Нові інформаційні технології в публічному управлінні: проблеми та перспективи

Рівненський державний гуманітарний університет

Поліщук О.Ю.

За останні роки інформаційні технології вплинули на всі аспекти сучасного життя, і сфера публічного управління не стала винятком. В результаті цифровізації державне управління зазнало значних перетворень. З одного боку, нові технології та цифрова трансформація покликані удосконалити механізм публічного управління шляхом впровадження нових комунікаційних форм взаємодії між громадянами та урядом з метою поліпшення ефективності та доступності державних послуг. З іншого боку, цифрова трансформація в державному секторі породжує ряд проблем (несанкціонований доступ до конфіденційної інформації, використання персональних даних, блокування роботи органів публічної влади, інформаційне шпигунство, інші види кіберзлочинності), які необхідно вирішувати для забезпечення успішного розвитку цифрової трансформації в державному управлінні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні та прикладні аспекти використання і впровадження сучасних інформаційних технологій в сферу публічного управління досліджували різні вітчизняні науковці, зокрема: Берна- зюк О. [1], Герасимюк Л.С., Тарасюк Л.М. [2], Іванюк О.В., Довженко В.А., Кравець І.В. [3], Семенченко А.І. [4]. Однак, незважаючи на значимість і цінність проведених досліджень, фрагментарність та суперечності в питаннях забезпечення ефективної цифрової трансформації системи публічного управління потребують подальших досліджень.

Постановка завдання

Метою статті є аналіз нових інформаційних технологій та визначення перспектив їх застосування в сфері публічного управління.

Виклад основного матеріалу

З кожним роком повсякденне життя громадян стає дедалі все більш “цифровим”, що передбачає високий рівень очікувань від діяльності органів влади, зокрема розвитку сучасних електронних форм взаємодії, прозорості та відкритості діяльності, залучення громадян до прийняття управлінських рішень. Розвиток та поширення сучасних інформаційно- комунікаційних технологій створює нові можливості для забезпечення взаємодії та співпраці органів влади, громадян і бізнесу, високоякісного обслуговування фізичних та юридичних осіб державою, в тому числі залучення громадян до проектування електронних послуг та отримання якісного зворотного зв'язку [5].

Завдяки новій ері цифрових технологій, уряди та органи влади мають великий потенціал для забезпечення ефективності та прозорості в публічному управлінні. Нові інформаційні технології дозволяють спростити процеси надання послуг громадянам (знижуючи бюрократичні бар'єри і полегшуючи доступ до необхідної інформації), створити реальний громадський контроль, забезпечити права людини та громадянина, зміцнити довіру громадян і бізнесу до влади, організувати стабільну взаємодію між урядом та суспільством.

Процес трансформації системи державного управління почався з удосконалення способу взаємодії органів влади з суспільством. Головною метою було спростити комунікаційний процес та зробити його доступним для всіх. Результатом оптимізації внутрішніх та зовнішніх функцій системи публічного управління, підвищення ефективності і транспарентності влади стало впровадження електронного урядування.

Україна почала впроваджувати елементи електронного урядування ще в 2003 р. через інформаційну систему «Електронний уряд» та ряд нормативних актів, однак суттєвих кроків так і не було здійснено.

20 вересня 2017 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 649-р було схвалено Концепцію розвитку електронного урядування в Україні [5], реалізація якої дозволить підвищити ефективність роботи органів державної влади, покращити якість надання публічних послуг фізичним та юридичним особам, забезпечити необхідну мобільність і конкурентоспроможність громадян та суб'єктів господарювання, мінімізувати корупцію тощо.

Електронне урядування передбачає використання електронних засобів комунікації та інформаційних технологій для забезпечення зв'язку між урядом і суспільством при виконанні адміністративних процедур. Це спрощує процес взаємодії, забезпечує швидкий доступ до інформації та послуг, зменшує бюрократію, корупцію та витрати, дозволяє швидко реагувати на потреби громадян. Завдяки електронному урядуванню можна обмінюватись документами між органами влади та громадянами, зменшуючи час та витрати на обробку та пересилання паперових документів. За допомогою онлайн-платформ та електронних сервісів, громадяни можуть звертатись до органів державної влади і місцевого самоврядування зі своїми пропозиціями, скаргами та запитами. Бізнес-портали дозволяють підприємствам швидко та зручно взаємодіяти з органами влади, отримувати необхідну інформацію та проводити реєстраційні процедури. Виділяють чотири форми взаємодії електронного урядування:

- G2G («уряд-уряд») (“government to government”) - сектор електронної взаємодії між органами влади;

- G2B («уряд - бізнес») (“government to business”) - сектор електронної взаємодії між органами публічної влади та суб'єктами господарювання;

- G2C («уряд - громадяни») (“government to citizens”) - сектор електронної взаємодії між органами публічної влади та громадянами;

- G2E («уряд - службовці») (“government to employees”) - сектор автоматизації процесів співпраці урядової системи зі службовцями, чиновниками, консультантами на місцях [6, с. 10-15].

