Оцінка результативності та ефективності функціонування громад як передумова реконфігурації адміністративно-територіального устрою Донецької й Луганської областей після деокупації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа «Інститут економіко-правових досліджень

імені В.К. Мамутова Національної академії наук України», м. Київ, Україна

Оцінка результативності та ефективності функціонування громад як передумова реконфігурації адміністративно-територіального устрою Донецької й Луганської областей після деокупації

Інна Заблодська, д-р екон. наук, проф., директор Луганської філії

Руслан ГАЛГАШ, д-р екон. наук, проф., старший науковий співробітник

відділу проблем міжрегіонального співробітництва

Оксана РОМАХОВА, канд. екон. наук, доц., науковий співробітник

відділу проблем міжрегіонального співробітництва

ASSESSMENT OF THE PERFORMANCE AND EFFICIENCY OF THE FUNCTIONING OF THE COMMUNITIES AS A PREREQUISITE FOR THE RECONFIGURATION OF THE ADMINISTRATIVE AND TERRITORIAL STRUCTURE OF THE DONETSK AND LUHANSK REGIONS AFTER DE-OCCUPATION

The article emphasizes that the capacity of communities is a generalizing indicator of the performance and efficiency of their functioning. Assessment of communities' capacity can be carried out using many methods and indicators, including the government, which takes five indicators (criteria). In general, experts distinguish the following types of capacity of territorial communities: potential or estimated capacity; capacity in accordance with government decisions; real capacity. The conditions for the de-occupation of the Ukrainian Donbas to the borders of 1991 and the requirements of the state standards of social services, which ensure the implementation of social standards of quality of life, are determined. The results of the preliminary assessment of the capacity of the communities of Donetsk and Luhansk regions in the transition period after de-occupation are highlighted with the help of the proposed indicators: the number of people permanently residing on the territory of a capable territorial community, the number of students receiving education in general secondary education institutions located on the territory of the community and the share of the ablebodied population permanently residing on the territory of a capable territorial community. The age composition of the population in the East of Ukraine is taken into account. An optimistic, real and pessimistic scenario of reconfiguration and administrative-territorial structure of Donetsk and Luhansk regions at the level of communities and districts after de-occupation has been identified. The optimistic scenario is when more than 70 % of the population returns, most of which are of working age (over 70 %), the most realistic scenario is the return of about 50 % of the population (the share of the working-age population is from 70 to 30 %), and the pessimistic scenario is when less than 30 % of the population returns, among which less than 30 % are of working age. It is noted that after de-occupation during the transition period, it is expedient to join insolvent communities to neighbouring capable communities, and rayons with a small population should be enlarged or divided between neighbouring rayons. The pessimistic scenario envisages the implementation of a fundamentally new administrative-territorial division of territories at the level of communities and districts through depopulation.

Keywords: assessment, performance, efficiency, territorial community, capacity, administrative-territorial structure, reconfiguration.

Ключові слова: оцінка, результативність, ефективність, територіальна громада, спроможність, адміністративно-територіальний устрій, реконфігурація. громада донецька деокупація результативність

У статті наголошено, що спроможність громад -- це узагальнювальний показник результативності та ефективності їх функціонування. Оцінка спроможності громад може здійснюватися за допомогою багатьох методик і показників, серед яких і урядова, яка містить п'ять показників (критеріїв). Висвітлено результати попередньої оцінки спроможності громад Донецької й Луганської областей у перехідний період після де окупації за допомогою запропонованих показників: чисельність населення, що постійно проживає на території спроможної територіальної громади, чисельність учнів, які здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, розташованих на території громади, та частка працездатного населення, що постійно проживає на території спроможної територіальної громади. Визначено оптимістичний, реальний та песимістичний сценарій реконфігурації адміністративно-територіального устрою Донецької й Луганської областей на рівні громад та районів після деокупації.

