Особливості визначення майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості визначення майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу

Оксанюк О.А.,

адвокат, доктор філософії за спеціальністю 081 Право

м. Хмельницький

Анотація

У науковій статті автор провів наукове дослідження досвіду визначення майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу. Автор зазначає, що французьке сімейне законодавство не містить прямої вказівки на те, що шлюб зумовлює виникнення прав та обов'язків подружжя, однак називає їх «зобов'язаннями, які випливають із факту укладення шлюбу». Французьке цивільне законодавство серед прав та обов'язків подружжя називає як права, які стосуються виключно обох з подружжя, так і батьківські права, які має подружжя, що має спільних дітей. Німецьке сімейне законодавство більше уваги приділяє визначенню майнових прав подружжя, серед особистих немайнових прав та обов'язків знаходимо лише обов'язок вести спільне сімейне життя та нести відповідальність один за одного, право визначити спільне прізвище (прізвище у шлюбі) або продовжувати використовувати своє ім'я під час укладення шлюбу після укладення шлюбу, право зберегти прізвище, отримане у зв'язку із укладенням шлюбу, після смерті іншого з подружжя, або відновити попереднє прізвище, обов'язок вести управління домашнім господарством за взаємною згодою, право на зайняття справою, що приносить дохід. Перелік прав та обов'язків подружжя за чеським сімейним законодавством хоч і базується на положенням німецького сімейного законодавства, однак є значно ширшим і включає також такі обов'язки як створювати здорову сімейну обстановку, повідомити іншого з подружжя про свої доходи та стан майна, про його нинішню трудову, наукову та іншу діяльність, при виборі трудової, наукової та іншої діяльності враховувати інтереси сім'ї, іншого з подружжя та неповнолітніх дітей, які не є повністю дієздатними, та який проживає з подружжям у ній, і навіть інших членів сім'ї. Особливими обов'язками подружжя відповідно до польського сімейного законодавства є відшкодувати витрати, зроблені від спільного майна, на особисте майно подружжя, за винятком витрат і витрат, необхідних для майна, що приносить дохід, при здійсненні поділу спільного майна (так звана, «реституція майна»).

Ключові слова: подружжя; майнові права; особисті немайнові права; реалізація прав та обов'язків подружжя; спільне майно подружжя.

Abstract

Peculiarities of defining property and personal non-property rights of spouses in the legislation of the European Union States

Oleg Oksaniuk

Advocate,

PhD by Specialty 081 Law Khmelnytskyi, Ukraine

In the scientific article, the author conducted a scientific study of the experience of determining the property and personal non-property rights of spouses in the legislation of the European Union states. The author notes that French family law does not contain a direct indication that marriage causes the rights and obligations of spouses to arise, but calls them «obligations arising from the fact of marriage.» Among the rights and obligations of spouses, French civil law mentions both the rights that apply exclusively to both spouses and the parental rights that a spouse who has children together has. German family law pays more attention to determining the property rights of spouses, among personal non-property rights and obligations we find only the obligation to lead a joint family life and bear responsibility for each other, the right to determine a joint surname (surname in marriage) or continue to use one's first name during the marriage after the marriage, the right to keep the surname received in connection with the marriage, after the death of the other spouse, or to restore the previous surname, the obligation to manage the household by mutual consent, the right to engage in work that brings income The list of rights and obligations of spouses under Czech family law, although based on the provisions of German family law, is much broader and also includes such obligations as creating a healthy family environment, informing the other spouse about their income and the state of their property, about their the current labor, scientific and other activities, when choosing a labor, scientific and other activity, take into account the interests of the family, the other spouse and minor children who are not fully capable of acting, and who lives with the spouse in it, and even other family members. Spouses' special obligations under Polish family law are to reimburse expenses incurred from joint property to the spouse's personal property, with the exception of expenses and expenses necessary for income-generating property, when dividing joint property (the so-called «property restitution»).

Keywords: married couple; property rights; personal non-property rights; implementation of the rights and obligations of spouses; joint property of spouses.