Можна виділити наступні переваги впровадження електронного урядування:

- зручність, доступність та підвищення ефективності надання публічних послуг, можливість їх цілодобового отримання у будь-який час та з будь-якого місця, використовуючи комп'ютер або мобільний телефон з доступом до Інтернету;

- економія матеріальних, трудових та фінансових ресурсів за рахунок скорочення штату працівників, звільнення приміщень, а, отже, сплати заробітної плати, оплати комунальних послуг тощо;

- зростання рівня демократизації суспільства шляхом надання можливості громадянам та громадським організаціям спілкуватися та взаємодіяти з урядовими органами через електронні канали зв'язку, безпосередньо брати участь у процесах підготовки проектів рішень;

- економія часу та зусиль, які б довелося витратити громадянам на відвідування офісів та стояння у чергах для отримання необхідної інформації або послуги;

- створення сприятливих рівноцінних умов для розвитку бізнесу, зменшення рівня корупції та простору для зловживання владою, оскільки усі операції записуються і відстежуються електронними системами.

Таким чином, електронне урядування дозволило покращити доступ до державних послуг, підвищити ефективність та зручність взаємодії з урядовими органами. Проте, як будь-яка система, електронне урядування має ряд недоліків:

- кібератаки і порушення безпеки даних, внаслідок чого може блокуватися робота органів публічного управління, матимуть місце витоки інформації, яка містить державну таємницю або інші конфіденційні дані;

- несанкціоноване використання інформації, насамперед персональних даних громадян, що зберігаються в інформаційних ресурсах і базах даних органів публічного управління, тобто виникнення загрози порушення прав та інтересів громадян і суб'єктів господарювання;

- втрата робочих місць через впровадження інформаційних технологій та автоматизацію процесів, яка супроводжує електронне урядування;

- цифрова дискримінація, оскільки не всі громадяни мають достатні навички або ресурси, щоб ефективно користуватись електронними послугами;

- поширення недостовірної інформації та фей- кових відомостей в Інтернеті, що може спричинити недовіру громадян до електронного урядування та органів державної влади.

З огляду на швидкий розвиток цифрових технологій, збільшення обсягу і складності даних, виникає необхідність у пошуку нових підходів до управління даними, які б змогли забезпечити контроль над особистими даними та гарантувати ефективний захист від несанкціонованому доступу. Використання блокчейну може сприяти покращенню ефективності, прозорості та довіри в публічному секторі, а також надати громадянам більший контроль над їхніми особистими даними [7].

Застосування блокчейн технології у публічному управлінні має потенціал трансформувати традиційні процеси та забезпечити більш прозору, безпечну та ефективну систему. Одним з ключових аспектів блокчейну є децентралізована природа, що означає відсутність центрального органу контролю. Це сприяє зменшенню корупції та можливості втручання влади, оскільки всі транзакції та операції зберігаються у розподіленій мережі.

Блокчейн - це система збору та управління даними, структурована в блоки, які містять тран- закції, пов'язані між собою таким чином, що кожна транзакція, ініційована в мережі, повинна перевірятися самою мережею шляхом аналізу кожного блоку. Іншими словами, блокчейн працює як своєрідний загальний публічний реєстр, який зберігає активи і транзакції в одноранговій мережі [8].

Блокчейн є інноваційною технологією, що пропонує децентралізованість, безпеку і надійність для зберігання даних та виконання операцій в онлайн-середовищі. Вона базується на розподіленій системі, де дані зберігаються у блоках, які слідують один за одним і утворюють ланцюжок блоків. Кожен блок містить інформацію про попередній блок, що забезпечує недоторканість та надійність даних.

