Поняття та особливості обмеження прав на землю іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття та особливості обмеження прав на землю іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні

Павлюк Олена Володимирівна,

аспірантка кафедри земельного та аграрного права Навчально-наукового інституту права

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Мета: метою статті є проведення аналізу особливостей обмеження прав на землю іноземних фізичних осіб, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб за законодавством України, а також формулювання на цій основі визначення зазначеного терміну для удосконалення земельно-правової термінології. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково- теоретичного матеріалу, а також формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: аналізу та синтезу, системно- структурний, порівняльно-правовий, а також історико-правовий методи. Результати. У процесі дослідження визначено зміст терміну «обмеження прав на землю» іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні, який полягає у встановленні певних заборон, що визначають межі можливої поведінки та призводять до звуження обсягу земельних повноважень зазначених суб'єктів у процесі набуття і реалізації ними права власності на земельні ділянки та права землекористування, що ускладнює або унеможливлює набуття чи реалізацію їх земельних прав. Термін ««обмеження прав на землю» варто відмежувати від терміну ««обтяження прав на землю» іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні, які полягають у покладенні додаткових обов'язків на іноземних суб'єктів у процесі здійснення ними прав на землю, що ускладнює реалізацію їх земельних прав. Наукова новизна. В процесі проведеного аналізу доведено, що обмеження прав на землю іноземних фізичних осіб, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб встановлюються в тому ж обсягу та порядку, як для громадян України та юридичних осіб України. Крім цього, додаткові обмеження земельних прав іноземних суб'єктів можуть встановлюватись приписами ЗК України, інших земельних законів з мотивів забезпечення національної безпеки, збереження землі як основного національного багатства України, забезпечення першочергового доступу до прав на землю громадян України та юридичних осіб України. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у науково-дослідній сфері -- для подальшої розробки проблем законодавчого регулювання обмеження прав на землю іноземних фізичних осіб, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб за законодавством України,, а також у нормотворчій роботі -- при підготовці проектів нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення законодавчого регулювання правового становища іноземних фізичних осіб, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб як суб'єктів земельних правовідносин.

Ключові слова: земельні правовідносини; іноземці; іноземні юридичні особи; права на землю; право власності на землю; право землекористування; суб'єкти земельних правовідносин; обмеження прав на землю; обтяження прав на землю; особи без громадянства.

O. Pavliuk

yostgraduate of Department of Land and Agrarian Law, Educational and Scientific Law School, Taras Shevchenko National University of Kyiv

CONCEPT AND FEATURES OF LIMITATION OF LAND RIGHTS OF FOREIGN NATURAL PERSONS AND LEGAL ENTITIES IN UKRAINE

Purpose: the purpose of the article is to conduct an analysis of the peculiarities of the restriction of land rights of foreign natural persons, stateless persons and foreign legal entities under the legislation of Ukraine, as well as to formulate on this basis the definition of the specified term for the improvement of land legal terminology. Method. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material, as well as the formulation of relevant conclusions and recommendations. The following methods of scientific knowledge were used during the research: analysis and synthesis, systemic-structural, comparative-legal, and historical-legal methods. Results. In the process of research, the meaning of the term "limitation of rights to land" of foreign individuals and legal entities in Ukraine was determined, which consists in the establishment of certain prohibitions that define the limits of possible behavior and lead to a narrowing of the scope of the land powers of the specified subjects in the process of acquiring and exercising rights by them ownership of land plots and land use rights, which complicates or makes impossible the acquisition or realization of their land rights. The term "restriction of rights to land" should be distinguished from the term "burdening rights to land" of foreign individuals and legal entities in Ukraine, which consists in imposing additional obligations on foreign entities in the process of exercising their rights to land, which complicates their realization land rights. Originality. In the process of the analysis, it was proven that restrictions on the land rights of foreign natural persons, stateless persons and foreign legal entities are established in the same scope and order as for citizens of Ukraine and legal entities of Ukraine. In addition, additional restrictions on land rights of foreign subjects may be established by provisions of the Civil Code of Ukraine, other land laws for reasons of ensuring national security, preserving land as the main national wealth of Ukraine, ensuring priority access to land rights of citizens of Ukraine and legal entities of Ukraine. Practical significance. The results of the study can be used in the research field - for the further development of the problems of legislative regulation of restrictions on the rights to land of foreign natural persons, stateless persons and foreign legal entities under the legislation of Ukraine, as well as in the rule-making work - in the preparation of draft regulations , aimed at improving the legislative regulation of the legal status of foreign individuals, stateless persons and foreign legal entities as subjects of land relations.