Вступ

Важливим аспектом відновлення економічного потенціалу України у повоєнний час і забезпечення її територіального розвитку є створення передумов та вирішення практичних завдань щодо результативного та ефективного функціонування територіальних громад. На це впливає велика кількість чинників, що носять політико-правовий, соціальний, економічний, воєнний характер. Система управління органів місцевого самоврядування повинна бути здатною мобільно й ефективно реагувати на зміни, що відбуваються у громаді й державі, тобто результативно та ефективно функціонувати. Це особливо стосується громад Донецької та Луганської областей, які зараз або окуповані, або на цих територіях ведуться активні бойові дії. Попри те, що громади евакуювалися, проблематика результативності та ефективності їх функціонування залишається актуальною. Оскільки після деокупації українського Донбасу органи місцевого самоврядування мають повернутися в Донецьку й Луганську області та відроджувати життя людей у громадах і районах. Тому проведення оцінки результативності та ефективності життєдіяльності громад у повоєнний час має важливе значення для здійснення реконфігурації адміністративно-територіального устрою з урахуванням наслідків деокупації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематикою оцінювання результативності та ефективності функціонування громад займаються багато науковців, серед яких слід виокремити І. Вахович, М. Купиру, Г. Недопада, О. Стащук, Л. Мельника, М. Місюка, Б. Беца, О. Маліновську, А. Ревуцького та ін. [1--5]. Проте агрегованим показником результативності та ефективності функціонування громад є рівень їх спроможності. Відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214, спроможні громади -- це територіальні громади сіл, селищ, міст, які здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання публічних послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров'я соціального захисту, житлово-комунального господарства, з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Метою статті є висвітлення результатів оцінки результативності та ефективності (спроможності) громад Донецької й Луганської областей після деокупації, з метою реконфігурації адміністративно-територіального устрою.

Результати дослідження

Оцінка спроможності громад може здійснюватися за допомогою методичних рекомендацій, які були підготовлені робочою групою з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України. Цей аналіз базується на основі індикаторів потенціалу громади, з огляду на отримані з державного бюджету між- бюджетні трансферти, а також алгоритму розрахунку інтегрального індексу розвитку потенціалу територіальних громад [6].

Громадська організація «Центр спільних дій» також розробила методологію, щоб вимірювати та оцінювати фінансову спроможність громад обласних центрів України. Проведена оцінка дала змогу проаналізувати забезпеченість органів місцевого самоврядування (далі ОМС) фінансовими ресурсами для виконання своїх повноважень. Методологія показує, наскільки ефективним є функціонування ОМС щодо нарощування свого фінансового потенціалу з 2018 р. до дев'яти місяців 2021 р. [7].

Проведене вимірювання та оцінка фінансової спроможності впродовж 2018--2021 рр. (дев'ять місяців 2021 р. -- авт.) показали, що ефективність функціонування ОМС була низькою, зокрема у Краматорській та Сєвєродонецькій територіальних громадах (11 місце -- низький рівень фінансової спроможності) [8].

Загалом експерти виокремлюють такі види спроможності територіальних громад: 1) потенціальну чи розрахункову спроможність;

спроможність відповідно до рішень Кабінету Міністрів України; 3) реальну спроможність.

З огляду на те, що будь-яка методика оцінки спроможності територіальних громад недосконала, як зазначають експерти, використано саме урядову методику оцінки та критичні значення критеріїв (показників) (табл. 1).

Деокупація територій Донецької й Луганської областей, ймовірно, буде відбуватися військовим шляхом, тому:

* інфраструктура та більша частина територій громад (особливо вздовж лінії фронту та кордону з російською федерацією) і далі буде руйнуватися та мінуватися. Тобто повернення жителів громад додому буде залежати від площі, щільності та характеру замінування, масштабів руйнувань у містах і селищах. Державна служба України з надзвичайних ситуацій встановлюватиме «острови забруднення» та «розриви територій», проводитиме роботу з гуманітарного розмінування та визначатиме території, які будуть розміновуватися у першу чергу. З огляду на багатофакторність критерію площі громади, використовувати його для оцінки спроможності громад після деокупації буде неможливо принаймні у перехідний період;

індекс податкоспроможної бюджету спроможної територіальної громади, частка місцевих податків та зборів у доходах бюджету спроможної територіальної громади -- це критерії, які безпосередньо залежать від повернення суб'єктів господарювання (зокрема малого бізнесу) на терени громади та відновлення економічної діяльності, що теж потребує часу, а саме перші роки (перехідний період). Під час повернення «додому» після деокупації, ОМС на місці будуть визначатися, де буде адміністративний центр громади (який вцілів), які заклади освіти й культури, охорони здоров'я слід відновлювати, які об'єкти житлово-комунального господарства та іншої інфраструктури варто ремонтувати залежно від чисельності населення, що повернеться;

чисельність населення територіальної громади та чисельність учнів, що здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти, розташованих на території територіальної громади. Ці два критерії можна використовувати для попереднього оцінювання спроможності територіальних громад, оскільки саме повернення людей або знелюднення територій будуть встановлювати умови подальшої розбудови територіальних громад та їх спроможності.

Отже, до критеріїв (показників) попередньої оцінки рівня спроможності територіальних громад Донецької й Луганської областей після деокупації (перехідний період), пропонується віднести три (чисельність населення, що постійно проживає на території спроможної територіальної громади, чисельність учнів та частка працездатного населення) (табл. 2).

Частка працездатного населення в спроможній громаді визначалась з урахуванням вікового складу населення, який був притаманний Донецькій та Луганській областям станом на 01.01.2023 (табл. 3).

Таблиця 1. Критерії та показники оцінки рівня спроможності територіальних громад за урядовою методикою

Таблиця 2. Запропоновані критерії (показники) попередньої оцінки спроможності територіальних громад Донецької та Луганської областей після деокупації

Таблиця 3. Віковий склад населення станом на 01.01.2023, % [9]

Таблиця 4. Попередня оцінка спроможності територіальних громад Донецької області за допомогою запропонованих показників (критеріїв) після деокупації

Примітки: PSG -- потенційно спроможна громада; PNG -- потенційно неспроможна громада; NG -- неспроможна громада; ПС -- показник; н/д -- немає даних; * громади та райони, які окуповані з 2014 р.; 4 -- громади припинили своє існування.

За умов повернення людей «додому», ймовірно, що деякі громади зможуть залишитися спроможними без об'єднання, проте деякі необхідно буде об'єднати для підсилення їх спроможності з метою забезпечення повного переліку публічних послуг населенню. Такий підхід -- застосовування трьох показників (критеріїв) -- доречно використовувати і для оцінювання спроможності громад після деокупації' на територіях, окупованих з 2014 р., зважаючи на те, що важко передбачити чисельність та вікову структуру населення, яке там залишиться та зможе працювати, види економічної діяльності, які можна буде відновити у перші роки після деокупації.

Через активні бойові дії (відповідно до аналітичних даних Київської школи економіки), соціально-економічну інфраструктуру суттєво зруйновано або взагалі знищено в деяких територіальних громадах Луганської і Донецької областях. Загальна оцінка прямих втрат у лютому 2023 р. в Донецькій області становила

млрд дол. США, у Луганській області --

млрд дол. США [10]. Найбільше постраждали такі громади в Луганській області: Кремінська, Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжанська, Попаснянська, Коломийчиська, Гірська. У Донецькій області суттєво постраждали такі громади: Бахмутська, Соледарська, Сівєрська, Волновахська, Вугледарська, Свя- тогірська, Марийська, Маріупольська, Часо- вярська, Авдіївська тощо. Відповідно до інформації щодо руйнування інфраструктури цих громад, можливо, саме ці громади потребуватимуть реконфігурації -- об'єднання з сусідніми громадами, задля відновлення своєї спроможності після деокупації протягом перших років через знищення (руйнування) соціально-економічної інфраструктури.

Оскільки не всі жителі громад повернуться через зруйновані (пошкоджені) будинки та домівки, чисельність населення громад та учнів також зменшиться, зокрема і там, де вона була критично малою до війни. Тобто ці громади також потребуватимуть реконфігурації -- об'єднання з сусідніми громадами, задля підвищення їх спроможності.

