Міжгалузеві стандарти застосування адміністративної відповідальність у сфері містобудування

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Львівський національний університет природокористування

Факультет управління, економіки та права

Кафедра права

Міжгалузеві стандарти застосування адміністративної відповідальність у сфері містобудування

Бережницька Г.І., к.е.н., доцент

Руданецька О.С., к.ю.н., доцент

Анотація

Юридична відповідальність у сфері містобудування історично встановлювалась у межах загальних норм, без визначення відносин у сфері містобудування як окремого об'єкта відповідних порушень. Втім, практично в усі часи спостерігалась тенденція до виділення окремих груп відносин у самостійний об'єкт. Тут потрібно сказати про переважно адміністративну відповідальність у сфері будівництва як таку, що має свій особливий об'єкт, у чому вбачаються наслідки радянського регулювання цього суспільного інституту. Адміністративна відповідальність у сфері будівництва має місце у разі порушення вимог адміністративного та містобудівного законодавства. Відповідно, об'єктом адміністративного правопорушення у сфері будівництва виступають суспільні відносини, регульовані і адміністративним, і містобудівним законодавством. Така типізація адміністративних правопорушень щодо об'єкта посягання є правильною, оскільки дає змогу виявити особливості цього елемента складу правопорушення та вирішити питання про застосовність певних норм до регулювання відповідних суспільних відносин.

Проте ринкові відносини в цій сфері зумовлюють необхідність застосування більш жорстких засобів забезпечення законності з огляду на численні порушення в цій сфері, зокрема шляхом криміналізації окремих діянь. При цьому до містобудівних, а в новому трактуванні і стратегічних відносин, варто зараховувати також земельне, лісове, водне законодавство, законодавство про природні території, що особливо охороняються, про охорону навколишнього природного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини (пам'ятників історії та культури), а також інше законодавство України, якщо ці відносини не врегульовані законодавством про містобудівну діяльність. Зроблено висновок, що адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності є лише невеликою частиною загального обсягу «містобудівної» складової в КУпАП.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, містобудування, незаконне будівництво, містобудівна діяльність, будівельні норми, державні стандарти, Містобудівний кодекс, КУпАП.

Annotation

Legal responsibility in the field of urban planning has historically been established within general norms, without defining relations in the field of urban planning as a separate object of relevant violations. However, almost at all times, there was a tendency to isolate separate groups of relationships into an independent object. Here it is necessary to say mainly about administrative responsibility in the field of construction as such, which has its own special object, in which the consequences of the Soviet regulation of this social institution can be seen. Administrative responsibility in the field of construction occurs in case of violation of the requirements of administrative and urban planning legislation. Accordingly, the object of an administrative offense in the field of construction is social relations regulated by both administrative and urban planning legislation. Such typification of administrative offenses in relation to the object of the offense is correct, as it makes it possible to identify the peculiarities of this element of the composition of the offense and to resolve the issue of the applicability of certain norms to the regulation of relevant social relations.

However, market relations in this area make it necessary to apply stricter means of ensuring legality in view of numerous violations in this area, in particular by criminalizing certain acts. At the same time, land, forest, water legislation, legislation on specially protected natural territories, environmental protection and the protection of cultural heritage objects (historical monuments and culture), as well as other legislation of Ukraine, if these relations are not regulated by legislation on urban planning activities. It was concluded that administrative responsibility for violations of legislation in the field of urban planning activity is only a small part of the total volume of the "urban planning" component in the CUAO.

Key words: administrative responsibility, town planning, illegal construction, town planning activity, building regulations, state standards, Town Planning Code, CUAO.

Вступ

Містобудівна діяльність - важливий напрям у розвитку сучасної України. Вона охоплює складний комплекс суспільно-економічних, будівельно-технічних, архітектурно-мистецьких, санітарно-гігієнічних та інших проблем. Сфера містобудівної діяльності є однією з ключових у народному господарстві. Від неї залежить рівень добробуту громадян-споживачів, інвесторів- забудовників та держави в цілому. Сьогодні законодавство у сфері містобудування є предметом комплексної реформи, метою якої є запровадження концептуально нової прогресивної моделі державного управління у сфері містобудівної діяльності [1].

Містобудування та архітектура - це ті сфери життєдіяльності, які торкаються віх, адже у будівництві міста беруть участь не тільки органи влади, а й громадяни, серед них юридичні особи, індивідуальні підприємці (ФОПи), мешканці села, селища, міста. Форми містобудівної діяльності мають особливе значення для розуміння її сутності. До них варто зарахувати територіальне планування, містобудівне зонування, планування, архітектурно-будівельне проектування, будівництво, капітальний ремонт, процес реконструкції та експлуатації тощо. У сукупності зазначені форми містобудування сприяють створенню сприятливих умов проживання населення України, скорочення шкідливого впливу господарської діяльності на довкілля. Крім того, правомірна та послідовна реалізація форм містобудівної діяльності дозволяє говорити про сталий розвиток територій, яким слід вважати забезпечення безпеки та сприятливих умов життєдіяльності людини, підтримання охорони та раціонального використання природних ресурсів, обмеження негативних впливів від містобудівної діяльності.