Вперше технологію блокчейн почали використовувати при реалізації криптовалют (Bitcoin та Ethereum) для реєстрації та підтвердження транзакцій з цифровими активами без посередництва банків чи інших фінансових установ. Сьогодні блокчейн використовується не лише у фінансовій сфері, завдяки прозорому та безпечному принципу роботи, перспективи застосування технології безмежні, вона є універсальною практично для будь-якої сфери, в тому числі і публічного управління.

Яскравим прикладом застосування блокчейн технології є система ProZorro, яка дозволяє всім охочим ознайомитися з ефективністю використання державних коштів при закупках. Блокчейн в ProZorro використовується для зберігання інформації про учасників процесу. Технологія унеможливлює зміну даних. З 2015 по 2020 рік система ProZorro дозволила заощадити понад 1,5 млрд доларів з державного бюджету [9].

Блокчейн дозволить трансформувати систему публічного управління, забезпечити надійність, ефективність та прозорість процесів. Розглянемо перспективні напрямки використання блокчейну в публічній сфері:

- електронне голосування та вибори - блокчейн дозволить забезпечити прозорість та надійність процесу голосування, унеможливити фальсифікацію результатів при підрахунку голосів;

- ідентифікація особистості та управління документами - технологія блокчейну використовується при створенні цифрових ідентифікаторів та доступу до особистих документів, її можна також застосовувати для перевірки та підтвердження автентичності документів (акти, ліцензії, дозволи тощо), запобігання їх підробки;

- податкова система - блокчейн дозволить спростити та автоматизувати процес декларування доходів і сплати податків, допомогти у боротьбі з податковим шахрайством. За допомогою блок- чейну інформація про доходи та витрати платників податків буде збиратися автоматично з різних джерел, таких як банківські рахунки та платіжні системи, що дозволить виявити незаконну діяльність та запобігти ухиленню від сплати податків;

- урядові реєстри - оскільки блокчейн є революційною технологією, що гарантує ефективне, надійне, безпечне та прозоре зберігання даних, її варто було б застосовувати у сфері державної реєстрації майна (нерухомість, автомобілі, земельні ділянки тощо). Це дозволило б вирішити проблему «чорних реєстраторів», зменшити ризик шахрайства та уникнути конфліктів і спорів, пов'язаних з отриманням права власності на майно;

- соціальна допомога та соціальні виплати - блокчейн технологія забезпечить точність, прозорість та відкритість процесу розподілу соціальної допомоги, дозволить зменшити бюрократичні перешкоди та гарантуватиме швидкий доступ до соціальних виплат для отримувачів.

Можна виділити наступні переваги використання блокчейн технології в публічному управлінні:

- відкритість та прозорість управлінських процесів, підвищення довіри громадян до органів державної влади, оскільки всі транзакції, записи та рішення можуть бути перевірені та прослідко- вані громадськістю;

- надійність та безпека даних шляхом розподіленої системи зберігання та захисту інформації, що робить її важкодоступною для зловмисників;

- зменшення бюрократичних перешкод, економія часу, спрощення та прискорення адміністративних процедур за рахунок автоматизації процесів на базі блокчейну;

- нові можливості для взаємодії та співпраці між громадськими організаціями, урядовими агенціями, бізнесом і громадянами, які можуть ділитися даними та працювати разом на основі блокчейн платформ;

- зменшення фінансових витрат, оскільки використання блокчейн технології дозволить зменшити витрати на інфраструктуру, посередників та послуги в публічному управлінні.

В той же час використання блокчейн технології має певні недоліки, зокрема:

- проблема масштабування - блокчейн системи мають обмежену масштабованість, особливо в порівнянні з традиційними централізованими системами, що може стати проблемою при необхідності обробки великого обсягу транзакцій або зберіганні великої кількості даних;

- складність впровадження - перехід до блок- чейн технології вимагає значних зусиль і фінансових ресурсів від уряду, оскільки потрібно буде оновлювати існуючі системи та організовувати сприятливе середовище для співпраці між бізнесом, державними органами та громадянами;

- проблема конфіденційності - блокчейн є публічним реєстром, де всі транзакції є видимими для всіх учасників мережі, що може порушити конфіденційність даних при обробці інформації з обмеженим доступом;

- відсутність чіткої регуляторної бази - блок- чейн є новою технологією і багато країн ще не мають конкретних правил і законів, які б регулювали її використання в публічному управлінні;

- висока енергозатратність, що робить блок- чейн дорогою технологією.

