Концептуальні засади запобігання серійним убивствам

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні засади запобігання серійним убивствам

Петро Дмитрович Біленчук, кандидат юридичних наук, доцент, професор Європейської академії прав людини

Олена Петрівна Пєвцова, аспірантка Київського університету права, адвокатесса

Резюме

Біленчук П. Д., Пєвцова О. П. Концептуальні засади запобігання серійним убивствам.

У статті представлено ґрунтовний аналіз поняття «серійне вбивство», висвітлені першочергові завдання, що мають ставитись перед судовими і правоохоронними органами для встановлення особи, яка вчинила злочин, з'ясування всіх причин, умов, обставин убивства і затримання серійного вбивці в максимально короткий термін. Також у статті запропоновано класифікацію серійних убивств за мотивом та залежно від особливостей дій убивці. серійне вбивство правоохоронний злочин

Запропоновано дієві зміни до структури Департаменту інформатизації МВС України, до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України та висвітлено новаторські ідеї в підході до розслідувань серійних убивств.

Ключові слова: серійне вбивство, ознаки серійного вбивства, класифікація серійних убивств, криміналістична характеристика, спосіб, механізм учинення серійного вбивства, характеристика особи серійного вбивці.

Summary

Petro Bilenchuk, Olena Pevtsova. Conceptual principles of prevention of serial murder.

The article presents a thorough analysis of the concept of “serial murder”, highlights the primary tasks that must be faced by judicial and law enforcement agencies to identify the person who committed the crime, find out all the reasons, conditions, circumstances of the murder and arrest the serial killer in the shortest possible time. The article also proposes a classification of serial murders based on the motive and depending on the characteristics of the killer's actions.

The article examines the essence of the forensic characteristics of serial murders. The main elements of forensic characteristics, which are of primary importance in the investigation of serial murders, are also outlined.

Necessary effective changes are proposed to improve the process of investigating serial murders on the territory of Ukraine. In particular:

- creation of a special department within the structure of the Department of Informatization of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine to investigate serial murders;

- implement further cooperation and involvement of new subjects of forensic expert activity in international programs;

- suggest involving an expert psychologist or forensic profiler at the initial stage of the investigation;

- creation of a specialized database that would create conditions for the analysis of serial violent and sexual crimes;

- implement or create a domestic analogue of the computer program “Rigel” (“RIGEL”);

- to study in more detail and put into practice the idea of O.V. Blue-eyed;

- to make changes to Article 115 of the Criminal Code of Ukraine, namely to supplement it with the third part, which will specify “Serial murder” as a separate type of murder;

- to make changes to Article 243 of the Criminal Code of Ukraine, in the part that if there is a suspicion of committing a series of murders by one person, and there has been a consolidation of criminal cases into one proceeding, then the involvement of relevant specialists (experts) must be carried out at the initial stage investigation.

In order to avoid typical mistakes that are often made in the investigation of serial murders, it is suggested that the main source of information to avoid typical mistakes is to use the experience and stories of direct participants in past investigations.

Key words: Serial murder, signs of serial murder, classification of serial murders, forensic characteristics, method, mechanism of committing serial murder, characteristics of a serial killer.

Постановка проблеми

Серійні вбивства - це особливий вид злочинів проти життя особи, який потребує ґрунтовного наукового дослідження. Без вироблення єдиного підходу до розуміння сутності цього явища з погляду теорії, практики та чинного законодавства неможлива правильна кваліфікація вчинених діянь і належна організація розслідування злочинів, які містять ознаки серійності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливі питання досліджуваної проблеми розглядалися багатьма вітчизняними і зарубіжними вченими, зокрема: О. В. Любчинським, О. В. Синєоким, М. М. Перепелицею, О. В. Александренко.

Формулювання мети статті

Мета цієї статті полягає в тому, щоб виокремити основні ознаки серійних убивств як особливого виду злочинів проти життя особи для правильної кваліфікації вчинених діянь і належної та ефективної організації розслідування серійних убивств.

Викладення основного матеріалу

Справедливою є позиція О. В. Любчинського, який зазначає, що слідча і судова практика свідчить, що серійні умисні вбивства є завжди резонансними злочинами, які мають неабиякий розголос у суспільстві. Вони становлять неабияку суспільну небезпеку, що, своєю чергою, потребує від працівників правоохоронних органів швидкого, повного та всебічного дослідження всіх обставин справи з метою їх об'єктивного розслідування, а також з подальшою працею щодо запобігання скоєнню нових аналогічних злочинів. У зв'язку з цим першочергове завдання, яке повинно ставитися перед судовими і правоохоронними органами - це встановлення особи, яка вчинила злочин, з'ясування всіх причин, умов, обставин убивства та затримання серійного вбивці в максимально короткий термін¹.

