Психологічна стійкість як компонент регулювання в публічному управлінні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський міжнародний університет

Кафедра сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги, Національний університет охорони здоров'я ім. П. Л. Шупика

Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 м. Києва

Психологічна стійкість як компонент регулювання в публічному управлінні

Бондар В.Т. Доктор філософії, доцент кафедри економіки, підприємництва, менеджменту,

Ціпоренко С.Ю. Доктор медичних наук, заступник директора

м. Київ, Україна

Анотація

Важливість врахування в системі державного управління фактору забезпечення інформаційно-психологічного і психологічного захисту від деструктивного впливу в публічному, інформаційному і медіа просторі й зумовила предмет даного дослідження. Метою якого є окреслення механізмів державного управління з вивчення психологічного стану населення. Досвід Німеччини, влада якоїпозиціонує стійкість громадянського суспільства у реалізації геостратегічних сценарних підходів зміцнення власного військового потенціалу поряд з Північноатлантичним блоком, як рівний компонент в модернізаціївійськового та економічного секторів, свідчить про актуальність цього напряму за сучасного гібридного світоустрою. Відображено місце і роль держави у протидії спеціальним інформаційним операціям, як це окреслено у вітчизняній Стратегії забезпечення державної безпеки. Встановлено сфери й напрями реалізації таких підходів в Україні додаючи до цього психологічну складову на тлі ситуації, в якій перебуває і розвивається публічна сфера разом з управлінською ланкою системи владних органів. Розкрито сутність феномену психологічної стійкості у практичному контексті в публічному управлінні. Показано функціональну спроможність загальної системи механізму державного управління у вимірюванні й оцінки психологічного стану населення. Наукова новизна статті полягає у тім, що через призму необхідності гарантування і забезпечення державою інформаційно-психологічного і психічного захисту акцентовано на окремих механізмах та інструментах реалізації функцій державних і місцевих органів влади. Практична її значимість, а також щодо перспективи наукових розвідок, пов'язана з можливою імплементацією в систему державного управління, не залежно від адміністративного рівня чи територіального розташування, запропонованих механізмів та інструментів. Окремого аналізу потребує питання розробки ефективних управлінських рішень на основі зворотного зв'язку, побудови основи залучення до процесу формування психологічно стійкості населення інститутів громадянського суспільства, профільних установ і спеціалізованих організацій. Тип статті - теоретична. Ключові слова: публічне управління; механізми державного управління; деструктивний вплив; інформаційно-психологічний і психологічний захист; психологічна стійкість.

Abstract

PSYCHOLOGICAL RESILIENCE AS THE COMPONENT OF REGULATION IN PUBLIC ADMINISTRATION

Volodymyr Bondar

Doctor of Philosophy, Associate Professor at the Department of Economics, Business, Management, Kyiv International University, Kyiv, Ukraine

Serhii Tsiporenko

Doctor of Medical Sciences, Deputy Director of the Kyiv Center for Primary Medical and Sanitary Aid No. 2, The Department of Family Medicine and Outpatient Care, Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv, Ukraine

The importance of taking into account in the system of public administration the factor of ensuring informational and psychological as well as psychological protection against destructive influence in the public, information and media space determined the subject of this study. The purpose of which is to outline the mechanisms of State administration for studying the psychological state of the population. The experience of Germany, whose government positions the resilience of civil society in the implementation of geostrategic scenario approaches to strengthen its own military potential alongside the North Atlantic bloc, as an equal component in the modernization of the military and economic sectors, testifies to the relevance of this direction in the modern hybrid world system. The place and role of the State in countering special information operations, as outlined in the National Strategy for State Security, is reflected. The field of implementation of such approaches in Ukraine is outlined, adding a psychological component against backdrop of the situation in which the public sphere is present, and developing together with the administration of the system of authorities. The essence of the phenomenon of psychological resilience in the practical context of public administration is revealed. The functional capacity of the general system of the mechanism of State administration in measuring and assessing the psychological state of the population is shown. The scientific novelty of the article lies in the fact that, through the prism of the need to guarantee and provide informational, psychological and mental protection by the State, emphasis is placed on separate mechanisms and tools for implementing the functions of State and local authorities. The practical significance of the article, as well as the perspective of scientific exploration, is related to the possible implementation of the proposed mechanisms and tools into the system of public administration, regardless of the administrative level or territorial location. The issue of developing effective management solutions, building the basis for the involvement of civil society institutes, specialized organizations and specialized institutions in the process of forming the psychological resilience of the population requires further analysis. The type of article is theoretical. Key words: public administration; mechanisms of public administration; destructive influence; information-psychological and psychological protection; psychological resilience.