Для моделювання реконфігурації адміністративно-територіального устрою Донецької і Луганської областей після війни за умов деокупації територій до кордонів зразка 1991 р. проведено попередню оцінку спроможності громад за допомогою запропонованих показників (критеріїв).

У табл. 4 проведено попередню оцінку спроможності територіальних громад Донецької області за допомогою запропонованих показників (критеріїв) після деокупації.

Для надання публічних послуг у сфері освіти, культури, охорони здоров'я соціального захисту, житлово-комунального господарства в кожній громаді мають працювати відповідні фахівці, кількість яких залежить від численності населення в громаді. Також мають працювати правоохоронці, виробники або продавці товарів першої необхідності, аптеки, банківські відділення, пошта, зв'язок, транспорт, фахівців з розмінування, відновлення інфраструктури тощо (див. розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2023 № 221-р «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік»).

Органи місцевого самоврядування та держава мають забезпечувати державні соціальні стандарти й державні соціальні гарантії, тобто соціальні стандарти якості життя, тому у розрахунках передбачено мінімальну численність працездатного населення в громаді -- 2100 осіб (70 % від 3000 осіб), яке буде це забезпечувати.

Якщо, відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 р., Міністерством соціальної політики України буде здійснено перегляд та оновлення державних стандартів соціальних послуг, визначення змісту, обсягу, умов та порядку надання соціальних послуг, то численність працездатного населення в громаді, яке забезпечує реалізацію соціальних стандартів якості життя, можна буде знизити.

Відповідно до завдання в оперативній цілі 3.1. (Забезпечення стійкості та ефективності публічного управління відповідно до безпеко- вих, демографічних та економічних викликів) актуалізованої Державної стратегії регіонального розвитку на 2021--2027 рр., прораховано сценарії зменшення чисельності населення та відповідно частки населення працездатного віку після деокупації.

Оптимістичний сценарій -- це той варіант, коли повернеться понад 70 % населення, більшість з якого працездатного віку (понад 70 %), найреальніший сценарій -- повернення приблизно 50 % населення (частка населення працездатного віку становить від 70 до 30 %), і песимістичний сценарій -- коли повернеться менше ніж 30 % населення, серед якого працездатний вік мають менше 30 %. Велика ймовірність, що після деокупації територій, окупованих з 2014 р., відбудеться зменшення чисельності населення через втечу проросійсь- ко налаштованих людей до російської федерації. Оптимістичний сценарій передбачає звільнення всіх територій Донецької і Луганської областей і припинення воєнних дій, песимістичний сценарій передбачає вихід Збройних сил України на кордони України зразка 1991 р., проте воєнні дії не припиняться.

Результати реконфігурації адміністративно- територіального устрою Донецької і Луганської областей до та після війни подано в табл. 5.

Отже, якщо враховувати можливі сценарії закінчення війни, наслідки деокупації Донецької і Луганської областей, адміністративно-територіальний устрій може бути представлений 81 громадами та 14 районами (оптимістичний сценарій). Неспроможні громади мають приєднатися до сусідніх -- спроможних громад.

Райони, які мають малу чисельність населення, можуть бути укрупнені шляхом об'єднання з сусідніми районами за умов законодавчого визначення порядку врегулювання окремих питань адміністративно-територіального устрою, порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни межі населених пунктів, районів, віднесення до різних категорій, найменування та перейменування (завдання 3.17 актуалізованої Державної стратегії регіонального розвитку на 2021--2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695).

Проте може реалізуватися песимістичний сценарій, за якого виникатимуть території, настільки знелюднені, що там не буде можливості утворити спроможну громаду. За цих обставин для таких територій потрібно буде ухвалити рішення про іншу модель управління на перехідний період, поки не відновиться населення на територіях. Під час планування змін на субрегіональному рівні після деокупації виникне необхідність корекції меж районів з урахуванням нових обставин і глибшого аналізу параметрів кожного із них. Одна із основних причин такого перегляду в тому, що 2020 р. вони проектувалися, спираючись на присутню на той час лінію розмежування, яка відділяла окуповані території. Відповідно не було можливості провести дослідження та консультації на таких територіях. Після деокупації Донецької та Луганської областей може виникнути потреба у перегляді їх адміністративно-територіального поділу як на рівні громад, так і на рівні районів.