Основна частина

Відповідно до ст. 22Сімейного кодексу України, державна реєстрація шлюбу зумовлює виникнення подружніх прав та обов'язків, як майнового, так і немайнового характеру - право на володіння, користування та розпорядження майном, набутим за час шлюбу на засадах спільної сумісної власності, право на утримання у разі непрацездатності або виховання спільної дитини, право на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї, право на батьківство (материнство), інші особисті немайнові права, пов'язані із укладенням шлюбу [1]. Відповідні права та обов'язки подружжя визначаються у Главах 6 - 10 Сімейного кодексу України і передбачають можливість їх врегулювання не тільки у законодавчому, але й у договірному порядку - на рівні шлюбного договору, інших договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, договорів про надання утримання іншому з подружжю. Такий же дуалізм (одночасно і нормативно-правовий, і договірний спосіб регулювання подружніх прав та обов'язків) простежується і за законодавством держав-членів Європейського Союзу. Зважаючи на процес входження України як держави-кандидата у члени Європейського Союзу до складу цього політико-економічного утворення, актуальним стає питання адаптації законодавства України до законодавства держав-членів Європейського Союзу, що зумовлює актуальність тематики визначення майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу.

Проблематика досвіду визначення майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу стала предметом вивчення багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Зокрема, можемо відзначити дисертаційне дослідження М. І. Байрачної, в якій здійснено наукове дослідження правової природи прав та обов'язків подружжя за законодавством України, визначення їх місця у структурі правових зв'язків, що становлять зміст сімейних правовідносин, та специфіки їх взаємодії з іншими правовими засобами, що визначають дієвість механізму правового регулювання сімейних відносин [2]. Особливості реалізації прав та обов'язків подружжя у контексті участі їх у шлюбних правовідносинах за законодавством України, їх співвідношення із правами суб'єктів правовідносин, подібних до шлюбних - фактичних шлюбних відносин, відносин, що виникли у зв'язку із укладенням релігійного шлюбу та відносин із цивільного партнерства були досліджені в докторській дисертації О. І. Сафончик [3]. Окремі питання, пов'язані із реалізацією прав та обов'язків подружжя у договірній сфері відповідно до сімейного законодавства України підняті у працях Т О. Ариванюк [4] та В.К. Антошкіної [5]. Втім, ці роботи були присвячені саме національному правовому регулюванню питання реалізації особистих немайнових та майнових прав подружжя. Що стосується їх визначення за законодавством зарубіжних держав, можемо відзначити роботи: Я.В. Новохатської, у якій досліджені питання реалізації майнових прав подружжя в порівняльно-правовому контексті дослідження цього питання відповідно до законодавства Великої Британії, США, Канади, Німеччини та Франції [6]; О.В. Мельниченко, у якій досліджені права подружжя на поділ спільного майна за законодавством держав ЄС [7], О.С. Простибожен-ка, який розглянув питання порівняльно-правового аналізу та гармонізації законодавства ЄС щодо правового режиму майна подружжя [8]; В.П. Соболєва, який розглянув питання зарубіжного досвіду правового регулювання права подружжя укласти шлюбний договір [9]; О.А. Оксанюк, який дослідив права подружжя, пов'язані із встановленням або припиненням правового режиму окремого майна подружжя, в тому числі за законодавством зарубіжних держав [10]. Внесок зазначених авторів у розвиток тематики визначення майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу на жаль не є достатнім і тому потребує окремого наукового дослідження.

Метою даної роботи є комплексний аналіз досвіду визначення майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу.

Для поставленої мети використано комбінацію методологічних підходів, таких як системно-структурний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий підхід, політичний та юридичний аналіз. Через поєднання цих підходів стаття пропонує комплексне розуміння вищевказаної проблеми.

Наукове дослідження питання визначення майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу, слід розпочати із законодавства Французької республіки.

Французьке сімейне законодавство не містить прямої вказівки на те, що шлюб зумовлює виникнення прав та обов'язків подружжя, однак називає їх «зобов'язаннями, які випливають із факту укладення шлюбу». Так, якщо проаналізувати норми Французького цивільного кодексу, можемо виділити такі права та обов'язки подружжя: право оскаржити дійсність шлюбу (ст. 180); обов'язок годувати, утримувати і виховувати власних дітей (ст. 203); право на утримання з боку повнолітніх дітей (ст. 205), зятів і невісток (ст. 206); обов'язок зберігати подружню вірність, надавати допомогу та сприяння один одному (ст. 212); обов'язок забезпечити освіту для спільних дітей та підготовку їх до дорослого життя (ст. 213); обов'язок здійснювати внески у сімейний бюджет пропорційно своїм можливостям, право урегулювати це питання у договірному порядку (ст. 214); обов'язок проживати разом в місці, яке обране подружжям за взаємною згодою (ст. 215); право вчиняти правочини від імені подружжя у випадку, якщо інший з подружжя не в змозі висловити своє бажання або якщо його відмова не виправдана інтересами сім'ї (ст. 217) або у разі якщо інший з подружжя уповноважив вчиняти відповідні правочини (ст. 218); право вчиняти пра - вочини в інших випадках лише за згодою іншого з подружжя (ст. 220); право відкрити будь-який депозитний рахунок і рахунок у цінних паперах на своє ім'я без згоди другого з подружжя (ст. 221); право вільно займатися професією, отримувати свій заробіток і заробітну плату і розпоряджатися ними після оплати витрат на шлюб (ст. 223); право одноосібно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм особистим майном (ст. 225); право, за звичаєм, носити прізвище другого з подружжя, замінюючи або доповнюючи своє власне ім'я в порядку, який він або вона вибере, в межах одного прізвища для кожного з них (ст. 225-1); право вимагати розірвання шлюбу за взаємною згодою обох з подружжя (ст. 230) або за ініціативою одного з подружжя (ст. 237); право вимагати встановлення режиму окремого проживання подружжя (ст. 296); право укласти шлюбний контракт (ст. 1387) і встановити договірний режим майна подружжя (ст. 1497); право управляти та розпоряджатися спільним майном (ст. 1421); право вимагати припинення режиму спільності майна подружжя (ст. 1442) [11]. Як бачимо, французьке цивільне законодавство серед прав та обов'язків подружжя називає не тільки виключно ті права, які стосуються обох з подружжя, а й батьківські права, які має подружжя, що має спільних дітей.

Німецький цивільний кодекс серед прав та обов'язків подружжя визначає: обов'язок вести спільне сімейне життя та нести відповідальність один за одного (§ 1353); право визначити спільне прізвище (прізвище у шлюбі) або продовжувати використовувати своє ім'я під час укладення шлюбу після укладення шлюбу, право зберегти прізвище, отримане у зв'язку із укладенням шлюбу, після смерті іншого з подружжя, або відновити попереднє прізвище (§ 1355); обов'язок вести управління домашнім господарством за взаємною згодою, право на зайняття справою, що приносить дохід (§ 1356); право вчиняти правочини, необхідні для належного задоволення основних потреб сім'ї, а також для іншого з подружжя (§ 1357); обов'язок надавати утримання іншому з подружжю своєю працею і своїм майном, а у разі, якщо одному з подружжя доручено управління домашнім господарством, він або вона виконує свій обов'язок щодо внеску в утримання сім'ї через роботу, як правило, через управління домашнім господарством (§ 1360); право на надання утримання у разі роздільного проживання (§ 1361) і розподіл предметів домашнього вжитку у такому випадку (§ 1361а); право визначити місце проживання кожного з подружжя у разі роздільного проживання, в тому числі вимагати, щоб інший з подружжя залишив подружній дім або його частину для свого одноосібного користування, в тій мірі, в якій це необхідно, також беручи до уваги інтереси другого з подружжя, щоб уникнути надмірних труднощів (§ 1361b); права, що випивають із факту володіння спільним майном (§ 1363), в тому числі щодо управління ним (§ 1364), розпорядження ним за згодою другого з подружжя (§ 1365), укладення договорів щодо спільного майна, за умови його схвалення іншим з подружжя (§ 1366); право розпорядження предметами домашнього вжитку за згодою другого з подружжя (§ 1369); право розподілу спільного майна (§§ 1371, 1372 і 1388) та вимагати компенсації, якщо майно одного з подружжя перевищить за вартістю майно іншого з подружжя (§ 1378); право урегулювати свої майнові відносини подружжя за допомогою договору (шлюбного контракту), в тому числі скасовувати або змінювати режим майна подружжя після укладення шлюбу (§ 1408), урегулювати порядок розподілу майна (§ 1414); право вимагати розірвання шлюбу (§ 1564) [12]. Як бачимо, німецьке сімейне законодавство більше уваги приділяє визначенню майнових прав подружжя, серед особистих немайнових прав та обов'язків знаходимо лише обов'язок вести спільне сімейне життя та нести відповідальність один за одного, право визначити спільне прізвище (прізвище у шлюбі) або продовжувати використовувати своє ім'я під час укладення шлюбу після укладення шлюбу, право зберегти прізвище, отримане у зв'язку із укладенням шлюбу, після смерті іншого з подружжя, або відновити попереднє прізвище, обов'язок вести управління домашнім господарством за взаємною згодою, право на зайняття справою, що приносить дохід.

Відповідно до § 687 Цивільного кодексу Чеської республіки, подружжя має рівні обов'язки та рівні права. Серед обов'язків подружжя визначено обов'язки: поважати одне одного, вони мають жити разом, бути вірними одне одному, взаємно поважати свою гідність, зберігати інститут сім'ї, створюючи здорову сімейну обстановку та спільно дбати про дітей (§ 687); повідомити іншого з подружжя про свої доходи та стан майна, про його нинішню трудову, наукову та іншу діяльність (§ 688); при виборі трудової, наукової та іншої діяльності враховувати інтереси сім'ї, іншого з подружжя та неповнолітніх дітей, які не є повністю дієздатними, та який проживає з подружжям у ній, і навіть інших членів сім'ї (§ 689); робити свій внесок у забезпечення потреб сім'ї та потреб при веденні спільного господарства відповідно до своїх особистих та фінансових умов, можливостей та здібностей так, щоб рівень життя всіх членів сім'ї був принципово однаковим (§ 690); допомагати одне одному і підтримувати одне одного, брати участь у витратах на ведення сімейного господарства у разі, якщо з іншим з подружжя проживає спільна дитина, щодо якої обидва з подружжя мають спільні аліментні зобов'язання (§ 691); домовитися про ведення сімейних справ, у тому числі про вибір місця проживання іншого з подружжя та інших членів сім'ї, насамперед дітей, які не є повністю дієздатними, та про особливості життя сім'ї (§ 692); спільно займатися питаннями сім'ї (§ 693); утримувати іншого з подружжя (§ 697). Кожен із подружжя відповідно до чеського законодавства має право: вчиняти юридично значимі дії в інтересах сім'ї від імені усієї сім'ї, в тому числі й іншого з подружжя (§ 694); здійснювати представництво інтересів іншого з подружжя (§ 696); оскаржувати правочини, вчинені без його згоди іншим з подружжя щодо спільного майна (§ 698); вимагати повернення майна, переданого до звичайного майнового забезпечення сім'ї у разі залишення сім'ї (§ 699); брати участь у сімейному підприємстві (§ 700); права, які випливають із факту володінням спільним майном подружжя (§ 713), здійснювати їх за згодою іншого з подружжя (§ 714); ініціювати розподіл майна подружжя (§ 737); урегулювати майнові питання у договірному порядку, в тому числі встановити режим майна подружжя у шлюбному договорі (§ 716), порядок управління спільним майном у відповідному договорі (§ 722), порядок розподілу майна подружжя у відповідному договорі (§ 738); визначити місце власного проживання (§ 743); на розірвання шлюбу (§ 755) та на відповідні права, які виникають при розірванні шлюбу (§§ 764-770) [13]. Як бачимо, перелік прав та обов'язків подружжя за чеським сімейним законодавством хоч і базується на положенням німецького сімейного законодавства, однак є значно ширшим.