Вступ

Глобальні й регіональні виклики перед системою колективної і національної безпеки через повномасштабну агресію рф проти України, перетворення країн-союзників нашої держави на об'єкт інформаційного впливу сучасного гібридного протистояння актуалізують вдосконалення владою підходів регулювання публічної сфери.

Упродовж останніх років населення України перебуває у постійному стані психологічної напруги внаслідок реформ, пандемії, який значно загострився військовою агресією, деструктивним впливом в публічному, інформаційному і медіа просторі. Дезінтеграція територіальна та соціальна, зростаюча чисельність тимчасово переміщених осіб і біженців війни справляє потужний тиск й на систему державного управління. Адже на владні органи покладено забезпечення основних прав громадян, недопущення їх порушення.

Тому вкрай необхідним постає забезпечення інформаційно-психологічного і психологічного захисту населення, підвищення його опірності та психологічної стійкості через гарантування державою стабільного стану інформаційної безпеки як складової системи національної безпеки, модернізацію механізмів державного управління.

Огляд літератури

Дослідження проблематики психологічного захисту державою постраждалих від повномасш- табної агресії, розроблення необхідних заходів регулювання психосоціальної підтримки виділяє праці вітчизняних науковців М. Віхляєва, К. За- валко, О. Корольчук, С. Храпатого [1]. Практичний досвід з формування психологічної стійкості військовослужбовців розглянуто у працях О. Ко- куна [2; 3], В. Клочкова, Н. Лозінської, В. Мороза, І. Пішко [2]. Психологічним чинникам в управлінській діяльності системі публічного управління надавалася увага Т Коломієць, Т Кулаковським, О. Мосієнко [4], Д. Летучим [5]. Вітчизняною нау- ковицею Ю. Павловою разом із зарубіжними колегами Л. Граф-Влачи, П. Петрицем, В. Су, С. Чангом досліджувалися симптоми психічного стану населення і стратегії по його відновленню. Українським вченим М. Фомичем описано про практичний досвід надання екстреної психологічної допомоги мешканцям с. Бородянка Київської області. З-поміж зарубіжних науковців відзначаємо праці Г Анжум, М. Азіза, Х. Хаміда [8] та Ч. Іоніо, М. Ландоні, М. Мангіагаллі, Д. Різзі, Дж. Чіюффа [9], в яких досліджувалися механізми організації допомоги постраждалим від війни в Україні.

Мета та завдання

Про важливість протидії спеціальним інформаційним операціям зазначено в вітчизняному програмному документі «Стратегія забезпечення державної безпеки» (2022 р.) [10], як одне із основних завдань державної політики. В українському науковому дискурсі психологічна стійкість розглядається з різних позицій, здебільшого як протистояння життєвим труднощам. Проте замало уваги було приділено аспектам з подолання наслідків деструктивного впливу на публічний простір. Тому у нашому фокусі діяльність владних органів з моніторингу та регулювання психологічного стану населення, що й корелюється з завданнями даної роботи - виявити напрями і перспективи регулювання психологічної стійкості як одного із важливих компонентів в системі публічного управління. Метою даної роботи є окреслення механізмів державного управління з вивчення психологічного стану населення.

Методи дослідження

Методологічну основу склали загальнонауко- ві та спеціальні методи вивчення проблематики, зокрема узагальнення і абстрагування, оглядово-аналітичного, класифікаційного методів, опису й порівняння. У сукупності, це дало змогу з'ясувати роль та місце психологічної стійкості в системі публічного управління, дійти відповідних висновків щодо предмета дослідження. державний публічний деструктивний психологічний

Результати

На переконання авторів дослідження психологічних чинників та їх впливу на ефективність діяльності в умовах війни [5], що проблема психологічної стійкості набуває важливості і стає однією з центральних у дослідженні особистості, її стійкості до негативних чинників в службовій діяльності. Це має великий вплив на психіку особистості, конфліктність в професійній діяльності, вміння володіти собою в екстремальних та стресових ситуаціях.

Погоджуємося із висловленою оцінкою, додаємо - даний феномен проявляється й у практичному контексті передусім: збереженні цілісності особистості, внутрішньої гармонії; забезпеченні повноцінного психічного здоров'я та високої працездатності. Особливо на тлі існуючої психологічної втоми з розгортанням повномасштабної агресії очевидна переоцінка соціумом основоположних цінностей, переформатування індивідуальної системи моральних орієнтирів і заборон у міжособистісній взаємодії, комунікативних інте- ракціях в суспільстві чи з владними інституціями.