Таблиця 5. Моделювання адміністративно-територіального устрою Донецької та Луганської областей до та після війни (варіант станом на 01.11.2023)

Висновки

Для моделювання реконфігурації адміністративно-територіального устрою Донецької та Луганської областей після війни, за умов деокупації територій до кордонів зразка 1991 р., попередньою проведено оцінку спроможності громад за допомогою запропонованих показників (критеріїв) за сценаріями: оптимістичний сценарій -- це той, коли відновиться понад 70 % населення, більшість з якого працездатного віку, найреальніший сценарій -- відновиться приблизно 50 % населення (частка населення працездатного віку становить від 70 до 30 %), і песимістичний сценарій -- відновиться менше ніж 30 % населення. Оптимістичний сценарій деокупації також передбачає звільнення всіх територій Донецької та Луганської областей і припинення воєнних дій, а песимістичний сценарій передбачає вихід Збройних сил України на кордони України зразка 1991 р., проте воєнні дії не припиняться.

Побудована модель адміністративно-територіального устрою Донецької та Луганської областей після деокупації може бути представлена 81 громадами та 14 районами (оптимістичний сценарій). Окремі неспроможні громади доцільно приєднати до сусідніх спроможних громад. Райони, які мають малу чисельність населення, мають бути укрупнені або розділені між сусідніми районами, водночас проектування їх меж не повинно опиратися на лінію розмежування, яка відділяла тимчасово окуповані території. Песимістичний сценарій передбачає наявність 54 громад та 10 районів або здійснення принципово нового адміністративно-територіального поділу територій на рівні громад і районів через знелюднення.

Перспективи подальших досліджень

Підсумовуючи висновки, пропозиції та рекомендації, доцільно врахувати, що війна продовжується і її наслідки важко спрогнозувати. Залежно від різних сценаріїв завершення та руйнівних наслідків, пропозиції щодо реконфігурації адміністративно-територіального устрою на рівні громад та районів можуть коригуватися порівняно з тими, що підготовлені в період дослідження. Було б доцільним запровадити на державному рівні моніторинг ситуації та змін з відповідними індикаторами результативності та ефективності функціонування громад, що матимуть значення в процесі розроблення проектів нормативно-правових актів, які мають бути ухвалені з питань реконфігурації адміністративно-територіального устрою Донецької та Луганської областей.

Список літератури

Вахович І.М., Купира М.І., Недопад Г.В. Забезпечення бюджетної ефективності територій: теоретико-при- кладний концепт. Socio-Economic Relations in the Digital Society. 2022. № 2 (44), С. 40--46 с. https://doi. org/10.55643/ser.2.44.2022.457

Стащук О. Бюджетна ефективність територій в умовах децентралізації. Економічний часопис Волинського національного університету імені Лесі Українки. 2021. № 1. С. 98--104. https://doi.org/10.29038/2786-4618- 2021-01-98-104

Мельник Л.А. Теоретичні засади формування спроможності територіальних громад в Україні. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 9. https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.9.54

Місюк М.В., Бец Б.Б. Методичний підхід до оцінки ефективності використання ресурсів об'єднаних територіальних громад. Інноваційна економіка. 2019. № 3--4 (79). С. 100--107.

Маліновська О.Я. Ревуцький А.І. Теоретичні основи ефективності функціонування органів місцевого самоврядування. Збалансоване природокористування. 2022. № 3. С. 70--77. https://doi.org/10.33730/2310- 4678.3.2022.266561

Методика оцінювання спроможності громад, розроблена Мінрегіоном, потребує доопрацювання -- АМУ. Місцеві фінанси. Червень, 2021. URL: https://www.auc.org.ua/novyna/metodyka-ocinyuvannya-spromozhnosti- gromad-rozroblena-minregionom-potrebuye-doopracyuvannya (дата звернення: 01.11.2023).