Відомо, що сам термін «серійне вбивство» є порівняно новим у юридичній термінології, незважаючи на те, що це явище існує стільки, скільки існують люди на землі. Однак на сьогодні про цей термін не часто згадується в освітній і науковій літературі України з кримінального права, кримінально-процесуального права, криміналістики чи кримінології. Повноцінного ж дослідження цього терміна немає взагалі. Також цей термін не закріплений у жодному з чинних законодавчих нормативно-правових актів. Як наслідок, без теоретичної та законодавчої основи виникає ряд проблем, які позначаються передусім на своєчасному і якісному розслідуванні та розкритті таких суспільно небезпечних злочинів.

Відомо, що в процесі дослідження проблематики розслідування категорій умисних убивств у цілому і серійних убивств зокрема вбачається тенденція дослідження саме серійних убивств, учинених на сексуальному ґрунті, з сексуальною мотивацією, або ж якщо викласти це одним поняттям - «серійних сексуальних убивств», з подальшою класифікацією саме такого виду серійних убивств, або ж взагалі не здійснюється виокремлення такого виду вбивств, як серійні. Як наслідок, має місце розрізнене тлумачення і неоднозначне його розуміння.

Проаналізувавши різні погляди науковців і дослідивши характерні ознаки, якими наділений цей вид убивств, можна стверджувати, що під поняттям «серійні вбивства (серія вбивств)» потрібно розуміти сукупність убивств однієї і більше осіб, у двох і більше епізодах, скоєних однією особою (іноді групою осіб), які вчинені в умовах неочевидності, з певним проміжком у часі, характерним є стійкий (головний) мотив, який спрямований на заподіяння смерті іншим особам. Своєю чергою серійні вбивства можна об'єднати такими типовими ознаками, як: планування злочину в переважній більшості випадків; типовість обстановки місця скоєння злочину; однотипність видів і ознак слідів злочину і злочинця; типовість вибору способу та знаряддя вбивства; можуть проявлятися характерні особливості в сенсі вибору жертви та її вистежування; однотипність дій при безпосередньому нападі на жертву; типовість дій задля приховування трупа або, навпаки, публічної демонстрації свого злочину.

Під час дослідження питання щодо класифікації серійних убивств, встановлено, що ні в минулому, ні на сьогодні серед вчених немає єдиної позиції щодо класифікації саме серійних убивств. Хоча позитивні зрушення в цьому питанні є. Варто звернути увагу на те, що, враховуючи дедалі зростаючу реальну кількість і небезпечність зазначеної категорії злочинів, суспільство, а в першу чергу науковці, працівники правоохоронних органів, юристи, психологи та ін., все частіше звертають особливу увагу на вивчення цього криміногенного феномену. На нашу думку, для практичних цілей було б доречно сформувати єдину позицію з цього питання. Вважаємо, що найбільш прийнятною є класифікація серійних убивств за мотивом залежно від типу убивці:

• убивці-гедоністи. Вбивство для них - спосіб задоволення своїх психологічних і (або) сексуальних потреб. Цей вид серійних убивць, своєю чергою, поділяється на таких, як:

о сексуальні вбивці. Вбивають для отримання сексуального задоволення;

о вбивці-дестроєри. Основним мотивом для цього типу вбивць є заподіяння жертві страждань;

• убивці-владолюбці. Головним мотивом для цього типу вбивць є отримання контролю над жертвою;

• вбивці-візіонери. Важко вести мову про мотив цього типу вбивць, позаяк вони роблять зазіхання «з волі» бога або сатани;

• меркантильні вбивці. Основний мотив цього типу вбивць - отримання матеріальної або іншої особистої вигоди;

• убивці-міссіонери. Мотив цього виду вбивств - досягнення певної мети, пов'язаної з очищенням суспільства від тих чи інших елементів (людей поважного віку, інвалідів, осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації, осіб іншої релігії).

Залежно від особливостей дій слід класифікувати убивць на такі види:

• організований несоціальний серійний убивця;

• дезорганізований асоціальний серійний убивця.

Значну увагу варто приділити дослідженню сутності криміналістичної характеристики серійних убивств. Враховуючи всю складність досліджуваного феномену, серійні вбивства, на відміну від інших злочинів, які пов'язані з зазіханням на життя і здоров'я людини, містять значно ширший спектр інформації (це інформація про особу вбивці та про її жертв, інформація щодо специфічних ознак, рис, способів та механізмів вчинення злочину).