З чинного досвіду, до прикладу, Німеччиною розпочато комплексні заходи по зміцненню обороноздатності власного військового потенціалу і, у геостратегічному плані - НАТО, за формулою «Тотальна оборона, це воєнний потенціал без агресивної мотивації». Поряд з військовим та економічним компонентом, рівною мірою визнана важливість стійкості громадянського суспільства робити внесок не зважаючи на втрати чи наслідки від збройного конфлікту, що стало третьої складовою [11].

Виходимо з того, що психологічна стійкість визнається цілісною, інтегральною характеристикою особистості, яка проявляється в адаптаційних реакціях на деструктивний вплив з-зовні або внутрішнього середовища для досягнення оптимальної моделі поведінки відповідно до об'єктивних обставин чи вимог, а також саморегулювання, саморозвитку.

Також вважаємо, заповненням функціонального вакууму у сфері державного моніторингу та регулювання психологічної стійкості, визначення стану і формування сприятливого впливу на публічний простір, за міждисциплінарного підходу, стають такі механізми, як: перевірка; систематизація; виокремлення загальних тенденцій й індивідуальних особливостей; навчання службовців державного і муніципального рівнів чи їх перекваліфікація або її підвищення, вузькопрофільна підготовка фахівців, стажування за кордоном, інші.

Дискусія

На наш погляд, з-поміж окреслених напрямів, першість за перевіркою рівня загальної психологічної стійкості у населення що зумовлено важливістю завдання, особливо в періоди стресу та неспокою. Ось декілька можливих інструментів:

Анкетування: створення стандартизованої анкети, яка включає питання про психологічний стан, стрес і загальний стан здоров'я. Це сприятиме отриманню загального уявлення про рівень психологічної стійкості.

Онлайн опитування: використання онлайн платформ для проведення опитувань серед широких верств населення, щоб отримати більше даних й охопити різні соціальні групи.

Соціальні медіа та аналітика: використання даних з соціальних мереж чи інших онлайн джерел для аналізу публічних висловлювань, щоб виявити тенденції у стосунках до стресу, психологічної стійкості.

Психологічні тести: використання стандартизованих профільних опитувальників для оцінки рівня психологічної стійкості в обраних групах населення.

Зворотний зв'язок - при наданні адміністративних послуг на предмет виявлення асоціативних реакцій, оцінювання їх рівня.

Діалоговий інтерфейс у комунікаціях між органами влади, інститутами громадянського суспільства або окремими індивідами сприятиме розвитку цифровізації, програмній обробці даних.

Тестування на предмет оцінювання мешканцями окремої територіально-адміністративної одиниці управлінських рішень місцевого органу влади або муніципальної структури.

На практиці, моніторинг показників психологічної стійкості в умовах стресових ситуацій, таких, як військові дії, диверсії, інформаційно-психологічні операції можна здійснювати у декілька етапів комплексно або за визначеним форматом:

Збір вихідних даних до, під час й після стре- согенного фактору. Це може включати анкетування, психологічні тести, спостереження, інші методи збору даних.

Порівняння з попередніми даними зіставленням зібраних даних під час дії фактору з попередніми показниками психологічної стійкості, якщо такі дані доступні або наявні. Це дозволить оцінити зміни в психологічній стійкості під впливом стресу. Показники психологічної стійкості можуть включати різноманітні аспекти психічного та емоційного благополуччя: стресостійкість (здатність опанувати стрес, адаптуватися до змін в житті без значного погіршення психічного стану); емоційна стабільність (здатність контролювати і регулювати власні емоції, уникати екстремальних коливань настрою чи емоційних вибухів); оптимізм й позитивне сприйняття (здатність бачити ситуації в оптимістичній перспективі і знаходити позитивні рішення в складних ситуаціях); почуття власної цінності та самоповаги і самовизначення (впевненість в собі, своїх можливостях, значущості).

Реагування на результати, якщо моніторинг показує зниження рівня психологічної стійкості, можна вжити спеціальних заходів - психологічна підтримка, навчання стресостійким методам, публічні просвітницькі кампанії, навчання тощо.

Публічна інформація й діалог - важливо публічно оприлюднювати результати, сприяти відкритому інтерактивному діалогу про психологічне благополуччя в умовах деструктивного інформаційно-психологічного впливу.

Розробка і впровадження програм, інноваційних рішень та заходів на підтримку психологічної стійкості населення з використанням переваг новітніх технологій, включно штучного інтелекту для створення алгоритмів поведінки людини, яка знаходиться в умовах стресу.

Висновки

Беручи до уваги результати обговорення, можемо відзначити про таке.

- Нагальним постає питання розробки й вдосконалення теоретичних підходів дослідження феномену психологічної стійкості з міждисциплінарних позицій в системі публічного управління.