Методичні рекомендації щодо оцінки рівня фінансової спроможності територіальних громад. Проєкт. Децентралізація. URL: https://decentralization.ua/news/14022 (дата звернення: 01.11.2023).

Методологія вимірювання фінансової спроможності територіальних громад обласних центрів України протягом 2018--2021 (9 місяців) років. Центр спільних дій. 09.12.2021. URL: ttps://centreua.org/mistsevi-byudzhety/ metodologiya-vymiryuvannya-finansovoyi-spromozhnosti-terytorialnyh-gromad-oblasnyh-tsentriv-ukrayiny- protyagom-2018-2021-9-misyatsiv-rokiv/ (дата звернення: 01.11.2023).

Вікова структура населення України. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Вікова_структура_населення_ України (дата звернення: 01.11.2023).

Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення. Київська школа економіки. Березень, 2023. URL: https://kse.ua/ wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report-1.pdf (дата звернення: 01.11.2023).

References

Vakhovych I.M., Kupyra M.I., Nedopad H.V Zabezpechennia biudzhetnoi efektyvnosti terytorii: teoretyko-prykladnyi kontsept. Socio-Economic Relations in the Digital Society. 2022. No. 2 (44), P. 40-46. https://doi.org/10.55643/ ser.2.44.2022.457 [in Ukrainian].

Stashchuk O. Biudzhetna efektyvnist terytorii v umovakh detsentralizatsii. Ekonomichnyi chasopys Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. 2021. No. 1. P. 98-104. https://doi.org/10.29038/2786-4618-2021- 01-98-104 [in Ukrainian].

Melnyk L.A. Teoretychni zasady formuvannia spromozhnosti terytorialnykh hromad v Ukraini. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 2020. No. 9. https://doi.org/10.32702/2307-2156-2020.9.54 [in Ukrainian].

Misiuk M.V, Bets B.B. Metodychnyi pidkhid do otsinky efektyvnosti vykorystannia resursiv obiednanykh terytorialnykh hromad. Innovatsiina ekonomika. 2019. No. 3-4 (79). P. 100-107 [in Ukrainian].

Malinovska O.Ia.. Revutskyi A.I. Teoretychni osnovy efektyvnosti funktsionuvannia orhaniv mistsevoho samovriaduvannia. Zbalansovane pryrodokorystuvannia. 2022. No. 3. P. 70-77. https://doi.org/10.33730/2310- 4678.3.2022.266561 [in Ukrainian].

Metodyka otsiniuvannia spromozhnosti hromad, rozroblena Minrehionom, potrebuie doopratsiuvannia -- AMU. Mistsevifinansy. Cherven, 2021. URL: https://www.auc.org.ua/novyna/metodyka-ocinyuvannya-spromozhnosti- gromad-rozroblena-minregionom-potrebuye-doopracyuvannya [in Ukrainian].

Metodychni rekomendatsii shchodo otsinky rivnia finansovoi spromozhnosti terytorialnykh hromad. Proiekt. Detsentralizatsiia. URL: https://decentralization.ua/news/14022 [in Ukrainian].

Metodolohiia vymiriuvannia finansovoi spromozhnosti terytorialnykh hromad oblasnykh tsentriv Ukrainy protiahom 2018-2021 (9 misiatsiv) rokiv. Tsentr spilnykh dii. 09.12.2021. URL: ttps://centreua.org/mistsevi-byudzhety/ metodologiya-vymiryuvannya-finansovoyi-spromozhnosti-terytorialnyh-gromad-oblasnyh-tsentriv-ukrayiny- protyagom-2018-2021-9-misyatsiv-rokiv/ [in Ukrainian].

Vikova struktura naselennia Ukrainy. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Vikova_struktura_naselennia_Ukrainy [in Ukrainian].

Zvit pro priami zbytky infrastruktury vid ruinuvan vnaslidok viiskovoi ahresii rosii proty Ukrainy za rik vid pochatku povnomasshtabnoho vtorhnennia. Kyivska shkola ekonomiky. Berezen, 2023. URL: https://kse.ua/wp-content/ uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report-1.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/