Key words: foreigners; foreign legal entities; encumbrance of land rights; land legal relations; land rights; land ownership; land use right; restriction of land rights; stateless persons; subjects of land legal relations.

Постановка проблеми

право на землю іноземних фізичних осіб

Права на землю іноземних фізичних та юридичних осіб не є абсолютними, включаючи й право власності на землю. В земельно-правовій науці України І. О. Костяшкін зазначає, що право власності на земельну ділянку, виконуючи соціальну функцію, повинно поєднувати задоволення потреб власника із забезпеченням низки суспільних потреб та інтересів, серед яких: збереження властивостей такої ділянки, виробництво доступної сільськогосподарської продукції тощо [1, с. 95].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В земельно-правовій науці України проблеми встановлення та дотримання обмежень прав на земельні ділянки досліджуються в роботах В.І. Андрейцева, Д. В. Бусуйок, В. К. Гуревського, І. В. Мироненка, К. П. Пейчева, В. В. Носіка, Д. В. Федчишина та інших вчених. Правова природа обмежень прав на землю досліджується також з позицій цивільно-правового підходу в роботах Н. Безсмертної, І. Я. Головні, О. О. Михайленко, К. М. Токацької, інших науковців. Проблеми встановлення та дотримання обмежень прав на землю аналізуються також в економічній науці (Й. М. Дорош, В. В. Макарова, А. М. Третяк та ін.). Водночас особливості обмеження прав на землю іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні не стали предметом окремого наукового дослідження.

Постановка завдання. Завданням даної статті є проведення аналізу особливостей обмеження прав на землю іноземних фізичних осіб, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб за законодавством України, а також формулювання на цій основі визначення зазначеного терміну для удосконалення земельно-правової термінології.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розпочинаючи дослідження специфіки обмежень прав на землю іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні звернемося насамперед до конституційних приписів, адже, як зазначає В. В. Носік, «межі здійснення права власності на землю перебувають у прямій залежності від того, як у державі на конституційному чи іншому законодавчому рівні закріплюються свободи та обов'язки людини ти громадянина» [2, с. 141]. Згідно ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користу ються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Таким чином, обмеження прав на землю іноземних фізичних та юридичних осіб встановлюються в тому ж обсягу та порядку, як для громадян України та юридичних осіб України. Водночас, крім цього, додаткові обмеження земельних прав іноземних суб'єктів можуть встановлюватись ЗК України, іншими земельними законами з мотивів забезпечення національної безпеки, збереження землі як основного національного багатства України, забезпечення першочергового доступу до прав на землю громадян України та юридичних осіб України тощо.