Для успішного впровадження блокчейну в систему публічного управління потрібно виконати ряд технічних, юридичних, економічних та соціальних умов. Необхідно розробити стандартизовані протоколи та технічні рішення для забезпечення сумісності та масштабованості системи, дослідити ефективні моделі управління блокчейн- інфраструктурою та вирішити питання кібербез- пеки [7].

Сьогодні суспільство переживає прорив у розвитку інформаційних технологій та їх застосування практично у всіх сферах діяльності. Сучасний світ розвивається неймовірно швидкими темпами, а новітні інформаційні технології, такі як штучний інтелект, проникають в суспільство, інтегруючись в кожен його аспект. Враховуючи нові тренди цифрової трансформації публічного

управління, штучний інтелект є однією з найбільш актуальних технологій і має значний потенціал для застосування в державному управлінні.

У грудні 2020 року Кабінет міністрів України затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту [10], в якій визначаються головні принципи та завдання розвитку технологій штучного інтелекту в Україні як одного з пріоритетних напрямів у сфері науково-технологічних досліджень для побудови конкурентоспроможної національної економіки та вдосконалення системи публічного управління.

У сфері публічного управління технології штучного інтелекту будуть використовуватись для цифрової ідентифікації та верифікації особистості, обробки великих масивів даних, автоматизації рутинних і повторюваних процесів в державних установах (обробка документів, ведення баз даних, проведення аналітики тощо), в галузі охорони здоров'я, аналізу показників ефективності публічного управління, для попередження шахрайства та корупції. Також технології штучного інтелекту можуть бути використані для створення спеціалізованих віртуальних асистентів чи ботів, які зможуть надавати необхідну громадянам інформацію, відповідати на запитання швидко та результативно. Це дозволить підвищити ефективність обслуговування громадян, полегшити доступність отримання публічних послуг та знизити навантаження на державні установи.

Застосування штучного інтелекту в державному управлінні може принести багато переваг, таких як зниження витрат, підвищення ефективності та покращення якості послуг для громадян. Однак, важливо враховувати етичні та правові аспекти, а також забезпечити необхідну кібербез- пеку при впровадженні таких рішень.

З одного боку, штучний інтелект може підвищити ефективність публічного управління, сприяти швидкому та точному аналізу даних, покращити взаємодію з громадянами та забезпечити персоналізовані послуги. З іншого боку, використання штучного інтелекту також пов'язане з ризиками, які потрібно враховувати. Етичні питання, показ прозорості та відповідальності, нерівномірний доступ та питання безпеки і конфіденційності даних є актуальними й потребують уваги в процесі впровадження штучного інтелекту в громадськість [11]. Тому при впровадженні технологій штучного інтелекту в систему публічного управління, необхідно розробити ефективні механізми контролю та регулювання, щоб забезпечити відповідні етичні стандарти, прозорість рішень і гарантувати захист особистих даних громадян.

На нашу думку, спільне використання технологій електронного урядування, блокчейну та штучного інтелекту дозволить успішно їх застосовувати в найрізноманітніших галузях і стане вагомим інструментом для досягнення важливих національних цілей та розвитку України у різних сферах.

З 2019 р. в Україні головним координуючим органом з впровадження електронного урядування є Міністерство цифрової трансформації України, яке працює над створенням «держави у смартфоні», що поєднує в собі мобільний додаток та портал електронних державних послуг.

Курс на впровадження нових інформаційних технологій в систему публічного управління, за яким рухається Україна, показав свої перші результати ще в 2020 р., коли наша держава зайняла 69 місце у рейтингу країн за рівнем розвитку електронного урядування (у 2018 р. Україна займала 82 місце). Рейтинг був створений на основі дослідження Організації Об'єднаних Націй «The United Nations E-Government Survey 2020» [12]. Дослідження, яке проводиться раз на два роки, поділяє країни на 4 групи: із низьким, середнім, високим та дуже високим рівнями розвитку електронного уряду. У 2022 р. Україна піднялась у рейтингу на 46 місце (із 193 країн, що приймали участь у рейтингу) і перейшла до групи країн із високим рівнем розвитку електронного урядування [13].

За даними [13], у 2022 р. рейтинг очолює Данія, за нею йдуть Фінляндія, Республіка Корея, Нова Зеландія та Ісландія. Найгірші результати у 2022 р. показали Південний Судан, Сомалі та Центральноафриканська Республіка.