І саме тому, враховуючи небезпеку, яку становлять серійні вбивства для суспільства, важливим є формування єдиної позиції серед науковців і практичних працівників щодо того, які ж елементи повинні бути включені в систему криміналістичної характеристики серійних убивств та щоб усі ці елементи були максимально розкриті, взаємопов'язані та доповнювали один одного.

На нашу думку, елементами криміналістичної характеристики, що мають першочергове значення при розслідуванні серійних вбивств, є такі:

- спосіб вчинення злочину або modus operandi (з латини «метод дії») і кримінальний «почерк»;

- слідова картина злочину і способи її приховування;

- відомості щодо обставин вчинення злочину (місце, час і обстановка вчинення злочину);

- характеристика особи злочинця - серійного вбивці (у тому числі мотиви злочину);

- характеристика вибору та взаємодії серійного вбивці з його жертвою.

Однак все ж таки слід зауважити, що наведена нами криміналістична характеристика серійних убивств не є досконалою і потребує подальшого вивчення та вдосконалення, оскільки може не охоплювати всього масиву криміналістично значущої інформації, якою володіє такий суспільно небезпечний злочин, як серійне вбивство. Однак вона може використовуватися для розробки криміналістичної характеристики окремих категорій серійних убивств, бути орієнтиром для ефективного пошуку серійних убивць та допомагати з процесом подальшого доказування вини серійного вбивці.

Взагалі діяльність, яка проводиться працівниками правоохоронних органів задля розпізнавання серійних убивць, а також у процесі виявлення й запобігання вчиненню ними злочинів, є досить копіткою та складною. Результативність діяльності органів досудового розслідування полягає не стільки у виявленні самого факту злочину, а скільки у ефективності вирішення завдань щодо встановлення факту серійності в кожному конкретному випадку.

Враховуючи складність розслідування серійних убивств, можна зазначити, що інформація, яка отримується при вивченні зовнішньої картини злочину, зазвичай виявляється недостатньою для правильної організації роботи правоохоронних органів. Саме тому їм надається законодавча можливість звертатись по допомогу до спеціалістів і експертів протягом усього процесу діяльності щодо розслідування серійних убивств. Однак, на нашу думку, залучення спеціалістів і експертів повинно виконуватися не за бажанням когось з учасників процесу, а в обов'язковому порядку на першочергових етапах розслідування.

Очевидно, що необхідно не тільки обов'язково залучати експертів-психологів, експертів-біологів, судово-медичних експертів та ін., а й повинна бути здійснена активна інтеграція в практичну правоохоронну діяльність знань, засобів і методів, сформованих у таких наукових галузях: криміналістиці, судовій експертизі, психології, хімії, біології, медицині та інших науках. Вважаємо, що застосування багатьох нетрадиційних методів дає можливість отримувати інформацію, яка при правильному її використанні суб'єктами розслідування, може з успіхом використовуватися при складанні психологічного портрета чи психологічного профілю маніяка, організації переслідування його «по свіжих слідах», висуненні попередніх версій про вчинений злочин.

Висновки

Для удосконалення процесу розслідування серійних убивств на території України, доцільно було б:

- створити спеціальний відділ у структурі Департаменту інформатизації МВС України, метою якого була б діяльність з аналізу і пошуку ознак серійності в масиві зареєстрованих кримінальних подій з покладенням на нього додаткової відповідальності за результати діяльності. Наразі ж доцільно було б покласти таку додаткову відповідальність на вже існуючий Департамент інформатизації МВС України;

- реалізовувати подальшу співпрацю та залучення нових суб'єктів судово-експертної діяльності до міжнародних програм, задля розширення досвіду та електронних баз даних, які можуть відігравати важливу роль у процесі розслідування серійних убивств;

- запропонувати залучати експерта-психолога чи криміналістичного профайлера на початковому етапі розслідування, оскільки у випадку унікальності кожного окремого серійного вбивці саме психологічний профіль або/та психологічний портрет, які є результатом комплексного міждисциплінарного аналізу, можуть допомогти у встановленні та затриманні злочинця;

- створити спеціалізовану базу даних, яка б забезпечувала умови для аналізу серійних насильницьких і сексуальних злочинів, за допомогою якої б було можливо значно звузити коло осіб, що становлять оперативний інтерес, та провести відповідні оперативно-розшукові заходи більш ретельно;

- впровадити або ж створити вітчизняний аналог комп'ютерної програми «Рігель» («RIGEL»), яка дає змогу суттєво спростити обробку інформаційного потоку, з яким стикаються правоохоронні органи під час розслідування серійних злочинів, а також оптимізувати тактику пошуку злочинця;

- більш докладно вивчити та впровадити в практику ідею О. В. Синєокого² щодо «створення спеціалізованої служби ранньої діагностики сексуальних аномалій, до завдань якої мають належати блокування кримінальних імпульсів усередині самої особи (психотерапія, фармакогенний і медикаментозний вплив, нейрохірургія) та блокування самої особи (стаціонарне лікування в закритих медичних закла- дах)»³;

- внести зміни до ст. 115 Кримінального кодексу України, а саме доповнити її частиною третьою, де повинно бути зазначено:

«3. Серійне вбивство:

вбивство двох або більше осіб у різний час та/або різних місцях скоєння злочину за будь-якими причинами або без таких, -карається довічним позбавленням волі з конфіскацією майна»;

- на нашу думку, доцільно внести зміни до ст. 243 Кримінального процесуального кодексу України в частині, що якщо є підозра у вчиненні серії вбивств однією людиною та відбулося об'єднання кримінальних справ в одне провадження, то залучення відповідних спеціалістів (експертів) повинно бути здійснено обов 'язково на початковому етапі розслідування, а не так як сьогодні врегульовано чинним законодавством, що «експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової»⁴.

Також вважаємо, що потрібно й надалі досліджувати та в майбутньому не повторювати найбільш типові слідчі помилки, якими відзначалася слідча й судова практика упродовж останніх п'яти десятиліть.

Нагадаємо, що О. В. Александренко умовно розділив ці недоліки на такі групи: перша група, це недоліки, які пов'язані з неякісним проведенням перевірки підозрюваних у скоєнні таких злочинів; друга група - недоліки, пов'язані з неправильною оцінкою наявних у справі фактів і доказів⁵.

При дослідженні серійних убивств необхідно враховувати ті слідчі, експертні й судові помилки, які були допущені співробітниками правоохоронних органів при розслідуванні злочинів, учинених А. Р. Чика- тилом, Г. М. Міхасевичем, С. Ф. Ткачем, Ю. Кузьменком, А. Ю. Онопрієнком, С. О. Головкіним.

Вважаємо, що в умовах сьогодення потрібно усвідомити, що процедура доказування у справах про серійні вбивства вимагає від усіх учасників процесу професійної наполегливої та копіткої праці з метою встановлення та перевірки, здавалося б, навіть незначних обставин учинених злочинів. Очевидно, що працівники правоохоронних органів, слідчі, прокурори, експерти, юристи, судді повинні обов'язково ознайомлюватися з практикою розслідування минулих років, адже саме їхні знання та дії можуть зберегти життя багатьом людям.

Очевидно, слід погодитися з думкою О. В. Александренка про те, що для того, щоб мати якесь уявлення про допущені прорахунки й службові порушення, недостатньо одного дослідження й аналізу матеріалів опе- ративно-розшукових справ і вироків судових установ. Це зумовлено тим, що під час такого дослідження виявляється багато перепон, пов'язаних з тим, що підстави й мотиви прийняття багатьох рішень не завжди документально процесуально фіксуються. Оскільки така категорія злочинів має великий розголос у суспільстві, то правоохоронні органи часто намагаються «забути» або замаскувати, приховати свої помилки, задля того щоб не зазнавати нищівної критики від суспільства. Саме тому одним із основних джерел інформації, яке повинно використовуватися при вивченні допущених помилок і службових порушень повинна бути розповідь про це безпосередніх учасників розслідування⁶. Хоча і в такому випадку ніхто не застрахований від замовчування чи приховування якоїсь важливої інформації.

Литература

¹ Любчинський О. В. Особливості розслідування серійних вбивств на сексуальному ґрунті: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Приватний вищий навчальний заклад «Львівський університет бізнесу та права», Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2018. С. 26. URL: http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/42938

² Синеокий О. В. Мониторинг транснациональной сексуальной агрессии. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2009. № 3. С. 37.

³ Перепелиця М. М. Оперативно-розшукова протидія серійним убивствам, вчинюваним сексуальним маніяком. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2014. Т. 14. С. 352. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_ 2014_14_38

⁴ Кримінальний процесуальний кодекс України: Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10. № 11-12. № 13. Ст. 88.

⁵ Александренко О. В. Проблемні питання розкриття та розслідування серійних сексуальних вбивств (аналіз літературних джерел). Юридична наука. 2011. №1 (1). С. 182.

⁶ Там само. С. 185.

Размещено на Allbest.ru