Зупинимось насамперед на обмеженнях прав на землю, які не залеж ать від громадянства фізичної особи чи визнання суб'єкта господарювання юридичною особою України. Обмеження прав на землю врегульовані Главою 18 «Обмеження прав на землю» Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р. (далі - ЗК України). В земельному законодавстві України відсутнє нормативне визначення поняття «обмеження прав на землю». В науці земельного права під обмеженнями прав на землю розуміють «встановлені відповідно до чинного законодавства заборони або покладення на суб'єктів такого права додаткових обов'язків щодо вчинення дій, пов'язаних з набуттям, використанням та відчуженням земельних ділянок» (В. І. Семчик) [3, с. 130], «передбачені законом, адміністративним актом чи судовим рішенням або договором дозволи і заборони, які визначають рамки необхідної поведінки власників землі чи уповноважених осіб» (В. В. Носік) [2, с. 148], «конкретні, об'єктивно існуючі обставини (нормативні приписи, речові права на чуже майно, зобов'язальні права, публічні обтяження), що звужують свободу власника земельної ділянки, позбавляючи його можливості здійснювати окремі свої повноваження в повній мірі чи частково» (І. В. Мироненко) [4, с. 107], «заборони, додаткові обов'язки власників чи користувачів земельних ділянок, що не обумовлені змістом цих прав як таких, які звужують зміст прав на земельні ділянки тією чи іншою мірою» (Р. І. Марусенко) [5, с. 220], «встановлення заборони або вимоги про утримання від вчинення певних дій відносно своєї земельної ділянки» (І. І. Каракаш) [6, с. 82-85], «обов'язки суб'єктів прав на землю щодо утримання від певних дій» (Д. В. Бусуйок) [7, с. 29]. В науці цивільного права України зазначається, що обмеження права власності на земельну ділянку зумовлено дією засобів правового регулювання, що звужують свободу дій суб'єктів правовідносин щодо земельної ділянки, які спрямовані на вчинення землевласником певних дій або ж утримання від них та припустимі в тій мірі, в якій це необхідно для захисту прав і законних інтересів інших суб'єктів та держави [8, с. 7]. Узагальнюючи зазначене можна зробити висновок, що зміст обмежень прав на землю іноземних суб'єктів становлять певні заборони, що визначають межі можливої поведінки та призводять до звуження обсягу земельних правомочностей іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб у процесі набуття і реалізації права власності на земельні ділянки та права землекористування.

Обмеження прав на землю іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні має ряд характерних ознак, до яких можна віднести наступні. По-перше, обмеження прав на землю істотно не змінюють зміст прав на землю іноземних суб'єктів, проте вони звужують можливості реалізації права власності на землю чи права користування земельною ділянкою, наприклад, обмежуючи правомочності щодо здійснення правомочностей користування чи розпорядження.

По-друге, серед суб'єктів прав на землю, права на землю саме іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб обмежені найбільше. Зокрема, відповідно до ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на 169 земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Подібні приписи встановлені щодо іноземних юридичних осіб. Так, у ст. 82 ЗК України встановлено, що юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна. При цьому продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, юридичним особам, створеним та зареєстрованим відповідно до законодавства іноземної держави, здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України. В земельному законодавстві передбачені й інші обмеження саме для іноземних суб'єктів, які більш детально будуть розглянуті нижче.

По-третє, для обмежень прав на землю іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб характерним є право слідування, тобто, при переході прав на земельні ділянки встановлені обмеження у їх використанні «переходять» до набувача. Так, відповідно до ст. 110 ЗК України перехід права власності на земельну ділянку, а також зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень. Також поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.

По-четверте, серед суб'єктів прав на землю, права на землю саме іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб обмежені найбільше. На відміну від громадян України, які можуть набувати всі визначені законом права на землю, для іноземних суб'єктів встановлено певні обмеження, наприклад, щодо категорій та місця розташування земель, підставами набуття, мети використання земель та інших умов.

По-п'яте, обмеження прав на землю іноземних суб'єктів підлягають внесенню до Державного земельного кадастру. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 р. Державним земельним кадастром визнається єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж. Одним із об'єктів Державного земельного кадастру є обмеження у використанні земель (ст. 10). До Державного земельного кадастру включаються наступні відомості про обмеження у використанні земель: вид; опис меж; площа; інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об'єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об'єкта). Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки включаються до Поземельної книги, що є документом Державного земельного кадастру. Законом України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що безоплатно здійснюється внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель (ст. 28).

