Правові аспекти забезпечення безпековості поводження з відходами будівельно-ремонтних робіт в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правові аспекти забезпечення безпековості поводження з відходами будівельно-ремонтних робіт в умовах воєнного стану

Анісімова Ганна Валеріївна

доктор юридичних наук, професор, доцент кафедри екологічного права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна

Донець Ольга Володимирівна

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри екологічного права Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна

Анотація

Дана робота присвячена актуальній для сьогодення проблемі безпекового поводження із відходами будівельно-ремонтних робіт в умовах воєнного стану, а саме її правовим аспектам. У роботі авторами проведено комплексний аналіз норм національного та міжнародного законодавства з позицій формування дієвого механізму утилізації та повторного використання відходів будівельно-ремонтних робіт, а також визначення особливостей поводження з будівельними відходами в умовах воєнного часу, дій громад та ініціатив держави, надання практичних рішень та рекомендацій, формування заходів та програм післявоєнного відновлення задля попередження екологічної кризи та загострення соціально економічної ситуації в суспільстві. В науковій статті наголошується, що за сучасних умов, коли на теренах нашої держави вже наявні млн. т. будівельних відходів, вирішення проблеми формування дієвого правового регулювання поводження із такими відходами перейшло до категорії найактуальніших питань післявоєнного відновлення України. Критична ситуація із відходами будівельно-ремонтних робіт вирізняється особливою масштабністю та значимістю, а відсутність належного правового врегулювання може призвести до екологічної катастрофи, оскільки дана група відходів є одним з найнебезпечніших джерел забруднення ґрунту і водних ресурсів. Окреме місце у статті присвячено процесу обстеження зруйнованих та пошкоджених в результаті збройної' агресії Росії будівель і споруд для визначення можливості їх подальшої експлуатації, виконання відновлювальних робіт або демонтажу; розглянуто правові аспекти визначення виконавців та їх матеріально-технічні можливості задля проведення безпосередньо самого демонтажу та вивезення/транспортування відходів в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану. У роботі акцентується увага на відсутності в законодавстві норм, які б комплексно врегулювали питання проведення робіт з демонтажу об'єктів інфраструктури або визначали специфіку поводження із відходами будівельно-ремонтних робіт, а також встановлено, що в національному законодавстві взагалі відсутні поняття таких термінів як «демонтаж», «знос» або «будівельні відходи».

Ключові слова: поводження з відходами; відходи будівельно-ремонтних робіт; воєнний стан; механізми утилізації; правове регулювання поводження з відходами; демонтаж; транспортування відходів.

Конституцією України на державу покладається обов'язок щодо забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України (ст. 16) та гарантується кожному право на проживання в безпечному для життя і здоров'я довкіллі (ст. 50) [1]. Реалізація відповідних конституційних положень в умовах введення воєнного стану набуває особливого значення та потребує спеціального правового забезпечення. Серед низки першочергових задач, вирішення яких нині перебуває на порядку денному, особливе місце займає проблема накопичення відходів будівельно- ремонтних робіт, оскільки дана група відходів є одним з найнебезпечніших джерел забруднення ґрунту і водних ресурсів.

Станом на 2 квітня 2022 року в Україні зафіксовано 6800 житлових будинків, знищених в умовах війни [2]. В одному лише Харкові з початку повномасштабного вторгнення в Україну пошкоджено 2 907 житлових будинків [3]. У зв'язку із чим, велика кількість будівель та об'єктів інфраструктури підлягають зносу задля звільнення необхідних площ під будівництво нових об'єктів. Разом із тим, «тільки від однієї застарілої п'ятиповерхівки утворюється в середньому 3000 куб. метрів відходів будівельно-ремонтних робіт [4]. До цього потрібно ще додати відходи, які утворяться в наслідок нового будівництва, проведення ремонтних робіт, реконструкції тощо. Таким чином, маємо констатувати, що за сучасних обставин в Україні прослідковується значне збільшення кількісних показників утворення відходів будівельно- ремонтних робіт, зокрема їх накопичення на стихійних звалищах, яке без належного правового урегулювання призведе до забруднення довкілля та порушення екологічної безпеки держави. законодавство будівельні відходи воєнний

Організація та координація виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії РФ, пов'язаних із пошкодженням будівель і споруд покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а у разі їх відсутності на військові адміністрації [5]. Демонтажу зруйнованих або значно пошкоджених об'єктів передує процедура проведення їх обстеження відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва [6] із складанням акту обстеження (містить інформацію щодо категорії пошкоджень об'єкта) та звіту (п. 8-1 Порядку проведення обстеження в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану [7]. Відзначимо, що процедуру обстеження пошкоджених або зруйнованих будівель або споруд може бути розпочато тільки після процесу розмінування, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Після прийняття відповідного рішення щодо демонтажу у зв'язку з пошкодженням об'єкта внаслідок позапроєктних впливів, починається друга стадія - визначення виконавців та їх матеріально-технічні можливості за для проведення безпосередньо самого демонтажу та вивезення/транспортування відходів. Відзначимо, що нині в Україні відсутні суб'єкти господарської діяльності, які здатні комплексно надати відповідні послуги, що призводить до необхідності залучення різних суб'єктів, які спільно зможуть закрити дане питання. Наголосимо, що в умовах воєнного стану публічні закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель (п. 1 Постанови КМУ № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» [8]). Таким чином, вибір виконавця буде здійснюватися безпосередньо органами на місцях, що може призвести до певних зловживань. Додамо, що отримання ліцензії на проведення робіт із знесення та демонтажу будівель та споруд чинний ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності» [9] не вимагає, хоча для ЄС така вимога є обов'язковою. Натомість, згідно зі ст. 55 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм [10].

У процесі демонтажу утворюються будівельні відходи, які складаються на 52 % з бетону та залізобетону, 32 % - кам'яних стінових матеріалів (цегла, стінові блоки, піно- та газобетон), 8 % - відходів асфальту та будівельних розчинів, 4 % - відходів металів, 2 % - відходів деревини та пластмас, 1 % - керамічних виробів (сантехнічна кераміка, керамічна плитка), 1 % - гіпсокартону, скла та інші відходів [4]. Відзначимо, що нині відсутні в законодавстві норми, які комплексно врегулювали б питання проведення робіт з демонтажу об'єктів інфраструктури або визначали специфіку поводження із відходами будівельно- ремонтних робіт. Додамо, що в національному законодавстві взагалі відсутні поняття таких термінів як «демонтаж», «знос» або «будівельні відходи». Наразі чинне законодавство оперує поняттям «відходи будівельно-ремонтних робіт» [4], тобто відходів, які утворюються під час провадження таких видів діяльності, як будівництво нових будівель та споруд, їх реконструкція, остаточне знесення у зв'язку із закінченням строку експлуатації будівлі чи споруди тощо.

Відходи будівельно-ремонтних робіт можна використовувати повторно при споруджені інших інфраструктурних об'єктів, задля чого необхідно, в першу чергу, відокремити небезпечні відходи, наприклад, такі як азбест, та відсортувати відходи. У випадку неможливості відокремлення небезпечних відходів, то всі забрудненні відходи підлягають остаточному розміщенню на спеціалізованому полігоні. Маємо констатувати, що в Україні до 24 лютого 2022 року основна частина відходів будівельно-ремонтних робіт вивозилася на звалища та місця захоронення. Значно ріже такі відходи використовували для засипання або меліорації земель. Однак, у багатьох країнах-членах ЄС рівень переробки відходів будівельно-ремонтних робіт перевищує 80%. Крім того, в деяких країнах світу взагалі заборонено будівництво полігонів під будівельні відходи, таким чином спонукаючи суб'єктів до повторного їх використання.

Саме за рахунок повторного використання будівельних відходів можна вирішити низку додаткових питань, як то:

1) економія природно-ресурсного потенціалу країни (наприклад, метали, отримані із відходів, можуть забезпечити національну потребу в залізі майже на 7%, в алюмінії - на 8;, олові - на 19%.);

2) попередження забруднення водойм, ґрунту, атмосферного повітря;

3) збільшення обсягів виробництва виробів та деталей. Так, для виготовлення будівельних облицювальних цеглин може бути використано до 50-90% склобою. Датська фірма «Карл Кристіан Крейер» розробила технологію одержання цегли із використанням склобою, поверхня якої може покриватися емалевою основою будь-якого кольору. Цеглини з використанням склобою, завдяки їхній низкій адсорбційній спроможності, можуть застосовуватися в суворих кліматичних умовах. А, наприклад, в Канаді і США для дорожнього покриття застосовується матеріал «гласфальт», що також містить до 70% склобою. Крім того, із скляних волокон можна виготовляти папір, при цьому заощаджується деревина та зберігається довкілля [11]. В Україні такі відходи можна повторно використовувати під час відбудови країни: у будівельних роботах з відновлення пошкоджених об'єктів та виробництві необхідних будівельних матеріалів.;

4) створення нових робочих місць та певну стабілізацію економічної діяльності з переробки відходів будівельно-ремонтних робіт. Так, у звіті Агентства з охорони навколишнього середовища США за 2016 рік зазначено, що у 2012 році переробка матеріалів для будівництва та знесення (C&D) створила 175 000 робочих місць [12], а в 2020 такий показник склав 681 000 робочих місця).;

5) значна економія фінансів, що досягаються за рахунок відсутності потреби перевозити відпрацьовані матеріали з місця демонтажу на місця тимчасового утримання, їх розвантаження та безпосередню сплату за місце на полігоні, оскільки в багатьох країнах ЄС, США, Канаді покупці битої цегли, скла, вторинного щебню та інших відходів будівельно-ремонтних робіт самостійно приїжджають на власному транспорті на об'єкт, який підлягає демонтажу і вивозять все, що їм потрібно.;

6) збереження потенціалу полігонів тощо.

Маємо констатувати, що в Україні майже відсутні правові стимули задля повторного використання будівельних відходів. Крім того, базовий нормативно-правовий акт в сфері поводження із відходами, а саме ЗУ «Про відходи» [13] взагалі не оперує таким поняттям, як відходи будівельно- ремонтних робіт. На законодавчому рівні проблемі накопичення будівельних відходів в Україні приділено увагу в Національній стратегії управління відходами в Україні до 2030 року [4], положення якої визначають спеціальні заходи в сфері поводження із відходами будівельно-ремонтних робіт, як то: прийняття нормативно-правових актів для стимулювання перероблення відходів будівельно-ремонтних робіт; попередження та мінімізацію утворення відходів будівельно-ремонтних робіт; забезпечення роздільного збирання та подальшого належного поводження з відходами будівельно-ремонтних робіт; створення ефективної інфраструктури поводження з відходами будівельно- ремонтних робіт; створення умов для розвитку ринку використання перероблених відходів будівельно-ремонтних робіт; розроблення планів управління відходами будівельно-ремонтних робіт та їх інтеграція до проектно- кошторисної документації щодо будівництва і реконструкції будівель та споруд. Разом із тим, жодний із цих заходів так і не реалізовано в Україні. Крім того, відсутність в Україні стандартів для матеріалів, які отримуються в процесі сортування, майже унеможливлює їх реалізацію або використання в подальшому.

Нині, через кардинальну зміну ситуації в Україні та введення воєнного стану, Міністерство розвитку громад та територій України разом із Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Конфедерацією будівельників планують розробити правові основи механізму утилізації та повторного використання будівельних відходів, що утворилися внаслідок руйнувань під час війни. Відповідну інформацію на офіційному сайті Міністерства розвитку громад та територій України було розміщено 4 квітня 2022 року [14]. І хоча вже більше місяця як тривають в Україні роботи з розбирання завалів, які утворилися в результаті війни, очищення населених пунктів від уламків зруйнованих об'єктів (тобто будівельних відходів!) жодних напрацювань в цьому напряму не спостерігається.

Окремо потрібно розглянути проект Закону України «Про управління відходами» [15], який доречи вже включено у порядок денний сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання [16]. Відзначимо, що даний Законопроєкт №2207-1Д має низку переваг, оскільки покликаний запровадити сучасні європейські підходи до управління відходами, законодавчі та фінансові стимули для збільшення обсягів їх переробки та повторного використання. Серед позитивного, також потрібно відділити положення законопроєкту, які а) закріплюють розширену відповідальність виробника для певних видів відходів, б) посилюють контроль за управлінням небезпечними відходами, а також в) закладають основу задля створення інформаційної системи управління відходами. Разом із тим, що стосується поводження із будівельними відходами, то даний законопроєкт, маючи певні позитивні зрушення, а саме: використовує термінологію ЄС, замінюючи дефініцію «відходи будівельно-ремонтних робіт» на «відходи будівництва і знесення», наближуючи тим самим національне законодавство до положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року «Про відходи та про скасування деяких директив» [17] та закладає правові основи для зменшення обсягів утворення відходів з урахуванням впровадження найкращих доступних технологій і методів управління відходами в процесі будівництва та знесення, комплексно не вирішує проблему накопичення будівельних відходів. Що, в свою чергу, передбачає прийняття секторального нормативно-правового акту, а також регіональних та місцевих планів управління відходами.

Підсумовуючи, ще раз наголосимо, що через війну проблеми поводження із будівельними відходами лише посилюються. У зв'язку із чим, забезпечення безпекового поводження із такими відходами, а особливо в умовах воєнного стану, потребує прийняття швидких, виважених рішень з боку законодавця. Враховуючи актуальність даного питання, можливо навіть вести мову щодо розроблення Концепції поводження із відходами будівництва і знесення, оскільки це дозволить впровадити правові основи нової екологічної індустрії та попередить появу нових екологічних загроз для життя та здоров'я людини та довкілля України.

Список використаних джерел:

[1] Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 21. 05. 2022 року).

[2] В Україні через війну зруйновано чи пошкоджено близько 6,8 тис. житлових будинків. Мінрегіон. URL: https://espreso.tv/v-ukraini-cherez-viynu-zruynovano-chi- poshkodzheno-blizko-68-tis-zhitlovikh-budinkiv-minregion (дата звернення: 21. 05. 2022 року).

[3] У Харкові тривають відновлювальні роботи. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. URL: https://www.city.kharkov.ua/uk/ news/-50720.html (дата звернення: 21.05.2022 року).

[4] Про схвалення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року: Розпорядження КМУ від 8 листопада 2017 р. № 820-р. Офіційний вісник України, 2017 р., № 94, стор. 61, стаття 2859. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820- 2017-%D1%80#Text (дата звернення: 22.05.2022 року).

[5] Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 № 473 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 22.05. 2022 року).

[6] Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва: постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257.

[7] Порядку проведення обстеження в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану.

[8] Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану: Постанова КМУ від 28 лютого 2022 р. №169. Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, стор. 93, стаття 1254. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/169-2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 22.05.2022 року).

[9] Про ліцензування видів господарської діяльності: Закон України від 2 березня 2015 року № 222-VIII. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, №23, ст.158. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text (дата звернення: 22.05.2022 року).

[10] Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 року № 1264-XII. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, № 41, ст.546. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text (дата звернення: 22.05.2022 року).

[11] Утилізація твердих відходів. Напрями утилізації відходів. URL: https://sites.google.com/site/smittausvititaukraieni/about-me (дата звернення: 22.05.2022 року).

[12] United States Environmental Protection Agency: Офіційний сайт уряду Сполучених Штатів. URL: https://www.epa.gov/smm/sustainable-management-construction-and- demolition-materials (дата звернення: 22.05.2022 року).

[13] Про відходи: Закон України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 36-37, ст.242. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 22.05.2022 року).

[14] Міністерство розвитку громад та територій України. Офіційний веб-сайт Міністерства. URL: https://www.minregion.gov.ua/press/news/minregion-razom-z-min dovkillyam-vyrishat-shho-robyty-z-ulamkamy-zrujnovanyh-sporud/ (дата звернення: 22.05.2022 року). 22.05.2023

[15] Про управління відходами: проект Закону України № 2207-1 від 16.10.2019 р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2035-IX#Text http://w1.c1 .rada.gov.ua/pls/zweb2/ 4-1?pf3511=67094 (дата звернення: 18.05.2022).

[16] Про порядок денний сьомої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання: Постанова ВРУ № 2035-ІХ від 15.02.2022. Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, стор. 14, стаття 957. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2035-IX#Text (дата звернення: 18.05.2022).

[17] Директива Європейського Парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року «Про відходи та про скасування деяких директив», Офіційний вісник Європейського Союзу, 2008 р., L 312, стор. 3. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/984_029-08/ed20180705#n40 (дата звернення: 18.05.2022).

Размещено на Allbest.ru