Виходячи зі змісту основних понять, наведених у проекті Містобудівного кодексу України [2], можна стверджувати, що законодавець забезпечив баланс між можливостями містобудування та безпекою навколишнього середовища, проте будь-які відступи від закріплених форм містобудівної діяльності призводять до порушень чинного законодавства.

Станом на сьогодні серйозною проблемою в Україні є самовільне будівництво. Суди переповнені позовними заявами про знесення самовільних будівель. Неузаконене будівництво призводить до серйозних юридичних та фінансових наслідків. Органи влади можуть накладати штрафи, вимагати знесення неузаконених об'єктів, скасовувати власницькі права та порушувати правовий статус власників. Крім того, це може спричинити конфлікти зі сусідами та призвести до погіршення якості життя в цьому регіоні. Тому процедура є важливою, забезпечуючи безпеку та збереження прав власності [3]. Задля забезпечення умов для належного функціонування та розвитку цієї сфери, зокрема упорядкування та спрямування в потрібне русло суспільних відносин, що виникають під час містобудування, відповідних змін має зазнати і законодавство, яким регулюються питання відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Дерегулюючи суспільні відносини у сфері містобудування, держава повинна одночасно подбати і про забезпечення гарантій прав та законних інтересів всіх учасників процесів, забезпечення законності та незворотності настання відповідальності для порушників встановлених Законом норм і правил. Окрім того, встановлені чинним законодавством розміри штрафів на сьогодні є несумірними з масштабами можливої шкоди внаслідок вчинення протиправних дій, тому вони потребують перегляду і збільшення. Крім того, на практиці довести вину, наприклад, сертифікованих осіб майже неможливо, що пояснюється недосконалістю чинного законодавства [1].

Зараз містобудівне законодавство містить чимало прогалин. Наприклад, під час підготовки генерального плану обов'язково проводяться громадські обговорення чи публічні слухання, протокол яких, висновок про результати їх проведення є обов'язковим додатком до проекту генерального плану. Законодавство, втім, не передбачає того, що результати публічних слухань обов'язково мають бути враховані під час затвердження генеральних планів. Можливо, законодавцю варто було б переглянути цю норму і зробити облік результатів публічних слухань обов'язковим під час затвердження генеральних планів, оскільки містобудівна діяльність має здійснюватись на підставі потреб мешканців населеного пункту, виходячи з їхніх інтересів, їхня думка в разі незгоди має вважатися вагомою підставою для внесення змін до проекту генерального плану.

Отже, ми бачимо, що сучасне містобудівне законодавство містить низку істотних недоліків, що вимагають термінового їх усунення, зокрема це стосується збільшення відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), збільшення штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Тому вкрай важливо, щоб містобудівне регулювання здійснювалось у межах чинного законодавства, з урахуванням особливостей розвитку міст та інтересів громадян.

Ступінь наукової розробки. Питання адміністративно-правової природи відповідальності у сфері містобудування є предметом дослідження в наукових працях багатьох вітчизняних учених, таких як В. Авер'янов, О. Андрійко, Ю. Битяк, Т. Гуржій, П. Діхтієвський, В. Колпаков, Т.О. Коломоєць, Е. Кубко, О.В. Кузьменко, Ю. Левенець, Ю.О. Легеза, Д. Лук'янець, А. Матвійчук, О. Марченко, І. Миронець, К. Пивоваров, та ін.

Метою статті є аналіз адміністративної відповідальності та застосування міжгалузевих стандартів її застосування до порушників чинного законодавства у сфері містобудування.

Результати

адміністративний відповідальність земельний екологічний містобудування

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України [4], Цивільним [5], Господарським [6] і Земельним [7] кодексами України, законами України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» [8], «Про Генеральну схему планування території України» [9], «Про основи містобудування» [10], «Про архітектурну діяльність» [11], «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» [12], «Про землеустрій» [13], іншими нормативно-правовими актами.

Складовою частиною системи правового регулювання містобудівної сфери є Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94- ВР, який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності [8]. Відповідно до ст. 1 цього Закону правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами [8].

Стаття 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» закріплює перелік дій, вчинення яких визнається правопорушенням у сфері містобудівної діяльності. Це, зокрема, передача замовникові проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання; надання недостовірних чи необґрунтованих висновків за результатами перевірок дотримання містобудівного законодавства тощо [8].

У цій же статті описано суб'єкти, які притягуються до відповідальності у разі порушення зазначених законодавчих вимог (проектна / експертна організація; замовники будівництва об'єктів або суб'єкти, що виконують функції замовника та підрядника одночасно; суб'єкти містобудування, що залучаються органами державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірок тощо). Однак Закон «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність лише юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не поширюючи свою дію на фізичних осіб. Відповідальність фізичних осіб за правопорушення у сфері містобудівної діяльності регламентовано статтями 96, 96-1, 188-42 КУпАП [14]. Це, зокрема, такі незаконні дії, як: експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів відповідного класу наслідків; незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно з вимогами законодавства; порушення строків надання замовникові містобудівних умов та обмежень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки; невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Також згідно із Законом України «Про надання будівельної продукції на ринку» суб'єкти господарювання, які виготовляють будівельну продукцію, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання на ринок будівельної продукції, яка не відповідає вимогам цього Закону, - у розмірі ста двадцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб (ст. 46) [15].

