки вчителя початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі необхідно цілеспрямовано та системно готувати педагогів-фахівців до організації інклюзивного навчання в загальноосвітній школі, що, серед іншого, включає в себе вивчення основних положень чинних нормативно-правових актів у цій сфері.

Джерела

1. Конституція України. Дата оновлення: 01.01.2020.

2. Колупаєва А. А. Інклюзивна освіта: реалії та перспективи: Монографія. - К.: «Самміт-Книга», 2009. - 272 с. :іл. - (Серія «Інклюзивна освіта»)

3. Концепція «Нова українська школа.

4. Про освіту: Закон України від 25.06.1991. Дата оновлення: 01.01.2023.

5. Чайка М. С., Усатенко Г. В., Кривоногова О. В. Теорія та практика використання альтернативної комунікації для осіб з особливими освітніми потребами: навчально-методичний посібник. Київ: ФОП Усатенко Г. В., 2021. - 80 с.

6. Шевців З. М. Вплив законодавчої бази інклюзивної освіти на підготовку майбутнього вчителя до роботи в інклюзивному середовищі загальноосвітнього навчального закладу. Народна освіта: електронне наукове фахове видання.

7. Шевців З. М. Професійна підготовка майбутніх учителів початкової школи до роботи в інклюзивному середовищі загальноосвітнього навчального закладу: монографія / З. М. Шевців. - К. :«Центр учбової літератури», 2017. - 384 с.

Размещено на Allbest.ru