Необхідно звернути увагу, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель іноземними суб'єктами може здійснюється у двох формах: а) державної реєстрації обмежень у використанні земель; б) внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією. Державна реєстрація обмеження у використанні певної земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні іноземної фізичної чи юридичної особи, особи без громадянства, здійснюється на підставі заяви такої особи або особи, на користь якої встановлені обмеження.

Відомості про обмеження у використанні земель, які безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, містобудівною документацією вносяться до Державного земельного кадастру або у процесі державної реєстрації земельних ділянок та внесення змін до відомостей про них, або на підставі заяви органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, містобудівна документація, які є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру. При цьому обмеження у використанні земель, які безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами, набувають чинності одночасно з набранням чинності нормативно-правовими актами, якими вони встановлюються.

Від обмежень прав на землю іноземних суб'єктів варто відрізняти обтяження таких прав. У ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження визначається як заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами органів місцевого самоврядування, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або такі, що виникли з правочину. Тобто, нормативний підхід полягає в тому, що поняття «обтяження прав на землю» є більш широким поняттям та включає в себе також «обмеження прав на землю».

Аналіз приписів ЗК України дає підстави для висновку, що в ньому поняття «обтяження прав на землю» та «обмеження прав на землю» вживаються як самостійні категорії, відмінності між якими полягають у наступному:

- обмеження встановлюється на використання власником земельної ділянки або її частини та можуть мати своїм змістом: а) умову розпочати і завершити забудову або освоєння земельної ділянки протягом встановлених строків; б) заборону на провадження окремих видів діяльності; в) заборону на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту; г) умову здійснити будівництво, ремонт або утримання дороги, ділянки дороги; ґ) умову додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; д) умову надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в установленому порядку; е) обов'язок щодо утримання та збереження полезахисних лісових смуг (ст. 111 ЗК України);

- обтяженням права власності на землю можуть бути: а) права інших осіб (ст. 110 ЗК України); б) заборона на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження (ст. 111 ЗК України);

В юридичній науці України є різні підходи до співвідношення понять «обмеження прав на землю» та «обтяження прав на землю». Так, О. В. Красногор зазначає, що обтяження нерухомого майна є самостійною категорією, відмінною від обмежень прав.

На думку зазначеного автора, правова природа обтяжень вказує, що вони стосуються прав третіх осіб на майно, а обмеження права стосується ускладнень для власника, що визначені для нього законом задля додержання прав інших осіб та суспільних інтересів [9, с. 308]. Таку ж позицію висловила Н.В. Безсмертна, на думку якої обтяженнями є привнесене ззовні право третіх осіб, певне утруднення, яке перешкоджає власнику реч і вільно, в повному обсязі реалізувати свої повноваження [10, с. 105]. В земельно -правовій науці позицію про самостійність поняття «обтяження прав на землю» відстоює В. В. Савчак (Пересоляк), яка визначає обтяження як ущемлення прав щодо користування та/або розпорядження власним майном на власний розсуд, що встановлене на користь третіх осіб або з іншою законодавчо передбаченою умовою (покращення інфраструктури населеного пункту, охорони навколишнього природного середовища тощо) [11, с. 229 - 230].

В науці земельного права України є й інші підходи до співвідношення зазначених понять. Так, І.В. Мироненко розглядає обтяження прав на землю як окремий вид обмеження права приватної власності на землю та відносить до групи обтяжень сервітути, емфітевзис, суперфіцій, іпотеку, ренту, оренду, довічне утримання тощо [12]. Подібної позиції дотримується Д.В. Бусуйок, на думку якої норми про обтяження земельних прав характеризуються такою однорідністю, яка дає підстави розглядати їх сукупність в якості субінституту функціонального інституту обмежень прав на землю [13].