У Польському кодексі про сім'ю та опіку також зазначено на рівності прав та обов'язків подружжя (ст. 23). Серед основних обов'язків подружжя визначені обов'язки: жити разом, допомагати і бути вірними один одному, працювати разом на благо сім'ї, яку вони заснували завдяки своєму союзу (ст. 23), забезпечувати потреби сім'ї, в тому числі через здійснення внеску на потреби сім'ї, виховання дітей і роботу в спільному господарстві (ст. 27); співпрацювати в управлінні спільним майном, зокреманадавати один одному інформацію про стан спільного майна, про управління спільним майном та про зобов'язання, що обтяжують спільне майно (ст. 36); відшкодувати витрати, зроблені від спільного майна, на особисте майно подружжя, за винятком витрат і витрат, необхідних для майна, що приносить дохід, при здійсненні поділу спільного майна (так звана, «реституція майна»; ст. 45). При цьому, подружжя разом вирішує важливі питання сім'ї (принцип спільного вирішення сімейних справ; ст. 24). Також серед прав подружжя визначені права: визначити подружнє прізвище, зберегти своє поточне прізвище або поєднати з ним прізвище іншого з подружжя (ст. 25); користування житлом іншого з подружжя (ст. 28-1); діяти від імені подружжя в справах звичайного управління, якщо існують тимчасові перешкоди для реалізації своїх прав іншим з подружжя, за відсутності заперечень щодо цього (ст. 29); майнові права, що випливають із режиму спільності майна подружжя (ст. ст. 34-1, 36), в тому числі ті, які вчиняються за згодою іншого з подружжя - купівля-продаж, обтяження, передача нерухомого майна у користування, пожертвування від спільного майна, за винятком дрібних пожертвувань, які зазвичай приймаються (ст. 37); в договірному порядку розширити або обмежити законну спільність або встановити поділ майна або поділ майна з прирівнянням досягнень (ст. 47); на поділ спільного майна у разі договірного (ст. 51) та судового (ст. 52) поділу; вимагати від суду розірвання шлюбу шляхом розлучення у разі, якщо між подружжям стався повний і безповоротний розпад шлюбу (ст. 56); на встановлення режиму окремого проживання, якщо шлюб між подружжям повністю розпався (ст. 61-1); на правові наслідки розлучення (ст. ст. 59 і 60) та режиму окремого проживання (ст. 61-4) [14].

Можемо відзначити невелику увагу науковців до проблематики майнових та особистих немайнових прав подружжя у законодавстві держав Європейського Союзу; комплексного дослідження на цю тематику немає, особливо в сенсі врегулювання особистих немайнових прав подружжя на рівні відповідного законодавства. У зв'язку із цим, відповідні питання певною мірою розглянуте у межах даної наукової статті.

На підставі вище викладеного наукового дослідження, можемо визначити, що французьке сімейне законодавство не містить прямої вказівки на те, що шлюб зумовлює виникнення прав та обов'язків подружжя, однак називає їх «зобов'язаннями, які випливають із факту укладення шлюбу». Французьке цивільне законодавство серед прав та обов'язків подружжя називає як права, які стосуються виключно обох з подружжя, так і батьківські права, які має подружжя, що має спільних дітей. Німецьке сімейне законодавство більше уваги приділяє визначенню майнових прав подружжя, серед особистих немайнових прав та обов'язків знаходимо лише обов'язок вести спільне сімейне життя та нести відповідальність один за одного, право визначити спільне прізвище (прізвище у шлюбі) або продовжувати використовувати своє ім'я під час укладення шлюбу після укладення шлюбу, право зберегти прізвище, отримане у зв'язку із укладенням шлюбу, після смерті іншого з подружжя, або відновити попереднє прізвище, обов'язок вести управління домашнім господарством за взаємною згодою, право на зайняття справою, що приносить дохід. Перелік прав та обов'язків подружжя за чеським сімейним законодавством хоч і базується на положенням німецького сімейного законодавства, однак є значно ширшим і включає також такі обов'язки як створювати здорову сімейну обстановку, повідомити іншого з подружжя про свої доходи та стан майна, про його нинішню трудову, наукову та іншу діяльність, при виборі трудової, наукової та іншої діяльності враховувати інтереси сім'ї, іншого з подружжя та неповнолітніх дітей, які не є повністю дієздатними, та який проживає з подружжям у ній, і навіть інших членів сім'ї. Особливими обов'язками подружжя відповідно до польського сімейного законодавства є відшкодувати витрати, зроблені від спільного майна, на особисте майно подружжя, за винятком витрат і витрат, необхідних для майна, що приносить дохід, при здійсненні поділу спільного майна (так звана, «реституція майна»).