Отже, прогрес України в галузі впровадження та розвитку електронного урядування за останні роки є очевидним. Для збереження існуючих тенденцій нашій країні необхідно продовжувати розпочатий процес цифрової трансформації системи публічного управління, який окрім розвитку електронного урядування, повинен включати також впровадження технологій блокчейну та штучного інтелекту в державний сектор. Це може стати значним поштовхом в процесі цифрової трансформації публічного управління для підвищення конкурентоспроможності держави та створення умов для забезпечення сталого економічного розвитку в цілому.

Висновки

В сучасному цифровому суспільстві, що швидко розвивається, впровадження нових інформаційних технологій в систему публічного управління є важливим кроком у напрямку поліпшення якості публічних послуг та забезпечення ефективної взаємодії між владою, громадянами і бізнесом. Це дозволить створити прозоре та ефективне публічне управління, яке буде відповідати потребам сучасного суспільства.

Поєднання технологій блокчейну, штучного інтелекту з електронним урядуванням дозволить змінити спосіб функціонування уряду, підвищити ефективність державного апарату, зробити публічне управління більш прозорим, оперативним, інноваційним та відкритим для взаємодії з громадянами.

Список літератури:

1. Берназюк О.О. Роль та місце цифрових технологій у сфері публічного управління. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 10 (260). URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2017/10/35.pdf (дата звернення: 17.01.2024).

2. Герасимюк Л.С., Тарасюк Л.М. Використання сучасних ІКТ у публічному управлінні: проблеми та перспективи. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2021. Том 32 (71) № 4. URL: https://doi.Org/10.32838/TNU-2663-6468/2021.4/06 (дата звернення: 17.01.2024).

3. Іванюк О.В., Довженко В.А., Кравець І.В. Перспективи впровадження інформаційних технологій у вітчизняній системі публічного управління. Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток». 2018. № 4. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/4_2018/37.pdf (дата звернення: 17.01.2024).

4. Семенченко А.І. Інформаційно-комунікаційні технології в публічному управлінні місцевими фінансами: стан та перспективи розвитку. Інвестиції: практика та досвід. 2020. № 13-14. URL: http://www. investplan.com.ua/pdf/13-14_2020/15.pdf (дата звернення: 17.01.2024).

5. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017. № 649-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017- %D1%80#Text (дата звернення: 25.01.2024).

6. Електронне урядування та електронна демократія: навч. посіб.: у 15 ч. / за заг. ред. А.І. Семенченка, В.М. Дрешпака. Київ, 2017. Частина 2: Електронне урядування: основи та стратегії реалізації / [А.І. Семенченко, А.О. Серенок]. Київ: ФОП Москаленко О.М., 2017. 72 с. URL: https://old.suitt.edu.ua/wp-content/ uploads/2018/05/Part_002_Feb_2018.pdf (дата звернення: 25.01.2024).

7. Семченко-Ковальчук О.Б. Використання блокчейну в публічному управлінні: трансформація технологічних можливостей. Науковий журнал «ECONOMIC SYNERGY». 2023. Випуск 2 (8). URL: https://doi. org/10.53920/ES-2023-2-5 (дата звернення: 28.01.2024).

8. Edoardo Righini. New public administration technologies: The future is here. Doxee Platform. 2019. URL: https://www.doxee.com/blog/digital-marketing/new-public-administration-technologies-the-future-is-here/ (date of access: 28.01.2024).

9. Як розвивається блокчейн в Україні? Контракти.иа - інформаційно-аналітичний портал про бізнес та політику в Україні та Світі. URL: https://kontrakty.ua/article/214623 (дата звернення: 02.02.2024).

10. Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#Text (дата звернення: 07.02.2024).

11. Яровой Т.С. Можливості та ризики використання штучного інтелекту в публічному управлінні. Науковий журнал «ECONOMIC SYNERGY». 2023. Випуск 2 (8). URL: https://es.istu.edu.ua/EconomicSynergy/ article/view/113/84 (дата звернення: 09.02.2024).

12. E-Government Survey 2020. Digital Government in the Decade of Action for Sustainable Development (With addendum on COVID-19 Response). United Nations Department of Economic and Social Affairs. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2020-Survey/2020%20UN%20 E-Government%20Survey%20(Full%20Report).pdf (date of access: 12.02.2024).

13. E-Government Survey 2022. The Future of Digital Government. United Nations Department of Economic and Social Affairs. URL: https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2022-09/Web%20 version%20E-Government%202022.pdf (date of access: 12.02.2024).

Размещено на Allbest.ru