Зростає важливість гарантування і забезпечення державою інформаційно-психологічного захисту населення як одного із компонентів системи національної безпеки.

Підлягає оцінюванню психологічний стан цивільного населення застосуванням механізмів державного управління на предмет стійкості, міцності, опорності зовнішньому деструктивному впливу, підвищення мобілізаційної здатності, протистояння ризикам.

Перспективне комплексне застосування на рівні органів державної та місцевої влади інструментів дослідження психологічного стану з метою прийняття управлінських рішень щодо необхідного коригування, у тому числі на інноваційній основі, переваг науково-технічного прогресу.

Потреба вдосконалення державними стейкхолдерами підходів з формулювання й реалізації політики по зміцненню стійкості публічної сфери, розробки програмних стратегічних документів у цьому напрямі.

Таким чином, імовірна імплементація механізмів та інструментів моніторингу і регулювання психологічної стійкості населення в системі державного управління - від органів місцевої влади, муніципального рівня, центральних органів виконавчої влади поряд із залученням до процесу профільних наукових та дослідницьких організацій, а також спеціалізованих установ.

Бібліографічний список

1. Korolchuk, O., Zyma, A., Khrapatyi, S., Vikhliaiev, M., & Zavalko, K. (2023). Current issues of state regulation of psycho-social support in the conditions of war in Ukraine. Neuropsychiatria i Neuropsychologia, 18, 1-2, 76-84.

2. Kokun, O.M, Klochkov, V.V., Moroz, V.M., Pishko, I.O., & Lozinska, N.S. (2022). Zabezpechennia psykholohichnoi stiikosti viiskovosluzhbovtsiv v umovakh boiovykh dii: metod. posib [Provision of Psychological Stability of Military Servants in the Conditions of Combat Actions: textbook]. Kyiv-Odesa: Feniks, 128.

3. Kokun, O. (2023). The Ukrainian population's war losses and their psychological and physical health. Journal of Loss and Traume, 28, 5, 434-447.

4. Kolomiiets, T.V., Kulakovskyi, T.Yu., & Moisiienko, O.V. (2023). Psykholohichni chynnyky efektyvnoi upravlinskoi diialnosti v umovakh viiny [Psychological Factors of Effective Management Activity in the Context of War]. Naukovi perspektyvy : Seriia «Derzhavne upravlinnia» - Scientific Perspectives : Series «Public Administration», 7(37), 614-625.

5. Letuchyi, D. (2014). Intehruvannia styliv upravlinnia yak zasib pidvyshchennia efektyvnosti derzhavnoi sluzhby v Ukraini [Integration of Management Styles as a Means of Improving of Civil Service Efficiency in Ukraine]. Aspekty publichnoho upravlinnia : Seriia «Kadrova polityka ta publichna sluzhba» - Public Administration Aspects Series : «Personnel Policy and Service», 2 (5-6), 55-62.

6. Xu, W., Pavlova, Iu., Chen, X., Petrytsa, P., Graf-Vlachy L., & Zhang, S.X. (2023). Mental Health Symptoms and Coping Strategies Among Ukrainians During the Russia-Ukraine War in March 2022. Iinternational Journal pf Social Psychiatry, 69(4), 957-966.

7. Fomych, М. (2023). Emergency Psychological Assistance to Victims of War in Ukraine (on the Example of the Population of the City of Borodianka, Kyiv Region). Revista Inclusiones, 10, 3, 98-106.

8. Anjum, G., Aziz, M., & Hamid, H.Kh. (2023). Life and Mental Health in Limbo of the Ukraine War: How Can Helpers Assist Civilians, Asylum Seekers and Refugees Affected by the War? Review. Frontiers in Psychology, 1-14.

9. Rizzi, D., Ciuffo, G., Landoni, M., Mangiagalli, M., & lonoi, Ch. (2023). Psychological factors and environmental influencing resilience among Ukrainian refugees and internally displaced persons: a systematic review of coping strategies ad risk and protective factors. Front Psychol, 14, 1-20.

10. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 30 hrudnia 2021 roku «Pro Stratehiiu zabezpechennia derzhavnoi bezpeky». Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 16 liutoho 2022 roku № 56/2022 [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of December 30, 2021 «On the State Security Strategy» Presidential Decree» from February 16, 2022 № 56/2022].

11. Bondar, V.T. (2024). Heostratehichne planuvannia v konteksti faktora perspektyvy krainy. Pryklad Nimechchyny [Geo-strategic Planning in the Context of the Country Perspective Factor. The Example of Germany]. Aktualni pytannia u suchasnii nautsi. Seriia :Derzhavne upravlinnia - Current Issues in Modern Science. Series: Public Administration, 1 (19). 127-135.

Размещено на Allbest.ru