Порівняльний аналіз правового режиму діяльності органів публічної влади в місті Києві та інших столицях країнах ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз правового режиму діяльності органів публічної влади в місті Києві та інших столицях країнах ЄС

Шейгас Марина Валеріївна аспірантка, Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

правовий публічна влада

В даній науковій статті визначено засади роботи органів публічної влади в місті Києві та інших столицях країнах ЄС. Ця стаття має на меті дослідження правових засад діяльності органів публічної влади в місті Києві та інших столицях європейських країн.

Об'єктом даного дослідження є робота органів публічної влади міст Європейських столиць.

Дана наукова робота підтверджує важливість процесу євроінтеграції та децентралізації для України, а також зростання ролі місцевого самоврядування в ЄС. Для вирішення поставлених у статті завдань використано загально філософські та спеціально юридичні методи. Відповідно, були застосовані юридичний та історичний методи, а також порівняльно-правовий метод, що дозволило дослідити проблеми та перспективи процесу євроінтеграції та децентралізації органів публічної влади в місті Києві та інших столицях країнах ЄС. В результаті дослідження було зроблено висновок про зростання значення та актуальності органів публічної влади в місті Києві та інших столицях країнах ЄС. Аналіз показує, що правовий режим діяльності органів публічної влади в Києві має певні особливості, що відрізняють його від режимів у столицях країн ЄС. Деякі аспекти правового регулювання в столиці України можуть бути вдосконалені з урахуванням європейського досвіду. Запровадження певних європейських практик може сприяти підвищенню ефективності роботи органів публічної влади в Києві. Дослідження може бути корисним для законодавців, державних службовців, науковців та експертів у галузі публічного управління. Висновки і рекомендації можуть бути використані для вдосконалення правових рамок діяльності органів публічної влади в Україні.

Правове регулювання діяльності органів публічної влади є фундамента - льною складовою ефективного управління та розвитку демократичних суспільств. В умовах глобалізації та інтеграції до Європейського Союзу Україна стоїть перед викликом вдосконалення свого законодавства з урахуванням європейських стандартів. Дослідження спрямоване на порівняльний аналіз правового режиму діяльності органів публічної влади в місті Києві та інших столицях країн ЄС, визначення спільних рис та відмінностей, а також пропозицій щодо вдосконалення українського законодавства.

Ключові слова: публічна влада, євроінтеграція, самоврядування, Київ, автономія, децентралізація.

Abstract

Sheygas Maryna Valeriivna graduate student, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Kyiv National University named after Taras Shevchenko

COMPARATIVE ANALYSIS OF THE LEGAL REGIME OF PUBLIC AUTHORITIES IN THE CITY OF KYIV AND OTHER CAPITALS OF

EU COUNTRIES

This scientific article defines the principles of work of public authorities in the city of Kyiv and other capitals of EU countries. The purpose of this article is to study the legal basis of the activities of public authorities in the city of Kyiv and other capitals of European countries.

The object of this study is the work of public authorities of European capital cities.

This scientific work confirms the importance of the process of European integration and decentralization for Ukraine, as well as the growing role of local selfgovernment in the EU. To solve the tasks set in the article, generally philosophical and specifically legal methods were used. Accordingly, the legal and historical methods, as well as the comparative legal method, were applied, which made it possible to investigate the problems and prospects of the process of European integration and decentralization of public authorities in the city of Kyiv and other capitals of EU countries. As a result of the study, a conclusion was made about the growing importance and relevance of public authorities in the city of Kyiv and other capitals of EU countries. The analysis shows that the legal regime of public authorities in Kyiv has certain features that distinguish it from the regimes in the capitals of EU countries. Some aspects of legal regulation in the capital of Ukraine can be improved taking into account the European experience. The introduction of certain European practices can contribute to increasing the efficiency of public authorities in Kyiv. The study can be useful for legislators, civil servants, academics and experts in the field of public administration. Conclusions and recommendations can be used to improve the legal framework of public authorities in Ukraine.

Legal regulation of the activities of public authorities is a fundamental component of effective management and development of democratic societies. In the conditions of globalization and integration into the European Union, Ukraine faces the challenge of improving its legislation taking into account European standards. The study is aimed at a comparative analysis of the legal regime of public authorities in the city of Kyiv and other capitals of EU countries, identification of common features and differences, as well as proposals for improving Ukrainian legislation.

Keywords: public power, European integration, self-government, Kyiv, autonomy, decentralization.

Постановка проблеми

Останні століття столиці набувають значення у все більш глобалізованому світі, де центральні державні структури послаб - лені, особливо в Європі, де національні держави все більше вбудовуються в європейські структури управління [1]. На європейському континенті перефор- матування та розмивання традиційних державних форм спричиняє наслідки, які можна порівняти зі своєрідним «розблокуванням»: відкриття поля для субнаціональних акторів загалом і для міст зокрема. Оскільки уряд ЄС формується, будь-яка трансформація ролі національної держави сприяє суттєвій трансформації способів управління субнаціональними територіями. Для міст тріумф форми національної держави в Європі означав втрату політичної автономії та нав'язування національних правил і категорій.

Демонстрація державної влади дедалі частіше супроводжується репре - зентацією національної ідентичності. Загалом, демонстрація державної влади дедалі частіше супроводжується репрезентацією національної ідентичності [2].

На нашу думку, Євпропейський простір одночасно формує спільний управлінський сектор. Наприклад, Берлінська декларація підтверджує тверду відданість європейських лідерів основним правам і європейським цінностям і підкреслює важливість цифрових державних послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню аспектів роботи органів місцевого самоврядування присвячені роботи наступних вчених правників: О.О. Бабінова, В. С. Куйбіда, М. Краснова, М.О. Кушнір, О. Полікарпова, В. П. Трощинський, тощо.

Мета статті. Зробити порівняльний аналіз правового режиму діяльності органів публічної влади в місті Києві та інших столицях країнах ЄС.

Виклад основного матеріалу

Берлінську декларацію про цифрове суспільство та цифровий уряд, заснований на цінностях, підписали 8 грудня відповідальні міністри всіх держав-членів ЄС.

Декларація визнає державний сектор як важливий елемент Єдиного європейського ринку та рушійну силу для нових та інноваційних технологічних рішень для державних послуг та вирішення суспільних проблем . У ньому наголошується, що органи державної влади на всіх рівнях повинні показувати приклад для зміцнення принципів Європейського Союзу.

Для цього він встановлює 7 ключових принципів із пов'язаними напрямками дій на національному та європейському рівнях: Обґрунтованість і повага основних прав і демократичних цінностей у цифровій сфері; Соціальна участь і цифрове залучення для формування цифрового світу; Розширення можливостей і цифрова грамотність , що дозволяє всім громадянам брати участь у цифровій сфері; Довіра та безпека у цифрових урядових взаємодіях , що дозволяє кожному безпечно орієнтуватися в цифровому світі, автентифіку- ватися та бути цифровим визнаним у межах ЄС; Цифровий суверенітет і взаємодію, як ключ до забезпечення здатності громадян і державних адміні - страцій приймати рішення та діяти самостійно в цифровому світі; Системи, орієнтовані на людину, та інноваційні технології в державному секторі , зміцнення його піонерської ролі в дослідженні безпечного та надійного дизайну технологій; Стійке та стійке цифрове суспільство , яке зберігає наші природні основи життя відповідно до Зеленої угоди та використовує цифрові технології для підвищення стійкості наших систем охорони здоров'я [3].

Публічна влада довгий час була суперечливою формою уряду спеціального призначення [4]. При тому, в ЄС механізми місцевої демократії не дотримуються або застосовуються дуже «формалістично», що призводить до нової структиризації влади еліти. Однак масовим рухам іноді вдається змінити хід подій на користь участі місцевого населення та скромної соціальної вигоди для знедолених соціальних груп [5]. Наприклад, Берлін є центром прийняття економічних і політичних рішень [6].

Основні конституційні органи Федеративної Республіки Німеччина розташовані в Берліні: Федеральний уряд (Bundesregierung), Федеральний парламент (Бундестаг) і палата парламенту земель (Bundesrat). Кожна з шістнадцяти земель Німеччини має офіційне представництво у федеральній столиці Берліні. Підприємства в Берліні мають вирішальну перевагу завдяки тісній близькості до політиків.

Дипломатичні представники з усього світу також базуються в Берліні, що робить місто важливим центром зовнішньої політики Німеччини. Багато посольств розташовані в традиційному дипломатичному кварталі Тіргартен [6].

Основні федеральні органи влади Німеччини мають штаб-квартири в Берліні, а численні інші федеральні агенції мають офіси.

Федеральні органи влади є адміністративними органами федерального уряду. Вищі органи виконавчої влади Німеччини називаються Вищими феде - ральними органами. До них належать федеральні міністерства (Bundesministerien), канцелярія федерального президента (Bundesprasidialamt), федеральна канцелярія (Bundeskanzleramt) і федеральна аудиторська служба (Bundesrechnungshof). Їм підпорядковані вищі федеральні органи. Вони повинні слідувати вказівкам вищих федеральних органів влади та виконувати обов'язки, щодо яких Федерація має законодавчу владу. Серед вищих федеральних органів влади:

- Федеральна центральна податкова служба;

- Федеральне відомство центральних служб і неврегульованих майнових питань Федеральне відомство з охорони конституції;

- Федеральне управління картелів;

- Федеральне агентство з навколишнього середовища (Umweltbundesamt).

Кожне з інших центральних федеральних агентств також підпорядко - вується федеральному міністерству. Вони відповідають за певну сферу діяльності в масштабах країни. До них належать вищі федеральні органи, Федеральне відомство кримінальної поліції (Bundeskriminalamt) і Німецьке відомство патентів і торгових марок (Deutsches Patent- und Markenamt).

Далі, відзначимо, що в Берліні розташовані головні організації німецького бізнесу та промисловості, а також важливі економічні інституції та альянси. Багато інших асоціацій та організацій мають офіси в німецькій столиці. Організації та асоціації, розташовані тут, є важливою складовою ролі Берліна як центру прийняття рішень.

В той же час у Франції 16 липня 2015 року Національна асамблея та Сенат ухвалили закон про територіальну реформу, згідно з яким 22 регіони скорочуються до 13 столичних регіонів. Рішення № 2014-709 «Закон про межі областей, регіональні та відомчі вибори та внесення змін до календаря виборів і Закон № 2015-991 «Новий територіальний устрій Республіки» є правовою основою цієї територіальної реформи, яка набув чинності з 1 січня 2016 року. Принцип свободи управління місцевими органами влади прямо закріплений у Конституції та доповнюється принципом фінансової автономії місцевих, проміжних і регіональних органів влади. Місцеві, проміжні та регіональні органи влади (МВР) мають загальну компетенцію щодо виконання своїх функцій. Як наслідок, спільні повноваження є правилом. Не існує ієрархії між регіональним, проміжним і місцевим управлінням.

Місцеві органи влади можуть проводити «місцеві експерименти». Це юридичні повноваження, надані місцевим органам влади для реалізації державної політики, яка зазвичай не належить до його юридичних повноважень, на експериментальній основі та на певній території та в певний період часу. У разі позитивної оцінки експерименту перевіряється делегування цієї компетенції всім органам влади на одному рівні [7].

Далі, міська рада, Колегія мерів і керівників, районні комітети та адміністративний комітет Weesp разом утворюють уряд міста Амстердам. Міська рада є вищим органом управління і складається з обраних представників народу Амстердама.

Вибори міської ради проводяться кожні чотири роки. Тоді жителі Амстердама голосуванням обирають 45 членів міської ради. Вони також голосують за те, щоб районний комітет керував їхнім районом міста. Міська рада визначає загальну політику міста та контролює, чи колегія мерів та старійшин належним чином реалізує муніципальну політику. Засідання міської ради є відкритими.

Колегія мерів і старшин відповідає за щоденну роботу та реалізацію політики. Міська рада обирає старосту (також відомих як заступники міського голови). Є сім олдерперсонів, кожен зі своїм власним портфоліо тем. Мер є головою як колегії мерів, так і міської ради. Національний уряд призначає мера. Засідання колегії мерів і олдерперсонів не є відкритими для громадськості.

Амстердам має 7 міських округів і адміністративний комітет Weesp: Центр, Нью-Захід, Північ, Схід, Захід, Південь, Південний Схід. Кожним районом міста керує районний комітет. Колегія мерів і старійшин призначає 3 керуючих директорів у кожному районі міста. Керуючих директорів підтримує дорадчий комітет. Кількість членів комісії залежить від кількості жителів округу.

Комітет є сполучною ланкою між районом і мерією. Вони займаються такими важливими для району темами, як облаштування вулиць і площ, озеленення та парків, збирання побутових відходів, соціальна робота на околиці [8]. Центральне державне управління відповідає за формування політики, а також за розробку та прийняття законодавства. Він також забезпечує дотримання законодавства. Іншим його завданням є підготовка та виконання планів уряду та парламенту.

Центральна державна адміністрація діє на національному рівні і складається з 11 міністерств і близько 200 організацій-виконавців, таких як податкова та митна адміністрація та Центральне водне управління. Загалом у центральному уряді працює близько 116 000 співробітників. Уряд прагне мати меншу та ефективнішу державну службу, яка виконує менше завдань. Тому він передає певні завдання центрального уряду провінційним і муніципальним органам влади.

В першу чергу важливо відзначити, що становлення та розвиток місцевого самоврядування Києва має тисячолітню історію. Витоки місцевого самоврядування сягають общинно-родового самоврядування територіальних общин, родів і племен давніх слов'ян, які проживали на території сучасного міста Києва.

Територіальне общинне самоврядування зароджувалося і розвивалося на основі звичаєвого, природного права вільної громади. На основі звичаєвого права обиралися посадові особи громади, вирішувалися різні питання місцевого значення. Громада самостійно судила, охороняла свою територію та виконувала інші самоврядні функції [9].

Згідно ч. 2 ст. 140 Конституції України здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі має свої особливості, які визначаються окремими законами України. Зокрема, особливості місцевого самоврядування в місті Києві визначаються Законом України «Про столицю України - місто- герой Київ». Цей Закон визначає особливий статус міста Києва як столиці України. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самовряду - вання додаткові обов'язки і гарантує цим органам додаткові права, надані державою. Отже, виконання столичних функцій забезпечується органами місцевого самоврядування в місті Києві та гарантується державою.

Згідно Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» місто Київ як столиця України це: політико-адміністративний центр України; місцезнаходженням резиденції глави держави - Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, центральних органів державної влади; духовний, культурно-історичний, науково-освітній центр України; розміщення в Україні дипломатичних представництв іноземних держав і міжнародних організацій.

Місто Київ є місцезнаходженням Київської обласної ради та Київської обласної державної адміністрації та їх органів. Місто Київ є місцезнаходженням відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов'язки, гарантує цим органам додаткові права, надані державою.

Згідно Статуту територіальної громади міста Києва, територіальна громада міста Києва є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень. Відповідна територіальна громада міста Києва здійснює свої повноваження безпосередньо або через органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Територіальна громада міста Києва має право вирішувати всі питання місцевого значення, пов'язані з життєдіяльністю членів територіальної громади міста Києва, а також розвитком міста Києва, які віднесені Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування.

Територіальна громада міста Києва створює належні умови для діяльності органів самоорганізації населення [10]. Відзначимо, що органи державної влади є корпоративними інструментами держави, створеними законодавчою владою для забезпечення суспільних інтересів. Органи державної влади мають різні рівні автономії від держави на основі повноважень, а також обмежень, закладених у їхні законодавчі повноваження.

Загалом, сучасна система державного управління потребує вдоскона - лення у напрямку відходу від традиційних моделей управління та переорієн - тації їх на такі, що відповідають усім сучасним викликам та міжнародним стандартам, орієнтуючись на національні потреби. Виявляється, що основним завданням розвитку держави та її інтеграції в міжнародний простір є зменшення міжрегіональної диференціації, підтримка та розвиток наявного потенціалу територій, досягнення гідних умов життя громадян. Розбудова системи державного управління має базуватися на системному підході до побудови інститутів державного управління, їх належній взаємодії між собою та з громадськістю [11].

При тому, внутрішній і зовнішній тиск Майданів 2005 року та 2014 року, спрямовані на демонстрацію справжньої відданості боротьбі з корупцією та верховенству права, здається, був відповідальним за підштовхування України в напрямку грузинської моделі шокової терапії [12].

Станом на 2022 рік, уряд виконує три функції для суспільства: створення ефективних держав як інструментів колективного вибору, прийняття політичних рішень, які визначають і захищають громади, і надання послуг. Щоб охопити повний спектр урядових ролей у суспільстві, визначено п'ять областей урядових дій: конституційна, юрисдикційна та громадянська інфраструктура, політична стратегія та політична інфраструктура, реалізація програм та організаційна/управлінська. Три типи цінностей можуть бути створені урядовими діями: місце, складна функціональна система та товари та послуги. П'ять арен і три типи вартості використовуються як осі матриці, осередки якої включають судження про створену соціальну цінність, причому менша соціальна цінність спостерігається в аренах нижчого рівня, а типи цінностей товарів і послуг зазвичай наголошуються в державному управлі - нні. Крім того, стверджується, що більше цінності створює дизайн, ніж управління інституціями, політикою та програмами [13].

Як визначає Маданіпур А. просування громадського простору є, з одного боку, турботою про соціальну та функціональну інтеграцію у відповідь на соціальну та просторову сегрегацію міст і приватизацію громадського простору, а з іншого боку, засобом маркетингу місцевостей і споживаючі місця, все це призводить до множинних репрезентацій і значень [14].

Висновки

Варто зауважити, що вчені визначають важливість взаємозв'язку малого підприємництва та діяльності органів публічної влади української столиці. До прямих засобів впливу державного управління на розвиток малого підприємництва вченими пропонується віднести бюджетні асигнування, пільгове кредитування та часткову компенсацію процентних ставок за кредитами [15]. Пропонуємо включити розвиток альтернативних схем фінансування, функціонування спеціалізованих гарантійних фондів, покращення доступу підприємств до кредитних ресурсів, вдосконалення інфраструктури фінансового ринку, підготовку спеціалістів для надання консультаційних послуг щодо участі малих підприємств у фінансових ринкові операції [15].

Можна підсумувати. що не існує єдиного підходу до законодавства про адміністративні процедури на європейському рівні та системи правового захисту для громадян Союзу, еквівалентної системі на національному рівні. Загалом, державна влада столиць все частіше супроводжується репрезентацією національної ідентичності. При тому, на нашу думку, європейський простір також становить спільний адміністративний сектор. Відповідно, з розвитком цифрових технологій все більше зростає роль інформаційних технологій як одного з інструментів сприяння прийняттю управлінських рішень, спрямованих на забезпечення більшої ефективності держави.

Література

1. Barani, Luca. « Fiscal Federalism and Capital Cities: A Comparative Analysis of Berlin and Brussels », L'Europe en Formation, vol. 359, no. 1, 2011, pp. 21-45

2. Wusten, Herman van der. “Public authority in European capitals: a map of governance, an album with symbols.” European Review 12 (2004): 143 - 158.

3. Berlin Declaration on Digital Society and Value-based Digital Government

URL: https://digital- strategy. ec.europa. eu/en/news/berlin-declaration-digital- society-and- value-based-digital-government

4. James Leigland, Public Authorities and the Determinants of Their Use by State and Local Governments, Journal of Public Administration Research and Theory, Volume 4, Issue 4, October 1994, Pages 521-544, https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.jpart.a037229

5. Swyngedouw, E., Moulaert, F. and Rodriguez, A. (2002), Neoliberal Urbanization in Europe: Large-Scale Urban Development Projects and the New Urban Policy. Antipode, 34: 542-577. https://doi.org/10.1111/1467-8330.00254

6. Government and administration URL: https://www.businesslocationcenter.de/en/business- location/berlin-at-a-glance/political-system

7. France URL: https://portal.cor.europa.eu/divisionpowers/Pages/France-Introduction.aspx

8. The governing bodies of Amsterdam URL: https://www.amsterdam.nl/en/governance/ governing-bodies/

9. З історії самоврядування міста URL: https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/ pro_kyiv/z_istori_samovryaduvannya_mista/

10. СТАТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА КИЄВА URL: https://kmr.gov.ua/ uk/content/status-terytorialnoyi-gromady-mista-kyyeva

11. Volodymyrovych Shvets, D. ., Loshytskyi, M. V. ., Zhukova, Y. O. ., & Kobko, Y. V.. (2022). PERSPECTIVAS DO DESENVOLVIMENTO DA ADMINISTRAQAO PUBLICA EM UM ESTADO MODERNO: NOVOS PONTOS DE VISTA SOB A LEI MARCIAL. Lex Humana (ISSN 2175-0947), 14(1), 503-516. Recuperado de https://seer.ucp.br/seer/index.php/LexHumana/ article/view/2363

12. Peacock, R., and Cordner, G. (2016) “Shock Therapy” in Ukraine: A Radical Approach to Post-Soviet Police Reform. Public Admin. Dev., 36: 80- 92. doi: 10.1002/pad.1748.

13. Journal of Public Administration Research and Theory, Volume 6, Issue 1, January 1996, Pages 161-185, https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.jpart.a024298

14. Madanipour, A. (1999). Why are the Design and Development of Public Spaces Significant for Cities? Environment and Planning B: Planning and Design, 26(6), 879-891. https://doi.org/10.1068/b260879

15. Zahorskyi, V. S., Lipentsev, A. V., Yurystovska, N. Y., Mazii, N. H., & Akimov, O. O. (2019). Фінансово-управлінські аспекти розвитку малого підприємництва в Україні. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(30), 351-360. https://doi.org/ 10.18371/fcaptp.v3i30.179717

References

1. Barani, Luca. (2011) Fiscal Federalism and Capital Cities: A Comparative Analysis of Berlin and Brussels », L'Europe en Formation, vol. 359, no. 1, pp. 21-45

2. Wusten, Herman van der. (20014) “Public authority in European capitals: a map of governance, an album with symbols.” European Review 12: 143 - 158.

3. Berlin Declaration on Digital Society and Value-based Digital Government

URL: https://digital- strategy. ec.europa. eu/en/news/berlin-declaration-digital- society-and- value-based-digital-government

4. James Leigland (1994), Public Authorities and the Determinants of Their Use by State and Local Governments, Journal of Public Administration Research and Theory, Volume 4, Issue 4, October Pages 521-544, https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.jpart.a037229

5. Swyngedouw, E., Moulaert, F. and Rodriguez, A. (2002), Neoliberal Urbanization in Europe: Large-Scale Urban Development Projects and the New Urban Policy. Antipode, 34: 542-577. https://doi.org/10.1111/1467-8330.00254

6. Government and administration URL: https://www.businesslocationcenter.de/en/business- location/berlin-at-a-glance/political-system

7. France URL: https://portal.cor.europa.eu/divisionpowers/Pages/France-Introduction.aspx

8. The governing bodies of Amsterdam URL: https://www.amsterdam.nl/en/governance/ governing-bodies/

9. Z istorii samovriaduvannia mista URL: https://kyivcity.gov.ua/kyiv_ta_miska_vlada/ pro_kyiv/z_istori_samovryaduvannya_mista/

10. STATUT TERYTORIALNOI HROMADY MISTA KYIeVA URL: https://kmr.gov.ua/ uk/content/status-terytorialnoyi-gromady-mista-kyyeva

11. Volodymyrovych Shvets, D. ., Loshytskyi, M. V. ., Zhukova, Y. O. ., & Kobko, Y. V.

(2022). PERSPECTIVAS DO DESENVOLVIMENTO DA ADMINISTRAQAO PUBLICA EM UM ESTADO MODERNO: NOVOS PONTOS DE VISTA SOB A LEI MARCIAL. Lex Humana (ISSN 2175-0947), 14(1), 503-516. Recuperado de https://seer.ucp.br/seer/index.php/Lex

Humana/article/view/2363

12. Peacock, R., and Cordner, G. (2016) “Shock Therapy” in Ukraine: A Radical Approach to Post-Soviet Police Reform. Public Admin. Dev., 36: 80- 92. doi: 10.1002/pad.1748.

13. Journal of Public Administration Research and Theory (1996) , Volume 6, Issue 1, January Pages 161-185, https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.jpart.a024298

14. Madanipour, A. (1999). Why are the Design and Development of Public Spaces Significant for Cities? Environment and Planning B: Planning and Design, 26(6), 879-891. https://doi.org/10.1068/b260879

15. Zahorskyi, V. S., Lipentsev, A. V., Yurystovska, N. Y., Mazii, N. H., & Akimov, O. O. (2019). Finansovo-upravlinski aspekty rozvytku maloho pidpryiemnytstva v Ukraini. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(30), 351-360. https://doi.org/10.18371/ fcaptp.v3i30.179717

Размещено на Allbest.ru