У Концепції публічного управління у сфері містобудівної діяльності на 2019-2030 роки наводяться такі напрями забезпечення законності, що стосуються і притягнення до юридичної відповідальності: впровадження ефективних засобів громадського контролю щодо діяльності суб'єктів публічної влади в цій сфері; вдосконалення засобів відшкодування шкоди власниками земель, завданої внаслідок обмежень права її використання; забезпечення права скаржника бути присутнім під час проведення перевірки, якщо вона розпочата за його заявою; запровадження юридичної відповідальності за недотримання гарантій участі громадськості в ухваленні рішень у сфері містобудування тощо [16].

Водночас варто зазначити, що будівельна діяльність нерозривно пов'язана із земельними правовідносинами, а саме з виділенням земельної ділянки під будівництво. У Земельному кодексі України вказано, що приступати до використання земельної ділянки без документів, що засвідчують право на нього (а також без державної реєстрації і встановлення меж земельної ділянки в натурі) забороняється [7]. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена в Кодексі про адміністративні правопорушення [14]. Відповідно, контроль у сфері подібних земельних правовідносин здійснює Державне агентство земельних ресурсів України [17, с. 74].

Також в КУпАП є багато складів, що передбачають адміністративну відповідальність за порушення земельних та екологічних вимог у сфері містобудування. Саме тому ми солідарні із вченими, які акцентують на тому, що порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва є збірним адміністративним правопорушенням, а його склад зумовлений порушенням заборон, вимог, приписів багатьох нормативно-правових актів [18, с. 4].

Висновки

Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері будівництва розосереджена у різних розділах та передбачено в багатьох статтях КУпАП, що пояснюється складністю та багатоаспектністю об'єкта правопорушень, причинно-наслідковими зв'язками будівельних правовідносин із земельними. У процесі будівництва виникають різні за своєю юридичною природою суспільні відносини. Саме тому залежно від родового об'єкта та з урахуванням предмета протиправного діяння можна говорити про еколого-адміністративні (зокрема, земельно-адміністративні) та інші правопорушення. Отже, навіть такий побіжний огляд показує, що адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності із земельною та екологічною складовою є лише невеликою частиною від загального обсягу «містобудівних» складів КУпАП. З огляду на це, важливо вказати на міжгалузеву природу відносин адміністративної відповідальності за порушення законодавства щодо містобудівної діяльності.

Список використаних джерел

1. Пояснювальна записка до проекту Закону України від 31.08.2021 №5877 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності». Ліга.Закон.

2. Проект Містобудівного кодексу України від 29.09.2009 №5181. Ліга.Закон.

3. Узаконення самовільного будівництва у 2023 році. 0352. Сайт міста Тернополя. 2023. 26 верес.

4. Конституція України: Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР. База даних «Законодавство України» / ВР України.

5. Цивільний кодекс України: Закон від 16.01.2003 №435-IV. База даних «Законодавство України» / ВР України.

6. Господарський кодекс України: Закон від 16.01.2003 №436-IV. База даних «Законодавство України» / ВР України.

7. Земельний кодекс України: Закон від 25.10.2001 №2768-III. База даних «Законодавство України» / ВР України.

8. Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності : Закон України від 14.10.1994 №208/94-ВР. База даних «Законодавство України» / ВР України.

9. Про Генеральну схему планування території України: Закон України від 07.02.2002 №3059-III. База даних «Законодавство України» / ВР України.

10. Про основи містобудування: Закон України від 16.11.1992 №2780-XII. База даних «Законодавство України» / ВР України.

11. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20.05.1999 №687-XIV. База даних «Законодавство України» / ВР України.

12. Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: Закон України від 22.12.2006 №525-V. База даних «Законодавство України» / ВР України.

13. Про землеустрій: Закон України від 22.05.2003 №858-IV. База даних «Законодавство України» / ВР України.

14. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон від 07.12.1984 №8073-X. База даних «Законодавство України» / ВР України.

15. Про надання будівельної продукції на ринку: Закон України від 02.09.2020 №850-IX. База даних «Законодавство України» / ВР України.

16. Концепція публічного управління у сфері містобудівної діяльності: збірник аналітичних матеріалів. Київ, 2019. 369 с.

17. Стародубцев А. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері містобудування. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Сер. «Право». 2014. Вип. 18.

18. Марченко О.Л. Адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва в Україні: дис. д-ра філософії: 081 / Нац. акад. внутр. справ. Київ, 2022. 211 с.

Размещено на Allbest.Ru