Бібліографічний список

законодавство право подружжя сімейний

1. Simeinyi kodeks Ukrainy vid 10 liutoho 2002 roku [Family Code of Ukraine dated February 10, 2002]. Zakonodavstvo Ukrainy - Legislation of Ukraine. Retrieved from https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/2947-14#Text [In Ukrainian].

2. Bairachna, M.I. (2020). Prava ta oboviazky podruzhzhia za Simeinym kodeksom Ukrainy [Rights and obligations of spouses according to the Family Code of Ukraine]. Ph. D in Law thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

3. Safonchyk, O.I. (2020). Shliubni pravovidnosyny v Ukraini: teoriia i praktyka [Marital relations in Ukraine: theory and practice]. Doctor's thesis. Odesa [in Ukrainian].

4. Aryvaniuk, T O. (2006). Pravove rehuliuvannia vidnosyn vlasnosti mizh podruzhzhiam [Legal regulation of property relations between spouses]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

5. Antoshkina, V.K. (2002). Dohovirne rehuliuvannia vidnosyn podruzhzhia [Contractual regulation of spousal relations]. Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

6. Novokhatska, Ya. V. (2006). Pravove rehuliuvannia mainovykh vidnosyn podruzhzhia (porivnialno-pravovyi aspekt) [Legal regulation of property relations of spouses (comparative legal aspect)]. Candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

7. Melnychenko, O.V. (2015). Podil maina podruzhzhia za zakonodavstvom Ukrainy ta krain Yevropeiskoho Soiuzu [Division of marital property according to the legislation of Ukraine and the countries of the European Union]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

8. Prostybozhenko, O.S. (2016). Pravovyi rezhym maina podruzhzhia za zakonodavstvom yevropeiskykh derzhav: porivnialno-pravovyi analiz i napriamky harmonizatsii [The legal regime of matrimonial property under the legislation of European states: comparative legal analysis and directions of harmonization]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu imeni 1.1. Mechnykova. Seriia Pravoznavstvo - Bulletin of the Odesa National University named after 1.1. Mechnikov. Legal studies series, 21, 1 (28), 111-129. Retrieved from https://journals.visnyk-onu.od.ua/index.php/law/article/view/134/131 [in Ukrainian].

9. Soboliev, V. P (2021). Shliubnyi dohovir: zarubizhnyi dosvid i perspektyvy yoho zapozychennia v zakonodavstvo Ukrainy [Marriage contract: foreign experience and prospects of its adoption in the legislation of Ukraine]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal - Legal scientific electronicjournal, 6, 82-84. Retrieved from: http://www.lsej.org.ua/6_2021/23. pdf. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-6/21 [in Ukrainian].

10. Oksaniuk, O.A. (2021) Rezhym okremoho prozhyvannia podruzhzhia u simeinomu pravi [The regime of separate residence of spouses in family law]. Ph. D in Law thesis. Khmelnytskyi [in Ukrainian].

11. Code civil. Titre V: Du mariage (Articles 143 a 227) [Civil Code. Title V: Marriage (Articles 143 to 227)]. Retrieved from https://www.legifrance.gouv.fr/codes/section_lc/LEGITEXT000006070721/LEGISCTA000006117710/#LEGISC TA000006117710 [In French].

12. Burgerliches Gesetzbuch (BGB). Ausfertigungsdatum: 18.08.1896 [German Civil Code (BGB). Date of issue: 18.08.1896]. Retrieved from https://www.gesetze-im-internet.de/bgb/BJNR001950896.html [In German].

13. Grazhdanskiy kodeks Chekhii. Zakon ot 03.02.2012 g. [Civil Code of the Czech Republic. Law of 02.03.2012]. Retrieved from http://obcanskyzakonik.justice.cz/images/pdf/novy-obcansky-zakonik-rj.pdf [In Russian].

14. Kodeks rodzinny i opiekunczy [Family and Guardianship Code]. Retrieved from https://lexlege.pl/kodeks-rodzinny - i-opiekunczy/#krio/tytul-i-malzenstwo/83/, krio/tytul-ii-pokrewienstwo-i-powinowactwo/96 [In Polish].

Размещено на Allbest.ru