Правоохоронні органи України: сучасна концепція визначення поняття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут економіки і права Класичного приватного університету

ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ: СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ

Рудь Даріна Олексіївна,

аспірантка кафедри кримінального права,

процесу та криміналістики

м. Запоріжжя

Анотація

правоохоронний держава орган правопорядок

Мета. Метою роботи є підкреслити роль правоохоронних органів демократичної держави у підтримці правопорядку та вдосконалити концепцію та перелік правоохоронних органів. Методика. Методика включає всебічний аналіз і узагальнення наявних наукових і теоретичних матеріалів і формулювань з відповідних висновків і пропозицій, під час роботи використовувалися такі методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визначено, що правоохоронні органи -- це державні органи, які діють у системі органів державної влади і виконують службові функції відповідно до вимог законодавства у різних сферах діяльності в межах і поза межами держави, відповідно до своїх повноважень та з дотриманням встановлених законом правил і процедур, з метою захисту та забезпечення прав і свобод громадян, законності та правопорядку. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що сучасна правова наука приділяє велику увагу діяльності правоохоронним органам та процесу реформування правоохоронної систем. Проте на теоретичному рівні в науковому середовищі наразі немає єдиної думки щодо поняття «правоохоронні органи», критеріїв віднесення того чи іншого органу до правоохоронних, його інститутів, видів, а також законодавчого визначення правоохоронних органів. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використано в теоретико-правовій діяльності та закріплено на законодавчому рівні, поняття «правоохоронних органів» можна закріпити в окремому нормативно правовому акті або у законодавстві про окремий правоохоронний орган України.

Ключові слова: правоохоронні органи, державні органи, правоохоронні органи України, працівник правоохоронного органу, правоохоронна діяльність, система правоохоронних органів.

Annotation

D.Rud graduate student of the Department of Criminal Law, Process and Forensics Institute of Economics and Law of the Classical Private University, Zaporizhzhia,

LAW ENFORCEMENT BODIES OF UKRAINE: THE MODERN CONCEPT OF THE DEFINITION OF THE TERM

Purpose. The purpose of the work is to emphasize the role of law enforcement agencies of a democratic state in maintaining law and order and to improve the concept and list of law enforcement agencies. Methodology. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of available scientific and theoretical materials and formulations from relevant conclusions and proposals. The following methods of scientific knowledge were used during the work: terminological, logical-semantic, functional, systemic-structural, logical-normative. Results. In the research process, it was determined that law enforcement bodies are state bodies that operate in the system of state authorities and perform official functions in accordance with the requirements of legislation in various spheres of activity within and outside the state, in accordance with their powers and in compliance with the rules established by law and procedures, in order to protect and ensure the rights and freedoms of citizens, legality and law and order. Originality. In the process of research, it was established that modern legal science pays great attention to the activities of law enforcement agencies and the process of reforming law enforcement systems. However, at the theoretical level, there is currently no unified opinion in the scientific community regarding the concept of "law enforcement agencies", the criteria for classifying a particular agency as law enforcement, its institutions, types, as well as the legislative definition of law enforcement agencies. Practical significance.

The results of the research can be used in theoretical and legal activities and fixed at the legislative level, the concept of "law enforcement agencies" can be fixed in a separate normative legal act or in the legislation on a separate law enforcement agency of Ukraine.

Key words: law enforcement agencies, state agencies, law enforcement agencies of Ukraine, law enforcement agency employee, law enforcement activity, system of law enforcement agencies.

Постановка проблеми

Термін «правоохоронний орган» останніми роками часто використовується в Україні як науковий, професійний та повсякденний термін. Це поняття зустрічається в багатьох законах та інших нормативно-правових актах, але знайти його чітке визначення або вичерпний перелік усіх правоохоронних органів практично неможливо. Серед науковців та юристів-практиків також немає консенсусу з цього питання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Вивченню діяльності правоохоронних органів займалися такі вітчизняні науковці та практики, як В. М. Гірич, Р. А. Калюжний, В. В. Коваленко, О. А. Мартиненко, М. І. Мельник, В. В. Нагорна, В.Я.Тацій та П. І. Хамула.

Однак, незважаючи на високий інтерес до теми та велику кількість наукових публікацій з даної проблематики, більшість важливих питань залишаються невирішеними та дискусійними. Передусім це пов'язано з відсутністю чіткого та однозначного тлумачення терміну «правоохоронні органи» та суміжних категорій, що призводить до нечітких, а подекуди й суперечливих правових визначень цих понять.