На нашу думку, для розмежування зазначених понять варто звернутися до філологічного значення слів «обтяження» та «обмеження» в українській мові. Так, слово «обмежувати» тлумачиться як: а) установлювати певні межі чого-небудь; зв'язувати щось обмежувальними умовами; б) не допускати поширення чого-небудь; локалізувати; в) бути межею чого-небудь; відділяти, відгороджувати щось від чого-небудь [14]. Слово «обтяжувати» також тлумачиться у кількох значеннях, зокрема : а) висіти, лежати і т. ін. на кому-, чому-небудь тягарем; б) перевантажуючи чим-небудь додатковим, другорядним або зайвим, ускладнювати, робити важчим для сприймання, розуміння і т. ін.; в) накладати тягар яких-небудь обов'язків, турбот і т. ін. на кого-небудь [14]. Тобто, зміст терміну «обмеження прав на землю» іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні полягає у встановленні певних меж, звуженні обсягу їх земельних повноважень, що ускладнює або унеможливлює набуття чи реалізацію їх земельних прав. В свою чергу, «обтяження прав на землю» іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні полягають у покладенні додаткових обов'язків на іноземних суб'єктів у процесі здійснення ними прав на землю, що ускладнює реалізацію їх земельних прав.

Висновки

Отже, обмеження прав на землю іноземних фізичних та юридичних осіб встановлюються в тому ж обсягу та порядку, як для громадян України та юридичних осіб України. Крім цього, додаткові обмеження земельних прав іноземних суб'єктів можуть встановлюватись приписами ЗК України, інших земельних законів з мотивів забезпечення національної безпеки, збереження землі як основного національного багатства України, забезпечення першочергового доступу до прав на землю громадян України та юридичних осіб України.

Зміст терміну «обмеження прав на землю» іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні полягає у встановленні певних заборон, що визначають межі можливої поведінки та призводять до звуження обсягу земельних повноважень зазначених суб'єктів у процесі набуття і реалізації ними права власності на земельні ділянки та права землекористування, що ускладнює або унеможливлює набуття чи реалізацію їх земельних прав. Термін «обмеження прав на землю» варто відмежувати від терміну «обтяження прав на землю» іноземних фізичних та юридичних осіб в Україні, які полягають у покладенні додаткових обов'язків на іноземних суб'єктів у процесі здійснення ними прав на землю, що ускладнює реалізацію їх земельних прав.

Список використаних джерел

1. Костяшкін І. О. Соціальна функція власності на землю у правовій доктрині. Університетські наукові записки. 2014. № 1. С. 91-98.

2. Носік В. В. Межі здійснення права власності на землю: теорія і практика. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юрид. науки». Т. 25 (64). 2012. № 1. С. 141-150.

3. Земельне право України: підручник / за ред. М.В. Шульги. К.: Юрінком Інтер, 2004. 368 с.

4. Мироненко І. В. Зміст та межі здійснення права приватної власності на землю в Україні: монографія. Івано-Франківськ: Супрун В. П., 2012. 190 с.

5. Земельне право: підручник. 3-тє вид., доп. і перероб.; за ред. М. В. Шульги. Харків: Юрайт, 2023. 592 с.

6. Каракаш И.И. Право собственности на землю и право землепользования в Украине: научно-практ. пособие. К.: Истина, 2004. 216 с.

7. Бусуйок Д.В. Обмеження прав на землю за законодавством України: Монографія. К.: Юрид. думка, 2006. 144 с.

8. Тоцька К. М. Обмеження права власності на земельну ділянку: цивільно-правовий аспект: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. Харк. нац. ун -т ім. В. Н. Каразіна. Харків, 2015. 226 с.

9. Красногор О. В. Щодо природи обтяжень нерухомого майна. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2011. № 1. С. 302-309.

10. Безсмертна Н. Обмеження та обтяження права власності в законодавстві України. Право України. 2005. № 1. С. 103-105.

11. Савчак (Пересоляк) В. В. Обтяження прав на землю: стані дослідженості та необхідність додаткового нормативного врегулювання. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Право. 2011. Вип. 16. С. 227-231.

12. Мироненко І. В. Види обмежень права власності на землю. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. 2008. Вип. 20. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/apvchzu/2008_20/index.html (дата звернення 22.03.2023).

13. Бусуйок Д. В. Правове регулювання обмежень прав на землю в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.06 / НАН України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. К., 2005. 20 с.

14. Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980). URL: http://sum.in.ua/s/obmezhuvaty (дата звернення 02.05.2023).

References

1. Kostyashkin, I.O. (2014). Sotsialna funktsiia vlasnosti na zemliu u pravovii doktryni [The social function of land ownership in legal doctrine]. University scientific notes, 1, 91-98. (in Ukrainian)

2. Nosik, V. V. (2012). Mezhi zdiisnennia prava vlasnosti na zemliu: teoriia i praktyka [Limits of land ownership: theory and practice]. Scholarly notes of the Tavrichesky National University named after YOU. Vernadsky. Series «Jurid. Science». (Vol. 25 (64)), 1, 141-150. (in Ukrainian)

3. Shulga M.V. (Ed.). (2004). Zemelne pravo Ukrainy [Land law of Ukraine: textbook]. Kyiv. Yurinkom Inter. (in Ukrainian)

4. Myronenko, I. V. (2012). Zmist ta mezhi zdiisnennia prava pryvatnoi vlasnosti na zemliu v Ukraini: monohrafiia [The content and limits of the exercise of the right to private ownership of land in Ukraine: a monograph]. Ivano-Frankivsk. Suprun V. P. (in Ukrainian).

5. Shulga, M.V. (Ed.). (2023). Zemelne pravo [Land law]. 3rd ed., add. and processing;. Kharkiv. Yurayt. (in Ukrainian)

6. Karakash, I. I. (2004). Pravo sobstvennosty na zemliu y pravo zemlepolzovanyia v Ukrayne [Land ownership and land use rights in Ukraine]. Kyiv. Ishtina (in Russian).

7. Busuyok, D.V. (2006). Obmezhennia prav na zemliu za zakonodavstvom Ukrainy: monohrafia [Limitation of rights to land under the legislation of Ukraine: monograph]. Kyiv. Law. Dumka. (in Ukrainian)

8. Totska, K. M. (2015). Limitation of the ownership right to a land plot: civil-law aspect: Ph.D. dissertation, National University named after V. N. Karazina. Kharkiv (in Ukrainian).

9. Krasnohor, O. V. (2011). Shchodo pryrody obtiazhen nerukhomoho maina [Regarding the nature of encumbrances of immovable property]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 1, 302-309. (in Ukrainian)

10. Bezsmertna, N. (2005). Obmezhennia ta obtiazhennia prava vlasnosti v zakonodavstvi Ukrainy [Restrictions and encumbrances of property rights in the legislation of Ukraine]. Pravo Ukrainy, 1, 103-105. (in Ukrainian)

11. Savchak (Peresolyak), V.V. (2011). Obtiazhennia prav na zemliu: stani doslidzhenosti ta neobkhidnist dodatkovoho normatyvnoho vrehuliuvannia [ Encumbrance of land rights: the state of research and the need for additional regulatory regulation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia Pravo, 16, 227-231. (in Ukrainian)

12. Myronenko, I.V. (2008). Vydy obmezhen prava vlasnosti na zemliu [Types of land ownership restrictions]. Aktualniproblemy vdoskonalennia chynnoho zakonodavstva Ukrainy,

20. Available at: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/apvchzu/2008_20/index.html (accessed 22 March 2023). (in Ukrainian)

13. Busuyok, D. V. (2005). Legal regulation of restrictions on land rights in Ukraine: Abstract of Ph.D. dissertation, National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of State and Law named after V. M. Koretsky. (in Ukrainian)

14. Dictionary of the Ukrainian language. Academic explanatory dictionary (1970-1980). Available at: http://sum.in.ua/s/obmezhuvaty (accessed 2 May 2023). (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru