Перспективи активізації розвитку соціального підприємництва в Україні

Відповідно до отриманих результатів можна виділити узагальнюючі положення щодо основних причин розвитку і масштабування соціального підприємництва, а також зосередити увагу на актуальних для українських реалій питаннях:

1. Соціальна місія - перший критерій віднесення підприємства до потенційно активних соціальних підприємств. Багато людей, які займаються підприємництвом, хочуть більш активно впливати на вирішення соціальних проблем і

- здатність ефективно впроваджувати інноваційні підходи до розв'язання соціальних проблем (бідність, безробіття, соціальне виключення тощо);

- сприяння створенню стабільної і сталої споживчої бази, оскільки діяльність спрямована на задоволення соціальних потреб;

- здатність до інновацій та впровадження новаторських підходів у розв'язанні соціальних проблем, що дозволяє забезпечити більш ефективне використання ресурсів та здійснення позитивного впливу на суспільство;

- створення нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості та збільшення валового внутрішнього продукту через створення нових ринків та інвестицій;

- спроможність впливати на соціальні, економічні та екологічні аспекти розвитку суспільства, що сприяє досягненню цілей сталого розвитку;

- потенціалом забезпечувати стійкі та тривалі рішення гострих проблем, не тільки надаючи допомогу, але й виробляючи ефективні механізми попередження їх виникнення.

Для визначення способів активізації розвитку соціального підприємництва в Україні важливо уточнити причини виникнення, зростання та поширення практики цього виду підприємницької діяльності. Це дозволить зрозуміти найбільш чутливі об'єкти управлінського впливу та більш відповідні механізми публічного управління щодо його підтримки.

Аналіз таких аспектів доцільно проводити чітко виокремлюючи внутрішні та зовнішні причини (табл. 1).

2. Реакція на суспільні проблеми в умовах динамічних змін соціальної реальності. Водночас зростаюча свідомість щодо спільної відповідальності за різноманітні соціальні проблеми (безробіття, бідність, екологічні проблеми) стимулює підприємців шукати інноваційні рішення, які здатні покращити ситуацію.

3. Розвиток інновацій як багатофакторний та двобічний тригер. Соціальне підприємництво сприяє створенню інноваційних моделей бізнесу, що можуть вирішувати соціальні проблеми ефективніше за традиційні методи. З іншого боку, сам поступальний рух науки та техніки часто виступає в якості джерела змін потреб в суспільстві та стає рушійною силою змін.

4. Підтримка з боку органів публічної влади, які можуть надавати фінансову та інститу- ційну підтримку соціальним підприємствам, що стимулює їхній розвиток і поширення.

5. Збільшення інтересу споживачів може проявлятись як первинно (за необхідності вирішення соціальних питань на певній території), так і опосередковано (через цікавість самим суб'єктом господарювання, що займається соціальним підприємництвом). Споживачі стають все більш свідомими та здатними робити усвідомлений вибір під час покупок, віддаючи перевагу товаром і послугам, які мають позитивний соціальний вплив.

6. Зростання попиту на корпоративну соціальну відповідальність виникає через те, що соціально відповідальна поведінка є в сучасному світі і трецдом, і необхідністю. Відповідно компанії все частіше усвідомлюють важливість не лише прибутковості, але й відповідальності перед соціумом. Вони шукають способи впливу на соціальні проблеми через власні бізнес-практики, включаючи соціальне підприємництво.

7. Молодіжний рух як зовнішній чинник. Соціальне підприємництво привертає увагу сучасної молоді, адже багато молодих людей хочуть не лише матеріального успіху, а й відчувати, що їхні дії мають позитивний вплив на світ. У сучасних умовах соціальної інтеграції молоді соціальне підприємництво набуває особливого значення як сфера впливу молодіжної політики. Молоді люди мають потужний потенціал у генеруванні нових ідей, їх особливості як соціально-демографічної групи, зумовлюють орієнтування молоді на навчання та розвиток, набуття необхідних компетентностей (комунікативна, підприємницька, цифрова).

8. Економічна вигода: соціальне підприємництво може бути вигідним не лише з соціальної точки зору, а й з економічної. Багато соціальних підприємств здатні генерувати прибуток, привертаючи інвестиції та клієнтів, які підтримують їхню місію.

9. Глобалізація та виклики, зумовлені процесами її розгортання, доводять, що завдяки посиленню зв'язків та залежності між країнами, соціальні підприємства можуть легше здійснювати свою діяльність на міжнародному рівні, розв'язуючи проблеми на глобальному рівні.

10. Потреба в інклюзивності для бізнесу стає важливою і одночасно вирішальною. Так, соціальне підприємництво часто спрямовується на підтримку та інтеграцію людей з інвалідністю, мігрантів, жертв насильства, що задовольняє потреби різноманітних груп населення та підвищує рівень соціальної інклюзії.

Отже, соціальне підприємниптво може стати потужним інструментом боротьби зі складними соціальними проблемами, які відчутні сьогодні в Україні (безробіття, бідність, неналежний доступ до різних послуг та ресурсів). Поширення практики соціального підприємництва сприятиме підвищенню рівня соціальної включе- ності, життєстійкості різних категорій населення, зокрема людей з інвалідністю, ветеранів, молоді, жінок, сільського населення. До очікуваних результатів розвитку соціального підприємництва можна віднести зміцнення спроможності, сталості територіальних громад на основі взаємодії та партнерства влади, бізнесу, громадянського суспільства в розв'язанні соціальних проблем на локальному рівні. Цей вид підприємницької діяльності сприяє створенню нових робочих місць та підви- тению рівня зайнятості, що має важливе значення для покращення економічного стану повоєнної країни, що прагне відновлення, стрімкого розвитку та європейської інтеграції.

Світова практика доводить, що поширеність соціального підприємництва активізує інноваційну діяльність та підвищує конкурентоспроможність економіки через впровадження нових ідей та підходів у сфері розв'язання соціальних, екологічних проблем. Така форма бізнесу стає важливим інструментом вирішення нагальних проблем сучасного суспільства завдяки здатності бачити «провали» ринку, знаходити можливості, акумулювати ресурси, розробляти нові рішення.

Ця сфера діяльності здатна залучати інвестиції в сектори, які зазвичай мають труднощі із належним фінансуванням (освіта, охорона здоров'я, соціальний захист). У довготривалій перспективі зміцнення соціального підприємництва може стати значним поштовхом до якісних соціальних трансформацій, підсилюючи соціальну відповідальність та забезпечуючи відновлення бізнесу в Україні.

Згідно з типологією інновацій, запропонованих в науковій літературі [2, с. 18; 5, с. 43; 6, с. 31; 8, с. 750], в своїй діяльності соціальні підприємства в Україні можуть використовувати:

- створення нових продуктів (послуг);

- виведення на ринок уже відомих продуктів (послуг) за нижчими (соціальними) цінами;

- залучення на підприємство в якості персоналу представників вразливих груп населення для виготовлення вже відомого або нового продукту (послуги);

- забезпечення реінвестування доходів у соціальні напрями;

- впровадження нових бізнес-моделей,

спрямованих на реалізацію соціальних проєктів та програм на постійній основі.

Ключовим аспектом характеристики соціального підприємництва є соціальна інновація, що з'являється та може бути оцінена за ефектом впливу на якісні зміни соціального простору. Відомо, що інновація в певній сфері життєдіяльності приводить до змін і в інших сферах життєдіяльності, створюючи так званий «ефект хвилі». Погоджуємось з думкою І. Крюкової [2, с. 19], що основним напрямом розробки та реалізації інновацій в сучасній Україні має стати саме людський капітал.

Як показують позиції України в рейтингу за Глобальним інноваційним індексом (GII), наша країна має доволі непогані результати: 45 позицію у 2020 р., потім відбулося зниження у 2022 р (57 позиція), але, попри війну, за результатами 2023 р. Україна піднялася в GII на дві сходинки і посіла 55-те місце [9]. Перспективи активізації розвитку соціального підприємництва опосередковано підтверджує оцінка результатів Індексу людського капіталу для відновлення. Так, його величина за 2023 р. становила 6,4 з 10 балів [4], тобто дійсно є простір для поліпшення. Аналіз складників цього індексу виявляє, що порівняно з довоєнним 2021 р. спостерігається суттєве зростання громадського капіталу і певне падіння капіталу здоров'я та стійкості до стресу. Найбільша вразливість для соціального підприємництва пов'язана з потребою зростання рівня громадської активності, хоча цей показник загалом мав пожвавлення, але низьким залишається рівень взаємодії місцевої влади й громади. Слід зазначити, що масштабування соціального підприємництва в Україні є тривалим процесом, який важко спрогнозувати, що деякою мірою пояснюється децентралізованим характером процесів його розвитку. Зростання активності громадян, їх взаємодія та партнерство з владою дозволить вийти на новий рівень зміцнення громадянського суспільства в Україні.