Постановка завдання

Метою цього дослідження є правовий аналіз визначення терміну «правоохоронний орган» у законодавчих актах, юридичній літературі та наукових публікаціях, а також визначення основних правових критеріїв для віднесення тієї чи іншої організації до правоохоронних органів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сьогодні всі громадяни України, та й взагалі всі державні та недержавні організації, зобов'язані не лише беззастережно дотримуватися норм і вимог закону, а й глибше розуміти власну роль і відповідальність у суспільстві.

Ми усвідомлюємо, що багато ситуацій у суспільному та правовому житті мають регулюватися з точки зору та на основі моральних, духовних та загальнолюдських цінностей. Правоохоронна діяльність є однією з основних сфер життєдіяльності держави і суспільства, і в складних бойових умовах ми повинні забезпечити дотримання законності та правопорядку, спираючись на цінності та правові засади українського суспільства [і, с. 90].

Саме тому більшість країн світу працюють над удосконаленням організації правоохоронних органів. Як показує досвід, це не гарантує створення належних умов для охорони і захисту від протиправних порушень та їх подальшого поновлення. Якісна та злагоджена робота державних органів, створених для досягнення цієї мети, має гарантувати реалізацію конституційних прав і свобод людини та громадянина [2, с. 167].

Водночас, ні серед науковців, ні в чинному законодавстві України немає консенсусу щодо того, які організації є правоохоронними органами. Аналіз законодавства свідчить про те, що поняття «правоохоронний орган» не має належного визначення. Перелік правоохоронних органів також не є чітко визначеним.

Це призводить до різного розуміння цього поняття, суперечок щодо того, чи є певні державні органи правоохоронними, чи ні, а також до відсутності єдиної судової практики застосування положень законодавства про правоохоронні органи. У цьому контексті важливо дослідити питання визначення поняття та переліку правоохоронних органів.

Поняття «правоохоронні органи» закріплене на конституційному рівні. Так, відповідно до ч. 3 ст. 17 Основного Закону, забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. З цього випливає спрямованість діяльності правоохоронних органів на забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України [3, с. 185].

Як справедливо зазначав В. Я. Тацій, «поняття «правоохоронні органи» є одним з найбільш неоднозначних в українській судовій практиці, внутрішньо суперечливим та надмірно широким за обсягом» [4, с. 3]. У загальному розумінні до правоохоронних органів належать майже всі державні органи, які виконують правоохоронні функції або здійснюють правоохоронну діяльність на постійній чи тимчасовій основі. Залежно від специфіки такої діяльності, за оцінками деяких науковців, у нашій країні наразі налічується до вісімдесяти організацій, які можна вважати правоохоронними органами.

У науковій літературі можна знайти різні визначення та тлумачення поняття «правоохоронні органи», а також пов'язаних з ним термінів «правоохоронна діяльність» та «правоохоронні функції». Автор зазначає, що «при широкому тлумаченні правоохоронних функцій до правоохоронних органів відносяться практично всі адміністративні органи, які займаються виконанням правоохоронних функцій, тобто певним видом правоохоронної діяльності» [4, с 4].

Як ми зазначали, що між науковцями та юридичними практиками не має консенсусу, щодо поняття «правоохоронних органів» тому, деякі вчені вважають, що під правоохоронною діяльністю розуміється лише діяльність органів державної влади у сфері боротьби зі злочинністю. Інша група науковців вважає, що правоохоронна діяльність включає в себе не лише боротьбу зі злочинністю, а й боротьбу з іншими правопорушеннями. Остання група науковців стверджує, що правоохоронна діяльність включає також діяльність, спрямовану на підтримання громадського порядку, наприклад, патрулювання, підтримання правопорядку під час проведення масових заходів [5, с. 31 - 32].

Так, В. І. Литвиненко запропонував авторське визначення правоохоронних органів як збірного поняття, що об'єднує різні групи державних органів, «призначених для захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави за характером своїх юридичних повноважень у правоохоронних органах або здійснюють правоохоронні функції в поєднанні з іншими функціями» [6, 419].

Ми погоджуємося з науковцями, які вважають, що до повноважень правоохоронних органів має належати охорона та захист прав і свобод людини і громадянина, суспільства та держави.

Отже на нашу думку правоохоронні органи - це державні установи, які функціонують у системі публічної влади з метою забезпечення додержання законів, правопорядку та безпеки громадян. Вони виконують різноманітні завдання, такі як розслідування злочинів, забезпечення громадської безпеки, здійснення нагляду за виконанням законів, ініціювання та проведення судових процесів, а також інші дії, спрямовані на захист прав і свобод громадян у межах встановленого законодавства.

Якщо розглядати це поняття з точки зору законодавства України, то в різних Законах України зазначено хто відноситься до правоохоронних органів (в залежності від закону, що регулює діяльність того чи іншого правоохоронного органу). Наприклад Законом України «Про національну безпеку України» п. 17 ч.1 с.1 визначення «сили безпеки - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України». Та частиною 2 статті 12 цього же Закону зазначено, що до сили безпеки віднесено та входять наступні органи: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику [7].

Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» визначено ч. 1 ст. 2 що до правоохоронних органів відносяться - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції [8].

В свою чергу Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 серпня 2023 року по справі № 633/195/17, вирішуючи виключну правову проблему, наголосила, що критеріями віднесення органів державної влади до правоохоронних є інституційно - функціональні ознаки, що визначають правовий статус такого органу в системі органів державної влади [9].

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що Кримінальний кодекс України не розмежовує поняття «працівник правоохоронного органу» та «працівник ДСНС», а тому положення ч. 2 ст. 365 КК України застосовуються до визначення дій працівників ДСНС як працівників правоохоронного органу.

Так, відносячи той чи інший державний орган до правоохоронних органів, слід звертати увагу на його визначення у спеціальному нормативно-правовому акті, що визначає правовий статус органу та повноваження, які він здійснює.

Ознаками правоохоронних органів є те, що вони перебувають у трудових або службових відносинах з правоохоронними органами та за характером своєї діяльності виконують правоохоронні завдання.

ДСНС як центральний орган виконавчої влади реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а працівники ДСНС виконують правоохоронні функції відповідно до їх правового статусу, визначеного законом [9].

Аналізуючи практику, доходимо висновку, що до правоохоронних органів можна віднести працівників ДСНС (так як вони виконують правоохоронну функцію в частині пожежної та техногенної безпеки).

Питання взаємодії держави та правоохоронних органів під час воєнного стану є важливим для імплементації українського законодавства. Як зазначає представник Консультативної місії Європейського Союзу (КМЄС) в Україні, разом з членами Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вони здійснили навчальний візит до міста Кропивницький Кіровоградської області, де зіткнулися з конкретними реаліями забезпечення правопорядку під час російської окупації [10]. Цей навчальний візит ще раз підтвердив важливість взаємодії Верховної Ради України з представниками місцевої влади в процесі парламентського контролю за законодавством. Для членів делегації було дуже важливо зрозуміти виклики, з якими стикаються правоохоронні органи на місцях, щоб перенести ці висновки у власну роботу.

Офісом Ради Європи в Україні запроваджено проєкт, який має назву «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період» в період з 1 січня 2023 року - 31 грудня 2024 року. Метою цього проєкту є підтримка українських правоохоронних органів у створенні необхідних передумов для кращого впровадження стандартів та застосування практик, що посилюють ефективність розслідувань порушень прав людини, у тому числі в умовах війни, що триває [11].

Від цієї програми очікують, що правоохоронні органи приведуть свою нормативно - правову, інституційну, стратегічну та практичну базу у відповідність до стандартів Ради Європи та покращать свою спроможність вирішувати системні проблеми, визначені у відповідних рішеннях ЄСПЛ щодо правоохоронного сектору України; зміцнять свою спроможність ефективно розслідувати порушення прав людини, в тому числі - грубі порушення прав людини, пов'язані з війною, з численними порушеннями міжнародного гуманітарного права, посилять професійну та практичну спроможність правоохоронців запобігати катуванням і жорстокому поводженню й ефективно розслідувати їх тощо.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити наступні висновки: по - перше, ми бачимо, що законодавством України не має чіткого визначення терміну «правоохоронні органи» та згідно Великої палати Верховного суду при визнанні правоохоронних органів варто враховувати інституційно-функціональні ознаки, які визначають правовий статус цього органу в системі органів державної влади.

По-друге, правоохоронні органи в основному відносяться до установ, перелічених у ст. 2 Закону України № 3781-XII, але як ми бачимо з практичної точки зору то перелік може бути розширеним.

По-третє, важлива взаємодія між державою, а саме Верховної Ради України з представниками місцевої влади в процесі парламентського контролю за законодавством.

Таким чином, підтримуємо пропозицію визнати «правоохоронні органи» спеціально уповноваженими органами державної влади, здатними здійснювати примусову владу держави на підставах і в порядку, передбачених законом, з метою захисту прав і свобод людини та інтересів суспільства.

Список використаних джерел

1. Романова А. Правоохоронна діяльність і воєнний стан: морально-правові особливості. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Юридичні науки». 2022. №3 (35). С. 89-94. URL: http://doi.org/10.23939/law2022.35.089

2. Ковалів М. В. Адміністративно-правове регулювання діяльності правоохоронних органів у демократичній державі. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2018. № 1. С. 166-173. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/997/1/21.pdf

3. Трагнюк Р. Р. Деякі проблеми визначення поняття правоохоронних органів за законодавством України. JEL Classification: K49 SECTION “LAW”: Право. 2021. С. 184-188. URL: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4433090

4. Тацій В. Поняття та система правоохоронних органів: у контексті системних змін до Конституції України. Загальні проблеми правової науки. 2012. № 4(71). С. 3-17.

5. Мельник А. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність. Навчальний посібник. Київ: Атіка, 2002. 576 с.

6. Литвиненко В. І. Поняття і класифікація завдань правоохоронних органів як суб'єктів протидії корупції в Україні. Наукові праці НУ ОЮА. 2015. № 16. С. 418-424.

7. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.218 № 2469-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2018. № 31. ст. 241.

8. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993 № 3781-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 1994. № 11. ст.50.

9. Постанова Іменні України. Велика палата Верховного суду України від 30.08.2023 № 633/195/17URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396900 (дата звернення 10.10.2023).

10. Підсилення правоохоронної діяльності під час війни: КМЄС та українські депутати відвідали Кіровоградську область. URL: https://www.euam-ukraine.eu/ua/news/strengthening-lawenforcement-during-wartime-euam-and-ukrainian-mps-jointly-visit-kirovohrad-oblast-2/ (дата звернення 10.10.2023).

11. Проєкт Ради Європи «Посилення правоохоронних органів України під час війни та у повоєнний період». URL: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/strengthening-ukrainian-law-enforcement-agencies-during-war-and-post-war-period-#{%22190089877%22:[]}. (дата звернення 15.10.2023).

References

1. Romanova, A. (2022). Pravookhoronna diialnist i voiennyi stan: moralno-pravovi osoblyvosti [Law enforcement activity and martial law: moral and legal features]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: «Yurydychni nauky»,.3 (35), 89-94. Available at: http://doi.org/10.23939/law2022.35.089 (in Ukrainian)

2. Kovaliv, M.V. (2018). Administratyvno-pravove rehuliuvannia diialnosti pravookhoronnykh orhaniv u demokratychnii derzhavi [Administrative and legal regulation of the activities of law enforcement agencies in a democratic state]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 1, 166-173. Available at: https://dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/997/ 1/21.pdf (in Ukrainian)

3. Tragniuk, R.R. (2021). Deiaki problemy vyznachennia poniattia pravookhoronnykh orhaniv za zakonodavstvom Ukrainy [Some problems of defining the concept of law enforcement agencies under the legislation of Ukraine]. JEL Classification: K49 SECTION “LAW”: Law, 184-188. Available at: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.4433090 (in Ukrainian)

4. Tatsii, V. (2012). Poniattia ta systema pravookhoronnykh orhaniv: u konteksti systemnykh zmin do Konstytutsi'i Ukrainy [Concept and system of law enforcement bodies: in the context of systemic changes to the Constitution of Ukraine]. Zahalniproblemypravovo'inauky, 4(71), 3-17. (in Ukrainian)

5. Melnyk, A. I. (2002). Pravookhoronni orhany ta pravookhoronna diialnist [Law enforcement agencies and law enforcement activities]. Tutorial. Kyiv: Atikap. (in Ukrainian)

6. Lytvynenko, V. I. (2015). Poniattia i klasyfikatsiia zavdan pravookhoronnykh orhaniv yak subiektiv protydi'i koruptsi'i v Ukra'ini [Concept and classification of tasks of law enforcement agencies as subjects of anti-corruption in Ukraine]. Naukovi pratsi NU OIuA, 16, 418-424. (in Ukrainian)

7. On the national security of Ukraine: Law of Ukraine (2018, June 21) No. 2469-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR). 2018. 31, 241. (in Ukrainian)

8. On state protection of court and law enforcement officials: Law of Ukraine dated 12/23/1993 No. 3781-XII. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR). 1994. 11, 50. (in Ukrainian)

9. Resolution of the Name of Ukraine. Grand Chamber of the Supreme Court of Ukraine dated 30.08.2023 No. 633/195/17. Available at: https://reyestr.court.gov.ua/Review/113396900 (access date 10.10.2023) (in Ukrainian)

10. Strengthening of law enforcement activities during the war: the CSCE and Ukrainian deputies visited the Kirovohrad region. Available at: https://www.euam-ukraine.eu/ua/news/strengthening-lawenforcement-during-wartime-euam-and-ukrainian-mps-jointly-visit-kirovohrad-oblast-2/ (access date 10.10.2023). (in Ukrainian)

11. Council of Europe project "Strengthening of law enforcement agencies of Ukraine during the war and in the post-war period". Available at: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/strengthening-ukrainianlaw-enforcement-agencies-during-war-and-post-war-period-#{%22190089877%22:[]} (date of application 15.10.2023). (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru